Постановление ОАСК о признании противоправной бездеятельности НБУ приведшей к потере средств вкладчиками Укргазпромбанка

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Київ

 

14 березня 2016 року 12:45

 

№ 826/26255/15

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Федорчука А.Б., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

 

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО»до Національного Банку України третя особа без самостійних вимогпублічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК» про визнання протиправною бездіяльності,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національного Банку України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК», у якій просить суд:

 

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період листопада 2014 року - квітень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;

 

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року - вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;

 

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК», яка виразилась у порушенні строків:

 

надання публічному акціонерному товариству «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;

 

повідомлення публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року.

 

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

 

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

 

Третя особа в наданих до матеріалів справи письмових поясненнях зазначила, що ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» не має повноважень оцінювати законність проведених перевірок Національним банком України.

 

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за поданою сторонами письмовою заявою про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

 

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

 

28 серпня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «торговий дім «САНКО» та ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» в особі заступника укладено договір банківського рахунку № 8421, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у погоджених між сторонами Договору валютах та зобов'язується приймати та здійснювати операції за рахунком відповідно до чинного законодавства України і умов Договору.

 

Як зазначає позивач в позовній заяві, ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» не було здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень, наданих на виконання ТОВ «ТД «САНКО», в період з 09.02.2015 по 23.02.2015.

 

На підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 № 217 «Про віднесення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 07.04.2015 № 70 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», згідно з яким з 08.04.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», код ЄДРПОУ 24262992, МФО 320843, місцезнаходження: Дніпровська набережна, 13, м. Київ, 02098. Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» призначено Ожга Євгенія Вікторовича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» запроваджено строком на 3 місяці з 08.04.2015 по 07.07.2015 включно.

 

В подальшому, з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 128 від 06 липня 2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до 07 серпня 2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» Ожга Євгенія Вікторовича до 07 серпня 2015 включно.

 

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 № 602 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 вересня 2015 № 168 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з даним рішенням було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» з 15 вересня 2015 до 14 вересня 2017, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора «УКРГАЗПРОМБАНК» Ожго Євгенію Вікторовичу строком на 2 роки з 15 вересня 2015 до 14 вересня 2017 включно.

 

16 жовтня 2015 року ТОВ «ТД «САНКО» звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», Ожго Є.В. із відповідною заявою про визнання кредитом та внесення вимоги ТОВ «ТД «САНКО», як кредитора, до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

 

Як зазначає позивач в позовній заяві, станом на дату звернення до суду з даним позовом ТОВ «ТД «САНКО» жодного листа з відповіддю від виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не отримувало.

 

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ТД «САНКО» вважає, що його кредиторські вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів, при цьому, ТОВ «ТД «САНКО» вважає, що така ситуація склалась, в тому числі, внаслідок бездіяльності відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», що і призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ«УКРГАЗПРОМБАНК» та унеможливило повернення належних ТОВ «ТД «САНКО» грошових коштів.

 

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

 

Статтею 55 Закону України «Про Національний банк України» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

 

Відповідно до статей 67, 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

 

Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.

 

Відповідно до пункту 1.1 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 276 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 жовтня 2011 року № 366) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за № 703/5894, положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (далі - Положення) регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України (далі - Національний банк) особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.

 

Пунктом 1.11 вказаного Положення встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.

 

Перша планова інспекційна перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.

 

З викладених норм чітко видно, що інспекційна планова перевірка Національним банком банку/філії іноземного банку здійснюється не частіше одного разу на рік та не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.

 

Водночас, згідно з пунктом 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.

 

Згідно наявного в матеріалах справи Звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» планове інспектування уповноваженими особами відповідача проведено за період з 01.08.2011 по 01.09.2014.

 

Зважаючи на те, що інспекційна планова перевірка банку проведена уповноваженими особами відповідача за період більший ніж за 3 роки (36 місяців), тобто, в контексті вимог пункту 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, фактично проведена вперше за такий (37 місяців) період, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» не рідше одного разу на 36 місяців.

 

Відповідно до частини 7 статті 19 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.

 

Судом встановлено, що інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з 01.08.2011 по 01.09.2014 проведено фахівцями Департаменту інспектування Національного банку України у період вересня-жовтня 2014, про результати якої відповідачем повідомлено ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» відповідним листом, датованим січнем 2015.

 

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, вказаний лист отримано ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» лише в лютому 2015, тобто більш ніж через 3 місяці після закінчення перевірки.

 

З огляду на те, що з моменту закінчення перевірки - жовтень 2014 до моменту отримання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» інформації про результати інспектування і перевірки його діяльності - лютий 2015, пройшло більше ніж три місяці, що є порушенням вимог частини 7 статті 19 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення строків надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України.

