Оплата судебного сбора


Recommended Posts

Хочу уточнить исковые требования, вернее в иск добавить еще требования, и как правильно уплатить судебный сбор.

Такой вопрос, в соответствии с п.3 ч.2 ст.6 ЗУ о судебном сборе-

 

У разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

 

Вопрос собственно в таком варианте, подается заявление об обеспечении иска или доказательств до подачи самого уточняющнго иска, судебный сбор по заявлению оплачивается как 0,1% мзп, потом подается сам уточняющий иск, и что потом оплачивается разница, в моем случае получается неимущественный спорт, т.е. разница по новым требованиям 0,1% мзп.

Или не прав?

Link to comment
Share on other sites

Нет, Вы путаете оплату судебного сбора по разным документам. Если Вами заявлен иск, то он оплачивается судебным сбором, если Вы уточняете неимущественный иск, то дополнительной уплаты судебного сбора не нужно. Если иск имущественный и в результате уточнения исковых требований у Вас увеличится сумма, то суд может обязать Вас доплатить судебный сбор. Заявления об обеспечении иска или обеспечении доказательств являются отдельными процессуальными документами и подлежат отдельной оплате судебным сбором. Весь уплаченный Вами судебный сбор относится к судебным расходам и в случае удовлетворения иска может быть взыскан с проигравшей стороны.

Link to comment
Share on other sites

Нет, Вы путаете оплату судебного сбора по разным документам. Если Вами заявлен иск, то он оплачивается судебным сбором, если Вы уточняете неимущественный иск, то дополнительной уплаты судебного сбора не нужно. Если иск имущественный и в результате уточнения исковых требований у Вас увеличится сумма, то суд может обязать Вас доплатить судебный сбор. Заявления об обеспечении иска или обеспечении доказательств являются отдельными процессуальными документами и подлежат отдельной оплате судебным сбором. Весь уплаченный Вами судебный сбор относится к судебным расходам и в случае удовлетворения иска может быть взыскан с проигравшей стороны.

еще раз, я подал встречный неимущественный иск, оплатил судебный збор, теперь хочу подать уточняющий иск и добавить еще неимущественное требование, ЗУ о судебном сборе четко регламентирует, что судебный сбор оплачивается конкретно каждого требования, при добавлении требований необходимо оплатить сбор по этому требованию, это не моя прихоть - это практика, по этой части писать ничего не нужно.

 

У меня другой вопрос, я сначала подаю заявление по обеспечению уточненного встречного иска и плачу судебный сбор 0,1% мзп, а потом после вынесения ухвалы по заявлению хочу подать сам уточняющий иск и оплатить разницу по судебному иску.

Или не морочиться - подать уточняющий иск, оплатить СС , потом заявление о обеспечении доказательств и снова оплатить СС , просто не хочется дарить этому 0,1% мзп, мелочь , но приятно.

Link to comment
Share on other sites

ТС: уточните суть вопроса!

 

Sova, не вводите людей в заблуждение! Обеспечение иска НЕ ОПЛАЧИВАЕТСЯ судебным сбором! (кроме случая обеспечения иска перед подачей искового заявления, и еще нескольких исключительных случаев!)

Link to comment
Share on other sites

ТС: уточните суть вопроса!

 

Sova, не вводите людей в заблуждение! Обеспечение иска НЕ ОПЛАЧИВАЕТСЯ судебным сбором! (кроме случая обеспечения иска перед подачей искового заявления, и еще нескольких исключительных случаев!)

Уточняю, я подал встречный иск , оплатил судебный сбор, теперь нужно подать уточнение к встречному иску, к предыдущим требованиям добавляю новые, поэтому и подаю уточняющий встречный иск.

При подаче встречного иска уплачен судобный сбор за требования, изложенные в иске. В уточняющем иске я добавляю новые требования и буду подавать. Согласно ЗУ о судебном сборе я должен уплатить СС за каждое требование и опять уплатить СС за каждое новое требование. После подачи уточняющего встречного иска я буду подавать заявление о обеспечении доказательств, которое нужно оплатить отдельным СС.

