Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда Ровенской области об удовлетворении требований ТОВ "Кредитные инициативы"

[у.zaporozhskiy]

другому делу, которое было основанием для остановки производства

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41557383

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада 2014  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Штелик С.П.,

суддів:               Дем'яносова М.В.,                        Парінової І.К.,

                          Коротуна В.М.,                        Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 березня 2014 року,

    в с т а н о в и л а:

    Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"           (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 08 травня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1701/0508/88-055 відповідно до якого вона отримала кредит у сумі 34 тис. доларів США.

    На забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, згідно з яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

    28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі ? ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") та ПАТ "Сведбанк" укладено договір факторингу, відповідно до якого права вимоги за вказаним кредитним договором були відступлені ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".

    28 листопада 2012 року ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" продала кредитний договір від 08 травня 2008 року  № 1701/0508/88-055     ТОВ "Кредитні ініціативи".

    Таким чином усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором належать ТОВ "Кредитні ініціативи".

    Взяті зобов'язанні за кредитним договором позичальник не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати кредиту, відсотків, пені. Загальна сума боргу станом на 01 березня 2013 року становить 446 379 грн            55 коп. Претензія банку до відповідача залишилась без задоволення.

    Зважаючи на невиконання позичальником зобов'язання щодо виконання умов кредитного договору, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості зі сплати  кредиту, відсотків, пені за рахунок предмета іпотеки.

    Позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 травня  2008 року № 1701/0508/88-055, яка станом на           01 березня 2013 року складає 446 379 грн 55 коп., та складається із заборгованості: за кредитом - 251 520 грн 93 коп., за відсотками - 96 592 грн 84 коп., пені ? 98 265 грн 78 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на  квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 33,6 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

    Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області                   від 30 жовтня 2013 року в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 14 березня                2014 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області                   від 30 жовтня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов          ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено.

    У рахунок погашення 446 379 грн 55 коп. заборгованості               ОСОБА_4 за кредитним договором від 08 травня 2008 року                       № 1701/0508/88-055, з яких: заборгованість за кредитом складає 251 520 грн 93 коп., за відсотками - 96 592 грн 84 коп., пенею - 98 265 грн 78 коп., звернуто стягнення на нерухоме майно, право власності на яке належить ОСОБА_3 та є предметом договору іпотеки від 08 травня 2008 року № 1701/0508/88-055-Z-1, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу ТОВ "Кредитні ініціативи" предмета іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ТОВ "Кредитні ініціативи" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; встановлено початкову ціну предмета іпотеки ? 215 494 грн.

    Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" судовий збір у розмірі 3 441 грн.

    У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

    Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

    Проте рішення апеляційного суду зазначеним нормам процесуального права не відповідає.

    Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник указує на те, що  рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 липня 2013 року визнано недійсними кредитний договір від 08 травня 2008 року            № 1701/0508/88-055  укладений між банком та ОСОБА_4 та договір іпотеки від 08 травня 2008 року № 1701/0508/88-055-Z-1, укладений між ним та ПАТ "Сведбанк". Рішення вступило в законну силу і є обов'язковим до виконання відповідно до п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України. Крім цього, апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" подано з пропуском строку, встановленого для звернення з апеляційною скаргою, клопотання про поновлення цього строку не заявлялося, однак справу розглянуто по суті.

    За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

    Статтею 57 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

    Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

    Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Установлено, що ухвалою апеляційного суду Рівненської області              від 17 січня 2014 року зупинено провадження у справі  до вирішення питання  про перегляд заочного рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Сведбанк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними (а. с. 97).

    Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого              2014 року відновлено провадження  у цій справі, оскільки станом                        на 27 лютого 2014 року рішення Здолбунівського районного суду                         від 12 липня 2013 року не вступило в законну силу (а. с. 104).

    На запит апеляційного суду Рівненської області від 21 лютого                  2013 року про стан рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 липня 2013 року районним судом повідомлено, що 06 грудня 2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подано заяву про перегляд заочного рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 липня 2013 року у справі. Розгляд заяви призначено на 06 березня 2014 року, у зв'язку з цим вказане заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 липня 2013 року не набрало законної сили.

    Ураховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду, постановляючи ухвалу про відновлення провадження у справі, не звернула уваги на те, з яких підстав вона постановлена ухвала про зупинення провадження у справі, та відновивши таке, не сприяла встановленню фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

    Крім цього встановлено, що копію рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2013  року ТОВ "Кредитні ініціативи" отримали 13 листопада 2013 року (а. с. 72 повідомлення про вручення поштового відправлення).

    З апеляційною скаргою ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося              26 листопада 2013 року (штемпель на конверті), хоча останнім днем для звернення було 25 листопада 2013 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 294 ЦПК України.

    Однак апеляційний суд на це уваги не звернув  та відкрив апеляційне провадження у справі.

    Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України на вказане уваги не звернув, не дотримався встановленого  ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; доводи відповідача належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи, обмежився лише поясненнями та доказами, наданими позивачем, таким чином обмеживши права відповідача та не забезпечивши належним чином відповідача правом на судовий захист; суд не з'ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

    При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.                 У рішенні суду обов'язково повинно бути зазначено встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

    Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

    За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    

    у х в а л и л а:

    

    Касаційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити частково.

    Рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 березня           2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    

    

Головуючий                                                                                           С.П. Штелик                

Судді:                                                                                                     М.В. Дем'яносов  

                                                                                                                                В.М. Коротун

                                                                                                                                І.К. Парінова

                                                                                                                                О.В. Ступак

 

6

 

№ 6-16308св14

Головуючий у І інстанції:  Шуляк А.С.      

Доповідач: Дем'яносов М.В.
 

[у.zaporozhskiy]

Мне вот интересно, может ли быть указанное основанием для отмены определения об открытии апелляционного производства и как следствие отказ в его открытии?