centurion
-
Число публикаций
6802 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
83
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы centurion
-
-
ДЛЯ ТРЕБОВАНИЯ С ВАС ДЕНЕГ НЕ НУЖНО ИМЕТЬ ЛИЦЕНЗИЮ. ПО ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ НОВЫЙ КРЕДИТОР ИМЕЕТ ТОЛЬКО ПРАВО НА ВЫТРЕБОВАНИЯ ТОЙ СУМЫ ДОЛГА КОТОРУЮ ПЕРЕДАЛ БАНК. ПРИ ЭТОМ НОВЫЙ КРЕДИТОР НЕ НАДАЕТ БАНКОВСКИЕ УСЛУГИ, А СООТВЕТСТВЕННО ЕМУ НЕ НУЖНО ЛИЦЕНЗИЙ. СУМА ДОЛГА ФИКСИРОВАНАЯ И НА НЕЁ НЕ НАБЕГАЮТ ПРОЦЕНТЫ, ПЕНЯ И ШТРАФЫ. нОВЫЙ КРЕДИТОР ИМЕЕТ ПРАВА ПОДАТЬ В СУД И ИСТРЕБОВАТЬ СУМУ КОТОРУЮ ОН КУПИЛ У БАНКА. ПРИ ЭТОМ НЕ ЗАБЫВАЙТЕ ЧТО БАНК ПРОДАЛ СВОЙ ДОЛГ ЗА СУММУ КОТОРУЮ ЕМУ ВЫГОДНО, ИСХОДЯ ИЗ СУМЫ КОТОРУЮ ЕМУ ДОЛЖНИК УЖЕ ПРОПЛАТИЛ. (уЧИТЫВАЯ, ЧТО ЭТО ШВЕДБАНК ТО ХОТЯБЫ ВЕРНУТЬ ЧТО ДАЛ) ПОЭТОМУ У ФАКТОРИНГА ЕСТЬ ЗАЗОР ДЛЯ ИСТРЕБОВАНИЯ. И ЕСЛИ ПОБОРОТЬСЯ ТО ДОЛГ БУДЕТ СТЛОИТЬ СУЩИЕ ПУСТЯКИ.
Речь идёт не о банковской услуге, а о финансовых услугах в целом, куда входит и факторинг, на осуществление которого нужна лицензия ( сообщение # 99 ).
-
Сейчас нет времени мониторить реестр, но мне встречались решения, в которых суд отказывал новому кредитору из-за непредоставления должнику доказательств своих полномочий.я видел в реестре решения , там отказывали заемщикам в предоставлении копии договора переуступки даже через суд.
Основной мотив- сторона не есть стороной договора и там имеется коммерческая тайна.
А вот требовать должным образом оформленное уведомление, это можно.
например, требовать фамилии имена отчество, должности подписавших данное уведомление о переуступке (в письме выше только подписи), их полномочия, нотариальное заверение...
А то вдруг какие-то мошенники имея доступ к печатям провернули данную аферу.
Но что касается самого договора- 100 % пошлют в сад, даже в суде.
Похожее - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...1515&st=960
-
А где № договора переуступки / факторинга.письмо было с уведомлением
Теперь отсылайте ТРЕБОВАНИЕ об указании № этого договора.
Если вышлют, отсылайте ТРЕБОВАНИЕ о предоставлении Вам заверенной надлежащим образом копии этого договора, мотивируя следующим:
Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні
1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому
кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та
інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому
кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового
кредитора прав у зобов'язанні.
Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові
1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови,
що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про
відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому
повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а
також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в
розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги
факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього
обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на
виконання свого обов'язку перед ним.
................................................................................
.....................................................
Кроме, как надлежащая копия договора переуступки / факторинга, другого доказательства не существует!!!
-
А письмо было рекомендованное с уведомлением или обычное?о вектор плюс и кредитных инициативах
Не указан номер договора факторинга.
