AntonZ17

Может, конечно, я заблуждаюсь, но ч. 5 ст. 261 ЦК Украины говорит о следующем: За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. И что мы имеем из выше сказанного? В договоре ведь указано, что с момента нарушения кредитор имеет право предъявить вымогу, так ведь?! Опять я неправ? GT, не нужно писать кто студент, а кто профессор. Если бы Вы сразу написали, что я мол не согласен, что общая практика гласит о следующем, а Вы, что писали? Студент, 2-й курс и т.д. Я не говорю о том, что я супер юрист или адвокат, каждый имеет право на свое мнение. И извините, если я Вас чем-то обидел. Если найду время, то сделаю подборку несоответствий ваших сообщений.

Как же не влияет? Исковая давность исчесляется с момента когда лицо узнало или могло узнать о нарушенном праве. Своей вымогой банк подтверждает, что он узнал о нарушении своего права и п ошел отчет исковой давности. Также и с оплатами, если должник не заплатил вовремя, то кредитор либо узнал, либо мог узнать о нарушении своего прав и отчет давности тоже начался. Во многих договорам банки прямо пишут, что в случае предъявления банком вымоли, считать, что момент возврата кредита в полном объеме наступил со дня получения должником вымоги. Что ту непонятного? А Вы gt первый перешли на личности, посмотрите в другой теме. И не нужно из себя строить чудо юриста, лучше перечитайте все свои сообщения и если хватит мозгов, то поймете, что сами запутались.

Я с Вами полностью согласен! Дело в том и заключается, чтобы доказать, что должник признал только лишь часть долга, а не весь долг в целом))). Исковая давность и придумана для того, чтобы уровнять права всех сторон. Иначе можно было бы ждать, накапливать проценты, пеню и т.д. А отсутствие конкретики в законодательстве с одной стороны плюс, что можно крутить в разные стороны, а с другой стороны огромный минус в рамках системы в нашей стране (я имею ввиду одностороннюю позицию судов и власти). Но все равно нужно отстаивать свою позицию, а иначе зачем этот форум и ему подобные обсуждения нужны?!

Я с Вами не согласен. Во всех договорах (кредитных) указано, что банк имеет право требовать досрочное погашение кредита в определенных случаях. Одним из таких случаев и есть нарушение должником сроков оплаты. Так вот если должник в 2007 году взял кредит, а начиная с 2008 года начал частичное его погашение (например, по 100$ в месяц вместо 300$), чем нарушил условия договора, то у банка появляется право требования с 2008 года (с момента первого нарушения) и в 2011 году срок исковой давности для требования проходит. Т.к. срок возвращения всех средств настал в 2008 году и поэтому исковая давность исчисляется именно с 2008 года. И я еще раз подчеркну, что частичная оплата не является прерыванием срока исковой давности. Т.к. должник не оплачивал всю сумму и поэтому он не был согласен с сумой задолженности в целом и для прерывания давности нет оснований. Но опять таки нужно смотреть в первую очередь на квитанции об оплате и все станет ясно. Я считаю, что полный бред писать о том, что каждый платеж это отдельное обязательство и для каждого платежа существует отдельный срок исковой давности. Есть обязательство в целом и оно не делится на части, например, если банк подал в суд, он же не требует от вас только часть (просрочку), он требует все. Некоторые профессоры говорят об институтах исковой давности, о практике высших судов. Я лично не являюсь СТАДОМ и для меня важно самому понять суть и сделать свою практику (как это делали все нормальные профессоры), а пересказать то, что кто-то написал легче всего. Меня в юр академии учили, что практика всу это бред, основное - закон и нужно создавать свою практику. А про комментарии к кодексам я вообще молчу. Безусловно это должно помогать, но пересказывать чужое "мнение" слово в слово, это СТАДО и именно по этому у нашего народа проблемы так как мы все СТАДО и выполняем прихоти своего императора. П.С.: Ярослав, профессор это я не о Ваc, а о GT))

Я в шоке

Так Вы уже профессор однако)). Смотря что указано в квитанции об оплате. А если я долг не признавал и оплачивал только потому, что сотрудники банка мне угрожали? Частичная оплата не свидетельствует о признании долга в целом, она же ведь частичная. Студент. У многих юристов мнения расходятся, а то, чему учат, тоже личное мнение одного или нескольких юристов. И дайте ссылку на Ваши решения.

Ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України, 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Я считаю, что срок исковой давности начинается с момента нарушения условий договора, при этом существует такое понятие как прерывание исковой давности. В частности она прерывается в том случае, когда лицо (должник) совершает действия, которые свидетельствуют о признании им своего долга. Многие считают, что давность прерывается если должник делал оплаты (даже частичные), лично я считаю что это бред и что с частичной оплатой давность не прерывается. Ч. 1 ст. 264 ЦК України, 1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Я думаю, что ухвала может быть заменой повестки, т.к. Вы были уведомлены о заседании, ведь в ухвале указано когда будет заседание!? Я бы лучше не думал по поводу повесток, не теряйте время. У Вас есть доказательства командировки и доказательства того, что Вас заблаговременно не предупредили о заседании.

стаття 74 Цивільного Процесуального Кодексу України, 4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно. Если суд отправил Вам письмо 29 числа, то Вы никак не смогли бы получить повестку за три дня до заседания, при условии, что заседание было через три дня после отправки ухвалы. суд нарушил Ваше право на участие в заседании и на это нужно обратить его внимание. Суд не имел права вынести решение 1 числа, если у него не было доказательств, что вы получили повестку за три дня до заседания. У відповідності до ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). То есть только при повторной Вашей неявке суд имел право вынести заочное решение, а я так понял, что Вы не явились только первый раз? Еще нужно обязательно указать Ваши аргументы (возражения) против иска т.к. это тоже обязательное условие для заявления об отмене решения суда. Если иск банка, то аргументируйте отсутствием доказательств и неправильным расчетом суммы задолженности (например), но есть и другие варианты.

Если двс не пойдет на встречу, то обращайтесь в суд с заявлением о снятии ареста (к тому судье, который наложи арест). Я бы еще попарил мозги банку и просил бы выплатить Вам убытки в связи с арестом)))

Вы забыли где мы живем. Они всегда выигрывают. Это же коммунальное предприятие. Нет, я не советую опускать руки, просто все взвесьте. Может перевод на контракт и есть путь к дальнейшему увольнению. А то, что КП работает в прибыль, так это никому не нужно. Гораздо проще обанкротить предприятие и заполучить в период банкротства что-то стоящее за копейки. Это мои мысли в слух, т.к. сам был свидетелем некоторых схем с кп. Те, кто у власти злые и хотят все и сразу.

