Nemo Опубликовано November 20, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 20, 2010 Заводський районний суд міста Дніпродзержинська 51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Губи, 5 Позивач: Бурцев Олександр Вячеславович (ІПН 2818504370) 51900, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Будівельників, будинок 27, квартира 15 Відповідач: Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) м. Харків, пр. Московський, 60 В особі Відділення №683 Дніпропетровської філії АКІБ «УкрСиббанк» 51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Леніна, 3 Тел. (05692) 3-13-66 Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Григорчук Володимир Васильович (ІПН 2918802798) 51900, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Матросова, будинок 72, квартира 4 Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як Світлана Анатоліївна 51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Сировця, 6/15 тел. (05692) 32734, 77129 На підставі п.7 статті 110 ЦПК України позови що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи подаються за їх місцезнаходженням. ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання договорів про надання споживчого кредиту, договору поруки недійсними, стягнення збитків, моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії 08 квітня 2008 року між мною, позичальником Бурцевим Олександром В’ячеславовичем (або надалі за текстом Позичальник), та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» (надалі за текстом — Банк) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1132787000 (далі Кредитний договір). Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору, мною, Бурцевим Олександром В’ячеславовичем Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів були надані всі документи про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Відповідно до пункту 1.1. Договору Банк зобов’язався надати Позичальникові однією сумою, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених Договором. Вказана сума дорівнює 151 500 (сто п’ятдесят одну тисячу п’ятсот) гривень за курсом Національного Банку України. Валютою кредитування та погашення кредиту, згідно Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року Банком визначено долари США. Відповідно до Кредитного договору Позичальник зобов’язався терміном з 08 квітня 2008 року по 09 квітня 2018 року повернути кредит та сплатити проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 457 (чотириста п’ятдесят сім) доларів США згідно Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту (Додаток №2 Кредитного договору). Для внесення щомісячних платежів з погашення кредиту Банком, Позичальнику було відкрито рахунок № 3739611329787. За користування кредитними коштами, відповідно до пункту 1.3.1. Кредитного договору я, як Позичальник повинен був сплатити банку встановлену процентну ставку у розмірі 13,5 (тринадцяти з половиною) % річних. Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору Банком надано кредит Позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника), а саме на поточні потреби. У забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором № 11329787000 від 08 квітня 2008 року між Банком та мною, Бурцевим Олександром В’ячеславовичем 08 квітня 2008 року було укладено Договір іпотеки № 11329787000/1, відповідно до якого Банком прийнято заставу об’єкт нерухомості, а саме: 2-х кімнатна квартира, що складається з 1,2 – коридор; 3 – ванна кімната; 4 - вбиральня; 5 – кухня; 6,7 – житлові кімнати, загальною площею 49,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, будинок 27, квартира 15 та є моєю власністю на підставі Договору дарування квартири від 09 грудня 2004 року зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., що зареєстровано в реєстрі під №4295. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як Світланою Анатоліївною, про що у реєстрі зроблено запис №1385 та накладено заборону відчуження заставного майна, про що в реєстрі під №1386 зроблено відповідний запис. Додатково, у забезпечення моїх боргових обов’язків за Кредитним договором № 11329787000 від 08 квітня 2008 року між Банком та Григорчук Володимиром Васильовичем 08 квітня 2008 року укладено Договір поруки № 11329787000/2. З метою забезпечення виконання Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року на вимогу Банку, між мною та Банком було укладено додатково Договір про надання споживчого кредиту № 11329810000/11329810001 (далі Кредитний договір 2) «щодо кредитування страхових платежів при страхуванні майна, що є предметом забезпечення зобов’язань Позичальника перед Банком за укладеними кредитними договорами, а також разом із кредитуванням страхових платежів при страхуванні здоров’я Позичальника на хвороби та від нещасних випадків». Відповідно до умов Кредитного договору 2 Банк зобов’язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (кредитні кошти) у формі кредитної лінії, що надається траншем -1 та/або траншем-2 як окремо так і у сукупності, ліміт якої є рівним 3 155 (три тисячі сто п’ятдесят п’ять) гривень, при цьому окремо ліміт по траншу -1 є рівним 1 275 (одна тисяча двісті сімдесят п’ять) гривень, а окремо ліміт по траншу-2 є рівним 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) гривень та сплатити плату за користування кредитними коштами у порядку та на умовах зазначених у Договорі. Відповідно до умов Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року мною у період оформлення кредиту було сплачено Банку 2 272,5 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривень 50 коп. комісії банку. З метою виконання умов Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року мною 08 квітня 2008 року було укладено Договір страхування ИБ № 2077029 із рекомендованою Банком страховою компанією – Закрите акціонерне товариство «Український страховий Альянс», згідно якого мною було сплачено страховій компанії 609 (шістсот дев’ять) гривень 90 копійок та 1 849 (одна тисяча вісімсот сорок дев’ять) гривень 21 копійка. 21 квітня 2009 року на виконання умов Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року мною було укладено ще один Договір страхування ИБ № 2157398/07НС із рекомендованою Банком страховою компанією Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» попередня назва Закрите акціонерне товариство «Український страховий Альянс», згідно якого мною було сплачено страховій компанії 609 (шістсот дев’ять) гривень 90 копійок. Всього мною було сплачено зазначеній страховій компанії 3 069 (три тисячі шістдесят дев’ять) гривень 01 копійка. Зміст позовних вимог: визнати кредитний договір № 11329787000 від 08 квітня 2008 року недійсним. Виклад обставин та наявних доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Мені, як громадянину України, що проживає та витрачає кошти на території України, кредити були потрібні в національній валюті України – гривні. При зверненні до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» мені були потрібна сума грошей, яка дорівнювала 151 500 (сто п’ятдесят одна тисяча п’ятсот) гривень. Ці гроші мені були потрібні для своїх особистих потреб (безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника), а саме на поточні потреби. Однак, при зверненні до Банку з проханням надати кредит, представники відповідача, як професійного надавача фінансових послуг, пояснили, що на такі цілі гривневі кредити не вигідні, оскільки на відміну від гривневих кредити у валюті, видаються за процентною ставкою, меншою ніж процентна ставка в гривні, а тому за умови постійної стабільності курсу національної валюти України, валютний кредит більш вигідний позивачу, ніж гривневий. Тому, я, повністю довіряючи відповідачу, вважаючи в момент укладення спірного договору, що сторони діють у повній відповідності до вимог закону, що визначення валютою платежу долара США і на користь позивача, що зростання курсу долара по відношенню до гривні за час дії кредитного договору не відбудеться, не розуміючи, що у кредитному договорі відсутня ціна валютної цінності, виражена в національній валюті, а також, що таким чином, позивач бере на себе всі валютні ризики, уклав кредитний договір приєднання внаслідок помилки стосовно суттєвих умов договору, які мають істотне значення. Однак, восени 2008 року, коли почав зростати курс долара США по відношенню до національної валюти України, я потрапив у важкий фінансовий стан, і тоді уважно ознайомився з текстом договору, чинним законодавством України, в тому числі Цивільним кодексом України, прийшов до висновку, що Кредитний договір укладений з порушенням вимог закону в наступних частинах: у частині обігу готівкової валюти на території України; відсутня ціна валютної цінності (доларів США). Правовим обґрунтуванням вищезазначених обставин є наступні норми закону: Цивільним законодавством України регулюються немайнові та майнові (цивільні відносини) між фізичними та юридичними особами. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного Кодексу України є договори та інші правочини. Таким чином правовідносини, які склалися між мною, фізичною особою, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» , а саме укладання кредитного договору, відносяться до цивільних, та регулюються цивільним законодавством. Згідно зі п.