В связи с этим хотелось бы открыть такую подтему, которая касается не только СВЕДБАНКА:
КАК ОТПРАВИТЕЛЬ ДОЛЖЕН ДОКАЗАТЬ САМ ФАКТ ПОЛУЧЕНИЯ АДРЕСАТОМ ПОЧТОВЫХ ОТПРАВЛЕНИЙ ПОДОБНОГО РОДА, ВКЛЮЧАЯ И ОТПРАВЛЕНИЕ ДОСУДЕБНОГО ТРЕБОВАНИЯ ( ВОПРОС НЕ КАСАЕТСЯ ОТПРАВЛЕНИЯ СУДЕБНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ - ТУТ ВОПРОС БОЛЕЕ-МЕНЕЕ УРЕГУЛИРОВАН)?
-
Что же просить в просительной части?Глава 4. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
В чем проблема???
Вы знали о том, что в решении будет установлена ничтожность или недействительность?
НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ ИЛИ НИЧТОЖНОСТЬ С МОМЕНТА ЗАКЛЮЧЕНИЯ.
Дежурная отговорка судов по третейской оговорке такая - "Вы же сейчас подали иск и дело рассматривается. В чём же нарушены Ваши права?"
Тут как раз и хочу донести суду такой момент. Если при заключении третейского соглашения мои права, как потребителя, были частично нарушены ( изменение подсудности с выездом в другой город, обязательная оплата третейского сбора, гонорара третейским судьям ), то с 11.03.2011 я полностью лишён права отстаивать свои потребительские права в третейском суде. Другими словами, нарушен публичный порядок.
Есть только один вариант - просить изменить условия сделки ( в данном случае - разрешения всех споров), т.к.
Стаття 202. Поняття та види правочинів
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків.
т.е просить изменение гражданских прав, во взаимосвязи со ст. 5 ЦПК.
-
Да, согласен, не досмотрел, вернее неправильно понял п. 5.Почему это?
дайте конкретный пункт.
А каую тогда норму ст. 361 ЦПК применить?
Допустим, я сношу оговорку. Теперь нужно решение ТС отменить. Просто не могу понять, какое обстоятельство существовало на момент решения ТС ( 28.07.2011 ), которое было известно и о котором я не знал, а узнал лишь недавно?
-
Олег, спасибо за участие.не хотел вмешиватся ..но надо
я щас поступаю так разбиваю сам договор а он св свою очередь это просто перечень существенных условий
с перечнем прав и ответственности ....
и смотрю на то какие условия договора есть не действительными --причина
не укладенными --причина
никчемные --причина
в большей части все условия соотвтствуют зу
то не стоит сразу говорить о недействителльности в целом
надо еще определить возмжность действительности самого договора без этого существенного условия
Вы рассматриваете кредитный договор в целом, а у нас речь идёт о третейской оговорке. До 11.03.2011 г. третейские суды могли рассматривать любой спор, включая и о защите прав потребителей при обязательном наличии третейской оговорки в договоре. С момента вступления в силу 11.03.2011 ЗУ " О внесении изменений в п. 6 ЗУ " О третейских судах" онным стали неподведомственны споры в СФЕРЕ защиты прав потребителей, включая потребителей фин. установ ( п. 14 ст. 6)
Другими словами, если кредитор подаёт иск в третейский суд о взыскании задолженности, ответчик, он же потребитель, не сможет подать встречный иск либо другой процессуальный документ, затрагивающий нарушение ЗУ ЗПП, т. к. третейский суд оствит без рассмотрения в связи с неподведомственностью на основании п. 14 ст. 6 ЗУ "О ТС".
Приведу выдержку из моего, пока ещё сырого иска:
Частина 4.
Нерівні та несправедливі умови оспорюваного третейського застереження
1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими ( ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача ( ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
3. Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
а) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач ( п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»);
(В даному випадку – порядок вирішення суперечок по кредитному договору третейська угода явно визначена на користь Відповідача за територіальним і витратним принципом)
б) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію ( п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»).
