maggain

Очень будет хорошо если апелляция оставит в силе, верю в Вас, но не слишком доверяю правосудию.... Вот мое решение 1 инстанции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62835468 , а вот беспредельное решение апелляции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65371640 Вот еще один пример http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67453040, а вот и апелляция http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71396354 И еще один пример http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67272967, и апелляция http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70707246 Причем это не все случаи, где суд плюет на судебно-экономическую экспертизу, и закрывает глаза на отсутствие бухгалтеской первички о выдачи кредита, отсутствие доказательств о погашении кредита... По этим трем выложенным делам, кассация открыла производства, посмотрим что напишут)

А как быть с ипотекой, если по иску о признании КД недействительным отказано, но установлено факт не заключенности КД, решение вступило в силу.

Все правильно! нужно таких тварей наказывать! главное бороться, иной раз апелляция или кассация пишут очень не плохие решения: Це підтверджують Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: - від 06.07.2016 року у справі №1512/2-1288/11 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58903361 ; - від 29.06.2016 року у справі №553/1325/14-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58763617 ; - від 17.02.2016 року у справі №6-29188ск15 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56161065; - від 10.02.2016 року у справі № 6-35152ск15 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55795311; - від 08.10.2015 року у справі № 6-22805св15 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52411714; - від 30.09.2015 року у справі № 6-15872св15 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52411589; - від 10.06.2015 року у справі № 6-6015св15 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46699588.

Вот еще ссылки из реестра http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58763617 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55612609 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55795581 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43357262 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54789119 Решения ВССУ, есть что почерпнуть, хоть вникли в суть.. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2572154 - ВСУ старенькое решение , но написано коротко и ясно : нет доказательств выдачи кредита - договор не заключен! )

Спасибо за помощь, использовал эту практику с последующим решением апелляцииhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62520294 , прикладывал к возражениям на апелляцию, но отмороженной коллегии Запорожской апелляции пох...на нормы ЦК, ЦПК, на постановы НБУ

Уже готовим кассацию , надежда есть что это беспредельное решение отменят http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65371640

было хорошее, законное решение суда - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62835468 , но уже его нет....отменено апелляцией, обращено взыскание на ипотеку...

только эти мошенники не одни, есть им подобные Порше Мобилити, и там суды становятся на их сторону, и всем плевать что по гривневому кредиту все оплаты привязаны к курсу доллара США, и фактически является валютным кредитом, которые с 2011 года запрещены.

Внимательно нужно читать решения.... эти дела и решения по ним первой инстанции совсем разные... А какая будет апелляция посмотрим... Р.S. с таким настроением и кассация будет как ваша апелляция...

