Имеет ли право банк по одному кредиту дважды требовать удовлетворения.

[AntiBank]

Вывод: подача иска о взыскании долга при имеющемся решении о взыскании за счет предмета ипотеки (или наоборот, не суть) является преждевременной и суд должен отказывать в иске.

ИМХО

Совершенно верный вывод, я тоже так думаю. Действительно, не идет речь, что кредитор не сможет никогда защитить свое право, т.е. полностью возместить все убытки.

Он это сделает, но сделает, если не хватит средств на погашение от первого взыскания. Именно поэтому верная формулировка судов в части преждевременности обращения взыскания.

Ведь не зря даже в ЗУ об исполнительном производстве и/или в их инструкции указана последовательность взыскания. И жилье там идет последним.

Это дополнительно указывает на недопустимость одновременного взыскания.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу

чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші

цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у

банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах

у депозитаріях цінних паперів.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей,

достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається

також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке

згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення

стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на

кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи

предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно

визначається державним виконавцем.

7. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим

провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної

плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну

ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому

разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для

виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

А по логике некоторых личностей. Ничего страшного если не будет никакой очередности и вначале отнимут и продадут дом и одновременно отнимут все деньги и другое имущество.

А потом, типа вернут??? Ой, ошиблись?

[jpp]

так если взыскание в валюте, может "заплатить" грамотно? мы тут в одной ветке обсуждаем. Против лома есть прием!

[у.zaporozhskiy]

Там где два юриста всегда три мнения.

Считаю, что одно другому не противоречит.

Т.к. одновременно может существовать и двойная защита нарушенного права с одной стороны, и двойная ответственность с другой стороны.

Потому что взыскание всей суммы долга происходит именно вследствие нарушения (якобы нарушения) договора. Поэтому если смотреть со стороны заемщика, то его дважды привлекают к ответственности, а если со стороны кредитора, то он дважды защищает нарушенное право.

Ну это как взглянуть на стакан с наполовину заполненной водой. Он наполовину пустой или наполовину полный? Если лежать на дне, то, наверное, наполовину полный, а если летать над поверхностью, то, наверное, наполовину пустой.

ИМХО.

Просто по двойному взысканию есть вопросы в части толкования положений конституции о невозможности привлечения дважды к ответственности одного и того же вида.

А вот, когда есть вступившее решение о взыскании, то это означает, что право кредитора защищено, а значит не нарушено, поэтому не подлежит защите иным способом.

[shoblavobla]

Просто по двойному взысканию есть вопросы в части толкования положений конституции о невозможности привлечения дважды к ответственности одного и того же вида.

А вот, когда есть вступившее решение о взыскании, то это означает, что право кредитора защищено, а значит не нарушено, поэтому не подлежит защите иным способом.

И снова здравствуйте!! Еще раз пришли к тому, что одновременно подавать такие иски незаконно, поэтому позитивного решения банку не видать (ну, в смысле, суд должен отказать).

[sofi]

Просто по двойному взысканию есть вопросы в части толкования положений конституции о невозможности привлечения дважды к ответственности одного и того же вида.

А вот, когда есть вступившее решение о взыскании, то это означает, что право кредитора защищено, а значит не нарушено, поэтому не подлежит защите иным способом.

Будьте добры, подробнее, на какие нормы ссылаться

[у.zaporozhskiy]

Будьте добры, подробнее, на какие нормы ссылаться

Выше указывал.

Что защите подлежит только нарушенное право.

ч. 1 ст. 15 ЦК Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

ч. 3 ст. 16 ЦК Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Где нарушение права лица, если оно уже защищено??

есть решения ВСУ и ВССУ, когда при существующей исполнительной написи нотариуса об обращении взыскании на залоговое имущество, банк взыскивает деньги по одному и тому же кредитному договору.

во взыскании денег отказывают (или удовлетворяют требования банка частично), так как право уже защищено, но указывают на то, что банк может подать иск на удовлетворении разницы между суммой указанной в исполнительной написи и в решении о взыскании.

[Jarik]

А вот, когда есть вступившее решение о взыскании, то это означает, что право кредитора защищено, а значит не нарушено, поэтому не подлежит защите иным способом.

Осчастливили кредитора. Оказывается, его право уже и не нарушено, потому что защищено. Шикарный вывод. Я до недавнего считал, что нарушение устраняется, а право, соответственно, защищается выполнением судебного решения. А оказывается достаточно решение суда получить, а дальше - хоть трава не расти.

[Jarik]

Совершенно верный вывод, я тоже так думаю. Действительно, не идет речь, что кредитор не сможет никогда защитить свое право, т.е. полностью возместить все убытки.

