Определение ВССУ об отказе Кредитпромбанку в выселении и снятии с регистрации заемщика


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

2 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.

суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є.. Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та зняття з реєстрації за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на рішення апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк») звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, разом з їх неповнолітньою дитиною - ОСОБА_4, із квартири АДРЕСА_1, зняти вказаних осіб з реєстраційного обліку та стягнути судовий збір.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23 жовтня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 50 тис. доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Зазначав, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором не виконував, а тому рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 7 лютого 2011 року було стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 430 398 грн. 11 коп. Вказував, що на момент звернення до суду з позовом відкрито виконавче провадження за виконавчим листом щодо виконання вищевказаного рішення суду, триває процедура звернення стягнення на майно боржника. Банком 20 січня 2012 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про виселення, яка була ним отримана 28 січня 2012 року. Проте, станом на березень 2012 року квартира відповідачами не звільнена.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Києва від 29 вересня 2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» задоволено.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, разом із неповнолітньою дитиною ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 - предмета іпотеки, знято їх з реєстрації за вказаною адресою.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» відмовлено.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що у порядку виконавчого провадження триває процедура реалізації предмета іпотеки, відповідачі належним чином повідомлялись про звільнення квартири, однак у добровільному порядку звільнити спірну квартиру відмовились, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки права іпотекодержателя порушені.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що банк з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки не звертався, процедура звернення стягнення на предмет іпотеки не витримана, а тому вимоги щодо виселення відповідачів зі спірної квартири є передчасними.

Встановлено й це убачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги висновків суду не спростовують.

Судами установлено, що згідно кредитного договору, укладеного 23 жовтня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 50 тис. доларів США.

Того ж дня, в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 7 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 430 398 грн. 11 коп.

Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-8039, виданого Пролетарським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь банку заборгованості у розмірі 430 398 грн. 11 коп. В межах виконавчого провадження державним виконавцем описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов?язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як убачається із п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не заявлялись, а тому вимоги щодо виселення відповідачів є передчасними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов?язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Однак, суд першої інстанції зазначених норм закону не врахував.

Таким чином, апеляційний суд вірно встановив фактичні обставини справи, доводи касаційної скарги, матеріали витребуваної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішень.

З урахуванням викладеного та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.Д. Луспеник

Судді: А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

В.А. Черненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30005970

Link to comment
Share on other sites

у моего клиента тоже по данному спору 15.03.2013 г. должно было быть вынесено решение,но я его только в реестре найти не могу. кто может найдёт подсткажите. Сторонами в процессе приватбанк-истец, прокуратура на стороне ответчика, первая инстанция Лисичанский городской суд, апеляция Луганской области. спасибо

Link to comment
Share on other sites

В апелляции в Днепропетровске слышал, как представитель банка ругался с представителем исполнительной. Исполнитель закрыл производство, потому что взыскивать нечего. Банкир орал на всю апелляцию про ипотеку. Исполнитель с улыбкой и издевкой говорил об отсутствии решения про обращение взыскания на предмет ипотеки. Улыбнуло.

Link to comment
Share on other sites

а у мня ГИС пока кочевряжтся, не хочет закрывать ИП по этому поводу.

В пнд буду проводить политинформацию. Не поможет - будем получать ухвалу суду.

Link to comment
Share on other sites

  • 9 months later...
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

 

в ст 40 Про іпотеку зазначено про обовязковість такої вимоги  якщо процедура іде  " шляхом позасудового врегулювання на підставі договору"

Яка зараз практика по даному питанню?

 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show