Marina-NET Опубликовано December 5, 2019 Жалоба Share Опубликовано December 5, 2019 6 часов назад, Vladimir AB сказал: НАжаль, під Укрсоцовські повідомлення про прощення частини боргу дане рішення не підійде, оскільки вони вказують, що "...у зв'язку з задоволенням вимог .. в порядку ст. 37 ЗУ ПРО ІПОТЕКУ ... Вам прощено залишок заборгованості..., хоча, можливо пробувати... дорога покоряется идущему. Вітаю! Головне, щоб була вказана чітка сума прощення, а із нею вже можна попрацювати 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Marina-NET Опубликовано December 6, 2019 Жалоба Share Опубликовано December 6, 2019 19 часов назад, Vladimir AB сказал: Вам прощено Повертаюсь до обговорення можливостей. Маємо лист "Вам прощено" і звертаємось до суду про припенення іпотечного договору в звязку із припиненням зобовязань сторони боржника по кредитному договору (основному зобовязанню) - обгрунтовуємо дуже коротко, не пишемо нічого зайвого: "уклали кредитний договір + іпотечний договір, право вимоги передано новому кредитору, новий кредитор письмово простив борг по основному зобовязанню, що припиняє дію похідного зобовязання" і нехай суд задовольнить такий позов - визнає іпотечний договір припиненим, а рішення суду першої инстанції набере законної сили. Це частина плану ИМХО 3 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Vladimir AB Опубликовано December 6, 2019 Жалоба Share Опубликовано December 6, 2019 1 час назад, Marina-NET сказал: Повертаюсь до обговорення можливостей. Маємо лист "Вам прощено" і звертаємось до суду про припенення іпотечного договору в звязку із припиненням зобовязань сторони боржника по кредитному договору (основному зобовязанню) - обгрунтовуємо дуже коротко, не пишемо нічого зайвого: "уклали кредитний договір + іпотечний договір, право вимоги передано новому кредитору, новий кредитор письмово простив борг по основному зобовязанню, що припиняє дію похідного зобовязання" і нехай суд задовольнить такий позов - визнає іпотечний договір припиненим, а рішення суду першої инстанції набере законної сили. Це частина плану ИМХО Погоджуюсь, намагатись потрібно, вода камінь точить) 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Bolt Опубликовано December 10, 2019 Жалоба Share Опубликовано December 10, 2019 В 06.12.2019 в 13:44, Vladimir AB сказал: Погоджуюсь, намагатись потрібно, вода камінь точить) Ну практику всёравно как то надо с чего то нарабатывать начинать... Даже если знаешь, что по некоторым моментам не пройдёт, то всёравно надо их указывать... если считаешь, что это правильно... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Vladimir AB Опубликовано January 16, 2020 Жалоба Share Опубликовано January 16, 2020 Дозрів на подання до суду позову про припинення іпотеки, беручи до уваги зазначену Marina-NET постанову ВС. Ситуація трохи інша: позичальник - одна особа, іпотекодавці - інші три особи (члени сім'ї). Позивачами у справі зазначу іпотекодавців, позичальника думаю зазначити 3-ю особою на стороні позивачів - які думки? І ще: у довідці про прощений борг зазначено, що у зв'язку із задоволенням вимог Іпотекодержателя в пор. ст. 37 ... Вам прощено залишок боргу. Перереєстрація по 37-й знесена суд. рішенням. Буду пробувати. Marina-NET буду вдячний за будь-яку пораду). 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
у.zaporozhskiy Опубликовано April 18, 2020 Жалоба Share Опубликовано April 18, 2020 В 02.07.2019 в 10:27, alexburko сказал: Решение неправильное. Похожую формулировку выписала одна из коллегий ВС в начале этого года, и похоже, что по этой скользкой тропинке начинают следовать суды на низах. Тут вопрос надо рассматривать под другим углом, - по субъектности сторон и материальному праву. Чтобы долго не умничать, приведу цитату с пояснений в одном конкретном деле. Сразу скажу, судья полностью согласился: внесудебное взыскание залога после истечения срока исковой давности, - запрещено специальным законом. "...договір про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання) за своєю правовою природою є консенсуальним, а не реальним правочином. Крім того, сама назва цього правочину містить вказівку про те, що сторони домовляються про задоволення ВИМОГ іпотекодержателя за наявності певних обставин та у певний спосіб. Відтак, позасудовий спосіб врегулювання заборгованості, вчинений на підставі як застереження в договорі іпотеки, так і на підставі окремого договору, - є примусовим стягненням. Дану правову позицію повністю поділяє і Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі головуючого - Стрільчука В. А., суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач) у постанові ВС КЦС від 31 жовтня 2018р. у справі справа № 465/1310/17 (провадження № 61-29771 св 18), копія додається, де серед іншого зазначено: …Оскільки зазначена квартира є