п.1,2 статті 4, основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України. За приписами статті 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Стаття 627 Цивільного Кодексу України передбачає, що умови договору повинні бути визначені з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Згідно зі статтею 192 Цивільного Кодексу України про гроші (грошові кошти) законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. А іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Цивільний Кодекс України розрізняє 1) валюту зобов’язання та 2) валюту виконання зобов’язання. Щодо невідповідності валюти зобов’язання: Цивільним Кодексом України, статтею 524 передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Також сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Хочу акцентувати увагу, що це імперативна правова норма з визначеною диспозицією, тобто яка закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть діяти тільки так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливостей для вибору іншої поведінки. А за повнотою викладення правова норма є прямою, оскільки в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми без відсилки до інших нормативних актів. Тобто Цивільний Кодекс України встановив, що пряме прийняття іноземної валюти за валюту боргу прямо заборонено, а тільки дозволена прив’язка до іноземної валюти. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із пунктом в), частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тобто маємо протиріччя двох нормативно-правових актів, з одного боку Цивільний Кодекс України забороняє надання кредитів в іноземній валюті, оскільки зобов’язання має бути виражене в гривнях, а дозволяє тільки зробити прив’язку зобов’язання до іноземної валюти, з другого Декрет з валютного регулювання і контролю дозволяє видачу кредитів в іноземній валюті при наявності індивідуальної ліцензії, тобто валюту зобов’язання дозволяє визначати в іноземній валюті. Але згідно пунктами 1,2 статті 4 Цивільного Кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основними актами цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу України. Згідно, пунктом 4 статті 8 Цивільного процесуального Кодексу України у разі невідповідності правового акту закону України суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Отже відповідно до конкуренції норм права повинен застосовуватися Цивільний Кодекс України, а Декрет вживанню не підлягає як такий, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили. Також про те, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» не мав права надавати мені кредит в іноземній валюті для розрахунків кредитними коштами з резидентами України свідчить наступне. Згідно до пунктом 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993 року, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» було відомо, що кредитні кошти були мною отримані для своїх особистих потреб (безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника), а саме на поточні потреби, тобто ці кредитні кошти я повинен був використати для розрахунку з іншими резидентами України. Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (надалі – «Декрет») № 15-93 від 1993р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, якщо інше не передбачене цим Декретом. Згідно із пунктом г) частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Такої індивідуальної ліцензії для використання доларів США як засобу платежу за квартиру в мене не було. Отримання позики в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами України кредитними коштами – юридичні дії пов’язані між собою, бо згідно частини 2 статті 345, статті 348 Господарського Кодексу України та частиною 3 статті 1056 Цивільного Кодексу України мета, за якою надається кредит, є суттєвою, тобто обов’язковою, умовою кредитного договору. З цим погоджується Національний Банк України в своєму листі від 22.01.2009 № 40-511/442-919 «Щодо постанови Правління Національного банку України від 01.12.2008 N 406 «Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», в якому сказано, що «…відповідно до статті 348 Господарського Кодексу України банк зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. Цільове використання кредиту є одним із принципів банківського кредитування…». Тобто видача Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» – агентом валютного контролю – кредиту в іноземній валюті резиденту України, який не має індивідуальної ліцензії для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України є порушенням банком своїх обов’язків агента валютного контролю, тобто порушенням згаданого вище пункту 2 статті 13 Декрету, за що статтею 16 частиною 2 абзацом 4 того ж Декрету передбачена відповідальність у вигляді позбавлення Генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штрафом у розмірі, що встановлюється Національним банком України. Право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України відповідно до отриманої генеральної ліцензії виданої Національним Банком України носить загальний характер і не може поширюватися на випадки, коли вказані вище операції суперечать діючому законодавству, зокрема – статтею 524 Цивільного Кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993р та, право банку розміщувати валютні кошти на валютному ринку України не звільняє його від обов’язків агента валютного контролю, передбаченого пунктом 2 статті 13 Декрету. Навпаки, застосування цього права всупереч вказаним обов’язкам та всупереч статті 524 Цивільного Кодексу України – це зловживання правом, яке не допускається відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного Кодексу України. Щодо невідповідності валюти виконання зобов’язання: Щодо валюти виконання грошового зобов’язання , то згідно статті 533 Цивільного Кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Тобто ця імперативна правова норма вказує, що зобов’язання має бути виконане у гривнях. Друга частина цієї правової норми є бланкетною, бо має відсилку до інших нормативно-правових актів, які мають силу закону, і уточнюють випадки, порядок та умови використання іноземної валюти як засобу платежу за зобов'язаннями. Згідно із статтею 192 Цивільного Кодексу України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. За приписами статті 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Також стаття 3 Закону України № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із пунктом г) частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин та фізичними особами імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Але при виконанні своїх зобов'язань по Кредитному договору у встановленому законодавством порядку необхідні на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави відповідно до пункту г) частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальні ліцензії отримані ні мною, ні банком не були. Таким чином, Банк скористався (зловжив) моєю юридичною непоінформованістю, як позичальника, при укладанні Кредитного договору, який за своїм змістом суперечить чинному законодавству, і який є договором приєднання згідно приписів пункту 1 статті 634 Цивільного Кодексу України, оскільки умови договору встановлені однією із сторін (Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк») у стандартній формі, які були укладені шляхом приєднання другої сторони (мене, як позичальника) до запропонованого договору в цілому і я не міг запропонувати свої умови. Також Банк не проінформував мене, як того вимагає закон, у письмовій формі під час процесу укладення Кредитного договору про можливі ризики в разі можливої різкої зміни валютного курсу (що підтверджується відсутністю у Банку копії письмового звернення до мене із зазначеною інформацією та відсутністю доказів що підтверджують моє ознайомлення з нею). Банк не міг не знати, що різка зміна валютного курсу є не на користь мене як позичальника і зробить неможливим виконання Кредитного договору, але всупереч вимогам закону письмово не повідомив мене про можливість такого ризику, що може вважатися, як свідоме шахрайство з метою отримати надприбутків. Крім того, мною перед укладенням Кредитного договору було надано Банку достовірну й вичерпну інформацію про свої доходи за останні шість місяців, яка свідчила, що всі доходи я отримую в національній валюті України. Також в договорі сторони не зазначали, хто несе ризик та наслідки зміни курсу іноземної валюти кредиту до гривні. Практика врегулювання аналогічних ситуацій виходить з того, що ризик негативних наслідків істотної зміни обставин, з яких виходили сторони при укладенні договору, має брати на себе та зі сторін договору, яка могла краще оцінити ризик їх настання. Так, у договорі між споживачем і суб'єктом господарювання такою стороною вважається останній, оскільки саме в нього є досвід роботи у певній сфері, він залучає до неї професіоналів, має більший доступ до інформації, що характеризує тенденції розвитку відносин у сфері його господарської діяльності. В кожному банку існує структура, яка відповідає за управління ризиками і основними задачами якої є ідентифікація, вимір, оцінка, контроль, моніторинг та аналіз банківських ризиків, в тому числі валютних, визначення причин їх виникнення та надання пропозицій щодо їх мінімізації; удосконалення існуючих методів управління ризиків з урахуванням законодавчих та нормативних актів, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на діяльність банку. Згідно статті 230 Цивільного Кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 Цивільного Кодексу України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Якщо б позичальник знав, що валютні ризики несе він і що договори не відповідають діючому законодавству, то не укладав би цієї угоди, або уклав би на інших умовах і у гривні. Також відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання вказаного положення, а також пунктів другого, третього, п’ятого, шостого статті 203 Цивільного Кодексу України є підставою для недійсності правочину (стаття 215 Цивільного Кодексу України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Підставами для недійсності Кредитного договору визначено їх укладення в валюті, відмінній від гривні України, та використання іноземної валюти за спірним кредитним договором як засобу платежу, що суперечить вимогам законодавства. