Постановление БП-ВС об уважительности пропуска сроков на устранение недостатков в случе отсутствия доказательств получения определения суда

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа N 760/20886/17-ц

Провадження N 14-349цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Ситнік О.М.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевича В.Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство "Майстер Брок" (далі - ПАТ "Майстер Брок"), Компанія "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед), Компанія "VENECHI HOLDING LIMITED" (Венечі Холдінг Лімітед), Товариство з обмеженою відповідальністю "УПР-Фінанс" (далі - ТОВ "УПР-Фінанс"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти" (далі - ПАТ "Інститут транспорту нафти"),

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року у складі судді Стрижеуса А.М. та касаційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року в складі судді Кізюн Л.І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року в складі колегії суддів Саліхова В.В., Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І.,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ПАТ "Майстер Брок", Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед), Компанії "VENECHI HOLDING LIMITED" (ВенечіХолдінг Лімітед"), ТОВ "УПР-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ "Інститут транспорту нафти", в якому просили: визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 25 січня 2010 року N Б-1/108-10, укладений між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством "Майстер Брок" (далі - ЗАТ "Майстер Брок") на користь Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед); застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язати ПАТ "Майстер Брок" списати з рахунку Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_3 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 153 140 штук, загальною номінальною вартістю 306 280 грн. визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 27 січня 2010 року N Б-1/150-10, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ "Майстер Брок" на користь Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед); застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язати ПАТ "Майстер Брок" списати з рахунку Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_4 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 153 140 штук, загальною номінальною вартістю 306 280 грн. визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 01 лютого 2010 року N Б-1/195-10, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ "Майстер Брок" на користь Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед); застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язати ПАТ "Майстер Брок" списати з рахунку Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_5 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 54 547 штук, загальною номінальною вартістю 109 094 грн. визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 01 лютого 2010 року N Б-1/196-10, укладений між ОСОБА_6 та ЗАТ "Майстер Брок" на користь Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед); застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язати ПАТ "Майстер Брок" списати з рахунку Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_6 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 439 816 штук, загальною номінальною вартістю 879 632 грн. визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 01 березня 2010 року N Б280/335-10, укладений між ОСОБА_6 та ЗАТ "Майстер Брок" на користь Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед); застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язати ПАТ "Майстер Брок" списати з рахунку Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_6 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 387 142 штук, загальною номінальною вартістю 774 284 грн. витребувати у Компанії "VENECHI HOLDING LIMITED" (Венечі Холдінг Лімітед) цінні папери, а саме акції ПАТ "Інститут транспорту нафти", шляхом зобов'язання ТОВ "УПР-Фінанс" списати з рахунку Компанії "VENECHI HOLDING LIMITED" (Венечі Холдінг Лімітед) та зарахувати на рахунок ОСОБА_5 акції прості іменні номінальною вартістю 2 грн у кількості 236 877 штук, загальною номінальною вартістю 473 754 грн.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року провадження у справі відкрито.

Цю ухвалу мотивовано тим, що форма та зміст позовної заяви, додатки до неї та додані документи відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на момент пред'явлення позову, а також відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявник у встановлений строк не усунув недоліків апеляційної скарги та не надав документів, які підтверджують оплату судового збору, згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Майстер Брок" залишено без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивачі подали позов до Солом'янського районного суду міста Києва з дотриманням установленої законодавством альтернативної підсудності, за місцезнаходженням одного з відповідачів - ПАТ "Майстер Брок".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів непідвідомчості вказаної справи загальному суду не надано.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для відкриття провадження та розгляду і вирішення справи в порядку цивільного судочинства.

У лютому 2018 року ТОВ "УПР-Фінанс" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи, наведені в касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху заявник отримав 10 січня 2018 року, тому останнім днем для виконання вимог вказаної ухвали є 20 січня 2018 року - вихідний день.

Скаржник зазначав, що недоліки апеляційної скарги він усунув у перший після вихідного робочий день - 22 січня 2018 року, однак указаних обставин апеляційний суд не врахував під час вирішення питання про повернення апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У червні 2018 року ТОВ "УПР-Фінанс" подало касаційну скаргу на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і передати питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року

Касаційну скаргу мотивовано тим, що предметом цього спору є визнання недійсними правочинів щодо цінних паперів та застосування наслідків їх недійсності, тому ця справа повинна розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "УПР-Фінанс".

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подали заперечення на касаційну скаргу, у яких просять залишити її без задоволення. Вважають, що оскаржувані судові рішення винесені з дотриманням норм чинного законодавства України.

ПАТ "Інститут транспорту нафти" також подало заперечення на касаційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс", в яких просило залишити її без задоволення, посилаючись, що ТОВ "УПР-Фінанс" не зазначило, які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 18 липня 2018 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позиція ВеликоїПалати Верховного Суду

Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року слід задовольнити, а касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року підлягає закриттю з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стосовно доводів, наведених у касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року.

Апеляційна скарга подана з підстав недотримання судом першої інстанції вимог територіальної підсудності, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що позов мав розглядати суд за місцезнаходженням відповідачів: ПАТ "Майстер Брок", Компанії "TENDERSON TRADING LIMITED" (Тендерсон Трейдінг Лімітед), Компанії "VENECHI HOLDING LIMITED" (Венечі Холдінг Лімітед"), ТОВ "УПР-Фінанс", з яких жоден не знаходиться на території Солом'янського району міста Києва.

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 121 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

За вимогами, встановленими статтею 74 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, копія ухвали разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

За змістом наведених норм закону повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливе лише в тому випадку, якщо особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року на підставі статей 121, 297 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (сплата судового збору) у термін, який не може перевищувати десяти днів із дня отримання копії цієї ухвали відповідно до вимог статті 357 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII).

