Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности в пользу Приватбанка,


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/61689974

Державний герб України
У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року                                             м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДьоміної О.О., суддів:      Леванчука А.О.,   Ситнік О.М., Савченко В.О.,   Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду  Одеської області від 18 лютого 2015 року,в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 08 липня 2006 року між позивачем та відповідачкою укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого останній був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 20 600 грн зі сплатою 30 % річних.

Відповідачка порушила умови виконання кредитного договору, у зв'язку з чим станом на  08 липня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 53 741 грн 35 коп. Від цієї суми позивач відрахував 20 872 грн           24 коп., які стягнуті за судовим рішенням. Враховуючи викладене, вказував, що  заборгованість становить 32 869 грн 11 коп., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн та штраф (процентна складова) - 1 643 грн 46 коп., які просив стягнути з відповідачки на свою користь.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  Одеської області від 18 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 869 грн 11 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_7 від 12 червня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2015 року справу призначено до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року     № 163/0/32-16 призначено повторний автоматичний розподіл справ у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_7, у результаті чого 28 липня 2016 року зазначену справу передано судді-доповідачу Ситнік О.М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Судом встановлено, що 08 липня 2006 року між позивачем та відповідачкою укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого останній був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі  20 600 грн зі сплатою 30 % річних.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ‒ відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позичальником порушено умови виконання кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2011 року з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором, яка складається із: суми боргу - 20 872 грн 24 коп. та  штрафів (фіксована частина) - 500 грн та штраф (процентна складова) -                1 043 грн 61 коп. (а. с. 5).

Проте суд першої інстанції не звернув уваги, що розрахунок заборгованості по даній справі зроблений позивачем без урахування судового рішення, оскільки у рішенні зазначено про віднімання стягненої суми боргу від нарахованої заборгованості з моменту укладання кредитного договору. Суди не звернули уваги, що між ПАП «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір  у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Платіжну картку ОСОБА_6 отримала 08 липня 2006 року (а. с. 9, зворот).

Інших доказів щодо строку дії картки чи видачі ОСОБА_6 нової картки із зазначення строку дії останньої матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості з урахуванням заборгованості за тілом кредиту  надано з моменту отримання відповідачкою платіжної картки.

Разом із тим відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2011 року з ОСОБА_6 стягнуто заборгованість за вказаною платіжною карткою (а. с. 5).

Позивачем не наданий розрахунок заборгованості за відсотками з моменту попереднього судового рішення.

Матеріали справи не містять доказів того, чи зверталося вказане  судове рішення до виконання, оскільки у письмових запереченнях на позов  ОСОБА_6 зазначила про сплив строку позовної давності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності                         (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та від 01 жовтня           2014 року у справі № 6-134цс14.

Суди не перевірили строк дії кредитної картки відповідачки та не з'ясували, чи зверталася вона із заявою про видачу нової картки, оскільки якщо останній платіж був проведений позичальником після закінчення строку дії картки, тобто після спливу строку позовної давності, то такий строк не вважається перерваним.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У справі, яка переглядається, кредитним договором передбачено сплату процентів на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Отже, виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України  у постанові від  13 червня 2016 року у справі  № 6-157цс16.

Суд першої інстанції на порушення вимог ст. ст. 4, 10, 212−213 ЦПК України не перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, не з'ясував доводів щодо закінчення строку позовної давності та не застосував наслідки спливу строку позовної давності, про які заявляла відповідачка, не перевірив доводів заперечень на позовну заяву, належним чином не з'ясував фактичних обставин справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, не перевірені всі докази у справі, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343−345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 лютого             2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Головуючий           О.О. ДьомінаСудді: А.О. Леванчук В.О. Савченко О.М. Ситнік О.В. Ступак

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Помогал человеку по этому делу.

ВССУ вынес определение через полтора года после подачи кассационной жалобы.

Ни суд первой инстанции, ни апелляционный суд не хотели применять исковую давность, несмотря на то, что с момента первой подачи иска до момента подачи второго прошло более 3-ох лет.

На очереди отмена заочного решения в Днепре, но все зависит от исполнительного производства и даты его закрытия, нужно возобновлять эти моменты.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...