Подаем Заявление о преступлении в Генпрокуратуру

[Tavrija77]

Уважаемые Форумчане предлагаю активнее использовать возможность обращения в Генеральную прокуратуру за принятие судьями заведомо неправосудеых решений. Все наши апеляции, касации крутятся в одном преступном кубле.

Нужно выходить из этого кубла "на сторону".

Я уже отправила в Генпрокуратуру заявление о преступлении на судей всех инстанций, которые приняли заведомо непраосудное решение.

Вчера этот судишка первой инстанции опять отказал мне в пересмотре по нововыявленным обстоятельствам . В основу отказа положил свое заведомо непровосудное решение, которое описано в моей заяве о преступлении. Я его отводила в суде по нововыявленным. Он естественно не отвелся.

Образец моего Завяления в Генпрокурату :

Генеральному Прокурору України

державному раднику юстиції України

Пшонці Віктору Павловичу

Адреса: 01011, Київ, вул. Резницька, 13/15

Тел.: (044) 200-76-62

ЗАЯВНИК

03.2012 р.

ЗАЯВА

про вчинення злочину

Відповідно вимогам пункту 3 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", криминальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Цим повідомляю, про вчинення суддею/суддями злочинів, передбачених пунктом 2 статті 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею (суддями) свідомо завідомо неправосудних рішень, що спричинило тяжкі наслідки).

1.Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства .

2.ПРЕДМЕТИ ЗЛОЧИНУ ТА СУБ’ЄКТИ ЗЛОЧИНУ

2.1.Суддя …….. ….. вересня 2011 року прийняв свідомо завідомо неправосудне рішення по справі №……………. за моєю Позовною заявою « Про захист прав споживачів, визнання недійсним договору про іпотечний кредит та іпотечного договору недійсними, та аналювання запису у реєстрі іпотек та заборон відчуження» до ВАТ «Державний ощадний банк України». Зазначеним неправосудним рішенням в позові відмовлено. ( Додаток №1)

2.2.Судді ………………. апеляційного суду ……………… листопада 2011 року рішенням по справі №……….. неправосудне рішення суду першої інстанції « Про захист прав споживачів, визнання недійсним договору про іпотечний кредит та іпотечного договору недійсними, та аналювання запису у реєстрі іпотек та заборон відчуження» до ВАТ «Державний ощадний банк України» завідомо свідомо залишили без змін.( Додаток № 2)

2.3.Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ………….. грудня 2011 року прийняла свідомо завідомо неправосудну Ухвалу по справі №………., якою відмовила у відкритті касаційного провадження на рішення ………… вересня 2011 року, ухвалу апеляційного суду …………… від 2 листопада за моєю позовною Заявою до ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору про іпотечний кредит та аналювання запису у реєстрі іпотек та заборон відчуження. (Додаток №3)

3. Об'єктивна сторона злочинів:

3.1. Рішення судді ……………. ( п.2.1. розділ 2).

………2008 р. між мною …………. ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – ………. ВАТ «Ощадбанк» було підписано кредитний договір № ………… відповідно умов якого ( Додаток № 1.3.):

п.1.1: «Банк зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі ……….. грн., а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі ………….. грн., а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 20% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначенні цим Договором».

п.1.2: «Кредит надається на споживчі потреби. Кредит надається окремими частинами (траншами) за не відновлюваною кредитною лінією, відкритою на строк 12 місяців, з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше ………. . Сукупна вартість кредиту, графік платежів, вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування визначенні в додатку №1-3 до цього Договору, що є невід’ємною його частиною».

п.1.3. «Сторони погодили суму Ліміту кредиту і визначили його в розмірі ………..,00 (………..) грн.., а також встановили , що Кредит має бути освоєним Позичальником до ………... У разі, якщо Позичальник не здійснить освоєння Кредиту в повному обсязі в строк, визначений цим Договором, тоді Ліміт кредиту підлягає коригуванню і встановлюється Банком в розмірі фактично наданих кредитних коштів станом на цю ж дату і подальшому коригуванню не підлягає. Сторони підтверджують, що така зміна розміру Ліміту кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору»

п.8.5 «Невід’ємною частиною цього Договору є Додатки №1, №2, №3.»( Додаток №1)

лютого 2009 р. за ініціативою ВІДПОВІДАЧА між ПОЗИВАЧЕМ і ВІДПОВІДАЧЕМ було підписано Додаткову угоду №1 до Договору про іпотечний кредит за не відновлюваною кредитною лінією № ….від жовтня 2008 р. (Додаток № 1.4.)

Згідно п.1 Додаткової угоди №1 від лютого 2009 р.: «Внести зміни до п.1.3. Договору про іпотечний кредит за не відновлюваною кредитною лінією №…… від …. жовтня 2008 р., та викласти його в наступній редакції: «п.1.3. Сторони погодили суму Ліміту кредиту і визначили його в розмірі ………,0 грн., а також встановили, що кредит має бути освоєним Позичальником до …….. жовтня 2013 р……»

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 від …… лютого 2009 р.: «Всі інші пункти Кредитного договору залишити без змін» (Додаток №2)

жовтня 2008 року в забезпечення зобов’язання по Договору про іпотечний кредит за не відновлюваною кредитною лінією № ………. від …….. жовтня 2008 р. між ПОЗИВАЧЕМ та ВІДПОВІДАЧЕМ було підписано Іпотечний Договір…………

У процесі розвитку цивільних відносин у рамках дії Кредитного договору мною, як споживачем кредитної послуги було встановлено, що мої права як споживача були грубо порушенні кредитодавцем як до укладання, так і в момент укладання, так і в момент дії Кредитного договору.

