Постановление Днепропетровского апелляционного хозсуда и ВХСУ о недействительности договора поручительства между Приватбанком и Верусом

[ANTIRAID]

Справа № 8/252-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2010 року

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Стрелець Т. Г. - доповідача

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі Ревковій Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Алябишев М.С., довіреність б/н від 13.08.2009р.;

від відповідача-1: Білоус А.В., довіреність № 9113 від 15.12.2005р.;

від відповідача-2: не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, м. Сімферополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2009р. у справі № 8/252-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, м.Сімферополь

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства комерційний банк ”Приватбанк”, м. Дніпропетровськ;

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”(позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційний банк ”ПриватБанк”(відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”(відповідач-2) з позовом про визнання договору поруки №467 від 12.01.2009р. недійсним (фіктивним).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дубінін І.Ю.) від 18.11.2009р. по справі № 8/252-09 (у подальшому –Рішення) у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Рішення обґрунтоване тим, що спірний договір поруки, укладений відповідачами, відповідає усім правовим вимогам ст. 203 ЦК України, та як правочин не містить підстав для визнання його недійсним (фіктивним) у розумінні ст. 234 ЦК України. Укладаючи спірний договір поруки, відповідачі діяли на підставі власного волевиявлення, мали повну цивільну правоздатність та дієздатність, дотримались вимог закону щодо простої письмової форми договору поруки.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення складається виключно з викладення аргументів відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву. Також скаржник посилається на те, що господарський суд не дослідив обставини, на які звертав увагу позивач при розгляді спору в суді першої інстанції, в той час як спірний договір є за своєї сутністю фіктивним.

Відповідач-1 та відповідач-2 проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки на їх думку рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 12.04.2007р. між позивчем та відповідачем-1 був укладений кредитний договір №КК-162Г, відповідно до умов якого позивач одержав кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 4 900 000,00 грн. (а.с. 7-10).

В той же день, 12.04.2007р. між гр. Авчіян А.Х., що проживає у м. Сімферополі та є директором позивача, та відповідачем-1 був укладений договір поруки №ДП-162Г, відповідно до якого гр. Авчіян А.Х. поручився перед відповідачем-1 за повне виконання позивачем зобов’язань за вказаним кредитним договором (а.с. 11).

В подальшому, між відповідачем-1 і відповідачем-2 12.01.2009р. був укладений договір поруки №467, предметом якого є надання відповідачем-2 поруки перед відповідачем-1 за виконання боржником, вказаним у додатку №1 до цього договору, всіх обов’язків за кредитним договором, вказаним у додатку №1 до цього договору, згідно з яким відповідач-1 надав позивачеві кредит у сумі, вказаній у додатку №1 (а.с. 5).

Пунктом 2 спірного договору поруки визначено, що розмір відповідальності поручителя (відповідача-2) перед кредитором (відповідачем-1) обмежується сумою, зазначеною у додатку №1 до цього договору.

Згідно з додатком №1 до спірного договору боржником є позивач за кредитним договором №КК-162Г від 12.04.2007р., а розмір відповідальності поручителя (відповідача-2) становить 1000 гривень (а.с. 6).

У матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що 23.06.2009р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (суддя Чорнобук В.І.) було порушено провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк ”ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”, Авчіяна Артура Хажаковича про стягнення заборгованості (а.с. 19).

Також 23.06.2009р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (суддя Чорнобук В.І.) було задоволено заяву Закритого акціонерного товариства Комерційний банк ”ПриватБанк”про забезпечення позову, було накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, Авчіяну Артуру Хажаковичу у межах заявлених позовних вимог у межах 5 394 450,09 грн., також було накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, Авчіяна Артура Хажаковича у межах 5 394 450,09 грн. (а.с. 22).

Вказана ухвала була направлена на виконання до Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ, про арешт майна позивача була винесена постанова від 11.08.2009р. (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

При винесенні рішення господарським судом першої інстанції помилково не враховано, що відповідачами при укладанні спірного договору поруки були порушені норми чинного цивільного законодавства.

Зокрема, відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Вказаною нормою передбачене загальне правило участі третьої особи у зобов’язанні, а саме зобов’язання не створює обов’язків для третьої особи. Тобто не можна без згоди особи покласти на неї обов’язок вчинити якусь дію або утриматись від вчинені такої дії. Зобов’язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Вказана норма є імперативною і не її застосування не залежить від змісту договору поруки, укладеного між відповідачами.

З наведеної норми вбачається, що при укладанні спірного договору поруки відповідачі надали відповідачеві-2 певні права відносно позивача, а на позивача, відповідно, поклали обов’язок відносно поручителя (відповідача-2) здійснити відшкодування на користь вказаного поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою.