Мне самбука с абсентом больше нравится)))

Вы не правы. Вы смотрели на то, что просит Яценюк в своем иске. По сути это несоответствие действий Президента Конституции Украины. Он расписал, что Янукович как президент не имел права увольнять определенный круг чиновников и что он как гарант КУ не накладывал вето на неконституционные законы. В остальном я с Вами согласен, зачем писать, если не можешь доказать или сослаться на нормы законов. Много лишнего, все направлено на необразованную часть граждан Украины. Вообще все это полный бред и политическая война, где нам с Вами нет места (по крайней мере на данном этапе). Мы или пешки или заложники их действий.

ok

А у Вас есть подробная информация. Человек ничего конкретного не написал. Было дерево "живое" до урагана или нет не указано в теме. Свое мнение по поводу этого дела я уже писал раннее. Решение я нашел случайно и вспомнил об этой теме. А может человеку удастся доказать, что ураган только лишь помог аварийному дереву упасть? Здесь много нюансов, например, можно ли в этом месте парковать авто.

07.06.2012 Справа № 2/1522/12179/11 Провадження № 2/1522/3834/12 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.06.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Нікітіної С.Й., при секретарі -Віноградовій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франківський», виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування збитків, заподіяних падінням на автомобіль сухого дерева, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду і просить стягнути солідарно з Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франковський», виконавчого комітету Одеської міської ради на його користь 68 162, 15 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди, в тому числі 800,00 грн. як плату за експертизу, 10 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, та судові витрати на суму 802, 00 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.09.2011 року о 15 годині він під'їхав до офісу компанії «Граніліт», розташованому за адресою: м. Одеса, пер. Каретний, 16/17, та припаркував свій автомобіль на площадці перед офісом. Позивачу на праві приватної власності належить автомобіль Ниссан Х-трейл, чорного кольору, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Право власності підтверджується технічним паспортом на автомобіль. Під час короткочасного перебування автомобіля на зазначеній площадці одне з дерев, яке стояло на протилежній сторогі дороги, переломилось та впало на автомобіль, значно пошкодивши його. Позивач зазначає, що в цей час перебувала безвітряна, помірно тепла погода, без опадів, тобто дерево впало під дією власної ваги, внаслідок того, що було сухим, неживим і не було спиляне вчасно. На місце пригоди було викликано працівників міліції, які зафіксували факт дорожньої пригоди та склали відповідні документи. Факт звернення до правоохоронних органів підтверджується талоном-повідомленням про прийняття заяви оперативним черговим ОСОБА_3 Внаслідок падіння дерева позивачу було завдано матеріальні збитки, що пов'язано з ушкодженням належного йому автомобіля та приведення його у стан, неможливий для подальшого використання за призначенням. Відповідно до висновків про незалежну оцінку вартості відновлюваного ремонту автомобіля Ниссан Х-трйл, виконаного ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Лавринович»№1112/11 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 67 362, 15 грн., при дійсній вартості автомобіля 14 630, 00 доларів США, що за курсом на момент оцінки склало 116 618,66 грн. З урахуванням вартості експертного дослідження у сумі 800 грн. позивачу спричинено матеріальні збитки у розмірі 68 162, 15 грн. Позивач вважає, що матеріальну шкоду, а також моральну шкоду йому було завдано в результаті неправомірних, незаконних дій відповідачів, які полягають в наступному. Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»утримання прибудинкових територій віднесено до переліку житлово-комунальних послуг. Балансоутримувачем, виконавцем та виробником житлово-комунальних послуг є відповідач КП «ЖКС «Порто-Франківський». Згідно вимог п.3.8. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, які діяли на момент пригоди, що сталася, на прибудинковій території повинен забезпечуватись належний догляд за зеленими насадженнями, але КП «ЖКС «Порто-Франківський»як виробник або виконавець житлово-комунальних послуг своїх обов'язків не виконав, що і призвело до завдання майну позивача значної матеріальної шкоди, а йому самому - моральної шкоди. Згідно ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»громадяни мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою. У відповідності до ст.20,25 цього ж Закону організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд поводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Ст. 28 Закону регламентує заходи з охорони та утримання зелених насаджень. Так, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів, охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян або юридичних осіб. Власником житлового фонду міста, в тому числі будинку, біля якого сталося пригода, є територіальна громада м. Одеси. Одеська міська рада виступає засновником та власником комунального підприємства «Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», яке створено з метою надання фізичним та юридичним особам житлово-комунальних послуг, являється балансоутримувачем та виконавцем зазначених послуг. Згідно п.3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать в тому числі зелені насадження прибудинкової території. Розділ 9 Правил встановлює вимоги щодо догляду за деревами і чагарниками і визначає наступне. Для встановлення ступеня життєздатності деревних рослин балансоутримувачу необхідно проводити діагностику стану зелених насаджень і на основі діагностичних ознак планувати агротехніку догляду за зеленими насадженнями. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за грунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. Аварійне дерево -це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. В процесі обстеження зелених насаджень виявляються також і потенційно аварійні гілки, які необхідно видаляти. Розділ 12 Правил передбачає систему огляду зелених насаджень з метою контролю за їх станом, проведення огляду віднесено на балансоутримувача об'єкта або власника земельної ділянки. Таким чином, на думку позивача, відповідальність за неналежний догляд за зеленими насадженнями, розташованими на прибудинкові території, несвоєчасне виявлення аварійного дерева, що призвело до його падіння і пошкодження майна позивача, повинна покладатися на відповідачів у справі -Одеський міськвиконком та КП «ЖСК Порто-Франківський». Представник позивача в судове засідання не з'явився, викликаний, надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та закінчити розгляд справи за своєї відсутності. Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлені належним чином,|здобуття| в суд не з'явилися,|із| |про причину неявки суд не повідомили. Суд, у зв'язку з неявкою сторони, що не з'явилась та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку ст. 169 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів та провести заочний розгляд справи. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов Гордієнко обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного. 06.09.2011 року о 15 годині позивач під'їхав до офісу компанії «Граніліт», розташованому за адресою: м. Одеса, пер. Каретний, 16/17, та припаркував свій автомобіль на площадці перед офісом. Позивачу на праві приватної власності належить автомобіль Ниссан Х-трейл, чорного кольору, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Право власності підтверджується технічним паспортом на автомобіль. Під час короткочасного перебування автомобіля на зазначеній площадці одне з дерев, яке стояло на протилежній сторогі дороги, переломилось та впало на автомобіль, значно пошкодивши його. Позивач зазначає, що в цей час перебувала безвітряна, помірно тепла погода, без опадів, тобто дерево впало під дією власної ваги, внаслідок того, що було сухим, неживим і не було спиляне вчасно. На місце пригоди було викликано працівників міліції, які зафіксували факт дорожньої пригоди та склали відповідні документи. Факт звернення до правоохоронних органів підтверджується талоном-повідомленням про прийняття заяви оперативним черговим ОСОБА_3 Внаслідок падіння дерева позивачу було завдано матеріальні збитки, що пов'язано з ушкодженням належного йому автомобіля та приведення його у стан, неможливий для подальшого використання за призначенням. Відповідно до висновків про незалежну оцінку вартості відновлюваного ремонту автомобіля Ниссан Х-трйл, виконаного ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Лавринович»№1112/11 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 67 362, 15 грн., при дійсній вартості автомобіля 14 630, 00 доларів США, що за курсом на момент оцінки склало 116 618,66 грн. З урахуванням вартості експертного дослідження у сумі 800 грн. позивачу спричинено матеріальні збитки у розмірі 68 162, 15 грн. Ці факти підтверджені матеріалами справи, а стороною відповідача не надано суду доказів щодо заперечення цих фактів. Відповідно до 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Таким чином, суд робить висновок про необхідність задовольнити вимоги Гордієнко щодо відшкодування матеріальних збитків у повному обсязі. При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень на користь позивача, суд приходить до наступного. У судовому засіданні знайшли своє підтвердження моральні страждання та переживання позивача через те, що було пошкоджено його автомобіль, придбаний за власні кошти, які накопичувалися досить тривалий час, він позбавлений можливості придбати новий автомобіль такого ж класу, оскільки його статок та доходи є досить незначними на сьогодні, він позбавлений можливості пересуватися на автомобілі та здійснювати необхідні йому поїздки. Було порушено значний життєвий уклад позивача та звичне йому дозвілля, він пережив морально-психологічний стрес та шок, що значно погіршило його загальне самопочуття та стан здоров'я, у зв'язку з чим він був змушений звертатися за медичною допомогою до лікарів, крім того, за захистом своїх прав та інтересів за рахунок власного часу він звертався до міліції, експерта, адвоката, суду, що потребувало додаткових матеріальних витрат. Завдану моральну шкоду позивач оцінює сумою 10 000,00 грн. Відповідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Морально шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Таким чином, суд робить висновок, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню також сума моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., що заподіяна в результаті бездіяльності відповідачів. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 88, 213-215 та 224-226 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173 ЦК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 - задовольнити. Стягнути солідарно з Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франківський», виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 68 162, 15 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди, в тому числі 800,00 грн. як плату за експертизу. Стягнути солідарно з Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франківський», виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1. Стягнути солідарно з Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франківський», виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 802, 00 грн. Заочне рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути переглянуто судом, що його ухвалив|постановив|, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти|десятеро| днів з дня отримання|здобуття| його копії. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. СУДДЯ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24814708 Случайно наткнулся на это решение. Читайте, это не совсем про Ваш случай, но полезное для себя можно вытащить. По крайней мере будете знать, кого нужно вызывать в случае когда дерево упало на авто)))

