Постановление БП-ВС о невозможности солидарного взыскания ущерба в связи с ДТП и страховой и застрахованного ей лица и возможности начисления санкций по ст. 625 ГК

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 308/3162/15-ц

Провадження N 14-178 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д.А.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянуласправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварон" (далі також - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі також - ПрАТ "СК "Провідна"), ОСОБА_3 (далі разом - відповідачі) про стягнення страхового відшкодування

за касаційною скаргою ПрАТ "СК "Провідна" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року, ухваленого суддею Лемішем О.М., й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В., Панька В.Ф.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварон";

відповідачі: ПрАТ "СК "Провідна", ОСОБА_3.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 20 березня 2015 року позивач звернувся до суду з вимогою стягнути солідарно з відповідачів (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) суму страхового відшкодування у розмірі 6 153 грн. три проценти річних від простроченої суми - 260,45 грн. інфляційні втрати - 3 531,33 грн.

2. Мотивував тим, що 5 липня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Audi", власником якого є позивач і за кермом якого перебувала третя особа (ОСОБА_24), й автомобіля марки "Kia", за кермом якого був ОСОБА_3 Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки "Audi". Вартість відновлювального ремонту становить 6 153 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна", проте остання відмовила у виплаті страхового відшкодування.

3. 26 травня 2015 року ПрАТ "СК "Провідна" подало заперечення проти позову. Вказувало, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що ДТП не є страховою подією. У разі відсутності вини володільців джерел підвищеної небезпеки у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування, а позивач не надав доказів того, що ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної, кримінальної чи цивільно-правової відповідальності.

4. 16 березня 2016 року ПрАТ "СК "Провідна" подало додаткові заперечення. Вказало, що законодавство не встановлює солідарного обов'язку винуватця ДТП та його страховика, а приписи статті 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України щодо сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат не поширюються на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. 17 березня 2016 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.

6. Мотивував тим, що оскільки внаслідок ДТП був пошкоджений належний позивачу автомобіль, то ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Провідна", в якому застраховано його цивільно-правову відповідальність, зобов'язані солідарно відшкодувати завдані збитки, три проценти річних від простроченої суми й інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 7 червня 2016 року Апеляційний суд Закарпатської області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

8. Мотивував тим, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що відповідачі зобов'язані солідарно відшкодувати позивачу завдані внаслідок ДТП збитки, три проценти річних від простроченої суми й інфляційні втрати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 5 липня 2016 року ПрАТ "СК "Провідна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Стверджує про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

10. У касаційній скарзі просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до ПрАТ "СК "Провідна" відмовити.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

11. 21 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ПрАТ "СК "Провідна" оскаржує судові рішення з підстав порушення судом правил суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. ПрАТ "СК "Провідна" вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявлених вимог, зокрема, наявності вини ОСОБА_3 у завданні шкоди автомобілю марки "Audi", оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.

13. Крім того, законом не передбачено солідарної відповідальності заподіювача шкоди та страховика, і на спірні правовідносини не поширюються приписи статті 625 ЦК України.

14. На думку ПрАТ "СК "Провідна", суди не врахували, що вимоги позивача-юридичної особи до страхової компанії мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

(2) Доводи ОСОБА_3

15. 23 вересня 2016 року ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу. Вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна".

(3) Доводи позивача

16. 23 вересня 2016 року позивач також подав заперечення на касаційну скаргу. Доводить, що закон не покладає на позивача обов'язок доказування вини відповідача у завданні шкоди; позивач лише повинен довести факт її завдання та розмір.

17. Обґрунтовує, що твердження ПрАТ "СК "Провідна" про настання страхової події лише за умови притягнення винної особи до відповідальності не ґрунтуються на вимогах закону.

18. Вважає, що стаття 1188 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин, оскільки регулює порядок відшкодування шкоди володільцями джерел підвищеної небезпеки один одному.

19. Спростовує доводи ПрАТ "СК "Провідна" про необхідність розгляду спору за правилами господарського судочинства тим, що справи завжди розглядаються за правилами цивільного судочинства, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги позивача є взаємопов'язаними між собою, і їх окремий розгляд неможливий. Вважає, що відповідні приписи процесуального закону у цій справі дотримані. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржені рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(1.1) Щодо солідарного обов'язку відповідачів та юрисдикції суду

20. Позивач пред'явив вимогу щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів (страхувальника та його страховика) за правилами цивільного судочинства.

21. Суди попередніх інстанцій встановили, що на момент ДТП ПрАТ "СК "Провідна" була страховиком, а ОСОБА_3 - страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N АС/4611000.

22. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

23. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

24. Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

25. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.

26. Відносини у цій сфері регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV).

27. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону N 1961-IV).

28. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).

29. За змістом пунктів 9.1 і 9.2 статті 9 Закону N 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

30. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

31. Таким чином, ПрАТ "СК "Провідна", уклавши з ОСОБА_3 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов'язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.

32. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

33. Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.

34. Відтак, помилковим є висновок судів першої й апеляційної інстанцій про стягнення солідарно з відповідачів страхового відшкодування, трьох процентів річних від простроченої суми, а також інфляційних втрат.

35. Проте помилковість цього висновку не призвела до порушення судами попередніх інстанцій правил предметної чи суб'єктної юрисдикції у цій справі.

36. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

37. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

38. Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (пункт 1 частини другої статті 12).

39. ПрАТ "СК "Провідна" у касаційній скарзі вказує, що спір між двома юридичними особами не міг розглядатися за правилами цивільного судочинства, а провадження в частині вимог до ПрАТ "СК "Провідна" слід було закрити.

40. У цій справі позивачем є юридична особа, а відповідачами - юридична особа-страховик і фізична особа-страхувальник.

41. Стаття 16 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, вказувала на те, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

42. Цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належать до юрисдикції різних судів.

43. Заявлена у цій справі позовна вимога про стягнення страхового відшкодування, трьох процентів річних від простроченої суми, а також інфляційних втрат солідарно з відповідачів могла бути предметом розгляду як за правилами цивільного, так і за правилами господарського судочинства, оскільки зазначені стаття 15 ЦПК України та стаття 12 ГПК України не встановлювали відповідної заборони.

44. Проте поряд з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб'єктний критерій.

45. Стаття 1 ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо стягнення страхового відшкодування.

46. Натомість, ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, не передбачав обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб'єктного складу учасників процесу.

47. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

48. Позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов'язки; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов'язки (стаття 32 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

49. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

50. У цій справі позивач вважав, що у відповідачів є солідарний обов'язок виплатити йому страхове відшкодування, і цей обов'язок виник внаслідок ДТП. Тому позивач пред'явив до відповідачів однакову вимогу. Проте суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого нормами права висновку про те, що відповідачі мають перед позивачем солідарний обов'язок.

51. Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачено у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання. Тому можливим було пред'явлення позову до фізичної та юридичної осіб стосовно стягнення з них коштів, навіть якщо ці особи не були солідарними боржниками, якими їх вважав позивач. Крім того, спільний розгляд таких вимог не створив солідарного обов'язку для відповідачів.

52. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачів страхового відшкодування, трьох процентів річних від простроченої суми, а також інфляційних втрат, подані до суду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII (далі - Закон N 2147-VIII), могли розглядатися за правилами цивільного судочинства.

53. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи ПрАТ "СК "Провідна" про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до страховика-юридичної особи.

54. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 44 ЦПК України в редакції Закон N 2147-VIII залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

55. ЦПК України, який діяв до 15 грудня 2017 року, такого права суду не надавав. А враховуючи те, що суди першої й апеляційної інстанцій задовольнили позов до обох відповідачів, і жоден з цих судів не дійшов висновку про неналежність відповідача-фізичної особи, відсутні переконливі підстави стверджувати, що заявлені вимоги не могли розглядатися за правилами цивільного судочинства.

(1.2) Щодо вини ОСОБА_3 та відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування

56. На думку ПрАТ "СК "Провідна", оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні, позивач не довів наявності вини ОСОБА_3 у завданні шкоди автомобілю марки "Audi".

57. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

58. За змістом частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

59. Відповідно до статті 6 Закону N 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

60. Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону N 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України про її настання. У разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України, що діяли на день настання страхового випадку.

61. Отже, для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

62. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

63. Суди попередніх інстанцій встановили, що учасники ДТП, яка сталася 5 липня 2014 року, скористалися таким правом, і відповідний протокол був наданий позивачем до ПрАТ "СК "Провідна". Водії погодили у протоколі, що механічні пошкодження автомобілю марки "Audi" заподіяні внаслідок руху каменя, який вилетів саме з-під коліс автомобіля марки "Kia", яким керував ОСОБА_3

64. Враховуючи наведені приписи та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ПрАТ "СК "Провідна" про те, що ДТП не є страховим випадком, і що повідомлення про неї, складене відповідно до Закону N 1961-IV, не може підтверджувати вини ОСОБА_3 у завданні шкоди автомобілю марки "Audi".

65. Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування у встановлений договором строк є обов'язком страховика (пункт 3 частини першої статті 988 ЦК України).

66. Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону N 1961-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

67. Страховик, керуючись нормами Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (абзац перший пункту 36.1 статті 36 Закону N 1961-IV у вказаній редакції).

68. Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону N 1961-IV у зазначеній редакції.

69. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (пункт 37.2 статті 32 Закону N 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

70. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 1 серпня 2014 року позивач подав до ПрАТ "СК "Провідна" заяву про страхове відшкодування, а 5 вересня 2014 року ПрАТ "СК "Провідна" відмовила у його виплаті. Мотивувала тим, що у діях ОСОБА_3 відсутні ознаки вини у пошкодженні іншого транспортного засобу, а тому відсутня цивільно-правова відповідальність як підстава для здійснення страхової виплати.

71. Суди встановили, що вказана відмова не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону N 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини.

72. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відмова ПрАТ "СК "Провідна" у виплаті страхового відшкодування була неправомірною.

(1.3) Щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин

73. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

74. За змістом статті 979 ЦК України договір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов'язанням.

75. Позивач (потерпілий), хоча і не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (див. висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 1 червня 2016 року у справі N 6-927цс16).

76. Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин частини другої статті 625 ЦК України.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

77. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

78. Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

79. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої й апеляційної інстанцій про стягнення з відповідачів як солідарних боржників страхового відшкодування, трьох процентів річних та інфляційних втрат є необґрунтованими, а касаційна скарга - частково обґрунтованою.

80. Тому рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року необхідно скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення з ПрАТ "СК "Провідна" страхового відшкодування у сумі 6 153 грн. трьох процентів річних від простроченої суми - 260,45 грн й інфляційних втрат у сумі 3 531,33 грн.

(2.2) Щодо судових витрат

81. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

82. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

83. З огляду на висновок стосовно суті касаційної скарги та задоволення позову в частині вимог до ПрАТ "СК "Провідна", сплачений у зв'язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: ПрАТ "СК "Провідна" має сплатити позивачу половину суми судового збору, сплаченого останнім за подання позовної заяви (243,6 грн: 2 =121,8 грн), а позивач - сплатити ПрАТ "СК "Провідна" половину суми судового збору, сплаченого останнім за подання апеляційної та касаційної скарг ((267,96 грн + 292,32 грн.: 2 = 280,14 грн).

84. Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

85. Оскільки на позивача покладена більша сума судового збору, то останній має сплатити ПрАТ "СК "Провідна" її різницю: 280,14 грн - 121,8 грн = 158,34 грн.

(3) Висновки про правильне застосування норм права

86. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

87. Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.

88. За змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 3 частини першої статті 409, частиною першою статті 412, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.

2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року скасувати.

3. Ухвалити нове рішення:

3.1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварон" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

3.2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код: 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварон" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Перемоги, 32А, ідентифікаційний код: 38899428) 6 153 грн страхового відшкодування, 260,45 грн - три проценти річних від простроченої суми, 3 531,33 грн інфляційних втрат.

3.3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварон" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Перемоги, 32А, ідентифікаційний код: 38899428) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код: 23510137) 158 (сто п'ятдесят вісім) грн 34 коп. судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.А. Гудима Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. ЯновськаПовний текст постанови підписаний 13 липня 2018 року.

[ANTIRAID]

Очередное доказательство невозможности ученного быть судьей и недостаточности опыта в практическом применении законодательства. Опять поставили судебную практику с ног на голову.

Большая палата в противоречие к существующим правовым позициям ВСУ, о чем кстати тихонько умолчала, указала, что в соответствии со статьей 541 ГК Украины солидарная обязанность или солидарное требование возникают в случаях, установленных договором или законом, в частности при неделимости предмета обязательства. Законодательство Украины не предусматривает солидарной обязанности страховщика и страхователя по возмещению вреда, причиненного в результате ДТП имуществу потерпевшего.

По смыслу пункта 33.2 статьи 33 Закона Украины "Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств" и примечания к статье 124 Кодекса Украины об административных правонарушениях для получения страховой выплаты по договору обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев транспортных средств протокол об административном правонарушении и постановление о привлечении к административной ответственности могут быть едиными доказательствами вины лица, в част а в нанесении вреда имуществу потерпевшего.

Кроме того правомерным будет в деликтных обязательствах применение и ч.2 ст. 625 ГК.

Однако докладчик готовивший текст решения, который судя по всему подписывается остальными судьями не читая, не учел, что потерпевший имеет право на свое усмотрение взыскать причиненный ему ущерб с виновника или его страховой, откуда и возникает солидарная обязанность. И нельзя на потерпевшего возлагать обязанности по предъявлению иска к страховой. Иначе потерпевший может быть лише возможности возместить причиненный ему ущерб.

Если честно, то с каждым таким решением у меня возникает большое волнение за львовскую школу юриспруденции. Ее представители в Большой палате и ВСП трактуют законы своеобразно и цинично с грубейшими нарушениями прав и свобод граждан Украины.