Вот и прошу совета , как правильно подать уточнения к встречному иску (добавить новые требования) , чтобы соблюсти процедуры.

Link to comment
Share on other sites

ТС: уточните суть вопроса!

 

Sova, не вводите людей в заблуждение! Обеспечение иска НЕ ОПЛАЧИВАЕТСЯ судебным сбором! (кроме случая обеспечения иска перед подачей искового заявления, и еще нескольких исключительных случаев!)

ЗАКОН УКРАЇНИ
 
Про судовий збір
 
2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
1. За подання до суду:
13) заяви про забезпечення доказів або позову 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
Сначала читаем Закон, потом - умничаем.
 
 
Link to comment
Share on other sites

Sova, давайте не будем спорить!

Я сказал НЕ ОПЛАЧИВАЕТСЯ, значит НЕ ОПЛАЧИВАЕТСЯ!

 

ТС, смотрите сюда: смело подаете обеспечение иска (без оплаты С.С.), после его рассмотрения подаете новые исковые требования, тоже без оплаты С.С.

Если что, Вам должны дать время на предоставление квитанции (как вариант можете иметь оплаченную квитанцию "в кармане", на всяк пожарный).

 

Обратите внимание на ст. 151 ГПК Украин, где четко сказано, что СС оплачивается при подаче обеспечения иска ДО открытия производтства в деле. 

 

П.С. особам ОДАРЕННЫМ предлагаю прочесть это решение апелляции (мое) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30907367

Link to comment
Share on other sites

Про забеспечення позову конечно надо оплачивать судебный сбор... А вот если вытребування доказив, то тогда нет...

Link to comment
Share on other sites

Витребування доказів. Платити не потрібно.

 

Під час захисту прав в кредитних справах велику увагу треба приділяти процесу доказування

 

В попередніх публікаціях вже висвітлювалося важливість доказів під час розгляду справ, що виникають з кредитних правовідносин. Але, практична діяльність показує, що суд під час розгляду справ не розрізняють поняття забезпечення доказів та витребування доказів.

 

Це-перш за все призводить до певного дисбалансу цивільно-процесуальних прав сторін, по-друге унеможливлює розгляд цивільної справи в повному обсязі, з'ясуванню усіх обставин, що мають суттєве значення під час вирішення цивільного спору.

 

Слід нагадати, що відповідно до ст. закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Саме справедливий суд може здійснюватися лише за тою обставиною, коли будуть досліджені усі докази по справ, на які посилаються сторони процесу.

 

Це твердження також узгоджується з положенням ч. 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

 

Відповідно до ст. 57 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

 

Слід зазначити, що в справах, коли позивачем є Банк, а відповідачем Позичальник, перший зазвичай нехтує вимогами доказування, надає до суду не усі документи, які можуть свідчити про наявність права вимоги стягнення певного розміру коштів.

 

Позичальник, перебуваючи в нерівному становищі повинен доводити необґрунтованість вимог банку шляхом витребування доказів, які будуть свідчити про ті або інші обставини, що будуть мати значення для вирішення спору, що виникають з кредитних правовідносин.

 

Слід розрізняти поняття витребування доказів і забезпечення доказів. Нерідко, розуміння цих понять стає предметом суперечок правників та суддів під час розгляду цивільних справ.

 

Перш за все необхідно наголосити на фінансовою складовою цих понять, розмежування яких дасть можливість заощадити не одну гривню Позичальників, більшість яких відчули на собі фінансові потрясіння світового масштабу.

 

Як зазначає ч. 1 ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доречи, улюбленця стаття судів під час розгляду справ за Позовами Банку про стягнення заборгованості.

 

Відповідно до п. 27 Постанови №2 від 12.06.2009 р. Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" де зазначено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ , наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, якій відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

 

Як бачимо, Законодавець закріпив необхідність сторін підтвердити обставини справи певними засобами доказування, а суд – зобов'язав цьому сприяти.

