Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

6 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      6
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      6
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

Справа № 22ц-1030

Копія

Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Справа № 22ц- 1030

Доповідач Карпусь С.А. Категорія № 19, 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року

м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Баса О.Г.,

суддів: Карпусь С.А., Гринчука Р.С.

при секретарі Мороз А.В.

з участю: представника ПАТ КБ „Приватбанк”

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1030 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому, про звернення стягнення на майно та виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та виселення. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 22.11.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 112142,86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11, 04% на рік з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. Того ж дня між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку житловий АДРЕСА_1 Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором і допустив заборгованість в сумі 113686,55 доларів США, тому у відповідності з ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 33,39 Закону України „Про іпотеку”, ст. 109 ЖК України позивач просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку шляхом продажу їх ПАТ КБ „ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою з наданням банку всіх повноважень, необхідних для цього та виселити його з будинку.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 20.08.2010 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому.

У грудні 2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки з початковою ціною реалізації 721428, 56 грн. та виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Ухвалою цього ж суду від 07 грудня 2010 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 15, 590, 625, 629 ЦК України, неправильне застосування ст. 39 Закону України „Про іпотеку”. На його думку, суд відмовляючи в позові обмежив права ПАТ КБ „ПриватБанк” щодо вибору способу захисту свого порушеного права. Невиконання боржником кредитних зобовязань та неповернення кредитних коштів відповідно до наведених норм дозволяє банку, як іпотекодержателю звертати стягнення на предмет іпотеки. Висновки суду про не співмірність заборгованості та вартості заставного майна не можуть бути підставою для відмови в позові. Крім того, відповідачі самі порушили права неповнолітніх дітей, зареєструвавши їх у спірному будинку, ст. 109 ЖК України передбачає виселення без надання іншого житлового будинку, незважаючи на наявність у позивачів дітей.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення, просив відхилити апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлені обставини справи, визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлено, що 22 листопада 2007 року між ПАТ КБ „Приватбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 1123142, 86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. ОСОБА_1 порушив узгоджений графік погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06.12.2010 року утворилась заборгованість в розмірі 125799, 43 долара США, в тому числі заборгованість по кредиту 12032, 42 долари США, заборгованість по кредиту строкова 83870, 21 доларів США, заборгованість по процентах прострочена 12883, 75 доларів США, поточна заборгованість по відсотках 458,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 8710, 33 долари США, прострочена заборгованість по комісії 2200, 00 доларів США, поточна заборгованість по комісії 200, доларів США. На забезпечення виконання цього зобовязання 22 листопада 2007 року сторони уклали договір іпотеки, за яким передане в іпотеку домоволодіння та земельна ділянка по пров. Натана Рибака, 2 в м. Шепетівці, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2007 року, вартість якого складає 142857, 14 доларів США.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Відповідно до довідки квартального комітету Шепетівської міської ради від 06.12.2010 року в АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, сини ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відмовляючи позивачу у зверненні стягнення на предмет іпотеки та виселенні усіх осіб, які мешкають у житловому будинку, суд керуючись положеннями Конвенції про права дитини, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 8,12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, враховуючи думку органу опіки та піклування, представник якої в судовому засіданні заперечував проти позбавлення дітей права користування житлом у разі звернення на нього стягнення, та враховуючи вимоги ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, правильно виходив з того, що строк виконання зобовязання не настав, не співмірні розмір поточної простроченої заборгованості та вартість предмета іпотеки, іншим житлом неповнолітні діти позичальника не забезпечені. Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають закону, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно зазначивши , що Банк не позбавлений можливості використати інші механізми захисту порушених інтересів.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У відповідності з положеннями ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для відчуження предмета іпотеки та виселення неповнолітніх дітей необхідна згода органу опіки та піклування, проте вказаний орган такої згоди не надав.

Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду С.А.Карпусь

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14513456

Опубликовано

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Горелкіна Н.А., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Хмельницької філії на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому про звернення стягнення на майно та виселення,

в с т а н о в и в :

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» в особі Хмельницької філії у відкритті касаційного провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому про звернення стягнення на майно та виселення відмовити.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Н.А. Горелкіна

http://reyestr.court.gov.ua/Review/16056231

  • 4 months later...
Опубликовано

Справа № 22ц-1030

Копія

Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Справа № 22ц- 1030

Доповідач Карпусь С.А. Категорія № 19, 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року

м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Баса О.Г.,

суддів: Карпусь С.А., Гринчука Р.С.

при секретарі Мороз А.В.

з участю: представника ПАТ КБ „Приватбанк”

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1030 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому, про звернення стягнення на майно та виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та виселення. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 22.11.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 112142,86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11, 04% на рік з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. Того ж дня між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку житловий АДРЕСА_1 Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором і допустив заборгованість в сумі 113686,55 доларів США, тому у відповідності з ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 33,39 Закону України „Про іпотеку”, ст. 109 ЖК України позивач просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку шляхом продажу їх ПАТ КБ „ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою з наданням банку всіх повноважень, необхідних для цього та виселити його з будинку.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 20.08.2010 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому.

У грудні 2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки з початковою ціною реалізації 721428, 56 грн. та виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Ухвалою цього ж суду від 07 грудня 2010 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 15, 590, 625, 629 ЦК України, неправильне застосування ст. 39 Закону України „Про іпотеку”. На його думку, суд відмовляючи в позові обмежив права ПАТ КБ „ПриватБанк” щодо вибору способу захисту свого порушеного права. Невиконання боржником кредитних зобовязань та неповернення кредитних коштів відповідно до наведених норм дозволяє банку, як іпотекодержателю звертати стягнення на предмет іпотеки. Висновки суду про не співмірність заборгованості та вартості заставного майна не можуть бути підставою для відмови в позові. Крім того, відповідачі самі порушили права неповнолітніх дітей, зареєструвавши їх у спірному будинку, ст. 109 ЖК України передбачає виселення без надання іншого житлового будинку, незважаючи на наявність у позивачів дітей.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення, просив відхилити апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлені обставини справи, визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлено, що 22 листопада 2007 року між ПАТ КБ „Приватбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 1123142, 86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. ОСОБА_1 порушив узгоджений графік погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06.12.2010 року утворилась заборгованість в розмірі 125799, 43 долара США, в тому числі заборгованість по кредиту 12032, 42 долари США, заборгованість по кредиту строкова 83870, 21 доларів США, заборгованість по процентах прострочена 12883, 75 доларів США, поточна заборгованість по відсотках 458,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 8710, 33 долари США, прострочена заборгованість по комісії 2200, 00 доларів США, поточна заборгованість по комісії 200, доларів США. На забезпечення виконання цього зобовязання 22 листопада 2007 року сторони уклали договір іпотеки, за яким передане в іпотеку домоволодіння та земельна ділянка по пров. Натана Рибака, 2 в м. Шепетівці, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2007 року, вартість якого складає 142857, 14 доларів США.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Відповідно до довідки квартального комітету Шепетівської міської ради від 06.12.2010 року в АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, сини ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відмовляючи позивачу у зверненні стягнення на предмет іпотеки та виселенні усіх осіб, які мешкають у житловому будинку, суд керуючись положеннями Конвенції про права дитини, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 8,12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, враховуючи думку органу опіки та піклування, представник якої в судовому засіданні заперечував проти позбавлення дітей права користування житлом у разі звернення на нього стягнення, та враховуючи вимоги ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, правильно виходив з того, що строк виконання зобовязання не настав, не співмірні розмір поточної простроченої заборгованості та вартість предмета іпотеки, іншим житлом неповнолітні діти позичальника не забезпечені. Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають закону, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно зазначивши , що Банк не позбавлений можливості використати інші механізми захисту порушених інтересів.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У відповідності з положеннями ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для відчуження предмета іпотеки та виселення неповнолітніх дітей необхідна згода органу опіки та піклування, проте вказаний орган такої згоди не надав.

Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” відхилити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду С.А.Карпусь

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14513456

ЕСЛИ МОЖНО, ВЫЛОЖИТЕ РЕШЕНИЕ ПЕРВИЧКИ, В РЕЕСТРЕ НЕ НАШЕЛ
Опубликовано

ЕСЛИ МОЖНО, ВЫЛОЖИТЕ РЕШЕНИЕ ПЕРВИЧКИ, В РЕЕСТРЕ НЕ НАШЕЛ

ст.ст. 8,12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, враховуючи думку органу опіки та піклування, представник якої в судовому засіданні заперечував проти позбавлення дітей права користування житлом у разі звернення на нього стягнення, та враховуючи вимоги ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, правильно виходив з того, що строк виконання зобовязання не настав, не співмірні розмір поточної простроченої заборгованості та вартість предмета іпотеки, іншим житлом неповнолітні діти позичальника не забезпечені.

Мое мнение, что положения Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” не являются препятствием в вынесении решения об обращении взыскания на предмет ипотеки. Они являются припятствием непосредственно при исполнении решения ГИС.

а вот ст. 39 вполне уместно применена.

Опубликовано

Мое мнение, что положения Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” не являются препятствием в вынесении решения об обращении взыскания на предмет ипотеки. Они являются припятствием непосредственно при исполнении решения ГИС.

а вот ст. 39 вполне уместно применена.

если законодательство о защите детей не является препятствием для обращения взыскания на предмет ипотеки по решению суда, то тогда будет коллизия и противоречие. Возникнет ситуация, что решение суда выполнять необязательно, т.к. исполнительное производство само по себе является заключительной стадией судебного производства.

Мое мнение, что на всех этапах, будь- то судебное рассмотрение, будь-то исполнительное производство, и вышеуказанный закон и вообще законодательство о детях является очень серьезным препятствием, если права ребенка нарушаются или могут быть нарушены в будущем (на любой стадии судебного рассмотрения или исполнения. )...

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового

провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в

межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону

підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

А если следовать Вашему мнению, то получится, что это не совокупность действий, а каждый орган сам по себе.

Ну это тоже самое, что если на стадии заказа, подготовки убийства, законодательство о защите прав на жизнь не будет распространятся,

а будет применяться только во время непосредственного исполнения киллером. Т.е. уже по факту когда убили кого-то или убивают.

Согласитесь, не логично.

Поэтому я здесь категорически не согласен.

Опубликовано

если законодательство о защите детей не является препятствием для обращения взыскания на предмет ипотеки по решению суда, то тогда будет коллизия и противоречие. Возникнет ситуация, что решение суда выполнять необязательно, т.к. исполнительное производство само по себе является заключительной стадией судебного производства.

Мое мнение, что на всех этапах, будь- то судебное рассмотрение, будь-то исполнительное производство, и вышеуказанный закон и вообще законодательство о детях является очень серьезным препятствием, если права ребенка нарушаются или могут быть нарушены в будущем (на любой стадии судебного рассмотрения или исполнения. )...

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового

провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових

осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в

межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону

підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

А если следовать Вашему мнению, то получится, что это не совокупность действий, а каждый орган сам по себе.

Ну это тоже самое, что если на стадии заказа, подготовки убийства, законодательство о защите прав на жизнь не будет распространятся,

а будет применяться только во время непосредственного исполнения киллером. Т.е. уже по факту когда убили кого-то или убивают.

Согласитесь, не логично.

Поэтому я здесь категорически не согласен.

А я не соглашусь с Вами, Вы все правильно написали, если бы законодательство было по другому сформулировано, давайте посмотрим данные нормы.

Стаття 8. Поновлення та отримання документів, що посвідчують особу

1. Бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.

Органи реєстрації у строки, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України.

2. Поновлення та видача документів іноземцям, особам без громадянства і безпритульним дітям здійснюються відповідно до законодавства.

Стаття 12. Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень

1. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

2. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

(частина третя статті 12 у редакції

Закону України від 19.04.2011 р. N 3234-VI)

4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Когда выносится решение суда, какая сделка происходит?