У матеріалах справи є супровідний лист, датований 19 грудня 2017 року, про направлення апеляційним судом копії ухвали на адресу ТОВ "УПР-Фінанс".

При цьому із ідентифікатора поштового відправлення Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" заявнику, вбачається, що ТОВ "УПР-Фінанс" ухвали Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху не отримувало.

Тобто суд апеляційної інстанції не мав доказів про вручення ТОВ "УПР-Фінанс" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, направленої судом апеляційної інстанції супровідним листом 19 грудня 2017 року.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що в апеляційного суду не було підстав для визнання апеляційної скарги ТОВ "УПР-Фінанс" неподаною. Невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, її недоліків, вбачається лише у випадку, коли така особа обізнана з існуванням недоліків та строком, протягом якого зобов'язана їх усунути. Сплив строку, наданого судом на усунення недоліків апеляційної скарги у разі необізнаності особи, яка подала апеляційну скаргу, не є підставою для визнання такої апеляційної скарги неподаною.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, чим, окрім іншого порушив і вимоги статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, тому ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року належить скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Стосовно доводів, наведених у касаційній скарзі на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року.

В апеляційній скарзі на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року особа, яка подавала апеляційну скаргу, посилалася на порушення територіальної підсудності, оскільки вважала, що справа не має розглядатися у Солом'янському районному суді міста Києва, бо два відповідачі не знаходяться на території Солом'янського району міста Києва, крім того, скаржник зазначав, що порушено юрисдикційність справи, яку мав розглядати господарський суд.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 293 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, та пункту 8 частини першої статті 353 цього Кодексу оскарженню підлягає ухвала про відкриття провадження з порушенням правил підсудності.

Оскільки відповідно до зазначеної норми ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, ця ухвала суду першої інстанції також підлягає касаційному перегляду з підстав порушення правил підсудності.

Під час перегляду ухвали суду першої інстанції апеляційний суд правильно встановив, що позов подано до чотирьох відповідачів.

Відповідно до пункту 14 статті 110 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення з позовом, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 109 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення до суду, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Апеляційний суд указав, що місцезнаходження одного з відповідачів - ПАТ "Майстер Брок" є м. Київ, вул. Народного ополчення, 12а, тобто Солом'янський район міста Києва.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і вважає, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року постановлена з дотриманням правил територіальної підсудності.

Щодо доводів про порушення правил юрисдикційності спору, Велика Палата Верховного Суду вважає, що як ЦПК України у редакції, що діяла на час звернення до апеляційного суду (пункт 5 частини першої статті 293), так і на час розгляду касаційної скарги, ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року (пункт 8 частини першої статті 353), право на апеляційне та касаційне оскарження надано лише з підстави порушення правил підсудності.

Зі змісту статті 107 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, підсудність - це розмежування компетенції з розгляду конкретної справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства між судами першої інстанції.

Отже, оскарження ухвали про відкриття провадження у справі з підстави порушення правил юрисдикції не передбачено.

Тому суд касаційної інстанції не розглядає доводи щодо юрисдикційності вказаного спору і не наділений повноваження вирішувати питання дотримання вимог щодо юрисдикційності спору при перегляді постанови апеляційного суду на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.

Касаційну скаргу також обґрунтовано порушенням судами правил підвідомчості цього спору. Касаційна скарга не містить доводів про те, який саме суд територіально повинен розглядати справу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи, а також інші особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у 3, 6?8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З аналізу статей 353 та 389 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) вбачається, що процесуальним законодавством передбачено можливість касаційного оскарження лише ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності, після її перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено можливість звернення з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції без будь-яких виключень чи обмежень. Однак Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення питання про юрисдикційність спору не може бути переглянута у касаційному порядку по суті, оскільки вона прийнята усупереч вимогам ЦПК України, адже апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі не з питань порушення правил підсудності справи мала бути повернута заявнику.

Оскільки касаційну скаргу ТОВ "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року подано з підстав недотримання судами правил юрисдикції, а не підсудності, що не передбачено статтями 353 та 389 ЦПК України, тому касаційну скаргу прийнято до провадження суду касаційної інстанції помилково, у зв'язку з чим касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 389, 396, 400, 402, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПР-Фінанс" на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2018 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Майстер Брок", TENDERSON TRADING LIMITED (Тендерсон Трейдінг Лімітед), VENECHI HOLDING LIMITED (Венечі Холдінг Лімітед), Товариства з обмеженою відповідальністю "УПР-Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти", про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів і застосування наслідків недійсності правочинів за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УПР-Фінанс" на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Суддя-доповідач В.С. Князєв О.М. Ситнік Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна Н.П. Лященко

В.В. Британчук О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська І.В. Саприкіна

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

Кібенко О.Р.

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что суд апелляционной инстанции не имел доказательств вручения апеллянту копии определения об оставлении апелляционной жалобы без движения, направленного судом апелляционной инстанции сопроводительным письмом.

При таких обстоятельствах у апелляционного суда не было оснований для признания апелляционной жалобы не поданной. Невыполнение лицом, подавшим апелляционную жалобу, ее недостатков, видится лишь в случае, когда такое лицо знакомо с существованием недостатков и сроком, в течение которого должно их устранить. Истечение срока, предоставленного судом на устранение недостатков апелляционной жалобы в случае неосведомленности лица, подавшего апелляционную жалобу, не является основанием для признания такой апелляционной жалобы не поданной.

[babaika]

...однако очень полезное постановление...

[Николай Михайлович]

ООО, а мне написали, что это моя проблема -не получения Определения. Также указали, что должны смотреть реестр судрешений, притом, что я указывал решение всу, где было указано, что участники не обязаны искать решение в реестре. Как теперь восстановить срок с учетом годичного ограничения, который уже прошёл. Это решение и в правду хорошее