 

В чому ж полягає різниця між витребуванням та забезпеченням доказів.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільно-процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справ і вважають, що подання доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

 

Слід зазначити, що правила, за якими складається заява про забезпечення доказів закріплена ч. 1 ст. 134 Цивільно-процесуального кодексу України. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою їх потрібно забезпечити.

 

Витребування доказів закріплено ст. 137 Цивільно-процесуального кодексу України, випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не провадиться, – до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

 

У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншій особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

 

Не даремно законодавець відмежував ці поняття та закріпив різними статтями. Якщо дослідити природу витребування та забезпечення необхідно звернутися до тлумачення цих понять.

 

"Забезпечувати" відповідно до тлумачного словнику це створювати надійні умови для здійснення чого-небудь, захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки.

 

"Витребувати" – одержувати щось на вимогу, запропонувати комусь з'явитися, викликати листом.

 

Таким чином, мета інституту витребування доказів – це допомогти стороні цивільного процесу в отриманні тих чи інших доказів, як вони не можуть отримати самостійно, в той час як забезпечення – це певні процесуальні дії які мають вираження у допиті свідків, призначення експертизи тощо.

 

Прикладом сприяння суду в отриманні доказів (витребування) може слугувати витребування нотаріальної справи у нотаріусів за вчиненими нотаріальними написами про стягнення майна. Зацікавленій Стороні по справі буде відмовлено в отриманні копії нотаріальної справ по вчиненому нотаріальному напису, але нотаріус не може ухилитися від виконання ухвали суду. Тому сторона, заявляючи клопотання про витребування доказів повинна у заяві викласти, чому та за яких підстав вона не може отримати зазначені докази, яке значення вони матимуть для справи.

 

Чому саме витребування письмових доказів та огляд оригіналів письмових доказів не правильно включати до забезпечення?

 

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

 

Слід зазначити, що банківські юристи не дуже турбуються необхідністю подання оригіналів письмових доказів, або ж подають письмові докази в такому стані, що їх дуже складно назвати такими, або ж вони подають незавірені копії поганого зразка, або взагалі не подають письмових доказів, але посилаються на них в своєму позові. Тому хибним було б сплачувати стороні за витребування та огляд доказів, у зв'язку з тим, що вони можуть довести обставини справи, які матимуть значення для правильного вирішення спору по суті.

 

Звісна річ коли особа заявляє клопотання про забезпечення доказів шляхом проведення експертних досліджень, допит свідків та інше, що передбачає певні витрати на здійснення цих процесуальних дій.

 

Як же відбувається на практиці? Річ у тому, що на сьогоднішній день у зв'язку із відсутністю чітких роз'яснень Судів вищих інстанцій, які всі полюбляють застосовувати у своїй діяльності, не має чіткого розуміння чи потрібно сплачувати судовий збір за витребування доказів під час розгляду справи, коли з'ясувалися певні обставини, що матимуть значення для вирішення справи, без яких особа не зможе довести ті чи інші обставини.

 

Так під час розгляду цивільної справ за апеляційної скаргою Особи_1 до відділу державної виконавчої служби, суб'єкта оціночної діяльності, торгівельної організації представником Особа_1 – Мацко В.В., було заявлено клопотання про витребування письмового доказу та його огляд, а саме виконавчої справи за виконавчим листом №2-739/10, в той же час відповідачі заперечували з огляду на ту обставину, що судовий збір не був сплачений, представник посилався на те, що суд сприяє повному та всебічному розгляду справи, колегію судів цивільної палати Апеляційного суду Одеської області за участю головуючого судді Процик М.В. клопотання представника Особа_1 – Мацко В.В. було задоволено в повному обсязі.

 

Таким чином, колегія суддів погодилася, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

 

Господарській суд Одеської області під час розгляду справи №5017/3798/2012 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до Особа_1, про стягнення заборгованості за договором кредиту, було задоволено клопотання представника Особи_1 – Мацко В.В. про витребування письмових доказів – договору про відкриття банківського рахунку, заяви на здійснення траншу валюти.