 

Вказаним листом відповідач за результатами інспектування повідомив також ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про загальну рейтингову оцінку за системою CAMELS, а також рейтингові оцінки за складовими CAMELS.

 

За змістом пункту 2 розділу 1 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затвердженого постановою Правління НБУ від 8 травня 2002 року № 171, рейтинг банку доводиться Національним банком України до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в порядку, визначеному в розділі III цього Положення. Банк має право використовувати інформацію про свій рейтинг на власний розсуд.

 

Згідно з пунктом 2 розділу III Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS рейтинг банку, встановлений за результатами інспекційної перевірки, яку проводять працівники територіального управління Національного банку, затверджується начальником територіального управління Національного банку (або його заступником) та надсилається окремим файлом електронною поштою не пізніше ніж через 14 робочих днів після закінчення інспекційної перевірки разом із супровідним інформаційним листом і звітом про інспекційну перевірку для їх погодження Департаментом інспектування та моніторингу банків.

 

Таким чином, судом також встановлено порушення відповідачем встановлених Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS строків повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлений за результатами інспекційної перевірки рейтинг банку, а відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення строків повідомлення банку про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.08.2011 по 01.09.2014.

 

Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

 

Відповідно до статті 73 вказаного Закону у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

 

Як вбачається з листа від 29.01.2015 № 42-011/5521/БТ, складеного директором генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України, Національний Банк України занепокоєний здійсненням Банком ризикових кредитних операцій на фоні високої питомої ваги та обсягу коштів, залучених від фізичних осіб. За результатами інспектування регулятивний капітал є недостатнім для виконання нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України. Робота менеджменту Банку є незадовільною. Рівень ризику, притаманний активним операціям, є високим. Внаслідок погашення проблемних боргів шляхом прийняття на баланс забезпечення сформувалася значна сума неробочих активів (107 639 тис. грн., або 8,74% загальних активів), значний термін перебування їх на балансі свідчить про низький попит на таке майно та невідповідність балансової вартості ринковій. Сума реалізованого Банком раніше оприбуткованого заставного майна складає лише 20 292,3 тис. грн.

 

Враховуючи зазначене, за результатами комплексного інспектування встановлено загальну оцінку за рейтинговою системою CAMELS як « 5», в тому числі за компонентами: «Достатність капіталу» - « 5»; «Якість активів» - « 5», «Менеджмент» - « 5», «Надходження» - « 4», «Ліквідність» - « 5»; «Ринкові ризики» - « 4».

 

Відповідно до пункту 6 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS № 171 від 08.05.2002, банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу "5" є неплатоспроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів, перелічених у пункті 1 цієї глави. Збитки від операцій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовірність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних заходів (у тому числі скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників та кредиторів.

 

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень " 4" має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу) (пункт 4 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS).

 

Рейтингова оцінка якості активів "5" свідчить про те, що обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резервів під ці активи становить 60 і більше відсотків сукупних активів та призводить до зниження показника адекватності регулятивного капіталу до 2 відсотків. У діяльності банку є значні порушення та недоліки, пов'язані з факторами, переліченими в пункті 1 цієї глави. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращання якості активів будуть успішними, дуже мала.

 

Для того, щоб запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників та кредиторів, служба банківського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким банком та вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо).

 

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту "5" має абсолютно неефективне та некомпетентне керівництво і більшість із характеристик, наведених у пункті 1 цієї глави, та фінансові результати діяльності банку є незадовільними. Банк з такою рейтинговою оцінкою менеджменту потребує негайних та рішучих заходів з боку служби банківського нагляду. Національний банк має розглянути питання щодо повного/часткового негайного відсторонення службових осіб банку від обійманих посад або щодо призначення тимчасової адміністрації, або щодо застосування інших заходів впливу.

 

Банк з рейтинговою оцінкою ліквідності "5" має проблеми, пов'язані з факторами, визначеними в пункті 1 цієї глави, потребує фінансової допомоги із зовнішніх джерел (шляхом додаткових внесків акціонерів або залучення нових акціонерів з метою формування дешевої ресурсної бази) для задоволення потреб у ліквідності. Така негайна фінансова допомога потрібна для того, щоб запобігти банкрутству банку через нездатність задовольнити вимоги кредиторів і вкладників.

 

Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику "4" має значні недоліки, пов'язані з більшістю факторів, наведених у пункті 1 цієї глави, здійснює діяльність з високим рівнем ринкового ризику, при цьому система управління ним - недостатня. Така ситуація вимагає негайного та рішучого зміцнення контролю служби банківського нагляду. Слід вжити заходів щодо зниження обсягів операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, та зміцнити здатність керівництва визначати, вимірювати, здійснювати моніторинг і контроль за ринковим ризиком.