За захистом своїх споживчих прав я звернулась до суду з Позовною заявою від ………. року, по якій ……….. року суддя ………. своє Ухвалою відкрив впровадження (Додаток №1.1.).

Предметом моєї позовною заяви було визнання Кредитного договору, Іпотечного договору недійсними з наступних підстав:

1. Нечесна підприємницька практика банку з пропонування кредитної послуги: не надання права свідомого вибору кредитної послуги, не надання інформації про наявні кредитні послуги, не надання інформації про умови кредитної послуги у обсязі та порядку визначених ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанови НБУ №168 « Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

2. Невідповідність змісту Кредитного договору ЗУ «Про захист прав споживачів» та « Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» в частині відсутності обов’язкових істотних умов, визначених цими актами.

3. Омана банка мене, як споживача щодо п…….. Кредитного договору ( розмір щомісячних платежів по кредиту), річної процентної ставки.

4. Відсутність факту укладання Кредитного договору у формі встановленої сторонами, а саме не укладання невід’ємних додатків Кредитного договору №1- «Сукупна вартість кредиту», №2-«Графік платежів», №3-« Вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування».

Всі зазначенні підстави були обгрунтованні прямими нормами ЗУ «Про захист прав споживачів»,

« Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», нормами Цивільного кодексу України, та іншими, з наданням доказів, письмових пояснень.

Однак суддя ………. при розгляді справи пішов по шляху «найменшого супротиву».

У своєму рішенні по справі він просто зазначив « Таким чином, ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, які передують укладанню договору».

Таким чином суддя ……….. зняв с себе Конституційний обов’язок розглядати всі визначенні мною підстави для захисту мого порушеного споживчого права і вирішив справу, користуючись лише загальними нормами цивільного права, без застосування до спірних правовідносин спеціальних вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та « Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що є завідомо і свідомо протизаконною поведінкою судді, направленої на прийняття завідомого неправосудного рішення в інтересах більш сильного суб’єкта цивільних відносин - банку.

Доказом завідомо свідомої незаконної поведінки судді є наступне:

Проаналізувавши у Реєстрі судових рішень судову практику судді ………. ( Додаток № 1.8) по вирішенню спорів споживачів кредитної послуги з банківським установами мною було встановлено, що суддя ………. має достатній практичний досвід у цих справах. Знає про існуючи акти цивільного законодавства по захисту прав споживачів і неодноразово застосовував їх при вирішенні спірних правовідносин на стадії як укладання Кредитного договору, так і під час його дії.

Так, наприклад:

Справа № 2-1229/10 від 17.09.2010 р. : застосованні ч.3,4,5,8 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» для аналізу змісту договору споживчого кредитування та прийняте рішення на користь споживача щодо несправедливих умов кредитного договору;

Справа № 2-2276/10 від 02.08.2010 р.: застосованні ст.11, п.5,6,7 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» для аналізу змісту договору споживчого кредитування та умов виконання,та прийнято рішення на користь споживача щодо зміни процентної ставки та несправедливих умов кредитного договору;

Справа № 2-802/10 від 30.04.2010 р.: застосовано п.п. 5,6,7 ЗУ «Про захист прав споживачів» для аналізу змісту договору споживчого кредитування та прийнято рішення на користь споживача щодо несправедливих умов кредитного договору;

Справа №2-2338/11 від 22.08.2011 р: застосованні при прийнятті рішення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» НБУ під час дії договору споживчого кредитування та прийняте рішення на користь споживача (щодо зміни процентної ставки).

Отже суддя ………… 22.08.2011 р. по справі №-2338 вважав що ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується і під час дії Кредитного договору ( зміна процентної ставки у період дії договору»), а через місяць 20.09.2011 року при вирішенні спору по захисту моїх споживчих прав у справі №……….. вже вирішив , що ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовується ні в момент укладання Кредитного договору, ні під час його дії.

Зазначене свідчить про завідомо свідоме вибіркове застосування норм права суддею ………… в залежності від суб’єктів цивільних відносин і наводить на думку про корупційну складову у діях судді …………

Зміст судового рішення судді ……….. явно свідчить про його завідому заангажованість на прийняття завідомо неправосудного рішення.

Зміст рішення не містить жодних обґрунтувань нормами права рішення судді ...... Його загальна суть має загальні висновки: сторони про все домовились, усе підписали, виконували, були «при пам’яті», і позивач нічого не довів. При цьому у рішенні свідомо приховане викладення підстав позову позивача, їх обґрунтування позивачем, інформація про дослідження доказів позивача. Тому, як їх наявність у змісті рішення не дала б можливості судді ……….. уникнути необхідності обґрунтування свого незаконного рішення. Яке в принципі неможливе. Тому як , важко обґрунтувати з яких підстав суддя не застосовує прямі норми права до спірних правовідносин.

Між тим ним наведенні докази відповідача в обґрунтування рішення про узгодженість істотних умов і освідомленність про умови кредитного договору.

Зазначене свідчить про явну упереджену позицію судді ……… при розгляді справи на користь відповідача.

