ANTIRAID

Решение очень хорошо и грамотно выписано.

В решении хорошо расписан отказ в принятии доводов НБУ: Суд не може прийняти до уваги посилання 3-ї особи на п.1.5 затвердженого постановою НБУ №483 від 14.10.04. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, бо згідно п.п.1.2 це Положення регламентує використання тільки безготівкової іноземної валюти як засобу платежу. За наявності спеціального нормативного акту, який регулює використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу (зазначена постанова №200), суд не може застосувати постанову №483 і за аналогією закону чи права. У зв’язку з тим, що сплата процентів є істотною умовою договорів кредиту, суд вважає, що кредитні договори від 03 вересня 2007 року у разі відсутності умови щодо сплати процентів не були б укладені, тому визнання абз.2 п.7.1 договорів від 03.09.2007 р. недійсним тягне за собою недійсність вказаних договорів у повному обсязі згідно ст.217 ЦК України.

Еще раз обращаю внимание - обобщение это личное мнение судьи ВСУ Луспеника и не более. ВСУ не может делать обобщение судебной практики после вступления в силу нового закона о судоустройстве.

К сожалению, коррупция и взяточничество в судебной системе привели к тому, что не только в судах первой инстанции сидят неграмотные судьи, они также попадают уже и в апелляцию. Вы имеете права оспорить в кассационном порядке данное определение апелляционного суда: Стаття 324. Право касаційного оскарження 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. { Частина перша статті 324 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 } 2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вам необходимо обжаловать решение третейского суда в связи с тем, что Вас не уведомили и обжаловать определение новозаводского суда про выдачу исполнительного документа.

Практически - исполнитель закроет исполнительное производство в связи с отсутствием у должника имущества. А банк уже согласно принятой процедуре либо спишет долги, либо за 0,5% продаст их коллектору.

Залоговое имущество не включается в ликвидационную массу.

В гражданском процессе судья сам рассматривает отвод. Поэтому отвод вряд ли удовлетворят. Предоставьте решения с сайта о незаконности повышения процентной ставки.

Подвести нельзя. В связи с тем, что Вы давали залог как ФОП, то при Вашем банкротстве банк сможет обратить взыскание на данный залог.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 червня 2010 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі : головуючого - Прокопчука Ю.В., суддів : Костенка А.В., Перепічая В.С., розглянувши справу за позовом акціонерно-комерційного Банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерно-комерційного Банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, третя особа – Головне управління з питань захисту прав споживачів про визнання недійсним договорів кредиту та іпотеки, в с т а н о в и л а: Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції. У касаційній скарзі акціонерно-комерційний Банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на її необґрунтованість та допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суд неправильно застосував норми матеріального права або допустив порушення норм процесуального права, які передбачені ст. 338 ЦПК України, як підстави для зміни або скасування судових рішень. Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити. Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у х в а л и л а : Касаційну скаргу акціонерно-комерційного Банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” відхилити. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Cудді: Ю.В. Прокопчук А.В. Костенко В.С. Перепічай http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9888807

Справа №22- 8714/09 Головуючий у 1-й інстанції-Шевченко Т.М. Доповідач - Заришняк Г.М. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Осипенка М.І., Шиманського В.Й. При секретарі - Ліліцькому Р.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2009 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк", третя особа -Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними договору кредиту та іпотечного договору, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до відповідача про визнання недійсними договору кредиту № 10-29/6867 від 13.05.2008 р. та договору іпотеки № 02-10/1834 від 13.05.2008 р. Зазначала, що зміст даних договорів суперечить положенням ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2009 р. позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Представник АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк" заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу районного суду законною. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд виходив з того, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду, і до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами від відповідача надійшло заперечення проти вирішення справи в суді, а тому заяву слід залишити без розгляду. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Як видно з позовної заяви ОСОБА_2, позивачкою ставиться питання щодо визнання недійсними договору кредиту № 10-29/6867 від 13.05.2008 р. та договору іпотеки № 02-10/1834 від 13.05.2008 р. на підставі положень ст.ст.203, 215, 229, 233 ЦК України. Згідно з вимогами п.7 ч.1, ст.6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним судом України. Оскільки правочин відповідно до положень ст.ст.203, 215, 229, 233 ЦК України, визнається недійсним «судом », то слід вважати, що йдеться про виключно державні суди. Отже дані питання не підлягають розгляду у третейських судах. За таких обставин ухвалу суду не можна вважати законною та обгрунтованою, і вона підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд. Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2009 р. скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9944583

