Решение Сокальского райсуда о приминении последствий ничтожного договора с Авто Житло План и взыскания с них средств

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 454/976/13-ц 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

ЗАОЧНЕ

 

20 травня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

 

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

при секретарі Матолінець З.М. ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про захист прав споживача та застосування наслідків недійсного правочину,

 

в с т а н о в и в:

 

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказавши, що 27.09.2012р. він уклав з відповідачем - ТзОВ «Авто Житло План» договір №045034 про надання послуг з додатками.

 

Даний договір був укладений з метою придбання транспортного засобу на суму 180000,00грн. Згідно умов спірного договору, а також п.п. З, 17, 19, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач виступає виконавцем певних послуг, а позивач є їх споживачем. При цьому, відповідачем порушені його права як споживача послуг ТзОВ «Авто Житло План», так як договір укладено внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики, яка відображена у договірних умовах та полягає у наступному: забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, зокрема, забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

 

Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману - створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою програма Авто-Житло - відображено в самих умовах спірного договору. Із наведених норм закону та відповідних до них умов спірного договору випливає, що відповідач у рамках створеної ним програми Авто-Житло здійснює свою діяльність за такою схемою: шляхом укладання договорів із споживачами, залучає їх до програми Авто-Житло. В подальшому, виключно за рахунок щомісячних внесків учасників програми Авто-Житло, без вкладання власних коштів, відповідач створює фонд учасників програми Авто-Житло, кошти яких у процесі розподільчих актів розподіляє між учасниками у вигляді надання права на отримання товару тим із учасників, хто сплатив найбільшу кількість (авансом) щомісячних платежів до цього фонду. Програма Авто-Житло побудована так, що один її учасник за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми Авто-Житло. Таким чином, позивач сплачував свої кошти на рахунок ТзОВ «Авто Житло План» до створеного ним фонду програми Авто-Житло не за одержання товару чи послуги, а фактично, за можливість одержання права на отримання товару, яке, за умовами договору надається не за рахунок відповідача, а за рахунок інших споживачів - учасників програми Авто-Житло та їх коштів і залежить від розміру фонду програми Авто-Житло та внесення коштів іншими учасниками програми. Така схема, умови діяльності якої відображені в укладеному зі мною договорі, відповідають поняттю пірамідальної схеми, визначеної законом, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Таким чином, виходячи із викладеного, ТзОВ «Авто Житло План» здійснює діяльність, яка Законом України «Про захист прав споживачів» віднесена до нечесної підприємницької практики. Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначається, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У цьому разі кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. На виконання укладеного з відповідачем договору ним на його користь було сплачено 18000,00грн. (+комісійній сбір банку 180,00грн.) реєстраційного платежу та 4907,20грн. (+комісійній сбір банку 29,00грн.) щомісячних платежів, а всього - 23116,20грн., які підлягають поверненню.

 

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Авто Житло План» на його користь сплачені на виконання недійсного(нікчемного) правочину - договору №045034 про надання послуг від 27.09.2012р. кошти в розмірі 23116,20грн.

 

Позивач надав суду також письмові пояснення, в яких вказав, що діяльність ТзОВ «Авто Житло План» є наданням послуг з адміністрування придбання товарів у групах. Така діяльність є нечесною підприємницькою практикою у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, а договори, укладені в її наслідок - є недійсними (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»). Укладений між позивачем та ТзОВ «Авто Житло План» договір не є оспорюваним в силу своєї нікчемності, окрім обгрунтувань, викладених у позовній заяві, цей факт встановлено багатьма судовими рішеннями, що набули законної сили. Недійсність укладеного договору (типового для всіх учасників) обумовлена законом і лежить за межами волевиявлення споживачів та не пов'язана із погодженням або розумінням останніми договірних умов. Наведене дає підстави для задоволення заявлених мною позовних вимог та стосується усіх адміністраторів придбання товарів у групах, до яких відноситься і ТОВ «Авто Житло План», з огляду на здійснення ними нечесної підприємницької практики у рамках цивільно-правовового законодавства.

 

Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги зменшив, просив суд стягнути з ТзОВ «Авто Житло План» кошти в розмірі 22907,2грн без комісійного збору банку. Зменшені позовні вимоги просив задовольнити, в обґрунтування навів обставини вказані в позовній заяві та письмових поясненнях.

 

Представник відповідача ТзОВ «Авто Житло План» в судове засідання повторно не прибув, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, не повідомив суд про причину неявки, не подав заяви про розгляд справи у відсутність представника відповідача, тому судом зі згоди позивача прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

 

Заслухавши позивача та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

 

Із дослідженої в судовому засіданні копії договору №045034 від 27.09.2012р., укладеного між ТзОВ «Авто Житло План» та ОСОБА_1 встановлено, що предметом договору є надання учаснику програми «Авто-Житло» послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об»єкту нерухомості, земельної ділянки та іншого, через програму «Авто-Житло» організовану товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників програми «Авто-Житло».