( В даному випадку я взагалі не був інформований про порядок і правові наслідки вирішення суперечки третейським судом).
Взаємозв`язок наведених норм з іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про третейські суди» та ст. 3 Регламенту третейський суд вирішуює спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно – правових актів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про третейські суди» третейський суд утворюється та діє на принципах законності, рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом, змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічні положення зазначені і в положеннях ст. 16 Регламенту.
Здатність мати процесуальні права і нести процесуальні обов’язки (процесуальна правоздатність) визнається в рівній мірі за всіма юридичними і фізичними особами, які мають згідно з законом право на захист в третейському суді своїх прав і законних інтересів (ч. 1 ст. 22 Регламенту Третейського суду ).
Здатність своїми діями здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки (процесуальна дієздатність) належить в третейському суді юридичним і фізичним особам ( ч. 2 ст. 22 Регламенту Третейського суду ).
Відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про третейські суди» третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.
Змагальність (п. 4 ст. 129 Конституції), як один з елементів рівності полягає в забезпеченні широкої можливості особам, які беруть участь у справі, відстоювати свої права й інтереси, свою позицію у справі. Змагальністю визначається весь процес відбору (подання, витребування, залучення фактичного матеріалу,необхідного для розв’язання судом справи, встановлюються форми, методи і способи дослідження цього матеріалу, процесуальна діяльність суб’єктів доказування, її послідовність і правові наслідки. Утвердження своїх міркувань і оспорювання доводів, міркувань та заперечень противної сторони визначають зовнішню форму цивільного процесу, надаючи йому змагального вигляду — боротьби сторін перед судом. Отже, змагальність характеризується широкою можливістю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, визначати і використовувати в доказовій діяльності передбачені ЦПК необхідні процесуальні засоби, фактичні дані і докази, що їх підтверджують. Він ґрунтується на праві сторін вільно розпоряджатися фактичним матеріалом у процесі.
Отже, принцип змагальності виступає процесуальною гарантією всебічного, повного і об’єктивного встановлення дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін
Суд не може постановити рішення, не вислухавши пояснення відповідача. Позивачеві не може бути дозволено те, що не дозволяється відповідачу і навпаки. Таким чином, відповідно до цього принципу для сторін встановлена в ЦПК рівність у використанні ними процесуальних засобів у процесуальній діяльності в цивільному судочинстві.
У випадку, якщо Відповідач виступає позивачем з вимогами до мене у спорах, які випливають із правовідносин кредитного договору № хххххххх, такі спори, згідно третейського застереження ( угоди ), повинні розглядатися в Третейському суді.
У такому разі,відповідно до ст. 37 Закону України «Про третейські суди» та ст. 71 Регламенту відповідач, тобто я, вправі подати зустрічний позов для розгляду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.
Зустрічний позов має таку ж юридичну силу, як і первісний позов, тобто вони мають бути процесуально цілком рівноправні.
Проте, як було зазначено вище, у зв`язку з набранням чинності 11.03.2011 р. Закону України від 03 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, відповідно до якого третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки) ( п. 14 ст. 6 Закон України « Про третейські суди»).
У такому разі, якщо з мого боку буде поданий зустрічний позов на підставі захисту своїх прав, як споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» , то такий позов не може бути прийнятий до розгляду в одному провадженні Третейським судом на підставі п. 14 ст. 6 Закон України « Про третейські суди», тобто розгляд мого зустрічного позову буде йому не підвідомчим.
Оскільки Відповідач за своїм правовим статусом не є споживачем, то розгляд Третейським судом процесуальних документів з його боку, на відміну від споживача, не є обмеженим, що створює нерівні і несправедливі умови між фінансовою установою та споживачем ( фізичною особою ).
Таке протиріччя суперечить наступним нормам законодавства України:
1. Ст. 4 та ст. 39 Закон України « Про третейські суди» ( відсутній принцип рівності та змагальності сторін ).
2. Ч. 1 та ч. 2 ст.10 ЦПК України (відсутній принцип рівності та змагальності сторін).
