Постановление ВС-КУС об отмене приговора по ДТП и новом рассмотрении в связи с ненадлежащим исследованием и неправильным рассмотрением гражданского иска

[ANTIRAID]

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 752/11123/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/455/2019

Провадження № 51 - 1946 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Ємця І.І.,

захисників засудженого ОСОБА_1 . адвокатів Пушка С.В., Черненка П.С. та Кравця Р.Ю.,

законного представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010003856 від 20 квітня 2018 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ _1 , уродженця с. Іванковичі Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р.Ю. на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_2 17 021 гривню 27 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 60 000 моральної шкоди; на користь держави 1974 гривні 70 копійок та 1796 гривень 90 копійок за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 19 квітня 2018 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21104» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався у світлий час доби по третій лівій смузі проїзної частини по вул. Васильківській зі сторони пров. Коломийського у напрямку вул. Маричанська у м. Києві зі швидкістю 50 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля будинку № 19/15 по вул. Васильківській у м. Києві, який позначений дорожньою розміткою 1.14.3 та дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3.б), 18.1, 18.4 ПДР, проявив неуважність та неправильно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не зменшив швидкість свого руху, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не врахував, що у третій смузі зустрічного руху перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився транспортний засіб, надаючи перевагу пішоходам, та допустив наїзд передньою лівою частиною свого автомобіля на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які перетинали проїзну частину зліва направо відносно руху автомобіля та мали перевагу в русі. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Пушка С.В. - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Кравець Р.Ю., діючи в інтересах засудженого ОСОБА _1 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, захисник вважає, що судом порушено вимоги статей 17, 91, 92 КПК України та як докази визнано обставини, які жодним чином не вказують на порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, у матеріалах кримінального провадження також відсутні документи, у яких встановлено такі порушення та прямий причинно-наслідковий зв`язок з цими порушеннями. Звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні не проведено автотехнічну експертизу. Указує на те, що ОСОБА_1 після виявлення пішоходів, які виходили із-за автобусу, зробив все можливе для зупинки транспортного засобу, застосувавши екстрене гальмування, а потерпілі не дотримались правил дорожнього руху, оскільки не переконались у безпечності свого руху. Зазначає про неправильне вирішення цивільного позову, позовні вимоги були зменшені у відповіді на відзив, моральна шкода необґрунтована належним чином, не пред`явлено вимог до страховика ПРАТ «СК «Арсенал Страхування». Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 404 КПК України та не дослідив повторно документів, які стосуються цивільного позову, оскільки в апеляційній скарзі було зазначено про неповне дослідження матеріалів кримінального провадження. Указує на несправедливість призначеного ОСОБА_1 покарання внаслідок суворості, не враховано всіх даних про особу засудженого, необґрунтовано призначено не штраф, як просила сторона обвинувачення, а більш суворе покарання у виді арешту.

В запереченнях на касаційну скаргу законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказує на безпідставність доводів касаційної скарги, у зв`язку із чим просить залишити її без задоволення.

Заперечень від інших учасників судового провадження на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисники засудженого ОСОБА_1 - адвокати Пушок С.В., Черненко П.С. та Кравець Р.Ю. в судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги, зазначали про обґрунтованість касаційної скарги та просили її задовольнити.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти касаційної скарги захисника і просила залишити її без задоволення.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Кожен , кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи , свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 наполягав на тому, що, побачивши нерегульований пішохідний перехід, він знизив швидкість до 40 км\год, пішоходів не бачив, оскільки йому заважали транспортні засоби, які рухались у зустрічному напрямку в заторі. Побачивши жінку та дитину, які різко вийшли із-за автобусу, він одразу викрутив кермо автомобіля та застосував екстрене гальмування. Сторона захисту неодноразово звертала увагу суду на те, що в кримінальному провадженні не проведено автотехнічну експертизу, а тому відсутні достатні докази винуватості ОСОБА_1

Мотивуючи вирок суд першої інстанції зробив висновок, що у даній дорожній обстановці дії ОСОБА_1 при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу в умовах обмеженої видимості у вигляді зменшення швидкості до 40 км/год, як зазначив сам засуджений, відповідно до вимог пункту 2.3.б) не були достатніми для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху і він порушив вимоги п.п. 18.1, 18.4 ПДР. ?

