Нужна консультация

[stairtov]

мне пришло письмо но я не смогу все обьяснить толком , только запутаю .

проконсультируйте его .

Dmitry N Пользователи

Добрый день!Не нашел Ваших контактов на "Захисте",пишу здесь-в кредитном договоре,вернеее в графике погашения в колонке погашения тела кредита за исключением ервого месяца ,в остальных стоят "0"ли.В колонке % прописаны суммы не соответствующие реальным платежам.Если сможете глянуть договор-напишите на мыло,очень прошу!madnadсобакаlist.ru

[vassylek]

Олег во всех случаях нужны документы - их надо читать и видеть, а также хронология происходящего. Здесь же нет ясновидцев, ты же сам понимаешь.

[stairtov]

Олег во всех случаях нужны документы - их надо читать и видеть, а также хронология происходящего. Здесь же нет ясновидцев, ты же сам понимаешь.

Олежка да понимаю ,просто человек обратился сам вижу что явно есть кидалово и надо копать но это не вмоих силах щас .В голове туман простыл. да и оставлять низя человек явно новенький ещо не разобрался какв сайте так и в положениях ,короче начинает как и мы 2 года назад если у кого схожая ситуация из тех общих слов помогите пусть наверстывает

[izmailka]

По поручительству понятно, в течении года не уведомили поручителя при наличии задолженности, можно забыть об этом договоре поручителя. Есть даже решения судов по этому поводу.

Здравствуйте, не могли б вы дать ссылку на такие решения. Спасибо

[ИРМА]

Здравствуйте, не могли б вы дать ссылку на такие решения. Спасибо

Одно из них, справа № 2-417/09 от 09.06.2009 Хотинський районний суд Чернівецької області

[ИРМА]

Справа № 2-1149/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

вересня 2010 року м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Назаренко Г.В.

при секретарі Хроменкової В.О.

за участю представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору ОСОБА _4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору поруки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шахтарської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що договір поруки № 014/07-162/7, укладений 10 січня 2008 року між її чоловіком ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кіровського відділення Донецької обласної Дирекції (далі – Банк) в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 014/07-162/7 на отримання споживчого кредиту в сумі 15000 грн., укладеним між ОСОБА_7 та Банком 10 січня 2008 року, слід визнати недійсним у зв’язку з тим, що вона як дружина поручителя не давала письмової згоди на укладення такого договору, як того вимагає ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України, договір поруки укладений без попередньої згоди органів опіки та піклування, що може негативно відобразитися на праві користування житлом їх спільних дітей у разі звернення стягнення на будинок, в якому вони проживають з родиною, а також оскільки вона як дружина на підставі ч.2 ст.65 Сімейного кодексу України має право на звернення до суду з позовом про визнання договору, що виходить за межі дрібного побутового, недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про час і місце судового розгляду була оповіщена у встановленому порядку, уповноважила на представництво її інтересів в суді ОСОБА_1

Представник позивачки ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності від 6 серпня 2010 року без обмеження повноважень, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю і суду пояснила, що позивачка ОСОБА_5 під час перебуванні у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_3 з 2004 року за спільні кошти з останнім придбала будинок АДРЕСА_1. 2 березня 2007 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3, від якого мають двох малолітніх дітей, всією сім’єю проживають в придбаному будинку. У березні 2009 року позивачка дізналась про те, що Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 солідарно боргу за кредитним договором № 014/07-162/7 в сумі 16312,99 грн. Відтоді їй стало відомо про те, що її чоловік ОСОБА_3 10 січня 2008 року при укладенні між Банком та ОСОБА_7 кредитного договору виступив поручителем позичальника, уклавши з Банком договір поруки № 014/07-162/7, відповідно до якого поручився перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_7 своїх обов’язків в повному обсязі. На даний час позичальник не виконує свої зобов’язання по кредитному договору, у зв’язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з нього та поручителя заборгованості по кредитному договору. Позивачка ознайомилась з договором поруки і дізналась про те, що Банк у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором може звернути стягнення на все майно поручителя. Просила визнати договір поруки, укладений між Банком та відповідачем ОСОБА_3, недійсним із зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача № 1 ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 14 квітня 2010 року, позов не визнав і суду пояснив, що статтею 554 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою; статтею 215 ЦК України передбачений вичерпний перелік визнання правочину недійсним; в статті 203 ЦК України зазначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, і жодна з умов не має відношення до правовідносин, що склались між Банком та відповідачем ОСОБА_3 Посилання позивачки на ст.65 СК України, на його думку, є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 є матеріальним поручителем, а не майновим, тому згода його дружини для здійснення правочину не була потрібна. Звернення стягнення на все майно поручителя є правом Банку, яким він може скористатись, а може і ні. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач № 2 ОСОБА_3 позов визнав і суду пояснив, що не повідомляв свою дружину ОСОБА_5 про укладення з Банком договору поруки. Банк не отримував від позивачки письмової згоди на укладення з ним договору поруки. В теперішній час до нього та відповідача ОСОБА_7 Банком пред’явлений позов про стягнення боргу за кредитним договором у зв’язку з невиконанням зобов’язань по основному зобов’язанню позичальником. Зазначив, що ОСОБА_7 знаходиться в розшуку і місце його знаходження йому невідомо.

