Постановление ВСУ по пересмотру о правомерном отказе АХА страхование в выплате страхового возмещения в зоне АТО

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 січня 2016 року

 

місто Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Шицького І.Б.,

суддів:

Берднік І.С.,

Ємця А.А.,

Жайворонок Т.Є.,

Колесника П.І.,

 

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» –

Цигарьова О.О.,

Захарченка Ю.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі – Страхова компанія) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 910/12492/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» (далі – ТОВ «Автосан Моторс») до Страхової компанії про стягнення суми,

 

в с т а н о в и л а:

 

У травні 2015 року ТОВ «Автосан Моторс» звернулося з позовом до Страхової компанії про стягнення 6 040 810,77 грн, з яких 3 993 670,33 грн страхового відшкодування, 115,98 грн пені, 1 892 999,74 грн втрат від інфляції, 104 024,72 грн – 3 % річних та 50 000,00 грн витрат на оплату послуг експерта.

 

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем (страховиком) договору добровільного страхування майна підприємств та підприємців від 30 квітня 2014 року № 1544ип/14д/цп (далі – Договір страхування).

 

Рішенням господарського суду міста Києва від 27 липня 2015 року позов задоволено частково.

 

Стягнуто зі Страхової компанії 3 454 071,74 грн страхового відшкодування, 36 613,16 грн пені, 1 769 393,71 грн втрат від інфляції, 70 974,08 грн – 3 % річних і 71 915,01 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року рішення господарського суду міста Києва від 27 липня 2015 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 27 липня 2015 року залишено в силі.

 

Обґрунтовуючи постанову, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції про визнання заявленої страхувальником події страховим випадком і про відсутність у матеріалах справи належних доказів, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин або терористичного акту, тобто обставин, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами Договору страхування.

 

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що Договір страхування було укладено після видання Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» щодо проведення антитерористичної операції, у тому числі на території міста Донецьк, де розташовано застраховане майно, а тому Страхова компанія мала усвідомлювати, що ризики, включені до переліку страхових випадків, передбачених Договором страхування, можуть настати.

 

Страхова компанія подала заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 910/12492/15 з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 6, 8, 25, 26 Закону України «Про страхування» (далі – ЗУ «Про страхування»), статей 1–19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», статей 11, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» та статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

 

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2015 року у справі № 910/4372/15-г, від 22 вересня 2015 року у справі № 910/195/15-г, від 8 вересня 2015 року у справі № 910/27351/14 та від 7 вересня 2015 року у справі № 910/8885/15, в яких, за подібних правовідносин, висловлено позицію про відсутність підстав для кваліфікації події як страхового випадку з огляду на обмеження дії договору страхування внаслідок проведення антитерористичної операції, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Господарськими судами встановлено, що 30 квітня 2014 року між ТОВ «Автосан Моторс» (страхувальником) і Страховою компанією (страховиком) укладено Договір страхування, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме: будівлею автосалону площею 3688,4 кв. м, включаючи невід’ємні комунікації, скляні елементи, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, за адресою: АДРЕСА_1 (далі – застраховане майно).

 

Згідно з додатком № 2 до Договору страхування застраховано будівлю автосалону, включаючи невід’ємні комунікації, скляні елементи, внутрішнє та зовнішнє оздоблення; страховий платіж встановлено у розмірі 21 240,00 грн.

 

Додатковими угодами від 12 травня 2014 року № 1 і від 20 травня 2014 року № 2 сторони внесли зміни до Договору страхування, збільшили загальну страхову суму до 25 980 852,61 грн і встановили страховий платіж у сумі 23 275,82 грн.

 

Підпунктами 13.1, 13.2 і 13.3 пункту 13 Договору страхування сторони передбачили страхові ризики, страхові випадки та виключення зі страхових випадків відповідно. Так, підпунктами 13.1.1–13.1.10 пункту 13 Договору страхування до страхових ризиків віднесено пожежі, задимлення, вибухи (вибух внаслідок протиправних дій третіх осіб є страховим випадком), удари блискавки, падіння пілотованих літальних об’єктів або їхніх частин, стихійні лиха, дію води, сторонній вплив (безпосередній наїзд наземних транспортних засобів або саморушних машин, безпосередній вплив водних транспортних засобів або самохідних плаваючих інженерних споруджень, безпосередня дія ударної хвилі надзвукового літака), протиправні дії третіх осіб, розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень.

 

Відповідно до підпунктів 13.3.2–13.3.3 пункту 13 Договору страхування не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема, військових дій, а також маневрів або інших військових заходів із моменту оголошення компетентними державними органами надзвичайного стану або воєнного стану на території розташування застрахованого об’єкта, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків за умови та з моменту відповідного визнання таких явищ компетентними державними органами відповідно до чинного законодавства України.

 

Підпунктами 15.1.1, 15.1.2, 15.1.6–15.1.8 пункту 15 Договору страхування встановлено, що при настанні події, яка за умовами цього договору може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (вигодонабувач) зобов’язаний: негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин повідомити компетентні органи; негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин, у будь-який спосіб повідомити страховика та протягом двох робочих днів після настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, надати страховику письмову заяву про настання події, яка має ознаки страхового випадку; забезпечити представнику страховика можливість огляду місця події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, та самостійної попередньої оцінки понесеного збитку; забезпечити представнику страховика можливість огляду пошкодженого майна для з’ясування причин та розмірів збитку, а також забезпечити участь представника страховика в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитків; надати всі необхідні документи згідно з розділом 16 цього Договору.

 

9 вересня 2014 року ТОВ «Автосан Моторс» телефоном повідомило відповідача про настання події, яку може бути кваліфіковано як страховий випадок.