Окрім, того суддя ………. як досвідчений суддя не міг не знати, що при розгляді справи суд досліджує і приймає тільки належні докази, які можуть підтвердити той чи інший факт.

Однак суддя ………. своє рішення прийняв на підставі доказів не належних, і ця його поведінка була завідомо свідомою, бо він, як досвідчений суддя не міг не знати принципів належності доказів.

Так, моїм представником у судовому засіданні було подане клопотання про надання відповідачем для розгляду суду оригінали невід’ємних додатків до Кредитного договору №1- «Сукупна вартість кредиту», №2-«Графік платежів», №3-« Вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування» та підписаний позивачем Формуляр про надання інформації щодо кредитних послуг відповідача. Це клопотання було подано у зв’язку з тим, що позивач не мав у себе цих додатків і стверджував що вони сторонами при укладанні Кредитного договору не були підписані і що Формуляр про ознайомлення з кредитними послугами він не підписував і з умовами кредитних послуг не був ознайомлений ( у обсязі ЗУ «Про захист прав споживачів та Постанови НБУ №168).

Відповідач надав суду:

1. Розрахунок сукупної вартості кредиту, в заголовку якого написано що він є додатком до Кредитного договору №1. Однак цей розрахунок не підписаний ні самим банком, ні позивачем. Банк приніс до суду «бумагу» , яка не має жодного юридичного статусу т.я не підписана сторонами. Але суддя ……….. цю «бумагу» поклав в тому числі в основу свого рішення про узгодженість істотних умов і відповідність Кредитного договору законодавству. ( Додаток № 1.6.)

2. Невід’ємний додаток Кредитного договору №2 «Графік платежів» відповідачем до суду не надано. Але це не завадило судді ……….. зробити в тому числі висновок, що Кредитний договір укладено, має всі істотні умови і відповідає законодавству.

3. Формуляр про ознайомлення позивача зі всіма кредитними послугами відповідача до укладання кредитного договору з підписом позивача, у обсязі ЗУ «Про захист прав споживачів та Постанови НБУ №168 до суду не надано. Однак це не завадило судді ……… зробити висновок, що позивач зі всіма кредитними послугами відповідача була ознайомлена і свідомо приймала рішення про придбання кредитної послуги на умовах відповідача. При цьому зробив посилання на неналежний доказ відповідача «Повідомлення про умови кредитного договору» . (Додаток № 1.5.)

Таких свідомих завідомо упереджених і незаконних дій судді ...... при розгляді справи багато.

Все рішення судді ………. не ґрунтується на фактичних обставинах справи, що повністю обґрунтовано матеріалами справи.

Суддя ……….. зазначив у рішенні:

1. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та договір відповідає законодавству, що не відповідає фактичним обставинам справи і не підтверджено матеріалами справи. Договір не має істотних умов: сукупну вартість кредиту з визначенням суми подорожчання кредиту і реальної процентної ставки, графіку платежів, розміру усіх супутніх послуг та їх обґрунтування, рахунків для обслуговування кредиту, дати видачі кредиту і дати і суми видачі кожного траншу по кредиту і зазначено підтверджено матеріалами справи.

2. Факти нечесної підприємницької діяльності банку та омани суддею не встановленні, що не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на матеріалах справи: в справі відсутні документи які б свідчили, що банк виконав свій обов’язок по проведенню переговірної роботи зі споживачем, розрахунками позивача доведено факт омани останнього банком при визначенні ануітетного платежу у п.юююю Кредитного договору ( Додатки № 1.2.), та факт омани щодо визначення річної процентної ставки по кредиту., розрахунками доведено факт омани споживача шляхом прикриття банком умов визначення суми щомісячних платежів по кредиту.

У додатках до цієї Заяви надаю копію Позовної заяви, та копії пояснень, доказів відповідача і рішення судді ……… , які явно свідчать про свідоме прийняття суддею ………. завідомо неправосудного рішення через навмисне вибіркове застосування законодавства ( відмова від застосування прямих норм ЗУ «Про захист прав споживачів»), явну упередженість на користь відповідача, відмову від справедливого дослідження фактичних обставин справи, приховування у змісті рішення фактичних обставин справи, їх обґрунтування позивачем.

Зазначенні дії судді ……. - є злочинними, і підлягають оцінці у відповідності до ст.375 КК України.

3.2. Рішення суддів: ………. апеляційного суду ………області від … листопада 2011 року рішенням по справі №……….

Зазначенні судді залишили рішення судді ………. без змін і підтвердили що рішення ґрунтується на нормах права, тим самим стали співучасниками усіх злочинних дій судді …….. Ніякі доводи апеляційної скарги ні моєї, ні мого представника не мали для цих суддів ніякого значення.

Їх поведінка при розгляді справи була свідомою і завідомо направленою на прийняття незаконного рішення. Вони погодились з суддею ………., що ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовується при укладанні , та при дії Кредитного договору що і найшло своє підтвердження у рішенні цих суддів. При цьому зазначенні судді свідомо приховали у змісті рішення всі підстави, докази, пояснення позивача в обґрунтування апеляційного оскарження. Бо їх наявність не дала б можливості їм надати обґрунтування свого незаконного рішення. Рішення не має жодних посилань на норми права на підставі яких воно прийняте.