Відповідач № 3 ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду був оповіщений відповідно до правил ч.5 ст.74 ЦПК України, не повідомив про причини неявки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності від 6 серпня 2010 року № 3, пояснила, що орган опіки та піклування Шахтарської міської ради не давав згоди на укладення між Банком та ОСОБА_3 договору поруки, яка, на її думку, в даному випадку є обов’язковою. Вважала, що договір поруки слід визнати недійсним, так як ним можуть бути порушені права та інтереси дітей в майбутньому.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

10 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 014/07-162/7. Поручителем за вказаним кредитним договором виступив відповідач ОСОБА_3, з яким 10 січня 2008 року Банком було укладено договір поруки № 014-07-162/7. Згідно вказаного договору ОСОБА_3 поручався перед кредитором за виконання позичальником взятих на себе зобов’язань, що витікають з умов кредитного договору (а.с.8, 9).

Позивачка знаходилась з відповідачем ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з 2004 року, що визнається відповідачем ОСОБА_3 в судовому засіданні, перебуває в зареєстрованому шлюбі з останнім з 2 березня 2007 року (а.с.10), має від шлюбу двох малолітніх дітей (а.с.11, 12).

Будинок АДРЕСА_1, належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку (а.с.13). В будинку зареєстровані та проживають родина ОСОБА_3, яка складається з чоловіка, дружини та двох їх малолітніх дітей (а.с.14-16, 35).

Відповідно до вимог ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Виходячи з встановленого, між сторонами, тобто Банком та відповідачем № 2 ОСОБА_3, виникли цивільно-правові відносини, які не стосуються питання про розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя. Договір поруки не створює обов’язків для другого подружжя, а лише для поручителя, як сторони договору. Вказаний договір не містить посилань на розпорядження сумісним майном подружжя, а лише покладає на поручителя обов’язок відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору. З огляду на наведене, посилання позивачки на недотримання при укладенні договору поруки вимог статті 65 Сімейного кодексу України відносно обов’язкової згоди другого з подружжя при укладенні договорів стосовно цінного майна як на підставу недійсності правочину суд вважає безпідставною.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивачка не є стороною договору поруки і доказів того, що сторонами договору в момент вчинення правочину недодержані вимоги ст.203 ЦК України, нею не надано.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України „Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, не мають право без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання. ЦК України не пред’являє до договору поруки такої обов’язкової вимоги, як його нотаріальне посвідчення, при укладенні договору поруки сторони обрали просту письмову форму, спеціальної реєстрації договір поруки також не потребує, при укладенні договору поруки питання про відмову від належних дітям подружжя ОСОБА_3 майнових прав, здійснення будь-якого відчуження житла, не ставилось, у зв’язку з чим згода органів опіки та піклування на укладення договору поруки не була потрібна. Суд не може погодитись з думкою позивачки, її представника, а також представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про те, що відповідно до ч.4 ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, так як предметом правочину, що укладався між Банком та відповідачем ОСОБА_3, не виступало будь-яке нерухоме майно, на яке малолітні діти мали власності чи право користування. Згідно договору поруки відповідач ОСОБА_3 поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. При цьому звернення стягнення на все майно поручителя згідно норм чинного законодавства у разі невиконання вимоги Банку про погашення суми заборгованості по кредитному договору, відповідно до п.3.2 договору поруки, є лише правом Банку, а не неминучим наслідком невиконання зобов’язань за кредитним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що права позивачки відповідачами не порушені і не підлягають судовому захисту, а тому в задоволенні позову їй слід відмовити повністю за необґрунтованістю.

У зв’язку з відмовою у позові понесені позивачкою судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. ст.203, 215, 553 ЦК України, керуючись ст. ст.11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору поруки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шахтарської міської ради, відмовити повністю за необґрунтованістю.

Суддя:

Апелляция уже отправлена. Может біть кто-то еще чего подскажет, из практики, так сказать.

[ИРМА]

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

Рішенням Кіровського міського суду від 08 вересня 2010 року мені, ----відмовлено в задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції, …., …… про визнання договору поруки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шахтарської міської ради.

Вважаю зазначене рішення таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, а тому оскаржую його в повному обсязі з таких підстав:

1. Висновок суду:

- «… між сторонами, тобто Банком та відповідачем №2 виникли цивільно-правові відносини, які не стосуються питання про розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності подружжя… Вказаний договір не містить посилань на розпорядження сумісним майном подружжя, а лише покладає на поручителя обов’язок відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору… посилання позивачки на недотримання при укладенні договору поруки вимог статті 65 Сімейного кодексу України відносно обов’язкової згоди другого з подружжя при укладенні договорів стосовно цінного майна як на підставу недійсності правочину суд вважає безпідставною» (рішення, лист 3 абзац 3);

- «….При цьому звернення стягнення на все майно поручителя згідно норм чинного законодавства у разі невиконання вимоги Банку про погашення суми заборгованості по кредитному договору, відповідно до п.3.2 договору поруки, є лише правом Банку, а не неминучим наслідком невиконання зобов’язань за кредитним договором» (рішення, лист 3 абзац 7).