3. Ч. 2 ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (диспозитивність цивільного судочинства).
Виходячи з того, що діючим законодавством України не передбачений розгляд по одній справі різними судами, а тим більш судами різної форми судочинства, я, як споживач, позбавлений права захищати свої інтереси під час третейського розгляду, опираючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, з моменту набрання чинності Закону України „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” ( 11.03.2011 р. ), припинилась моя цивільна процесуальна дієздатність згідно ч. 1 ст. 29 ЦПК України та положенням ст. 22 Регламенту , а саме здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, тобто автоматично третейське застереження в Договорі стало таким, що порушує публічний порядок.
В підтримку вищеназваного приводжу витяги з Узагальнень ВСУ щодо «Практики застосування судами Закону України « Про третейські суди» від 11.02.2009 р.:
Третейська угода.
«Відповідно до положень ст. 5 Закону N 1701-IV (Закон України «Про третейськї суди») спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.Однак слід наголосити на тому, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі ст. 228 ЦК ,згідно з ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Судам також слід звернути увагу на положення ст. 203 ЦК, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.»
Наведене мною підтверджують ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 26.11.2012 р. по справі 2515/11819/2012 (див. додатки) та від 15.10.2012 р. по справі № 6-5647/12.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності ( ч. 3 ст. 5 ЦК України)
Також вступила в законну силу ухвала апеляційного суду Донецької області від 13.09.2012 р., яка була залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 01.12.2012 р. і якою було визнане недійсним третейське застереження саме з 12.03.2012 р. ( див. додатки).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Тобто, цим Законом передбачено право сторін спору звертатись до третейського суду за вирішенням спору. Виходячи зі змісту третейського застереження в п.8.3, а саме в частині «Судовий захист прав і законних інтересів,які мають Сторони у зв`язку з Договором,у тому числі розгляд та вирішення спорів,які виникають при виконанні або припиненні дії Договору,включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків і недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнськмй фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.» Відповідачем,як компетентною стороною договору, навмисно була нав`язана зміна права сторони (позичальника) на обов`язок з метою ускладнення йому захисту своїх прав.
Такі дії Відповідача поставили мене в нерівні з ним умови, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист права споживачів»
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ну примерно как то так.
Собираюсь подавать в начале следующего года после праздников.
-
Ярослав, попробую подойти с другой стороны. Я не могу просить суд признать только ничтожность, т.к. эта ничтожность императивно указана в законодательстве. Соответственно и договора, которые несут в себе ничтожность, автоматически являются недействительными.Немного не понятен вопрос.
Что тогда просить в просительной части?
-
Ч. 4 ст. 698 ЦК України, відповідно до якої умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.Она не ничтожна к сожалению.
нет прямого указания на это в законе.
А оговорка, как один из видов договора, стала ничтожной с 11.03.2011
-
В этом случае, я думаю, уместно применитьне у Всех.
Это небольшой кредит.
Там как правило № доверенности не было.
Но здесь даже больше, нет подписи в договоре.
Проверил по карточным кредитам Альфа-банка нет ссылки на доверенность, даже больше, нет печати банка.
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для
чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам.
{ Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності.
Стаття 215. Недійсність правочину
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
Кодексу.
-
Если я думаю, о том решении, о котором Вы говорите, то там факторинг не имел место. Всё было подвязано на расписке.Згадайте рішення верховного суду та яким узаконено витребування фізособою боргу навіть в валюті і навіть з відсотками і навіть без будь якої ліцензії.
А решение ВСУ - не истина в последней инстанции. Существует масса решений и того же ВСУ и ВССУ, которые противоречат друг другу. Есть часть норм, которые я привёл, которые ставят всё по своим местам.
То же решение КСУ от 10.11.2011 по потребителям многие суды соблюдали и соблюдают ? Хотя оно имеет приоритет.
