Постановление БП-ВС об административной юрисдикции спора о взыскании НКРЭКУ с облэнерго взносов на регулирование по осуществлению хозяйственной деятельности по распределению и поставке электрической энергии


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 0840/3643/18
Провадження № 11-907апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 0840/3643/18 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення внесків

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (у складі колегії суддів Шлай А. В., Кругового О. О., Прокопчук Т. С.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У вересні 2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго»), у якому просила стягнути з відповідача 380 960 грн у дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг) відповідно до статті 13 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП.

При цьому ПАТ «Запоріжжяобленерго» було не в повному обсязі сплачено внески на регулювання з провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії за ІІ квартал 2018 року.

3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2018 року відмовив НКРЕКП у задоволенні позовних вимог.

4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 квітня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.

5. Не погодившись із таким судовим рішенням, ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року і закрити провадження у справі.

6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

7. 02 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що відповідач оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини

10. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання пункту 10 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року № 491, управління фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності сформувало зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року.

11. Відповідного до цього звіту ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 255 473 грн, отже, сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року становить 51 095 грн.

12. Крім того, відповідно до зведеного звіту про сплату внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал складає 1 552 275 590 грн, отже, сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року з цього виду діяльності, складає 310 455 грн.

13. У зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі внесків на регулювання з провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії за ІІ квартал 2018 року (з урахуванням часткової сплати внеску в сумі 560 грн не сплаченими залишається 360 960 грн) позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, а судом не встановлено повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону № 1540-VIII.

15. На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції з посиланням на статтю 46 КАС України зазначив, що громадяни, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

16. Однак, на думку суду першої інстанції, позивачем не доведено визначених у законах України його повноважень на звернення з такими позовами до адміністративного суду.

17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем як суб`єктом владних повноважень не доведено повноважень на звернення до адміністративного суду із цим позовом, оскільки таке звернення ґрунтується на вимогах Закону № 1540-VIII та пункту 5 частини першої статті 19 КАС України.

18. Водночас оскільки ПАТ «Запоріжжяобленерго» було не в повному обсязі сплачено внески на регулювання, які передбачені статтею 13 Закону № 1540-VIII, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України заборгованості зі сплати внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у сумі 380 960 грн.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що позовна заява НКРЕКП про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» подана з порушенням правил предметної юрисдикції, а тому адміністративна справа № 0840/3643/18 підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

20. Скаржник зауважує, що згідно зі статтею 46 КАС України право НКРЕКП на звернення з позовом про стягнення в дохід Державного бюджету України внесків на регулювання відповідно до статті 13 Закону № 1540-VIII саме до суду адміністративної юрисдикції повинне прямо передбачатися в законі.

21. Однак, на думку скаржника, позивач нормативно та документально не обґрунтував та не довів свого права, визначеного (передбаченого) законами України, на звернення з указаним позовом до адміністративного суду.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

22. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

23. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

24. Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

25. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

26. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

27. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

28. За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження, а також на справи за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

29. Водночас слід звернути увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового не лише за наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи його посадової особи, а й за умови здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

30. Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом з указівкою на предмет звернення.

31. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон № 1540-VIII.

32. Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

33. Згідно зі статтею 11 Закону № 1540-VIII фінансування НКРЕКП, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності НКРЕКП, його центрального апарату і територіальних органів.

34. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1540-VIII платниками внесків на регулювання є суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

35. Частиною четвертою статті 13 Закону № 1540-VIII установлено, що внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування НКРЕКП.

36. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII НКРЕКП має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.

37. Аналіз наведених норм свідчить про те, що НКРЕКП проводить державний контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг і для захисту своїх прав та законних інтересів має право звертатися до суду.

38. Так, позивачем у цій справі є НКРЕКП як суб`єкт владних повноважень (у розумінні положень КАС України), правовий статус якого визначено Законом № 1540-VIII, згідно з яким йому надано право звертатися до суду з відповідним позовом. При цьому здійснення НКРЕКП своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою - ПАТ «Запоріжжяобленерго», які мають публічно-правовий характер.

39. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про поширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку адміністративного судочинства.

40. Стосовно висновку суду апеляційної інстанції по суті позовних вимог Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.

41. Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону № 1540-VIII базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду НКРЕКП щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

42. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1403 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на ІІ квартал 2018 року» визначено ставку внеску на регулювання на ІІ квартал 2018 року у розмірі 0,020 відсотка.

43. Відповідного до зведеного звіту про сплату внеску на регулювання за ІІ квартал 2018 року, сформованого управлінням фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності, чистий дохід ПАТ «Запоріжжяобленерго» від діяльності з розподілу та постачання електричної енергії за звітний квартал складає 255 473 грн та 1 552 275 590 грн відповідно. Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІ квартал 2018 року, становить 310 455 грн.

44. Згідно з розрахунком позивача за ПАТ «Запоріжжяобленерго» рахується заборгованість зі сплати внеску на регулювання на ІІ квартал 2018 року у розмірі 360 960 грн.

45. При цьому наявність такої заборгованості та її розмір відповідачем не заперечується.

46. Отже, встановивши, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» було не в повному обсязі сплачено внески на регулювання, які передбачені статтею 13 Закону № 1540-VIII, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України такої заборгованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

48. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

49. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

50. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков О. Г. Яновська

В. С. Князєв

Джерело: ЄДРСР 85582474

Link to comment
Share on other sites

Большая палата указала, что НКРЭКУ проводит государственный контроль за деятельностью субъектов хозяйствования в сферах энергетики и коммунальных услуг и для защиты своих прав и законных интересов вправе обращаться в суд. Истцом в этом деле НКРЭКУ выступает как субъект властных полномочий (в понимании положений КАС Украины), правовой статус которого определен Законом № 1540-VIII, согласно которому ему предоставлено право обращаться в суд с соответствующим иском. При этом осуществление НКРЭКУ своих полномочий (властных управленческих функций) обусловливает возникновение правоотношений с подконтрольным учреждением - ОАО «Запорожьеоблэнерго», которые имеют публично-правовой характер.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...