никакой.

Ведь должник гасит всю сумму задолженности и на этом нарушение прав ребенка не будет происходить.

а вот в исполнительном производстве, перед торгами, исполнитель обязан взять разрешение органа опеки.

Так как возможны нарушение прав в следствии сделки--публичных торгов, а именно потеря права пользования.

Какие образом просто решение об обращении взыскания на предмет ипотеки нарушает права детей предусмотренные законодательством.

Это является лишь предпосылкой для возможного нарушения.

Конечно хорошо, что есть такое решение, но на мое усмотрение применение ст. 8, 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, как основания для отказа в удовлетворении обращения взыскания на предмет ипотеки, право пользование которым имеют дети, является не совсем правильным.

Опубликовано

А я не соглашусь с Вами, Вы все правильно написали, если бы законодательство было по другому сформулировано, давайте посмотрим данные нормы.

...

Когда выносится решение суда, какая сделка происходит?

никакой.

Ведь должник гасит всю сумму задолженности и на этом нарушение прав ребенка не будет происходить.

а вот в исполнительном производстве, перед торгами, исполнитель обязан взять разрешение органа опеки.

Так как возможны нарушение прав в следствии сделки--публичных торгов, а именно потеря права пользования.

Какие образом просто решение об обращении взыскания на предмет ипотеки нарушает права детей предусмотренные законодательством.

Это является лишь предпосылкой для возможного нарушения.

Конечно хорошо, что есть такое решение, но на мое усмотрение применение ст. 8, 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, как основания для отказа в удовлетворении обращения взыскания на предмет ипотеки, право пользование которым имеют дети, является не совсем правильным.

Если выносится решение суда, то сделка пока не происходит, но уже на данный момент происходит начало действия правочину. Т.е. фактически суд благословляет незаконный правочин. Т.е. правильно Вы написали, что это является лишь предпосылкой для возможного нарушения.

Только не для возможного, а уже для обязательного правочину.

Вот если бы суд вынес решение просто о взыскании суммы долга, то тогда да,- Гис отдельно не может взыскивать жилье без отдельного решения суда и без согласия органов опеки.

НО если суд выносит решение стягнуты даже при наличии детей, то ГИС уже не может поставить под сомнение решение суда и обязано выполнить его, пусть даже незаконное решение.

Та же аналогия по нотариальной надписи.... Когда ГИС открывает производства и стягует по ней, даже если она была позднее признана незаконной.

Еще раз давайте обратим внимание на природу преступления (незаконного действия)...

Получается, что подготавливать, организовывать убийство можно?

Нельзя только убивать?

Опубликовано

Если выносится решение суда, то сделка пока не происходит, но уже на данный момент происходит начало действия правочину. Т.е. фактически суд благословляет незаконный правочин. Т.е. правильно Вы написали, что это является лишь предпосылкой для возможного нарушения.

Только не для возможного, а уже для обязательного правочину.

Вот если бы суд вынес решение просто о взыскании суммы долга, то тогда да,- Гис отдельно не может взыскивать жилье без отдельного решения суда и без согласия органов опеки.

НО если суд выносит решение стягнуты даже при наличии детей, то ГИС уже не может поставить под сомнение решение суда и обязано выполнить его, пусть даже незаконное решение.

Та же аналогия по нотариальной надписи.... Когда ГИС открывает производства и стягует по ней, даже если она была позднее признана незаконной.

Еще раз давайте обратим внимание на природу преступления (незаконного действия)...

Получается, что подготавливать, организовывать убийство можно?

Нельзя только убивать?

Несопоставимые вещи.

нарушения прав детей в данном случае гражданско-правовые отношения, а не уголовно-правовые.

Пусть выполняет, но для торгов получит разрешение органов опеки и попечительства.

Я говорю конкретно о юриспруденции с точки зрения применения норм права.

Самый важный момент помимо этого, что должник может добровольно выполнить решение суда, погасив задолженность.