У відповідності до статей 546, 547 Цивільного кодексу України порука є видом забезпечення виконання зобов’язання, правочин щодо якого вчиняється у письмовій формі.

Згідно зі статтями 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.2 Договору поруки від 10.01.2008 року № 014/07-162/7 передбачено, що, якщо до поручителя надійде вимога Банку про погашення суми заборгованості по кредитному договору, але поручитель її не виконає, то банк має право звернути стягнення на все майно поручителя згідно норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 60 Сімейного кодексу України кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Окрім того, частиною 2 статті 61 Сімейного кодексу України передбачається, що об'єктом права спільної сумісної власності є серед іншого і заробітна плата, одержана одним із подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 369 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Фактично вказаний договір поруки є засобом забезпечення виконання грошового зобов’язання і при обставинах, а саме, за наявності виконавчого провадження про стягнення певної суми коштів, є угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Це підтверджується положеннями статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачається звернення стягнення на належне боржникові майно у разі відсутності у нього коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Враховуючи той факт, що мій чоловік ….. є безробітним, коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, не має, виконавчою службою стягнення буде звернено на його майно, а саме, будинок, який є нашою спільною сумісною власністю.

Таким чином, у разі звернення стягнення на майно мого чоловіка ….. на підставі договору поруки істотно порушуються мої майнові права, адже я своєї згоди на укладення договору поруки не давала.

2.Висновок суду: «Позивачка не є стороною договору поруки і доказів того, що сторонами договору в момент вчинення правочину недодержані вимоги ст.203 ЦК України, нею не надано» (рішення, лист 3 абзац 5).

Згідно статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги та заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників тощо.

У судовому засіданні 08 вересня 2010 року на підставі пояснень мого представника, мого чоловіка, представника ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції, було встановлено, що я своєї згоди на укладення договору поруки від 10.01.2008 року № 014/07-162/7 не надавала. Представник ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції доказів наявності моєї згоди не надав та підтвердив, що банк під час укладення моїм чоловіком вказаного договору мене для надання письмової згоди не запрошував і в подальшому про укладення договору поруки ніяким чином мене не повідомляв (запис судового засідання, запитання представника позивача відповідачу №1).

У відповідності із частиною 2 статті 65 Сімейного кодексу України, дружина має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Вказаний договір поруки не передбачає оплату послуг поручителя відповідно до статті 558 Цивільного кодексу України, або отримання будь-якої іншої вигоди для нашої сім’ї, отже його укладання не пов'язане з нашими інтересами та виходить за межі дрібного побутового. Адже будинок є безумовно цінним майном.

А положення статті 203 Цивільного кодексу України прямо вказують та те, що зміст будь-якого правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір поруки від 10.01.2008 року № 014/07-162/7 укладено без моєї згоди, чим істотно порушено мої законні права та охоронювані законом інтереси, цей правочин суперечить цивільному законодавству, що є підставою для визнання його недійсним у відповідності зі ст. 215 ч.1 Цивільного кодексу України.

3.Висновок суду:

- «Суд не може погодитися з думкою позивачки, її представника, а також представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про те, що відповідно до ч.4 ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей”, для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, так як предметом правочину, що укладався між Банком та відповідачем №2 не виступало будь-яке нерухоме майно, на яке малолітні діти мали власності чи право користування» (рішення, лист 3 абзац 6);

- «…права позивачки відповідачами не порушені і не підлягають судовому захисту, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю за необґрунтованістю» (рішення, лист3 абзац 7).

Разом зі мною та моїм чоловіком Пантус П.О. в будинку по вулиці в місті Донецької області мешкають двоє наших малолітніх дітей. Вказаний будинок є нашою єдиною нерухомою цінною спільною сумісною власністю.

В березні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровського відділення Донецької обласної Дирекції вже подав до Кіровського міського суду Донецької області позовну заяву про стягнення з відповідачів №3 та №2 достроково солідарно боргу за кредитним договором № 014/07-162/7 у сумі 16 312,99 гривень (позовна заява від 03.03.2009 № 11-162/109-100). Справа № знаходиться в провадженні суду.

А у зв’язку з відсутністю доходів та особистого рухомого майна у мого чоловіка, виконавчою службою у випадку відкриття виконавчого провадження буде звернуто стягнення на цей будинок, тому що, на відміну від банку, це є не правом, а обов’язком виконавчої служби.

Таким чином, окрім моїх інтересів договір поруки від 10.01.2008 року № 014/07-162/7 порушує права наших малолітніх дітей.

