Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности по карточному кредиту в пользу Дельта банка

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34569649

Державний герб України

УХВАЛА

іменем  україни

30 жовтня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І.,   Хопти С.Ф.,

            Лесько А.О.,  Червинської М.Є.,        

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства  «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення  суми за договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від                21 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі -                 ПАТ «Дельта Банк») звернулося  до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 6 583 грн. 21 коп. за кредитним договором від 20 грудня 2007 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що  відповідно до вищезазначеного кредитного договору відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30 тис. грн. з терміном дії 364 календарні дні із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом та лімітом на час укладення договору в розмірі 3 тис. грн. шляхом відкриття карткового  рахунку та видачі позичальнику платіжної картки Позичальник користувалася кредитом, але свої зобов'язання за договором порушувала, у зв'язку з чим станом на 14 травня 2012 року існує у вищезазначеній сумі.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від                14 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки   Крим   від   21   листопада   2012   року,   позов   задоволено.   Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 583 грн. 21 коп. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судами встановлено, що 20 грудня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір, відповідно до якого  останній відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30 тис. грн., терміном дії                     364 календарних днів із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом та лімітом на час укладення договору в розмірі 3 тис. грн. (а.с. 5-9).

Згідно із наданого банком розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14 травня 2012 року становить 6 583 грн. 21 коп.

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня                   2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення               ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого  кредиту,  строк  давності  якого  минув.  У  зв'язку  із  цим  позовна

давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону, договору. У відповідності з укладеним договором та ст.ст. 1049, 1050,                                    1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до наданого позивачем тарифу на обслуговування платіжних карток, обов'язків мінімальний щомісячний платіж повинен був здійснюватися щомісячно, з 1 по 15 число місяця, наступного за звітним.

Останній платіж було здійснено відповідачем 1 квітня 2009 року, а до суду               ПАТ «Дельта Банк» звернувся 2 липня 2012 року.

За таких підстав, саме з часу здійснення відповідачем останнього платежу почався відлік строків загальної позовної давності, оскільки з настанням строку виконання зобов'язань за кредитним договором позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Усупереч вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції не визначився із часом перебігу позовної давності, не встановив та не зазначив у рішенні суду коли банк дізнався про порушення свого права, та не врахував положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі  не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, ураховуючи, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального й процесуального права, відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від              14 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада  2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  Д.Д. ЛуспеникСудді: Б.І. Гулько  А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська