mississ

Кажись, если кредит признан выданным в гривне, то его пересчитывают по реальной ставке НБУ и все. Не пойму, почему судья написал вызнать выданной сумму в гривнах, а исполнять на условиях подписанного КД? Вижу, что тема запылилась, но ведь можно использовать это решение и подать еще раз для пакости банку по нововыявленным в свете разведанной и изученной темы о проводке 2203-1001?

Не знаю, подкалываете ли Вы меня, но в реальном городе Украины есть улица, на которой по кредитным заставам Прихвата на 5 частных домовладений больше. Т.е. кредиты выданы под несуществующую (и никогда не существовавшую!) недвижимость. Инициаторы - сотрудники банка. Они же оформили на людей (даже родственников, чьи подписи подделаны), которые ни сном, ни духом, что у них кредиты. Все было тихо, пока проверка головного офиса не начала рыть. Теперь местные банкнюки "решают"...Но "решают" -то как? Тупо подставляют родственников в судах!

Киньте мне ссылку, пожалуйста... По поводу "договоренностей" скажу из личного опыта. С этим банком не завязана, т.е. закуси не имею. Но имею знакомых, в т.ч. родственников и "бывших" нач. отделений из Примата. Так вот "решать" нужно на уровне выше нач. отделений, поскольку они не "в доле" и не "в курсе". Как только начинают "прозревать", их либо подвязывают в аферы (собственно делают ручными и очень зависимы), либо "уходят". "В деле" главбух и нач. службы безопасности, не всегда даже управляющий (он по доверенности и не надолго). Не думаю, что здесь Вам помогут "порешать", разве что аферисты (мне приходило предложение в личку). А те, кто "решает", "решают" собственные проблемы и даже не помогают родственникам, которых подставили в свое время. У "решающих" - целые улицы с заставленными домами, которых не существует. Сотрудники Привата такие аферы крутили в 2007-08 году, что им явно не до Вас.

Т.е. валюту закидать на 2203 и 2208? Вы пробовали это сделать с другого банка? Я - да, ничего не получилось. Ни один банк или почтовое отделение не возьмут у вас даже гривен, чтобы перечислить на этот счет. КД с таким порядком выдачи и возвращения валютного кредите не может выполнить даже заемщик, о поручителе вообще молчу.

А как по закону поручитель должен исполнять свои обязанности? Ну подписал он ипотечный договор 5 лет назад и все, забыл о нем. Более того, и кредитный и ипотечный подписывались в 3-х экземплярах и оба сшиты вместе (по одному - банку, нотариусу и заемщику). У поручителя нет ничего (ну в моем случае точно, тем более, что в самых договорах прописано количество этих самых договоров и у кого они должны быть). Вот еще, в ипотечном прописано, що все сообщения письменно либо лично. Банк отсылает уведомление и оно возвращается назад (ну это уже система, у меня вообще сложилось впечатление, что работники почты в сговоре... Зачем это банку или калехтору? Думаю простой расчет на заочное решение в их пользу. Суд ведь тоже через раз уведомляет и никогда заказным с первого раза). Вот живет себе человек. Тут ни с того, ни с сего (спустя 5 лет) - иск в суд на взыскание имущества. В связи с этим и возникает вопрос: а как по закону он должен поступить? Какие действия должен был бы предпринять банк? Допустим, поручитель получил письмо от банка с требованием, что он должен делать? Куда деньги вносить? От какого имени? В какой валюте на счет 2203 (если раздобудет сам кредитный договор)?

Да нет, имеется ввиду Узагальнення (чи роз,яснення) ВСУ. Я видела что-то по єтому поводу.

Алекс! От души поздравляю и желаю далее исключительно побеждать! Прошу помощи форумчан. Калехтор утверждает, что внесения мною платежей есть доказательством получения мною кредита. Где-то этот вопрос уже обсуждался. Но в то время меня не интересовал. Не могу найти нужную ветку и Нормативного акта, которых этот аргумент нивелирует. Кто в теме, пожалуйста, скиньте ссылки. Спасибо.