Если простые люди, которые далеки в юриспруденции ( к примеру я) видят в решениях судов разных инстанций прямые противоречия законодательству, то это многое говорит об уровне судебной системы в целом.
Давайте отбросим решения судов. Вот Вы, приведите нормы, которые подтверждают Ваши утверждения о необязательном наличии лицензии при факторинге.
-
Я говорю не о недействительности (т.е. с момента подписания договора), а о том, что именно с 11.03.2011 третейская оговорка,как отдельный вид сделки, в отношении сферы защиты прав потребителей стала ничтожной (существенно ограничивает права потребителя в третейском суде, а следовательно нарушает публичный порядок). Ну и применяем упомянутую ст. 5 ЦК.Только Вы не учли ч. 1 ст 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною ...
Где-то были разъяснения ВСУ, что изменение законодательства в дальнейшем не является основанием для недействительности договора.
-
Но зато, если Вам удастся получить решение о недействительности пункта содержащего третейскую оговорку, то Вы сможете пересмотреть определение об отказе в отмене решения т.с. по вновьвыявленным обстоятельствам.
Ярослав, а чем руководствоваться, исходя из Пленума ВССУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-12 в той части, где сказано, что решение суда не может являться вновьвыявленным обстоятельством?
-
Ещё как нужно иметь лицензию, поскольку:ДЛЯ ТРЕБОВАНИЯ С ВАС ДЕНЕГ НЕ НУЖНО ИМЕТЬ ЛИЦЕНЗИЮ. ПО ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ НОВЫЙ КРЕДИТОР ИМЕЕТ ТОЛЬКО ПРАВО НА ВЫТРЕБОВАНИЯ ТОЙ СУМЫ ДОЛГА КОТОРУЮ ПЕРЕДАЛ БАНК. ПРИ ЭТОМ НОВЫЙ КРЕДИТОР НЕ НАДАЕТ БАНКОВСКИЕ УСЛУГИ, А СООТВЕТСТВЕННО ЕМУ НЕ НУЖНО ЛИЦЕНЗИЙ. СУМА ДОЛГА ФИКСИРОВАНАЯ И НА НЕЁ НЕ НАБЕГАЮТ ПРОЦЕНТЫ, ПЕНЯ И ШТРАФЫ. нОВЫЙ КРЕДИТОР ИМЕЕТ ПРАВА ПОДАТЬ В СУД И ИСТРЕБОВАТЬ СУМУ КОТОРУЮ ОН КУПИЛ У БАНКА. ПРИ ЭТОМ НЕ ЗАБЫВАЙТЕ ЧТО БАНК ПРОДАЛ СВОЙ ДОЛГ ЗА СУММУ КОТОРУЮ ЕМУ ВЫГОДНО, ИСХОДЯ ИЗ СУМЫ КОТОРУЮ ЕМУ ДОЛЖНИК УЖЕ ПРОПЛАТИЛ. (уЧИТЫВАЯ, ЧТО ЭТО ШВЕДБАНК ТО ХОТЯБЫ ВЕРНУТЬ ЧТО ДАЛ) ПОЭТОМУ У ФАКТОРИНГА ЕСТЬ ЗАЗОР ДЛЯ ИСТРЕБОВАНИЯ. И ЕСЛИ ПОБОРОТЬСЯ ТО ДОЛГ БУДЕТ СТЛОИТЬ СУЩИЕ ПУСТЯКИ.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг
Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
11) факторинг;
3. Положення цього Закону не поширюються на:
діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус
міжурядових міжнародних організацій;
діяльність Державного казначейства України та державних
цільових фондів.
(КАК ВИДНО, ЗДЕСЬ ОТСУТСТВУЮТ КОМПНИИ, ЗАНИМАЮЩИЕСЯ ФАКТОРИНГОМ).
