doroshal

ПРОПОЗИЦІЇ до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" Прийнятий Верховною Радою України 8 липня 2011 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", що надійшов на підпис Президентові України, не може бути підписаний, виходячи з такого. 1. Підпунктом 1 пункту 2 розділу І Закону передбачається внести зміну до статті 222 "Шахрайство з фінансовими ресурсами" Кримінального кодексу України, замінивши слова "громадянином-підприємцем або громадянином – засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності" словами "будь-якою фізичною особою" з метою поширення дії цієї статті Кодексу на всіх осіб, які для одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг із податків надають завідомо неправдиву інформацію кредиторам. Не заперечуючи доцільності встановлення загального суб'єкта злочину, передбаченого статтею 222 Кодексу, зазначаю, що пропонований Законом підхід до вирішення цього питання не узгоджується зі статтею 18 Кодексу, відповідно до якої суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність (частина перша), а не будь-яка фізична особа, як передбачається Законом, що надійшов на підпис. Для усунення такої невідповідності пропоную скорегувати текст змін до статті 222 Кримінального кодексу України, зокрема викласти підпункт 1 пункту 2 розділу І Закону у такій редакції: "1) у частині першій статті 222 слова "громадянином-підприємцем або громадянином – засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності" виключити". 2. Підпунктом 3 пункту 4 розділу І Закону передбачається частину п'яту статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнити новим абзацом, за яким боржник за невиконання вимог щодо обов'язку звернутися у місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення визначених названим Законом обставин несе відповідальність згідно із законодавством. Наведене положення Закону не відповідає Конституції України, за якою виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (пункт 22 частини першої статті 92). Таким чином, у пропонованій новелі має йтися про те, що боржник у даному випадку нестиме відповідальність згідно із законом. Тому пропоную у підпункті 3 пункту 4 розділу І Закону слово "законодавством" замінити словом "законом". 3. Підпунктами 4 і 5 пункту 4 розділу І Закону передбачається внести зміни до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спрямовані на відтермінування моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, на відміну від чинного порядку, відповідно до якого мораторій запроваджується з моменту прийняття рішення про порушення справи про банкрутство, Законом визначається, що мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником, стосовно якого порушена справа про банкрутство, вводиться з моменту офіційного оприлюднення порушення справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш, як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України. Отже, за Законом, що надійшов на підпис, мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, вводитиметься пізніше, ніж з моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Це дасть змогу недобросовісним боржникам використати період часу від моменту порушення справи про банкрутство суб'єкта господарювання до моменту офіційного оприлюднення зазначеної ухвали для безперешкодного відчуження активів на користь інших осіб, для задоволення вимог кредиторів, обраних самим боржником. Як наслідок, це унеможливить здійснення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, порушить права інших його кредиторів на задоволення вимог відповідно до черговості, визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За таких обставин вважаю за доцільне утриматися від внесення запропонованих змін щодо відтермінування введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство. У зв'язку з цим пропоную абзац третій підпункту 4 і підпункт 5 пункту 4 розділу І Закону виключити. 4. Підпунктом 6 пункту 4 розділу І Закону, що надійшов на підпис, стаття 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнюється новою нормою, за якою на етапі розпорядження майном не скасовується арешт, накладений на майно боржника, що є предметом застави, чи інші обмеження щодо розпорядження майном, що є предметом застави боржника. У зв'язку з цим слід зазначити, що стаття 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає порядок призначення розпорядника майна боржника, його повноваження тощо, і запропоновані Законом, що надійшов на підпис, зміни в принципі не є предметом регулювання даної статті. До того ж частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушене питання вже вирішено. Установлено, що арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника скасовуються з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, відповідний механізм передбачений і Законом України "Про виконавче провадження". Так, за цим Законом виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах (пункт 8 частини першої статті 37); протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається (частина четверта статті 39). Нарешті, слід ураховувати, що відносини застави врегульовано спеціальним Законом України "Про заставу". З огляду на наведене, а також на те, що механізм реалізації запропонованої Законом, що надійшов на підпис, зміни до статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку, якщо не відкрите виконавче провадження, є незрозумілим, вважаю за доцільне утриматися від внесення зазначеної зміни. Тому пропоную підпункт 6 пункту 4 розділу І Закону, що надійшов на підпис, виключити. 5. Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону стаття 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнюється положенням, за яким у разі визнання кредитора конкурсним він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та/або розпорядником майна. При цьому такий кредитор має право подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Таким чином, Закон надає право кредитору, якого визнано конкурсним, подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Слід відмітити, що надання такого права конкурсним кредиторам призведе до затягування строків (термінів) провадження процедур банкрутства на невизначений час. До того ж убачається неприпустимим надання особі, яка не є стороною правовідносин (наприклад, не є стороною договору, укладеного між боржником та іншим кредитором), права подавати зазначені заперечення, оскільки така особа може бути у даному випадку упередженою. Ураховуючи наведене, пропозиція щодо доповнення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положенням, за яким у разі визнання кредитора конкурсним він має право подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів, не може бути підтримана. Тому пропоную друге речення абзацу другого підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону виключити. 6. Підпунктом 4 пункту 6 розділу І зазначеного Закону доповнено статтю 41 Закону України "Про іпотеку" новою частиною другою, за якою організація продажу предмета іпотеки покладається на організатора прилюдних торгів, який залучається на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. У зв'язку з цим слід зазначити, що реалізація майна боржника, на яке звернено стягнення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого реалізація арештованого майна органами державної виконавчої служби здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. За визначеним Міністерством юстиції України порядком щороку Міністерством юстиції України проводиться тендер (конкурс), за наслідками якого визначаються переможці по окремих областях України та Автономній Республіці Крим (відповідно до місцезнаходження переможців чи місцезнаходження їхніх філій). Отже, за результатами проведення тендеру (конкурсу) визначається перелік організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна. Реалізація ж запропонованої Законом, що надійшов на підпис, зміни пов'язана з певними ризиками, оскільки унеможливлюватиметься проведення процедури реалізації арештованого майна на конкурсній основі у разі, якщо є лише один такий організатор. Слід також зазначити, що Законом України від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" положення, аналогічне пропонованому, було виключено зі статті 41 Закону України "Про іпотеку". Тож, положення підпункту 4 пункту 6 розділу І, за яким організація продажу предмета іпотеки покладається на організатора прилюдних торгів, який залучається на конкурсній основі органами державної виконавчої служби, не підтримую. Відтак, пропоную підпункт 4 пункту 6 розділу І Закону виключити. 7. Розділом ІІ Закону, що надійшов на підпис, передбачено визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Проте, оскільки зазначений Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захист інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави становить не менше 25 відсотків, втрата названим Законом чинності (без внесення змін до Законів України "Про виконавче провадження" та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо вдосконалення механізму примусової реалізації майна підприємств) призведе до втрати контролю держави за примусовою реалізацією такого майна. Слід також зазначити, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (реєстр. № 8531), яким передбачається, зокрема, врегулювати питання примусового відчуження майна підприємств у процедурі банкрутства шляхом проведення аукціону. Ураховуючи наведене, пропоную утриматися наразі від визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Тому пропоную розділ ІІ Закону виключити. Президент України В.ЯНУКОВИЧ