Он это сделает, но сделает, если не хватит средств на погашение от первого взыскания. Именно поэтому верная формулировка судов в части преждевременности обращения взыскания.

А позвольте спросить: а в каком именно моменте проходит временная граница между "преждевременным" и "уже в самый раз"?

[Jarik]

Просите суд остановить производство по делу согласно ст. 201 ГПК до вступления в силу решения о взыскании с Вас средств.

После вступления этого решения в силу, суд должен отказать в обращении взыскания в счет погашения долга, т.к. согласно ст. 61 Конституции Украины "Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення."

Поэтому суд обязан отказать и разъяснить банку его право согласно ст. 373 ГПК Украины "Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання

1. За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення." подать заявление в деле о взыскании суммы на изменение способа исполнения решения.

Хотя от наших "грамотных" судей можно ждать чего угодно.

Вот и ВССУ подкинул аргументов:

У разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред’явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

[Luka]

Ну, вот размазали меня юрист банка и судья по стенке. Судье 100% занесли, потому что резко поменяла позицию, перебивает, сбивает, подсказывает юристу.

Иск приняли. Все мои заперечення-в сад.

Я написала встречный, заперечення и клопотання.

Встречный -Про порушення прав споживача та визнання договору №014 та договору іпотеки від хх липня 2007 року такими, що вчиненні під впливом обману, тобто правочин недійсний.

Заперечення проти позову про звернення стягнення на нерухоме майно.

Клопотання Про витребування належних доказів по справі.

Клопотання вытекают из заперечення, то есть Банк при валютном кредите пн предоставил ни валютных лицензий, ни договора поточного рахунку. На основании чего мне давали доллары?

Юрист - "На основании меморенд. ордера и заявы"

Говорю, что ордер без штампа банка, без моей подписи и даже без фамилий подписавшихся работников банка. Ноль внимания.

Платёжный календарь (график погашения), состоящий из трёх колонок: о теле кредита, о процентах и сумма разом. Никаких страховок, юристов ит д. Более того страничка от 2013 по 2017 года вообще отсутствует. Говорю что не определена цена кредита. Игнор.

Просила:

1.Витребувати у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» рахунок боргу за кредитом, оформлений належним, згідно із законом, образом.

2. Також докази того, що Банк, на момент укладення кредитного договору, мав генеральну та індивідуальну ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, на підставі яких у позивача було право надавати позичальнику, резидентів України,кредитні послуги у іноземній валюті зі споживчими цілями (метою).

3. Правильно оформлений платіжний календар, якщо такий існує, який є невіддільною частиною Договору.

4.Меморіальний валютний ордер,з штампом Банку і прізвищами тих, чиї підписи стоять на даному документі, так само і з моїм підписом, якщо такий існує.

5. Договір про відкриття на моє ім'я в цьому Банку поточного рахунку для обслуговування валютного кредиту, якщо такий існує.

Удовлетворили только про лицензии. Всё.

Заперечення

проти позову про звернення стягнення на нерухоме майно:

Заперечую проти позову в повному обсязі.

Позов Банку складений недбало і з неповагою до суду, а саме:

1. Рахунок заборгованості працівниками Банку складений на жовтень 2011 року. Позов поданий в березні 2012 року!!!

2. Договор кредиту валютний. При поданні позовної заяви, Банк не надав доказів того, що він на момент укладення кредитного договору мав генеральну та індивідуальну ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, на підставі яких у позивача було право надавати позичальнику, резидентів України,кредитні послуги у іноземній валюті зі споживчими цілями (метою).

3. На меморіальному валютному ордері, прикладеним Банком до позову, відсутній штамп Банку.

4. Додаденый до договору платіжний календар не відображує договірних стосунків, оскільки в складеному графіку відсутні розрахунки від15.10.2013 року по 15.05.2017 року.

5. У прикладених розписках про здобуття претензії-повідомленні від 17.12.2008 року, без експертиз видно, що підписувалася одна людина, хоча є відмітка, що підписане особисто, і ця людина нам невідома.

6. Крім того, як повідомляла я в своєму поясненні та запереченні до позову Банку від 10.04.2012 року, що провадження про звернення стягнення на нерухоме майно є передчасним, оскільки після суду першої інстанції, а саме: Солом’янського районного суду м. Києва, який розглядав справу між тими самими сторонами, про той самій предмет і з тих самих підстав, на данніи момент подано апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва на рішення суду Солом’янського району за позовом ОСОБА до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору № від 19 липня 2007 та договору іпотеки недійсними та за зустрічним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА про стягнення заборгованості.

Згідно ст. 61 Конституції України: "Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення."