Стаття 1. Визначення термінів
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до
закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші
послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у
випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного
реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ
належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії,
довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального
пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші
юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання
фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші
послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг;
{ Пункт 1 частини першої статті 1 в редакції Закону N 2510-VI
( 2510-17 ) від 09.09.2010 }
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що
здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за
рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і
за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою
отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових
активів;
10) державне регулювання ринків фінансових послуг -
здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду
за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів
фінансових послуг та запобігання кризовим явищам;
Стаття 7. Умови початку діяльності
1. Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги,
зобов'язана звернутися до відповідного органу державного
регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних
днів з дати державної реєстрації для включення її до державного
реєстру фінансових установ.
{ Частина перша статті 7 в редакції Закону N 2555-VI ( 2555-17 )
від 23.09.2010 }
2. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових
послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на
здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
3. Фінансова установа може розпочати надання фінансових
послуг, лише якщо:
1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам,
встановленим нормативно-правовими актами;
2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з
вимогами законів України та нормативно-правових актів державних
органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових
послуг;
Так что лицензия обязана быть. А калехторы упорно пытаются доказывать обратное.
-
Ярослав, так я и не говорю, что он недействительный, а то что он с 11.03.2011 перестал соответствовать действующему законодательству, да и приведённые решения это подтверждают.Изменения законодательства не делают пункт договора недействительным.
Только ничтожным, если об это прямо указано в законе.
на 99 % на таких основаниях Вам откажут.
Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися
актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт
цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що
виникли з моменту набрання ним чинності.
В просительной части я также прошу утвердить пункт с третейской оговоркой в новой редакции ( если вкратце - подсудность по общим основаниям согласно ЦПК).
Как я понимаю, проосить признать ничтожным не имеет смысла , т.к.
Стаття 215. Недійсність правочину
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена
законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого
правочину недійсним судом не вимагається.
В данном случае просто привести статьи о ничтожности привязав их к оговорке и всё?
И тут же:
Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного
правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Куда эту вимогу вставить?
-
Ростислав, а если до? Ведь я подаю иск во время действия договора (до 2016 г.). Обосновать, как нововіявленніе обстоятельства.Спасибо за найденные решения. Если будете находить, что-то интересное, присылайте, буду размещать.
Эти решения уже есть на сайте: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4094
Если решение ТС будет после даты с которой будет признана недействительной третейская оговорка, то и решение можно будет отменить.
Кстати, я подавал иск о недействительности оговорки в процессе рассмотрения заявы на отмену решения ТС в Новозаводской суд (компетентный суд по месту регистрации ТС) на основании :
Стаття 2. Визначення термінів
.......
компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий
господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом;
Стаття 51. Оскарження рішення третейського суду
Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не
підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване
лише з таких підстав:
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
Новозаводской оставил без рассмотрения из-за нарушения подсудности. Может тогда стоило подавать апелляцию?
-
Странно, что Альфа так проглядел. Обычно у него в преамбуле КД есть номер доверенности о лице, действующим от его имени.
-
Ростислав, а если решением ТС в 2011 году была взыскана задолженность, а я собираюсь во второй раз подавать иск о недействительности оговорки по другим основаниям. Даже собираюсь подавать не на недействительность, а о несоответствии оговорки действующему законодательству с 11.03.2011, т.е. с момента вступления в силу закона об изменениях ст. 6 ЗУ "Про ТС". Есть решение по этому поводу Апелляционного суда Донецкой области от 13.09.2011, оставленное в силе ВССУ от 01.12.2011. Правда там речь идёт об оговорке Укрсоца, но основной лейтмотив касается недействительности третейской оговорке в целом.Интересная практика. При рассмотрении дела о недействительности третейской оговорки необходимо просить суд обеспечить иск путем приостановлении действия третейского соглашения.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18817377 - решение апеллляции
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116014 - решение ВССУ
-
Определение апелляционного суда
Таких решений апелляции Черниговской области много,притом очень свежих на конец 2012 г. включая и отказ в выдаче исполнительного листа. Притом мотивировка очень интересная:
У зв’язку з прийняттям Закону України від 03 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 12 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах,що виникають із правовідносин по споживчим кредитам.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону -
Після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала».