Что тут сложного, неужели не видно обман? За что комиссии такие, для чего нужны договора банковских счетов, если цель кредитования - покупка недвижимости. Мы ведь платим банку процент (плату) за пользование (получение) кредитными средствами. За что тогда комиссия? Ведь никто не расшифровывает что входит в процентную ставку. И никто не расшифровывает куда идут деньги с комиссий. И наконец, почему нельзя сразу забить все комиссии в процентную ставку, ответ один - обмануть, ограбить, кинуть, навариться..... Можно много перечислять, но суть одна - обман. И никто на это не смотрит - система!

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ________________________________________________________________________________ ___________________ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі: Головуючого-судді: Гальянової І.Г. суддів: Бородіна М.М. Міненкової Н.О. при секретарі: Сватенко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи ,що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору про надання споживчого кредиту , договору іпотеки та договору поруки недійсними, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа у справі : акціонерне товариство «УкрСиббанк »про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИЛА : 09 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом, просив суд визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_3. Зобов»язати відповідача прийняти від нього грошову суму в розмірі 920 406, 63 грн. з розстрочкою платежів на 72 місяця за умови ,що місячний платіж буде складати 12783, 43 грн.. Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га. Як на підставу визнання недійсним укладеного між ним та відповідачем зазначеного вище кредитного договору позивач зазначав на його невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України. При цьому позивач зазначав, що окремі його умови містять елементи примусу, а саме п.4,8 умов зазначеного договору так як під загрозою дострокового повернення кредиту відповідач зобов»язував його в рекомендованій ним страховій компанії, де він є одним із засновників, застрахувати предмет застави, а п.4.12 умов договору зобов»язував його у строк до 16.04.2008 року розмістити у відповідача депозитний рахунок на суму не менше 20 000 доларрів США, що на думку позивача суперечить вимогам п.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач також зазначав,що вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки був укладений у швейцарських франках , що суперечить на думку позивача вимонам ст.35 Закону України «Про національний банк України», а фактично був виданий у гривневому еквіваленті. Як на підставу визнання недійсними зазначених вище договорів поруки та іпотеки позивач зазначав на те, що визнання недійсним кредитного договору, у відповідності до вимог ч.2 ст. 548 ЦК України, тягне недійсність правочинів,щодо його забезпечення. ( т.1 а.с.2-6). 16 листопада 2010 року позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсним Договір банківського рахунку № 878-283Ф від 08 листопада 2007 року та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього. Підствою визнання вказаного правочину недійсним позивач зазначав на недодержання в момент вчинення зазначеного правочину частин 1-6 чт. 203 ЦК України при цьому зазначмв,що окремі умови оспорюваного Договору містять елементи примусу,що заборонено п.6 ст. 19 Закону Закону України «Про захист прав споживачів »( т.1 а.с.285-287). Ухвалою суду першої інстанції від 16.11.2010 року,занесеної до журналу судового засідання , суд приняв дло розгляду вказану уточнену ну позовну заяву позивача (т.1 а.с.288). В запереченнях на уточнену позовну заяву міститься заява АТ «УкрСиббанку»про застосування строку позовної давності до доповнених вказаних позовних вимог позивача ( т.1 а.с.295-296). В період розгляду судом справи по суті , 05.12.2011 року позивач уточнивши позовні вимоги, змінив підстви позову та як на підству недійсності правочину посилався на введення його відповідачем в оману та просив визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007 р. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., визнати недійсним договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007 р укладений з ОСОБА_3. та всі додаткові угоди, що укладені сторонами до нього, припинити взаємні права та обов'язки сторін за Договором №11248925000, укладеним 09.11.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на його користь подвійну суму завданих збитків, а сааме: 1156460,06 грн відповідно до наданого ним розрахунку, стягнути з ПАТ «УкрСиббанк»на його користь моральну шкоду, розмір якої визначає у 15000,00 грн., а також витрати пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, у сумі 4935,00 грн., витрати пов'язані з надання йому правової допомоги у сумі 8000,00 грн., зобов'язати відповідача провести взаємозаліки по зустрічних зобов'язаннях з позивачем. Зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон запис №10901 від 09.11.2007р. про заборону відчуження майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ПАТ «УкрСиббанк»навмисно ввів його в оману при прийнятті рішення про отримання кредиту та під час підписання кредитного Договору №11248925000 від 09.11.2007року. При укладанні кредитного договору Не надав інформації про реальну процентну ставку та суму абсолютного значення подорожчання кредиту, хоча ці покажчики згідно Постанови НБУ №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»є істотними умовами кредитного договору. Позивач зазначає, що до укладання та під час підписання кредитного договору він не мав достовірної та повної інформації про істотні умови кредитування про сукупну вартість кредиту . Позивач також зазначає, що відповідач вніс оманну інформацію у графік погашення платежів до кредитного договору про залишки за кредитом кожного платіжного періоду у результаті чого він повинен сплатити значно більшу суму, ніж це зазначено у тексті самого договору; навмисно ввів його в оману про необхідність сплати комісії у розмірі 29 329,98 грн., чим порушив Постанову НБУ №168, положення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та положення ст.203 Цивільного Кодексу України. Як на підству своїх вимог позивач також зазначає, що введення його в оману виявилося у тому, що згідно п.п.1.1 та 1.5 Договору №11248925000 ПАТ «УкрСиббанк»зобов'язався надати кредит у сумі 328 710,00 швейцарських франків, яка дорівнювала еквіваленту 1466498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, який було відкрито на його ім'я у швейцарських франках. Згідно договору 878-283Ф вказаний рахунок не є мультивалютним. Відповідно до виписки банку по рахунку НОМЕР_1 за 09.11.2007 року на цей рахунок було перераховано кредит у сумі 1466498,00 грн., але за квитанцією №27 від 09.11.2007 року готівкою було видано кредит з поточного рахунку НОМЕР_1 в іншому розмірі - у сумі 1 416 740,10 грн. Позивач також посилається на те, що у процесі виконання своїх зобов'язань банк ввів його в оману щодо продажу 328 710,00 шв.франків на Міжбанковському Валютному Ринку (далі МВР) України, в результаті чого він недоотримав кредитних коштів у сумі 49757,90 грн., однак відповідно до листа НБУ №06-042/9048 від 16.09.2010 року ПАТ «УкрСиббанк»09.11.2007 року не виходив на торги МВРУ з вищезазначеною сумою шв.