Recommended Posts

Опубликовано

Сегодня достигли договорённости и будет внесено в переходные положения фраза о нераспрастранении закона на договора подписанные ранее.

Ждем закона с изменениями!!!

приняли

  • Ответы 173
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

Стоило ли ночами бдеть в скайпах-форумах-ездить вам всем на круглые столы в Киев и "рыпаться", если все равно приняли законопроект в самой дерьмовой форме, которую только можно придумать?

Можно было и не делать ничего - результат "деланий" = 0.

Опубликовано

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг"

(Інформаційне управління)

Законодавчим актом з метою захисту інтересів кредиторів, вкладників банків та споживачів фінансових послуг, а також зниження рівня ризиків фінансової системи внесено зміни до низки законодавчих актів.

Зокрема, у Цивільному кодексі передбачається, що юридична особа-правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи правонаступника. Якщо юридичних осіб-правонаступників, що утворилися внаслідок поділу більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено положенням, згідно з яким суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше, ніж на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтю 11 Закону "Про захист прав споживачів" доповнено нормою, яка забороняє надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України.

Кредитодавцю також забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього закону. Згідно із законом, "умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього закону, є нікчемною".

Споживач при достроковому поверненні споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов´язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту за період фактичного користування кредитом. Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу при достроковому поверненні споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов´язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:

надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на термін не більше трьох років;

продовження терміну договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;

зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;

поділу існуючого кредитного зобов´язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:

зобов´язання, забезпечене іпотекою, в розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривні за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;

зобов´язання, не забезпечене іпотекою, в розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

Відповідно до документа, "банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації".

У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов´язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0, 5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п´яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.

Кредитодавець зобов´язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту.

Дія цього закону не поширюється на кредитні договори, що були укладені до набуття ним чинності.

Відповідний законопроект зареєстровано за №7351.

Опубликовано

ДООПРАЦЬОВАНИЙ

Проект вноситься

народними депутатами України

Ю.В. Полунєєвим, (реєстр. №266)

Ю.М.Воропаєвим, (реєстр. №73)

С.М. Аржевітіним, (реєстр. № 394)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2003, №№ 40-44, ст. 356; 2010, № 2-3 (22.01.2010), ст. 11):

1) статтю 104 доповнити частиною четвертою наступного змісту:

«4. Особливості припинення банку як юридичної особи, а також відчуження його майна, прав та обов’язків в процесі виведення банку з ринку встановлюються законом»;

2) у статті 107:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов‘язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов‘язання крім випадків, передбачених законом»;

частину п’яту замінити частинами п’ятою-шостою такого змісту:

«5. Юридична особа-правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи правонаступника. Якщо юридичних осіб-правонаступників, що утворилися внаслідок поділу більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

6. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася»;

3) у статті 109 частину другу замінити частинами другою-четвертою такого змісту:

«2. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), які зобов’язані скласти та затвердити розподільчий баланс.

3. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворились внаслідок виділу дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть разом з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

4. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки особи за окремим зобов‘язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов‘язанням.»;

4) частину третю статті 110 викласти в такій редакції:

«3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом»;

5) статтю 627 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.»;

6) статтю 1054 доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.»;

7) статтю 1056-1 викласти в такій редакції:

«1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, якщо сторони не досягли взаємної згоди про інше. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки, кредитор має право без згоди позичальника з визначеною у кредитному договорі періодичністю здійснювати зміну процентної ставки відповідно до умов та у порядку, встановлених кредитним договором. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

5. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, має відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс.

2) індекс має ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів.

3) значення індексу має встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

6. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинно визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.».

2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56)

1). статтю 25 викласти в такій редакції:

«Стаття 25. Процесуальне правонаступництво

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.».

2). статтю 80 доповнити пунктом 6-1) такого змісту:

«6-1) у разі смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;».

3. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26, ст. 131; 2008, № 24, ст. 236; 2005, № 16 , ст. 260):

1) у частині першій ст. 222 слова «громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності» замінити словами «будь-якою фізичною особою»;

2) у статті 388:

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації»;

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

«1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.».