 

Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку " 4" або " 5", мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду. До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки " 3" або " 4", або " 5", застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку (пункти 4, 5 розділу І Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS).

 

За змістом пункту 2.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо обсяг негативно класифікованих активів становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. Негативно класифіковані активи складаються з наданих кредитів / фінансових зобов'язань, операцій з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, цінних паперів, що обліковуються в портфелях банку на продаж та до погашення, дебіторської заборгованості, що класифіковані за IV та V категоріями якості, цінних паперів, що обліковуються в торговому портфелі банку, за якими сума накопиченої уцінки перевищує 50 відсотків від вартості їх придбання (тобто балансової вартості цінних паперів без уключення накопиченої уцінки та нарахованих доходів за ними), уключаючи нараховані доходи за всіма цими операціями (далі - негативно класифіковані активи).

 

Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", результатів перевірки банків Фондом гарантування (пункт 3.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства).

 

Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо: укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.6 глави 3 цього розділу, та/або заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'язаними особами банку, та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів), та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору (пункт 7.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства).

 

Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку обсяг негативно класифікованих активів якого перевищує 10 відсотків суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. (пункт 8.1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства).

 

Національний банк має право встановити особливий режим контролю за діяльністю банку й усуненням ним допущених порушень, який передбачає обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку (далі - особливий режим контролю). Національний банк для здійснення особливого режиму контролю одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Національний банк застосовує особливий режим контролю в разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівників банків від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами; потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного; наявність публічного конфлікту в керівництві банку (пункт 4.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, у редакції, чинній на момент проведення інспектування банку).

 

З усього вище викладеного слід зробити висновок, що в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 Національний банк України, не вчинив жодних необхідних обов'язкових заходів впливу та контролю з метою недопущення подальшого порушення норм банківського законодавства та відновлення платоспроможності та фінансової стабільності ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», що призвело в подальшому до фактичної ліквідації банку та нанесення значних матеріальних збитків у вигляді неповернутих грошових коштів майже усім кредиторам з акцептованими вимогами.

 

З урахуванням виставленої оцінки за рейтинговою системою CAMELS, відповідач, знову ж таки не вжив будь-яких адекватних, негайних та рішучих дій, не прийняв своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за результатами інспекційної перевірки, що призвело, як наслідок, до значного погіршення фінансового стану та рейтингу ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 по вересень 2014.

 

Зважаючи, по-перше, на встановлені у Звіті інспектування численні порушення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», по-друге, на необхідність, в контексті загальної рейтингової оцінки ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за системою CAMELS та рейтингових оцінок за складовими системи CAMELS, негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику та вжиття інших заходів, передбачених Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, по-третє, на широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який наявний у відповідача згідно з чинним законодавством України для реагування у подібних ситуаціях, натомість з моменту закінчення інспекційної перевірки до моменту прийняття постанови Правлінням Національного банку України від 07.04.2015 № 217 «Про віднесення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» до категорії неплатоспроможних», пройшло майже шість місяців, то суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Національного банку України, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

 

За змістом частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Всупереч вказаним вимогам Національний банк України не надав доказів правомірності дій в описаних вище частинах позовних вимог.

 

Доводи національного банку, викладені в письмових запереченнях, з приводу того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, а згідно ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», застосування заходів впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, є правом, а не обов'язком відповідача, судом, в даному випадку, відхиляються, адже як встановлено вище, у випадку своєчасного (в жовтні 2014) застосування адекватних заходів реагування до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», у позивача б не виникло порушеного права у формі неможливості повернути вкладені в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» власні кошти.

 

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

 

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1) Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» - задовольнити повністю.

 

2) Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року - щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ"УКРГАЗПРОМБАНК" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність", норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.

 

3) Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року по вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ"УКРГАЗПРОМБАНК" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність", норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.

 

4) Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК", яка виразилась у порушенні строків:

 

- надання публічному акціонерному товариству "УКРГАЗПРОМБАНК" результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;

 

- повідомлення публічного акціонерному товариству "УКРГАЗПРОМБАНК" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року.

 

5) Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» (код ЄДРПОУ 32589251) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України.

 

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді А.С. Мазур 

А.Б. Федорчук

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56455449

[ANTIRAID]

Апелляция оставила в силе данное постановление. С определением можно ознакомиться здесь: 

 

[ANTIRAID]

ВАСУ оставил это решение в силе.