можно ли спасти квартиру от исполнителей если ее подарить ребенку


Recommended Posts

Пришло приглашение к исполнителю, хочу обезопасить квартиру подарив ее ребенку, очень сомневаюсь в перспективности этой затеи и решил проконсультироваться \у Вас форумчане, как думаете получится или нет эта затея?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Пришло приглашение к исполнителю, хочу обезопасить квартиру подарив ее ребенку, очень сомневаюсь в перспективности этой затеи и решил проконсультироваться \у Вас форумчане, как думаете получится или нет эта затея?

Если на квартиру не наложен арест, то можете квартиру дарить. Признать такой договор дарения недействительным, крайне тяжело.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Думаю квартира в ипотеке, запрет наложен нотариусом, а банк его снимать не будет спешить.

Ребенок прописан в квартире? Это Ваше и жены единственное жилье? Прокуратура и опека Вам в помощь.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Думаю квартира в ипотеке, запрет наложен нотариусом, а банк его снимать не будет спешить.

Ребенок прописан в квартире? Это Ваше и жены единственное жилье? Прокуратура и опека Вам в помощь.

Нет, квартира не в ипотеке, просто банк сломал мозг на машине и пытается получить деньги через исполнение своих требований квартирой

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если на квартиру не наложен арест, то можете квартиру дарить. Признать такой договор дарения недействительным, крайне тяжело.

Одна проблема, это время которое нужно для оформления дарения, думаю потянуть его через требование отправить почтой решение об открытии исполнительного дела, его не получали почтой, получили только вызов к исполнителю, уже отправил админ. иск к исполнительной .
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если на квартиру не наложен арест, то можете квартиру дарить. Признать такой договор дарения недействительным, крайне тяжело.

Подскажите как быть ?

Пришел вызов к исполнителю, но не было получена Постанова , подал админ иск в пятницу прошлую на действия исполнителя и написал исполнителю заявление о переносе сроков в связи с не получением Постановы, сегодня утром нашел в почтовом ящике Постанову в конверте, на конверте стоит "ТОВ УКРКУРЬЕР" и дата 16 марта, зашел по коду доступа там написано, что 16 марта наложен арест на имущество должника в сумме долга, я так понимаю, что это и квартиру они арестовали.

Можете, что-то посоветовать?

У нотариуса был, нужно получить разрешение опекунского и справку БТИ, а это время.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если на квартиру не наложен арест, то можете квартиру дарить. Признать такой договор дарения недействительным, крайне тяжело.

Получили постановление об открытии производства 23 марта, а 22 должны были пойти к исполнителю, но написали письмо с просьбой о переносе начала исполнения, в связи с не получением постановления. В полученном постановлении указанно , что открыто в начале февраля, подписано начальником на следующий день но стоит синий штемпель с датой 14 марта и на конверте синий штемпель с 16 марта, но 14 марта был наложен арест. Написал жалобу начальнику на действия исполнителя.

Можете, что-то посоветовать ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Получили постановление об открытии производства 23 марта, а 22 должны были пойти к исполнителю, но написали письмо с просьбой о переносе начала исполнения, в связи с не получением постановления. В полученном постановлении указанно , что открыто в начале февраля, подписано начальником на следующий день но стоит синий штемпель с датой 14 марта и на конверте синий штемпель с 16 марта, но 14 марта был наложен арест. Написал жалобу начальнику на действия исполнителя.

Можете, что-то посоветовать ?

Перед тем ,как проводить виконачи дії банк должен был снять в державному реєстри обтяжень заборону на видчуження. Державний виконавець повинен здійснювати виконавчи дії з майном ,яке не находиться в реєстри обтяжень. Ниже размещаю интересное решение ВСУ . Оно подтверждает то ,что банк ,перед тем как обращаться в ДВС должен снять в державному реєстри обтяжень заборону на видчуження. Если договорится с ДВС ,то можна с под носа у Банка после снятия забороніи увести ипотечное майно. П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І.,