Згідно ст.201п.4 ЦПК України: «неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;»; Ст.207. Залишення заяви без розгляду. п.1.ч 4.: «спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді».

Так само в Апеляційному суді ще одна справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав . А саме: Апеляційна скарга на Рішення судді Солом’янського районного суду м. Києва, Оксюти Т.Г. у справі №2-від 19.03.2012 року за позовом ОСОБА до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Відділу державної виконавчої служби Солом’янського району м.Києва про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постонови державної виконавчої служби.

Також вважаю, позов Банку таким, що не відповідає чинному законодавству, виходячи з наступного:

1.Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» випливає, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення боржникові та у відповідних випадках майновому поручителю письмової вимоги про усунення порушення забезпечення іпотекою зобов’язання, в якому встановлюється не менше як тридцятиденний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Сумнівна, як по пред'явленій сумі ( 24125, 42 дол.США), так і по розписці, нібито одержувачів, претензія - повідомлення від 17.12. 2008 року, є застарілою і не коректною.

У ній пред'являлася претензія на певну суму грошей, так само вимагали добровільно звільнити квартиру протягом одного місяця з дня отримання даного листа.

Складалася вона для того, щоб нотаріус зробив виконавчий напис, що нотаріус і зробив за №2хх від 25.06.2009 року. З тих пір Банк часткові платежі у мене не приймає, вимагаючи всю суму відразу. І з тих пір відсотки і пеня зростають як сніговий ком.

Державна виконавча служба Солом’янського району м.Києва відкрила провадження по справі, и тоді я подала позов про визнання напису нотаріуса такий, що не підлягає виконанню. При першому засіданні суду, ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» відгукнув з відділу державної виконавчої служби Солом’янського району м.Києва свої вимоги.

Наслідком цього є вімоги ДВС від мене витрат на віконавчи дії та виконавчий збір в розмірі майже 25000 грв.

2.Згідно Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168. Пункт 3. Вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору:

«3.1. Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку;перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо;перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

3.2. Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

3.3. Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором.

Я не була повідомлена про орієнтовну сукупну вартість кредиту, мене не було надано розрахунок або розпис загальної вартості кредиту. Платіжний календар (додаток №1 до Договору) не відповідає обов'язковим нормам вказаним в постанові №168, наприклад:

Відсутня розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом в частині витрат на страхування в період дії договору. Відсутність вартості страхових внесків, на період дії кредитного договору, вказує на помилковість розрахунку реальної процентної ставки по кредиту та сукупної вартості кредиту.З огляду на це кредитний договір не відповідає положенням ч.2 та ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Більш того, мені підсунули недійсний платіжний календар. У графіку відсутні розрахунки від15.10.2013 року по 15.05.2017 року. Згідно частині 2 п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" , у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Детальний розпис загальної вартості кредиту відсутній, тому, відсутня істотна умова договору - ціна (ст. 632 ЦК України ). Таким чином я не визнаю ціну кредиту, вважаю мене при укладенні даного договору ввели в обман.

Пункт 1.7. оспорюваного Договору:«Позичальник зобов'язується одноразово, при наданні кредиту, сплатити Банку комісію за оформлення кредиту в розмірі 2%, без ПДВ.»

Таким чином Банк витребував з мене 500 доларів США. Долари пішли на рахунок 220628999, отримувач: умовна фізична особа. По класу рахунків бухгалтерського обліку: 2206 - Неамортизований дисконт за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам.

Тобто я ці гроші не отримувала, але на це 500 доларів мені нараховуються відсотки, а тепер вже і пеня.

Слід зазначити, що згідно п. 3.6. Постанови Правління Національного банку України №168 від 10.05.2007р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Даний кредитний договір передбачає умову, яка прямо суперечить вимогам вказаного пункту постанови НБУ, оскільки п. 1.7 кредитного договору передбачено зобов’язання позичальника в день надання йому кредиту за Договором сплатити Кредитору плату за оформлення кредиту.

ЗУ «Про захист прав споживачів, Ст. 19. Заборона нечесної підприємницької практики.

1. Нечесна підприємницька практика забороняється. 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

6. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

3.Банк у своєму позові посилається на наявність заборгованості за Кредитним договором, але не надає жодних доказів цієї заборгованості, крім свого розрахунку, що в свою чергу не може прийматись судом, як доказ заборгованості Відповідача за Кредитним договором, оскільки: Перш за все я не бажаю брати участь в незаконному звороті валюти, оскільки я в даному Банку не відкривала поточного рахунку. Без поточного рахунку не можна здійснити платежі в іностанной валюті без індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, якщо це не переказ грошових коштів. Банк же не надав суду жодних документів, що дозволяють резидента України кредитувати у валюті США.

На підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл НБУ) готівкову ІНОЗЕМНУ валюту банк має право видавати лише з поточного рахунку клієнта (балансові рахунки 26 "грошових коштів клієнтів"), тобто з БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ, відкритого згідно гл.72 ГК України. Дебет - 2620 "Грошових коштів на вимогу фізичних осіб", Кредит - 1001 "Банкноти і монети в касі банку", 1002 "Банкноти і монети в касі відділень банку". Підстава: - ГК України, ст.91,640, глава 71,72; - Закон "Про національний банк України"; - Закон "Про банки і банківську діяльність";- Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"; - Закон "Про захист прав споживачів" - "Інструкція про кассовіх операції в банках України"; - "Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іносранной валюті"; - "Інструкція про бухгалтерський облік операцій з готівковими грошовими коштами і банківськими металамі в банках України", та інші.

Згідно Договору: П.4. Кредитор зобов'язується:

4.1. На умовах цього Договору відкрити Позичальнику позичковий рахунок 2203хх та надати Позичальнику кредитні кошти, за умови укладення договорів забезпечення, зазначених в п.2.1. цього Договору, та укладення договорів страхування предмету іпотеки/застави (п.2.1. Договору), життя або страхування від нещасного випадку Позичальника/Поручителя відповідно до вимог Договору.

5. Позичальник забов”язується:

5.1. Виконувати умови, передбачені цим Договором. Здійсновати безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора:

Щомісячно, до 15 числа кожного місяца, починаючи з місяца, наступного з місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п 1.3. цього Договору та остаточне погашення отриманного кредиту до 19.07.2017 року (включно) на рахунок, зазначений в п.4.1. цього Договору.

Щомісячно, до 15 числа кожного місяца, починаючи з місяца, наступного з місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок 22080хх в «Райффайзен Банк Аваль» МФО 322904.

Це не мої рахунки, це рахунки внутрішніх розрахунків банку. Я не маю до них відношення. Всі мої платежі зараховувалися на дані рахунки в порушення інструкцій НБУ.Як можна з порушенням « правил обліку, порушення інструкцій НБУ і так далі",, довести заборгованість клієнта по виконання зобов'язань, по випискам з внутрішньобанківських рахунків 2203, 2208, до яких клієнт відношення не має, а банк, може вписати туди будь-які цифри, і вимагати чого завгодно.

В долученому до позову Банку розрахунку заборгованості згідно кредитного договору № від 19 липня 2007року не наведено жодних розрахунків та їх нормативного обґрунтування. В ньому зазначено тільки кінцеві значення, які на думку Банку відповідають дійсності і мають бути стягненні з мене на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». З огляду на це розмір позовних вимог не може вважатися доведеним.

По-перше рахунки розраховані на листопад 2011 року, а позов подано Банком у березні 2012 року. Звідси витікає закономірне питання по сумі виставленого банком боргу. Пред'явлені банком суми не можуть бути безперечними оскільки пред'явлені банком розрахунки, не є документами, а є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків. Служити в суді доказом дані рахунки не можуть.

Згідно ст. 60 ЦПК України :1.Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з пред'явленого Банком рахунку заборгованості сума боргу на 03.11.2011 року складає 22112,28 доларів США і 9643,56 доларів США, що складає 31755,84 долара США. Пеня, згідно з розрахунком банку по кредиту складає 10459,51 долара США і пеня по відсотках складає 14931,90 доларів США, що складає 25391,41 доларів США.А згідно ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", умови договору несправедливі, якщо штрафні санкції по його невиконанню перевищують 50% від вартості кредиту.Ціна кредиту невідома, оскільки платіжний календар від 19.07.2007 року не може служити документом розрахунку через відсутність розрахунків з 15.10.2013 року по 15.05.2017 роки. Але навіть якщо узяти за ціну кредиту суму в 42826, 27 доларів США, що вказали в платіжному календарі, то сума штрафних санкцій не може бути більше 21413,14 доларів США.

У відповідності до п. 10.1. кредитного договору, «За порушення строків повернення суми кредиту, процентив за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми просроченого платежу за кожний день прострочки».

Встановлення в договорі пені в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1 ЦК України) та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства(п. 6 . ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У відповідності до ст. 1 Закону Україну України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, як зазначено в преамбулі, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, стосовно фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, порушується принцип рівності, оскільки розмір їхньої цивільної відповідальності у вигляді пені фактично є необмеженим в порівнянні з іншими суб’єктами цивільних правовідносин.

Отже встановлення пені в розмірі, який за один рік перевищує суму заборгованості в 3-4 раза перевищує подвійну облікову ставку НБУ порушує принцип розумності.