и не только оно).... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62610238 Дата документу 04.10.2016 Справа № 334/4780/15-ц Провадження № 2/334/153/16 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Ісакова Д.О. при секретарі Гопка Л.І. розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановив : Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 розвитку» звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з нього 28266,66 гривень заборгованості за кредитним договором. В ході розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги збільшив суму заборгованості до 48151,97 гривні, яку просить стягнути з відповідача у судовому пордку. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03 червня 2013 року між ПАТ «ОСОБА_1 банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № IKCASHSHG.131223.001, згідно якого ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі 13200,00 грн. Термін користування кредитом до 02 червня 2016 року. Процентна ставка за кредитом 0,001 % річних. Також позичальник сплачує Банку щомісячно комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 4,00% від суми кредиту, що зазначена в п. 1.2 Кредитного договору. Період сплати з 01 по 05 число кожного місяця, та погашення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту. Відповідно до графіку погашення кредиту ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати кредит у період оплати з 1-го по 10-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору. Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі та надав кредит у сумі 13200 гривень. Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує. Згідно уточненого розрахунку заборгованості, станом на 18.03.2016 року заборгованість відповідача становить 52418,47 грн., а саме: поточна заборгованість по тілу кредиту 904,57 грн.; прострочена заборгованість по кредиту 9174,88 грн.; прострочена заборгованість за процентами 3 394,95 грн.; прострочена заборгованість за комісією по кредиту12219,71 грн.; сума штрафів та пені 26733,36 грн. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач не надав йому кредиту у сумі 13200 гривень. Крім того, відповідач вважає, що представник позивача, при зверненні до суду з відповідними вимогами порушив ОСОБА_4 «Про захист прав споживачів». Так, він вважає, що пункти 1.5 та 1.6 кредитного договору є такі, що не відповідають закону та принципу справедливості умов договору, та є нікчемними з моменту підписання договору. Також, позивач в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не передав оригінал договору кредиту з додатками ОСОБА_2, на підставі чого просить з задоволені позову відмовити. Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного: Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідност.10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною другоюстатті 16 ЦК Українипередбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідност.57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Відповідно до ч.2ст.59 ЦПК Українита ч.4ст.60 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що відповіднодо п.1.1, 3.2.2 Кредитний договір № IKCASHSHG.131223.001 Позивач зобовязався надати Відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу або у безготівковій формі на рахунок Позичальника зазначений у відповідній заяві,у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі 13200,00 грн. Термін користування кредитом до 02 червня 2016 року. Процентна ставка за кредитом 0,001 % річних. Також позичальник сплачує Банку щомісячно комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 4,00% від суми кредиту, що зазначена в п. 1.2 Кредитного договору. Період сплати з 01 по 05 число кожного місяця, та погашення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту. Відповідно до графіку погашення кредиту ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати кредит у період оплати з 1-го по 10-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору. Згідно пункту 1.7 цього договору кредит надається на споживчі потреби. Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Отже, з умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях. Таким чином, кредитний договір є договором споживчого кредиту. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2016 року було задоволене клопотання представника Відповідача про витребуванням певних доказів, а саме: оригінал кредитного договору № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року; оригінал меморіального ордеру, оригінал заяви на видачу готівки, оригінал розпорядження Позивача про надання кредиту Відповідачу від 03.06.2015 року; кредитну справу (кредитне досьє) на імя ОСОБА_2, оригінал договору на відкриття поточного рахунку імя ОСОБА_2, витяг з Книги реєстрації відкритих рахунків (по рахункам, що належать ОСОБА_2), опис загальної вартості кредиту для споживача згідно з ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», за формою затвердженою Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007г.; прибуткові та видаткові касові документи, що підтверджують проведені операції по кредитному Договору № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року. Позивач частково виконав Ухвалу суду про витребування доказів, надавши суду лише оригінал кредитного договору та кредитне досьє Відповідача. При дослідженні оригіналу кредитного договору було встановлено, що в ньому відсутні будь-які посилання на передання ОСОБА_2 другого примірнику оригіналу кредитного Договору № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року, що є порушенням ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», при цьому Позивач у судовому засіданні не довів факт передання одного з оригіналів кредитного договору споживачеві Відповідачу ОСОБА_2, хоча такий обовязок покладається на кредитодавця, тобто Позивача по справі. Крім того, при досліджені кредитної справи було встановлено відсутність в ній зазначення номеру позичкового та поточного рахунку, також відсутність в ній будь-яких бухгалтерських документів щодо погашення та видачі кредиту. Представником Позивача у судовому засіданні було повідомлено суду, про неможливість виконання ухвали суду у повному обсязі, а саме з надання суду:оригіналу меморіального ордеру, оригіналу заяви на видачу готівки, оригіналу розпорядження Позивача про надання кредиту Відповідачу від 03.06.2015 року, оригінал договору на відкриття поточного рахунку, витяг з Книги реєстрації відкритих рахунків, прибуткові та видаткові касові документи, по кредитному Договору № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року, у звязку з тим, що оригінали первинних бухгалтерських документів підтверджуючих надання кредиту меморіальний ордер та заява на видачу готівки №195074 відсутні у Банку. Крім того представником Позивача зазначено, що у Банку відсутні прибуткові первинні бухгалтерські документи за підписом Відповідача про погашення кредиту. Також було зазначено, що поточний рахунок на імя ОСОБА_2В не відкривався, у звязку з чим немає можливості надати договір на його відкриття та витяг з книги відкритих рахунків. З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи міститься завірена ксерокопія з копії «Заяви на видачу готівки №195074 від 03.06.2013 року», однак зазначена ксерокопія з копії «Заяви на видачу готівки №195074 від 03.06.2013 року» не містить усіх необхідних реквізитів згідно додатку №14 «Інструкції про касові операції в банках України» затвердженої Постановою Правління НБУ №337від 14.08.2003 року, а саме: на ньому відсутній номер поточного рахунку, відсутня графа «платник», невідома належність рахунку №22036027875803 (в жодному пункті кредитного договору його не зазначено), відсутня кругла печатка та ПІБ посадових осіб Банку відповідальних за проведення операцій, крім того в ній зазначена сума 12000 гривень, а не 13200 гривень згідно умов кредитного договору. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України № 88 «Про затвердженняПоложення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (в редакціїчинній станом на 2013рік) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо післяїї завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис моє бути скріплений печаткою. У відповідності до Постанови правління НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» (Яка була чинна станом на 2013рік), загальні вимоги до оформлення касових документів Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та витати її суми отримувачу у готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи - отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обовязкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Таким чином, згідно з вищенаведеними нормами, факти здійснення господарських операцій доказуються виключно первинними бухгалтерськими документами. Відтак факт надання грошових коштів в кредит доказується виключно первинними бухгалтерськими документами. Згідно з вищенаведеними нормами, первинний бухгалтерський документ повинен бути складений безпосередньо під час здійснення господарської операції. Тобто усі реквізи типовинні бути внесені і заповнені безпосередньо в момент видачі кредитних коштів. Долучена до матеріалів справи заява на видачу готівки не є оригіналом бухгалтерського документу, та не є первинним бухгалтерським документом в силу відсутності усіх обовязкових реквізитів. Внаслідок чого, в силу ст. 59 ЦПК України, вони не є засобам доказування факту надання кредитних коштів. Окрім того, у відповідності до ухвали суду про витребування доказів, вимагалось надання сааме оригінали документів. У відповідності до ст. 64 ЦПК України, письмовідокази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копіюписьмовогодоказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.Ксерокопія з копії заяви на видачу готівки невідомого походження не є належними та допустимим доказом у справі. Копіями невідомого походження є будь-які копії документів, справжність яких неможливо перевірити шляхом співставленням з оригіналом. Вищезазначене підтверджується правовими позиціями Верховного суду України у справах № 6-57743св10, № 6-29420св10, Вищого спеціалізованого суду України у справах 6- 42756св14, 6-47120св14. Проаналізувавши наведене, суд дійшов до висновку, що одним із документів, що підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника і який є обов'язковим для пред'явлення під час примусового стягнення заборгованості боржника за кредитом в судовому порядку, є оригінал заяви на видачу готівки та відкриття відповідного рахунку. Наявна в матеріалах справи ксерокопія з копії меморіального ордеру №18290828 від 03.06.2013 року, не є належним та допустимим доказом у справі, з вищевказаних підстав, так як її справжність неможливо перевірити шляхом співставленням із оригіналом. При цьому при досліджені реквізитів зазначених у меморіальному ордері встановлено, що платником і одержувачем «комісії за надання фінансового інструменту» зазначено ОСОБА_2, за дебетом зазначено рахунок 220336027875803 та за кредитом рахунок 220630227876068, які не є поточними рахунками Відповідача, та їх належність ОСОБА_2 представником Позивача у судовому засіданні не доведена. Крім того, зміст цього меморіального ордеру протирічіть пункту 1.9 кредитного договору, де зазначено сплату 1200 гривень як винагороду Банку за надання фінансового інструменту, тобто одержувачем цієї суми повинен бути ОСОБА_1, а не ОСОБА_2 На підставі пункту 1.6 кредитного договору Відповідача зобовязано щомісячно сплачувати комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 4% від суми кредиту, що дорівнює 528 гривень щомісячно. А у відповідності до пункту 1.5 кредитного договору Відповідача зобовязано одноразово сплатити 1200 гривень комісії за надання фінансового інструменту. Тобто, за одну дію повязану з виконанням Банком своїх зобовязань за цим договором, а не наданою послугою, Відповідача зобовязано сплачувати дві комісії одноразову та щомісячну, всупереч вимогам діючого законодавства. У розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга означає діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про можливість надання його під час придбання продукції. Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Тобто, пункти 1.5 та 1.6 кредитного договору № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року є нікчемними. На підставі чого, розрахунок суми заборгованості, протирічить умовам кредитного договору, при тому що його зроблено на підставі нікчемних пунктів договору, та є неналежним доказом по справі, при тому що Позивач не надав жодного належного доказу як про видачу кредиту, так і належних доказів про його погашення, а цифрові дані зазначені у розрахунку заборгованості не підтверджені жодним первинним бухгалтерським документом, тобто, в обємі наявних в матеріалах цивільної справи документів, обєктивно в повному обсязі не можливо перевірити розрахунок заборгованості, документально обєктивно розрахувати її та встановити її наявність. Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості. Відтак, обовязок доведення наявності та розмірів можливої заборгованості за кредитом, лежить виключно на Позивачі, так як згідно ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд взяв до уваги надані докази Позивачем, пояснення представника Позивача та представника Відповідача, у сукупності з іншими доказами, що містяться у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором у зв'язку з недоведеністю факту надання та погашення кредиту, а також з неможливістю достовірно визначити наявність заборгованості, на підставі чого неможливо достовірно документально визначити суму, яка підлягає до стягнення. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову у звязку з його необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог. Керуючисьст.ст. 257,261,267 ЦК України, ст.ст. 3,15, 60, 79, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд - в и р і ш и в: У задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IKCASHSHG.131223.001 від 03.06.2013 року - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя: Ісаков Д. О.