Тому, при укладенні договору поруки відповідач №2. повинен був отримати дозвіл органу опіки та піклування, оскільки зазначенні зобов’язання по поручительству можуть в подальшому вплинути на життя дітей та їх майнові права.

У відповідності до частини 6 статті 203 Цивільного кодексу України правочин, здійснений батьками, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Кто что скажет? Совсем плохо?

[Legion - 512 DI]

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

Рішенням Кіровського міського суду від 08 вересня 2010 року мені, ----відмовлено в задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровського відділення Донецької обласної дирекції, …., …… про визнання договору поруки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шахтарської міської ради.

Вважаю зазначене рішення таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, а тому оскаржую його в повному обсязі з таких підстав:

.

А у зв’язку з відсутністю доходів та особистого рухомого майна у мого чоловіка, виконавчою службою у випадку відкриття виконавчого провадження буде звернуто стягнення на цей будинок, тому що, на відміну від банку, це є не правом, а обов’язком виконавчої служби.

Таким чином, окрім моїх інтересів договір поруки від 10.01.2008 року № 014/07-162/7 порушує права наших малолітніх дітей.

Тому, при укладенні договору поруки відповідач №2. повинен був отримати дозвіл органу опіки та піклування, оскільки зазначенні зобов’язання по поручительству можуть в подальшому вплинути на життя дітей та їх майнові права.

У відповідності до частини 6 статті 203 Цивільного кодексу України правочин, здійснений батьками, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Кто что скажет? Совсем плохо?

ДЛЯ ИРМА

2.1 ВАЛЮТА. Договір № 295 пп. 1.1; 1.2; 1.3 ….сторони погодили суму ліміту кредиту і визначили його в розмірі 37000 дол. США

Норми законодавства – як доказ суперечливості:

У відповідності зі ст.99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв’язку з чим грошове зобов’язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з ч.1 ст.192 ЦК України відповідно якої законним платіжним засобом на території України, є грошова одиниця України.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України, зобов’язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта, як засіб платежу, зокрема за зобов’язаннями, відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Згідно ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.198 ГК України, «виконання грошових зобов’язань», грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Згідно цієї ж статті грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня, як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

Згідно Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ”, який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання , повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п.1 ст.3, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

У відповідності з підпунктами „а”, „в” та „є” підпункту 6.1. та підпунктів 6.2 Правил НБУ «Використання готівкової іноземної валюти на території України» від 30 травня 2007р. №200, фізичні особи – резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках:

• сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

• сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

• оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно п. 6.3. Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі:

• оплати дипломатичним представництвам;

• консульським установам іноземних держав дозволів на виїзд (віз) до цих країн

• фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Відповідно до підпункту 7.1 п.7 Правил НБУ «Використання готівкової іноземної валюти на території України», резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів.

Постанова КМУ «Про удосконалення порядку формування цін» від 18 грудня 1998 р. N 1998 року:

Абз.7 З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами та захисту інтересів вітчизняного виробника і населення Кабінет Міністрів України.

п о с т а н о в л я є:

1. Встановити, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

4. Рекомендувати Національному банку посилити контроль за проходженням платіжних документів з урахуванням того, що всі розрахунки між суб'єктами підприємництва на внутрішньому ринку України мають здійснюватись лише у гривнях.

Згідно до Постанови Національного Банку України від 10.05.2007р. №168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р.:

п.3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору:

б) надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу,

в) строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом

г) та процентами за користування ним.

ВИСНОВОК:

Мені таку інформацію не надавали чим порушили мої права.

Купувати іноземну валюту на міжбанку для погашення зобов’язань по Кредитним Договорам фізичним особам було дозволено згідно Указу президента, вже в 2009 р. До цього указу,- (пізніше вийшов Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» 21 січня 2010 року N 1822-VI про кредити на навчання та лікування за кордоном), такої змоги і права у мене /фізособа/ за внутрішніми валютними кредитами - взагалі не було.

Після цього закону додали пару пунктів в Постанову № 281 НБУ, «про купівлю валюти».

Отже, смію вважати, що в 2007р, коли була прийнята постанова № 168, цей пункт стосувався тільки споживчих кредитів для розрахунку за кордоном , у безготівковій формі, бо міжбанк не продає валюту готівкою. Тому - цей пункт постанови №168 до мене, взагалі не стосується,

А ще дискримінацією є неможливість позичальнику розраховуватись в гривні.

Мірою вартості для «Позичальника» є гривня, бо всі свої надходження, відповідно до довідки, я отримую в гривні, гроші в Україні - гривня, ціни в гривнях.

Тому в Постанові № 168 сукупна вартість розраховується теж в гривні. Тим же Мінюстом додаток - табличка затверджена. Мені цікаво, /в мене нема таблички, не дали/, як визначається сукупна вартість в гривнях, якщо кредит в доларах? Нацбанк затвердив таку таблицю, з чітким в казанням - ГРИВНЯ, то мабуть є якась методика під кредити в валюті на «ДЕ КІЛЬКА» років, що дає можливість визначити, який курс до долару матиме гривня, в кожний платіжний період за графіком сплати кредиту?