Правильно я поняла, что вопросы о поруке регулируются ГКУ, а ипотеки еще и ЗУ "О ипотеке"? Ув., форумчане, помогите разобраться с такими вопросами: 1) Как различить, какой у меня правочин, если договор называется "Ипотечный", а в преамбуле написано: "Банк - Іподекодержатель та Петрова, яка виступає майновим поручителем Іванової, - Іпотекодавець, уклали угоду про наступне: 1.1. Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору... 1.2. Предметом іпотеки є... 2) Недвижимость была приобретена в браке, а оформлена на жену (муж дал письменное согласие). 1.4. Співвласником Предмету іпотеки є чоловік Петрової... Соответственно ипотеку оформляла жена, а муж дал письменное согласие. Через годи я подписала доп. с увеличением %% (но с графиком, где только тело), при этом изменений в ипотечный договор не вносились. Еще через год муж поручительницы умер, наследство пока не оформлено. 3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора? 3.1.10. Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у випадку недостатності сум, отриманих в результаті реалізації з іншого майна та/або майнових прав Іпотекодавця у порядку, встановленному законодавством. 4) Банк прописал в договоре нормативные акты, на которые ссылается. Так это у меня ипотека? 4.1.4. У відповідності до ст.8 ЗУ "Про іпотеку"... 5.3 ...встановленому статтею 38 ЗУ "Про іпотеку"... 5.4. ...до ст.ст.6,7 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолід. іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"... 5) 3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора? 6.4. Строк позовної давності у відпов. до ст. 259 ЦКУ - 10 років. 6) Колектор написал поручительнице письмо через 1,5 года после того, как я перестала платить. Поручительница письма не получила. Оно вернулось назад адресату и колехтор несет его в суд для доказательства, что проделал досудебную работу. Это правомерно? 8.5 Всі повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів чи приймаються кожною стороною власноручно.

Саша, о какой победе речь? Не жмитесь, делитесь хорошими новостями. Пару капель оптимизма нам не помешают...

У розпалі слухання в суді за позовом колєхторів про стягнення суми. Заперечую отримання кредиту на умовах КД. Листа с досудовою вимогою не отримувала, докази є. Колєхтор написав поручителю 2 листи на різні адреси, які повернулися йому назад (ксерокопії запакованих конвертів подав у додатках). Зараз подав ще один позов вже до поручителя. Чи є ці листи належним доказом того, що кредитор вжив усіх заходів щодо повідомлення поручителя?

Следуя логике моего калехтора, который сначала утверждал, что по заяве 2203-1001 я получила евро, а потом круто поменял позицию: она получила гривну на руки по курсу на день выдачи (а суму иска посчитали на день подания в суд). Кстати, он считает, что не имеет значения, что гривна, что евро (что в лоб, что по лбу). Да лишь бы судья так не посчитал в итоге. Вопрос: а что делать было мне с 260 тыс. гривен? Как такую сумму перевести в евро и где? И кто сказал, что мне нужен был мешок гривен? Логично было бы после выдачи на руки гривны сразу провести валютообмен здесь же, не отходя от кассы. А может я тогда бы поменяла на фунты или на доллары? А если бы я получила 40 тыс. евро и в этом же отделении поменяла на мешок гривен. А квитанцию обмена принесла в суд (ну скажем, после проведения экономической экспертизы). Какие выводы должен был бы сделать "умный" судья?

Банк приніс в суд мою заяву на відкриття поточного рахунку, де я вказую: "прошу відкрити...в двох валютах: гривні, євро". Далі внизу є резолюція: "Дозволяю" і "відкрито поточний рахунок 2620000000/940/840 (цифри приблизні, бо док. нема під руками). Виходить, що останні 3 цифри якраз і показують, яка валюта заходить/виходить.

А я снова к своим баранам...Хорошая подборка, Софи, для аргументирования истребования в суде договора на открытие поточного счета. Ну че там, все ок. Таким образом разбогатала нынешняя "элита" - Тигипко, Яценюк, Черновецкий, Кульчицкая.... Они деньги прокручивали, а мы им - увеличенные проценты, валютные риски... А осенью еще раз за них прогосуем, пусть зарабатывают ребятки...

Задавать устно или в форме ходатайства умненько оформить? Меня этот вопрос давно мучит. Я уже отрабатывала эту тему, но не могу найти собранные материалы. Я тоже считаю, что банкнюки обязаны объяснить привязку учетной ставки НБУ к валютному кредитированию. Что-то никто не поддерживает это направление. Это важный вопрос, так как привязка "валюты" к ставке НБУ косвенно подтверждает, что валютного кредита не было. Ув. майор Пронин, так какой ответ правильный и что блеют банкнюки в судах по этому поводу?