Всі ці дії суддів були свідомо направленні на прийняття завідомо неправосудного рішення. Бо судді такої кваліфікації не могли не знати , що верховенство права є Конституційною ознакою правосуддя. І незастосування прямих норм ЗУ «Про захист прав споживачів» до договору споживчого кредитування є прямим порушенням ст.42 Конституції України, яка гарантує захист прав споживачів державою.

Зазначенні дії суддів ………… є злочинними, і підлягають оцінці у відповідності до ст.375 КК України.

3.3.Рішення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ …….. грудня 2011 року по справі №………,

Суддя відмовила у відкритті касаційного провадження на рішення ……… районного суду м. Херсона від …….. вересня 2011 року, ухвалу апеляційного суду ……. області від …….. листопада за моєю позовною Заявою до ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору про іпотечний кредит та аналювання запису у реєстрі іпотек та заборон відчуження за необгрунтованністю за п.5ч.3 ст.328 ЦПК України.

Зазначене рішення судді ………. є завідомо і свідомо неправосудне.

Суддя …….. мала у своєму розпорядженні копії рішень судів першої та другої інстанції, в яких суддя ...... чітко зазначив що він не застосував ЗУ «Про захист прав споживачів» для спірних правовідносин, а апеляційний суд це рішення підтвердив.

Моя касаційна Скарга мала обґрунтування того, що суди першої і другої інстанції грубо порушили норми матеріального і процесуального права при розгляді моєї позовної заяви.

При розгляді моєї Касаційної скарги суддя …….. завідомо і свідомо не застосувала норму цивільного права ч.4 ст.328 ЦПК України, згідно якої « Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обгрунтованності касаційної скарги»

Відмова судді …….. у відкритті касаційного впровадження є зловживанням права та її дії завідомо свідомо були направленні на прийняття незаконного рішення, т.я. суддя такої кваліфікації не могла не знати вимоги ч.4 ст.328 ЦПК України, але свідомо не застосувала їх, з прямим умислом уникнути захисту прав споживача. При цьому своє рішення ніяким чином не обґрунтувала, що є грубим порушенням вимог права до судового рішення.

Зазначенні дії судді ……… - є злочинними, і підлягають оцінці у відповідності до ст.375 КК України.

Фактом підтвердження того, що судді ………… діяли при розгляді моєї позовної заяви завідомо і свідомо незаконно підтверджено Рішенням Конституційного суду від 10.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), вказано, що "для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору".

Також у Рішенні КСУ зазначено, що ЗУ "Про захист прав споживачів" застосовується не тільки до укладання кредитного договору, а й під час його виконання.

Окрім того, на моє звернення Вищий спеціалізований суд України своїм листом вих.№9-1594/0/4-11 від 07.12.2011 відповів мені, що « …..відповідно до ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас повідомляємо, що 3 березня 2011 року ВССУ судам України надіслано інформаційний лист щодо необхідності застосування під час розгляду спорів із кредитних правовідносин норм Закону України «Про захист прав споживачів…»

Отже зазначенні судді, маючи достатній практичний досвід судової практики у розгляді спірних питань споживачів і банківських установ, розуміючи обов’язковість своїх дії у відповідності до Конституції України, знаючи про існування ЗУ «Про захист прав споживачів» та ««Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» НБУ та обов’язковість застосування прямих норм цих актів до договорів споживчого кредитування завідомо і свідомо відмовили мені у захисті споживчих прав через завідомо вибіркове застосування норм права, а саме через відмову у застосуванні вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» до моїх стосунків з банком у рамках договору споживчого кредитування. При цьому завідомо свідомо приховали всі фактичні обставини справи, а свої рішення обґрунтували на не належних доказах і з фальсифікацією фактичних обставин справи.

Зазначенні дії мають ознаки умисної корупційної змови суддів з банківськими установами, як більш сильними суб’єктами цивільних відносин з метою уникнення відповідальності банків за грубі порушення законів України та інших цивільних актів щодо захисту прав споживачів, та з метою протизаконного позбавлення споживчів їх прав, наданих Державою України та міжнародними актами.

Такі дії зазначених суддів мали для мене тяжкі наслідки: підрив моєї віри до влади України, до судової системи України, як такої що повинна діяти згідно Конституції України, норм верховенства права та безумовно справедливо та добросовісно захищати порушенні права. Нанесло мені і моїй родинні моральних та психічних страждань та несе загрозу втрати майна. Я, як громадянин України вимушена упродовж тривало часу витрачати свої фізичні, психічні, матеріальні зусилля на те щоб захищатися від суддівського свавілля замість того, щоб знайти у судді справедливий захист своїх порушених прав. Дії цих суддів мають для держави України суспільно небезпечний характер, т.я підривають основи судової системи України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 93-94 КПК України, -

ПРОШУ:

1. Перевірити надану інформацію.

2.Порушити кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених пунктом 2 статті 375 Кримінального кодексу України.

3. Про прийняте рішення сповістити мене у передбачений законодавством термін та порядок.

Додатки:

1. Копія Рішення судді …….. від …….09.2011 р. справа …….. – (1 арк.)

Матеріали справи:

1.1. Копія Позовної заяви від ….08.2011 р.- (11 арк.)

1.2.Копія Розрахунки 1,2,3,4,5- ( 10 арк.)

1.3.Копія Кредитного договору № …… – ( 4 арк.)