4. У статті 109 Житлового кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до №28, ст. 573; 2003, № 38, ст. 313):

1) друге речення абзацу другого викласти в такій редакції:

«Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора»;

2) друге речення абзацу третього викласти в такій редакції:

«Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.».

5. Частину п'яту статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 5-6, ст. 30) викласти в такій редакції:

«Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також особам, зазначеним у частині третій 61 цього Закону, при укладенні з ними договорів про відступлення права вимоги до клієнта за простроченими кредитами.».

6. У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003, №38,ст. 313):

1) речення друге частини першої статті 35 викласти в такій редакції:

«Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.»;

2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:

«Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.»;

3) частину другу статті 40 після слів «передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення» доповнити словами «шляхом позасудового врегулювання на підставі договору».

7. У Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004, №11, ст. 140):

1) частину першу статті 24 після слів «рішення суду» доповнити словами «виконавчого напису нотаріуса»;

2) абзац перший частини першої статті 26 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:

«5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.».

8. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 31 (04.08.92), ст. 440; 2002, № 33, ст. 235; 2003, № 28, ст. 210; 2002, № 33, ст. 235; 2002, № 33, ст. 235):

1) у статті 1:

друге речення визначення терміну «суб'єкт банкрутства» доповнити словами «а також фізичні особи-підприємці по грошових зобов’язаннях, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;

друге речення визначення терміну «кредитор» викласти в такій редакції:

«Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство»;

друге речення визначені терміну «грошове зобов’язання» доповнити словами «зобов’язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності»;

визначення терміну «мораторій на задоволення вимог кредиторів» після слова «боржником» доповнити словами «відносно якого порушено справу про банкрутство»;

2) частину п'яту статті 3-1 доповнити новим абзацом п'ятим такого змісту:

«повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення;»;

3) частину п’яту статті 7 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Боржник за невиконання вимог цієї частини несе цивільну відповідальність згідно із законодавством.»;

4) у статті 11:

в абзаці першому частини першої слова «введення мораторію на задоволення вимог кредиторів» виключити;

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

«Суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніше, ніж на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України.»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«5. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.»;

частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:

«15. Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.»;

5) абзац перший частини четвертої статті 12 викласти в такій редакції:

«4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником, відносно якого порушена справа про банкрутство, вводиться з моменту офіційного оприлюднення порушення справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство.»;

6) статтю 13 доповнити новою частиною такого змісту:

«18. На етапі розпорядження майном не скасовується арешт, накладений на майно боржника, що є предметом застави, чи інші обмеження щодо розпорядження майном, що є предметом застави такого боржника.»;

7) частину сьому статті 47 викласти в такій редакції:

«7. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.»

8) абзац перший частини першої статті 48 доповнити словами «та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;

9) абзац другий частини 2 статті 49 після слів «стягнення аліментів,» доповнити словами «вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов’язаними із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності»;

10) у статті 51:

перше речення частини другої доповнити словами «здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом»;

в частині третій слова «публікації оголошення» замінити словами «офіційного оприлюднення ухвали».

9. У Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 30, ст. 379; 2006, № 7, ст. 84):

1) у статті 1:

пункт 22 після слова «продукцію» доповнити словами «нерухомість або послугу»;

пункт 23 після слова «продукції» доповнити словами «нерухомості або оплату послуг».

2) у статті 11:

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції, нерухомості або оплату послуг у кредит»

частину 1 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється»;

підпункт «д» пункту 2 частини 2 викласти в такій редакції:

«д) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;»;

у частині 4:

абзац другий після слова «відсотки» доповнити словом «комісії»;

після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:

«Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.»;

у зв’язку з цим абзац третій, четвертий вважати відповідно абзацом четвертим, п’ятим.

пункт 2 абзацу четвертого викласти в такій редакції:

«2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;»;

пункт 6 абзацу четвертого замінити пунктами 6, 7 такого змісту:

«6) умови дострокового розірвання договору;

7) інші умови, визначені законодавством.»;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, в тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим від кегля шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.».