Оскільки, кредитний договір є видом договором приєднання, умови якого розробляються банком і позичальник не впливає на зміст договору, банк, встановивши завищений розмір пені, порушив принцип добросовісності.Кредитний договір є консенсуальним, тобто, вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх його суттєвих умов, а не з моменту надання кредиту. Однак, в договорі встановлена пеню лише у випадку прострочення позичальника. Стосовно можливого прострочення банку така відповідальність не встановлюється, що порушує принцип справедливості.У відповідності до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»,

1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором;

Оскільки вартістю кредиту є відсотки, то, очевидно, що встановлення пені з розрахунку 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення порушує права Позичальника як споживача.

Таким чином, положення п. 10.1. кредитного договору суперечать основним засадам цивільного права, визначених ст. ст. 1, 3 Цивільного кодексу України та ст. ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»".

В).Стаття 549. Поняття неустойки 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У розрахунках банку цього немає. Підкреслюю що Договір валютний, отже в розрахунках повинно бути розрахунок за кожен день прострочення з переведенням доларів США в національну валюту за курсом НБУ на дату зарахування кожного платежу.Таким чином, визначення суми боргу, що здатне вплинути на рішення, що приймаються на його основі неприпустимо на підставі одноосібно визначеного розрахунку тим паче зацікавленою стороною, стягувачем.

4.Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України.

Грошове зобов'язання, як кредитора, так і позичальника у кредитному договорі №хх від 19 липня 2007 року не виражене у грошовій одиниці України - гривні

Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Проте, в порушення вказаних норм чинного законодавства України валютою зобов’язання згідно п.1.1 договору вказано доллар США, і сума договору визначена в долларах США, в гривні немє визначеного еквіваленту суми кредиту.

Згідно п. 1.1 договору я отримала від відповідача грошові кошти у долларах США, сплата відсотків за договором згідно додатку №2 Договору здійснювалась мною в валюті кредиту – тобто у доларах США. надання відповідачем та отримання позивачем грошових коштів (кредиту) у долларах США та подальше проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операцій щодо:

— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті;

— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

На момент укладення договору я була і на даний час є – громадянкою України, тобто резидентом; індивідуальної ліцензії на одержання та використання іноземною валюти на території України як засобу платежу не отримувала. Кредит отримала в валюті – долар США, сплату відсотків за користування кредиту та інші платежі за Договором згідно вимог відповідача здійснювала в валюті.

Відповідно із підпунктами "а", "в" та "е" підпункту 6.1 та підпунктів 6.2 Постанови Національного банку від 30.05.2007, № 200 "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках:

- сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

- сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

- оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Також згідно підпункту 6.3 пункту 6 зазначених Правил фізичні особи, можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (вивіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та службових відрядженнях.

Даний перелік операцій при яких фізичні особи резиденти можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу є вичерпним і відповідно до вимог чинного законодавства України позивач повинна була отримати індивідуальну ліцензію для:

- отримання кредиту в валюті;

- використання іноземної валюти як засобу платежу при сплаті відсотків за користування кредиту та інших платежів за Договором.

У сторін відсутня індивідуальна ліцензія на право проведення валютних операцій за кредитним договором №014хх від 19 липня 2007 року, передбачених п.п. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в іноземній валюті, внаслідок чого, з урахуванням приписів ст.524 Цивільного кодексу України, неправомірним є вираження грошових зобов'язань у спірному кредитному договорі в іноземній валюті, а не в гривні України.

Згідно з ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

З наведеного вище вбачається, що кредитний договір в іноземній валюті (доларах США) укладений відповідачем без отримання останнім відповідної індивідуальної ліцензій для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, відповідно до ст.227 ЦК України - є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Таким чином кредитний договір, укладений між сторонами, не відповідає чинному законодавству України як на момент його укладення так і на даний момент.

5. Банк є підприємницькою організацією. Згідно статті 42.п 1.Господарського кодексу України: «Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку.»

Пунктом 8.3 Договору визначено, що Позичальник розуміє наслідки настання валютних ризиків за кредитом в іноземній валюті, та йому повідомлена інформація щодо методики визначення курсів і комісій, пов’язаних з конвертацією.

Слід зазначити, що я не маю відповідної освіти та кваліфікації для оцінки валютних ризиків. Крім того дана умова Договору є несправедливою, так, як всупереч принципу добросовісності і її наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду Позивача, споживача кредитних послуг.

Фактично даний пункт є способом зловживання правом Відповідачем, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, Відповідач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на Позивача - позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України.

Також даний пункт Договору значно погіршує становище Позивача, як споживача порівняно з Відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій та дає право для Позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів.