Постанова КМУ «Про удосконалення порядку формування цін» від 18 грудня 1998 р. N 1998 року:

постановляє:

4. Рекомендувати Національному банку посилити контроль за проходженням платіжних документів з урахуванням того, що всі розрахунки між суб'єктами підприємництва на внутрішньому ринку України мають здійснюватись лише у гривнях.

Так, використання готівкової іноземної валюти на території України резидент резиденту дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.

Згідно п.5 ст.5 Декрету НБУ одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

У моєму випадку така вимога закону не була виконана «Банком», що є порушенням прав споживача фінансових послуг.

Крім цього, чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання як «Банка», так і «Позичальника» у «Договорі» від 26.11.2007р. не виражене у грошовій одиниці України, і у цьому «Договорі» не визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст.533 ЦК України зобов’язання в Україні має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

В п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.8, 1.9 «Договору» передбачені обов’язки позичальника погашати заборгованість по кредиту, відсоткам, пені в валюті кредиту, ризику саме в доларах США.

Викладені умови договору, разом із умовами п. п. 1.1, 1.2, 1.3, свідчать про те, що грошові зобов'язання виражені в ньому безумовно в іноземній валюті - доларах США.

Таким чином, Банк нехтує та ігнорує попередження в постановах НБУ та Закони України, положення п. 1.1; 1.2; 1.3 кредитного договору суперечать основним засадам цивільного права і є нікчемними, чим порушив ст. 99 Конституції України; ч.1,2 ст.192, ч.2,3 ст.533, ч.1 ст.524 ЦК України; ч.2 ст.198 ГК України; ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; п.1 ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю ”; а, в, є п. 6.1., 6.2, 6.3, п. 7.1 п.7 Правил НБУ «Використання готівкової іноземної валюти на території України» від 30 травня 2007р. №200; абз.7 Постанова КМУ «Про удосконалення порядку формування цін» від 18 грудня 1998 р. N 1998 року; б,в,г п.3.8 Постанови НБУ від 10.05.2007р. №168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р

ВКЛЮЧИТЕ ЭТО В АПЕЛЯЦИЮ(только подредактируйте под свои данные) И ПРИЗНАЙТЕ ДОГОВОР НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫМ, НА ОСНОВАНИИ ОТСУТСТВИЯ ЭКВИВАЛЕНТА В ДОГОВОРЕ. Это абзац из моего искового. Удачи Вам!!!!

Может и это, где то пригодится, смотрите сами

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» 21 січня 2010 року N 1822-VI

Прикінцеві положення:

4. Надати право комерційним банкам проводити за погодженням із кожним позичальником у термін до 31 грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб.

Реструктуризація розповсюджується на:

1) кредити, видані комерційними банками до 1 жовтня 2008 року;

2) кредити, номінальна сума яких не перевищує 1 млн. гривень, у тому числі деноміновані в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України на 1 жовтня 2008 року.

При іпотечному кредитуванні реструктуризації підлягають тільки кредити під заставу житлової нерухомості, яка є єдиним помешканням позичальника та його сім'ї.

Реструктуризація здійснюється шляхом:

1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на термін не більше двох років;

2) продовження терміну кредитних договорів з урахуванням обмежень, що діють у комерційних банках, та обставин щодо фінансового стану, в яких знаходяться позичальники;

3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї.

За реструктуризованими згідно із цією частиною кредитними договорами комерційні банки мають звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.

[andrey9394]

По поручительству понятно, в течении года не уведомили поручителя при наличии задолженности, можно забыть об этом договоре поручителя. Есть даже решения судов по этому поводу.

Речь идет о том, что andrey9394, высказался, что если договор кредита заключен на 15 лет, 10 из которых не было оплаты или большая задолженность, то можно смело 7 лет из них не платить и тупо заявить в суде, мол извините срок исковой давности прошел три года , БРЕД.

Уважаемый andrey9394, если не уверены в своем ответе, лучше не сейте сомнения в умы других. Напишите, что "по моему было так, но не уверен" или "возможно лучше сделать так" без утвердительных и неправильных ответов. Это форум где люди пытаются обмениваться мнениями и получить правильный, вразумительный ответ профессионалов или близких к ним людей. Ведь неправильный ответ, который люди приймут к действию приведет к пагубным последствиям - отказ в иске, проигранное дело и т.д. Ни чего личного.