Барбари В.П., Гуменюка В.І.,

Ємця А.А., Онопенка В.В.,

Охрімчук Л.І.,

Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., Патрюка М.В.,

Григор’євої Л.І., Колесника П.І., Романюка Я.М.,

Гуля В.С.,

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,

Шицького І.Б., -

за участю представника публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” Доценко А.І.,

розглянувши в судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” на дії відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції,

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк” (далі – Банк) звернулось до суду з вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що 7 червня 2010 року виконавчий лист по справі №2-5091 було направлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції (далі – ВДВС Сімферопольського РУЮ), де 18 червня 2010 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню заочного рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 19 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА-1 на користь Банку 1 232 025 грн. 95 коп. та 1 950 грн. судових витрат. 21 квітня 2011 року державним виконавцем ВДВС Сімферопольського РУЮ винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” з мотивів відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Банк зазначав, що винесена постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки за боржником зареєстровано майно, на яке може бути звернуто стягнення, а саме садовий будинок АДРЕСА-1. Крім того, державним виконавцем було проведено заходи для примусового стягнення на користь Банка майна боржника, проте замість передачі документів для реалізації, безпідставно повернуто виконавчий документ. Банк просив суд визнати дії державної виконавчої служби неправомірними, скасувати постанову державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ від 21 квітня 2011 року та зобов’язати цей відділ державної виконавчої служби звернути стягнення на указаний садовий будинок.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2011 року, скарга Банку залишена без задоволення.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Банку на зазначені ухвали суду.

2 грудня 2011 року Банк подав до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд судових рішень.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2011 року допущено до провадження Верховного Суду України цивільну справу за скаргою Банку на дії ВДВС Сімферопольського РУЮ за заявою Банку про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року.

Ухвалами судді Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року відкрито провадження у справі та здійснено підготовчі дії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 360-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

У заяві Банку про перегляд судових рішень порушується питання про скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень Банк посилається на постанову Вищого господарського суду України від 12 серпня 2010 року у справі №2-23/10674-2008.

Банк указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими Вищим господарським судом України в зазначеній для прикладу постанові, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 360-2 ЦПК України справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України цивільної та господарської юрисдикції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Банку, дослідивши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції на підставі ч. 8 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, з висновками якого погодились і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що постановою від 21 квітня 2011 року державний виконавець правильно повернув виконавчий документ з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки у боржника ОСОБА-1 немає майна, на яке може бути звернуто стягнення державним виконавцем при виконанні рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а наявний у власності ОСОБА-1 садовий будинок є предметом іпотеки, на який накладено заборону відчуження приватним нотаріусом 1 жовтня 2007 року на підставі договору іпотеки, укладеного між Банком та ОСОБА-1.

В обґрунтування заяви Банк указує на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій норм матеріального права, а саме: п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” (аналогічна за змістом п. 2 ч. 1 ст. 47 у редакції Закону України №2677-VI від 4 листопада 2010 року (далі – Закон №2677-VI)), ч. 8 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” (аналогічна за змістом ч. 8 ст. 54 Закону у редакції Закону №2677-VI).

У постанові Вищого господарського суду України від 12 серпня 2010 року у справі №2-23/10674-2008, на яку посилається заявник, обґрунтовуючи підстави подання заяви до Верховного Суду України, суд вирішував скаргу щодо законності дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції при винесенні постанови про повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції Закону, що діяла до набрання чинності Законом №2677-VI). Винесена постанова державного виконавця мотивована тим, що все рухоме майно боржника перебуває в заставі стягувача згідно з договором застави, виконавчий документ про звернення стягнення на заставне майно на виконанні у відділі державної виконавчої служби не знаходиться, інше майно боржника на яке можна звернути стягнення відсутнє.

Частиною 8 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження” у редакції Закону №2677-VI передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України “Про іпотеку”.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України, на яку посилається заявник, не містить установлених судом фактичних обставин з питань звернення державним виконавцем стягнення на предмет іпотеки та матеріально-правового регулювання цих відносин.

Викладене не дає підстав для висновку про те, що суди касаційних інстанцій при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору та за аналогічних фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Ураховуючи те, що зазначене заявником судове рішення не є прикладом неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вважати заяву обґрунтованою підстав немає.

Відповідно до статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 355, 360-2, 360-3, 360-5 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: М.І. Балюк

В.П. Барбара

І.С. Берднік

П.І. Колесник

Н.П. Лященко

В.В. Онопенко

Л.І. Григор’єва

В.С. Гуль

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

І.Б. Шицький

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Возникает лишь один вопрос: не будет ли такой "увод" квалифицирован потом прокуратурой, как умышленное невыполнение решения суда (в случае, если долг взыскан путем обращения на объект ипотеки) с применением соответствующей статьи УК...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Перед тем ,как проводить виконачи дії банк должен был снять в державному реєстри обтяжень заборону на видчуження. Державний виконавець повинен здійснювати виконавчи дії з майном ,яке не находиться в реєстри обтяжень. Ниже размещаю интересное решение ВСУ . Оно подтверждает то ,что банк ,перед тем как обращаться в ДВС должен снять в державному реєстри обтяжень заборону на видчуження. Если договорится с ДВС ,то можна с под носа у Банка после снятия забороніи увести ипотечное майно. П О С Т А Н О В А

Вывод абсолютно неверен. Во-первых, у топик-стартера квартира не была в ипотеке. О какой забороне вы тут толкуете? Во-вторых, то решение, которое вы выложили, касается совсем других вопросов. По мнению крымских ДВС (подержанного судами) обращение взыскания на ипотеку возможно только на основании решения суда об обращении взыскания именно на ипотеку и не может быть реализовано во исполнение простого решения суда о взыскании задолженности. В целом по другим регионам пока практика абсолютно обратная.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вывод абсолютно неверен. Во-первых, у топик-стартера квартира не была в ипотеке. О какой забороне вы тут толкуете? Во-вторых, то решение, которое вы выложили, касается совсем других вопросов. По мнению крымских ДВС (подержанного судами) обращение взыскания на ипотеку возможно только на основании решения суда об обращении взыскания именно на ипотеку и не может быть реализовано во исполнение простого решения суда о взыскании задолженности. В целом по другим регионам пока практика абсолютно обратная.

Верно,квартира не в ипотеке,квартира собственность поручителя,но так как банк не может получить средства с должника,он давит через поручителя на заемщика. Размышляю над тем,что так как наложен запрет на действия с квартирой в размере долга (сумма равна примерно 30%) стоимости квартиры,попробовать через третейский суд закрепить право ребенка на 70% квартиры. Возможно подать в суд на владельца квартиры и получить решение на 70% квартиры на третью сторону,а за 30% биться от имени ребенка.

Если есть у кого-то советы буду рад им.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Верно,квартира не в ипотеке,квартира собственность поручителя,но так как банк не может получить средства с должника,он давит через поручителя на заемщика. Размышляю над тем,что так как наложен запрет на действия с квартирой в размере долга (сумма равна примерно 30%) стоимости квартиры,попробовать через третейский суд закрепить право ребенка на 70% квартиры. Возможно подать в суд на владельца квартиры и получить решение на 70% квартиры на третью сторону,а за 30% биться от имени ребенка.

Если есть у кого-то советы буду рад им.

Поручитель подавал в апелляцию?

Сначала нужно снять арест,а затем быстро дарить.

ГИСу все-равно чью квартиру продавать при солидарной ответственности.

Чья быстрее уйдет с торгов.Продадут за такую цену,что еще останется долг.На остаток долга будут продолжать начислять %.

При получении Ухвалы из апелляции об открытии "провадження" ГИС снимает арест.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Правильно Вам советуют, подавайте апелляцию, дружите с исполнителем , пишите прокурору города и области, кричите о том что ребенка на улицу выкидывают!

Привлекайте прокурора в дело и Опекунский совет при исполкоме.

Оспаривайте каждый шаг исполнителя, оценку квартиры,

наизусть выучите Закон Про викон провадження и Про проведення виконавчих дій.

Найдите юриста и помогайте ему.

Может что-то забыл.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...