Определение Голосеевского районного суда г. Киева от 12.08.2010 по делу №2-3728/09 по иску к Укрсоцбанку о признании недействительными кредитного договора и договора ипотеки. Данным определением отмененным в последствии Апелляционным судом г. Киева и оставленным в силе Верховным судом Украины дело направлялось в третейский суд в связи с наличием в договоре третейской оговорки.

Как только получу апелляцию, сразу выложу.Ну не такие уж и запуганные есть. Все таки в регионах признавать кредитные договора начали значительно раньше нежели в Киеве.

Уже размещено в топике темы. Само решение появилось в реестре.

Если Вы подаете встречный иск, то из документов Вам кроме платежек об оплате госпошлины и ИТЗ ничего не нужно добавлять, т.к. все уже приложил банк к своему иску. Количество копий иска подайте по количеству сторон в деле плюс один для суда.Попробуйте заплатить как за не имущественный спор: Госпошлина 8,50 грн за каждое требование (недействительность кредитного договора, ипотеки, поручительства, залога) ИТЗ - 37,00 грн Подайте встречный иск через канцелярию. В заседании уточните, что Вы подали встречный иск. Судья должен будет решить принимать ли Ваш иск, если примет, то вероятнее всего перенесет заседание для того чтобы остальные стороны могли ознакомится.

Ваше решение вступило в законную силу? Если да, то берите исполнительный лист в суде и идите в исполнительную службу. Параллельно можете подать заявление в прокуратуру об отказе должностных лиц исполнять решение суда и требовать возбудить уголовное дело.

Не совсем понятно, что Вам пришло. Теоретически банк может просить возобновить пропущенный срок и суд может удовлетворить подобное ходатайство банка если признает, что срок был пропущен по уважительной причине. Узнать подана ли кассационная жалоба Вы можете в Верховном суде.