франків, а також вважає, що зазначеними діями, банк оманним шляхом заволодів так званими курсовими різницями у розмірі 49 757,90 грн., чим завдав йому збитків на цю суму. Як на підставу недійсності вказаних вище договорів поруки та іпотеки , позивач , посилаючись на ч.2 ст. 548 ЦК України, зазначає на те ,що недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.( т.2 а.с.95-99). Ухвалою суду першої інстанції від 05 грудня 2011 року, вказаний позов був судом прийнятий до розгляду ( т.2 а.с.103 ). В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги з зазначених підстав. Ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2012 року,занесеної до журналу судового засідання до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «УкрСиббанк»було залучено ПАТ «ДельтаБанк», а ПАТ «УкрСиббанк»- в якості третьої особи у справі ( т.2 а.с. 186-187) Відповідач AT „УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк»позовні вимоги не визнав14.06.2010 року звернувся у суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду, та понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду - 120 грн. Свої зустрічні вимоги обґрунтовує тим, що 09.11.2007 р. між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11248925000, згідно з яким Банк надав йому кредит у сумі 328 710 швейцарських франків. Вказані грошові кошти було надано строком до 08.11.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,49 % річних. Позичальник зобов'язався, щомісячно сплачувати кредит та відсотки шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 255 швейцарських франків 09 числа кожного календарного місяця. Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 16.02.2009р. було змінено схему погашення кредиту, метод нарахування процентів і кінцевий термін повернення кредиту на 06.11.2026р. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 швейцарських франків, з яких: 6 244, 48 швейцарських франків - прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 швейцарських.франків - прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 швейцарських франків, з яких 121,81 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам. Станом на 11.06.2010р. частина кредиту, що залишилася до виплати, становить 313 224, 31 швейцарських франків, які ОСОБА_2 до теперішнього часу не повернув. АТ «УкрСиббанк»також зазначав, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р та додаткову угоду від 16.02.2009р. з ОСОБА_3, яка згідно з п. 1.3. договору поруки, зобов'язалася відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник та пунктом 1.4 договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість у сумі 322 267 швейцарських франків. У судовому засіданні представник АКІБ «УкрСиббанк»проти позову ОСОБА_2 заперечувала. Свої заперечення обгрнутовувала тим, що банк отримав комісію за отримання кредиту у розмірі 29329,98грн. законно, відповідно до умов договору №878-283ф від 09.11.2007р. про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 у швейцарських франках за тарифом «Базовий» та вважає, що підстави для визнання вказаних провачинів недійсними, відсутні . Як на підставу заперечень також посилалась на те, що на підставі п.2 ст.604 ЦК України після підписання додаткової угоди №1 від 16.02.2009 року, зобов'язання між сторонами щодо «Графіку погашення платежів та визначення сукупної вартості кредиту», який було підписано 09.11.2007 року, припинилися. Представник АТ «УкрСиббанк»також пояснила, що Банк свій обов'язок за кредитним договором виконав у повному обсязі, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача обумовленої договором суми кредиту 328710,00 швейцарських франків, що підтверджується даними меморіального ордеру №0609292194, який оформлено належним чином. Вказані кредитні кошти позивач на власний розсуд вирішив обміняти на гривню, надавши відповідну заяву про продаж валюти. Представник АТ «УкрСиббанк»зазначила, що Банк належним чином провів продаж безготівкової валюти у швейцарських франках у розмірі 328710,00 на МВР України 09.11.2007р. за заявою ОСОБА_2. Гривневий еквівалент від такого продажу було видано Позивачу за заявкою на отримання готівки №27 від 09.11.2007 року у сумі 1 416 740,10 грн. з рахунку НОМЕР_1. Представник ПАТ «Дельта Банк»в судовому засіданні суду першої інстанції підтримав зустрічний позовм та не визнав уточнений позивачем позов . Третя особа за позовом ОСОБА_2, відповідач за зустрічним позовом -ОСОБА_3 , в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала, проти зустрічного позову заперечувала, пояснила суду що до укладання кредитного договору банк не повідомив її та ОСОБА_2 про утримання комісії у розмірі 2% від виданої суми, не повідомив про неможливість видачі грошів безпосередньо у валюті - швейцарських франках та про необхідність здійснення валюто- обмінної операції, у результаті чого при підписанні договору купівлі - продажу домоволодіння їм не вистачило грошових коштів у сумі 80 000 грн. щоб розрахуватися з продавцем будинку. ОСОБА_2 також пояснила, що лише після укладання договору вона та чоловік дізналися про необхідність розміщення депозиту у сумі 20 тисяч доларів США. Цю суму родина вимушена була позичати у сторонніх осіб під відсотки. В момент укладання кредитної угоди позивач та вона зрозуміли, що їх обібрали, але не мали будь-якої можливості відмовитися від угоди та змінити умови кредитування, оскільки внесли завдаток за будинок. ОСОБА_3 також зазначила, що до16.02.2009року позивач виконував свої зобов'язання належним чином за графіком, не допускаючи будь-якого відхилення, але після підписання додаткової угоди №1 йому надали новий графік погашення платежів, до якого як вхідний залишок була внесена інша сума ніж та, що лишилася до сплати за попереднім договором, а саме: 319 552,11 швейцарських франків, замість 283 015,82 швейцарських франків. Додаткове збільшення складало 36 536,29 швейцарських франків, але це не було передбачено додатковою угодою, вважає, що проведений розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності, не враховано всі внесені суми щодо погашення боргу. ОСОБА_3 також пояснила, що вона та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до AT «УкрСиббанк»з проханням роз'яснити графік та виправити помилку. У ході отримання інформації вони зрозуміли , що їх обманули не лише при укладанні кредитного договору, а й ще продовжували обманювати протягом всього часу, коли виконувались зобов'язання за кредитним договором. Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав недійсним договір про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткову угоду №1 від 09.11.2007р., додаткову угоду б/н від 09.12.2008р., додаткову угоду №1 від 16.02.2009р., що укладені між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 Суд застосував до сторін наслідки недійсності правочину та визнав недійсним договір іпотеки від 09.11.2007р., укладений між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, реєстрацій №10900, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5; договор поруки №П/11248925000 від 09.11.2007р укладений з ОСОБА_2; зобов'язав приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2, які були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 за реєстраційним № 10901. Суд застосував до сторін наслідки недійсності правочину - реституцію, за якою стягнув з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»1 424 072,60 грн. та стягнув з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на користь ОСОБА_2 1 203 929, 24 грн.. Суд стягнув з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 12 972 грн. Суд відмовив ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини позовних вимог . Суд відмовив у задоволені зустрічної позовної заяви Публічного Акціонерного Товариства „УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11248925000 від 09.11.2007р. в сумі 322 267 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановления рішення суду та солідарне стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк»державного мита у 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн. . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та задовольнити ці вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та вважає.що довів як факт спричинення відповідачем такої шкоди. так і її розмір. В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», в особі свого представника,просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічний позов АТ «УкрСиббанк»правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за зазначеним вище кредитним договором. Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам а також тим, що суд дав невірну правову оцінку виниклим між сторонами правовідносинам, при цьому зазначає,що суд необґрунтовано взяв до уваги та дав перевагу як доказу висновку судової економічної експертизи, який на її думку містить лише вірогідні та суб»ктивні розмиті судження експерта та повністю проігнорував надані докази банком. В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «ДельтаБанк», ОСОБА_2посилаючись на законності і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення його позовних вимог, просить рішення в цій частині залишити без змін. а апеляційну скаргу-без задоволення. В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ПАТ «Дельта Банк». в особі свого представника, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, просить рішення і цій частині залишити без змін. а апеляційну скаргу -без задоволення. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб. які з»явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на апеляційні скарги, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та часткове задоволення апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк», з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не відповідає цим вимогам Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції, вважав доведеними твердження позивачки про те, що при укладанні зазначеного вище кредитного договору відповідач ввів позивача в оману, що за висновками суду полягає в повідомленні відповідачем відомостей, які не відповідають дійсності; у видачі суми кредиту у меншому розмірі, ніж встановлено договором за рахунок нібито курсових коливань,що мають істотне значення дійсної сукупної вартості кредиту та на підставі ст. 216 ЦК України стягнув з відповідача понесені позивачем збитки, а також визнав недійсними вказані вище договір іпотеки та поруки. Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може, оскільки ці висновки суперечать матеріалам справи та не ґрунтуються на законі. Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частина 2 статті 6 даного Кодексу передбачає, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Частиною 1 статті 628 ЦК України визнає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В ч.1 ст. 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. В ч.1 ст. 229 ЦК України встановлено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Таким чином , за змістом ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 229 ЦК України, правочин може бути визнано вчиненим пыд впливом обману у випадку навмисного, цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на вчинення правочину. Ознакою оману умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов»язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України. Наявність умислу в діях Банку, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення ( п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»). Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом. Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечувалося сторонами у справі, що 09.11.2007 р. між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11248925000 та додаткові угоди до нього, (том1 а.с. 9-18,19). Відповідно до п. 1.1. вказаного кредитного договору, Банк зобов'язався надати позивачу кредит у іноземній валюті у сумі 328 710 швейцарських франків, а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит та сплатити проценти за його використання 9,49% річних та наступним порядком погашення суми: шляхом внесення ануїтетних платежів щомісяця строком до 09.11.2024 р. Як зазначено у п. 1.1 вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 466 498,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору. Цільове призначення кредиту - придбання нерухомості. Відповідно до п. 1.5, кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням . В п.10.13 зазначеного договору встановлено,що підписанням даного Договору позивачем свідчить про те,що всі умови договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього та перед його підписанням ним отримано інформаційний лист відповідно до вимог п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(том 1а.с. 9-18). Як свідчать матеріали справи , при укладанні зазначеного кредитного договору сторонами також було укладено додаткову угоду № 1 щодо графіку платежів та визначення сукупної вартості кредиту та тарифів банку ( т.1 а.с.19). Відповідно до п.1.1. вказаної угоди вказаний графік розрахований на дату підписання Додаткової угоди та може бути зміненим шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди Та згідно до умов договору, позивач брав на себе зобов»язання щодо сплати платежів за вчинення нотаріальних дій, сплати страхових платежів оплати послуг суб»єктів оціночної діяльності. Згідно ж додадатку № 1 при підписанні договору сторонами був узгоджений та підписаний графік сукупної вартості кредиту відповідно до якого, його сукупна вартість складає із погашення основної суми кредиту у швейцарських франках в розмірі 328710 фр., процентів в розмірі 33 523, 16 шв.франків, комісії за надання кредиту в сумі 11, 54 грн., платежі, пов»язані з лплатою стахових послуг, в сумі 74331,93 грн, сплачення державного мита за посвідчення іпотечного договору в сумі 1578,50,послуг нотаріуса в сумі 15090 грн. та сплати експертної оцінки майна в сумі 1000 грн. . У вказаному графіку також зазначено на те, що сума погашення основної суми та процентів за розрахунковий період може відрізнятись у разі погашення заборгованості у терміни. Які відрізняються від зазначених у даному графіку ( а.с.20-27). Відповідно до підписаного сторонами додатку №2 «Тарифи банку», при наданні тарифів,що застосовуються при наданні кредити, позивач сплачує банку 25 шв. франків за надання кредиту, які нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »( т.1 а.с.28) Крім того, як свідчать матеріали справи видачі кредиту передувала заява позивача про надання іпотечного кредиту, подана ним 25 жовтня 2007 року ( т.1 а.с.117). 9 листопада 2007 року Банком позивач за основним позовом був ознайомлений з умови кредитування та тарифи банку, сукупну вартість кредиту в тому числі в швейцарських франках та позивачу було роз»яснено можливість здійснення за власним бажанням продаж або конвертацію коштів , а також той факт,що операції з продажу або купівлі національної валюти здійснюються за ринковим курсом та можливість при отриманні кредитних коштів в швейцарських франках виникнення курсових різниць(коливань) валюти кредиту про що свідчить підписаний ОСОБА_2 інформаційний лист, наданий Банком у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Постанови НБУ № 168 ( т.1 а.