1.4. Копія Додаткової Угоди №1- (1 арк.)

1.5.Копія про Повідомлення про умови кредитування від …..10.2008 р.( доказ відповідача)-

(2 арк.)

1.6. Копія розрахунку сукупної вартості ( Додаток №1- доказ відповідача)- (1 арк.)

1.7.Письмове Пояснення позивача для суду від 05.09.2011 р. – ( 2 арк.)

1.8. Судова практика судді ………. – (9 арк.)

2.Копія Ухвали суддів апеляційного суду від ……. обл. від …….11.2011 р. справа …… – ( 2 арк.)

Матеріали справи:

2.1. Копія Апеляційної скарги від ……..09.2011 р. – ( 4 арк.)

2.2. Копія письмового пояснення позивача для апеляційного суду від …..10.2011 р.- ( 5 арк.)

2.3. Копія письмового пояснення позивача для апеляційного суду від …….10.2011 р.- ( 2 арк.)

3. Копія Ухвали судді ВССУ від …...12. 2011 р. справа ……. – ( 1 арк.)

3.1. Копія Касаційної скарги від ……...11.2011 р.- ( 2 арк.)

4. Текст Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 р.- ( 3 арк.)

5. Копія Лист ВССУ №9-1594/0/4 від 07.12.2011 р. – ( 1 арк.)

ВСЬОГО – 61 аркуш.

[dentalen]

Мой низкий поклон и безмерная благодарность. Это не просто скарга- Это ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА. :D

[Tavrija77]

Мой низкий поклон и безмерная благодарность. Это не просто скарга- Это ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА. :D

СПАСИБО ЗА КОМП! Это уже на основе опыта. У нас в 2008 году рейдеры завладели всем иммуществом компании, всеми документами ( тупо все закрыли в арендованном помещении за долг по аренде). И вот уже бъемся три года.

15 Постанов об отказе в возбуждении уголоного дела. Все отменялись вплоть до уровня Гекнпрокуратуры.

Уголовка сейчас есть, но уже почти год висит мертво. Счас с кредитом разберусь и будем дальше бомбить.

Так что у нас с государством особые счеты., в том числе с их банком.

[doroshal]

Мой низкий поклон и безмерная благодарность. Это не просто скарга- Это ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА. :D

В подальшому Ген Прокуратура венесе Постанову про відмовлення в порушенні кримінальної справи,яку можно потім оскаржити в Печерському суді м.Київа. Справу буде розглядати суддя кіреев... ;)

[Алексеева Татьяна]

скажите, а в ген.прокуратуру только на украинском языке можно заявления отправлять? На русском они не принимают?

[Tavrija77]

Мое Заявление о преступлении изложенное выше уже спущено с Генпрокуратуры для проверки на уровень районной прокуратуры. Сегодня пригласили на 17-00 на беседу.

Побеседую отпишусь.

[Legion - 512 DI]

Мое Заявление о преступлении изложенное выше уже спущено с Генпрокуратуры для проверки на уровень районной прокуратуры. Сегодня пригласили на 17-00 на беседу.

Побеседую отпишусь.

ПОСМОТРИТЕ, ВДУМАЙТЕСЬ И ПОДУМАЙТЕ.....

Криминальная оккупация (Полная версия)

обсуждение на http://www.naua.com.ua/(СПЕЦИАЛЬНО ЗАБЛОКИРОВАНО, "добрыми товарищами")

[dentalen]

Мое Заявление о преступлении изложенное выше уже спущено с Генпрокуратуры для проверки на уровень районной прокуратуры. Сегодня пригласили на 17-00 на беседу.

Побеседую отпишусь.

Обещали отписаться!!!!!!!!!! Где???? Может не там смотрю??? Так хоть киньте куда отписались?

[jpp]

Tavrija77, Как все прошло? Стоит заморочится? Все таки такая работа Вами проделана...суперкласс.... !!!

[jpp]

ПОСМОТРИТЕ, ВДУМАЙТЕСЬ И ПОДУМАЙТЕ.....

Криминальная оккупация (Полная версия)

обсуждение на http://www.naua.com.ua/(СПЕЦИАЛЬНО ЗАБЛОКИРОВАНО, "добрыми товарищами")

спасибо за ссылку - смотрю... А обсуждение можно и перенести, нет проблем...

[Tavrija77]

спасибо за ссылку - смотрю... А обсуждение можно и перенести, нет проблем...

НЕ КРИЧИТЕ!!!! Описываюсь!

Первый вопрос был, что вы ждете от прокуратуры на свою жалобу? Я быстро твердо акцентировала, не "жалобу" а Заявление о преступлении! И жду чтобы рассмотрели заявление и определили наличие ознак злочину. Прокурорша лет до 30, держит в руках мою Заяву с материалами, 61 лист и вижу совсем не готова к разговору.. Начала философствовать на тему как отличить "мнение" судьи от заведомо неправосудного решения. Вообщем я увидев такой расклад, взяла инициативу в свою руки и предложила что опишу подробно с позиции КК в чем я вижу преступление.

И принесу.

Прокурорша вроде бы без распальцовки. Вообщем теперь мне нужно дать коассное обоснование фактов, что бы они явно тянули на злочин!

[Tavrija77]

Насмешила сама себя! Поправляю, ОТПИСЫВАЮСЬ!