Изменения вступили в силу 03.08.2010 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...amp;c=1#History поэтому у Вас есть два месяца на обжалование.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2010 р. № 25/464 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Мирошниченка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2010 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі № 25/464 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Куцький Д.В.; Шматко В.О.; - відповідача ОСОБА_7; ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі – відповідач) про стягнення 558 438,35 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 458 571,78 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 498 107,34 доларів США, процентів за користування кредитом в розмірі 60 331,01 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту і сплату відсотків у сумі 1 453 610,71 грн. та штрафу в сумі 100,00 грн.(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням суми стягнення –т.1 а.с.118-120). Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2010 у справі № 25/464 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 (колегія суддів у складі: ОСОБА_8 –головуючий суддя, судді Нєсвєтова Н.М., Кондес Л.О.) позовні вимоги задоволено частково. За рішенням стягнуто з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" 558 438, 35 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України складає 4 458 571,78 грн., штрафні санкції в сумі 21548,30 грн. та судові витрати в розмірі 25736,00 грн. грн.; в іншій частині в позові відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі № 25/464 з підстав порушення та неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення. Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 498 107,34 доларів США, процентів за користування кредитом в розмірі 60 331,01 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту і сплату відсотків у сумі 1 453 610,71 грн. та штрафу в сумі 100,00 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору № EL-SME 021/379/2008 в частині здійснення ним обов'язку щодо погашення визначених графіком сум кредиту та процентів за користування кредитом. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 30 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № EL-SME 021/379/2008 (надалі –договір), згідно з п. 2 частини № 1 якого, позивач надає відповідачу кредит у розмірі 534 352,60 доларів США для придбання обладнання на термін до 24 липня 2013 року зі сплатою 14,5% річних за користування кредитом; позивач свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у розмірі 534 352,60 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача; відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом у встановлені договором строки; п. 1.9.1 договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором; при цьому виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги; 13.04.2009 позивачем була направлена відповідачу вимога про погашення заборгованості за договором, в якій банк, відповідно до п. 1.9 договору, вимагав дострокового виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором; вказана вимога отримана відповідачем 14.05.2009 та залишена без розгляду; враховуючи встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом у розмірі 558 438, 35 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України складає 4 458 571,78 грн., та штрафних санкцій в сумі 21548,30 грн. Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне. Серед основних загальних засад цивільного законодавства названий принцип справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не було виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель вправі у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. При цьому, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса , якщо інше не передбачене законом або договором застави. Як вбачається з матеріалів справи: з метою забезпечення виконання умов кредитного договору № EL-SME 021/379/2008 між позивачем та відповідачем були укладені договори застави № РЕ-SME 021/379/2008 від 30.07.2008 та № РЕ-SME 021/379/2008/1 від 04.09.2008; у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору 06.09.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. вчинено виконавчий напис № 2855, за яким звернуто стягнення на майно відповідача передане в заставу позивачу згідно з договором застави № РЕ-SME 021/379/2008 від 30.07.2008 з метою задоволення вимог позивача за рахунок коштів отриманих від реалізації майна на загальну суму 527 427, 20 дол. США та 413 067, 39 грн.; 22.09.2009 постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 15317034 з примусового виконання вказаного виконавчого напису; 06.09.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. вчинено виконавчий напис № 2856, за яким звернуто стягнення на майно передане в заставу позивачу згідно з договором застави № РЕ-SME 021/379/2008/1 від 04.09.2008 з метою задоволення вимог позивача за рахунок коштів отриманих від реалізації майна на загальну суму 527 427, 20 дол. США та 413 067, 39 грн.; 28.08.2009 постановою ВДВС Ірпінського МУЮ відкрито виконавче провадження № 14575199 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. Згідно із ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Пунктом 4 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" до переліку виконавчих документів, які відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою віднесені виконавчі написи нотаріусів. Зважаючи на те, що спірна сума заборгованості, заявлена до стягнення позивачем у даній справі у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № EL-SME 021/379/2008, при цьому, саме за невиконання умов кредитного договору № EL-SME 021/379/2008 нотаріусом вчинені виконавчі написи шляхом звернення стягнення на майно передане в заставу згідно з договорами застави № РЕ-SME 021/379/2008 та № РЕ-SME 021/379/2008/1, що укладені з метою забезпечення виконання умов цього ж саме кредитного договору, судам необхідно було дослідити та розмежувати період протягом якого стягуються заборгованість по кредиту, проценти за користування кредитом, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків на підставі виконавчих написів нотаріуса №№ 2855, 2856 та у даній справі, оскільки вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору тому як їх неврахування може призвести до порушення прав відповідача шляхом подвійного стягнення з нього заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення кредиту за один і той же період за різними виконавчими документами. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що у зведеному виконавчому провадженні на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення , в той час як примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів та на державну виконавчу службу не покладено обов'язку перевіряти за якими зобов'язаннями здійснюється примусове стягнення з божника. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення у справі. Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону. Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити. Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 у справі № 25/464. Справу № 25/464 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду. Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО Судді Т.Л. БАРИЦЬКА С.В. МИРОШНИЧЕНКО http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11547314

Не все так плохо, время идет и практика меняется. Вот уже и киевская апелляция начала признавать кредитные договора недействительными: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1566А в данном случае речь идет об исполнительной надписи и тут не все так запущено в судах и обеспечения выносят и признают не подлежащей исполнению. Вот буквально на днях отменили решение третейского суда при АУБ. Так что не все так плохо в Днепровском суде, главное не сдаваться.

Все законно и правильно к таким же заключениям пришел ВХСУ в своих решениях: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1002

Не совсем так. Данное утверждение касается исполнительных надписей сделанных с 15.06.2009 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...286739794982810 до 16.11.2009 года http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1084-09. После этой даты были внесены изменения в инструкцию и из нее исключили возможность делать исполнительную надпись только после окончания договора.

Почему же, не все судьи Днепровского суда г. Киева такого мнения. Принесите им данные решения, особенно апелляционного суда и все будет в порядке.

Вы правы, но суд посчитал именно так.

По моему мнению нотариус может делать исполнительную надпись в другом нотариальном округе, но пусть представители ответчика это сами доказывают. А так это еще один аргумент для признания исполнительной надписи не подлежащей исполнению.