єдиним місцем проживання позивача та інших майнових поручителів, зазначене нерухоме житлове майно, як таке, що відповідає вимогам підпункту першого пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) протягом дії зазначеного Закону… …Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наслідками прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. рішення про проведення державної реєстрації права власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»… Позовна заява в даному випадку не містить посилань до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», але спільним та таким, що має істотне значення для даної справи є те, що Верховний суд прямо підтвердив правову позицію, за якою державна реєстрація в позасудовому порядку нерухомості на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі (чи на підставі окремого договору про позасудовий спосіб стягнення), - є примусовим. А відтак, - на вказаний вид стягнення поширюється імперативна норма п.7.ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на суб’єктність сторін договору (банк і споживач) та зазначену раніше правову позицію ВСУ, викладену у справі №6-126цс13 від 20 листопада 2013 року, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності, де ВСУ зробив правовий висновок, відповідно до якого пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача, як слабшої сторони договору споживчого кредиту. Відтак, з огляду на вищенаведене, а також на відсутність будь-якого волевиявлення позичальника на добровільну передачу заставного майна в позасудовий спосіб (жодних актів приймання-передачі майна, чи листів про надання добровільної згоди на таку передачу не існує), твердження Відповідача про начебто доконаний факт добровільної передачі позичальником заставного майна в позасудовий спосіб, - є безпідставними та необґрунтованими. Слід окремо зауважити, що оскільки в момент укладення договору (19 червня 2008 року) кредит навіть не був виданий, відповідно позовна давність не виникала і не спливала, договір про позасудове врегулювання є консенсуальним, а жодних Актів прийому-передачі нерухомого майна чи інших угод, які б посвідчували волю боржника на фактичну передачу предмету іпотеки іпотекодержателю в рахунок погашення заборгованості на підставі вказаного Договору, - між сторонами не укладалось. ..." То есть для собственного понимания надо уяснить следующее: если после истечения срока исковой давности должник добровольно выполнил обязательство, - оно принимается, и должник не вправе требовать его обратно (норма материального права). Но ипотечная оговорка - часть консенсуального договора, добровольно должник ничего не передавал (договора или акта о непосредственной передачи ипотеки нет), посему действия кредитора - принудительные (постановление ВС). А такие действия в указанных обстоятельствах - прямо запрещены императивной нормой специального закона (ЗПС), учитывая, что ипотекодатель - потребитель финуслуг. О правилах правильного применения пункта 7 части 11 статьи 11 Закона Украины «Про захист прав споживачів» ВСУ высказался в своем приведенном выше Постановлении. Точка. Есть ли решение в деле, в котором Вы подавали эти поясннения? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
alexburko Опубликовано April 19, 2020 Жалоба Share Опубликовано April 19, 2020 Есть наверное (не смотрел). Судья отказал, но из-за способа защиты. Говорит, не могу запретить что-то делать, вот когда перерегистрируют, - подавайте соответствующий иск с этими же обоснованиями и без проблем... Если копнуть тему глубже, то тут на поверхности 2 момента: ипотека - это обеспечение основного обязательства, по истечению срока давности кредитор теряет право требования по ст.509 ГК, - перспектива в этом. Работаем. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Marina-NET Опубликовано April 19, 2020 Жалоба Share Опубликовано April 19, 2020 Здравствуйте коллеги! Я планирую попробовать реализовать такой способ - подать нотариусу (от имени ипотекодателя) заявление примерно такого содержания: "Даною заявою засвідчую свою відмову від пунктів №... іпотечного договору від..., якими передбачено право іпотекодержателя на позасудовий спосіб задоволення його вимог по основному зобовязанню - кредитному договору №.. від..., в звязку із системними порушеннями іпотекодержателем умов відповідних договорів". Я считаю, что "застереження" в ипотечном договоре (особенно в форме "іпотекодержатель може") не являются прямыми обязательствами ипотекодателя по ипотечному договору. ИМХО Если нотариус, который засвидетельствовал ипотечный договор, откажется принять и засвидетельствовать такое заявление, то попробую найти другого "креативного" нотариуса. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