Да ,Яник наклав вето .

Да ,и еще хочу добавить вот что... Дайте пожалуйста обьявление в газету о том ,что утерянную кредитную карточку №....... "Приватбанк" прошу вважати недійсною.А также напишите письмо банку ,что карточка была мною утеряна в 2008 году(в том году ,когда получили кредит).Забыл Вас поставить в известность.Прошу срочно заблокировать карточку и все нарахувння по ней. Это на будущее (в суде,если такой будет) с того дня ,когда выйдет обьявление в газете все нарахування вам банком есть никчемными. Нет человека -нет проблемы,нет карточки... Это так вам междупрочем мой совет...

Вести переговоры с этим банком бесполезно. Зайдите на сайт privatbanku.net. В этом банке если возьмеш деньги ,будешь должен всю жизнь. Я вам предлагаю вообще ничего не делать. Ждите ,когда банк подаст на вас в суд(если подаст). А потом пусть банк доказывает ,что вы брали эти деньги. Что может банк датьв суд как належний доказ? Договор на обслуживание кредитной карточки? Ну подписал . Но это не значит ,что взял. Я подписал договор с НАСА ,что меня отправят на Луну...но я тут еще. А как они докажут в суде ,что именно вы брали эти деньги с карточки и что вы их получили в банкомате. Фото с банкомата ... не доказ,да и вообще у них таковых фото нет. Належный доказ квитанция кассы с вашей подписью. А у них таких доказательств нет. У меня есть такие дела .Еще с 2008 года тянуться в судах. Каждый раз прихожу в суд регулярно(в отличии от Банковских юристов) и начинаю суд с одного и того же : Згыдно ст.10ч.3 ЦПК Украъни Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилаэться як на підству своїх вимог або заперечень.Доведіть будь ласка ,що мій клієнт отримав ці гроші (надайте належні докази). НЕ МОГУТ!!!!!!!! Уходят ,суд переносят. В результате вообще перестают приходить в суд ,судья оставляет такие справи без розгляду. Аж стало не интересно воевать в судах с ними. Наверно ждут когда я умру... Поэтому пишу в интернете везде всем это .Заставляйте банковских юристов РАБОТАТЬ ,учиться и доказывать. Слишком легких побед в судах им не будет уже ,сотни юристов в разных городах (и Антирейдовцы) тяжело ,с боями ,но все же де не де пробивают решения уже не в пользу банкиров и толстосумов. А вы спите спокойно ,лечитесь ,поправляйте здоровья.Пусть банкиры не спят. И мне их не жаль ! Они обворовали ,надули ,обмахлевали ,обвесили ,обсчитали каждого жителя страны ! Почитайте на этом сайте мою тему"Реальна схема визнання кредитних договорыв недийсними"... и вы поймете ,как всех они надувают.

Какой то позов вы разместили уж очень не похож на прихватвоский...мучают сомнения.... Я их сотни пересмотрел а єто какой-то .... ну ладно.Задайте в суде Приватбанковцам вопрос для начала: А получали ли вы вообще деньги ,которые указаны в позове в сумме... такой-то. Пусть докажут ,что именно вы получили такие деньги. Если вдруг дадут договор на оформление кредитной карточки ,то договор еще не означает то,что вы получили эти деньги. Упирайтесь .Я гроші в такій-то сумі ,що зазначено в позові не отримувала. Согласно ст.10 ЦПК України Кожна сторона повинна навести ті обставини на які посилається як підставі соїх позовних вимог. Най вони доказують . Чомі вічно ми (позичальники) виправдовуємося в судах. На агресію відповідайте також агресивно. Я завжди в суді звертаюсь до банку :Доведіть те ,що ви пишите в позові ,що Іванов І.І. отримав іменно таку суму(надайте касові чеки з його підписом ,тощо) Підписання договору ,ще не означає виконання. Я підписав договір з НАСА що мене відправлять на ЛУНУ ,але я тут на Землі ще... По такой кредитной карточке Приватбанк у меня еще в 2008 році по моєму клієнту подав позов про стягнення боргу. Вже 2011рік ,а справа не посунулась. Я прихожу в суд кожен раз і кожен раз задаю банку одне і теж питання :Доведіть ,що я отримав ці кошти. Я не отримав (іменно в такій кількості! Бо суддя спитає ,ви ж сплачували...Я отримав не в такій кількості .І на сьогоднішній день я повернув банку все що отримав.)Це ваша чітка позиція . Тримайте її. І це чесна позиція ,тому ,що ті суми ,які прописувались в договорах ніхто не отримував. Особливо у Пріхвата. Вони знімали з цих сум комісії,винагороди за надання фінансового інструменту,тощо. Не бійтесь! Ви праві !Вони не праві.Прмусте їх доказувати ,доводити ті обставини на які посилаються. Не станьте легкою здобичу для ненаситних банкірів !

Не только у вас... Судьи цитируют Луспеника ,вместе с юристами банков .Отрывки из оды :"Узагальнення судвоъ практики..."