Відповідачі не надали у матеріали справи доказів отримання від позивача згоди на покладення на нього відповідних обов’язків, що виникли при укладанні спірного договору поруки.

Вказане свідчить, про порушення відповідачами положень ст. 203 ЦК України відносно невідповідності умов спірного договору поруки Цивільному кодексу України (ст. 511), є підставою для визнання угоди недійсної відповідно до ст. 215 ЦК України.

Наведене свідчить про неповне дослідження господарським судом обставин справи, неправильне застування норм матеріального права. Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договору поруки від 12.01.2009р. №467 недійсним.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги позивача у повному обсязі, скасування рішення суду першої інстанції та про необхідність винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, м.Сімферополь задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2009р. у справі № 8/252-09 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки № 467 від 12.01.2009 р., укладений між Закритим акціонерним товариством ”ПриватБанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”, м. Дніпропетровськ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ”ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, м.Сімферополь витрати по сплаті державного мита в розмірі 63 грн. 75 коп. та витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 10 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”, м. Дніпропетровськ.на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Крим-Антарес”, м.Сімферополь витрати по сплаті державного мита в розмірі 63 грн. 75 коп. та витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 10 коп.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя

Т.Г. Стрелець

Суддя

А.О. Логвиненко

Суддя

В.Г. Головко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8267648

[ANTIRAID]

Справа № 8/252-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Подоляк О.А.

за участю представників сторін: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ТзОВ "Крим-Антарес" до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус" про визнання недійсним договору,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору поруки №467 від 12 січня 2009 року, укладеного між відповідачами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2009 року (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2010 року рішення суду скасовано. Позов задоволений. Визнаний недійсним договір поруки №467 від 12 січня 2009 року, укладений між ЗАТ "ПриватБанк" та ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус".

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12 квітня 2007 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" був укладений кредитний договір №КК-162Г, згідно умов якого позивач одержав кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 4900000 грн.

Також, 12 квітня 2007 року між директором позивача - громадянином ОСОБА_3, який проживає в м.Сімферополі та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" був укладений договір поруки №ДП-162Г, згідно умов якого громадянин ОСОБА_3 поручився перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" за повне виконання позивачем зобов’язань за вказаним кредитним договором.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 12 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус" був укладений договір поруки №467, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником, вказаним у додатку 1 до цього договору, всіх обов’язків за кредитним договором, вказаним у додатку 1 до цього договору, згідно якого Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" надало позивачеві кредит в сумі, вказаній в додатку №1.

Відповідно до п.2 укладеного між сторонами у справі спірного договору поруки розмір відповідальності поручителя (ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус") перед кредитором (Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") обмежується сумою, зазначеною в додатку №1 до цього договору, що становить 1000 грн.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції правильно вважав необгрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову в позові, виходячи з того, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував факт порушення відповідачами при укладанні спірного договору поруки діючих норм цивільного законодавства.

Згідно ст.511 Цивільного кодексу України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

На підставі ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що укладений між ЗАТ "ПриватБанк" та ТзОВ "Українське фінансове агентство "Верус" договір поруки №467 від 12 січня 2009 року не відповідає нормам діючого законодавства України, тому є недійсним.

Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Відповідно до вимог ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2010 року залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" – без задоволення.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя В. Дерепа

Судді Б.Грек

О.Подоляк

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10223331

[ANTIRAID]

Теперь все ответчики Приватбанка по которым были вынесены решения на основании договора поручительства имеют возможность пересмотреть свои решения по нововыявленным обстоятельствам. И теперь Приватбанк лишился одной из своих схем. Тоже самое можно применить и к другим банкам: Альфа-банк со своим Шахтерским судом г. Донецка и банком Клиринговый дом со своим Харьковским судом.

[у.zaporozhskiy]

Теперь все ответчики Приватбанка по которым были вынесены решения на основании договора поручительства имеют возможность пересмотреть свои решения по нововыявленным обстоятельствам. И теперь Приватбанк лишился одной из своих схем. Тоже самое можно применить и к другим банкам: Альфа-банк со своим Шахтерским судом г. Донецка и банком Клиринговый дом со своим Харьковским судом.

Антирейд, извините конечно, но я не совсем понял, если честно

выходит, что по договорам поручительства с Приватом, поручитель несет ответственность только в сумме 1000 грн?

З наведеної норми вбачається, що при укладанні спірного договору поруки відповідачі надали відповідачеві-2 певні права відносно позивача, а на позивача, відповідно, поклали обов’язок відносно поручителя (відповідача-2) здійснити відшкодування на користь вказаного поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою.