Вы путаете срок выполнения обязательства и срок действия договора. Договор сам по себе - набор обязательств. Например, у банка обязательство - выдать кредит, у заемщика - обязательство платить тело кредита, обязательство платить проценты и т.п. В кредитном договоре предусмотрено обязательство ЕЖЕМЕСЯЧНОГО погашения суммы долга, процентов, комиссии и т.п. - например, до 10-го числа следующего месяца. А сроки исковой давности начинают течь со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении своего права, т.е. в данном случае сроки исковой давности начинают бежать по каждому ежемесячному платежу начиная с 11-го числа каждого месяца. Поэтому срок исковой давности за платеж января 2010 года истечет 11 февраля 2013 года, февраля 2010 года - 11 марта 2013 года и т.д. Кстати, подобным образом бегут сроки исковой давности и по другим периодическим платежам - например, по квартплате, независимо от того, срочный ли у Вас договор найма квартиры или бессрочный. Поэтому если вдруг ЖЭК вдруг начнет с Вас взыскивать задолженность за май 2002 года, Вы конечно, можете заплатить его, но попробуйте все-таки в суде заявить о применении исковой давности - увидите, что получится.

[VALDEMAR]

Вы путаете срок выполнения обязательства и срок действия договора. Договор сам по себе - набор обязательств. Например, у банка обязательство - выдать кредит, у заемщика - обязательство платить тело кредита, обязательство платить проценты и т.п. В кредитном договоре предусмотрено обязательство ЕЖЕМЕСЯЧНОГО погашения суммы долга, процентов, комиссии и т.п. - например, до 10-го числа следующего месяца. А сроки исковой давности начинают течь со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении своего права, т.е. в данном случае сроки исковой давности начинают бежать по каждому ежемесячному платежу начиная с 11-го числа каждого месяца. Поэтому срок исковой давности за платеж января 2010 года истечет 11 февраля 2013 года, февраля 2010 года - 11 марта 2013 года и т.д. Кстати, подобным образом бегут сроки исковой давности и по другим периодическим платежам - например, по квартплате, независимо от того, срочный ли у Вас договор найма квартиры или бессрочный. Поэтому если вдруг ЖЭК вдруг начнет с Вас взыскивать задолженность за май 2002 года, Вы конечно, можете заплатить его, но попробуйте все-таки в суде заявить о применении исковой давности - увидите, что получится.

Дорогой человек, не путайте грешное с правидным. Если Вы юрист и можете давать компетентные советы, то я только рад, но вижу что все иначе. Причем здесь коммунальные платежи и договора, там вообще ситуация иная, помимо того что коммунальщики нарушают ЗУ " О Защите прав потребителей", так и еще кучу законов и в суде это проходит без срока исковой давности.

Речь идет о Ваших некомпетентных высказываниях . И причем неоднократных. Для Вас специально ответ - никогда суд не примет во внимание тот факт что срок исковой давности за январь 20010 года истекает в феврале или марте или когда еще нибудь какого-то года при наличии договора со сроком выполнения.

Уважаемый Антирейд, Форумчане!

Я предлагаю таких "горе" советчиков исключать из членов сайта "Антирейд". 'andrey9394' вводит в обман посетителей сайта.

Коллеги поддержите. Это человек или "казачок" или ........... Однозначно могу сказать, если "казачок", то в Донецке много глубоких шахт.......

[у.zaporozhskiy]

Дорогой человек, не путайте грешное с правидным. Если Вы юрист и можете давать компетентные советы, то я только рад, но вижу что все иначе. Причем здесь коммунальные платежи и договора, там вообще ситуация иная, помимо того что коммунальщики нарушают ЗУ " О Защите прав потребителей", так и еще кучу законов и в суде это проходит без срока исковой давности.

Речь идет о Ваших некомпетентных высказываниях . И причем неоднократных. Для Вас специально ответ - никогда суд не примет во внимание тот факт что срок исковой давности за январь 20010 года истекает в феврале или марте или когда еще нибудь какого-то года при наличии договора со сроком выполнения.

Уважаемый Антирейд, Форумчане!

Я предлагаю таких "горе" советчиков исключать из членов сайта "Антирейд". 'andrey9394' вводит в обман посетителей сайта.

Коллеги поддержите. Это человек или "казачок" или ........... Однозначно могу сказать, если "казачок", то в Донецке много глубоких шахт.......

тут вопрос спорный.

Почему он козачек, возможно он в поисках истины, так же как и мы все.

в данном случае можно разностаронне смотреть на данные нормы

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

смотрим действительно на кредитный договор, как на систему обязательств

и в большинстве кредитных договоров указанно, что заемщик обязан гасить ежемесячный платеж 01. числа следующего месяца, есть график платежей, тоесть каждый ежемесячный платеж, это отдельное обязательство и выходит, что банк не может просить взыскать сумму сентябрь 2007(может банк такое и может просить, но если заемщик попросит суд применить исковую давность, то суд должен отказать вр взыскании платежа за сентябрь 2007)

так как в сентября сплив строк виконання.

не судите...

если комплексно проанализировать нормы законодательства, то действительно этот вариант считается более предпочтительным, так как по истечению 30 дней ненадлежащего выполнения у банка появляеся возможность взыскать сумму по кредиту, и то что он не воспользовался им в октябре 2007, это его проблемы

жду контрдоводы, если таковые будут.