8.07.2011 Верховна Рада прийняла Закон "Про судовий збір" .Вступає в силу з 1.11.2011року.Хто що знає про це?

НЕ все так просто. Єтот законопроект вносит изменения в уже действующее законодательство. Тоесть ,например , в ЦК внесут изменения и ст.1056-1 будет уже в новой редакции. Значит єту статью можно применять уже с момента ,когда внесено изменение. Теперь дальше. У многих банков была прописана в договорах плавающая процентная ставка (ОТП банк). Ранее была введена в ЦК Украини ст.1056-1 статья ,которая запрещала поднимать процентную ставку. этот пункт в договоре получился никчемным .А теперь ,после изменений он получается вполне кчемным... или я что то не понимаю...

Саша ,нет слов ,одни эмоции ,но скоро и их не будет! Надо Ленина доставать с Мавзолея!.Если разобрать весь этот законопроект по косточкам ,то получиться недійсний правочин,тому що всі його пункти суперечать цивільним актам України ,ЦК України ,та моральним засадам суспільства. Тобто тут можна керуватися ст.203,215 ЦК України.

Дегенераты ВР! Они клепают шедевр за шедевром один -дыбильнее другого. Сначала податковий Кодекс ,теперь эта фигня. Особенно меня прикалывает фраза:Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя ВИНОСИТЬ РІШЕННЯ(мой комент. тоесть суд обязан вынести на вимогу ипотекодержателя Решение в его пользу ! У суда уже не может быть своего мнения,он обязан вынести решение в пользу банкира!) про виселення мешканців ( мой ком. разом з малолітніми дітьми ) за наявності підстав ,передбачених законом ( мой комент . Яким законом?),якщо предметом такого житла є житловий будинок або житлове приміщення (срочно все переводят помещения в нежитлові і вас не виселять!) НУ дыбилы ! До этого власть была интелегентная ,но мудаки страшные ,теперь тупая уголовщина принялась менять законы.Третий раз по-моему меняется 1056-01 ЦК УКР. МАМА зачем я учился на юриста ,лучше б этого не знал .Жутко читать последние законы ,трудно понимать ,а еще тяжелее осозновать всю ахинею. Деньги могут купить Решение суда ,деньги могут купить закон для себя ... Жуть ребята иду по сто грам водочки выпью и еще раз перечитаю ,будет веселее читать ,понимать и жить...

Я где-то оставлял свой почт. адрес : [email protected]

Банк подал апеляционную жалобу на второе решение. Знаю ,что была по какой-то причине мне не известной жалоба оставлена без движения апеляционным судом,наверно банк исправит ... вобщем ждемс. По вашему второму вопросу сложно что- то ответить не увидив ваши договора все 4 ,договор ипотеки. Возможно ,если увеличивалось обязательство ,то можно применить практику с майновим поручителем ,попробовать визнати договор ипотеки припиненим. Конечно же всем 4 заемщикам надо в суде оспаривать суммы которые банк хочет взыскать. Посмотрите за какой период банк хочет взыскать пеню(взыскивается за 1 год),как насчитывались штрафы ,на какие счета зачислялись деньги ,идущие на погашение кредита (на те ли ,что были обозначены в договоре).Шансы у ответчиков всегда есть. Конечно долг -есть долг и отдавать его надо ,но вопрос в другом : в каком количестве и когда. Я не встречал ни одного банка ,который как-то ,в чем-то ,чем-то ,на чем-то не обманул или не обсчитал земщика. Эти структуры (банки) созданы для этого ,они на этом зарабатывают ,получают прибыль ,фактически не принося никаких благ. Довести обман сложно ,тем более в наших судах ,которые никогда не были на стороне слабого ,или безденежного должника,но можно .Если не удастся доказать обман ,то хоть можно "срезать" определенную сумму (деньги любят счет!).Боритесь. Здесь (на Антирейде) много толковых людей ,много толковых и умных мыслей. Читайте Решения ,практику ,форум много найдете для себя интересного и полезного. Подскажем ,поможем. А чтоб что-то конкретное сказать по вашему делу нужно видеть договора ,позова банка ,расчеты и т.д.

У меня патриотическая ненависть к банкам (толстосумам) со времен комсомольской юности ,поэтому занимаюсь этим ,я бы сказал так: благотворительно(в смысле в основном даром) -професионально (работа у меня такая )

Да,але скажіть ,будь ласка , на підставі чого вона може подати зустрічний позов ,якщо внеї не має доказів ? А де їх взяти ,або як ,якщо не витребувати в суді. Це по- перше.А по -друге зустрічний позов подається до попереднього судового засідання ,або до розгляду справи по суті. Наскільки я зрозумів ,то попереднє засідання вже було.

Никакие! Все промолчат .Овцы ж всегда молчат. По одному банки всех перережут. Но будут другие овцы... Вчера был в банке. Толпа за кредитами стоит. Берут по 27% годовых. Объяснил будущим заемщикам,что вы берете не под 27% годовых ,а под 150% годовых(учитывая комиссии, награды банку и т.д) Пофиг. Никто не ушел с толпы. все подписывают договора неглядя....Сумно ,дуже сумно...

Да ,особенно прикалывает слово Луспеника:передують

Дивіться , я так зрозумів ,що до ва звернулась з озовом простягнення боргукредитна спілкаНадайте в суді клопотання витребувати наступні докази спочатку : -Чи були в членом кредитної сілки ? Запросіть надати вам заяву про вступ до кредитної спілки ,та сплату членськіх внесків ,пичому не копії ,а оригінали касового ордеру про сплату вами таого внеску. КС має право видавати кредити тільки членам КС. -Перевірте ,чи мала правоКС видавати кредити витебувайте лцензію на таку діяльність ,Статут. -Перевірте ,де зареєстрована КС. Наприклад ,якщо вона зареєстрована в Чернівцях а надає кредити в Київі т така діяльність заборонена Законом Україн "Про кредитні спілки" -Перевірте також хто підписував наказ про прийняття вас в члени крединої спілкі. Якщо голова правління КС ,то перевірте ,чи було йому дееговане таке право спостережною Радою КС ,оскільки тільки вона може приймати таке рішення. Там ще багато можно задати питань до КС.