с.119-120). Відповідно ж до поданої Банку позивачем заяви 09.11.2007 року ,він просив Банк надати йому кредит у швейцарських франках ( т.1 а.с.118). Матеріали справи також свідчать про те, що до укладання вказаного вище кредитного договору 08 листопада 2007 року сторонами було укладено договір банківського рахунку № 878-283 Ф, відповідно до п. 2.1 якого , відповідач відкриває позивачу поточний рахунок при відкриття якого позивач у заяві про відкриття рахунку визначає вид та валюту рахунку. В п.2.6. зазначеного договору передбачено що послуги за цим договором є платними, а в п. 2.6.1. встановлено обов»язок позивача сплатити позивачу комісію в момент надання разової послуги, а щомісячної комісії у день нарахування такої комісії ,згідно діючих тарифів і обраного тарифного пакету. Укладанням вказаного договору позивач доручив банку здійснювати на користь останнього договірне списання коштів з відкритих у банку рахунків за надані послуги за цим договором та іншими договорами укладеними між сторонами та доручає банку списувати грошові кошти з будь-якого рахунку та здійснювати купівлю-продаж валюти(п.2.6.2 2.6.3.умов). При укладанні зазначеного договору своїм підписом позивач засвідчив факт ознайомлення з діючими тарифами, факт обрання і отримання Тарифного пакету , свою згоду з порядком зміни тарифу та тарифного пакету ( п. 8.3. умов договору ) ( т. 1 а.с. 172-179). Відповідно до додатку № 1 . при укладанні такого договору позивачем був вибраний тариф «Базовий»( т.1 а.с.180). Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору № 878-283 Ф від 08.11 2007 року , на підставі цього договору та у зв»язку з укладання кредитного договору, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у іноземній валюті за тарифом «Оффсет» та своїм підписом позивач засвідчив факт ознайомлення з вказаним тарифом, згоди з умовати цього тарифу, згоду на оплату вартості операцій за цим тарифом, а також засвідчував, свою згоду з цими умовами та вважав ці умови справедливими по відношенню до нього ( п.2 умов). Вказані обставини справи свідчать про те, що що між сторонами виникли правовідносини пов»язанні, як з укладанням оспорюваного позивачем кредитного договору , так і договору банківського рахунку, який позивачем з урахуванням уточнень позовних вимог, не оспорюється. Крім того, як свідчать матеріали справи 09 листопада 2007 року позивач звертався до відповідача з заявами про відкриття поточних рахунків № № НОМЕР_2 по тарифу «Базовий» у гривневому еквіваленті та № НОМЕР_1 в швейцарських франках ( т.1 а.с.170-171) та 09 листопада 2007 року з заявою про продаж 328 710 швейцарських франків з рахунку НОМЕР_1 та перехування їх гривневого еквіваленту на рахунок № НОМЕР_1 . Згідно до наданої відповідачем виписки із особистого рахунку позивача № НОМЕР_1 , 09.11.2007 року грошоі кошти в сумі 328 710 швейцарських франків були зараховані на вказаний особистий рахунок позивача, що відповідає умовам вказаного редитного договору ( т.1 а.с.211) . Відповідно ж до меморіального ордеру № 1 від 09.11.2007 року грошові кошти в сумі 328710 швейцарських франків надійшли у вільний продаж на МВРУ згідно до його заяви ( т.1 а.с.211 т.2 а.с.93) та видані готівкою позивачу 09.11.2007 року з поточного рахунку № НОМЕР_2 в сумі 1 416 760, 10 грн. ( т.1 а.с.49) . Відповідно до наданої відповідачем за основним позовом довідки, курс швейцарського фраку на 09.11.2007 року по НБУ складав 4, 461376 грн. за 1 швейцарський франк , а по МВР -4, 31 грн. за 1 швейцарський франк ( т.1 а.с.163). Таким чином, вказані вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про відсутність умислу відповідача за основним позовом на введення ОСОБА_2 в оману щодо істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього. Виникнення між сторонами за основним позовом спору щодо розрахунків позивача за наданий ПАТ «УкрСиббанк»кредит, не може бути підставою для визнання зазначеного вище кредитного договору недійсним. Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного кредитного договору та зазначених вище додаткових угод до нього недійсними, хоча такі підстави, відсутні. При цьому судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги як докази введеня позивача в оману, тільки висновки судово-економічної експертизи № 3989 від 31.08.2011 року щодо відсутності можливості встановлення відповідності розрахунків Графіку ,умовам договору від 09.11. 2007 року , а також відсутності можливості встановлення яку саме операцію по банківським рахункам ОСОБА_2 у ПАТ «Укрсиббанку»,зарахування валюти у сумі 328710 швейцарських франків чи зняття готівки у національній валюті вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту( т.2 а.с. 38) та не взяв до уваги, що в дослідницькій частині, єкперт підтверджує, що наданий на дослідження Додаток № 1 від 09.11.2007 року до договору про надання споживчого кредиту, за структурою відповідає вимогам Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Договір про надання споживчого кредиту в частині методу погашення заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом відповідає внутрішньому регламенту роботи банку ( т.2 а.с.30-31). Експерт також підтверджує факт купівлі Банком 328710 швейцарських франків за курсом МВР -4, 31 грн. за 1 швейцарський франк, переведення на поточний рахунок ОСОБА_2 коштів в сумі в сумі 1 416 760, 10 грн., зарахування їх на рахунок позивача за основним позовом та отримання позивачем кредитних коштів за вказаним кредитним договором , при цьому як на підставу відсутності можливості встановлення яку саме операцію по банківським рахункам ОСОБА_2 у ПАТ «Укрсиббанку»,зарахування валюти у сумі 328710 швейцарських франків чи зняття готівки у національній валюті вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту , експерт посилається на те,що вказані операції Банком проведені по мільтівалютному рахунку № 262001058765300( т.2 а.с.32-33). Оскільки підстави, передбачені ч.1 ст. 230 ЦК України, для визнання оспорюваного ОСОБА_2 кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними, відсутні, то вітсутні також підстави , встановлені ч.2 ст. 230 ЦК України для відшкодування ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди. Крім того як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 , посилаючись на ч.2 ст. 548 ЦК Україние, як на підставу для визнання вказаних вище іпотечного договору та договору поруки недійсними, вказував на те, що недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочинів щодо його забезпечення.( т.2 а.с.95-99). Вказана норма права передбачає, що недійсність основного зобов»язання, спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. З огляду на наведене, відсутні також підстави і для визнання недійсними зазначених вище іпотечного договору та договору поруки . За таких обставин судова колегія важає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставнам справи, наявним у справі доказам та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині з зазначених вище підстав. Між тим, враховуючи зазначені вище обставини справи та вимоги норм матеріального права, судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «УкраСиббанк»моральної шкоди та в цій частині рішення суду першої інстанції вважає за необхідне залишити без змін. Судова колегія також не може погодитись з висновком суду щодо підстав відмови позивачу за зустрічним позовом щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним вище кредитним договором. Відмовляючи позивачу за зустрічним позовом в задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за вказаним кредитним договором у ОСОБА_2 відсутня. Судова колегія не може погодитись з вказаним висновком суду, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, звертаючись у суд позовом щодо дострокового стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за зазначеними кредитним договором та договором поруки в сумі 322 267 швейцарських франків, позивач за зустрічним позовом зазначав на неналежне виконанням умов договору, у зв»язку з чим, станом на 11.06.2010р. загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором, що підлягає поверненню, складає 8 896, 81 швейцарських франків, з яких: 6 244, 48 швейцарських франків - прострочення заборгованість за кредитом; 2 652, 33 швейцарських.франків - прострочена заборгованість за відсотками. Загальна сума нарахованої пені складає 145, 88 швейцарських франків, з яких: 121,81 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24,07 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам. Між тим, матеріали справи свідчать про те, що 09 листопада 2007 року ОСОБА_2 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 - 29, 329, 98 грн. з зазначенням платежу - погашення нарахованої комісії , із яких : 21997, 48 грн. Банком 14.11.2007 року. було зараховано в погашення нарахованої комісії та 7 332, 50 22.11.2007 року йому повернуто ( т.1 а.с.49,50 ,т.2 а.с.167). Згідно до додатку №2 зазначеного вище кредитного договору «Тарифи банку», при наданні кредити, ОСОБА_2 повинен був сплатити комісію в сумі 25 шв. Франків, яка нараховуються та сплачуються в гривні по курсу НБУ на дату нарахування »та складає 111, 53 грн. , які ОСОБА_2були сплачені 09.11.2007 року ( т.1 а.с.28, 50). ОСОБА_2 оспорюється обгрунтованість стягнення ПАТ «УкрСиббанк»зазначеної комісії. Доказів, які б підтверджували, що ПАТ «УкрСиббанк»мав право стягувати з позивача вказану комісію, матеріали справи не містять. За таких обставин, судова колегія вважає,що ПАТ «УкрСиббанк»не мав права на отримання вказаної комісії. У зв'язку ж з тим, що вказані грошові кошти в сумі 21997 грн. 48 коп. з моменту їх сплати ОСОБА_2 09 листопада 2007 року, безпідставно знаходяться в користуванні ПАТ «УкрСиббанк», а їх зарахування на рахунок погашення кредиту та процентів за вказаним кредитним договором, впливає на наявність виниклої у ОСОБА_2 заборгованості станом на 11.06.2010 року ,то судова колегія вважає, що підствою для відмови позивачу в задоволенні зустрічного позову, є недоведеність позивачем навності у ОСОБА_2 непогашеної на 11.06.2010 року заборгованості за кредитом та процентам, як підстви для дострокового стягнення з нього та його поручителя всієї суми кредитних коштів та нарахування штрафних санкцій. З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції і в цій частині підлягає скасуванню з підств невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам, з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ «ДельтаБанк»в задоволенні зустрічного позову з зазначених вище підстав. Керуючись ст. ст.303, 309, 313, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,- ВИРІШИЛА : Апеляційну скаргу , ОСОБА_2 , відхилити. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», задовольнити частково. Змінити рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2012 року, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визння недійсним договіру про надання споживчого кредиту №11248925000 від 09.11.2007р., додаткової угоди №1 від 09.11.2007р., додаткової угоди б/н від 09.12.2008р., додаткової угоди №1 від 16.02.2009 р., укладених між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 ; застосування до сторін наслідків недійсності правочину та визнання недійсним договіру іпотеки від 09.11.2007р., укладеного між AT «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, реєстрацій №10900, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5; договору поруки № П/11248925000 від 09.11.2007р укладеного з ОСОБА_3; зобов'язання приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з Реєстру іпотек та заборон відчуження, запис про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою : АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 та були передані у іпотеку за іпотечним договором від 09.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 за реєстраційним № 10901 ; застосування до сторін наслідків недійсності правочину -реституції та стягнення з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»1 424 072,60 грн. ( одного мільйона чотириста двадцяти чотирьох тисяч семидесяти двох грн. 60 коп.) , стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на користь ОСОБА_2 1 203 929, 24 грн. одного мільйона двохсот трьох тисяч девятисот двадцяти дев»яти грн. 24 коп), та стягнення з ПАТ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_2 судових витрат у сумі 12 972 грн., а також відмови ПАТ «Дельта Банк »в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в цій частині. Відмовити Публічному акціонерного товариству «Дельта Банк»в задоволенні зустрічного позову з інших підстав. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та можу бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили. Головуючий, суддя: Судді : http://reyestr.court.gov.ua/Review/25095676 Читаю и плачу. Я просто в шоке с наших судей. Даже не смотря на материалы дела, можно было сказать, что Укрсиббанк придумал схему для выманивания из людей денег при получении валютного кредита. А именно, на момент выдачи кредита у банка не оказывалось наличной иностранной валюты и приходилось менять на МВР по хрен знает какому курсу и еще заплатить хрен знает какие комиссии. При этом апелляционный суд просто забывает о том, что нбу дал ответ о том, что банк не выходил на торги МВР. Также суд не увидел причинной связи между заключением договоров кредита и договора банковского счета. Тут же вся схема раскрыта. Также мне понравилось высказывание апелляции: " 9 листопада 2007 року Банком позивач за основним позовом був ознайомлений з умови кредитування та тарифи банку, сукупну вартість кредиту в тому числі в швейцарських франках та позивачу було роз»яснено можливість здійснення за власним бажанням продаж або конвертацію коштів , а також той факт,що операції з продажу або купівлі національної валюти здійснюються за ринковим курсом та можливість при отриманні кредитних коштів в швейцарських франках виникнення курсових різниць(коливань) валюти кредиту про що свідчить підписаний ОСОБА_2 інформаційний лист, наданий Банком у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Постанови НБУ № 168 ( т.1 а.с.119-120)." Каким интересно образом суд узнал об этом? Неужели банкиры записали на диктофон как они ознакомили заемщика с информацией о кредитовании и обмене валюты. Бред. Также очень интересно, что они все решение описывали правомерность кредитного договора, а в конце отказали во взыскании)))) Вывод один. Судьи у нас и эксперты и свидетели и специалисты. Нет смысла делать экспертизу - это не доказательство. Чтобы уличить банк в обмане нужно, чтобы банкиры сами об этом заявили в суде, иначе все доказательства - не доказательства.))))))))) Сочувствую в таком повороте событий!