частину 8 доповнити новими абзацами третім - п'ятим такого змісту:

«Споживач при достроковому поверненні споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу при достроковому поверненні споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату при достроковому поверненні споживчого кредиту.»;

у частині 10:

пункт 1 абзацу першого викласти в такій редакції:

«1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або»;

перше речення абзацу другого викласти в такій редакції:

«Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.»;

доповнити новими частинами 12, 13 такого змісту:

«12. Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:

1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на термін не більше трьох років;

2) продовження терміну договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;

3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;

4) поділу існуючого кредитного зобов’язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:

- зобов’язання, забезпечене іпотекою, в розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривні за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;

- зобов’язання, не забезпечене іпотекою, в розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.

У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов’язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п’яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.

13. Кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту.».

II. Визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 10, ст. 77).

ІII. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Опубликовано

Стоило ли ночами бдеть в скайпах-форумах-ездить вам всем на круглые столы в Киев и "рыпаться", если все равно приняли законопроект в самой дерьмовой форме, которую только можно придумать?

Можно было и не делать ничего - результат "деланий" = 0.

Считаю, что с пунктом о том, что закон распространяется только на те кредитные договора, что будут подписаны после вступления закона в силу он просто теряет свою актуальность.

По-моему банкиры где-то просчитались.

Опубликовано

Ребята "просчитались" и очень сильно. Эта не их заслуги. Эта фраза была внесена прямо перед голосованием одними из соавторов проекта. Так что думайте гадайте, а нам теперь есть на что опереться. Говорят что в зале Рады после голосования представители банков не могли найти себе места и ругались - неожидали такого поворота (внесение в переходные положения этой фразы).

Опубликовано

Ребята "просчитались" и очень сильно. Эта не их заслуги. Эта фраза была внесена прямо перед голосованием одними из соавторов проекта. Так что думайте гадайте, а нам теперь есть на что опереться. Говорят что в зале Рады после голосования представители банков не могли найти себе места и ругались - неожидали такого поворота (внесение в переходные положения этой фразы).

А может это не ошибка, а заранее продуманная акция.

Опубликовано

Дегенераты ВР! Они клепают шедевр за шедевром один -дыбильнее другого. Сначала податковий Кодекс ,теперь эта фигня. Особенно меня прикалывает фраза:Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя ВИНОСИТЬ РІШЕННЯ(мой комент. тоесть суд обязан вынести на вимогу ипотекодержателя Решение в его пользу ! У суда уже не может быть своего мнения,он обязан вынести решение в пользу банкира!) про виселення мешканців ( мой ком. разом з малолітніми дітьми ) за наявності підстав ,передбачених законом ( мой комент . Яким законом?),якщо предметом такого житла є житловий будинок або житлове приміщення (срочно все переводят помещения в нежитлові і вас не виселять!)

НУ дыбилы ! До этого власть была интелегентная ,но мудаки страшные ,теперь тупая уголовщина принялась менять законы.Третий раз по-моему меняется 1056-01 ЦК УКР. МАМА зачем я учился на юриста ,лучше б этого не знал .Жутко читать последние законы ,трудно понимать ,а еще тяжелее осозновать всю ахинею. Деньги могут купить Решение суда ,деньги могут купить закон для себя ... Жуть ребята иду по сто грам водочки выпью и еще раз перечитаю ,будет веселее читать ,понимать и жить...

Опубликовано

Дегенераты ВР! Они клепают шедевр за шедевром один -дыбильнее другого. Сначала податковий Кодекс ,теперь эта фигня. Особенно меня прикалывает фраза:Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя ВИНОСИТЬ РІШЕННЯ(мой комент. тоесть суд обязан вынести на вимогу ипотекодержателя Решение в его пользу ! У суда уже не может быть своего мнения,он обязан вынести решение в пользу банкира!) про виселення мешканців ( мой ком. разом з малолітніми дітьми ) за наявності підстав ,передбачених законом ( мой комент . Яким законом?),якщо предметом такого житла є житловий будинок або житлове приміщення (срочно все переводят помещения в нежитлові і вас не виселять!)

НУ дыбилы ! До этого власть была интелегентная ,но мудаки страшные ,теперь тупая уголовщина принялась менять законы.Третий раз по-моему меняется 1056-01 ЦК УКР.

+100.
Опубликовано

+100.