на данный момент это теория, нужно проверить на практике и тогда будет истинна

или спросить у человека, который с данным вопросом сталкивался на практике.

[у.zaporozhskiy]

Кто что скажет? Совсем плохо?

Ирма все не плохо, только вот есть извращенная позиция ВСУ, что согласие второго супруга на заключение кредитного договора не нужна.

это сложно доказать, а для договора поручительства еще сложнее

Все таки договор поручительства это не распоряжение имуществом

хотя и есть обязанность в будущем ответить в полном объеме по кредитному договору

но снова таки эта обязанность возникает только в случае использования своего права банком

а вот для затягивания процесса, Ваш иск самое-то

[ИРМА]

Ирма все не плохо, только вот есть извращенная позиция ВСУ, что согласие второго супруга на заключение кредитного договора не нужна.

Все таки договор поручительства это не распоряжение имуществом

хотя и есть обязанность в будущем ответить в полном объеме по кредитному договору

но снова таки эта обязанность возникает только в случае использования своего права банком

а вот для затягивания процесса, Ваш иск самое-то

но ведь смысл то не в затягивании процесса. Ведь решения подобные были.

[Antonina]

Меня тоже очень интересует вопрос поручительства при просрочке более 2 лет, а именно такая ситуация:

я выступила поручителем у мужа, муж уже не выполняет условия договора 628 дней, а сумма долга по кредиту с 28 000 выросла до 56 000 доллваров и это кроме штрафных санкций (это из последнего письма страшилки, что его не выпустят за границу).....

Но самое интересное, что мне как поручителю банк о просрочке мужа ничего не сообщал все это время. Вот только на днях мне пришло письмо, что предлагают продать имущество добровольно, и то обычным письмом. + мы с мужем прописаны в разных местах. Т.е. доказать, что я была в курсе такой просрочки они не смогут. Хотя, если б я знала о задолженности, то конечно же все б сразу погасила . А из-за того, что банк мне не сообщил, сумма удвоилась, плюс пеня 0,5 % в день за эти два года

Можно это как-то привязать к ст.559 ЦКУ, конечно никакого изменения обязательства не было, но может есть хоть какае-то судебная практика, ведь обсяг моей ответственности по вине банка увеличился в разы, про пеню вообще молчу.....

Вот что у меня в договоре стоит про сроки (Альфа банк):

...

3.1. Строк цього договору - 72 місяці.

3.2 Цей договір ...діє до моменту повного і належного виконання Сторонами своїх зобовязань..

4.3 До вимог щодо виконаннчя грошових зобовязань Поручителя, які випливають з цього договору встановлюється позовна давність у 5 років.

[Antonina]

но ведь смысл то не в затягивании процесса. Ведь решения подобные были.

Ирма, на Лиге єто тема когда-то обсуждалась, и выкладывались решения ВСУ не в пользу супруга заемщика...Но я считаю, что нужно бороться, поищите эту тему на Лиге, там есть рассуждения обоих сторон.

[у.zaporozhskiy]

но ведь смысл то не в затягивании процесса. Ведь решения подобные были.

а что делать?

такое решение есть на форуме, просто не знаю ссылку

я говорю про практику ВСУ, а она не в нашу пользу

правоприменение в стране страдает, так как большинство вещей у нас за сало.

Ирма, на Лиге єто тема когда-то обсуждалась, и выкладывались решения ВСУ не в пользу супруга заемщика...Но я считаю, что нужно бороться, поищите эту тему на Лиге, там есть рассуждения обоих сторон.

и здесь это тоже обсуждали

Можно это как-то привязать к ст.559 ЦКУ, конечно никакого изменения обязательства не было, но может есть хоть какае-то судебная практика, ведь обсяг моей ответственности по вине банка увеличился в разы, про пеню вообще молчу.....[/u]

Вот что у меня в договоре стоит про сроки (Альфа банк):

...

3.1. Строк цього договору - 72 місяці.

3.2 Цей договір ...діє до моменту повного і належного виконання Сторонами своїх зобовязань..

4.3 До вимог щодо виконаннчя грошових зобовязань Поручителя, які випливають з цього договору встановлюється позовна давність у 5 років.

это у Вас такое в Договоре поручительства сказанно?

5 лет исковая давность

плохо...

[VALDEMAR]

тут вопрос спорный.

Почему он козачек, возможно он в поисках истины, так же как и мы все.

в данном случае можно разностаронне смотреть на данные нормы

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

смотрим действительно на кредитный договор, как на систему обязательств

и в большинстве кредитных договоров указанно, что заемщик обязан гасить ежемесячный платеж 01. числа следующего месяца, есть график платежей, тоесть каждый ежемесячный платеж, это отдельное обязательство и выходит, что банк не может просить взыскать сумму сентябрь 2007(может банк такое и может просить, но если заемщик попросит суд применить исковую давность, то суд должен отказать вр взыскании платежа за сентябрь 2007)

так как в сентября сплив строк виконання.