Соглашусь с Вами лишь частично. Информацией форумчане (наиболее ценной, о которой знают и только кажется, что умалчивают) делятся не открыто на форуме. Во всяком случае мне очень помогли и я, в свою очередь, стараюсь помочь другим. По поводу удаленных комментов, то полностью согласна, поскольку имела неприятность увидеть удаленный комент в моей теме (кстати ценный и не только для меня), после того, как я не ответила на предложение о сотрудничесве в личке (чел. компетентный и цена доступная, только живем на расстоянии 800км). Относительно осторожности на сайте (это не только Вам кажется, я тоже это "вижу"), то скажу, что имела неприятность общаться с троллями, которые тупо выведывали инфо, а потом использовали против заемщиков. Так что не сердитесь, майор Пронин. В любом случае, это самый лояльный и полезный ресурс.

Так ведь в КД есть пунктик о том, что заемщик дает согласие на размещение инфо в бюро кредитных историй. А я то думала, зачем? Да и никак не могла понять, почему банк настаивал на подписании отдельного согласия для передачи инфо третьим лицам. Так какую инфо можно теперь истребовать у банкнюка и чем отличается инфо, занесенная в бюро кредитных историй от инфо, которую получают от банков сантехники? Майор Пронин, пару часов назад Вы утверждали несколько другое (в плане дышла в законе). Дискуссия оказалась полезной. Вижу Вы изучили Постановление НБУ №279. Сэкономьте мое время и процитируйте пунктик, где написано, что Кредитная история - это одна из частей кредитного дела.

По закону - нужны оригиналы. Но я разговаривала с экспертом и она сказала, что ей достаточно читаемых копий. Судья должен отослать эксперту все материалы дела. Поэтому при заявлении ходатайства о назначении экспертизы желательно, чтобы все нужные доки в деле уже были. Также адвокат говорит, что при удовлетворении данного ходатайства можно попросить перерыв, чтобы подготовить правильные вопросы эксперту.

За последний год пришлось изучить целый ряд нормативных актов. Информации собралось столько, что уже сама теряюсь в собственных записях. На форуме тоже не всегда могу отыскать нужную инфо. В голове отложилось, что вот такой выход из подобной ситуации есть, а вот где это записано? А часто нужно на вчера. Поэтому открываю новую тему (если на форуме есть сателит - переадресуйте ссылкой и эту тему я закрою). Вопрос в следующем. Если укр. банк выдал валютный кредит, значит %-ая ставка не должна была увеличиваться, только уменьшиться. Заемщик бы пострадал только на увеличении курса. Евро и доллар - валюта американского и европейского центробанков, которые "одалживают" ее банкам под %. Здесь применимы понятия Либор, Евролибор, Фидр...(ставки от 0,25 до 7,5%). Если укр. банк выдал гривенный кредит, то здесь применимо понятие учетной ставки НБУ, т.е. ставки, по которой НБУ одалживает банкам гривну. Період % річних 2010 з 10.08 7.75 з 08.0 8.5 з 08.06 9.5 2009 з 12.08 10.25 з 15.06 11.0 2008 з 30.04 12.0 з 01.01 10.0 2007 з 01.06 8.0 2006 з 10.06 8.5 Выходит, что увеличивать % банк мог ( но не должен) только для гривенных кредитов. Почему банки далее дерут с заемщиков по 15% с валютных кредитов, если на сегодня учетная ставка НБУ 7,5%? Заемщик не должен был пострадать дважды: от увеличения ставки и от девальвации гривны. Выходит, что банки выдавали гривенные кредиты, упаковывали в оболочку "валютного", а потом содрали 2 шкуры с заемщиков. Помогите разобраться с Либорами и учетной ставкой НБУ. И как это дело совмещается валюта-гривна?

ЗУ "Про ипотеку": Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після оформлення заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Понято, что ничего не понятно...