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, включає три обов`язкові ознаки: діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень; причинний зв`язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і зазначеними наслідками.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно зі ст. 242 ч. 1 КПК України експертизи проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У даному кримінальному провадженні з врахуванням позиції сторони захисту та сторони обвинувачення для з`ясування наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони кримінального правопорушення (всіх трьох елементів), передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, необхідні спеціальні знання з метою встановлення механізму, обставин дорожньо-транспортної пригоди та причинного зв`язку між діянням і наслідками, що настали.

Проте , суд першої інстанції не врахував зазначених вимог кримінального процесуального закону щодо доказування об`єктивної сторони злочину і доводи ОСОБА_1 та його захисників про відсутність в його діях порушень правил дорожнього руху, що спричинили ДТП, та відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, відповідно до вимог закону належним чином не перевірив та не спростував.

Доводи касаційної скарги про неправильне вирішення цивільного також є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 127 ч. 2 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ст. 128 ч. 1 КПК України).

Як видно із матеріалів кримінального провадження, цивільний позов представником малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано у передбаченому ст. 128 КПК України порядку до початку судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву від 24 липня 2018 року захисник Пушок С.В. просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначав, що позивачем не пред`явлено вимогу до ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» - страховика ОСОБА_1.

Разом з тим, судом не вжито заходів щодо з`ясування зазначених обставин з метою прийняття законного і обґрунтованого рішення в частині вирішення цивільного позову.

Відповідно до висновку щодо правозастосування, який мітиться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже , під час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

На такі порушення захисник Пушок С.В. вказував у апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 418, 419 КПК України, розглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника, на зазначені у ній порушення уваги не звернув, не надав мотивованих відповідей на такі доводи апеляційної скарги та дійшов передчасного висновку щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, а тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

Інші доводи касаційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення та справедливості призначеного покарання підлягають перевірці і з`ясуванню при новому розгляді в суді першої інстанції.

За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга захисника Кравця Р.Ю.- задоволенню частково.

При новому розгляді суду необхідно всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному проваджені, з урахуванням версії захисту щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, розглянути справу відповідно до вимог КПК України, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

У зв`язку зі скасуванням судових рішень щодо ОСОБА_1 та враховуючи раніше обраний йому запобіжний захід, колегія суддів вважає за необхідне звільнити його з установи виконання покарань, куди ОСОБА_1 був поміщений для відбування покарання за вказаними рішеннями суду.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р.Ю. - задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук Т.В. Матієк

[ANTIRAID]

Это наше дело. Очень не приятно, что пришлось идти до кассационной инстанции и это еще один пример того, что фильтровать дела кассацией на сегодня нельзя. Наш подзащитный по этому незаконному приговору практически уже отбыл весь срок наказания.

Судья Голосеевского райсуда Бондаренко, на наш взгляд кране предвзято подошла к принятию решения, а судьи апелляции по какой-то причине, имея достаточный опыт, не захотели обращать на это внимание.

В материалах дела отсутствует экспертиза, не установлена скорость транспортного средства и все обстоятельства дела, включая причинную связь между ДТП и полученными повреждениями. Суд не дал оценки на возражения защиты относительно обстоятельств ДТП. Кроме того суд первой и апелляционной инстанции проигнорировали наличие страхового полиса и ущерб взыскали с водителя, а не со страховой. 

[babaika]

20 минут назад, ANTIRAID сказал:

В материалах дела отсутствует экспертиза, не установлена скорость транспортного средства и все обстоятельства дела, включая причинную связь между ДТП и полученными повреждениями.

Рассматриваем дело с аналогичным отсутствием указанного выше.

Своевременное и полезное постановление.

[ivakh]

Постановление хорошее и правильное, хорошо расписано. Честно говоря вообще даже не понимаю как без автотехники рассматривалось дело и кто-то был признан виновным. Что касается комментария по поводу фильтра - то только "за", с учётом правопременительной (зачастую коррупционной и ненадлежащей) практики рассмотрения дел судами 1-2 инстанций - все фильтры нужно срочно отменять. Но как это согласовывается с позицией авторов сайта, дескать "ура-ура, ВС разогнали",  ведь очередная реформа ВС, значительное сокращение штата судей ВС вряд-ли приведёт к отмене фильтров (скорее кассационное рассмотрение вообще станет мечтой),  за качество и сроки кассационного рассмотрения вообще молчу?...