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди: Згідно пункту 2 статті 230 Цивільного Кодексу України про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину. За приписами пункту 2 статті 216 Цивільного Кодексу України якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Винною стороною в недійсності правочину є Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк», оскільки умови договору були встановлені Банком у стандартній формі для будь-яких клієнтів-фізичних осіб і не передбачували урахування яких-небудь пропозицій з боку позичальника. Тобто банком власноруч були закладені невідповідності діючому законодавству України умови у Кредитний договір, який є договором приєднання. За період з моменту укладання Кредитного договору та до настання фінансової кризи і різкого зростання курсу долара США, тобто за період квітня 2008 року по березень 2010р, мною було виплачено згідно з графіком платежів суму, яка дорівнює близько 12 556,76 (дванадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) доларів США 76 центів (еквівалент в гривні 87 998 (вісімдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) гривень) по відсоткам та тілу кредиту за курсом, який був на момент укладання Кредитного договору та змінювався у зв’язку із фінансовою кризою та 1777,66 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 66 копійок у вигляді пені. Долари США я купував по комерційному курсу в Банку. На день укладання Кредитного договору курс іноземний валюти становив 1 USD = 5,05 грн. (http://www.bank.gov.ua/kurs/last_kurs1.htm). Стрімке зростання курсу долара США почалося з листопада 2008 року. Курс долара США досягав в комерційних банках до 10, а деякий невеликий період навіть більше 10 грн. за 1 долар США, і я був вимушений купувати за цім комерційним курсом долари США на використання їх як засобу платежу по кредиту. На сьогоднішній день курс іноземний валюти становить 1 USD = 7,93 грн. (http://www.bank.gov.ua/kurs/last_kurs1.htm). Оскільки я отримую прибутки в гривні, то з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла по Кредитному договору з 5,05 х $ 30 000,00 = 151 500 грн. до 7,93х $ 30 000 = 237 900 грн. Тобто у зв’язку із вчиненням недійсного правочину мені завдано збитків по Кредитному договору на значну суму. Також в зв’язку з укладенням Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року я був вимушений понести додаткові витрати у вигляді комісій Банку на загальну суму 2 272,5 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, 50 коп. Окрім цього у зв’язку із укладенням Кредитного договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року т я вимушений був понести додаткові витрати, з рекомендованою Банком страховою компанією – Закритому акціонерному товаристві «Український страховий Альянс» у подальшому Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна». Відповідно до Договорів страхування від 08 квітня 2008 року АИ № 2077029 а від 21 квітня 2009 року № ИБ 2157389/07 НС мною було виплачено 3 069 (три тисячі шістдесят дев’ять) гривень 01 копійка. Використовуючи своє право закріплене приписами пунктом 2 статті 216 Цивільного Кодексу України, я прошу суд стягнути з відповідача на відшкодування завданих мені збитків по Кредитному договору: (3 069,01 гривень страхових внесків + 2 272,5 гривень комісійних витрат = 5 341,51 гривні) 5341,51 (п’ять тисяч триста сорок одна) гривень 51 копійок. Також були послуги нотаріуса, експерта та держмита (1200грн+300 грн+203,33грн)на загальну суму 1703,33 грн (одна тисяча сімсот три грн., 33 коп). З урахуванням пункту 2 статті 230 Цивільного Кодексу України про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі, що завдані у зв’язку з вчиненням недійсного правочину. Тобто, сума до відшкодування повинна дорівнювати 14089,68 (чотирнадцять тисяч вісімдесят дев’ять) гривень 68 копійок. Також у зв’язку із вчиненням недійсного правочину мені завдано моральної шкоди, яка полягає в наступному. Я є законослухняним громадянином України і виконуючи умови Кредитного договору, вважав, що дію у повній відповідності до вимог закону. Але вивчивши законодавство України я усвідомив, що втягнутий з вини Банку в незаконні валютні операції, за які в нашій країни сурова відповідальність. Відповідальність за здійснення валютних операцій без одержання ліцензій у випадках, передбачених законодавством, визначається статтею 202 Кримінального Кодексу України «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю», відповідно до якої здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, або здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з одержанням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи виправними роботами на термін до двох років, чи обмеженням волі на той же термін. Склади адміністративних проступків містяться, зокрема, в статті 155 «Порушення порядку проведення розрахунків», статті 162 «Порушення правил про валютні операції», статті 164 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу про адміністративні правопорушення України. Окремо законодавством визначаються підстави для застосування заходів фінансової відповідальності, що є окремим видом юридичної відповідальності. Так, до резидентів і нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі заходи відповідальності (фінансові санкції), а саме за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій. Державна податкова адміністрація України в своїх листах від 07.03.2001 р. №1099/6/22-2315 та від 02.07.2001 р. №4394/6/2316 повідомила аргументовану позицію стосовно відповідальності, яка, відповідно до статті вищеназваного Декрету, застосовується до кожної сторони операції з валютними цінностями, яка вимагає ліцензії Національного Банку України і здійснюється без її отримання виходячи з того, що нормами цієї статті застосування санкцій не ставиться у залежність від причин відсутності у вказаних учасників індивідуальних ліцензій. Коли я звернувся в банк до приведення договору до чинного законодавства, там мені повідомили, що валютні кредити законні і виконання за зобов’язанням в іноземній валюті теж законно та сказали, щоб я і далі здійснював платежі в доларах, а якщо я не здійснюватиму платежі, то мені будуть нараховуватися штрафи, а потім банк, згідно умов договору, реалізує заставне майно, щоб погасити всю заборгованість по кредитам. Таким чином, я відчув абсолютну безпомічність перед ситуацією, що склалася, з однієї сторони я постійно наляканий можливістю втрати власності заставне майно, як предмета застави по Кредитному договору, з другої, я постійно наляканий можливістю позбавлення свободи та додатковими фінансовими санкціями з боку державних органів за незаконні валютні операції, вина за які цілком покладається на Банк, який усвідомлював, що порушує законодавчі акти, якими повинен керуватися в своїй діяльності. І я як законослухняний громадянин, не міг порушувати закони України і звернувся до суду. В зв’язку з недійсністю Кредитного договору у мене та у моєї жінки зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація є для мене та для моєї сім'ї стресовою. Порушення моїх прав та охоронюваних законом інтересів призвело до душевних переживань, які у розумінні статті 23 Цивільного Кодексу України є завданою мені моральною шкодою. Зокрема, у спірному договорі були порушені важливі питання, які безпосередньо впливають на фінансовий стан моєї родини, тому я весь час дії договору з вини Банку фактично змушений був переживати та відчувати приниження. Внаслідок порушення норм діючого законодавства Банком, відбулося фактичне зниження життєвого рівня моєї родини та порушено гарантоване у статтею 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Своєчасно сплачуючи кредит Банку за рахунок нових позичок в знайомих та родичів, я та моя дружина не в змозі сплачувати вартість ліків та повноцінного харчування, а також своєчасно сплачувати комунальні послуги. Негативні наслідки неповноцінного харчування та постійної нервової обстановки в родині відобразилися на нашому здоров'ї. Не маючи можливості сплачувати послуги адвоката, я змушений був вивчати норми законодавства для захисту у суді, якими повинен керуватися Банк в своєї роботі. Доказом цьому є ця позовна заява та той факт, що я буду представляти мої інтереси на суді сам, не користуючись послугами адвокатів. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 10 000 (десять тисяч) гривень. Про правові наслідки недійсності правочину: Відповідно до приписів частини 2 статті 548 Цивільного Кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність правочину його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно пункту 1 статті 230 Цивільного Кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. По Кредитному договору мною було повернуто банку 12 556 долари США 76 центи – еквівалент 87 998 гривень та пеня у сумі 1777,66 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень 66 копійок сума кредиту - (87 998 грн.+1777,66 грн. = 89775,66 гривень) повернуто Банку. Тобто остача боргу дорівнює (151 500 грн. - 89 775,66 грн.= 61 724,34 грн.) 61724,34 (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 34 копійки. Тобто я ще повинен повернути Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» суму в 61 724 (шістдесят одна тисяча свмсот двадцять чотири) гривні 34 копійки. Оскільки в зв’язку з фінансовою кризою, яка відобразилася на погіршенні фінансового стану українців, та відсутності кредитування, відбулося значне знецінення нерухомості, більш ніж у 50 відсотків, квартиру, яка виступає заставою і в якій я проживаю зі своєю дружиною та дитиною, буде дуже важко реалізувати і навіть реалізувавши її, я не зможу закрити всю суму отриманих коштів за Кредитним договором. Окрім цього я зі своєю родиною остануся без житла, а це є порушенням Конституції України щодо права кожної людини на житло. Відповідно до статті 217 Цивільного Процесуального Кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Виходячи з викладеного прошу суд надати розстрочку виплати залишку грошових коштів, отриманих по Кредитному договору на 35 місяців, щоб щомісячний платіж дорівнював 1 763,55 (одна тисяча сімсот шістдесят три) гривень 55 копійок. Між сторонами склались правовідносини, на які поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки у відповідності до Преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності (в нашому випадку фінансових послуг, надавачем яких є фінансова установа Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк»), встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, тому в разі виникнення спору, на кредитні договори між банками та фізичними особами поширюється дія цього закону. Тому прошу звільнити мене від сплати Судового збору у відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120, 123 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про національний банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», - ПРОШУ ПОВАЖНИЙ СУД: 1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності. 