6.Банк вимагає за рахунок пред'явленої суми боргу, яка не є безперечною, стягнуть з нас нерухомість, яка є нашим єдиним житлом, алє:

а).Банк просить суд оцінити двокімнатну квартиру в Києві у розмірі 304 000 гривень, що є в половину нижче за ринкову вартість аналогічних квартир.А на момент укладення договору сума яку я узяла в Банку дорівнювала 25% вартості цій квартири.

б).Банк не розриває договір і продовжує нараховувати штрафні санкції.

Не зрозумілі причини даної заяви, оскільки:

1.Арешт в рахунок стягнення заборгованості Державною Виковнавчою Службою на нашу квартиру був накладений, оцінка нерухомості зроблена, згідно виконавчого напису нотаріуса. Але Банк відгукнув свої претензії, як тільки я подала до суду заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Рішення суддя Солом’янського районного суду Оксюта Т.Г.прінял не в мою користь, і зараз справа в Апелляционом суді м. Києва. Рішення Солом’янського районного суду від 19 березня додається, також додається перша сторінка апеляційної скарги від 10.04.2012 року на дане рішення.

2.Також вважаю, що Банк поводиться по відношенню до мене агресивно і не чесно, не зрозуміле бажання Банку про оцінку. оскільки з літа минулого року моя квартира виставлена на продаж на сайті банку (копія №1,сторінки сайту додається) по невідомий ким і як встановленій ціні у розмірі 447490грн. беручи до уваги, що Банк свої претензії з Державної Виковнавчої Служби відгукнув, а навіть якщо брати до уваги оцінку експерта-субьекта оціночної діяльності Антонова В.О. , з якою я не погодилася, то сума оцінки – 363042,00.Висновок з незалежной оцінки майна додається.

Але до цього,16 листопада 2010 року, до мене в будинок приходили працівники банку, як потім виявилось, з оцінювачем, які оцінили мою двокімнатну квартиру в Києві в 150000 грн..!!.(Копія додається). Вже є три ціни квартири. До всіх цих дій (26.07.2010р) я просила Банк про дозвіл на самостійний продаж квартири (копія додається).Банк мені не відповів. Весь цей час змушуючи мене підписати заяву на продаж квартири на умовах Банку ( копія додається), ще і підписати заяву-згоду на розголошення інформації (Копія додається). На такі дискримінаційні умови я не погодилася,о чим і написала заяву Банку, 21.04.2011року (Копія додається),отримала відповідь з Банку 08.06.2011 р. (копія додається) про те що мені в телефонному режимі пропонувалося продати добровільно квартиру, і що я можу поводитися з проханням про добровільний продаж квартири і списання пені в Банк.Тоді 08.08.2011 я написала вже скаргу Банку на дії їх працівників (копія додається), а 08.09.2011 року (копія додається) получила чергову відмову від Банку,мотивовану тим, що нібито знову працівники Банку в телефонному режимі пропонували мені продати квартиру за 78000 доларів США, а я відмовилася. Це не відповідає дійсності.

3.Зі всього викладеного виходить, що Банку вигідно для себе тягнути час, довгий час не даючи мені добровільно розрахуватися з боргом за кредитом. Тим самим довівши розмір боргу до абсурду і шляхом безконечних судів не даючи мені і моїй сім'ї жити.

Так Банк мені відмовляв в добровільному продажі квартири і наполягав на продажі на умовах Банку, які були дискримінаційними, оскільки сума узята в Банку не відповідає пред'явленим умовам.А штрафні санкції тим часом продовжували наростати в геометричній пропорції.

Вважаюю таку позицію Банку нечесної підприємницької практикої, що вводить споживача в оману та є агресивною

ЗУ «Про захист прав споживачів»:Ст.19. Заборона нечесної підприємницької практики. П1. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

На підставі вищевикладеного-

Прошу суд:

1.Відхилити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у повному обсягу і залишити позовну заяву без задоволення.

2.Судові витрати покласти на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Додатки:

1. Копія Рішення Солом’янського районного суду від 19 березня.

2. Копія першої сторінки апеляційної скарги від 10.04.2012 на Рішення Солом’янського районного суду від 19 березня.

3. Копія сторінки сайту з інформацією про продаж квартири.

4. Копія висновка з незалежной оцінки майна.

5. Копія акту опису й арешту майна.

6. Копія заяви до Банку від 26.07.2010 року.

7. Копія заяви, запропановано Банком на реалізацію квартири.

8. Копія заяви -згоди на розголошення інформації, запропановано Банком

9. Копія заяви до Банку від21.04.2011 року.

10. Копія відповіді з Банку від 08.06.2011 р.

11. Копія скарги до Банку від 08.08.2011 року.

12. Копія відповіді з Банку від 08.09.2011 року.