Эти Критины и им подобные, вообще оборзели, скоро будут надписи на заборе просить признать доказами выдачи кредита... В этом листе НБУ и наказе ДПС сказано, что запись в регистрах аналитического учета (выписка) осуществляется только на основании соответствующего санкционированного первичного документа (которые потеряли Кретины), следовательно проверить запись в выписке о выдаче кредита невозможно, а доказування не може грунтуватись на припущеннях та 60 ЦПК никто не отменял.

Очень много СведБанк делал переуступок в пользу ДельтаБанка, который в свою очередь в течении месяца переуступал все АльфаБанку, при этом согласно витяга из реестра обтяжень и ипотек, ипотека за промежуточным звеном ДельтаБанк не регистрировалась.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52910228 - тупая ухвала ЗАЯВА про повернення надлишково сплаченого судового збору Згідно ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2015 року, мене було зобов’язано сплатити судовий збір у розмірі 4019,40 гривень за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького районного суду від 15.10.2015 року, за моїм позовом про захист прав споживача та повернення коштів по депозитних вкладах. Так, згідно п. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року, зі змінами внесеними згідно із Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. На момент подання позовної заяви діяв п.7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (із змінами від 19.09.2013 року до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, який набрав чинності 23.10.2013 року), згідно якого судовий збір за подання до суду позовної заяви споживачем - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не справляється, тобто я як споживач фінансової послуги у вигляді депозитного вкладу звернулася до суду за захистом своїх прав, повинна була бути звільнена від сплати судового збору як судом першої інстанції (судовий збір не стягувався) так і Апеляційним судом Запорізької області Більше того, згідно Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015), саме пункту 7, де чітко визначено: оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»). На підставі викладеного, керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», - ПРОШУ: 1. Повернути _______________________ переплачену суму судового збору в розмірі 4019 грн. 40 коп. за квитанцією №1 від 09.11.2015 року. 2. Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області повернути Сі переплачену суму судового збору в розмірі 4019 грн. 40 коп. за квитанцією №1 від 09.11.2015 року на реквізити: «отримувач: Сичова Тетяна Павлівна; банк отримувача: ПАТ «Державний ощадний банк України» філія Запорізьке обласне управління ТВБВ 1007/0325; код отримувача: 1930911966; р/р отримувача: 29095932511001; МФО 313957, ЄРДПОУ 02760363; призначення платежу: повернення судового збору». http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56665159 - и тут они осознали свою ошибку )))

Интересно ....судя из названия счета, на этом счете отображается задолженность клиентов перед банком или наоборот банка перед клиентами http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0919-04/page4

Вот начинаются движения поршивых , но ВСУ пока не дает ходу) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55160124