Постановление БП-ВС об административной юрисдикции споров в сведенном исполнительном производстве

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа N 5028/16/2/2012

Провадження N 12-192гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л.І.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Яновської О.Г.

розглянула касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", стягувач, скаржник) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року (судді Чорна Л.В., - головуючий, Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.) та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року (суддя Сидоренко А.С.) у справі N 5028/16/2/2012 за скаргою ПАТ НАК "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ленька А.М. (далі - УДВС) у справі N 5028/16/2/2012 Господарського суду Чернігівської області за позовом заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі: Міністерства палива та енергетики України (далі - Міністерство), ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (далі - ПАТ "Чернігівгаз") до Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (далі - відповідач, боржник) про стягнення 4906261,27 грн.

1. Короткий зміст вимог скарги на дії державного виконавця

1.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22 березня 2012 року у справі N 5028/16/2/2012, позов задоволено частково; стягнуто з боржника на користь ПАТ "Чернігівгаз" 4867474,09 грн основного боргу, 21972,10 грн інфляційних та 25815,08 грн - 3 % річних; в частині стягнення 14304427,2 грн провадження у справі припинено; в решті позову відмовлено; стягнуто на користь державного бюджету суму судового збору.

1.2. На виконання вказаного рішення Господарський суд Чернігівської області видав наказ від 3 квітня 2012 року у справі N 5028/16/2/2012. 25 квітня 2012 року державний виконавець УДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження N 32349359 з виконання вказаного наказу.

1.3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 8 листопада 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення суду, замінено сторону (стягувача) ПАТ "Чернігівгаз" на його правонаступника - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу N 5028/16/2/2012 від 3 квітня 2012 року.

1.4. Виконавче провадження N 32349359 було приєднано до зведеного виконавчого провадження N 15700088, а 19 лютого 2018 року до скаржника надійшла постанова про зупинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні N 15700088 в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ з виконавчими документами, зокрема, за наказом від 3 квітня 2012 року у справі N 5028/16/2/2012.

1.5. 2 березня 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до господарського суду скаргу на дії органу державної виконавчої служби, в якій просило суд: визнати незаконними дії головного державного виконавця УДВС щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження N 15700088 в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів, річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) на користь стягувача за наказом Господарського суду Чернігівської області N 5028/16/2/2012 від 3 квітня 2012 року; зобов'язати начальника відділу, якому підпорядкований головний державний виконавець УДВС скасувати винесену 15 лютого 2018 року постанову в межах зведеного виконавчого провадження N 15700088 у вказаній частині.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця УДВС залишено без розгляду.

2.2. Обґрунтовуючи прийняту ухвалу, господарський суд вказав на порушення скаржником встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) десятиденного строку на оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, враховуючи також відсутність заяви про поновлення такого строку.

2.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками господарського суду щодо пропуску скаржником строку, встановленого для подання скарги на дії державного виконавця, вказавши при цьому, що у разі суперечності щодо застосування норм, які мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає та з них, яка прийнята пізніше, та відхиливши доводи апеляційної скарги щодо застосування у спірних правовідносинах Закону України "Про виконавче провадження" як спеціального.

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

3.1. У травні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року та на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року у справі N 5028/16/2/2012, в якій просив вказану судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.2. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме щодо застосування норм ГПК України. Скаржник вказав, що суди неправильно визначили форму правової колізії щодо строків оскарження дій державного виконавця, передбачених частиною першою статті 341 ГПК України (десятиденний строк) та частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (десять робочих днів), як спеціальної норми закону, та як наслідок, неправильно визначили принцип врегулювання такої колізії.

4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 липня 2018 року справу N 5028/16/2/2012 разом з касаційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог частини п'ятої статті 302 ГПК України.

4.2. Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що дана справа містить виключну правову проблему, яка полягає у колізії законодавчих актів однакової юридичної сили, а саме у різному визначенні строків для подання скарги на дії державного виконавця. Так, суд вказав, що підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право, натомість положеннями частини п'ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено строк для оскарження рішення та дій державного виконавця у 10 робочих днів.

4.3. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2018 року прийнято до розгляду справу N 5028/16/2/2012 з касаційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

5. Позиція учасників справи

5.1. Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури у поясненнях до касаційної скарги погодився з її доводами, просив суд касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані постанову та ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5.2. Сторони не скористались процесуальним правом надання відзиву на касаційну скаргу.

6. Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства

6.1. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

6.2. За змістом частини першої статті 115 ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

6.3. За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

6.4. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС врегульовано частиною першою статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження", за змістом якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

6.5. Стаття 1 ГПК України (тут і надалі - у чинній редакції) встановлює, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

6.6. Розділ VI ГПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" регулює питання реалізації сторонами виконавчого провадження права на звернення до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу відповідно).

6.7. Таким чином, право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України, та діями відповідної посадової особи під час примусового виконання цього рішення.

6.8. Однак згідно із приписами статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

6.9. Отже, при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких указані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження вимагається наявність підстав для завершення виконавчого провадження, а таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову.

6.10. У зведеному виконавчому провадженні виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

6.11. Водночас Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

6.12. Хоча порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження окремо не визначено, однак стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

6.13. Згідно з положеннями частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

6.14. У частині п'ятій цієї ж статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

6.15. Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

6.16. Оскільки чинне законодавство не регулює іншим чином порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то у такому випадку застосовується частина перша статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

6.17. Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

6.18. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі N 660/612/16-ц (провадження N 14-19гс18) від 6 червня 2018 року у справі N 921/16/14-г/15 (провадження N 12-93гс18), від 12 вересня 2018 року справа N 906/530/17 (провадження N 12-213гс18).

6.19. Оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило скасувати постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження N 15700088 та визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька А.М. щодо зупинення вчинення виконавчих дій у межах цього ж зведеного виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність залишення без розгляду скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі частини другої статті 118 ГПК України внаслідок пропуску встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України десятиденного строку для її подання.

6.20. Суд першої інстанції не врахував положення пункту 1 частини першої та частини шостої статті 175 ГПК України, якими передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

6.21. Апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи, та, приймаючи оскаржувану постанову, допущені місцевим господарським судом порушення не усунув.

6.22. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм процесуального права і дійшли помилкового висновку про те, що скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька А.М., яка не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства, підлягає залишенню без розгляду внаслідок пропуску строку на її подання.

6.23. Оскарження відповідного рішення та дій державного виконавця органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

6.24. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що подана скаржником скарга на дії органу державної виконавчої служби не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Розділом VI ГПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", відповідно положення статті 341 ГПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

7.1. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

7.2. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

7.3. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування прийнятих у справі судових рішень, та направлення справи до Господарського суду Чернігівської області для вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ленька А.М. у справі N 5028/16/2/2012 зі стадії відкриття провадження.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2018 року та у справі N 5028/16/2/2012 скасувати.

Справу передати до Господарського суду Чернігівської області для продовження вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зі стадії відкриття провадження в ній.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.І. Рогач Судді: Н.О. Антонюк С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко В.В. Британчук Н.П. Лященко Д.А. Гудима О.Б. Прокопенко В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что обжалования решений, действий или бездействия государственного исполнителя или другого должностного лица органа государственной исполнительной службы или частного исполнителя при исполнении сводного исполнительного производства, в котором объединены исполнения судебных решений, принятых судами по правилам различных юрисдикций, подлежит рассмотрению по правилам административного судопроизводства.