Отыщу - отпишусь. Столько информации и материалов прошло за последний год, что сложно сразу норматив кинуть. Вот пока нашла цитату в соседней ветке: згідно з приписами цивільного законодавства, кредитний договір та договір поруки мають бути укладені на певний строк (укладення договору на термін законодавством не передбачено). Окрім того, в кожному з цих договорів повинні знайти відображення зміст зобов’язань за договором, та строк (термін) зобов’язань. Підпунктом 1.5.1 пункту 5.1 кредитного договору встановлено строк (термін) виконання Звєрєвою Л.В. Боргових зобов’язань по поверненню відповідної частини кредиту та сплати процентів. Цей термін становить щомісяця у Розмірі Платежу та не пізніше Дати Платежу. Дати платежу наведено в додатку № 1 «Графік повернення Кредиту та сплати відсотків» до кредитного договору. Тобто кожного місяця в певну дату у позичальника, Відповідача-1, виникало зобов’язання сплатити певну суму на користь Позивача – мало місце настання строку виконання основного зобов’язання, в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України. Позивач стверджує, що, починаючи з 26.10.2010, Відповідач-1 свої зобов’язання перестав виконувати. Отже кожного дня, наступного за Датою Платежу, простроченого Відповідачем-1, Позивач мав право звернутися до поручителя з метою отримання від останнього суми платежу. А 28.02.2007 Позивач, на підставі умов кредитного договору, викладених в підпункті 1.9.1 пункту 1.9 кредитного договору, змінив строк виконання основного зобов’язання, вимагаючи сплатити всю суму кредиту в розмірі 50 787,50 доларів США. В такому разі виконання Боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги. Вимогу про сплату всієї суми кредиту Відповідачем-1 отримано 20.04.2007. Таким чином, строк виконання основного зобов’язання сплинув 20.05.2007. Але Позивач жодним чином не повідомляв мене, як поручителя, про факти несплати (невиконання основного зобов’язання) Відповідачем-1, не надавши мені можливість своєчасно виконати свої зобов’язання поручителя, не допустити нарахування пені на прострочену суму. Також Позивач не повідомляв мене про зміну строку виконання зобов’язання, та про невиплату суми кредиту у встановлений строк. Статтею 4 договору поруки встановлено термін дії договору (хоча в цивільному законодавстві не існує поняття «терміну дії договору», а є лише «строк договору»), однак не встановлено строк закінчення поруки. Таким чином, в договорі поруки строк закінчення поруки не встановлено, а отже підлягає застосуванню норма, згідно з якою порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Строк виконання основного зобов’язання сплинув 20.05.2007. Протягом шести місяців, до 20.11.2007 включно, Позивач до поручителя свої вимоги не пред’явив. Тому, відповідно до приписів ч. 4 статті 559 ЦК України порука Звєрєва С.І. за договором поруки припинилася. Вимоги Позивача стягнути з мене солідарно суму 533 872,41 грн. є безпідставною і такою, що не ґрунтується а ні на законі, а ні на договорі.