Для обращения взыскания на предмет ипотеки по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки, также нужно разрешение органов опеки и попечительства, вот п. 4.5.9. У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Опубликовано

Несопоставимые вещи.

нарушения прав детей в данном случае гражданско-правовые отношения, а не уголовно-правовые.

Пусть выполняет, но для торгов получит разрешение органов опеки и попечительства.

Я говорю конкретно о юриспруденции с точки зрения применения норм права.

Самый важный момент помимо этого, что должник может добровольно выполнить решение суда, погасив задолженность.

Для обращения взыскания на предмет ипотеки по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки, также нужно разрешение органов опеки и попечительства, вот п. 4.5.9. У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Вся юриспруденция ничто без основного принципа - справедливости и разумности.

Вы уверены, что если будет решение суда, в котором четко будет написано о существовании детей и не будет согласия органов опеки и будет указано о взыскании именно жилья, то ГИС не станет выполнять его ?

А в указанном пункте ничего не сказано за уже существующее решение суда о взыскании жилья где проживают дети.

Там сказано об обычном взыскании всего имущества и всех денег, в этом случае, действительно, есть ограничение для взыскания некоторого имущества, которое касается детей.

Как Вы думаете, если бы вот это решение суда было сейчас, то ГИС не станет его выполнять?

Скажет, что раз нет согласия органов опеки, значит возвращаем без исполнения?

Опубликовано

Несопоставимые вещи.

нарушения прав детей в данном случае гражданско-правовые отношения, а не уголовно-правовые.

Пусть выполняет, но для торгов получит разрешение органов опеки и попечительства.

Я говорю конкретно о юриспруденции с точки зрения применения норм права.

Самый важный момент помимо этого, что должник может добровольно выполнить решение суда, погасив задолженность.

Для обращения взыскания на предмет ипотеки по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки, также нужно разрешение органов опеки и попечительства, вот п. 4.5.9. У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

є справа де на підставі п. 4.5.9 Інструкції банку відмовлено у реалізації, однак потім банк "отримує" рішення про виселення, яке вдало утримується у апеляції. на підставі цього рішення неповнолітня особа разом з батьками підлягають виселенню, а банк отримує можливість реалізувати житло, у якому вже ніхто не має прав користування...касація попереду.....

Опубликовано

Вся юриспруденция ничто без основного принципа - справедливости и разумности.

Вы уверены, что если будет решение суда, в котором четко будет написано о существовании детей и не будет согласия органов опеки и будет указано о взыскании именно жилья, то ГИС не станет выполнять его ?

А в указанном пункте ничего не сказано за уже существующее решение суда о взыскании жилья где проживают дети.

Там сказано об обычном взыскании всего имущества и всех денег, в этом случае, действительно, есть ограничение для взыскания некоторого имущества, которое касается детей.

Как Вы думаете, если бы вот это решение суда было сейчас, то ГИС не станет его выполнять?

Скажет, что раз нет согласия органов опеки, значит возвращаем без исполнения?

Такого конечно не будет.

Но каким образом по другому будет получена возможность обратить взыскание на предмет ипотеки?

п.с. в следующем сообщении увидел каким образом, но это дико.

Как по мне попахивает решаловом :(

є справа де на підставі п. 4.5.9 Інструкції банку відмовлено у реалізації, однак потім банк "отримує" рішення про виселення, яке вдало утримується у апеляції. на підставі цього рішення неповнолітня особа разом з батьками підлягають виселенню, а банк отримує можливість реалізувати житло, у якому вже ніхто не має прав користування...касація попереду.....

можете сбросить на почту мотивировку апелляции?

Или выложить здесь?

Опубликовано

п.с. в следующем сообщении увидел какие образом, но это дико.

Как по мне попахивает решаловом :(

К сожалению, такое решалово не единично.

Именно поэтому не должно быть так называемых юридических проволочек и уловок, а должна быть четкая позиция на счет детей во всех органах, в том числе и в суде.

Что при любом правочине, будь-то выселение, подселение, продажа, взыскание и т.п. нужно согласие органов опеки, т.к. при вышеперечисленном нарушаются права детей. Причем защита прав детей должна происходить на всех этапах и даже на этапе вынесения решения.