alexburko Опубликовано April 19, 2020 Жалоба Share Опубликовано April 19, 2020 одностороння відмова від зобовязання не допускається (ЦК). Те, що Ви збираєтесь зробити і засвідчити нотаріально, - не змінить дану конструкцію... Єдиний спосіб (враховуючи презумпцію правомірності правочину за ст.204 ЦК), - визнати договір недійсним (як?). Ви підтвердите незгоду з пунктом, тобто окреслите спір. І... що? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Marina-NET Опубликовано April 20, 2020 Жалоба Share Опубликовано April 20, 2020 11 часов назад, alexburko сказал: одностороння відмова від зобовязання не допускається (ЦК) Я проанализировала позиции Верховного Суда, изложенные в постановлениях, и увидела, что ни в одной из них "позасудовий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя" не определен как "зобовязання іпотекодавця" - только как "згода". Аналогией такой "згоди" может служить, например, доверенность или "згода одного із подружжя на розпорядження спільним майном" - обе эти "згоди" субъект может отозвать (отказаться от "згоди"). Моя "концепция" основывается на том, что "згода" не есть самостоятельным "зобовязанням" субъекта Боржника перед Кредитором. Вот как характеризует "зобовязання" обычный комментарий к Гражданскому кодексу: Відповідно до ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст. 510 ЦК). Боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок виконати на користь кредитора певну дію або утриматися від виконання певної дії. Тобто боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати вчинення на свою користь певної дії або утриматися від її вчинення. Тобто кредитор - це уповноважена сторона. Кредитором та боржником у зобов'язанні може бути будь-який суб'єкт цивільних правовідносин: фізична особа, юридична особа, держава, Исходя из разницы правовой природы "зобовязання" и "згоди", я считаю, что до применения ипотекодержателем внесудебных способов обращения взыскания на предмет ипотеки, ипотекодатель вправе отказаться от своего согласия на применение таких условий договора - изложенных именно в форме "застережень" (не в форме полноценного договора о удовлетворении требований ипотекодержателя, который уже будет содержать четко определенные обязательства сторон, например: "Боржник передає, а Кредитор приймає предмет іпотеки для задоволення своїх вимог по основному зобовязанню, шляхом..., на суму...". ИМХО Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Gost Опубликовано May 25, 2020 Жалоба Share Опубликовано May 25, 2020 В 05.12.2019 в 14:59, Vladimir AB сказал: НАжаль, під Укрсоцовські повідомлення про прощення частини боргу дане рішення не підійде, оскільки вони вказують, що "...у зв'язку з задоволенням вимог .. в порядку ст. 37 ЗУ ПРО ІПОТЕКУ ... Вам прощено залишок заборгованості..., хоча, можливо пробувати... дорога покоряется идущему. Наткнулась на положительную практику в этом вопросе и по Укрсоцу, правда пока только первая инстанция... "З урахуванням наведених норм та на підставі поданих доказів, суд вважає, що існують підстави для припинення обтяження нерухомого майна, враховуючи припинення зобов`язання, на підставі якого воно було накладене. Оскільки прощення (анулювання) боргу - це односторонній правочин, який вчиняє кредитор та який не потребує дій на його виконання. Правочин, спрямований на припинення зобов`язання прощенням боргу, слід вважати вчиненим в момент отримання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу. Тому кредитне та іпотечне зобов`язання позивачки перед банком є припиненими з моменту отримання нею (28.11.2019 р.) повідомлення банку про анулювання боргу. Рішення про анулювання боргу прийнято кредитором добровільно, а при прийнятті такого рішення він мав враховувати всі ризики, пов`язані з його прийняттям. За таких обставин підлягає припиненню обтяження нерухомого майна, № 3594334 від 11.08.2006 р. та № 3594381 від 31.07.2009 р. Вказаний правовий висновок висвітлений в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року № 686/5252/17 (провадження № 61-27666св18)." http://reyestr.court.gov.ua/Review/89289017 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Nki Опубликовано March 9, 2021 Жалоба Share Опубликовано March 9, 2021 В 05.12.2019 в 14:59, Vladimir AB сказал: НАжаль, під Укрсоцовські повідомлення про прощення частини боргу дане рішення не підійде, оскільки вони вказують, що "...у зв'язку з задоволенням вимог .. в порядку ст. 37 ЗУ ПРО ІПОТЕКУ ... Вам прощено залишок заборгованості..., хоча, можливо пробувати... дорога покоряется идущему. Добрый день! А разве одно действие не противоречит другому? Если "задоволено вимоги в порядку ст.37 ЗУ про іпотеку", то прощать уже нечего, долга нет. А "прощення боргу односторонній правочин" и не может быть отменен. А то сегодня простил, а через пару лет передумал. Или я не правильно понимаю? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.