Вообщем сегодгя и завтра буду делать труд. Каждый шаг судьи буду аргументировать, что это не его "мнение", НЕ ЕГО "НЕ ЗНАНИЕ" А СОЗНАТЕЛЬНОЕ ДЕЙСТВИЕ.

Не рассмотрел мою обставыну - сознательно, не мог не знать что должен рассмотреть и отразить в решении суда каждое мое утверждение.

НЕ рассмотрел доказ сознательно- не мог не знать, что доказы рассмативаются непосредственно в судебном заседании.

Фальсифицировал фактические обстоятельства дела - сознательно, т.к материалы дела говорят об обратном.

Не применил прямую норму - сознательно, т.к. вариантов применения другой нормы просто нет.

Что-то в таком ключе

[Tavrija77]

Вчера изучала опять решения своего судишки в реестре.

Было в очередном шоке от его манипуляций.

В короткий период времени по разным искам: в одном пишет - закон по споживачам применяется до укладання договора, в другом в момент укладання, в третьем применяет в момент действия. В первых двух вариантах отказал людям в защите прав споживачив по факту что не применяется в момент действия договора.

[dentalen]

Вчера изучала опять решения своего судишки в реестре.

Было в очередном шоке от его манипуляций.

В короткий период времени по разным искам: в одном пишет - закон по споживачам применяется до укладання договора, в другом в момент укладання, в третьем применяет в момент действия. В первых двух вариантах отказал людям в защите прав споживачив по факту что не применяется в момент действия договора.

Умничка, только не томи после следующей беседі с "прокурором". СДЕЛАЙ ИХ!!! (А я сегодня закончила свое заявление , заберу во вторник аппеляшку и сразу отправлю).

[Tavrija77]

Буду держать вас в курсе! Блин как только время распорядить! Еще ж и работать нужно. А на эти "труды" не мало уходит времени. Сейчас тяну 4 судебных процеса по одному и тому же кредиту. Везде нужно держать нос по ветру. Отбивась от исполнительной.Защищаюсь сама. На адокатов больше не надеюсь. Не вызвали они у меня доверия. Все на потоке. Креатива никакого.

[doroshal]

Мой низкий поклон и безмерная благодарность. Это не просто скарга- Это ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА. :D

Заява не погана,але я ,коли пишу заяву про вчинення злочину ,ще пишу таке:

З наслідками ,що визначені ст.383 КК України"Завідомо неправдиве повідомлення про вчиненя злочину" ознайомлений________підпис.

[Tavrija77]

Да я знаю про такую вещь. Но это предостережение обычно уже дается при даче пояснений в правоохранительных органах.

Хочу сообщить, что моя Заява было спущена до уровня района. Я после первой встречи в районной прокуратуре дала свои письменные пояснения (дома готовила) где уже более конкретно обосновала преступления. Отнесла. Это было еще 24.04.2012 г.

До сегодня пока никаких телодвижений от прокуоратуры не было. Ни звонков ни приглашений. Подожду до месяца, а потом начну их смыкать.

[golf]

скажите, а в ген.прокуратуру только на украинском языке можно заявления отправлять? На русском они не принимают?

Державною мовою..

[Yuriy 19]

До сегодня пока никаких телодвижений от прокуоратуры не было. Ни звонков ни приглашений. Подожду до месяца, а потом начну их смыкать.

Ни кто Вас ни куда не пригласит...пришлют бумажку о том что оснований нет ...при этом не постановление об отказе , как это предусмотрено УПК...

Я четыре раза писал такую заяву в ГПУ и два раза в СБУ..

Им наше смыканье до задницы...

[Tavrija77]

Ни кто Вас ни куда не пригласит...пришлют бумажку о том что оснований нет ...при этом не постановление об отказе , как это предусмотрено УПК...

Я четыре раза писал такую заяву в ГПУ и два раза в СБУ..

Им наше смыканье до задницы...

Не могу с вами не согласится. НО сидеть сложа руки тоже нельзя. Через неделю буду письменно запрашивать результаты. Не будет Постановы, на суд за бездеятельность. Другого пути у нас пока нет.

[Yuriy 19]

Не будет Постановы, на суд за бездеятельность. Другого пути у нас пока нет.

Ну и что?...Я подавал в пещерный суд на ГПУ ... ответ тот же- все законно...

Мы живем не в той стране , а тем болгг не при той власти..

В 2005г. пещерный суд хоть удовлетворил мое заявление о том, что согласно УПК по заявлению о преступлении должно приниматься постановление...которое прокуратура все одно не выполнила...

А сейчас правосудие в судах вообще отсутствует..

Путь один-улица....

[tata1971]

Ну и что?...Я подавал в пещерный суд на ГПУ ... ответ тот же- все законно...

Мы живем не в той стране , а тем болгг не при той власти..

В 2005г. пещерный суд хоть удовлетворил мое заявление о том, что согласно УПК по заявлению о преступлении должно приниматься постановление...которое прокуратура все одно не выполнила...

А сейчас правосудие в судах вообще отсутствует..

Путь один-улица....

кто же ее поднимет. Слава Богу , что хоть некоторые люди пишут , собираются в организации. Обидно,что большинство так и не понимают , что их вовлекли в валютные махинации и еще обвиняют во всех грехах. Вот как такой народ поднять?????