не судите...

если комплексно проанализировать нормы законодательства, то действительно этот вариант считается более предпочтительным, так как по истечению 30 дней ненадлежащего выполнения у банка появляеся возможность взыскать сумму по кредиту, и то что он не воспользовался им в октябре 2007, это его проблемы

жду контрдоводы, если таковые будут.

на данный момент это теория, нужно проверить на практике и тогда будет истинна

или спросить у человека, который с данным вопросом сталкивался на практике.

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Все правильно, но по договору одна сторона берет на себя обязательство погасить, к примеру кредит, за 15 лет с ежемесячным взносом. Т.е. своего рода отсрочка взятого на себя обязательства сроком на 15 лет. И по этому поводу море решений судов и постановлений пленума ВСУ.

На этом форуме люди пытаются получить юридически правильную помощь и всякие псевдо знатоки заводят в глухой тупик и так отчаявшихся людей.

[у.zaporozhskiy]

5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Все правильно, но по договору одна сторона берет на себя обязательство погасить, к примеру кредит, за 15 лет с ежемесячным взносом. Т.е. своего рода отсрочка взятого на себя обязательства сроком на 15 лет. И по этому поводу море решений судов и постановлений пленума ВСУ.

На этом форуме люди пытаются получить юридически правильную помощь и всякие псевдо знатоки заводят в глухой тупик и так отчаявшихся людей.

ВСУ сказало, что нужно учитывать только большое обязательство???

а совокупность маленьких это чушь?

мне вот интересно они это сказали только по делам, связанными с кредитными договорами или и по другим делам тоже?:??

[VALDEMAR]

ВСУ сказало, что нужно учитывать только большое обязательство???

а совокупность маленьких это чушь?

мне вот интересно они это сказали только по делам, связанными с кредитными договорами или и по другим делам тоже?:??

Я же говорю, смысл таков, что обязательство растянуто во времени на 15 лет, а ежемесячные платежи это часть их выполнения. Но основное обязательство это 15 лет и срок исковой давности начинает действовать с момента истечения 15 лет, т.е. прекращения обязательства в целом. А банки и др.организации имеют право взыскать всю сумму долга по договору досрочно. При взыскании всей суммы по договору досрочно прекращаются обязательства по этому договору и в соотв. с ГКУ он м.б. расторгнут. А не платить 10 лет по кредиту, и сказать в суде извините, но 3 года прошло - исковая давность по ежемесячным платежам, я думаю все рассмеются. Тем более что банк естественно покажет пару писем, что он Вас ставил в известность о сумме долга, добавит ЗУ о мерах по борьбе с финансовым кризисом и др. НПА, в конечном итоге подведет к мысли суд, что всем тяжело в условиях кризиса и банк входил в положение заемщика и не требовал от него погашения всей суммы по договору. И какая тут исковая давность по ежемесячным платежам.

Всех поздравляю с праздником ЮРИСТА!!!!

[у.zaporozhskiy]

Я же говорю, смысл таков, что обязательство растянуто во времени на 15 лет, а ежемесячные платежи это часть их выполнения. Но основное обязательство это 15 лет и срок исковой давности начинает действовать с момента истечения 15 лет, т.е. прекращения обязательства в целом. А банки и др.организации имеют право взыскать всю сумму долга по договору досрочно. При взыскании всей суммы по договору досрочно прекращаются обязательства по этому договору и в соотв. с ГКУ он м.б. расторгнут. А не платить 10 лет по кредиту, и сказать в суде извините, но 3 года прошло - исковая давность по ежемесячным платежам, я думаю все рассмеются. Тем более что банк естественно покажет пару писем, что он Вас ставил в известность о сумме долга, добавит ЗУ о мерах по борьбе с финансовым кризисом и др. НПА, в конечном итоге подведет к мысли суд, что всем тяжело в условиях кризиса и банк входил в положение заемщика и не требовал от него погашения всей суммы по договору. И какая тут исковая давность по ежемесячным платежам.

Всех поздравляю с праздником ЮРИСТА!!!!

аргументов нет, но хотелось бы посмотреть практику

Выходит, то что говорил самурай по поручительству тоже не прокатит, так у поручителя есть одно большое обязательство нести ответственность за не выполнение кредитного договора в том же объме, что и заемщик.

а то что банк например обратился через 13 месяцев и к поручителю не будет основанием для применения исковой давности...

[VALDEMAR]

аргументов нет, но хотелось бы посмотреть практику

Выходит, то что говорил самурай по поручительству тоже не прокатит, так у поручителя есть одно большое обязательство нести ответственность за не выполнение кредитного договора в том же объме, что и заемщик.

а то что банк например обратился через 13 месяцев и к поручителю не будет основанием для применения исковой давности...

Если в договоре поручения указаны сроки в течении которых поручитель отвечает по обязательствам заемщика, то да, отвечает до конца договора.

Стаття 559. Припинення поруки

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.