Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности с поручителя

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29619965

Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 лютого 2013  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Штелик С.П.,

суддів:               Дем'яносова М.В.,                        Коротуна В.М.,            

                           Касьяна О.П.,                             Попович О.В.,

за участі представника ПАТ "УкрСиббанк"  Ігнатенка В.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2011 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 вересня           2011 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором  № 11066047000 від  27 жовтня 2006 року в загальній сумі 2 115 509 грн. 56 коп., що складається із заборгованості за основним простроченим кредитом - 1 395 829 грн. 50 коп., заборгованості за відсотками - 604 675 грн. 14 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 26 027 грн. 85 коп. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом -88 977 грн. 07 коп. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -   120 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2011 року змінено в частині стягнення судових витрат та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір по 850 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - по 60 грн. з кожного. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2012 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за п. 1.3. договору поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_5 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що й позичальник ОСОБА_4, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі. Згідно з п. 1.4. відповідальність поручителя і позичальника є солідарною, що цілком відповідає нормам статті 554 ЦК України.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і  обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Установлено, що сторони уклали кредитний договір № 11066047000 від 27 жовтня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_4 отримала від позивача на споживчі цілі кредит у сумі 190 тис. доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 10,3 % річних.

27 жовтня 2006 року позивач та ОСОБА_4 підписали іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_4, як власниця, передала в іпотеку нерухоме майно, а саме, п'ятикімнатну квартиру загальною площею                     147,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-46).

Даний кредит забезпечений договором поруки від 27 жовтня 2006 року, згідно з яким поручителем є ОСОБА_5  (а.с. 47).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

При цьому, внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

Відповідно до п. 22 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня               2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Установлено, що згідно з наданої ПАТ "УкрСиббанк" довідки-розрахунку відсоткова ставка за користування кредитними коштами                         з 11 липня 2008 року збільшена до 15,30%, з 11 вересня 2008 року до 17,30 % (а.с. 33 - 40).

Пунктом 2.1 договору поруки вказано, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позивачальником, в наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя (а.с. 47).

Матеріали справи не містять доказів згоди поручителя на підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; доводи ОСОБА_5 належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи обмежився лише поясненнями та доказами, наданими позивачем, таким чином обмеживши права поручителя; суд не з'ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, та  прийшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

        

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 вересня             2011 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 21 грудня               2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня            2012 року  скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                           С.П. Штелик

Судді:                                                                                                     М.В. Дем'яносов

                                                                                                                                О.П. Касьян

                                                                                                                                В.М. Коротун

                                                                                                                                О.В. Попович  

                                                                                                                                    
 

[у.zaporozhskiy]

Решений, принятых по результату пересмотра в реестре нет.