Правочи́ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Я рассматриваю это значение шире, а не просто как сделку между двумя лицами (например купля продажа).

Так вот, если в результате действия судьи, исполнителя, взыскателя и т.п. происходит или может произойти изменение в сторону уменьшения или прекращение прав на жилье ребенка, то нужно согласие органов опеки.

Т.е. не только тогда, когда происходят публичные торги .

Нужно четкое толкование и понимание слова Правочин.

Тогда все станет на свои места.

Опубликовано

К сожалению, такое решалово не единично.

Именно поэтому не должно быть так называемых юридических проволочек и уловок, а должна быть четкая позиция на счет детей во всех органах, в том числе и в суде.

Что при любом правочине, будь-то выселение, подселение, продажа, взыскание и т.п. нужно согласие органов опеки, т.к. при вышеперечисленном нарушаются права детей. Причем защита прав детей должна происходить на всех этапах и даже на этапе вынесения решения.

Правочи́ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Я рассматриваю это значение шире, а не просто как сделку между двумя лицами (например купля продажа).

Так вот, если в результате действия судьи, исполнителя, взыскателя и т.п. происходит или может произойти изменение в сторону уменьшения или прекращение прав на жилье ребенка, то нужно согласие органов опеки.

Т.е. не только тогда, когда происходят публичные торги .

Нужно четкое толкование и понимание слова Правочин.

Тогда все станет на свои места.

Решение не правочин, а только предпосылка,помимо этого нужна еще не одна совокупность действий...

ну да ладно...

реалии в нашей стране таковы, что лучше бы в таких решениях действительно отказывали на основаниях, которые указаны в этом определении.

Опубликовано

Решение не правочин, а только предпосылка,помимо этого нужна еще не одна совокупность действий...

ну да ладно...

реалии в нашей стране таковы, что лучше бы в таких решениях действительно отказывали на основаниях, которые указаны в этом определении.

правильно, решение дает добро на проведение правочина всупереч закону.
Опубликовано

Такого конечно не будет.

Но каким образом по другому будет получена возможность обратить взыскание на предмет ипотеки?

п.с. в следующем сообщении увидел каким образом, но это дико.

Как по мне попахивает решаловом :(

можете сбросить на почту мотивировку апелляции?

Или выложить здесь?

немає ніякої мотивировки, ані перша ані друга інстанції навіть не посилались на існування рішення опіки, ніби його немає.....

  • 4 months later...
Опубликовано
Державний герб України

Справа № 22ц-1030

 

 

Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А.

Доповідач Карпусь С.А.

 

Категорія № 19, 27

 

Копія

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

22 лютого 2011 року м. Хмельницький

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

 

в складі :головуючого судді Баса О.Г.,

суддів : Карпусь С.А., Гринчука Р.С.

при секретарі Мороз А.В.

 

з участю : представника ПАТ КБ „Приватбанк”

 

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1030 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому, про звернення стягнення на майно та виселення.

 

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

 

в с т а н о в и л а :

 

В липні 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та виселення. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 22.11.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 112142,86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11, 04% на рік з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. Того ж дня між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку житловий АДРЕСА_1 Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором і допустив заборгованість в сумі 113686,55 доларів США, тому у відповідності з ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 33,39 Закону України „Про іпотеку”, ст. 109 ЖК України позивач просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку шляхом продажу їх ПАТ КБ „ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою з наданням банку всіх повноважень, необхідних для цього та виселити його з будинку.

 

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 20.08.2010 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому.

 

У грудні 2010 року позивач збільшив позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки з початковою ціною реалізації 721428, 56 грн. та виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

 

Ухвалою цього ж суду від 07 грудня 2010 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2

 

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” в позові відмовлено.

