Определение ВССУ о возможности взыскания вклада с Дельта банка в котором уже введена временная администрация

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

16 грудня 2015 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,

Маляренка А.В., Парінової І.К., 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2015 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), обґрунтовуючи вимоги тим, що 31 жовтня 2014 року між нею та банком укладено договір строкового банківського вкладу № 00004009010945 «Найкраща пропозиція on-line у доларах США», згідно з умовами якого нею внесено на депозитний рахунок у банку кошти в розмірі 2 832 доларів США строком на 3 місяці. Відповідно до умов договору датою повернення вкладу було 29 січня 2015 року. 30 січня 2015 року вона звернулася до відділення банку із вимогою про повернення вкладу, проте у поверненні вкладу їй було відмовлено. Того ж дня вона звернулася із заявою до голови ради директорів ПАТ «Дельта Банк» про видачу коштів з поточного рахунку, на який нібито було перераховано частину коштів з депозитного рахунку. Посилаючись на те, що отримати свої кошти на даний час вона не може, позивач остаточно просила стягнути з відповідача на її користь банківський вклад разом із передбаченими договорами процентами.

 

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором банківського вкладу «Найкраща пропозиція on-line у доларах США» від 31 жовтня 2014 року № 00004009010945 в розмірі 71 927 грн 28 коп., що за курсом НБУ станом на 03 березня 2015 року еквівалентно 2 877 доларів 88 центів США. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, й ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

 

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

 

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Судами встановлено, що 31 жовтня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу № 00004009010945, згідно з умовами якого останньою внесено на депозитний рахунок 2 832 долари США зі строком повернення вкладу до 29 січня 2015 року та сплатою відсотків у розмірі 5,5 % річних і додатковою ставкою 6 % річних у разі чинності договору станом на дату закінчення строку залучення вкладу.

 

30 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до голови ради директорів ПАТ «Дельта Банк» через заступника начальника Івано-Франківського відділення із заявою про повернення коштів за договором банківського вкладу у зв'язку із закінченням строку дії укладеного договору, яка залишена без задоволення.

 

Також встановлено, що на підставі постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким у період з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк».

 

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до положень ст. ст. 530, 629, 1060, 1061 ЦК України відповідач повинен був повернути позивачу вклад по закінченню строку його дії, проте не виконав зазначених вимог закону й взятих на себе зобов'язань за спірним договором.

 

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

 

Згідно із ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

 

Умовами спірного договору банківського вкладу, зокрема п. 1.10, визначено, що вклад повертається по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування, на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № 26201703301496, відкритий в установі банку.

 

Згідно з п. 1.9 вказаного договору таким самим шляхом відбувається зарахування процентів за вкладом, що виплачуються щомісячно.

 

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

 

Таким випадком, зокрема, є визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI наслідки запровадження тимчасової адміністрації в банку.

 

У п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону термін недоступність вкладів визначено як неможливість отримання вкладником під час виведення неплатоспроможного банку з ринку вкладу, включаючи відсотки за ним, протягом семи робочих днів з дня закінчення строку дії договору (або з дня запровадження тимчасової адміністрації, якщо договір закінчився до цієї дати) або з дня вимоги (за вкладами на вимогу, за поточними чи картковими рахунками), здійсненої протягом дії тимчасової адміністрації.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється у спосіб, визначений цим Законом.

 

Згідно з ст. 29 вказаного Закону Фонд набуває право кредитора банку.

 

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

 

З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених п. 1 ч. 6 цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

 

Виходячи із положень наведених норм Закону та того, що між сторонами укладено договір банківського вкладу, зобов'язальним по виплаті коштів позивачу є банк, а не Фонд. У разі недостатності у банку коштів для виконання зобов'язань, йому Фондом надається цільова позика.

 

Крім того, главою 50 ЦК України встановлені підстави припинення зобов'язання, зокрема: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи, а також на інших підставах, встановлених договором або законом.

 

Отже, положення закону про незадоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку з огляду на поняття «задоволення» (фактичне одержання управленою стороною від боржника предмета зобов'язання), за відсутності у Законі заборони на подання позову і його вирішення в суді, є порушенням конституційного права особи на судовий захист порушених прав.

 

Відмова в задоволенні вимог до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація, до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, є необґрунтованою.

 

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням вказаних вимог закону та умов договору банківського вкладу, з дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки ПАТ «Дельта Банк» не виконало умови договору та не здійснило виплату належних ОСОБА_3 грошових коштів, що знаходяться на її рахунку у відповідача, тому порушене право вкладника підлягає захисту.

 

Доводи касаційної скарги щодо незастосування до спірних правовідносин Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними, оскільки вказаний закон не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті.

 

Крім того рішення суду, яким на користь позивача стягнуто суму вкладу з банку, не змінює порядку виплати коштів за договором банківського вкладу, визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 

Оскільки доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

 

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

 

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2015 року залишити без змін. 

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: М.В. Дем'яносов

В.М.Коротун

А.В.Маляренко

І.К.Парінова

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/54758563