Доводы юриста ( судья согласно мотала бестолковкой):

Выкопировка с сайта не может служить доказательством. Уки, их бумажка обозванная ордером- может, а это не может. Также бланки заявлений , предложенных банком. Мало ли что я напечатаю. Хотя в ответах из банка по поводу их, мне писали, что всё законно.

На моё ссылание на постанову №168, судья спросила -"какая такая постанова" Юрист -"да, какая?" Издевались.

Далее судья говорит, что моё оспаривание суммы не имеет значение, так как позов про стягнення майна. АУТ!

Спрашивает-" Вы деньги получили?" Я-"На условиях этого договора - нет!" Она "Ничего себе!"

Про внутребанковские счета, и мои закидоны, что данный банк собственность иностранцев, они проворачивают валюту, тем самым подрывая экономику страны. Ответ "Суд не про подрыв экономики"

Заседание назначили на 24 мая. Создалось впечатление, что у неё уже было готово решение.

Юрист на прощание" Вам из жалости засирают мозги, что Вы что-то выиграете. У Вас ни единого шанса!"

Всё. Пойду поплачу, потом может ещё что-то сообщу.

[Luka]

Да, по поводу моего встречного : прошу судью применить ЗУ "Про захист..." Она- "у Вас уже был процесс по этой теме. Я разбираю только обман банка и не вижу оснований."

[Luka]

Да, по поводу моего встречного : прошу судью применить ЗУ "Про захист..." Она- "у Вас уже был процесс по этой теме. Я разбираю только обман банка и не вижу оснований."

Ещё в ответах из Банка врали на пропалую, ссылась на- "Вам в телефонном режиме предлогали ( предупреждали, напоминали) и т.д.

Врут.

[Luka]

Ещё в ответах из Банка врали на пропалую, ссылась на- "Вам в телефонном режиме предлогали ( предупреждали, напоминали) и т.д.

Врут.

Как-то странно, никто со мной не общается. Очень жду хоть каких-то отзывов.

[Luka]

Как-то странно, никто со мной не общается. Очень жду хоть каких-то отзывов.

Я так старалась, выложила Вам всё, а в ответ - тишина. Что же не так?

[ANTIRAID]

Я так старалась, выложила Вам всё, а в ответ - тишина. Что же не так?

А ответ на какой вопрос Вы хотите получить?

[AntiBank]

Я так старалась, выложила Вам всё, а в ответ - тишина. Что же не так?

Думаю, Вам все же нужен юрист или какой-то более хладнокровный представитель.

Уж больно Вы эмоции подключаете.

В итоге ничего не воспринимается и сами себе навредите.

[Михаил .]

Предлагаю ознакомится с кусочком решения суда из собственной практики (свеженькое, чистенькое и, считаю, законное):

"Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором № 10-2250-098К від 26.09.2008 року при наявності вищевказаного рішення апеляційного суду Запорізької області від 29.06.2011 року про звернення стягнення на майно може спричинити подвійне стягнення заборгованості за цим кредитним договором в розмірі 1261338,24 грн.; разом з тим, різниця між сумою стягнення за дійсним позовом та сумою, яка вказана в рішенні апеляційного суду Запорізької області від 29.06.2011 року не може бути визначена шляхом простої математичної дії, оскільки повинні бути визначені суми відсотків, пені та інші зобовязання за кредитним договором. При цьому позивачем не наданий розрахунок суми різниці між сумою заборгованості, вказаною в рішенні апеляційного суду Запорізької області від 29.06.2011 року та зазначеною в позовній заяві, тому суду вважає, що достатніх підстав для стягнення зазначеної в позовній заяві суми заборгованості не мається".

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4152

Так что, извините, с Вами я в корне не согласен. Тем более, что для меня прежде - интересы клиента, а уж после - рассуждения о возможности избежания двойного взыскания.

Скажите пожалуйста, а апеляция по указаному Вами делу №2-485/2012рік прошла или нет, если пррошла пожалуйста сообщите о результате, очень интересная позиция суда.

Заранее спасибо

[shoblavobla]

Скажите пожалуйста, а апеляция по указаному Вами делу №2-485/2012рік прошла или нет, если пррошла пожалуйста сообщите о результате, очень интересная позиция суда.

Заранее спасибо

Уважаемый, Вы что провидец? Я только хотел поднять данный вопрос.

Так вот отвечаю, что апелляция отменила решение, и взыскала СО ВСЕХ (ДАЖЕ С ПОРУЧИТЕЛЯ, КОТОРЫЙ НЕ ПОДПИСЫВАЛ ДОГОВОР ПОРУЧИТЕЛЬСТВА). На очереди кассация, а также иск в местном суде о признании договора поручительства недействительным.