 

Відповідно до п. 2.1.ст.2 договору, товариство взяло на себе зобов»язання зокрема - зареєструвати учасника програми, організовувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару, здійснювати оплату товару, зазначеного в Додатку №1 та забезпечувати отримання товару учасником програми «Авто-Житло» згідно з Умовами діяльності програми «Авто-Житло».

 

Згідно Додатку №1 до договору №045034 від 27.09.2012р. позивач ОСОБА_1 став учасником Програми по придбанню товару орієнтовною вартістю 180 000грн., його щомісячний повний платіж складає 1302,4грн.

 

Позивач згідно умов договору зобов»язавсь сплатити реєстраційний платіж, що становить 10% в т.ч. ПДВ від суми, визначеної у п.1.3. цього договору; щомісячно сплачувати чисті платежі, зазначені у графіку внесків, адміністративні витрати, отримати товар в порядку, передбаченому у Додатку №2.

 

Відповідно до умов, викладених у Додатку №2 до договору №045034 від 27.09.2012р. право на отримання товару визначається шляхом щомісячного проведення розподільчих актів, по мірі реєстрації учасників програми. Перевагу має той учасник, чия пропозиція містить найбільшу кількість чистих платежів. 

 

Разом з тим, із дослідженого Додатку №3 до договору №045034 від 27.09.2012р. встановлено, що підписанням даного правочину, учасник програми «Авто-Житло» стверджує, що він погоджується з усіма його умовами, а також стверджує, що даний правочин не суперечить (відповідає) вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

 

Проте суд критично ставиться до цього положення договору, так як із тлумачень положень Закону України «Про захист прав споживачів» Конституційним Судом України від 10.11.2011р. вбачається, що одним із фундаментальних принципів приватно- правових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу ЦК). Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Цивільної о Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.»

 

В свою чергу, згідно із п.7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

 

Із дослідженого договору №045034 від 27.09.2012р. та додатків до нього, встановлено, що програма товариства формується виключно на коштах споживачів, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто: один учасник програми за своєї власної ініціативи, без інвестування коштів товариства оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому позивач ОСОБА_1 сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. Право одержати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства. При цьому право на придбання товару, орієнтовною вартістю 180000грн надається у невизначеному майбутньому. Тому суд прийшов до висновку, що даний правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької практики.

 

Згідно ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

 

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

 

В свою чергу, відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

 

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що укладений 27.09.2012р. між сторонами договір за № 045034 є нікчемним внаслідок того, що його недійсність передбачена Законом.

 

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

 

повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

 

Із дослідженої в судовому засіданні копії квитанції №ПН1202 від 27.09.2012р. встановлено, що ОСОБА_1 перерахував ТзОВ «Авто Житло План» 18 000грн., як реєстраційний платіж згідно договору №045034 від 27.09.2012р.

 

Також із досліджених копій квитанцій, №к18/8/163 та №к18/8/184 від 08.10.2012р., №к18/9/186 та №к18/9/187 від 09.11.2012р., №к18/Н/183 ТА №к18/Н/273 від 07.12.2012р. та №к18/3/152 від 03.01.2013р. встановлено, що ОСОБА_1 перерахував ТзОВ «Авто Житло План» 4907,2 грн чистих платежів та адміністративних витрат.

 

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення із ТзОВ «Авто Житло План» в користь позивача ОСОБА_1 22 907, 20 грн сплачених на виконання недійсного договору №045034 від 27.09.2012р підлягає до задоволення в повному обсязі.

 

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України та на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», суд, 

 

в и р і ш и в:

 

Зменшені позовні вимоги задовольнити.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» в користь ОСОБА_1 сплачені на виконання недійсного(нікчемного) правочину(договору) №045034 від 27.09.2012р. кошти в розмірі 22 907 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сім)грн. 20коп.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» в користь держави судовий збір в розмірі 229(двісті двадцять дев'ять)грн. 40коп.

 

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

 

Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана в суд протягом десяти днів з дня отримання його копії. 

 

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

 

Головуючий: Л. Ю. Фарина

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31264152

[ivanko77]

А что толку, если они уже в процессе ликвидации с конца прошлого года? Теперь по исполнительной уже не взыщешь...

[ANTIRAID]

А что толку, если они уже в процессе ликвидации с конца прошлого года? Теперь по исполнительной уже не взыщешь...

Ничего, взыщут по уголовному процессу, а заодно и другим не повадно будет таким заниматься пока Госпотребинспекия с Нацфинуслуг берут взятки и ничего не делают.