Решение Хозяйственного суда Донецкой области о признании недействительными договора ипотеки и исполнительной надписи в пользу Укрсиббанка


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 10/26пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ
іменем України

22.02.11 р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33294487

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків, ЄДРПОУ 09807750

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ, ЄДРПОУ 14349442

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1, м.Харків

про визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2008р. та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Любченко М.О.

Представники:
від позивача: Скубченко І.О. – по дов.
від відповідача: ОСОБА_2 – нач.від.
Від третьої особи 1: Кулініч В.В. – нач.від
Від третьої особи 2: ОСОБА_2 – по дов.
В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків про:

- визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків;

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення спірного договору іпотеки від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” особою, яка згідно із статутом не мала відповідних повноважень на здійснення таких дій. Крім того, за твердженням позивача, під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 було порушено вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач у відзиві №33-32/401 від 14.01.2011р. проти позовних вимог надав заперечення, посилаючись на наявність протоколу №8 від 21.07.2008р. загальних зборів учасників позивача, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” уповноважено на підписання спірного договору. Обґрунтовуючи заперечення в частині позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідач вказує на відсутність порушень вимог діючого законодавства під час його вчинення.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2011р. до участі у розгляді справи у якості третіх осіб 1, 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено відповідно Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”, м.Київ та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмилу Миколаївну, м.Харків.

Третя особа 1 у поясненнях №09.2-11-б.б/940 від 15.02.2011р. зазначила про наявність у статуті позивача розбіжностей щодо розмежування повноважень вищого та виконавчого органу товариства.

Третя особа 2 у поясненнях №21/01-16 від 03.02.2011р. повідомила суд про ті обставини, що спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору іпотеки та документів, які підтверджують заборгованість третьої особи 1, а саме: заяви №21-32/20541 від 18.12.2009р., розрахунку заборгованості станом на 15.12.2009р., копії кредитного договору №1 від 23.07.2008р. Крім того, третьою особою 2 зазначено про надання відповідачем у якості доказів направлення позивачу та третій особі 1 вимог про усунення порушень умов укладених договорів листів №21-32/12363 від 19.09.2009р. та №21-32/17951 від 27.11.2009р.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третіх осіб, суд вважає позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статетю 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи, 23.07.2008р. між відповідачем (банк) та третьою особою 1 (позичальник) був укладений кредитний договір №1, відповідно до змісту п.1 якого банк зобов’язався надавати позичальнику, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 20000000,00 доларів США в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

За приписом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом ст.575 Цивільного кодексу України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою.

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

В забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк” усіх своїх грошових зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., 23.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки нерухомого майна. Від імені позивача вказаний договір був підписаний директором Кочурою Олександром Григоровичем.

Згідно із п.1.1 договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - нежилий будинок (літера А-1) загальною площею 10150,30 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” на праві власності та знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4. Предмет договору іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31.10.2006р. за реєстраційним номером 1044, державну реєстрацію якого здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31.10.2006р., зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 09.11.2006р.

За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку згідно із ст.1 Закону України “Про господарські товариства” визнаються господарськими товариствами.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ст.143 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 21.07.2008р. було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” (номер запису 10681050006002). Саме вказана редакція статуту позивача була чинною на момент укладення спірного договору.

Згідно із ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.58 Закону України „Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом (ст.62 Закону України „Про господарські товариства”).

Розділом 8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Пунктом 8.3 статуту також визначено повноваження вищого органу товариства, зокрема, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна, автотранспорту, що належить товариству, а також укладення будь-яких договорів (угод) на суму, що перевищує один мільйон гривень або еквівалент зазначеної суми в іноземних валютах (п.8.3.12 статуту).

При цьому, п.8.4 статуту позивача визначено, що питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

За змістом п.8.6 статуту стосовно питань, які віднесені до компетенції загальних зборів учасників товариства простою більшістю від числа присутніх учасників приймається рішення.


Розділом 9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” передбачено склад, порядок утворення та повноваження виконавчого органу товариства.

Відповідно до п.9.1 статуту виконавчий орган товариства складається з однієї особи та має назву директор. Директор здійснює керівництво і управління поточною господарсько-фінансовою та іншою діяльністю товариства, організує виконання рішень загальних зборів учасників товариства.

Директор діє від імені товариства в межах, передбачених цим статутом та чинним законодавством. Директор вправі вирішувати всі питання, що стосуються діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (п.9.5, п.9.6 статуту позивача).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладені положення статуту позивача, прийняття рішення щодо відчуження та застави нерухомого майна є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, внаслідок чого обов’язковою передумовою підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” спірного договору іпотеки нерухомого майна була наявність відповідного рішення вищого органу товариства.