 

Суд прийшов до висновку, що без зазначених доказів суд не може з'ясувати усіх обставин справи, а саме факту відкриття рахунку відповідачеві та факту здійснення траншу для перерахування на рахунок відповідача. Зазначене клопотання було задоволено без сплати судового збору.

 

Під час розгляду цивільної справи за позовом Особи_1 до ПАТ "ПУМБ", Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу суддею Суворовського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання представника Особа_1 – Володимира Мацко, про витребування нотаріальної справи для з'ясування за якими документами був вчинений нотаріальний напис нотаріуса. Зазнане клопотання було задоволено без сплати судового збору.

 

Інший приклад можна навести за результатами розгляду зазначеного клопотання за аналогічною справою суддею Приморським районним судом м. Одеси, який залишив клопотання представника Особи_1 – Мацко В.В. без руху з метою усунення недолік – сплати судового збору .

 

Таким чином, з наведених прикладів можна зробити висновок, що на сьогоднішній день у деяких суддів не має чіткої позиція в яких випадках сплачувати судовий збір за витребування в яких ні, як розмежовувати забезпечення доказів з витребуванням.

 

Слід пам'ятати, що сплата судового збору ставить перед собою певне завдання – недопущення зловживанням процесуальними правами, але слід пам'ятати та відмежовувати, якщо за допомогою певних доказів, які будуть витребувані буде доведені ті чи інші обставини, які відновлять чи захистять порушені права – сплата судового збору не потрібна.

 

Сподіваюся, що у майбутньому розмежування цих понять буде удосконалено за допомогою певних роз'яснень або ж інформаційних листів Судів вищих інстанцій.

 

Саме тому, захист прав у суді необхідно доручити фахівцям в галузі права. Навіть у правників не завжди збігаються погляди на розуміння тих чи інших понять та правових категорій.

 

Бажаю успіхів в процесі доказування.

Link to comment
Share on other sites

Вованчик, никто не спорит, что можно пытаться "проскочить", в надежде, что суд протупит. Сам подавал и иски без уплаты судебного сбора, "натягивая" их на статьи об освобождении от уплаты. Иногда проходило. Здесь человек задавал вопрос о равенстве сбора по заявлению, сбору по иску, вот и объяснял, что это разные платежи. По поводу уплаты сбора за каждое требование, считаю, что по неимущественному спору нет необходимости оплачивать каждое требование, обычно бывает достаточно одной оплаты. Раньше практика оплаты сбора по каждому требованию была в хозсудах, но сейчас даже там она мало применяется. Подавать уточнение без оплаты, а если суд запросит, тогда оплатить.

Link to comment
Share on other sites

Пани БОЛТ, скажите, а где вообще речь шла об истребовании доказательств?

Я понимаю, что для Вас одно и тоже обеспечение иска, обеспечение доказательств, истребование доказательств и т.п., но законодатель эти понятия четко разграничивает.

Простите, у Вас еще не тот уровень, чтобы со мной спорить!

Пани СОВА, смотрю Ваш тон немного поменялся. К чему бы это?

Нет, я не предлагаю расчитывать "на авось", я предлагаю человеку опираться НА ЗАКОН!

 

Вот почитайте мою мотивацию апелляции, и ткните мне носом где я не прав!

 

Невірне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права пролягає у наступному.