поясните пожалуйста...

ТОВ крим антарес вообще никакого договора поручительства не подписывало,или давало согласие нести ответственность в сумме 1000 грн?

[samuraj]

Антирейд, извините конечно, но я не совсем понял, если честно

выходит, что по договорам поручительства с Приватом, поручитель несет ответственность только в сумме 1000 грн?

З наведеної норми вбачається, що при укладанні спірного договору поруки відповідачі надали відповідачеві-2 певні права відносно позивача, а на позивача, відповідно, поклали обов’язок відносно поручителя (відповідача-2) здійснити відшкодування на користь вказаного поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою.

поясните пожалуйста...

ТОВ крим антарес вообще никакого договора поручительства не подписывало,или давало согласие нести ответственность в сумме 1000 грн?

Шановний! (як мене тут вчора назвали ))) ) Ви не в темі. Це типова схема Привату,- залучати без відома позальника поручителя, щоб забезпечити підсудність у Дніпрі. Тепер вони в дупі + скасували договірну підсудність. Так що Приват - чухайся.

[samuraj]

З.І.

Антирейду.

Я Вас безмежно поважаю за сайт, зокрема, але Ви надто оптимістичні щодо нововиявлених обставин і преюдицій.

[у.zaporozhskiy]

Шановний! (як мене тут вчора назвали ))) ) Ви не в темі. Це типова схема Привату,- залучати без відома позальника поручителя, щоб забезпечити підсудність у Дніпрі. Тепер вони в дупі + скасували договірну підсудність. Так що Приват - чухайся.

я же не спорю, что я не в теме((((

с таким еще не сталкивался, вот и было интересно узнать, что это???

получается, что без заемщика нельзя притягивать новых поручителей?

ПРАВИЛьно ли я понял?

[ANTIRAID]

З.І.

Антирейду.

Я Вас безмежно поважаю за сайт, зокрема, але Ви надто оптимістичні щодо нововиявлених обставин і преюдицій.

Для заемщика результат будет тот же, что и в Жовтневом суде, но вот дело все таки пересмотреть придется и исполнение решения тоже будет приостановлено, а это все время и новое рассмотрение.

На мой взгляд эту ситуацию можно будет также применить в оспаривании обеспечения иска Привата к заемщикам по таким договорам.

Ну и самое главное - видимо у Коломойского с Приватом дела уже совсем плохи в судах, если не смогли решить дело в ВХСУ.

[berkyt]

"У матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що 23.06.2009р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (суддя Чорнобук В.І.) було порушено провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк ”ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Українське фінансове агентство ”Верус”, О,судья Чорнобук,о нем уже ходят легенды....Перебрался в суд другого района Днепропетровска(не помню какого)

[Obelix]

Ну и самое главное - видимо у Коломойского с Приватом дела уже совсем плохи в судах, если не смогли решить дело в ВХСУ.

Есть мнение, что дядя Володя сильно осерчал на Игоря Валерьевича за некорректное поведение по отношение к российским бизнес структурам,

(а шо робыть...у И.В. такое отношение ко всем...).

[romanson]

а если по всем поручителям так пройтись...

мне кажется, не у всех должников спрашивали согласие на поручителей...

может и с ипотекой третьих лиц попробовать...

[у.zaporozhskiy]

а если по всем поручителям так пройтись...

мне кажется, не у всех должников спрашивали согласие на поручителей...

может и с ипотекой третьих лиц попробовать...

Интересна в какой форме должно быть данное согласие?

обязательная подпись в договоре поручительства?

[у.zaporozhskiy]

Для заемщика результат будет тот же, что и в Жовтневом суде, но вот дело все таки пересмотреть придется и исполнение решения тоже будет приостановлено, а это все время и новое рассмотрение.

На мой взгляд эту ситуацию можно будет также применить в оспаривании обеспечения иска Привата к заемщикам по таким договорам.

Ну и самое главное - видимо у Коломойского с Приватом дела уже совсем плохи в судах, если не смогли решить дело в ВХСУ.

По логике процессуальных норм производство по взысканию должно быть остановленно, если подается на недействительность договора поручительства и есть ходатайство с копией определения об открытии производства по недействительность договора поручительства?

и еще на сколько я понимаю на недействительность договора поручительства можно подать только по месту нахождения ответчиков?

[у.zaporozhskiy]

По логике процессуальных норм производство по взысканию должно быть остановленно, если подается на недействительность договора поручительства и есть ходатайство с копией определения об открытии производства по недействительность договора поручительства?

