Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Сбербанку России в солидарном взыскании с поручителей

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 листопада 2014 року

 

м. Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Барбари В.П., 

суддів: Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Ємця А.А., 

Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., – 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі – ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі № 919/699/13 за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до товариства з обмеженою відповідальністю «Композит-93» (далі – ТОВ «Композит-93»), товариства з обмеженою відповідальністю «Стройпласт» (далі – ТОВ «Стройпласт») і товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель» (далі – ТОВ «Строитель»), третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «ОКСІ» (далі – ТОВ «ОКСІ»), про стягнення грошових коштів, – 

 

в с т а н о в и л а:

 

У червні 2013 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ТОВ «Композит-93», ТОВ «Стройпласт» і ТОВ «Строитель» про стягнення з поручителів солідарно заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 13 січня 2011 року № 01-В/11/55-1/ЮО (далі – кредитний договір) у сумі 16 449 738,16 грн.

 

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зазначило, що ТОВ «ОКСІ» не погасило заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, виконання зобов’язань за яким забезпечено договорами поруки від 1 березня 2011 року, укладеними позивачем із відповідачами: ТОВ «Композит-93», ТОВ «Строитель» і ТОВ «Стройпласт». 

 

Відповідачі проти позову заперечували, наголошуючи, що зазначеними договорами строки поруки не встановлено, як і не передбачено строк виконання основного зобов’язання, натомість цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги за договором про відкриття кредитної лінії, у зв’язку з чим з огляду на положення статті 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) порука є припиненою.

 

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 листопада 2013 року у справі № 919/699/13, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року рішення господарського суду міста Севастополя від 14 листопада 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року залишено в силі.

 

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки, наведені та обґрунтовані у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, про те, що кредитором укладено договори поруки (окремо з кожним поручителем), умовами яких не передбачено спільної поруки, а отже, у цьому разі кредитор повинен пред’явити вимогу до кожного із поручителів на підставі відповідного договору. При цьому суд касаційної інстанції послався на те, що положення статті 554 ЦК України – особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором, – не можна застосовувати до правовідносин, що виникли із декількох договорів поруки, оскільки таку поруку не можна вважати спільною.

 

ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі № 919/699/13 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 543 та 554 ЦК України у правовідносинах, що виникають із правочинів (договорів).

 

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 5015/4807/12, в якій висловлено правову позицію про те, що оскільки між кредитором і поручителем було укладено окремі договори поруки, є всі правові підстави для задоволення позову про стягнення з поручителів солідарно заборгованості за відповідним кредитним договором.

 

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року справу № 919/699/13 допущено до провадження Верховного Суду України.

 

Ухвалою судді Верховного Суду України від 8 липня 2014 року відкрито провадження у справі № 919/699/13 щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у цій справі. 

 

Справа № 919/699/13 надійшла до Верховного Суду України 24 жовтня 2014 року.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

 

1 березня 2011 року між акціонерним товариством «Сбербанк Росії» (далі – АТ «Сбербанк Росії») і ТОВ «Композит-93», ТОВ «Строитель» і ТОВ «Стройласт» укладено договори поруки № 01-В/11/55-1/ЮО-2, № 01-В/11/55-1/ЮО-3, № 01-В/11/55-1/ЮО-4 (далі – договори поруки) на виконання кредитного договору від 13 січня 2011 року № 01-В/11/55-1/ЮО, укладеного між АТ «Сбербанк Росії» і ТОВ «ОКСІ».

 

Згідно з умовами договорів поруки поручителі взяли на себе відповідальність за виконання ТОВ «ОКСІ» зобов'язань за кредитним договором. Умови цих договорів передбачають їх дію до повного виконання основного зобов'язання.

 

Предметом розгляду у цій справі є стягнення солідарно з поручителів заборгованості за кредитним договором.

 

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає за порушення зобов’язання боржником. 

 

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 

 

Отже, статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним.

 

Відтак, суд касаційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що кредитор має право пред’явити вимоги до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.

 

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі № 919/699/13 та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв’язку з чим у задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» слід відмовити.

 

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

 

п о с т а н о в и л а:

 

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року у справі № 919/699/13 відмовити.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий В.П. Барбара

Судді:

І.С. Берднік 

В.С. Гуль 

Т.Є. Жайворонок

А.А. Ємець

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D391AEC6F2DFBA96C2257D90004347F3

[у.zaporozhskiy]

А после этого выйдет так, что банк поопустил 6 месячный срок на обращение с иском к поручителям.

[ремикс]

А после этого выйдет так, что банк поопустил 6 месячный срок на обращение с иском к поручителям.

 я бы сказал к очередному, хотя никто не запрещает подать иски одновременно ко всем, а потом останавливать производство или затягивать. Вообщем как то так.

[у.zaporozhskiy]

Скорее всего срок уже пропущен, а он не восстанавливается.