2. Визнати недійсним з моменту укладення Договір про надання споживчого кредиту № 11329787000 від 08 квітня 2008 року, укладений між Позичальником Бурцевим Олександром Вячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 3. Визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11329787000/2 від 08 квітня 2008 року, укладений між Позичальником Бурцевим Олександром В’ячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 4. Визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки № 11329787000/1 від 08 квітня 2008 року, укладений між Бурцевим Олександром В’ячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 5. Зобов'язати приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як Світлану Анатоліївну виключити з реєстру заставного майна що знаходиться іпотеці нерухоме майно, а саме: 2-х кімнатна квартира, що складається з 1,2 – коридор; 3 – ванна кімната; 4 - вбиральня; 5 – кухня; 6,7 – житлові кімнати, загальною площею 49,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, будинок 27, квартира 15 та є моєю власністю на підставі Договору дарування квартири від 09 грудня 2004 року зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., що зареєстровано в реєстрі під №4295. 6. Визнати недійсним з моменту укладення Договір поруки № 11329787000/2 від 08 квітня 2008 року, укладений між Григорчук Володимиром Васильовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 7. Зобов’язати Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» прийняти у Позивача Бурцева Олександра В’ячеславовича суму у розмірі 61 724 (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 34 копійки з розстрочкою платежів на 35 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1 763,55 (одна тисяча сімсот шістдесят три) гривень 55 копійок. 8. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити Бурцева Олександра В’ячеславовича від сплати Судового збору. 9. Судові витрати покласти на Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» . 10. Згідно до пункту 2 статті 230 Цивільного Кодексу України про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману стягнути з Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» на користь Позивача Бурцева Олександра В’ячеславовича на відшкодування збитків у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 14 089,68 (чотирнадцять тисяч вісімдесят дев’ять ) гривні 68 копійки. 11. На відшкодування моральної шкоди згідно пунктом 2 статті 216 Цивільного Кодексу України стягнути з Відповідача у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 10 000 (десять тисяч) гривень. 12. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк», ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». 13. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» , надані Бурцевим Олександром В’ячеславовичем при отримані кредитних коштів довідки про отримання доходу у національній валюті України за останні шість місяців. 14. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у порядку забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» довідку про наявність заборгованості Позивача Бурцева Олександра В’ячеславовича перед Відповідачем за Договором про надання споживчого кредиту № 11329787000 від 08 квітня 2008 року. 15. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у порядку забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» довідку про виплати зроблені Бурцевим Олександром В’ячеславовичем з погашення кредиту, штрафних виплат та пені за Кредитним договором № 11329787000 від 08 квітня 2008 року. Перелік документів, що додаються до позовної заяви: - Копія паспорту Бурцева О.В. - Копія Довідки ІПН Бурцева О.В. - Копія Свідоцтва про народження. - Копія Договору про надання споживчого кредиту № 11329787000. - Копія Договору Іпотеки. - Копія Договору про надання споживчого кредиту № 11329787000/11329787001. - Копія Договору поруки № 11329787000/2. - Копія Тарифів. - Копія Договору страхування. - Копія договору страхування. - Копія Заяви. - Копія Договору дарування квартири. - Копія Довідки про реєстрацію права власності. - Копія Висновку експерта. - Копія Технічного паспорту. - Копії Квитанцій. - Витяг з мережі Інтернет. - Копія позову з додатками для відповідача та третьої особи. - Копія Квитанції про сплату витрат на ІТЗ. О.В. Бурцев «08» квітня 2010 року Додаток до моєї позовної заяви після отримання мною зустрічного позову банку: В Дніпровський Районний Суд м.Дніпродзержинська судді Багбай Є.Д. 23.08.2010р. Додаток на 8 сторінках. Бурцева О.В. Б-р. Будівельників, буд.27, кв.15 м. Дніпродзержинськ справа № 2-1285/2010 . ДОДАТОК ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ від 26.04.2010р. Я заперечую проти зустрічного позову ”УкрСіббанку” до мене, тому що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а саме визнання недійсним кредитного договору, який суперечить діючому законодавству, оскільки вважаю, що зустрічний позов є безпідставним та необґрунтованим, посилаючись не те, що 8 квітня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено кредитний договір, текст якого складений Відповідачем, містить положення, які значно погіршили положення Позивача (мене), як споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, а саме: Відповідач, надавши кредит у доларах США порушив норми статті 99 Конституції України, статті 524 Цивільного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету України ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, статті 3 Закону України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, ст.ст. 6,7 Постанови Національного банку України №200 від 30.05.2007р, ”Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, тому вважаю, що використання Відповідачем долара США ,як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір умови, яка є дискримінаційною (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду мене, як Позичальника), що значно погіршує становище мене - Позивача, як споживача порівняно з Відповідачем-банком (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для Позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України ”Про захист прав споживачів”, вимагати визнання в цілому кредитний договір н е д і й с н и м. Статтею 55 Закону України ”Про Банки і банківську діяльність” сказано, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком. Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України. У відповідності зі ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв’язку з чим грошове зобов’язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Дане положення в цілому кореспондується з ч.1 ст.192 ЦК України, відповідно якої законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України. Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України, зобов’язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Згідно ч.2 ст.524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до ч.2 ст. 198 ГК України, виконання грошових зобов’язань, грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті в г р и в н я х. Згідно цієї ж статті грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до Закону. Відповідно до ст.3 Закону України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня, як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Згідно Декрету КМУ ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функцій банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п.1 ст.3, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. У відповідності з підпунктами ”а”, ”в”, та ”е” підпункту 6.1 та підпунктів 6.2, ”Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України” від 30 травня 2007р №200, фізичні особи – резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках: - сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; - сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; - оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита і податків. Згідно підпункту 6.3 пункту 6 зазначених Правил фізичні особи, а також юридичні особи – резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав, дозволів на в’їзд (вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження. Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 означених Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належить (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні) у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів. Таким чином використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. А такої ліцензії у «УкрСіббанку» немає. Відповідно до п.1.ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»,Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Згідно п.2 та п.3 статті 5 зазначеного Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а саме на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, з правом відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами – резидентами. Підпунктами (В), (Г) пункту 4 с.5 Декрету встановлено, що для проведення резидентами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно п.5 ст.5 Декрету НБУ одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. На первісному розгляді судової справи Відповідачем (банком) не було надано доказів, щоб підтверджували отримання останнім відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Таким чином, можна зробити висновок, що при наданні Відповідачем (банком) та отриманні Позивачем (мною) кредиту у доларах США, а також здійснення Позивачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків (пені та штрафів тощо) за користування кредитом у доларах США були порушені наступні норми закону: Статтю 99 Конституції України, згідно якої грошовою одиницею України є гривня; статтю 524 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зобов’язання повинно бути визначене в грошовій одиниці України - гривні; статтю 3 Закону України №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає, що гривня, як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України; статті 6,7 Постанови Національного Банку України №200 від 30.05.2007р ”Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, які чітко встановлюють випадки використання фізичними та юридичними особами (резидентами України) іноземної валюти, як засобу платежу, у розрахунках на території України та статтю 3 Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України. Згідно ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Отже подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України – принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду Позивача (мене), споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту, та сплати відсотків (пені, штрафів) за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, Відповідач (банк) перекладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на Позивача – позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного Кодексу України. Таким чином, використання Відповідачем (банком) долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункту, що з н а ч н о погіршує становище Позивача (мене), як споживача порівняно з Відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право для Позивача (мене) відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України ”Про захист прав споживачів”, за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним. Також прошу поважний Суд врахувати мої дії по відношенню до банка і навпаки, дії банка по відношенню до мене. Мої дії стосовно виконання кредитного договору: При всьому своєму скрутному становищі – я сумлінно виконував свої зобов’язання по кредитному договору, а саме: 1) сплачував ануїтетні платежі банку до 8-го числа кожного місяця (як правило з 2-го по 5-те число, - це можна побачити на квитанціях банка.(квитанціїї є в додатках до основної моєї заяви); 2) моєю метою було прагнення достроково виплатити цей кредит, тому я завжди сплачував забагато більші суми, ніж 457$ за місяць, навіть тоді, коли курс стрімко зростав; за 1,5 року я сплатив як за 3 роки (таблиця розрахунків додається); 3) як мені не було тяжко, коли я втратив роботу, але й усі комунальні платежі я теж сумлінно платив і боргів не маю (довідки о відсутності заборгованості додаю); 4) коли в мене настала перша прострочена заборгованість і я три місяці не зміг платити банку за новим курсом, я продав своє майно і 19листопада 2009 року заплатив банку відразу за вересень, жовтень, листопад 2009р. суму 1348,78$ (10946-96 грн), також при цьому заплативши і всі пені та штрафи за прострочені платежі; 2009 рік я закрив платежами повністю, без боргів, заплативши по графіку банку 08.12.2009р. 457 $. Після всіх платежів,станом на 07.04.2010р. банк виставляв мені борг у 1000 $, з урахуванням усіх пень, прострочок і штрафів. 5) я неодноразово (3 рази) просив банк пролонгувати договір до 10 років таким чином, щоб мій місячний платіж був не більше 300$, але банк мені постійно відмовляв (копію моєї заяви додаю); 6) після останніх моїх платежів у квітні 2010р.,коли я отримав травму спини і не зміг більше працювати (копія запису лікаря м/л № 7 додається), я запропонував банку автомобіль моїх батьків з метою вчасного погашення боргів перед АКІБ «УкрСиббанком» (з 18.12.2009р.-найменування АКІБ змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Новий Договір між банком і мною НЕ підписано.) Банк мою пропозицію відхилив. 7) Таким чином, я робив все для забезпечення кредитного договору і вчасного повернення коштів «УкрСиббанку»,незважаючи на всі перепони, світову кризу і постійне збільшення курсу долару,навіть тоді, коли Держава допомагала Банкам на підтримку своєї валюти; я пільговим курсом долару не користувався. Дії банка стосовно виконання кредитного договору: 1) При підписанні кредитного договору мені казали, що курс долара США стабільний і якщо курс почне зростати, то я буду усе рівно платити за зазначеним у моєму договорі курсом 5,05 грн/1$, також я зможу у любу мить перейти на гривневий кредит. Однак усе було інакше: мені відмовили перейти на гривневий кредит на умовах справедливості, добросовісності та розумності, була надана пропозиція перейти на гривневий кредит під 30% річних та за курсом 1$=10грн (таким чином мій щомісячний платіж був би нереально великим = 10.000 грн замість 2307,85 грн за курсом 5,05 на умовах 13,5%, як у моєму договорі); 2) Відмова провести пролонгацію кредиту на 3 роки (до 10 років) таким чином, щоб щомісячний платіж був близько 300$. Хоча Держава і НБУ надали усю необхідну поміч банкам стосовно пролонгації кредитів клієнтам банків (копію заяви додаю); 3) Невчасне проведення моїх переплат та поточних платежів. (додаю таблицю-зрівняння фактичних моїх платежів та даних банка по моїм платежам і рас печатки банку); 4) У зв’язку з неможливістю платити такі суми грошей - мною був запропонован банку автомобіль, але банк відмовився його взяти на погашення частини боргу (телефонна розмова з начальником департаменту з стягнення боргів – (056) 736-12-72 та робітниками кредитного відділу з м.Дніпропетровська, вул. Челюскіна, 3 – ”Центральне обласне відділення” – за номером (056)770-74-74, (067)216-70-53, (067)631-74-31- Світлана Валентинівна та Єлена Миколаївна); 5) Усі свої платежі я вносив завчасно у тому ж відділенні, де брав кредит. Але, на слідуючий місяць мені нараховували пеню і штрафи, які мене змушували сплачувати, в мотивації банку було сказано, що мої платежі не пройшли за минулий місяць (квитанції додаю); 6) Роздруковані заборгованості банк надавав мені без штампу банку, Ф.І.О та підпису менеджера, який робив це, мікроскопічним шрифтом, не даючи пояснень на зайві суми. На моє неодноразове прохання дати мені офіційний документ по залишку по тілу кредиту мені відмовляли, казали, що ця довідка буде коштувати для мене 150$, при цьому це казали усі 3 менеджера, які вели мій кредитний договір за 1,5 року. З усього цього видно, що я робив все від мене залежне для виконання своїх обов’язків по підписаному кредитному договору, а також при настанні скрутного становища намагався знайти різні шляхи до мирного, досудового спору з прийняття спільного, взаємовигідного рішення. А «УкрСиббанк» увесь час не йде на компромісні рішення, надає недостовірну (фальсифіковану інформацію), навіть у своєму зустрічному позові (таблиця моїх платежів, де суми і дати не співпадають з реальними; кількість письмових попереджень і дати їх надсилання мені підтверджуються чеком, який банк додав до суду від 19.04.2010р, де відправник – підприємство, а отримувач – не вказано, але вони відсилали 26.07.2010р, а я отримав 31.07.10р., про що свідчить їх же справжнє поштове повідомлення мені і мій підпис в отриманні). 23.08.2010р Бурцев О.В. Дніпровській районний суд Судді Багбай Є.Д. Свідка Бурцевой Л.В. м.Дніпродзержинськ вул..Димитрова 20-12 13.09.2010р. Показання свідка Бурцевої Л.В) . (на 4 листах) до позовноЇ заяви Бурцева О.В. від 26.04.2010р. про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, стягнення збитків, моральної шкоди. Я, Бурцева Людмила Василівна,1955р.народження, проживаю за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Димитрова, б. 20,кв.12, мати позивача Бурцева Олександра Вячеславовича, працювала вчителем у школі, з квітня 2010р.-пенсіонер. Відповідно до положень пункту 1 ст.50 і ст..63 ЦПК України «Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи…Показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи…» Я хочу дати правдиві показання щодо відомих мені обставин справи. Мій син 08.04.2008р. взяв споживчий кредит в АКІБ «УкрСиббанк» на 10 років під 13,5 % річних. (З 18.ХII.2009р. назва банку змінилася на АТ «УСБ»). Згідно Договору № 11329787000 застосовувалася ануїтетна схема погашення платежів, тобто треба було платити по 457$ щомісяця 8-го числа. Я стверджую, що в період з квітня 2008р. по березень 2010р. ми з сином Бурцевим О.В. робили щомісячні платежі по кредиту, більшу частину яких проплачували раніше обговореного строку, перераховуючи гроші на офсет (з дозволу «УкрСиббанку»), щоб якнайшвидше виплатити кредит, роблячи по 2-3 щомісячних платежі за раз. Це підтверджується банківськими квитанціями наших платежів (копії платежів додаються на сторінках 71-126 Позовної заяви). За 1 рік і 10 місяців нами було виплачено як за 3 роки по кредиту АКІБ «УкрСиббанку», - ми хотіли як скоріше погасити кредит і я, як мати разом з батьком мого сина допомагали теж, усім, чим могли. Тільки, коли настали важкі часи: всесвітня криза, курс долару виріс вдвічі, син і я втратили роботу, син важко травмував спину і досі хворіє (копія виписки лікаря з амбулаторної карти додається ), коли троє дорослих і неповнолітня дитина жили на одну пенсію мого чоловіка,тільки тоді, у вересні і жовтні 2009р. ми не змогли вчасно заплатити «УкрСиббанку», попередивши їх про це особисто, але вже 19.ХI.2009р. ми заплатили всю суму за 9,10 і 11 місяці 2009р.,разом з відсотками, штрафами і пенями = 1348,78 $ ( або 10946-96 грн), тим самим погасивши всі борги, станом на 07.ХII.2009р., а вже 08.Х11. 2009р.