 

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 15, 590, 625, 629 ЦК України, неправильне застосування ст. 39 Закону України „Про іпотеку”. На його думку, суд відмовляючи в позові обмежив права ПАТ КБ „ПриватБанк” щодо вибору способу захисту свого порушеного права. Невиконання боржником кредитних зобовязань та неповернення кредитних коштів відповідно до наведених норм дозволяє банку, як іпотекодержателю звертати стягнення на предмет іпотеки. Висновки суду про не співмірність заборгованості та вартості заставного майна не можуть бути підставою для відмови в позові. Крім того, відповідачі самі порушили права неповнолітніх дітей, зареєструвавши їх у спірному будинку, ст. 109 ЖК України передбачає виселення без надання іншого житлового будинку, незважаючи на наявність у позивачів дітей.

 

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення, просив відхилити апеляційну скаргу.

 

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

 

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Судом правильно встановлені обставини справи, визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми матеріального і процесуального права.

 

Судом правильно встановлено, що 22 листопада 2007 року між ПАТ КБ „Приватбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 1123142, 86 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.11.2017 року. ОСОБА_1 порушив узгоджений графік погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06.12.2010 року утворилась заборгованість в розмірі 125799, 43 долара США, в тому числі заборгованість по кредиту 12032, 42 долари США, заборгованість по кредиту строкова 83870, 21 доларів США, заборгованість по процентах прострочена 12883, 75 доларів США, поточна заборгованість по відсотках 458,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 8710, 33 долари США, прострочена заборгованість по комісії 2200, 00 доларів США, поточна заборгованість по комісії 200, доларів США. На забезпечення виконання цього зобовязання 22 листопада 2007 року сторони уклали договір іпотеки, за яким передане в іпотеку домоволодіння та земельна ділянка по пров. Натана Рибака, 2 в м. Шепетівці, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2007 року, вартість якого складає 142857, 14 доларів США.

 

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

 

Відповідно до довідки квартального комітету Шепетівської міської ради від 06.12.2010 року в АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, сини ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

 

Відмовляючи позивачу у зверненні стягнення на предмет іпотеки та виселенні усіх осіб, які мешкають у житловому будинку, суд керуючись положеннями Конвенції про права дитини, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 8,12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, враховуючи думку органу опіки та піклування, представник якої в судовому засіданні заперечував проти позбавлення дітей права користування житлом у разі звернення на нього стягнення, та враховуючи вимоги ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, правильно виходив з того, що строк виконання зобовязання не настав, не співмірні розмір поточної простроченої заборгованості та вартість предмета іпотеки, іншим житлом неповнолітні діти позичальника не забезпечені. Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають закону, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно зазначивши , що Банк не позбавлений можливості використати інші механізми захисту порушених інтересів.

 

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

 

У відповідності з положеннями ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для відчуження предмета іпотеки та виселення неповнолітніх дітей необхідна згода органу опіки та піклування, проте вказаний орган такої згоди не надав.

 

Рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

 

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” відхилити.

 

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 

Головуючий /підпис/

 

Судді /підписи/

 

Копія вірна: суддя апеляційного суду С.А.Карпусь

 


Опубликовано
Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23 травня 2011 року м. Київ

 

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Горелкіна Н.А., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Хмельницької філії на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому про звернення стягнення на майно та виселення,

 

в с т а н о в и в :

 

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

 

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

 

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

 

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

 

На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України,-

 

у х в а л и в:

 

Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» в особі Хмельницької філії у відкритті касаційного провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому про звернення стягнення на майно та виселення відмовити.

 

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Н.А. Горелкіна

 


  • 3 months later...
Опубликовано

правильно, решение дает добро на проведение правочина всупереч закону.

Сегодня представитель органа опеки сказал, что ОГИСы перестали обращаться в орган опеки для получения согласия на продажу квартиры по решению суда, поэтому вопрос отказа в иске как в данном случае становится ещё более актуальным

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Сегодня представитель органа опеки сказал, что ОГИСы перестали обращаться в орган опеки для получения согласия на продажу квартиры по решению суда, поэтому вопрос отказа в иске как в данном случае становится ещё более актуальным

Причины?

На данный момент, лишь существует какой-то законопроект, который предоставит такое право исполнителю.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...