Саша ,нет слов ,одни эмоции ,но скоро и их не будет! Надо Ленина доставать с Мавзолея!.Если разобрать весь этот законопроект по косточкам ,то получиться недійсний правочин,тому що всі його пункти суперечать цивільним актам України ,ЦК України ,та моральним засадам суспільства. Тобто тут можна керуватися ст.203,215 ЦК України.
Опубликовано

Саша ,нет слов ,одни эмоции ,но скоро и их не будет! Надо Ленина доставать с Мавзолея!.Если разобрать весь этот законопроект по косточкам ,то получиться недійсний правочин,тому що всі його пункти суперечать цивільним актам України ,ЦК України ,та моральним засадам суспільства. Тобто тут можна керуватися ст.203,215 ЦК України.

И я об этом везде твержу. Он противоречит куче нормативки.

Опубликовано

Дегенераты ВР! Они клепают шедевр за шедевром один -дыбильнее другого. Сначала податковий Кодекс ,теперь эта фигня. Особенно меня прикалывает фраза:Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя ВИНОСИТЬ РІШЕННЯ(мой комент. тоесть суд обязан вынести на вимогу ипотекодержателя Решение в его пользу ! У суда уже не может быть своего мнения,он обязан вынести решение в пользу банкира!) про виселення мешканців ( мой ком. разом з малолітніми дітьми ) за наявності підстав ,передбачених законом ( мой комент . Яким законом?),якщо предметом такого житла є житловий будинок або житлове приміщення (срочно все переводят помещения в нежитлові і вас не виселять!)

НУ дыбилы ! До этого власть была интелегентная ,но мудаки страшные ,теперь тупая уголовщина принялась менять законы.Третий раз по-моему меняется 1056-01 ЦК УКР. МАМА зачем я учился на юриста ,лучше б этого не знал .Жутко читать последние законы ,трудно понимать ,а еще тяжелее осозновать всю ахинею. Деньги могут купить Решение суда ,деньги могут купить закон для себя ... Жуть ребята иду по сто грам водочки выпью и еще раз перечитаю ,будет веселее читать ,понимать и жить...

... вообщет-то немного не согласен.

1. "Народный депутат"-это уже ругательство, все понимают что их, НАРОДНЫХ, нет и не было в природе!

2. это,отнюдь не "де-билы"! Умные люди,или вернее, НЕЛЮДИ, которые занимаются "выпуском" правильных бумаг, и им, НЕДЮДЯМ, глубоко плевать на конституцию,-умышленно написал с маленькой буквы. Ибо КОНСТИТУЦИЯ рабам не нужна!

3. Поэтому "гарант конституции", всего лишь МАРИОНЕТКА кукловодов коммерсов бандкиров, МАРОДЁРОВ!

Эти МАРОДЁРЫ ВЫСТАВИЛИ НА ПОСМЕШИЩЕ ПОНЯТИЕ - "ПРЕЗИДЕНТ"!!!

3. Начавшаяся очередная вакханалия "РАССРОЧКИ" под НУЛЕВЫЕ ПРОЦЕНТЫ !!! выставила на посмешище и разумные ПРАВИЛА продажи непродовольственных товаров в рассрочку №383 от 30.03.2011года!

"ПИПЛЫ" не охваченные "докризисным" кредитованием, заняли очередь на "жаровню", но уже без юридической поддержки! Из ДЕСЯТИ опрошенных "очередников"- ДЕСЯТЬ!!!! абсолютные нули в различии кредит-рассрочка!!

На вопрос, как может быть КРЕДИТ с НУЛЕВОЙ процентной ставкой, круглые глаза! Посмотрите на "биг морды" !

Открытый обман вдоль дорог! А мы рассуждаем о конституции!

Выбили табуретку у клиента!

И если "старые" клиенты проскочат, и юристам будет работа, то новые выйдя из банка с петлёй уже беспомошны!

И этот "закон" логическое завершение дискусии -"Кто в доме хозяин", !

Тигипко и бандкиры,завернув в конституцию президента и премьера с ихними "вето"-принародно вытерли свои задницы и смеются!

ТАК ОСМЕЯТЬ ПРЕЗИДЕНТА- вождя, НЕ ПОЗВОЛИЛИ БЫ ПАПУАСЫ!!!

Промолчавшие "депутаты" в сто раз преступнее "проголосовавших"!

А может так и надо?

КТО В ДОМЕ ХОЗЯИН? Чихать хотели "хазяйва" на президентов!

С натупающим безработьем, Вас, господа юристы!

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения