Постановление ВХСУ об отказе ликвидатора Укргазпромбанку в принятии требований к банкроту

[у.zaporozhskiy]

в прессе, поэтому не обращение в хоз.суд в течении 30-дневного срока означает, чтообязательства по к.д. прекращены.

Имущественный поручитель имеет право обратися в ВГСУ с кассационной жалобой, так как данное решение прямо влияет на прекращение договора ипотеки.

 

          http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24597694

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"06" червня 2012 р.                                                                                    Справа № 5015/2056/11(5015/748/12)  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія", м. Львівна постановувід 25.01.2012 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№5015/2056/11 господарського суду Львівської  області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм", м. Львівголова комітету кредиторівтовариство з обмеженою відповідальністю "Адверсо", м. Трускавець Львівської обл.ліквідаторЧорній М.В., м. Львів          в судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника ПАТ "Укргазпромбанк"Терещук Р.О. -керуючий санацією, ОСОБА_6, довір.; ОСОБА_7, довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.04.2011 р. порушено провадження у справі №5015/2056/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм".

Ухвалою від 14.07.2011 р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та інше.

20.12.2011 р. публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк"  (далі -ПАТ "Укргазпромбанк". Банк) подано скаргу на дії ліквідатора, які полягали у відмові скаржнику у визнанні його поточних грошових вимог до боржника на суму 4 930 540,25 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2011 р. відмовлено в задоволенні вказаної скарги Банку на дії ліквідатора, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, провадження у справі припинено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор здійснив всі дії у ліквідаційній процедурі. Щодо скарги ПАТ "Укргазпромбанк", то Банку правомірно відмовлено у визнанні поточних грошових вимог, оскільки ці вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто є конкурсними та, відповідно, погашеними в силу ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. (судді: Желік М.Б. -головуючий, Кузь В.Л., Малех І.Б.) вказану ухвалу скасовано, справу повернуто на розгляд до місцевого господарського суду. Апеляційний господарський суд зазначив, що грошові вимоги Банку є поточними, оскільки строк виконання спірних зобов'язань боржника настав вже після порушення провадження у справі про банкрутство. Статус вимог Банку до боржника також визначений у рішенні господарського суду від 04.12.2011 р. у справі №5015/4414/11, у якій брали участь ті ж самі сторони.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" (далі -скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 27.12.2011 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 598 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст. 14 Закону про банкрутство, ст. 43  Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). Скаржник зазначає, що спірні грошові вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, отже є конкурсними не залежно від строку виконання зобов'язання боржника. Скаржник також наголошує, що є майновим поручителем боржника за зобов'язаннями перед ПАТ "Укргазпромбанк" і у випадку погашення вимог Банку у процедурі банкрутства основного боржника припиняються і зобов'язання скаржника перед Банком, що виплавають із договорів іпотеки.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.

Відповідне оголошення було опубліковане в № 93 (5093) газети "Голос України" від 25.05.2011 р.

З моменту публікації вказаного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав (ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство).

Частиною 2 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, грошові вимоги Банку  виникли на підставі договору банківського кредиту від 10.07.2009 р. № 1-КЛ/09-Л2 і додаткових угод до нього від 12.05.2010 р., від 09.02.2011 р. та від 17.02.2011 р., відповідно до яких боржник отримав від Банку кредит у сумі 3 600 000 грн.

Отже, грошові вимоги Банку виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника і згідно з п. 5 ст. 1 Закону про банкрутство такі вимоги є конкурсними, а тому не залежно від настання строку виконання  відповідних зобов'язань боржника повинні бути заявлені у строки, встановлені ст. 14 Закону про банкрутство.

Оскільки Банк не звернувся у встановленому порядку з грошовими вимогами до боржника, то в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство ці вимоги є погашеними.

Таким чином, сплив граничного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 14 Закону про банкрутство не дає право кредитору вимагати визнання його грошових вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За таких обставин грошові зобов'язання боржника перед Банком є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.

Посилання апеляційного господарського суду на викладені у рішенні суду від 04.10.2011 р. у справі №5015/4414/11 висновки щодо статусу спірних зобов'язань боржника перед Банком, як на преюдиційний факт, який відповідно до ст. 35 ГПК України не підлягає повторному доведенню, є безпідставними.

Визначення грошових вимог кредиторів (конкурсних та поточних) чітко наведені у Законі про банкрутство і висновки, викладені у рішеннях судів будь-якої юрисдикції, не можуть змінювати положення чинного законодавства.  

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що рішення суду у справі № 5015/4414/11, якими керувався суд апеляційної інстанції, на даний час вже скасовані постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2012 р.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така що не відповідає вимогам чинного законодавства, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції -залишенню в силі.

Щодо процесуального права товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" на оскарження судового рішення слід зазначити наступне. На підставі іпотечних договорів від 10.07.2009 р. та від 14.05.2010 р. скаржник є майновим поручителем боржника за спірними  кредитними зобов'язаннями перед Банком. У силу ст. 559 ЦК України існування зобов'язань скаржника, як поручителя, перед Банком прямо пов'язано зі статусом грошових вимог останнього у справі про банкрутство основного боржника - "Регіональна аптечна база "Данфарм". Отже, прийняття оскаржуваного судового рішення безпосередньо стосується прав та інтересів скаржника.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" задовольнити.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. у справі №5015/2056/11 скасувати.

3.          Ухвалу господарського суду Львівської  області від 27.12.2011 р. у справі №5015/2056/11 залишити в силі.

    Головуючий                                                                              Б.М. Поляков

    Судді                                                                                            В.М. Коваленко

                                                                                                        О.Є. Короткевич