Ч. 2 ст. 79 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що в ч. 2 ст. 4 Закону України про судовий збір встановлено за подання заяви про забезпечення позову або доказів (пани БОЛТ, обеспечение доказательств и истребование доказательств, как говорят в Одессе, - две большие разницы!) в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте згідно із ч. 2 ст. 6 Закону країни “Про судовий збір”, - у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.
Таким чином окрема сплата за подання заяви про забезпечення позову законодавцем не вимагається, а загальна сплачена сума судового збору, у разі забезпечення позову, має бути не менше ніж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати на 01 січня поточного року.
Аналогічна правова позиція законодавця міститься в ч. 4 ст. 151 ЦПК України, відповідно до якої, до заяви про забезпечення позову поданої до подачі позовної заяви, додається документ, що підтверджує оплату судового збору. В інших випадках забезпечення позову (ч. 2-3 ст. 151 ЦПК України), законодавцем не встановлено обов’язок особи подавати документ, який підтверджує оплату судового збору, що очевидно пов’язано із тим, що за подання позовної заяви сплачується судовий збір в розмірі не меншому ніж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати на 01 січня поточного року. Так само слід зазначити, що законодавцем не передбачено інституту залишення заяви про забезпечення позову без руху, із наданням часу на усунення недоліків заяви про забезпечення позову, зокрема у разі не подання документу про оплату судового збору. Тобто прямої вказівки на необхідність подання доказів оплати судового збору, у разі забезпечення позову під час розгляду справи, законом не встановлено, на відміну наприклад від обов’язку подання доказів оплати судового збору при поданні заяви про видачу судового наказу (ст. 98), позовної заяви (ст. 119), заяви про перегляд заочного рішення (ст. 229), заяви про перегляд справи у зв’язку із нововиявленими обставинами (ст. 364) тощо. 
Тобто апелянт вважає, що судом помилково було лише частково задоволено заяву про повернення судового збору, оскільки сума переплаченого судового збору складала 113,10 грн. (кстати за подачу апелляции мною было заплачено 114,70, которіе мне так и не вернули. Обожаю эту страну)
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, ухвала про визначення розміру судових витрат може бути оскаржена окремо від судового рішення.
Ч. 2 с. 307 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції може змінити ухвалу суду 1ї інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. 79, 151, 291-296, 307 ЦПК України, ст. 4, 6, 7 Закону України “Про судовий збір”, ст. 13 закону України “Про державний бюджет на 2012р.”

 

 

Link to comment
Share on other sites

Пани БОЛТ, скажите, а где вообще речь шла об истребовании доказательств?

Я понимаю, что для Вас одно и тоже обеспечение иска, обеспечение доказательств, истребование доказательств и т.п., но законодатель эти понятия четко разграничивает.

Простите, у Вас еще не тот уровень, чтобы со мной спорить!

Пани СОВА, смотрю Ваш тон немного поменялся. К чему бы это?

Нет, я не предлагаю расчитывать "на авось", я предлагаю человеку опираться НА ЗАКОН!

 

Вот почитайте мою мотивацию апелляции, и ткните мне носом где я не прав!

 

Пани ВАВАНчик, ты что сбрендила? Какая я Вам ПАНИ??? 

Link to comment
Share on other sites

Про забеспечення позову конечно надо оплачивать судебный сбор... А вот если вытребування доказив, то тогда нет...

 

А я что не разграничил эти два понятия...

Link to comment
Share on other sites

 

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що в ч. 2 ст. 4 Закону України про судовий збір встановлено за подання заяви про забезпечення позову або доказів (пани БОЛТ, обеспечение доказательств и истребование доказательств, как говорят в Одессе, - две большие разницы!) в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ну так и, что здесь не так пани ВАВАНчик?

Link to comment
Share on other sites

Я понимаю, что для Вас одно и тоже обеспечение иска, обеспечение доказательств, истребование доказательств и т.п., но законодатель эти понятия четко разграничивает.

Простите, у Вас еще не тот уровень, чтобы со мной спорить!

 

С чего это Вы решили, что для меня одно и тоже... И простите, а о каком уровне мы говорим сейчас? :) Вы в каком звании или ранге?  :)

Link to comment
Share on other sites

Так вопрос задан с целью оптимизации времени и денег, я понимаю, что инет и не подеретесь, но ведь можно спокойно без суеты все прояснить, Так и буду делать , подам уточненку с добавлением новых требований, примут - гуд, вынесут ухвалу без движения до ухвалы, оплачу, но вот за обеспечение доказательств все равно придется платить сразу, хоть до , хоть после подачи уточненки, я правильно понял.