ми заплатили банку 457 $ (копії квитанцій додаються на стор. 115-116 Позовної заяви), вийшовши таким чином в свій графік. Гроші ми отримали від продажу особистих речей та побутової тезніки, перш за все погасивши борги перед банком і поточні комунальні платежі по квартирі (боргів по комунальним платежам квартири немає, довідка з ЖЕК «Крона» додається). Але АТ «УкрСиббанк» в своїй довідці-розрахунку заборгованості по кредиту від 19.07.2010р. чомусь дає поважному Суду завідомо неправдиві свідчення. І я це можу довести. Так, дати наших передчасних платежів,(що підтверджує те, що мій син хотів якнайшвидше виплатити кредит), можна перевірити по квитанціях банку (копії додаються на стор.71-126 Позовної заяви), але «УкрСиббанк», чомусь, вказує в своїй Довідці пізніші дати наших проплат, створюючи негативний образ боржника і оправдуючи нарахування %, пені і штрафів на так звані «прострочені платежі». Для зрівняння приведу таблицю, де чітко видно, коли мій син повинен був платити по кредиту, згідно графіку банку, коли фактично платив і дати проплат, дані «УкрСиббанком» в Довідці від 19.07.2010р. і які суттєво відрізняються від фактичних дат сплати по кредиту: _______________________________________________________________________Дата сплати Дата фактичної сплати Дата сплати по даним Примітка по графіку Бурцевим О.В. АТ «УкрСиббанку» по сплаті ----------------------------------------------------------------------------------------------------------- 08.05.2008р. 05.05.2008р. 14.05.2008р раніше графіку 09.06.08р. 02.06.08р. 11.06.08р. раніше графіку 08.07.08р. 02.07.08р. 08.07.08р. раніше графіку 08.12.08р. 03.12.08р. 08.12.08р. раніше графіку 10.03.2009р. 05.03.2009р. 10.03.2009р. раніше графіку 08.04.09р. 03.04.09р. 08.04.09р. раніше графіку 08.05.09р. 05.05.09р. 08.05.09р. раніше графіку 09.06.09р. 02.06.09р. 09.06.09р. раніше графіку 08.07.09р. 06.07.09р. 09.07.09р. раніше графіку 10.08.09р. 07.08.09р. 12.08.09р. раніше графіку 08.12.09р. 08.12.09р. 08.12.2009р. в строк _______________________________________________________________________ З таблиці видно, що сплати по кредиту наш син робив р а н і ш е г р а ф і к у і заборгованості за просоченість платежів по кредиту станом на 07.01.2010р. не було і не повинно бути! А «УкрСиббанк» дає Дніпровському Суду дані ще по дванадцяти так званих «прострочених» випадках,усвідомлено вводячи всіх в оману. (Довідка«УкрСиббанку»від19.07.10р.стор.1). Єдиний борг за 9,10 місяці 2009р. син сплатив 19.Х1.2009р.,заплативши всі %, пені і штрафи . Але в Довідці АТ «УкрСиббанку» за підписом І.В.Гудейчук від 19.07.2010р.(стор.2,3) наша заборгованість за процентами чомусь існує вже з 9 травня 2008р., тобто нараховувалася зразу ж . Наприклад: перший внесок по кредиту у загальній сумі 823,62$ ( хоча по графіку треба було платити 457$) ми з сином заплатили 05.05.2008р., (хоча по графіку треба було платити 08.05.2008р), з них 119,5$ - за тіло кредиту і 337,50$ за відсотки в травні 2008р. плюс додатково заплатили наперед 366,62$ за тіло кредиту у 6,7,8 місяцях 2008року. Тобто боргів НЕ БУЛО! А «УкрСиббанк» нараховує нам пені і штрафи у сумі 67,23$ за період з 8 по 13 травня 2008р. по подвоєній відсотковій ставці = 27% , як за прострочені платежі. І на 10.06.2008р. банк нараховує нам борг по відсоткам вже 332,85 $, хоча ми зробили предоплату 02.06.2008р. у сумі 840,40$. Чому? Ми з сином неодноразово ходили в банк за поясненнями щодо наших платежів до менеджерів Колєснік Євгенія Віталійовича, Юлії Володимирівни, до заступника начальника відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» Півовар Ганни Євгеніївни (тел.. 53-24-44, 53-33-35) та ін.., але ніхто з працівників банку так нам нічого і не пояснив, сказавши,що така довідка коштуватиме 150$. Ми постійно зверталися і до інших працівників банку з проханням дати нам розпечатки наших платежів по тілу кредита та відсоткам, але нам або відмовляли, або давали таку «розпечатку», що в ній нічого не було видно і зрозуміло ( дуже дрібний і блідий шрифт), по декілька платежів не проходили, затримуючись десь більш, як на місяць, без дати на розпечатках платежів, без підпису й печатки «УкрСиббанку». За розпечатку на фірмовому бланку про борги мого сина - вимагали заплатити 150$ . А пояснень щодо незрозумілих боргів просто не давали, говорячи: «Ну що ви хочете, щоб ми самі це заплатили?! Не заплатите, сума буде ще більша…» ( слова Є.Колєснік Юлії Володимирівни)… І платиш, бо поки розберуться, а відсотки будуть нараховуватися нам же автоматично. Ось і вийде собі дорожче. ( Копії банківських розпечаток додаються). ***Ми з чоловіком ніколи не брали кредит, були проти цього, але молодь часто перебільшує свої сили й недооцінює ризики, які від нас не залежать…Незважаючи на важке фінансове становище ( зараз син не працює, тяжко хворіє (грижа 5-го суглоба в спині), вже 12 років сам виховує неповнолітню доньку, яка вчиться ще й в музичній школі, а це потребує багато фінансів, ( колишня дружина сина кинула доньку ще в пологовому будинку, бо дитина народилася з розщепленою губою, в вихованні доньки мати ніякої участі не приймала зовсім), син замінив дитині матір, при цьому сам ще вчився в магістратурі і багато працював. Ми, як могли,допомагали їм. На погашення боргів по кредиту ми вже продали з дому все, що можна було. Зараз ми вчотирьох живемо на мізерну пенсію, боргів по квартирі і комунальним платежам у сина немає (Довідка з ЖЕКу «Крона» додається). Ми відверто говорили банку про наше скрутне становище, неодноразово просили допомоги в пролонгації (заяви додаються), але АТ «УкрСиббанк» не йшов нам назустріч (неодноразова відмова – копії заяв додани поважному суду). Я все це розказую для того, щоб поважний Суд знав, що мій син - добра, порядна і чесна людина, ніколи нікого не обманював, слово своє тримав і тому борг по кредиту він згоден виплатити,але на умовах чесності, порядності,справедливості з боку АКІБ «УкрСиббанку». 13.09.2010р. Бурцева Л.В. За 1 рік і 10 місяців нами було виплачено як за 3 роки по кредиту АКІБ«УкрСиббанку» суму: 17777,36$ (89775-66грн),та ще й страховки, комісії банку:суму 7115-02грн (1408,92 $); таким чином було заплачено банку загальну суму:96890-68 грн (19186,28$), тобто залишок боргу=151500-96890,68=54609-32(грн.). Заперечення на зустрічний позов банку до мене від 19 листопада 2010 року: Усього 8 сторінок В Дніпровський районий суд м.Дніпродзержинська судді Багбай Є.Д. позивача Бурцева О.В. б-р.Будівельників, 27-15 Заперечення позивача Бурцева О.В. проти заперечення відповідача «УкрСиббанк» від 19.11.2010р. 1.Змінивши назву ще у грудні 2009р., банк повинен був підписати зі мною новий договір, тому що старий договір вже не має юридичної сили. Банк цього не зробив, отже я йому нічого не винен. А новий кабальний договір приєднання я не підпишу, тим більше, що в жовтні цього року в Україні внесено новий Законопроект по кредитуванню, де зафіксовано курс долару 1:5,0 для тих, кто брав валютний кредит до кризи, а це стосується і мене. В підписаному мною 08.04.2008р. договорі з АКІБ «УкрСиббанк» я не мав права вносити зміни і доповнення до кредитного договору. До того ж мені потрібні були гривні, а банк свідомо нав’язав мені валютний кредит, завчасно перекладаючи всі ризики, пов’язані з цим, на мене. Банк дав мені гарантії в тому, що підвищення курсу долару не буде мене стосуватися і в договорі сам зафіксував курс для мене 1$:5,05 грн. Але я не підписував ніякі документи, де б говорилося про те , що мені пояснили всі валютні ризики, і що на мене чекає у випадку зростання курсу долару та про мою згоду на все це. Нехай банк принесе в Суд документ з моїм підписом. Але його немає, як немає у «УкрСиббанка» і індивідуальної ліцензії на валютні операції. Тому посилання банка на ст. 627 ЦК України в своєму запереченні до мене від 19.Х.2010р. переслідують ціль явного затягування процесу в Суді, а дії банку не відповідають звичаям ділового обороту, вимогам розумності і справедливості, не враховують вимоги Цивільного Кодексу України та інших актів цивільного законодавства. А банк сам нав’язав мені умови договору та валюту кредитування. 2. Я звернувся в банк з проханням видати мені гривневий кредит. Спочатку банк почав оформляти договір у гривнях, а коли я витратив немало грошей на оцінку свого майна в БТІ ( 2 рази), на дві страховки майна і життя, на поточні платежі за послуги банку, за кілька днів до видачі кредиту менеджер банку Колєснік Євген Віталійович ( зараз вже звільнений ) сказав, що треба підписати договір в доларах, тому що в гривнях банк видавати кредити зараз нікому не буде, але це тимчасове положення: «…Підписуйте, ви нічим не ризикуєте, по-перше, після видачі кредиту у доларах, ви у будь-який момент зможете написати заяву і перейти на гривневий кредит. По-друге, у вас в договорі зафіксовано курс долару 1: 5,05 грн і більше цієї позначки ви платити не будете! Крім того, ситуація в Україні і всьому світі стабільна, вам хвилюватися не треба»,- так переконував мене менеджер банку. Мене змусили прийняти нові вимоги банку, тому що не дали права вибору, а поставили перед фактом. Та на практиці все вийшло інакше: повний обман в усьому, заяву про перехід на гривневий кредит у мене ніхто не приймав, я переплачував по кредиту за курсом 1: 8,7 :10 грн. (це підтверджують платіжні документи , копії яких є в моєму позові до «УкрСиббанку» на стор. 71-126). Крім того, я неодноразово писав заяви до банку з проханням о пролонгації (зменшенні суми щомісячних платежів по кредиту, шляхом продовження 7 фактичних років оплати на 10 років, указаних в договорі) (стор.60,61 в позовній заяві) . В цьому мені теж було відмовлено. Також Банк не проінформував мене, як того вимагає закон, у письмовій формі під час процесу укладення Кредитного договору про можливі ризики в разі можливої різкої зміни валютного курсу (що підтверджується відсутністю у Банку копії письмового звернення до мене із зазначеною інформацією та відсутністю доказів що підтверджують моє ознайомлення з нею). Банк не міг не знати, що різка зміна валютного курсу є не на користь мене як позичальника і зробить неможливим виконання Кредитного договору, але всупереч вимогам закону письмово не повідомив мене про можливість такого ризику, що може вважатися, як свідоме шахрайство з метою отримання надприбутків. Крім того, мною перед укладенням Кредитного договору було надано Банку достовірну й вичерпну інформацію про свої доходи за останні шість місяців, яка свідчила, що всі доходи я отримую в національній валюті України. Також в договорі сторони не зазначали, хто несе ризик та наслідки зміни курсу іноземної валюти кредиту до гривні. Таким чином, Банк скористався (зловжив) моєю юридичною непоінформованістю, як позичальника, при укладанні Кредитного договору, який за своїм змістом суперечить чинному законодавству, і який є договором приєднання згідно приписів пункту 1 статті 634 Цивільного Кодексу України, оскільки умови договору встановлені однією із сторін (Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк») у стандартній формі, які були укладені шляхом приєднання другої сторони (мене, як позичальника) до запропонованого договору в цілому і я не міг запропонувати свої умови. 