[dentalen]

Ни кто Вас ни куда не пригласит...пришлют бумажку о том что оснований нет ...при этом не постановление об отказе , как это предусмотрено УПК...

Я четыре раза писал такую заяву в ГПУ и два раза в СБУ..

Им наше смыканье до задницы...

+100 к сожалению

[lonerslav]

Если не трудно, напишите, пожалуйста, чем все-таки закончилось это дело?

[Tavrija77]

Подала  на днях  Заяву про злочин судді.  Не зареєстрували. В понедлок  обіцяли дати відповідь.  Готоюсь до оскарження. І ось що знайшла:

 

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

01.07.2013

Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства

До Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України надійшло рішення Ради суддів України із проханням вивчити питання та висловити правову позицію щодо порядку внесення та виключення відомостей із Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно суддів за заявами громадян, які не погоджуються із судовими рішеннями за наслідками розгляду справ за їхньої участі. Цьому передувало звернення суддів Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 лютого 2013 р.

У зверненні суддів зазначається, що 24 січня 2013 р. прокуратура м. Євпаторії АР Крим почала досудове розслідування за скаргами З.О.Є. про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, суддями Євпаторійського міського суду Ш.О.М. і З.І.О. під час розгляду справ за процесуальним зверненням Б.І.В.:

під головуванням судді Ш. О. М. розглядалася скарга про притягнення до кримінальної відповідальності в порядку ст. 27 КПК 1960 р. З.О.Є. за ст. 356 КК України (26 липня 2012 р. постановою судді скаргу Б.І.В. залишено без розгляду);

суддею З.І.О. розглядався позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди із З.О.Є. (26 жовтня 2012 р. позов задоволено частково і стягнуто із З.О.Є. 6047 грн. та 1000 грн. матеріальної та моральної шкоди відповідно).

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Під час досудового розслідування з прокуратури м. Євпаторії до Євпаторійського міського суду надсилалися вимоги про надання відомостей конфіденційного характеру щодо суддів та інших працівників суду; подавалися клопотання про зобов'язання голови Євпаторійського міського суду Л.А.І. надати доступ до особових справ суддів та працівників Євпаторійського міського суду; проводився допит працівників суду (керівника та заступника керівника апарату, помічників суддів і секретарів судових засідань), зокрема помічник судді М.Ю.М. допитувалась на робочому місті у робочий час без відома й дозволу голови суду.

25 лютого 2013 р. секретар судового засідання Н.Л. звернулася з доповідною запискою до голови суду у зв'язку з тим, що слідчий П.О.Р. намагався допитати її як свідка на робочому місці.

У зверненні до Ради суддів загальних судів та Ради суддів України судді Євпаторійського міського суду вважають, що положення ч. 1 ст. 214 КПК 2012 р. зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

На думку суддів, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, як, наприклад, у скаргах З.О.Є., то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Вважають, що безпідставно ініційованим досудовим розслідуванням було порушено гарантію недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Вирішуючи порушене у зверненні Ради суддів України та суддів Євпаторійського міського суду АР Крим питання, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 24 червня 1999 р. № 6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 р. № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 р. № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) послідовно підтвердив викладені ним правові позиції щодо гарантій незалежності суддів з урахуванням міжнародних стандартів, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 р., та в низці інших міжнародних документів, а саме: "Основні принципи незалежності судових органів", ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 р. та 40/146 від 13 грудня 1985 р. Генеральної Асамблеї ООН, "Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів", затверджені 24 травня 1989 р. Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія "Про статус суддів" від 10 липня 1998 р., Рекомендації № (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи "Незалежність, дієвість та роль суддів" від 13 жовтня 1994 р. та інших.

Зокрема, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що "недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом". Відповідно до положення ч. 1 ст. 126 Конституції України зміст недоторканності суддів як умови виконання ними професійних обов'язків не обмежується визначеною у ч. 3 цієї статті гарантією, згідно з якою суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Разом з тим відповідно до положення ч. 1 цієї статті Конституції України недоторканність суддів як гарантія їхньої незалежності у виконанні професійних обов'язків може не обмежуватися обсягом, визначеним у ч. 3 статті 126 Конституції України.

Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суд/дів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Це стосується і визначеного ст. 55 Конституції України права на судовий захист. Зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження можливостей реалізації права на судовий захист (п.п. 1.2, 1.3, 4.2, 4.3). Аналогічні роз'яснення змісту гарантій незалежності й недоторканності суддів надано у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 р.

Так, до 21 листопада 2012 р. КПК 1960 р. визначав процедуру досудового слідства у справах щодо суддів (тобто у справах публічного чи приватно-публічного обвинувачення), яке розпочиналося з порушення кримінальної справи відповідно до приводів і підстав, які були передбачені ст. 94 КПК 1960 р., тобто заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які містили достатні дані, що вказували на наявність ознак злочину, або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Заявники про злочин попереджалися про відповідальність за неправдивий донос і у зв'язку з цим від них відбирали відповідну підписку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 48 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) винести постанову про порушення кримінальної справи щодо судді мав право лише Генеральний прокурор України або його заступник.