Вопрос касался следующего, если в уточненке добавляются требования, надо или нет их (новые требования) оплачивать, вообщем будем смотреть на суд и по делу решать, всем спасибо.

Link to comment
Share on other sites

Так вопрос задан с целью оптимизации времени и денег, я понимаю, что инет и не подеретесь, но ведь можно спокойно без суеты все прояснить, Так и буду делать , подам уточненку с добавлением новых требований, примут - гуд, вынесут ухвалу без движения до ухвалы, оплачу, но вот за обеспечение доказательств все равно придется платить сразу, хоть до , хоть после подачи уточненки, я правильно понял.

Вопрос касался следующего, если в уточненке добавляются требования, надо или нет их (новые требования) оплачивать, вообщем будем смотреть на суд и по делу решать, всем спасибо.

 

Всё правильно, решайте всё по ходу, если что не так то судья вынесет ухвалу и даст Вам срок для исправления...

 

А зачем Вам вообще это обеспечение доказательств, разве просто нельзя обойтись истребованием?

Link to comment
Share on other sites

Пани БОЛТ, скажите, а где вообще речь шла об истребовании доказательств?

Я понимаю, что для Вас одно и тоже обеспечение иска, обеспечение доказательств, истребование доказательств и т.п., но законодатель эти понятия четко разграничивает.

Простите, у Вас еще не тот уровень, чтобы со мной спорить!

Пани СОВА, смотрю Ваш тон немного поменялся. К чему бы это?

Нет, я не предлагаю расчитывать "на авось", я предлагаю человеку опираться НА ЗАКОН!

 

Вот почитайте мою мотивацию апелляции, и ткните мне носом где я не прав!

 

Не оплата судебного сбора при истребовании доказательств имеет риском не удовлетворение Вашего ходатайство и в результате не получение Важных документов.

Так какой смысл в этом?

отказ в истребовании не обжалуется в апелляции.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Весело тут у ВАС :)

"Я ему про ФОМУ, а он мне про ЯРЕМУ" :)

Юрий, Вы тоже ТУДА?

При чем тут истребование доказательств, если речь вообще об обеспечении иска?! 

Вообщем поржал...

 

ПС: БОЛТ, про ст. 4 ЗУ про СС - это ЦИТАТА из решения суда 1й инстанции которое я обжаловал! (успешно)

ПС": истребование доказательств - 100000000% бесплатное. Обеспечение - другое дело, платное, но это совсем не одно и тоже!

Link to comment
Share on other sites

Не оплата судебного сбора при истребовании доказательств имеет риском не удовлетворение Вашего ходатайство и в результате не получение Важных документов.

Так какой смысл в этом?

отказ в истребовании не обжалуется в апелляции.

 

 

 Інформ лист

№ 10-1386/0/4-12                             Головам апеляційних судів областей,

 

 від 27.09.2012                                  міст Києва та Севастополя,

                                                           Апеляційного суду Автономної

                                                           Республіки Крим

 

 

Про деякі питання практики

застосування Закону України

«Про судовий збір»

        

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає за необхідне звернути увагу судів на наступне.

 

5. Підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову.

Разом із тим статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі за подання заяви про забезпечення доказів чи позову.

Враховуючи аналогічні ситуації, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову, суд має залишити таку заяву без руху.

 

6. Сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише у випадку, якщо така заява розглядається у порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотання про витребування доказів (стаття 137 ЦПК ), яке розглядається за правилами статей 130, 168 ЦПК.  

Link to comment
Share on other sites

ПС: БОЛТ, про ст. 4 ЗУ про СС - это ЦИТАТА из решения суда 1й инстанции которое я обжаловал! (успешно)

ПС": истребование доказательств - 100000000% бесплатное. Обеспечение - другое дело, платное, но это совсем не одно и тоже!