3. Представник банку не надав Суду індивідуальної ліцензії на валютні операції, заявивши, що такої в них немає, а є тільки генеральна. Але генеральна ліцензія видається НБУ на виконання банківських операцій в цілому по Україні: в тому числі перекази і видача грошей, згідно Постанови НБУ №200 від 30 травня 2007р., обмінні операції, командировки тощо. У відповідності з підпунктами «а», «в» та «е» підпункту 6.1 та 6.2 Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30 травня 2007р. №200, фізичні особи-резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках: -сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; -сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; -оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків. Згідно підпункту 6.3 пункту 6 Правил НБУ фізичні особи, а також юридичні особи-резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в’їзд (вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження. Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 означених Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України, резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів. Таким чином, використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання і н д и в і д у а л ь н о ї ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. Підпунктами (В), (Г) пункту 4 ст.5 Декрету встановлено, що для проведення резидентами валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу п о т р е б у є о т р и м а н н я і н д и в і д у а л ь н о ї ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно п.5 ст.5 Декрету НБУ одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Таким чином, при видачі іпотечних валютних кредитів, як у моєму випадку, «УкрСиббанк» зобов’язаний мати індивідуальну ліцензію як для себе, так і для мене. Банк цього не зробив, хоча юристи і економісти банку повинні знати і виконувати Закони держави, в якій вони живуть і працюють. Я вважаю, що «УкрСиббанк» усвідомленно не отримав індивідуальну ліцензію для того, щоб: - обдурити державу, не сплативши податки за видачу індивідуальної ліцензії для банку і для мене; - обдурити Суд і мене, посилаючись на те, що їм така ліцензія не потрібна; - у випадку судового розгляду справи (як зараз), ввести Суд в оману шляхом фальсифікації документів, тобто надання Суду генеральної ліцензії замість індивідуальної; - не платити кошти Державі на отримання індивідуальних ліцензій, не сплачувати податки , штраф НБУ за відсутність таких ліцензій тощо. По Закону України НБУ може позбавити злісних порушників комерційних банків генеральної ліцензії. Таким чином «УкрСиббанк» змушений буде закрити всі свої філіали, втративши фінансовий ринок України взагалі, що принесе банку великі збитки. Тому й зрозумілі всі спроби банку ввести Суд в оману, даючи недостовірні або неповні дані, тлумачачи всі Закони на свій лад і розсуд. 4. Практично, всі заперечення «УкрСиббанку» проти признання договорів зі мною недійсними, побудовані на фіктивних даних, які вводять Суд в оману і затягують процес. Виникає питання: «Чи мав право «УкрСиббанк» без індивідуальної ліцензії на себе і на мене видавати доларовий кредит?» Відповідь: «Ні, не мав права!» Тому, згідно п.2, 3 ст. 651 та п.1 ст.652 ЦК України я вимагаю повністю розторгнути кредитний договір з «УкрСиббанком», який суттєво порушив Закони України, не має індивідуальних ліцензій, завдав мені великої моральної і матеріальної шкоди, є договором приєднання, і який, згідно ст.627, не відповідає нормам діючого в Україні законодавства, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості. Згідно статті 230 Цивільного Кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 Цивільного Кодексу України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Якщо б я, як позичальник, знав, що усі валютні ризики несу я і що договори не відповідають діючому законодавству, то не укладав би цієї угоди, або уклав би на інших умовах і у гривні. Також відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання вказаного положення, а також пунктів другого, третього, п’ятого, шостого статті 203 Цивільного Кодексу України є підставою для недійсності правочину (стаття 215 Цивільного Кодексу України). 5. В Законі України «Про банки і банківську діяльність» і ст.5 КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» чітко сказано, в яких випадках банк може проводити операції з іноземною валютою. Так, як «УкрСиббанк» не мав права видавати валютні іпотечні кредити без індивідуальної ліцензії (а у банка її немає), тому, згідно п.1 ст.230, ст. 235 ЦК України, прошу поважний Суд признати кредитний договір між мною та «УкрСиббанком» - недійсним, уявним і розірвати його. 6. У зв’язку із вчиненням недійсного правочину і обману з боку «УкрСиббанку» мені завдано збитків по Кредитному договору на значну суму у 100489,68 грн (сто тисяч чотириста вісімдесят дев’ять гривень 68 копійок ): (237900,00-151500,00) + 14089,68 = 100489,68 грн (різниця між курсами доларів, держмито, послуги нотаріусів, експертів, банку, страхові внески… -стор.10,11 у моїй Позовній заяві від 26.04 2010р.) Це ще я не враховую суми сумнівних пень і штрафів, нарахування відсотків, які банк брав з мене за фіктивні «прострочки платежів» (дані є в заяві свідка - моєї матері Бурцевої Л.В. від 19.Х.2010р. та в платіжних документах на стор. 76-126 моєї Позовної заяви від 26.04.2010р.) А причинена мені моральна шкода, обман і приниження з боку «УкрСиббанку», постійне зловмісне затягування судового процесу, надання недостовірних даних суду, підірване здоров’я і, як наслідок, втрата роботи, дружини оцінюються мною сумою, яка могла б частково загладити мої моральні страждання, у 100000,00 (сто тисяч) гривень. 7. До того ж, це не банківська, а моя власна приватизована квартира, яку подарувала мені мати Бурцева Л.В. ( копія договору дарування – на стор.63-70 Позовної заяви від 26.04.2010р.) зараз знаходиться під заставою у банка. І в мене є ще малолітня донька 12 років (копія свідоцтва про народження додається на стор. 20 Позовної заяви), яку я виховую сам з дня народження (мати покинула дитину ще в пологовому будинку). А банк, до того ж, користувався пільгами і підтримкою держави. 8. По трьом моїм страховкам (квартира і здоров’я) страхові випадки не настали, а я так і не отримав обіцяні страхові премії, що теж негативно характеризує діяльність «УкрСиббанку», хоча боргів по квартплаті немає, квартира утримується у відмінному стані. Тобто, обман в усьому від початку і до кінця – ось практика «УкрСиббанку»! На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 8, 15, 21, 110, 119-120, 123 ЦПК України, ст.99 та інших статей Конституції України, ст. ст. 3, 4, 13, 192, 203, 215, 217, 229, 230, 235, 236, 524, 533, 548, 627, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 345, 348 Господарчого Кодексу України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про національний банк України» (ст.35 та інші), «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України №15-93 від 1993 року, «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Закону України № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Лист Національного Банку України від 22.01.2009 № 40-511/442-919 «Щодо постанови Правління Національного банку України від 01.12.2008 N 406 «Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», - ПРОШУ ПОВАЖНИЙ СУД: 1. Визнати недійсним з моменту укладення Договір про надання споживчого кредиту № 11329787000 від 08 квітня 2008 року, укладений між Позичальником Бурцевим Олександром Вячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 2. Визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11329787000/2 від 08 квітня 2008 року, укладений між Позичальником Бурцевим Олександром В’ячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 3. Визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки № 11329787000/1 від 08 квітня 2008 року, укладений між Бурцевим Олександром В’ячеславовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 4. Зобов'язати приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як Світлану Анатоліївну виключити з реєстру заставного майна що знаходиться іпотеці нерухоме майно, а саме: 2-х кімнатна квартира, що складається з 1,2 – коридор; 3 – ванна кімната; 4 - вбиральня; 5 – кухня; 6,7 – житлові кімнати, загальною площею 49,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, будинок 27, квартира 15 та є моєю власністю на підставі Договору дарування квартири від 09 грудня 2004 року зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., що зареєстровано в реєстрі під №4295. 5. Визнати недійсним з моменту укладення Договір поруки № 11329787000/2 від 08 квітня 2008 року, укладений між Григорчук Володимиром Васильовичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк». 