Відповідно до вимог статей 97 і 98 КПК 1960 р. прийняття заяв і повідомлень про злочини було обов'язковим і не пізніше триденного строку після їх отримання зазначені у ч. 3 ст. 48 Закону № 2453-VI посадові особи, за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК 1960 р., зобов'язані були щодо судді порушити кримінальну справу або відмовити в її порушенні чи направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно було перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснювалася в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Після порушення справи Генеральний прокурор України або його заступник направляв справу для провадження досудового слідства.

Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року (далі - КПК 2012 р.), який набрав чинності з 21 листопада 2012 року, законодавцем змінено початок кримінального провадження: досудове розслідування - перша стадія кримінального провадження - починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не містить визначення поняття "приводів і підстав" до початку кримінального провадження і за їх наявності винесення постанови про порушення кримінальної справи, як це передбачалось статтями 94, 97 - 98 КПК 1960 р.

Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 р. № 1050 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 р. за № 2095/22407 (далі - Інструкція № 1050), де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення, як це і було передбачено ст. 94 КПК 1960 року.

Згідно з пунктом 5.3.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940 від 22 жовтня 2012 р., заявник також попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про то підписом зазначається у протоколі.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК 2012 р. та пунктом 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14 серпня 2012 р., зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги частин 3, 4 і 5 ст. 214 КПК, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто КК, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування, що до 21 листопада 2012 р. було передбачено ст. 94 КПК 1960 р.

Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Визначення приводів і підстав як підстав для початку досудового розслідування також наведено і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 р. № 6 "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи".

Згаданою Інструкцією № 1050 врегульовано, зокрема, також порядок вирішення заяв і повідомлень, що надійшли до чергової частини ОВС і в яких відсутні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Так, після реєстрації їх в журналі єдиного обліку про відомості у них доповідається начальник органу ВС для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або КупАП (п. 3.5 Інструкції № 1050) і такі заяви й повідомлення не вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи зі змісту звернень Ради суддів України та суддів Євпаторійського міського суду АР Крим та аналізу чинного законодавства. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, за скаргами З.О.Є., суддями Євпаторійського міського суду Ш.О.М. і З.І.О. під час розгляду справ: кримінальної справи приватного обвинувачення щодо З.О.Є. за ст. 356 КК та цивільної справи за позовом Б.І.В. про стягнення матеріальної та моральної шкоди з З.О.Є. у прокуратури м. Євпаторії не було.

Такий висновок убачається з відповіді заступника прокурора АР Крим О.Л. та прокурора м. Євпаторії К.В. на звернення судів Євпаторійського міського суду від 25 лютого 2013 р. про те, що у зв'язку зі зверненнями З.О.Є. 24 січня 2013 р. були розпочаті досудові розслідування, а їх підставою була та обставина, що, на думку заявниці, згадані судді порушили вимоги чинного законодавства при розгляді скарги Б.І.В. про притягнення її до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 356 КК, та позову Б.І.В. про стягнення з неї матеріальної та моральної шкоди. Розпочате досудове розслідування щодо суддів Ш.О.М. і З.І.О. закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК 2012 р. за відсутністю події кримінального правопорушення.

За наслідками отримання заяв З.О.Є. і реєстрації їх у журналі єдиного обліку відповідно до п. 3.5 Інструкції вони мали бути розглянуті начальником територіального органу ВС та щодо них прийняті рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що при розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, органам ВС МВС України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину згідно з Інструкцією № 1050 і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" "відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені".

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).

Щодо висловлень правових позицій щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно суддів за заявами громадян, які не погоджуються з прийнятими процесуальними рішеннями при розгляді справ за їх участю у КПК 2012 р., Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що:

- після внесення змін до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Законом України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI, яким положення про те, що постанову про порушення кримінальної справи, якою розпочиналось досудове слідство щодо судді, мав право винести лише

Генеральний прокурор України або його заступник, було виключено, а КПК 2012 р. з 21 листопада 2012 р. запроваджено процедуру в ст. 214 КПК, згідно з якою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, в тому числі щодо судді, може слідчий і прокурор, а не Генеральний прокурор України або його заступник, як це було до внесених Законом (№ 4652-VI) змін, такі зміни призвели до зниження рівня гарантій недоторканості і незалежності суддів, встановлених законами.

Такий висновок випливає з Рішення Конституційного Суду України у, справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004, згідно з яким "не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів" (п. 4.1).

Враховуючи наведене, пропонуємо внести зміни у ст. 214 КПК, де передбачити обов'язок вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення особами, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження (ст. 480 КПК 2012 р.), особами, зазначеними у ст. 481 цього Кодексу (тобто Генеральним прокурором України або його заступником), які здійснюють повідомлення про підозру щодо окремої категорії осіб.

Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що судді, незважаючи на гарантії недоторканності і статусу незалежності при здійсненні правосуддя, у випадку вчинення конкретних дій, які у чинному КК визнаються починами, притягуються до відповідальності й несуть передбачене законом покарання.

Водночас у ст. 383 КК законодавець передбачив відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про злочин, об'єктом якого є інтереси правосуддя і за яке у кожному випадку його вчинення має також наставати передбачена законом відповідальність.

Відповідно до засади публічності (ст. 25 КПК) прокурор та слідчий зобов'язані розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення, в тому числі за ст. 383 КК, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, в тому числі й щодо суддів Євпаторійського міського суду АР Крим.

Судова палата у кримінальних справах
Верховного Суду України

{Текст взято з сайту Судової влади України http://court.gov.ua/}