Постановление ВСУ по пересмотру о неправомерности отказа открытия исполнительного производства при отсутствии кода должника

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 червня 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор’євої Л.І., Лященко Н.П., Патрюка М.В.,

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,-

 

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 за заявою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 27 грудня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1.

 

Зазначало, що державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості за спожиту електричну енергію з підстав відсутності в судовому наказі ідентифікаційного номера або номера та серії паспорта боржника.

 

Вважаючи такі дії незаконними, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просило скасувати зазначену постанову.

 

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 вересня 2013 року, скаргу задоволено: визнано незаконними дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 1 серпня 2013 року НОМЕР_1; скасовано вказану постанову державного виконавця з примусового виконання судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2013 року № 2н/265/624/13 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 1 476 грн 87 коп.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2013 року вказані судові рішення залишено без змін.

 

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2013 року Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області порушує питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2013 року та від 15 січня 2014 року.

 

Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області вказує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

 

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і визнаючи дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області незаконними, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що державним виконавцем не використані в повному обсязі надані йому права та обов’язки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відомості про ідентифікаційний номер або номер та серію паспорта боржника можуть бути надані лише на вимогу державного органу, яким ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не є. Крім того, позбавлений такої можливості й суд, зважаючи на процедуру розгляду заяв про видачу судового наказу, який відбувається без судового засідання та виклику стягувача та боржника для заслуховування їхніх пояснень.

 

Разом із тим в інших справах з подібних правовідносин, на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права посилається у своїй заяві заявник, судом, на відміну від справи, яка переглядається, зазначено, що відсутність у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номера боржника свідчить про те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження є правомірною.

 

Викладене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. ст. 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

 

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

 

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

 

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

 

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

 

За таких обставин висновки суду у справі, яка переглядається, відповідають вимогам закону, а підстав вважати заяву Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області обґрунтованою немає.

 

Відповідно до ст. 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

 

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а :

 

У задоволенні заяви Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області відмовити.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий А.Г. Ярема

Судді:

Л.І. Григор’єва 

Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк 

М.В. Патрюк

Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

 

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.

 

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

 

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

 

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/EE91481326A1A7F6C2257D040035ADED

[у.zaporozhskiy]

 

 

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

 

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/EE91481326A1A7F6C2257D040035ADED

 

 

Интересное основание для отказа.

[Bolt]

Как-то небрежно так относятся к ИНН... А если например у должников данные будут совпадать, то как они собираются их идентифицировать... Так можно и с невинного долг стягнуть...

[у.zaporozhskiy]

Как-то небрежно так относятся к ИНН... А если например у должников данные будут совпадать, то как они собираются их идентифицировать... Так можно и с невинного долг стягнуть...

Вопрос в том, что они обязаны самостоятельно установить инн, невиновный человек по получению постановления об открытии исполнительного производства, имеет право самостоятельно пойти в ГИС и объяснить, что они что-то путают.

А вообще исполнители народ ленивый, написал обращения с требованием закрыть производство об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Так они начали писать, что должник не доказал, что это жилье является единственным и т.д.

Хотя имеют право сделать это самостоятельно.

[Bolt]

Вопрос в том, что они обязаны самостоятельно установить инн, невиновный человек по получению постановления об открытии исполнительного производства, имеет право самостоятельно пойти в ГИС и объяснить, что они что-то путают.

А вообще исполнители народ ленивый, написал обращения с требованием закрыть производство об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Так они начали писать, что должник не доказал, что это жилье является единственным и т.д.

Хотя имеют право сделать это самостоятельно.

 

Ну да конечно... А они посмотрят и скажут, "да да рассказывайте рассказывайте"...

 

А то что ленивый и юридически неграмотный то это точно...

[ВАВАНчик]

Обидно...

13.06 получил отказ в открытии ИП именно потому, что в ИЛ не было кода ЕГРПОУ регистрационой службы (должника)...

И 10 дней закончились 23.06 за 2 дня до этого решения.... А я не стал его обжаловать :-(

ПС: кстати получив 13.06 отказ, я начал очень рассчитывать на то, что именно благодаря тому, что в постановлениях вынесенных по КУпАП не вписан ИНН должника - то должны отказывать в открытии ИП... Не долго я радовался... :-(

Вообщем как по мне противречивое решение...

Но самое главное оно расставляет точки над і. И значит оно устанавливает единые для всех правила. Надеюсь хоть здесь будет принцип "закон один для всех", а не как обычно у нас...