Не только потянуть время ,хотя и єто я не исключаю. Но как говорит практика , єкспертиза во многом помогает сбить суммы ,которые насчитывает банк. Если банк подает на взыскание долга с моего клиента ,я почти всегда прошу назначить бухгалтерско-экономическую экспертизу. 99% экспертиза подтверждает ,что банк не правильно насчитывает неустойку ,проценты . Это помогает "срезать" хороший кусок пирога у Банка под названием"задолженность по кредиту".

РЕшение интересное с точки зрения моральности... Но если ответчики подадут на апеляцию ,то моральную шкоду зарубят при толковом юристе. Да и заставить извинятся ну шото не лепится ...

да ,но судьи тупят : вы ж выплачивали банку ,значит признали долг!. Правда я потом говорю в суде , да мы платили ,но всю сумму в полном объеме не получили... Третий год тяну с Приватом справу .До сих пор не могут предоставить доказательства того,что Банк дал деньги заемщику. Приносят внутреннее розпорядження на выдачу денег .Я прошу дайте кассовый чек с подписью клиента .Не могут...

[ Справа № 2-202/11 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 червня 2011 року Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі : головуючої судді Козловської Л.Д. при секретарі за участю представників : позивача Дорошенко О.О. відповідача Куріш В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Герца цивільну справу за позовом особа-1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ,треті особи особа-2,особа-3 про розірвання кредитного договору та договору іпотеки ,виключення майна з опису ,- ВСТАНОВИВ: Позивач особа-1 звернулась з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору та договору іпотеки ,виключення майна з опису з наступних підстав : Так ,21.08.2008 року між Позивачем та Відповідачем , було укладено кредитний договір №000000 від 21.08.2008 року на суму 27000 дол.США. Згідно договору Відповідач зобов,язався надати кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк до 20.08.2015 року згідно п.2.1 договору на споживчі цілі ,а Позивач повернути за цим договором кредитні кошти в визначеній сумі за кредитом та сплатити за користування кредитом відсотки згідно п.11 у розмірі 17,5% річних на суму залишку заборгованості за кредитом ,одноразову комісію у розмірі 0,99% від суми кредиту ,що сплачується в день отримання кредиту. Погашення заборгованості за цим кредитом здійснювалось шляхом щомісячного фіксованого платежу ,згідно графіку у додатку до договору №1 в сумі 564 дол.США на місяць . Для забезпечення виконання за цим договором виступив майновим поручителем особа-4 від імені якого згідно доручення 21.08.2008 року уклала та підписала договір іпотеки №0000000 особа-3 на майно ,що знаходиться за адресою :Чернівецька обл.. ,Герцаївський район ,с........ Позивач вважає ,що дані договори за рішенням суду мають бути розірванні ,а майно ,за вищевказаною адресою виключено з опису Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна за таким підставами : Так , після підписання в серпні 2008 року даного кредитного договору ,в усьому Світі сталася Всесвітня мирова криза. Одним з наслідків світової фінансової кризи є обвал курсу гривні по відношенню до іноземних валют, що знайшло своє підтвердження в наступних нормативно-правових актах: рішення ради національної безпеки оборони України від 20 жовтня 2008 року „Про невідкладні заходи з підсилення фінансово-бюджетної дисципліни й мінімізації негативного впливу мирової кризи на економіку України”, яке введено в дію указом Президента України від 24 жовтня 2008 року № 95/2008; в Законі України „Про першочергові заходи з попередження негативних наслідків фінансової кризи та про внесення змін в деякі законодавчі акти України” № 639-6 від 31 жовтня 2008 року; в Указі Президента України від 17 листопада 2008 року № 1046/2008 „Про додаткові заходи подолання фінансово-економічної кризи в Україні”.До виникнення такої події Позивач звернулась до Відповідача для надання кредиту з метою поповнення обігових коштів в сумі 27 000 дол.США,оскільки вона є приватним підприємцем ,та розраховувала користуватись кредитними грошима до 2015 року.На момент підписання договору ,Позивач не розраховувала на те , що обставини значно зміняться. В результаті фінансово-економічної кризи в Позичальника(Позивача) виникли труднощі з виплатою кредитних коштів , виник борг перед Відповідачем. Неодноразово Позивач звертався до Відповідача з проханням привести договірні умови відповідно до обставин ,що істотно змінились ,адже щомісячний платіж Позивач повинен був здійснювати в іноземній валюті –доларах США ,курс якої значно змінився (збільшився) по відношенню до національної валюти-гривні. Такі зміни обставин настільки змінились ,що якби сторони могли це передбачити ,вони не уклали б договір ,або уклали його на інших умовах. Тому ,що 1)в момент укладання договору сторони виходили з того ,що така зміна обставин не настане 2)зміна обставин зумовлена причинами ,які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності ,які від неї вимагалися 3)виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів та позбавляє Позивача того ,на що вона розраховувала при підписанні договору 4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає ,що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Але не зважаючи на всі звертання до Відповідача про приведення договору ,щодо обставин ,що змінилися ,той ,навпаки ,звернувся до Герцаївського районного суду Чернівецької області з позовною заявою про стягнення заборгованостей по неповернутому кредиту ,відсотків за користування кредитом та пені до Позивача .20 вересня Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області відкрито провадження по справі №2-437 /10 . Причому в своїй позовній заяві банк(Відповідач) просить суд стягнути неустойку та проценти ,а також усю суму основного боргу відповідно до п.6.5 кредитного договору ,де сказано ,що у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов,язань згідно кредитного договору ,кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум ,належних до сплати на дату пред,явлення вимоги ,включаючи проценти за кредитом. Таким чином ,Позивач вважає,що Відповідач в односторонньому порядку розриває договір ,стягуючи всю суму боргу достроково ,оскільки договір укладений до 2015 року , та не просить суд стягнути тільки неустойку та заборгованість ,що виникла . А достроковим поверненням кредитних коштів банк повертає , як сторона в договорі, все в первісний стан, тобто, фактично йде мова про розірвання спірного кредитного договору. Однак, вимог щодо розірвання кредитного договору банк(Відповідач) не ставить. Ухвалення рішення про повернення лише однієї сторони в договорі в первісний стан шляхом дострокового стягнення кредитних коштів має дискримінаційний, стосовно позичальника характер, несправедливим вирішенням договірних відносин ( таким чином, всупереч принципу справедливості має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позичальнику) . Крім того в самому договорі сторонами не обумовлено дострокове розірвання договору ,та наслідки такого розірвання . Банк, ставлячи питання в судовому порядку про дострокове повернення кредиту, відмовився від своїх зобов’язань – надати кредитні кошти в іноземній валюті строком до 20.08 2015 року, чим порушив договірні зобов’язання, при достроковому поверненні кредиту повинен був поставити питання про розірвання договору,оскільки банк в односторонньому порядку відмовився від договору в повному обсязі.Тому просить суд розірвати кредитний договір ,похідний іпотечний договір та виключити майно з опису Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна. Крім того, є несправедливим покладення на Позивача виконань одночасно двох зобов,язань 1-виконання рішення суду про стягнення боргу по кредитному договору 2-виконання зобов,язання за кредитним договором Представник Позивача Дорошенко О.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник Відповідача Куріш В.