 

Я непонимаю о чём Вы... А я разве не одно и то же говорю с Вами... Я разве не говорю, что истребование бесплатно... Я разве не говорю, что истребование и обеспечение, это не одно и то же, а совсем разные вещи...???

Link to comment
Share on other sites

 

725] Інформ лист

725]№ 10-1386/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про деякі питання практики

застосування Закону України

«Про судовий збір»

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає за необхідне звернути увагу судів на наступне.

5. Підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову.

Разом із тим статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі за подання заяви про забезпечення доказів чи позову.

Враховуючи аналогічні ситуації, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову, суд має залишити таку заяву без руху.

6. Сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише у випадку, якщо така заява розглядається у порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотання про витребування доказів (стаття 137 ЦПК ), яке розглядається за правилами статей 130, 168 ЦПК.

если честно, забыл об этой позиции.

она хороша, хотя она и в пользу людей,что удивительно.

Я стал в обязательном порядке оплачивать судебный сбор после того, как два суда отказали в истребовании на этом основании. В апелляцию определение не обжалуется.

Что дальше?если повезет, то в апел. произв. (после вынесения решения в первой инстанции) Ваше ход. будет удовлетворено, но зачем такие риски?

Для т.с: мое мнение,чем больше Вы даете зацепок судье, тем больше шансов, что Ваше ходатайство не будет удовлетворено.

Вы хотите,что бы Ваше ходатайство было удовлетворено?

Тогда заплатите судебный сбор сразу и парьтесь.

Link to comment
Share on other sites

По ходу такой вопросик:

Как лучше истребовать доки - в самом иске по ЗПП (больше вероятность не оплачивать СС) или отдельным клопотанням? 

Буду подавать иск к кредитному союзу по нарушениям ЗПП. Было обращение в Нацфинуслуг о предоставлении копии акта о нарушениях при выдаче кредитов. Ответ пришёл в виде отписки о невозможности предоставить служебную информацию, т.е само наличие акта подтверждено. Вторые доки находятся у самого КС, которые я по определению не могу предоставить, т.к. они являются внутренней документацией.

Link to comment
Share on other sites

ПАНИ Вованчик, чаще всего все зависит от обстоятельств. Когда мне надо быстро и без головняка получить доказательства или арест и решить спор, то я не буду заморачиваться и долбить судью толкованием законов (для судьи это сложно и часто малопонятно :blink: ), в такой ситуации мне проще переплатить 100-200 гривен и побыстрее получить результат. Когда дело нужно затянуть - то тут можно и поиграться и с подачами апелляций и кассаций и т. д.

Топикстартер спрашивал, как лучше поступить, ему и посоветовали самый простой и оптимальный путь. Понятно что, "у Вас уже тот уровень", но когда Вы советуете человеку подавать все без оплаты судебного сбора, Вы толкаете человека на явно проигрышный путь, так как простому человеку доказать в апелляции и кассации это будет практически не возможно. При этом не забывайте о нашей судебной системе, которая иногда выносит решения "Потому-что гладиолус" и одно решение апелляции еще не является примером устоявшейся судебной практики. Соответственно, исходя из того, что на сайте просят проконсультироваться в основном простые заемщики, то и ответы даются исходя из пути наименьшего сопротивления.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

По ходу такой вопросик:

Как лучше истребовать доки - в самом иске по ЗПП (больше вероятность не оплачивать СС) или отдельным клопотанням? 

Буду подавать иск к кредитному союзу по нарушениям ЗПП. Было обращение в Нацфинуслуг о предоставлении копии акта о нарушениях при выдаче кредитов. Ответ пришёл в виде отписки о невозможности предоставить служебную информацию, т.е само наличие акта подтверждено. Вторые доки находятся у самого КС, которые я по определению не могу предоставить, т.к. они являются внутренней документацией.

Истребование документов в порядке ст 137 ЦПК не оплачивается (читаем небольшую баталию выше).

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show