6. Зобов’язати Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» прийняти у Позивача Бурцева Олександра В’ячеславовича суму у розмірі 51 010,32 (п’ятдесят одна тисяча десять) гривень 32 копійки з розстрочкою платежів на 35 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1 457,44 (одна тисяча чотириста п’ятдесят сім) гривень 44 копійок. 7. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити Бурцева Олександра В’ячеславовича від сплати Судового збору. 8. Судові витрати покласти на Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» . 9. Згідно до пункту 2 статті 230 Цивільного Кодексу України про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману стягнути з Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» на користь Позивача Бурцева Олександра В’ячеславовича на відшкодування збитків у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 14 089,68 (чотирнадцять тисяч вісімдесят дев’ять ) гривні 68 копійки. 10. На відшкодування моральної шкоди згідно пунктом 2 статті 216 Цивільного Кодексу України стягнути з Відповідача у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 100 000 (сто тисяч) гривень. 11. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк», ксерокопію індивідуальної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». 12. Вирішити питання у порядку забезпечення позову витребувати у Відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» в особі відділення №683 АКІБ «УкрСиббанк» пояснення в письмовій формі щодо невідповідності наданих банком дат і сум моїх виплат по кредиту, і чому Банк продовжує нараховувати мені відсотки, пені і штрафи за Кредитним договором № 11329787000 від 08 квітня 2008 року, навіть після 26 квітня 2010 року (за Законом України усі нарахування зупиняються після подачі позовної заяви до винесення рішення Суду). А також, чому я не отримував жодної страхової премії по трьом страховкам (страхові компанії входять у склад «УкрСиббанку»), якщо страхових випадків у мене не було. 13. Зобов’язати «УкрСиббанк» нараховані страхові премії додати до сум моїх виплат по Кредитному договору № 11329787000 від 08 квітня 2008 року. «19» листопада 2010 року ________________ Бурцев О.В. Всього було 4 засідання - 16 серпня, 16 вересня, 19 жовтня, 19 листопада. Суддя поставив розгляд справи так, що я вже був не позивач, а відповідач (банк додав декілька зустрічних позовів). Суддя не давав мені слова, коли це було потрібно, усей час казав мені, що всі дебати та коментарі потім, а потім зробив перерву на 5 хвилин і виніс рішення, хоча я йому з початку засідання дав письмові пояснення на заперечення УкрСиббанку і він їх даже не читав!!! Рішення судді - мені у всіх вимогах відмовити, банку - задовільнити. P.S.: 19 листопада 2010р - перед судом, представник УкрСиббанку ухмилявся і сказав: "Ви що, думаэте, що будете з нами судитися 1-2 роки?! Ні, 4 місяці досить. Сьогодні суд винесе рішення на нашу користь, вам відмовить, і квартиру ми у вас заберемо". А суму боргу виставили мені 200200 грн,плюс копійки. .. Та ще не зрозуміла сума 1700 грн судового збору! Чому така велика, від чого вона виходить? Мені прийшла одна думка: Банки, чим програвати справи у суді і отримувати збитки від недійсних договорів - почали массово "заключати домовленності з тими, від яких залежить прийняття рішення". Інакше як можливо пояснити екстрасенсорну прозорливість представника відповідача - УкрСиббанка г-на Шипіленко і найскоріше у світі (усього 5 хвилин) читання 8 сторінок мого заперечення проти заперечення Укрсиббанка судді Багбай Є.Д., зрозумілість прочитаного, та ОБОСНОВАНЕ І СПРАВЕДЛИВЕ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ. ЛЮДИ ДОБРІ! ДОПОМОЖІТЬ МЕНІ ЗРОБИТИ ПРАВИЛЬНУ АПЕЛЯЦІЮ, порадьте мені, будь-ласка! P.S.: моя рідна мова російська, тому, якщо в деяких словах помилки, - прошу вибачення. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
IVANOVA Опубликовано November 20, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 20, 2010 ну и судья!- простенько и со вкусом... :angry: а розтлумачити свое ришення он не захотел? яким чином он дийшов такого висновку?? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
повереный Опубликовано November 20, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 20, 2010 ну и судья!- простенько и со вкусом... :angry: а розтлумачити свое ришення он не захотел? яким чином он дийшов такого висновку?? Уваж.коллеги! Я конечно дико извиняюсь,но... відповідно до ст.215 ЦПК україни рішення складаеться з вступної ( місто,час,склад суду,учасників);описової; мотивувальної та резолютивної частин.Відповідно до ч.3 ст.209 ЦПКУ, у виняткових випадках залежно від складнощі справи складання ПОВНОГО рішення може бути відкладено до 5 діб ...Але вступну і резолютивну частину- проголосити в тому ж засіданні,і якому закінчив процес. Якщо Ви звертали вагу а сі короткі рішення, то завжди вони мають 3 частини: вступна,описова ( а саме- відсилка на ч.3 ст.209 ЦПКУ) і резолютивна.В данному випадку цього не має.Чому-питання.Може вказане можливо використати в апеляції. Але .... невже той суддя такий ....,м"яко кажучи- " неуважний" ? ! Я повторюю-обов"язково суд вказуе причину складання неповного рішення и зазначае коли буде повне. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
повереный Опубликовано November 20, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 20, 2010 Уваж.коллеги! Я конечно дико извиняюсь,но... відповідно до ст.215 ЦПК україни рішення складаеться з вступної ( місто,час,склад суду,учасників);описової; мотивувальної та резолютивної частин.Відповідно до ч.3 ст.209 ЦПКУ, у виняткових випадках залежно від складнощі справи складання ПОВНОГО рішення може бути відкладено до 5 діб ...Але вступну і резолютивну частину- проголосити в тому ж засіданні,і якому закінчив процес. Якщо Ви звертали вагу а сі короткі рішення, то завжди вони мають 3 частини: вступна,описова ( а саме- відсилка на ч.3 ст.209 ЦПКУ) і резолютивна.В данному випадку цього не має.Чому-питання.Може вказане можливо використати в апеляції. Але .... невже той суддя такий ....,м"яко кажучи- " неуважний" ? ! Я повторюю-обов"язково суд вказуе причину складання неповного рішення и зазначае коли буде повне.Да,забыл- а на основании какого закона ( ЦК и ЦПК) постановлено это решение.? !!!! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
vassylek Опубликовано November 20, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 20, 2010 Ты не переживай, готов апеляцию, зедсь таких заявлений много. Такое решение сразу можешь копировать и с сопроводиловкой отсылать в Высший совет юстиции, вГенеральную прокуратуру, везде.. как можно оспаривать решение, в котором нет соблюдения ЦПК. Это не решение - ЭТО ГЕНОЦИД. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
AntiBank Опубликовано November 21, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 21, 2010 Обычно через 5 дней после вынесения такого решения , предоставляется решение с мотивувальної частью. Получается реально время на подготовку к апелляции не 10 дней, а 5, тк. без мотивувальної части подать апелляция невозможно. Что оспаривать? Поэтому добивайтесь как можно скорейшего получения решения с мотивувальної частью. А так сложно сказать, в чем именно суд не прав. Видно, что не прав, но в какой части? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Nemo Опубликовано November 21, 2010 Автор Жалоба Share Опубликовано November 21, 2010 Полное решение судья рбещает придумать 24 ноября в среду, а в понедельник последний день сдачи апеляции. Просто сволочь. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
nameless Опубликовано November 21, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 21, 2010 Подавайте новый иск. Попонятнее. Я читая иск понял что банк выдавая валютный кредит нарушил декрет. Полный бред. Индвидуалка на выдачу ему не нада. Так уж сталось. ВСУ уже отсёк пункт "В" декрета, как таковой, что требует индивидуалку. Попробуйте изложить основания признания недействительным более чётко и так, что-бы нельзя было увиливать. Апелляция читать ничего не будет. Оставит решение в силе. "Многа букав.". У нас кончилась судебная система по искам к банкам. Всё уже купили. Надежда на Чёткие иски и тупые решение которые кидаются в глаза пртив аргументов в иске, что даст возможность поднимать вонь в гос. органах и Европейском суде. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
AntiBank Опубликовано November 21, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 21, 2010 Полное решение судья рбещает придумать 24 ноября в среду, а в понедельник последний день сдачи апеляции. Просто сволочь.Ничего страшного. до 29 ноября успеете. А как студенты за ночь диплом пишут....Изложите все кратко и четко. Опираясь на решение, можете добавить новые обстоятельства (это позволяет сделать ЦПК). Краткость - сестра таланта. Удачи. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
vekt Опубликовано November 22, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 22, 2010 Та заряжайте в апелляцию хоть что нибудь. Да хоть все материалы, которые поданы в суд. Пока будет открываться апелляционное производство - получите решение местного суда, все обмозгуете и зарядите в апелляцию уточнение. То что местный судья не дает полного решения, то не ваша, а его проблема. Плюньте и разотрите. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
cattac Опубликовано November 22, 2010 Жалоба Share Опубликовано November 22, 2010 коротко ясно без эмоций и комментариев продолжайте то что начали и все у Вас получится! Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ельвіра Опубликовано February 18, 2011 Жалоба Share Опубликовано February 18, 2011 Шановний , Олександр! Чи подали Ви апеляцію і чим закінчилося це подання? В мене дуже схожа ситуація з цим так званим "добрим банком", я теж у розпачі! дуже дякую наперед за будь-яку відповідь Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.