Никчемный пункт договора


Recommended Posts

Добрый день!

Требуется консилиум.

Столкнулся с очень оригинально изложенной формой санкций, изложенной в договоре позичальника с кредитной спилкой. Процентная ставка по кредиту – 34%.

В разделе кредитного договора «Особливі умови» есть такой пункт:

«В разі прострочення Позичальником строків сплати суми кредиту більш ніж на 90 ( девяносто) календарних днів, умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 Цивільного Кодексу України , а саме : з дня настання факту такого прострочення строку сплати , кредитування Позичальника здійснюється за процентною ставкою , яка дорівнює 41 ( сорок один) відсотків річних.

В разі прострочення Позичальником строків сплати суми кредиту більш ніж на 180 ( сто вісімдесят днів) календарних днів, відповідно умови кредитування Позичальника змінюються за ставкою , яка дорівнює 46 ( сорок шість0 відсотків річних.

В разі прострочення Позичальником строків сплати суми відсотків за користування кредитом більш ніж на 10 ( десять) календарних днів, та на загальну суму більш ніж 2% суми залишку за кредитом, умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 ЦК України,а саме:

З дня настання такого прострочення факту строку сплати, кредитування Позичальника здійснюється за подвійною ставкою , а саме 68 (шістдесят вісім відсотків) річних. Цей розмір процентної ставки застосовується до всієї суми кредиту та просрочених відсотків (!!!) (строк сплати яких настав).»

По – моему- такой пункт ,очень мягко говоря, есть НИКЧЕМНЫМ?

Ваши мнения?

Link to comment
Share on other sites

Добрый день!

Требуется консилиум.

Столкнулся с очень оригинально изложенной формой санкций, изложенной в договоре позичальника с кредитной спилкой. Процентная ставка по кредиту – 34%.

В разделе кредитного договора «Особливі умови» есть такой пункт:

«В разі прострочення Позичальником строків сплати суми кредиту більш ніж на 90 ( девяносто) календарних днів, умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 Цивільного Кодексу України , а саме : з дня настання факту такого прострочення строку сплати , кредитування Позичальника здійснюється за процентною ставкою , яка дорівнює 41 ( сорок один) відсотків річних.

В разі прострочення Позичальником строків сплати суми кредиту більш ніж на 180 ( сто вісімдесят днів) календарних днів, відповідно умови кредитування Позичальника змінюються за ставкою , яка дорівнює 46 ( сорок шість0 відсотків річних.

В разі прострочення Позичальником строків сплати суми відсотків за користування кредитом більш ніж на 10 ( десять) календарних днів, та на загальну суму більш ніж 2% суми залишку за кредитом, умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 ЦК України,а саме:

З дня настання такого прострочення факту строку сплати, кредитування Позичальника здійснюється за подвійною ставкою , а саме 68 (шістдесят вісім відсотків) річних. Цей розмір процентної ставки застосовується до всієї суми кредиту та просрочених відсотків (!!!) (строк сплати яких настав).»

По – моему- такой пункт ,очень мягко говоря, есть НИКЧЕМНЫМ?

Ваши мнения?

Данный пункт договора, нужно признавать ничтожным, сейчас ищу нормативку, как обосновать. Такое увеличение процентов не подпадает не под одно обоснование штрафной санкции.
Link to comment
Share on other sites

Данный пункт договора, нужно признавать ничтожным, сейчас ищу нормативку, как обосновать. Такое увеличение процентов не подпадает не под одно обоснование штрафной санкции.

Буду признателен. Очень.

Правда я не совсем понимаю, как это , ссылаясь на ст.611 ЦКУ трактует сама спилка: как санкцию, или как "некую процедуру изменения процентной ставки по согласию сторон".

Как по мне, то действительно пункт бредовый, корректнее- ничтожный ( никчемный). Жду вариантов обоснования ничтожности.

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Народ, не придумывайте велосипед - давным давно придуман.

ст 1056-1 Действующего Гражданского Кодекса. С момента ее внесения в ГК - данные условия договора аннулируются Законодательным Актом, имеющим приоритет.

Аллес.

Link to comment
Share on other sites

а если договор подписан в 2006 г.,а ст. 1056-1 принята намного позже.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 )

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та

одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених

правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно

від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -

суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не

поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та

фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового

кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних

фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на

відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу

грошей через платіжні системи. ( Преамбула із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін.

( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III

( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III

( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 4. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку -

одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день

набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути

перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір

її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який

нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на

результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових

коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються

за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

Стаття 5. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову

Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

( 3811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14,

ст.83).

Стаття 6. Кабінету Міністрів України та Національному банку

України привести свої рішення у відповідність із цим Законом.

Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 листопада 1996 року

N 543/96-ВР

Т.е.: договрная пеня ограничивается двойной учетной ставкой НБУ и не может составлять более 7.5%Х2=15% годовых (на сегодня). Более детально смотрите учетную ставку НБУ на интересующий Вас период.

Смотрите постановление ВСУ от 28.03.2006 № 48/299, п. 49 письма ВХСУ от 07.04.2008 № 01/8-211:

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.03.2006 р.

Справа N 48/299

Про наслідки встановлення в договорі розміру пені, що є більшим, ніж передбачений в законодавстві

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" на постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А" до закритого акціонерного товариства "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, встановила таке.

У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "А" звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Д" про визнання недійсним пункту 11.3 договору поставки N 16-1338 від 5 січня 2005 року, яким визначено, що у разі несвоєчасної оплати продукції позивач сплачує відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Посилаючись на те, що зазначений пункт договору суперечить положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив визнати його недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року в задоволенні позову ТОВ "А" відмовлено в зв'язку з тим, що спірний договір відповідає чинному законодавству.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. При цьому суд виходив із того, що зобов'язання з оплати за поставку продукції, яке виникло у ТОВ "А" перед ЗАТ "Д", відповідно до частини 1 статті 231 ГК України відноситься до окремих видів зобов'язань, щодо яких законом може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У зв'язку з тим, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому пункт 11.3 оспорюваного договору поставки є таким, що суперечить чинному законодавству, і є недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 215 ЦК України.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Д" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України того самого положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

При вирішенні спору господарським судом встановлено, що 5 січня 2005 року між ЗАТ "Д" (постачальник) та ТОВ "А" (покупець) укладено договір поставки N 16-1338, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.

Розділом 11 договору про поставку товару сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті товару у вигляді пені.

Пунктом 11.3 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України та, відповідно, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Посилання Вищого господарського суду України на ту обставину, що спірний договір суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не може бути взяте до уваги, оскільки положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Крім того, визнаючи недійсним пункт 11.3 договору, Вищий господарський суд України унеможливив врегулювання сторонами в договорі поставки відповідальності за невиконання зобов'язань.

Ураховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 11117 - 11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата постановила:

- касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Д" задовольнити;

- постанову Вищого господарського суду України від 28 грудня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 29 вересня 2005 року залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

від 07.04.2008 р. N 01-8/211

Господарські суди України

Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України

49. Відповідно до частини першої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Чи можна визнати недійсним пункт договору, в якому сторони передбачили розмір пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України?

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Link to comment
Share on other sites

Относительно последнего коментария: в исходных данных чётко сказано, что имеем дело с КРЕДИТНОЙ СПИЛКОЙ, т.е.- хозяйственное законодательство сюда не катит. Здесь, скорее, законодательство о "Защите прав потребителей" ,и, особенно хорошо, решение Конституционного Суда по делу Степанова.

Отдельный ньюансик: как -то все смотрят на изменение % по кредиту как на санкции.

Мне сдаётся- что это, скорее, ПРЕДУСМОТРЕННАЯ ВОЗМОЖНОСТЬ В ДОГОВОРЕ ОДНОСТОРОННЕЙ СМЕНЫ ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ( ТАкое "застереження" - ничтожно)

Link to comment
Share on other sites

Часткове викладення моєї позиції:

Термін , у який потрібно повернути кредит : 5( п’ять) років від дня видачі, тоб-то – до 10.04. 2012р

За змістом першої частини п.6.5 , « вразі прострочення Позичальником строків оплати СУМИ КРЕДИТУ більш ніж на 90 ( дев’яносто днів) умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 ЦКУ, а саме з дня настання факту ТАКОГО ПРОСТРОЧЕННЯ строку оплати, КРЕДИТУВАННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКА здійснюється за процентною ставкою, яка дорівнює 41 ( сорок один) відсотків річних.»