А давайте это выясним. Может что-то полезное накопаем. Итак, что должно быть в кредитном деле? Із Постанови НБУ N 279 від 06.07.2000 9.4. Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають містити: назву клієнта, його місцезнаходження (місце проживання); номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків; письмове клопотання (заявка) про надання кредиту та техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі; кредитну угоду та зміни до неї; угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї; дату видачі та погашення кредиту (за угодою); початкову суму кредиту в гривнях або гривневому еквіваленті та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті); процентову ставку, про всі її зміни та на звітну дату; фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається до банку-кредитора; інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника (контрагента), встановлені цим Положенням та внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої, простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її безнадійною); документи, що свідчать про перенесення суми боргу за кредитною операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків, дати, суми); дату прийнятого рішення про визнання заборгованості безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми процентів, відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету банку; інформацію про стан погашення заборгованості із зазначенням дат і сум; залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на звітну дату; вид та суму забезпечення за угодою; документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною угодою; суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву; клас позичальника на кожну звітну дату та документи, що його підтверджують; категорію ризику ("стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією; розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією; інформацію про вжиті банком заходи для погашення заборгованості (документи або їх копії, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу). Рекомендована форма робочих документів подається у додатках 2, 3. Робочі документи заповнюються після подання потенційним позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та є обов'язковими для розгляду кредитним комітетом для прийняття рішення про здійснення кредитної операції. Надалі, якщо відбуваються зміни щодо фінансового стану позичальника чи забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові бланки робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у кредитних справах позичальників (контрагентів). На перше число кожного місяця інформація групується в один документ у розрізі кожного позичальника та за кожною кредитною операцією, із зазначенням проміжних і консолідованих підсумків там, де це можливо. Загальна інформація за результатами класифікації кредитного портфеля включає всі кредитні операції банку, що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з цим Положенням. Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу. 8. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями в іноземній валюті визначає достатність надходжень валютної виручки позичальника. { Абзац пункту 8.1 глави 8 в редакції Постанови Національного банку N 486 ( z0099-12 ) від 28.12.2011 } { Вимоги абзацу четвертого пункту 8.1 глави 8 не поширюються на кредитні операції, які здійснені на підставі кредитних договорів, укладених до набрання чинності Постанови Національного банку N 486 ( z0099-12 ) від 28.12.2011, та до яких після набрання чинності Постанови Національного банку N 486 ( z0099-12 ) від 28.12.2011 не вносились зміни щодо збільшення строків та/або сум } банк здійснює контроль за станом надходжень валютної виручки позичальника згідно з укладеними договорами, за якими визначалася достатність надходжень валютної виручки, та має документально підтверджені результати такого контролю; { Абзац пункту 8.1 глави 8 в редакції Постанови Національного банку N 486 ( z0099-12 ) від 28.12.2011 } Порядок заповнення форми 1 "Кредитна документація позичальника" 1. Назва юридичної особи-позичальника або прізвище фізичної особи. 2. Дата, коли були підписані документи на надання кредиту, які містяться в кредитній справі позичальника. Проставлення дати означає, що інспектор розглянув відповідні кредитні документи. Якщо на кредитному документі відсутня дата, це вважається порушенням правил кредитування. 3. Заявка на кредит, на підставі якої приймається рішення про надання кредиту, а також прізвища осіб, які підписали цю заявку, дата складання заявки, сума заявленого кредиту, строк користування кредитом, мета кредиту, його забезпечення (якщо воно є). 4. Техніко-економічне обґрунтування кредиту (особливо для нових підприємств або в разі розширення їх діяльності). 5. Контракт між позичальником та його постачальниками. 6. Якщо позичальник обслуговується в іншому банку або є позичальником іншого банку, то в кредитній справі мають бути такі документи, засвідчені в установленому порядку: 6.1. картка зі зразками підписів керівника та головного бухгалтера банку (зазначаються особи, які мають право першого та другого підпису); 6.2. довідка про залишок коштів на поточному рахунку позичальника на дату видачі кредиту; 6.3. довідка про розмір кредитної заборгованості перед іншими банками на дату заповнення кредитної заявки. 7. Зазначається інформація про установчі документи позичальника, а також про головних засновників (для юридичних осіб додатково - прізвища їх керівників) і керівних осіб підприємства. 8. Копія документа, що засвідчує право уповноваженої особи укладати від імені позичальника фінансові угоди про одержання кредиту. 9. Інформація про кредитну угоду (зазначаються прізвища осіб, які її підписали). 9.1. Зазначається періодичність і перелік фінансової звітності, що має подаватися позичальником відповідно до умов кредитної угоди. 9.2. Зазначаються основні умови кредитної угоди щодо зобов'язання позичальника перед банком. 9.3. Зазначається інформація про виконання позичальником своїх зобов'язань (зазначити "так" чи "ні", з якого часу). 10. Угода про заставу. 10.1. Зазначаються предмети застави за їх видами. 10.2. Зазначається вартість застави. 11. Договір гарантії. Зазначаються всі гаранти та суми гарантій. 12. Договір поруки. Зазначаються всі поручителі та суми поручительств. 13. Договір страхування. Зазначається назва страхової компанії, строк дії договору страхування та сума страхового покриття

Но речь идет о кредитном деле, а не о кредитной истории.

Ответ пишите в банк на письмо: мол не вижу оснований, почему вы требуете того-то, тем более мы с вами в суде ведем разбирательство. А иск вы от банка получите обязательно, как только пройдет 30 дней с момента получения вами письма. А то, что не досудились по одному, а теперь требуют другое - я же и пишу, то тупо с их стороны. У меня ситуация аналогичная, только второй иск уже принят в производство. Хотя можете сделать большие удивленные глаза и сказать, что от банка пришла открытка. Нарушение процедуры (сначала требование поручителю, а потом - суд) есть основание для отказа банку в иске. Советуйтесь с юристами...

Мне акценты видятся так (жирный шрифт). А разве сроки по нашим кредитам давно не перешагнули допустимый лимит (вижу максимальны период - год)? Банки отчеты по нам сдавали с 2007 года. Так что они там отображали? Вряд ли можно исправлять отчетность 4-5 летней давности. Только не понятно, какие санкции влечет за собой "недостовирна звитнисть"? Может пришло время масово писать жалобы в НБУ, КРУ, ДПИ и ОБЕП?