Скоро выложу текст решения апелляции

[sofi]

Уважаемый, Вы что провидец? Я только хотел поднять данный вопрос.

Так вот отвечаю, что апелляция отменила решение, и взыскала СО ВСЕХ (ДАЖЕ С ПОРУЧИТЕЛЯ, КОТОРЫЙ НЕ ПОДПИСЫВАЛ ДОГОВОР ПОРУЧИТЕЛЬСТВА). На очереди кассация, а также иск в местном суде о признании договора поручительства недействительным.

Скоро выложу текст решения апелляции

это только я заметила, что у апелляционных судей совсем крышу снесло, если в 1-ой инстанции еще что-то как то рассматривается и суд пытается обосновать свое решение, то апеляция творит полный беспредел не заморачиваясь по пустякам, как то незаключенность договора, императивных норм закона, в моем случае , отменили решение , которое не выносилось при этом обосновали тем , что решение законное и причин для его отмены нет.

это называется - совсем страх потеряли.

[vilniy]

Практика щодо неприпустимості подвійного стягнення

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13706472

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18732039

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24550133

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23828081

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15726875

[у.zaporozhskiy]

Уважаемый, Вы что провидец? Я только хотел поднять данный вопрос.

Так вот отвечаю, что апелляция отменила решение, и взыскала СО ВСЕХ (ДАЖЕ С ПОРУЧИТЕЛЯ, КОТОРЫЙ НЕ ПОДПИСЫВАЛ ДОГОВОР ПОРУЧИТЕЛЬСТВА). На очереди кассация, а также иск в местном суде о признании договора поручительства недействительным.

Скоро выложу текст решения апелляции

Как успехи в Кассации?

почему решили подать на недействительность договора поручительства, а не на прекращение?

[shoblavobla]

Как успехи в Кассации?

почему решили подать на недействительность договора поручительства, а не на прекращение?

Всё печально: кассация вообще сказала, что нет оснований для открытия производства. А суд. сбор 2500 грн. схавали и не поперхнулись!

В общем, решение апелляции осталось в силе.

Но, договор поручительства признан недействительным по поддельной подписи.

Ставить вопрос о прекращении поручительства не стал, так как договор изначально никто не подписывал. Вариант никчемности рассматривался, но оптимальным, все же вышел способ недействительности.

Решение вступило в законную силу.

Банк даже апелляцию не подавал - стыдно, наверное...)))

[Persone22]

(а то Вы совсем запутались: ответственность, не ответственность)

Вот Вам тема для размышления:

ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ПОСТАНОВА

від 30 березня 2012 року N 5

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин

9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

17. Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

[у.zaporozhskiy]

(а то Вы совсем запутались: ответственность, не ответственность)

Вот Вам тема для размышления:

ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ПОСТАНОВА

від 30 березня 2012 року N 5

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин

9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

17. Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Это конечно все хорошо, но Пленум не очень выполняет свои функции, он больше внес противоречий, чем устранил неоднозначностей.

Как показывает практика:

Если есть решение о взыскании кредита, то банк не имеет права требовать при обращении взыскания на предмет ипотеки взыскать в счет погашения кредита, предмет ипотеки.

Он имеет право требовать обратить взыскание на предмет ипотеки лишь в счет погашения процентов и пени, которые набежали за время, которое прошло с вынесения решения о взыскании.

То же самое касается случая, когда есть исполнительная надпись нотариуса.

Банк имеет право на проценты и пеню, которые набежали с момента осуществления исполнительной надписи нотариуса, но не вновь требовать взыскать сам кредит.

[switch]

Это конечно все хорошо, но Пленум не очень выполняет свои функции, он больше внес противоречий, чем устранил неоднозначностей.

Как показывает практика:

Если есть решение о взыскании кредита, то банк не имеет права требовать при обращении взыскания на предмет ипотеки взыскать в счет погашения кредита, предмет ипотеки.

Он имеет право требовать обратить взыскание на предмет ипотеки лишь в счет погашения процентов и пени, которые набежали за время, которое прошло с вынесения решения о взыскании.

То же самое касается случая, когда есть исполнительная надпись нотариуса.

Банк имеет право на проценты и пеню, которые набежали с момента осуществления исполнительной надписи нотариуса.

Как в таком случае препятствовать взысканию на предмет ипотеки. Суд будет ссылаться на Пленум №5. Слышал, что еще до 2010 года была практика

Верховного суда о недопустимости двойной ответственности. В реестре подобных решений не нашел. Есть только документ в системе НАУ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1005.31073.0 и статья http://www.moskalenkolawyers.com.ua/uk/The...onsibility.html Поделитесь пожалуйста соображениями по этому поводу.