 

10, 17, 26 і 30 вересня 2014 року позивач звертався до Донецького МУ ГУМВС України у Донецькій області із заявами № 543, № 564, № 580 і № 603 відповідно про вчинення кримінальних правопорушень невстановленими особами, а саме умисного пошкодження та знищення застрахованого майна в результаті вчинення вибухів.

 

Заявами про настання страхової події від 10 вересня 2014 року № 542, від 17 вересня 2014 року № 563, від 26 вересня 2014 року № 579 і від 30 вересня 2014 року № 602 ТОВ «Автосан Моторс» повідомило Страхову компанію про пошкодження та знищення невстановленими третіми особами застрахованого майна у період з 9 по 29 вересня 2014 року шляхом вчинення руйнівного впливу ударних хвиль та осколків від численних вибухів артилерійських снарядів і просило відповідача кваліфікувати цю подію як страховий випадок.

 

За заявленою страхувальником подією Страхова компанія склала страховий акт від 10 жовтня 2014 року № 1544ип/14д/цп-1, в якому кваліфікувала випадок як нестраховий, посилаючись на підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Договору страхування, і надіслала ТОВ «Автосан Моторс» лист від 10 жовтня 2014 року № 8744/26ЦВ про відмову у виплаті йому страхового відшкодування.

 

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 ЗУ «Про страхування», за змістом якої договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

 

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про страхування» страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

 

За змістом положень статті 988 ЦК України, статті 20 ЗУ «Про страхування» обов’язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

 

Тобто приписи наведених норм нерозривно пов’язують момент виникнення обов’язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

 

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

 

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

 

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

 

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Донецьк.

 

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства місто Донецьк, на території якого розташовано застраховане майно, є частиною території України, тимчасово окупованої незаконними терористичними збройними формуваннями, де триває антитерористична операція. Ці фактичні дані доказами не спростовано і визнано такими, що відповідають дійсності.

 

Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, та на підставі підпункту 13.3.3 пункту 13 Договору страхування заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

 

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

 

Суд касаційної інстанції не звернув уваги, що вимоги цієї статті поширюються виключно на відносини, що виникають у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань та встановлюють форму посвідчення підстав звільнення від відповідальності – сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції. Отже, необхідність застосування приписів статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у цій справі спростовується відсутністю у відповідача обов’язку щодо виплати страхового відшкодування.

 

Наявність чи відсутність у Страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень Договору страхування заявлена ТОВ «Автосан Моторс» подія є виключенням із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень статті 617 ЦК України.

 

Тому заява Страхової компанії підлягає задоволенню, постанову Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року слід скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року залишити в силі як законну та обґрунтовану.

 

Відповідно до частини шостої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни судового рішення без направлення справи на новий розгляд Верховний Суд України змінює і розподіл судових витрат, тому обов’язок зі сплати судового збору покладається на позивача.

 

Керуючись статтями 49, 11116, 11123, 11124, 11125, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а:

 

Заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.

 

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 910/12492/15.

 

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі № 910/12492/15 залишити в силі.

 

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» (код 32458237) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (код 20474912) 119 220,87 грн (сто дев’ятнадцять тисяч двісті двадцять гривень вісімдесят сім копійок) витрат зі сплати судового збору.

 

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий І.Б. Шицький 

Судді:

І.С. Берднік

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/167B17CD1BEC72F0C2257F4D005061B3

[ANTIRAID]

Интересное решение ВСУ без каких-либо доказательств пришел к выводу, что здесь присутствует террористический акт. И страховики молодцы, зная о таком положении вещей подписали договор страхования.

 

И то что распоряжение КМУ вступили в силу позже страхового случая никого не смутило.

[ALTIS]

Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» - відповідно, террористична загроза існувала...про що свідчить сама назва ПОДОЛАННЯ !

доречі -не розкрито терміну террористична загроза.

       30 квітня 2014 року між ТОВ «Автосан Моторс» (страхувальником) і Страховою компанією (страховиком) укладено Договір страхування, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме: будівлею автосалону площею 3688,4 кв. м, включаючи невід’ємні комунікації, скляні елементи, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, за адресою: АДРЕСА_1 (далі – застраховане майно).

 Тут надо посмотреть...Обе стороны и Страхователь и ПРЕДСТАВИТЕЛЬ АХА в Регионе отчетливо знали что делают, уверен, даже просчитали кирпичи, что останутся на потом...

(маленькая справка -

AXA Group (Франція) – це світовий лідер у сфері страхування та управління активами.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» - один з лідерів на ринку ризикового страхування України, представлена на українському страховому ринку з 2007 року, входить до французької Групи AXA,.

  То есть, отчётливо видно - договор заключался сознательно, о чём свидетельствуют и дополнительные соглашения:  Додатковими угодами від 12 травня 2014 року № 1 і від 20 травня 2014 року № 2 сторони внесли зміни до Договору страхування, збільшили загальну страхову суму до 25 980 852,61 грн і встановили страховий платіж у сумі 23 275,82 грн.  

Учитывая, что принятие риска по страхованию имущества принимается не Региональным отделением, а центральным, да ещё и в нестабильной зоне,  отчетливо просматривается развод хранцузов ( обязаны перстраховать ), но увы...!

 ....а вот интересно,  "волнуется" организованная толпа, с битами колбасы, бьёт -крушит, это ПРОТИВОПРАВНЫЕ ДЕЙСТВИЯ ТРЕТЬИХ ЛИЦ или Украина вся!!! в зоне терорристической угрозы  ?

Тогда, на сегодняшний день, страхование имущества - блеф и развод на деньги.

Всегда можно списать на организованные волнения, - будет гриппера эпидемия, или нет,  или проиграет в футбол любимая команда