І. заперечував в судовому засіданні стосовно позовних вимог Позивача,вважає їх необґрунтованими з наступних підстав : Як видно з позовної заяви Позивач до укладання договору була ознайомлена з умовами кредиту та всією необхідною інформацією про порядок отримання ,використання та обслуговування . Позивач невірно тлумачить наслідки дострокового повернення кредитного договору ,оскільки дострокове повернення кредиту ні в якому разі не означає розірвання кредитного договору. Представник Відповідача послався на те,що у ЦК України розірвання кредитного договору регулюється ст.651 ,що відповідно до ч.1 цієї статті зміни або розірвання договору допускається лише за згодою сторін ,якщо інакше не встановлено договором або законом(обоюдна згода сторін на розірвання кредитного договору відсутня),а відповідно до ч.2 договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках ,встановлених договорм або законом (Відповідачем умови договору не порушувались). Також ,представник Відповідача послався на те,що відповідно до п.1ст 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов,язаний сплачувати проценти. Відповідно до ст.49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється. Таким чином ,винесення рішення про розірвання кредитного договору призведе до неможливості реалізації свого права на отримання процентів за користування позичальником кредитними коштами з моменту набрання рішенням суду законної сили. Треті особи в суд не з,явились ,хоча належним чином були повідомленні про час та місце призначеного судового засідання. Суд ,вислухавши представника позивача ,представника відповідача ,дослідивши матеріали справи ,набуває висновку ,що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ч.2 ст 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках ,встановлених договором або законом. Причому істотним є таке порушення стороною договору ,коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того ,на що вона розраховувала при укладанні договору. Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В судовому засіданні встановлено, що у зв’язку з невиконанням Позивачем зобов’язань за укладеним кредитним договором, Відповідач здійснив вимогу дострокового стягнення всіх належних платежів за договором кредиту, остаточною датою повернення якого є 21 серпня 2015 року,звернувшись з позовом до суду про стягнення заборгованості. Причому просить суд стягнути не заборгованість Позивача по « тілу» кредита відповідно до «Графіку погашення боргу»(Додаток№1 до договору) ,нарахованих відсотків та пені за прострочення виконання зобов,язання ,а просить суд стягнути достроково всю суму боргу,проценти ,нараховані штрафні санкції (неустойку) ,суттєво порушуючи умови договору ,щодо надання Позивачу в користування кредитних коштів на строк до 2015 року ,яка в свою чергу планувала користуватись кредитними коштами до закінчення строку ,обумовленого договором , в подальшому виправивши, після наслідків Всесвітньої фінансово-економічної кризи своє фінансове становище , та погасивши поточну заборгованість по кредиту. Ухвалення рішення про повернення лише однієї сторони в договорі в первісний стан шляхом дострокового стягнення кредитних коштів має дискримінаційний, стосовно позичальника характер, несправедливим вирішенням договірних відносин ( таким чином, всупереч принципу справедливості має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позичальнику) Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу). Враховуючи дострокове повернення на вимогу Відповідача всіх кредитних коштів за кредитним договором ( заборгованості по кредиту, процентам, нараховані штраф та пеня), тобто фактичне припинення існуючих кредитних відносин за даним укладеним договором,достроковим зверненням до суду з позовом про стягнення усієї суми боргу банк фактично відмовив Позивачу в користуванні кредитними коштами до визначеного сторонами в договорі строку ,тобто до 2015 року. Відповідно до п.6.5 кредитного договору Відповідач має право стягувати достроково заборгованість за кредитом (тобто ту заборгованість по погашенню «тіла», яка виникла у позичальника відповідно до наданого до договору Додатку»1 «Графіку погашення») ,нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання Позичальником умов цього договору ,але не всю суму боргу по наданим кредитним коштам ,які згідно договору Відповідач зобов,язався надати Позивачу в користування на строк до 2015 року. Крім того,суд не бере до уваги посилання Відповідача на те ,що винесення рішення про розірвання кредитного договору призведе до неможливості реалізації банком свого права на отримання процентів за користування позичальником кредитними коштами з моменту набрання рішенням суду законної сили ,адже Відповідач фактично сам лишив себе такого права відмовляючи Позивачу в подальшому користуванні наданими їм кредитними коштами. З таких підстав ,суд вважає що з боку Відповідача є одностороння відмова від договору в повному обсязі ,оскільки п.6.5 кредитного договору передбачає не стягнення боргу в повному обсязі ,а заборгованості (поточної заборгованості по кредиту,нарахованим відсоткам за користування кредитом та штрафних санкцій у випадках невиконання Позичальником умов цього договору). Самим договором не обумовленні підстави для зміни або розірвання договору. Відповідно до п.11.6 кредитного договору питання ,що не передбачені даним договором ,регулюються чинним цивільним законодавством України. Відповідно до ст.651 п.3 у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі ,або частково ,якщо право на таку відмову встановлено договором або законом ,договір є відповідно розірваним або зміненим. Договором між Позивачем та Відповідачем не встановлено право сторін на односторонню відмову від договору. А відповідно до Закону до ст.651 п. 2договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках ,встановлених договором або законом . Істотним є таке порушення стороною договору ,коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того ,на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до вищенаведеного Позивач звернулась ,як сторона договору, про розірвання договору взв,язку з істотним порушенням іншою стороною –Відповідачем ,умов договору ,а саме не надання кредитних коштів строком до 2015 року в результаті чого Відповідач ,як приватний підприємець понесе збитки ,змушена буде реалізовувати товар ,придбаний за кредитні кошти за низькою ціною ,що ще більше поглибить її скрутне фінансове становище ,яке виникло в результаті наслідків Всесвітньої фінансово-економічної кризи . Крім того ,суд приходить до висновку про неможливість існування між позивачем та відповідачем взаємних зобов’язань за договором про надання кредиту , за умовами досягнутими сторонами в момент його укладання внаслідок істотних порушень сторонами умов договору як з боку Позивача ,взв,язку з постійним невиконанням договірних зобов,язань ,так і з боку Відповідача . До того ,керуючись ст.3 ч.1 п6 виходячи з зазначених цією статтею загальних засадів цивільного законодавства суд вважає ,що несправедливим в випадку не розірвання кредитного договору буде наявність в Позивача двох зобов,язань :1- виконання Рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором 2- виконання умов кредитного договору ,які не позбавляють Позивача ,як позичальника в подальшому від нарахування неустойки по кредиту. Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 3,6,16 ,239,526,530,546,551 ,555,629,651,1054 ЦК України,ст.ст. 10,57,58,60 ,88,151,152,213,215,223,224-226 ЦПК України ,суд, на підставі ч.3 ст.651 ЦК України ВИРІШИВ: Позовні вимоги особа-2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль задовольнити частково. Розірвати кредитний договір №000000 від 21.08.2008 року укладений між особа-1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Взв,язку з розірванням кредитного договору №0000000 від 21.08.2008р. вважати розірваним похідний договір іпотеки №000000 від 21.08.2008р укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та особа-4 Зобов,язати приватного нотаріуса Чернівецького нотаріального округу Хоменко М.О. виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна нерухоме майно за адресою :Чернівецька обл..,Герцаївський район ,с......... ,що належить особа-4 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження ,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи ,які брали участь у справі ,але не були присутні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляцію протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Суддя _____________________Козловська Л.Д.

