Постановление ВСУ о незаконности снятия с регистрации без решения суда об устранения препятствий


Recommended Posts

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/D766E8DBFD06AEEEC2257E960021D9F6

 


 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

30 червня 2015 року                                                                                                          м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Самсіна І.Л.

суддів:

Волкова О.Ф., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Терлецького О.О., Яреми А.Г., –                

 

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Голосіївського районного відділу Державної міграційної служби України у м. Києві (далі – відділ ДМСУ), третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії,

 

в с т а н о в и л а:

 

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до відділу ДМСУ, третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неправомірно у грудні 2012 року зняв позивачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Суди встановили, що місце проживання позивачів було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3 – з 25 лютого 2003 року, ОСОБА_1 з 25 лютого 2003 року, ОСОБА_2 з 7 жовтня 2004 року, про що вчинено відповідні записи на сторінці 11 паспортів громадянина України вказаних осіб, копії яких наявні у справі.

20 грудня 2012 року позивачів було знято з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою за рішенням суду, про що зазначено в довідках комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація – 1Н» (далі – КП «ЖЕО – 1Н») від 19 березня 2014 року та від 2 квітня 2014 року.

24 квітня 2014 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 подала до відділу ДМСУ заяву про внесення змін до реєстраційного обліку місця проживання, в якій просила внести необхідні зміни до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи з метою виправлення помилки щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що такі зміни внесені помилково.

Листом від 23 травня 2014 року № 2/942/1, відповідач повідомив ОСОБА_1, що згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 17 грудня 2012 року № 36778536 ОСОБА_4 є єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з чим 20 грудня 2012 року за його заявою ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання згідно із статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин; далі – Закон № 1382-IV).

Про зняття позивачів з реєстраційного обліку вони дізналися у березні, квітні 2014 року, коли звернулися до КП «ЖЕО – 1Н» для отримання довідок з місця проживання – форми № 3.

Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 14 серпня 2012 року у цивільній справі № 2601/13029/12, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року, задовольнив позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3; витребував із незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру за АДРЕСОЮ_1; визнав за ОСОБА_4 право власності на вищевказану квартиру.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2014 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 вересня 2014 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 січня 2015 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статті 7 Закону № 1382-IV та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На обґрунтування заяви  додано копії постанови Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2012 року (справа № К-51316/09-С) та постанови Верховного Суду України від 16 січня 2012 року (справа № 6-57цс11)

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року (справа № 6‑57цс11) міститься такий висновок щодо застосування статті 7 Закону № 1382-IV у подібних правовідносинах.

            Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, зазначеному висновку Верховного Суду України не  відповідає, у зв’язку з чим ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2015 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року підлягають скасуванню.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, що переглядається, а також враховуючи висновок Верховного Суду України щодо застосування положення статті 7 Закону № 1382-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає необхідним ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року та  постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голосіївського районного відділу Державної міграційної служби України у м. Києві, третя особа – ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Зобов’язати Голосіївський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Києві скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку про зняття ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

 

І.Л. Самсін

Судді:

О.Ф. Волков

Л.І. Григор’єва

 

М.І. Гриців                        

В.І. Гуменюк

 

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

 

В.В. Кривенко

Н.П. Лященко

 

В.Л. Маринченко

Л.І. Охрімчук

 

П.В. Панталієнко

О.Б. Прокопенко

 

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

 

В.М. Сімоненко

О.О. Терлецький

 

А.Г. Ярема

 

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...