Вам же указали, что "стороны договорились", значит в договоре это прописано. Цивільний кодекс України, Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. выходит что по договору стороны сразу договорились о том, что проценты будут увеличены в случае нарушения (просрочки исполнения) договора. Так уж получилось, что суды с этим согласны. А вообще читайте законы и кодексы перед тем как задать вопрос. Ничего сложно в Ваших вопросах я не вижу, поэтому трудитесь искать ответ самостоятельно. Если не знаете где и что искать, то пользуйтесь поиском интернета.

Вам нужно узнать кто обслуживает территорию. Жек или еще кто-то даст Вам информацию по поводу того, что до урагана все было ок, форс мажор, никто не виноват, Вы без машины. Это печально, можно рыпаться, все аргументировать, но слушать в суде это не будут. А нормы материального права поищите в законах (кодексах) Украины. Я просто в шоке. Наверно все здесь собрались оказывать Вам бесплатную юридическую помощь, чтобы Вы получали за это деньги со своих клиентов.

выложите договор ипотеки или пришлите его в личку. Нужно больше информации, чтобы помочь

Как можно ответить на Ваш вопрос не зная ничего? Как был проигран суд - решение сюда. Почему не обжаловали? На основании чего отсрочка. Пишите больше, может ответ и получите.

А что Вам ждать? Ваша ошибка в том, что Вы начали платить после смерти жены, как бы это грубо не звучало. Коль были повышены проценты и в ипотечный договор изменения не вносились, то он является недействительным. Скажите, а что указано в договоре ипотеки? Как передавалась квартира, часть или вся? Вступали ли Вы в наследство после смерти жены официально? Исходя из того, что Вы написали ждать Вам нечего, а тем более платить не нужно. Подавайте на недействительность ипотеки. Ответьте на вопросы, может поможем еще.

Хорошо, что ВСУ это знает. Я больше чем уверен, что большинство нынешних судей этого не знают))). Решение отличное, разорвали по полной программе. Это все говорит о том, чтобы быть хорошим юристом не обязательно наизусть знать нормы закона (нужно знать где искать), а нужно прежде всего знать основы, чтобы толковать все в нужную сторону и закрывать рот неучам.)))

короче все отвечают по-разному, но лучше привести нормы закона:Господарський процесуальний кодекс: Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Господарський кодекс: Стаття 173. Господарське зобов'язання 1. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 2. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання 1. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання 2.Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; ЗУ "Про захист прав споживачів": Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; 23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; Из описанного выше делаем вывод: Споры которые возникают по-поводу исполнения хозяйственных договоров подведомственны хозяйственному суду. Ваш договор является хозяйственным так как заключен между двумя юридическими лицами. Тут банк неправ и суд должен отказать ему. Что касается закона о защите прав потребителя, то Вы заключали договор как ФОП, а потребителем может быть только физическое лицо. Поэтому этот закон на Ваш договор не распространяется.