Виходячи з аналізу зазначеної норми права, з врахуванням конституційних положень обовязку держави захисту прав споживачів, з підвідомчості третейських судів було виключено справи у сфері захисту прав споживачів, а не лише справи за позовами споживачів, зокрема банківських послуг, за захистом їх порушеного права, оскільки законодавець не зробив розмежування непідвідомчості третейським судам спорів у сфері захисту прав споживачів в залежності від субєктного складу особи, яка звертається за захистом порушеного права.
Дія норм Законом України „Про захист прав споживачів" поширюється на правовідносини з приводу надання споживчого кредиту і виконання зобов`язань сторін договору саме з моменту виникнення кредитного зобов'язання між банком та позичальником і не може залежати від вчинення такої процесуальної дії, як звернення будь-якої із сторін договору до суду за захистом свого порушеного права .
В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору».
Саме у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України щодо обовязку Держави захищати права споживачів, Конституційний Суд України у справі № 1-26/2011 прийшов до висновку, що дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
При этом к своей апел. жалобе я прикладывал копии из реестра тех судей, которые заёмщиков не жаловали, но решения в их пользу с их стороны всё же имелись. Одним из таких судей является Зинченко, которому и досталось моё дело. Решил не в мою пользу. Тут как карта ляжет. Остаётся загадкой, чем Альфа не угодил апелляции Черниговской области?
-
Ярослав, я отсылал кассационную жалобу через месяц и 5 дней после решения апелляции.Отталкивался со дня получения ухвалы апелляции Чернигова. Даже писал заяву на имя Председателя этого суда о нарушении со стороны судьи Овсиенко. Выслали. Кассация восстановила срок на обжалование по моему ходатайству, приняли к рассмотрению и отказали.Срок для кассационного обжалования идет именно с момент оглашения.
Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
1. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
-
Спасибо большое. Это я не сопоставил. Получается, что в данном случае ВСУ и ВССУ говорят об одном.
-
Ярослав, если Постановление ВССУ, так и я о том же. просто не озаглавил, откуда п. 42, т.к. эта ветка посвящена этому Постановлению. Вот и хочется разобраться в этой коллизии.А как же Постановление ВСУ: обращение взыскание на предмет ипотеки, только по решению суда об обращении взыскания на предмет ипотеки?
А подобные Постановления ВСУ не встречал.
-
42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).
1. Имеет ли данное Постановление обратную силу во времени? По моему мнению "да", т.к. это не постановление Пленума ВССУ и не имеет статуса подзаконного акта. Другими словами, ВССУ разъяснил позицию, которой должны были руководствоваться судьи в прошлом при вынесении решений.
2. При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором - имеет ли смысл использовать эту позицию против ГИС в борьбе за имущество, настаивая на выполнении решения суда за счёт только денежных средств. Тут прослеживается противоречие ЗУ "Про виконавче провадження", согласно которому исполнитель может за счёт недвижимого (ипотечного) имущества выполнять предписания ИЛ.
-
А как теоретически, если подавать встречный иск либо другой процессуальный документ, связанный с нарушением ЗУ ЗПП?Теоретически - сможете. Практически - невозможно/бесполезно. Они либо сроки писем с ухвалами будут пропускать, то слушать вас не будет и т.д.
ИНФОРМАЦИЯ О СВЕДБАНКЕ
в Антиколеторські послуги, допомога позичальникам, повернення депозитів
Опубликовано
А если по существу, то если законодательством закреплено за должником ПРАВО ТРЕБОВАТЬ доказательства полномочий нового кредитора, то и право выбора такого доказательства лежит на должнике на своё усмотрение.
В законодательстве не сказано же, что новый кредитор предоставляет на требование должника любое доказательство на своё усмотрение?
А ссылку, где суд разбирает такой вопрос и не признаёт права нового кредитора в связи с непредоставлением должнику необходимого доказательства, я привёл выше в сообщении # 115.