Уважаемые Антирейдовцы! Ниже размещаю ,вынесенные судом 2 решения по моему клиенту на этой неделе. Не знаю есть ли они уже в реестре .Размещаю перепечатанные решения с оригинала всвязи с конфиндициальностью ,если кому -то надо будет сканерные копии с печатью ,обращайтесь на мой почт.адрес. Суть дела такая :Банк Аваль подал на взыскание долга к моему клиенту в сумме 205 000 грн. В данном случае я оспаривал сумму ,которую предложил суду стягнути банк. За моим клопотанням було призначено експертезу ,оскільки банк подавав різні розрахунки по пені . Експертиза визначила ,що сума боргу є меньшою і дорівнює сумі 194 000 грн. По першому Рішенню суд поклався на висновки експертизи. Одночасно подав позов окремий (оскільки попереднє засідання пропустили ) про розірвання договору ,який суд задовольнив. Рішення оба цікаві,та справедливі .Але попереду апеляція ,що вона скаже..і Справа № 2-437/11 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 червня 2011 року Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі : головуючої судді Козловської Л.Д. при секретарі за участю представників : позивача Куріш В.І. відповідача Дорошенко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до особа-1,особа-2,особа-3 про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту ,відсотків за користування кредитом та пені ВСТАНОВИВ : ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до особа-1,особа-2,особа-3 про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту ,відсотків за користування кредитом та пені ,посилаючись на те ,що згідно укладеного та в установленому порядку підписаного кредитного договору №000000від 21.08.2008 року Відповідач-особа-1 отримала в Чернівецькій обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитні кошти в сумі 27 000 дол.США на термін з 22.08.2008 р .по 20.08.2015 р. Відповідач-особа-1 відповідно до умов та положень кредитного договору зобов,язався забезпечити повернення одержаного кредиту на умовах ,передбачених кредитним договором та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з Графіком погашення кредиту. Відповідач особа-1 протягом дії кредитного договору систематично порушувала його умови ,та на день заявленого позову загальна сума заборгованості Відповідача перед Банком склала 26 005,62 дол. США ,в тому числі: -сума основного боргу за кредитним договором -24360,01 дол.США -сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом -1428,82 дол.США -сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов,язань -216,79 дол.США ,що станом на 21.08.2010 року за офіційним курсом НБУ 1дол.США=7,8903 грн. становить 205 192 ,14 грн. Позивачем відповідно до вимог Цивільного Кодексу України та умов кредитного договору Відповідачам направлялись листи –попередження з вимогою виконати зобов,язання ,однак дані вимоги залишились без задоволення. Згідно п.6.5 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов,язань згідно кредитного договору ,кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум ,належних до сплати на дату пред,явлення вимоги ,включаючи проценти за кредитом (в тому числі ,прострочені проценти),пеню відповідно до кредитного договору. В забезпечення повернення кредиту за кредитним договором №0000000 від 21.08.2008 року між Позивачем та Відповідачем -особа-2 було укладено договір поруки ,а між Відповідачем-особа-3 було укладено договір іпотеки ,відповідно цього на добровільних засадах взяли на себе зобов,язання перед Позивачем відповідати по зобов,язаннях особа-1,які виникають з умов кредитного договору . Виходячи з викладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідачів солідарно всю суму заявленого позову в розмірі 205 192,14 грн ,сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати ІТЗ суду в сумі 120 грн. Позовні вимоги в суді представник Позивача підтримав в повному обсязі. Представник Відповідачів особа-1,особа-2 Дорошенко О.О.не заперечував в суді щодо позовних вимог Позивача стосовно укладення між Позивачем та Відповідачем особа-1 кредитного договору№ 000000 від 21.08.2008р. про надання коштів в сумі 27 000 дол.США та виникнення боргу при виконанні зобов,язання ,але заперечував стосовно суми боргу ,яку просить стягнути суд Позивач в розмірі 205 192,14 грн. з наступних підстав: так, у «Розрахунку позовних вимог» , наданому Позивачем у п.4.1 видно що нарахування пені Відповідачу здійснюється в іноземній валюті. Крім того,розмір пені дорівнює 0,1% за кожний день прострочки. Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне погашення грошових зобов,язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочку платежу пеню в розмірі ,що встановлюється за згодою сторін. Але ст.3 цього Закону України законодавець обмежує розмір пені : «розмір пені ,передбачений ст.1 цього Закону ,обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ ,що діяла у період ,за який сплачується пеня. Тобто законодавець обмежує розмір пені ,та визначає ,що він може бути визначин сторонами за домовленістю ,але не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ ,що діяла у період ,за який сплачується пеня. На момент укладання кредитного договору ставка НБУ з 30.04.2008 року по 14.06.2009 року дорівнювала 12%річних. Подвійна ставка=24% річних. От же розмір пені повинен бути встановлений не більше : 24%: 360=0,0666 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Крім того ,Позивач просить суд стягнути пеню за весь строк ,коли нараховувалась Відповідачу пеня (з 2009 року по 2011 рік) ,а відповідно до ч.2п.1ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується ,зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу ,пені). Тому сума пені не відповідає дійсності. До того, при отриманні кредиту Відповідач особа-1 відповідно до умов п.1.1 кредитного договору при отриманні кредиту сплатила Позивачу 0,99% комісії від суми кредиту (267,3 дол.США для того,щоб банк надав кредитні кошти ,а тому фактично отримала на руки суму не 27000 дол.США мінус 267,3 дол.США =26732,7 дол.США,відповідно до якої Позивач повинен був нараховувати відсотки. А таку комісію взагалі не мав право брати ,оскільки відповідно до п.3.6 Постанови НБУ №168 «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 16.05.2007р банки не мають право встановлювати платежі ,які споживач має сплатити на користь банку за дії ,які банк здійснює на власну користь(ведення справи,договору,облік заборгованості споживача,тощо),або за дії ,які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача,тощо),або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення ,зміни або припинення правовідносин (укладання кредитного договору ,унесення до нього змін ,тощо). За клопотанням представника Відповідача особа-1 ,та за узгодженням з представником Позивача , сторони звернулись до суду про залучення експерта в області кредитно-фінансових відносин,та призначити проведення судової бухгалтерсько-економічної експертизи . Ухвалою суду призначено проведення судової бухгалтерсько –економічної експертизи судовому експерту Перепелюк С.М.. Висновком судового експерта встановлено ,що сума боргу ,відповідно до документів та розрахунків наданих Позивачем складає 24 687,23 дол.США (по курсу 1 дол.США до грн. =24687,23Х 7,8903=194 789 ,65 грн). Відповідач особа-3. на судове засідання не з,явилась ,хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду судової справи. Розглянувши матеріали справи , висновок експерта , вислухавши пояснення сторін суд приходить до висновку,що заявлені Позивачем вимоги ,щодо стягнення заборгованості по неповернутому кредиту ,відсотків за користування кредитом та пені підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов,язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах ,встановлених договором ,а позичальник зобов,язується повернути кредит та сплатити проценти. Судом встановлено , що між Позивачем та Відповідачем особа-1. 21 серпня 2008 року було укладено кредитний договір №000000 ,згідно якого Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 27000 дол.США строком на 84 місяці до 20.08.2015 року. При отриманні кредиту Відповідач сплатив із своїх коштів Позивачу одноразову комісію в розмірі 0,99% від суми кредиту. Відповідно до умов договору Відповідач зобов,язалась повернути наданні кредитні кошти в строк до 2015 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Судом встановлено ,що кредитний договір укладено сторонами у належній письмовій формі і відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов,язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов,язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Зобов,язання за кредитним договором Відповідачем особа-1. виконується не належним чином ,виник борг. Беручи до уваги висновок судового експерта Перепелюк С.М.(Висновок судово-економічної експертизи №17 від 31.03.201р) ,яка несе кримінальну відповідальність за дання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України ,керуючись ч.3 ст551 ЦК України ,де зазначено ,що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду ,якщо він значно перевищує розмір збитків ,та за наявності інших обставин ,які мають істотне значення суд вважає ,що сумою боргу ,яку повинен стягнути суд з Відповідачів солідарно є сума ,що зазначена в висновку експерта ,а саме 24 687,23 дол.США(194 789,65грн.)з наступних підстав: Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов,язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Відповідно до ч.1 ст58 ЦПК України належними є докази ,які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до «Розрахунку позовних вимог» ,наданих Позивачем ,Позивач просить стягнути суд нараховану суму пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів Відповідачем та суму нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 24.10.2009 року по 21.08.2010року . В ході судового розгляду представником Позивача наданий інший «Розрахунок пені ,нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом»( Додаток до Заперечення проти висновку судової –економічної експертизи ) згідно якого видно ,що пеня Відповідачу нараховується 3 періоду виникнення прострочки а саме з 02.06.2010 року по 28.06.2010 року .А в період з 24.10.2009 року ,як було заявлено в першому додатку до позову , в наданому пізніше «Розрахунку пені» ,нарахування пені взагалі відсутнє. Суперечить і наданий Позивачем Розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів ,(Додаток до позову )з розрахунком суми пені за несвоєчасне поверненя кредитн х коштів (Додаток до заперечення проти висновку судово –економічної експертизи) де в первинному варіанті перше нарахування пені зазначено в період з 24.10.2009р по 28.10.2009 р . ,а в другому варіанті перше нарахування пені зазначено в період з 2.06.2010р по 22.06. 2010р. Відповідно до ст.58 ЦПК України ч.1.ч.2 належними доказами є докази ,які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Взв,язку з розбіжністю наданих Позивачем сум в розрахунках пені ,необґрунтованості розрахунків та наданих доказів Позивачем,суд вважає покластись при стягненні суми заборгованості на висновки спеціаліста в області кредитно-фінансових відносин . Згідно Висновку №17 судово-економічної експертизи від 31.03.2011року ,що був проведений судовим експертом Перепелюк С.М.,відповідно до свідоцтва МЮ№669 сума боргу становить 24 687,23 дол.США (по курсу 1 дол.США до грн. =24687,23Х 7,8903=194 789 ,65 грн) При тому ,керуючись ч3ст.551 ЦК України суд бере до уваги та враховує при винесенні рішення ,що Відповідач особа-1-є матір,ю двох дітей, на сьогоднішній день сім,я має тяжке фінансове становище ,не має постійного заробітку. Крім цього , суд вважає зазначеного в позовній заяві Віповідача особа-3 неналежним Відповідачем з наступних підстав: Як видно з договору іпотеки №00000 від 21.08.2008 року 0соба-4 ,що діяв на підставі особистого волевиявлення виступив іпотекодавцем (майновим поручителем) і надав власне нерухоме майно за адресою :Чернівецька обл..,Герцаївський район,с.........,в якості забезпечення виконання зобов,язання за кредитним договором особа-1Особа-3 ,підписала іпотечний договір від імені особа-4 на підставі доручення ,посвідченого 3 липня 2008 року Наточій О.І-консулом Посольства України в Португалії за реєстровим №2169. Відповідно до ст.55 Конституції України права і свобода людини і громадянина захищаються судом. Таким чином особа-3 не може бути належним відповідачем по цій справі ,оскільки вона виступила від імені майнового поручителя особа-4 як представник за дорученням. Згідно ст.239 ЦК України правочин ,вчинений представником ,створює ,змінює,припиняє цивільні права та обов,язки особи ,яку він представляє. Крім того ,для надання доказів належним чином стосовно того,що Позивач не правильно здійснює нарахування ,Відповідачі понесли витрати на судово-економічну експертизу в розмірі 3 000 грн.(що підтверджується квитанцією),яка довела те ,що Позивач не правильно здійснював нарахування суми боргу. Позивач ,в свою чергу ,поніс витрати та сплатив судовий збір в сумі 1700 грн.,та витрати на інформаційно-техничне забезпечення суду в розмірі 120 грн ,що разом складає 1820 грн.(підтверджується квитанціями) Керуючись ч1.п6. ст3ЦК України ,виходячи з принципу справедливісті суд вважає ,що Позивачеві слід відмовити в стягненні з Відповідачів сум: 1700 грн судового збору та 120 грн.ІТЗ суду ,як компенсацію за понесенні Відповідачами витрати на проведення експертизи в сумі 3000 грн. ,оскільки експертизою підтвердились висновки Відповідачів ,стосовно того,що Позивач не правильно здійснив нарахування суми боргу. Враховуючи обставини справи та керуючись ст.55 Конституції України,ст.ст.3,6,16 ,239,526,530,546,551 ,555,629,651,1054 ЦК України,ст.ст. 10,57,58,60 ,88,151,152,213,215,223,224-226 ЦПК України ,суд,- ВИРІШИВ: Позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково. Стягнути солідарно з особа-1 ,01.03.1982 року народження ,жительки с.........,Герцаївського району ,Чернівецької області та особа-2 ,14.04.1981 р.н,жителя с..... ,Герцаївського району ,Чернівецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 194 789,65 грн(сто дев,яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят дев,ять грн.,65 коп) за неповернутий кредит,відсотків за користування ,неустойки ,перерахувавши вказані кошти на п/р290904960 в Чернівецькій обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль» МФО 356464,код ЄДРПОУ 21418784. В інших вимогах Позивача відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження ,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи ,які брали участь у справі ,але не були присутні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляцію протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. СУДДЯ/підпис/ ___________________ Козловська Л.Д.