и еще на сколько я понимаю на недействительность договора поручительства можно подать только по месту нахождения ответчиков?

Вопрос следующего характера:

Заключен кредитный договор в нем есть ссылка на договор поручительства без номера и даты

в Договоре Поручительства нет подписи Заемщика.

Означает ли это, что он на него согласия не давал?

и можно ли по аналогии с Верусом признать такой договор поручительства недействительным, если согласия на него заемщика как такового нет?*

[Filosof_00]

Да означает.

Хорошее решение. Думаю получится.

[у.zaporozhskiy]

Да означает.

Хорошее решение. Думаю получится.

Спасения поручителя.

не хочу открывать новую тему, есть весьма интересный вопрос:

Стаття 607. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання

1. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

недеспособность можно отнести к такому обстоятельству???

и какие последствия такого прекращения, если долг еще 30 тисяч, а у человека реальные проблемы с Психикой?

он стал недееспособным через 2 года после заключения договора.

[Filosof_00]

Опекуна назначат, будет он возвращать.

[Алексашка]

Вобщем если все подитожить, то банкам не хватает еще одной лицензии Держфина для выдачи кредитов? Лишний повод для Заемщиков для судебных разбирательств или как?

[у.zaporozhskiy]

Вобщем если все подитожить, то банкам не хватает еще одной лицензии Держфина для выдачи кредитов? Лишний повод для Заемщиков для судебных разбирательств или как?

да им не то, что ее не хватает

они свою деятельность вели незаконно вообще.

Спасибо Диме, что еще раз дал возможность разобраться.

[Алексашка]

да им не то, что ее не хватает

они свою деятельность вели незаконно вообще.

Спасибо Диме, что еще раз дал возможность разобраться.

А интересно обсуждался ли иск по недействительности в виду отсутствия онной лицензии? Или може где на форуме есть готовая наметка такого иска?

[у.zaporozhskiy]

А интересно обсуждался ли иск по недействительности в виду отсутствия онной лицензии? Или може где на форуме есть готовая наметка такого иска?

нет такого иска не было.

Пока никто не заинтересовался в его составлении.

[nameless]

Да означает.

Хорошее решение. Думаю получится.

Такс.... Очень важно.

Я так понимаю тут поднялся вопрос который я 2 года назад обдумывал, но все наши городские юристы сказали Ы-ыы.... Незнаем.

Если я верно понял, Договор поручительтсва признали несоответствующим закону т.к. в ТРЁХСТОРОННЕМ договоре участвуют ДВЕ стороны, которые порешали за ТРЕТЬЕ ЛИЦО что он им торчит?

Закон определяет 3 вида сделок по кругу:

односторонние, двусторонние и многосторонние. В данном случае, договор пораждающий обязанности или права более чем двух лиц есть тристоронним.

Но подписи - двэ.

Я верно понял суть решения, или то я сам придумал?

[nameless]

нет такого иска не было.

Пока никто не заинтересовался в его составлении.

Все забили, т.к. суды ещё нормально не пережували:

Потребителей и 193+524, 192+533 ГК, 198 ХК. и Декрет. Тупо отфутболили. То-же ждёт и эти иски.

[у.zaporozhskiy]

Такс.... Очень важно.

Я так понимаю тут поднялся вопрос который я 2 года назад обдумывал, но все наши городские юристы сказали Ы-ыы.... Незнаем.

Если я верно понял, Договор поручительтсва признали несоответствующим закону т.к. в ТРЁХСТОРОННЕМ договоре участвуют ДВЕ стороны, которые порешали за ТРЕТЬЕ ЛИЦО что он им торчит?

Закон определяет 3 вида сделок по кругу:

односторонние, двусторонние и многосторонние. В данном случае, договор пораждающий обязанности или права более чем двух лиц есть тристоронним.

Но подписи - двэ.

Я верно понял суть решения, или то я сам придумал?

все четко, именно так

В половине случаев я встречаю договора поручительства с тремя подписями, а в двух других с двумя.

еще немаловажное условие по Привату, что в кредитном договоре нет ни слова о существовании Договора поручительства с Верусом

Другие Договора обеспечения четко обозначены в кредитному договоре.

[Алексашка]

Все забили, т.к. суды ещё нормально не пережували:

Потребителей и 193+524, 192+533 ГК, 198 ХК. и Декрет. Тупо отфутболили. То-же ждёт и эти иски.

Ну футболить то нас футболят, но все равно мы подавали и подаем иски. Назад то пути нет.

Интересно поглядеть какие контраргументы на такие иски найдут суды, а заемщикам (кому это нужно) можно еще потянуть время.

Все равно сдаваться никто не собирается.