Постановление БП-ВС о невозможности отдельно от решения суда оспорить действия связанные с автоматическим распределением дела


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 640/21170/18

Провадження № 11-605апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді -доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року (суддя Добрівська Н. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (судді Ганечко О. М., Федотов І. В., Коротких А. Ю.) у справі № 640/21170/18 за позовом ПАТ «Укрнафта» до заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Пляс Наталії Петрівни (далі - керівник секретаріату), начальника відділу забезпечення діяльності Голови та заступника Голови суду секретаріату Касаційного господарського суду Воляновської Тетяни Василівни (далі - начальник відділу) про визнання протиправними й скасування розпоряджень та

ВСТАНОВИЛА :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2018 року ПАТ «Укрнафта» звернулося до суду з позовом до відповідачів, у якому просило визнати протиправними та скасувати розпорядження керівника секретаріату від 04 червня 2018 року № 1116, 10 серпня 2018 року № 1943 та начальника відділу від 06 липня 2018 року № 1385 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.

2. На обґрунтування позову ПАТ «Укрнафта» зазначило, що неодноразові зміни у складі суду у справі № 910/15151/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) до ПАТ «Укрнафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлас» (далі - ТОВ «Котлас») про визнання правочинів недійсними одноосібно ініційовані відповідачами перешкодили об`єктивному розгляду вказаної справи законним складом суду (судом, встановленим законом) протягом розумних строків.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 28 грудня 2018 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

5. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач оскаржує до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які пов`язані з реалізацією публічно-владних управлінських функцій, а рішення, які прийняті в рамках процесуального законодавства і не можуть бути віднесені за своїм змістом до актів індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «Укрнафта» подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що суди неповністю з`ясували обставини справи,порушили норми матеріального та процесуального права. Зокрема, одним із доводів щодо скасування судових рішень вказує на неправильне застосування судами норм, які визначають предметну юрисдикцію цього спору, внаслідок чого суди дійшли висновку про неналежність спору до адміністративної юрисдикції, чим фактично унеможливили захист порушених прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб.

7. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу начальник відділу вказав, що вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

Рух касаційної скарги

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 25 червня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

11. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

12. Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає з положень Конституції України.

13. Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

14. Згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

15. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

16. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС Україниадміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

18. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

19. Згідно із частиною першою статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

22. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

23. Для вирішення питання щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу слід з`ясувати наявність у відповідачів повноважень на здійснення публічно-владних управлінських функцій та характер діянь, які суд має ревізувати згідно з вимогами позивача. При цьому Велика Палата Верховного Суду зважає на таке.

24. Як установлено матеріалами справи, на розгляді в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду перебувала справа № 910/15151/17 за позовом НАБУ до ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Котлас» про визнання правочинів недійсними.

25. 04 червня 2018 року керівник секретаріату у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. видав розпорядження № 1116 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», яким відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), призначив повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15151/17.

26. Розпорядженням начальника відділу від 06 липня 2018 року № 1385 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» у зв`язку з відпусткою судді Мамалуя О. О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15151/17.

27. 10 серпня 2018 року керівник секретаріату у зв`язку з відпусткою судді Баранця О. М. видав розпорядження № 1943 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», яким відповідно до приписів Положення призначив повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15151/17.

28. На переконання позивача,зазначені розпорядження можуть бути оскаржені ним до суду в порядку адміністративного судочинства.

29. Згідно із частинами першою, третьою та п`ятою статті 155 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.

Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

30. Відповідно до частин першої, другої та одинадцятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

31. Відповідно до частин першої, дев`ятої та чотирнадцятої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

32. Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, -за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

33. Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17), встановлений порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, що забезпечує, зокрема, об`єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями.

34. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що коли з позовом про зобов`язання розподілити позовну заяву в автоматизованій системі документообігу суду звертається особа, чий позов не було розподілено у встановленому законом порядку, цей спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц).

35. Натомість дії учасника справи у разі його незгоди з порядком розподілу справ відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду випливають із процесуального закону, який не передбачає у таких випадках можливості подання цим учасником справи позову до працівників апарату відповідного суду.

36. Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду (працівників апарату суду), відповідно ухваленого або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом.

37. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.

38. Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаних вимог ПАТ «Укрнафта» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

39. Ураховуючи викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства, а тому правильно відмовив у відкритті провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС Українисуд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

41. Згідно із частиною першою статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Оскільки оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді : Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж . М. Єленіна В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв

Джерело: ЄДРСР 85238837

Link to comment
Share on other sites

В этом деле интересно, сколько Укрнафта заплатила адвокатам за этот не нужный и бесполезный иск, и не составляет ли это еще один состав преступления.

Большая палата указала, что отсутствие правовой регламентации возможности обжаловать решения, действия и бездействие суда (работников аппарата суда), согласно принятого или совершенных после получения искового заявления и определения состава суда для его рассмотрения иначе, чем в порядке апелляционного и кассационного пересмотра, является легитимным ограничением, призванным обеспечить правовую определенность в правоотношениях участников дела между собой и с судом.

Такое ограничение не вредит сути права на доступ к суду и является пропорциональным определенной цели, поскольку она достигается обеспечением в законе порядка обжалования решений, действий и бездействия суда, согласно принятых или совершенных после получения искового заявления и определения состава суда для его рассмотрения.

Таким образом, в этом деле понятие «спор, который не подлежит рассмотрению в порядке административного судопроизводства» по указанным требованиям ПАО «Укрнафта» следует толковать как понятие, касающееся тех споров, которые не подлежат рассмотрению в порядке административного судопроизводства, и тех, которые вообще не подлежат судебному разбирательству. Поэтому указанные выше требования не могут быть решены в судах ни юрисдикции.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...