УУУУУУ.... как все запущено... Сложно догонять ушедший поезд. Почему рассматривал Жовтневий суд а не Господарский и почему ви не звернули увагу на це ? Багато питань ! Скажите а договор поручительства ви підписували як приватний підприємець ,чи як фізична особа?

Конечно оспаривать заочное Решение! Ни в коем случае не соглашайтесь с суммой ,которую вам насчитал Банк.! Не встречал банки ,которые бы не обманывали,не обсчитывали ,не обвешивали.Пересмотрите как вам считали проценты ,как неустойку. Проверьте ,а привильно ли зачислялись деньги банком ,в тот ли день ,когда вы платили погашение долга ,на какие счета зачислялись. На те ли счета ,которые обозначены в договоре . А правильно ли составлен график платежей . А ту ли сумму ,которую прописал банк в позове вы действительно получили на руки (Надав ли банк квитанцию с вашей подписью о том ,что вы получили именно эти деньги и именно в такой сумме). Вот сколько вопросов к Банку! а вы говорите какие осования ... БОРИТЕСЬ И БОБОРИТЕ! (Л.Украинка)

Нашел такую новость в интернете :Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект, запрещающий выдачу и получение потребительских кредитов в иностранной валюте.Соответствующий законопроект №7351 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования правовых отношений между кредиторами и потребителями финансовых услуг» получил поддержку 251 народного депутата. Документом с целью защиты интересов кредиторов, вкладчиков банков и потребителей финансовых услуг, а также снижения уровня рисков финансовой системы предлагается внести изменения в Гражданский, Хозяйственный процессуальный, Уголовный и Жилищный кодексы Украины, а также ряд законов. Напомним, что 1 января 2011 года истек срок действия закона №1533-VI «О внесении изменений в некоторые законы с целью преодоления негативных последствий финансового кризиса», которым с 23 июня 2009 года запрещалось валютное кредитование населения. Займы в иностранной валюте физлица могли получать только на лечение и обучение за рубежом. Основными рисками валютных займов в банках называют большие объемы проблемных долгов в портфелях лидеров рынка, высокую стоимость внутренней ресурсной базы, отсутствие долгосрочных внешних пассивов, низкий уровень дисциплины заемщиков и их доходов Вот только поздновато они приняли. Хотя согласно ст.58 Конституции Украины,законы и другие нормативные акты не имеют обратной силы во времени ,кроме случаев ,когда они смягчают или скасовують ответственность особы. Если это привязать ...но наши дундуки судьи..."за древностию лет к свободной жизни их вражда непремирима ,суждения черпают из давно забытых газет времен Очаковских и покорения Крыма...