За змістом зазначеної норми п.6.5 відповідальність Позичальника ( визначена зазначеним пунктом) може настати виключно, якщо СУМА КРЕДИТУ ПОВНІСТЮ- 100 000 грн, у передбачений Кредитним договором строк сплати всієї суми –10.04.2012, не буде сплачена , то через 90 днів від такої події настають певні санкції. Тоб-то , докладне читання цього пункту вказує на те, що він ( начеб-то) є дійсним виключно за однієї умови: коли із СУМИ КРЕДИТУ НЕ СПЛАЧЕНО ЖОДНОЇ КОПІЙКИ.

Проте, нікчемність даного пункту, крім підстав викладених у первісній позовній заяві, також полягає у наступному:

Норми ст.611 ЦК ( яку декілька разів згадує Позикодавець як правову підставу зазначеного пункту) не передбачають можливості «Зміни умов зобов’язання( ч.2 п.1 ст.611 ЦКУ) , яке вже виконано», тоб-то зобов’язання спілки надати кредит під 34% річних ВЖЕ ВИКОНАНО. Тоб-то , такі визначення , як « у разі «певного порушення» - подальше КРЕДИТУВАННЯ здійснюється за «новою ставкою» є нікчемними, позаяк – кредитування – це надання кредиту - і воно вже здійснилось.

- За змістом пункту договору , викладено обставини, які є підставою для виникнення виникнення на нарахування НЕУСТОЙКИ.

За приписами Ст. 549 ЦКУ, визначено Поняття неустойки :

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,

які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

Виникає питання, якщо це РАППТОМ і неустойка, то КОЛИ настає термін вимоги щодо неустойки?

Link to comment
Share on other sites

Часткове викладення моєї позиції:

Термін , у який потрібно повернути кредит : 5( п’ять) років від дня видачі, тоб-то – до 10.04. 2012р

За змістом першої частини п.6.5 , « вразі прострочення Позичальником строків оплати СУМИ КРЕДИТУ більш ніж на 90 ( дев’яносто днів) умови кредитування між сторонами змінюються на підставі ст.611 ЦКУ, а саме з дня настання факту ТАКОГО ПРОСТРОЧЕННЯ строку оплати, КРЕДИТУВАННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКА здійснюється за процентною ставкою, яка дорівнює 41 ( сорок один) відсотків річних.»

За змістом зазначеної норми п.6.5 відповідальність Позичальника ( визначена зазначеним пунктом) може настати виключно, якщо СУМА КРЕДИТУ ПОВНІСТЮ- 100 000 грн, у передбачений Кредитним договором строк сплати всієї суми –10.04.2012, не буде сплачена , то через 90 днів від такої події настають певні санкції. Тоб-то , докладне читання цього пункту вказує на те, що він ( начеб-то) є дійсним виключно за однієї умови: коли із СУМИ КРЕДИТУ НЕ СПЛАЧЕНО ЖОДНОЇ КОПІЙКИ.

Проте, нікчемність даного пункту, крім підстав викладених у первісній позовній заяві, також полягає у наступному:

Норми ст.611 ЦК ( яку декілька разів згадує Позикодавець як правову підставу зазначеного пункту) не передбачають можливості «Зміни умов зобов’язання( ч.2 п.1 ст.611 ЦКУ) , яке вже виконано», тоб-то зобов’язання спілки надати кредит під 34% річних ВЖЕ ВИКОНАНО. Тоб-то , такі визначення , як « у разі «певного порушення» - подальше КРЕДИТУВАННЯ здійснюється за «новою ставкою» є нікчемними, позаяк – кредитування – це надання кредиту - і воно вже здійснилось.

- За змістом пункту договору , викладено обставини, які є підставою для виникнення виникнення на нарахування НЕУСТОЙКИ.

За приписами Ст. 549 ЦКУ, визначено Поняття неустойки :

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,

які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

Виникає питання, якщо це РАППТОМ і неустойка, то КОЛИ настає термін вимоги щодо неустойки?

Неустойка=штраф или пеня, поэтому она таки должна называться, а ничтожность такого пункта уже обсуждалась, попробуйте поискать через гугл забив слово Антирейд и контекст, который Вас интересует.

По поводу ничтожности данного пункта, то он противоречит публичному порядку.

Нет такого закона, который бы предпологал гражданско-правовую ответственность в виде повышения/применения повышенной процентной ставки в следствие ненадлежащего выполнения обязательств.

Ответственность должна быть предусмотрена исключительно законом.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...