Відповідачем на підтвердження повноважень директора Кочури Олександра Григоровича на укладання від імені позивача договору іпотеки від 23.07.2008р. до матеріалів справи наданий протокол №8 від 21.07.2008р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили

За висновками суду, вказаний протокол не є належним доказом прийняття загальними зборами учасників позивача рішення стосовно передання в іпотеку Публічному акціонерному товариству „УкрСиббанк” нерухомого майна - нежилого будинку (літера А-1) загальною площею 10150,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4, в забезпечення виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 21.07.2008р. протоколом №8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” було прийняте рішення про укладення між ТОВ „Сан Ремо” та АКІБ „УкрСиббанк” договору іпотеки нежилої будівлі, що розташована за адресою: 01010 м.Київ, вул.Суворова, 4, загальною площею 10150,3 кв.м, яка належить ТОВ „Сан Ремо” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.10.2006р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1044, для забезпечення виконання зобов’язань ВАТ „Родовід банк” за кредитним договором, укладеним між АКІБ „Укрсиббанк” ВАТ „Родовід банк” в межах загальної суми 30000000,00 доларів США.

При цьому, за змістом вказаного протоколу, укладання вищевказаного договору іпотеки від імені ТОВ „Сан Ремо” доручено здійснити директору ТОВ „Сан Ремо” Кочурі О.Г., для чого йому надані повноваження на укладання та підписання від імені ТОВ „Сан Ремо” договору іпотеки на будь-яких умовах та на його розсуд.

Тобто, виходячи зі змісту вказаного протоколу, директор Кочура О.Г. був уповноважений на укладання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” договору іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань третьої особи 1 за вже укладеним (на момент прийняття вищим органом товариства вказаного рішення) кредитним договором. Крім того, у протоколі визначений ліміт укладеного кредитного договору - 30000000,00 доларів США.

Проте, як встановлено судом, кредитний договір, виконання зобов’язань за яким забезпечувалося спірним договором іпотеки був укладений 23.07.2008р., тобто, через два дні після підписання протоколу №8 від 21.07.2008р.


Наразі, як вказано у п.1 кредитного договору №1 від 23.07.2008р., ліміт кредитної лінії за зазначеним договором дорівнює 20000000,00 доларів США.

Одночасно, у матеріалах справи міститься кредитний договір №1, укладений між відповідачем та третьою особою 1 до прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про передання в іпотеку нерухомого майна, оформленого протоколом №8 від 21.07.2008р., а саме 07.03.2007р.

Крім того, за змістом надано до матеріалів справи листа б/н від 27.02.2008р. Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” до Відкритого акціонерного товариства „Інвестбудсервіс” , третьою особою 1 повідомлено єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” про проведення (на момент підписання листа) переговорів з відповідачем з питання збільшення кредитної лінії за кредитним договором №1 від 07.03.2007р. до 30000000,00 доларів США та зміни інших умов кредитування, що в свою чергу, потребує переукладання договору іпотеки нерухомого майна від 07.03.2007р., підписаного між позивачем та відповідачем.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги зміст протоколу №8 від 21.07.2008р. з урахуванням положень кредитного договору №1 від 07.03.2007р. та листа б/н від 27.02.2008р., суд дійшов висновку, що протокол №8 від 21.07.2008р. загальних зборів учасників позивача не є належним доказом прийняття вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” рішення про передання в іпотеку нерухомого майна в забезпечення виконання третьою особою 1 своїх зобов’язань за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., а також про надання директору Кочурі О.Г. повноважень на підписання цього договору від імені позивача.

Будь-яких інших обставин або фактів, які б свідчили про прийняття загальними зборами учасників товариства рішення, передбаченого п.8.3.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що у директора Кочури О.Г. були відсутні повноваження на укладання договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”.


Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.ч.1-3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На підставі викладеного, виходячи з того, що договір іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. був укладений від імені позивача особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій вищим органом товариства, до компетенції якого відноситься вирішення питання про передання в іпотеку нерухомого майна юридичної особи, тобто, з порушенням норм закону, позов про визнання цього договору недійсним підлягає задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1, правомірними з огляду на наступне:

Як свідчать матеріали справи, 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежилий будинок (літера А-1), загальною площею 10150,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”. Зазначений нежилий будинок на підставі договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р. переданий в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк” в забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства „Родовід банк” згідно кредитного договору №1 від 23.07.2008р., укладеного з Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, строк платежу за яким настав 22.07.2009р.

За змістом вказаного виконавчого напису, у зв’язку з невиконанням Відкритим акціонерним товариством „Родовід банк” умов наведеного кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлений тим же кредитним договором термін та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” зобов’язань за вищевказаним іпотечним договором за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилого будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. та штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн.

Тобто, відповідно до вказаного виконавчого напису підставою його вчинення визначено, в тому числі, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” своїх обов’язків за договором іпотеки від 23.07.2008р., внаслідок чого запропоновано звернути стягнення на передане в іпотеку майно, а саме нежилий будинок, розташований по вул.Суворова, буд.4 у м.Києві.

Проте, за висновками суду, викладеними вище, договір іпотеки від 23.07.2008р. є недійсним з огляду на підписання його неуповноваженою особою.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо недійсності договору іпотеки нерухомого майна від 23.07.2008р., останній є таким з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, з огляду на що вчинення нотаріусом виконавчого напису та здійснення дій по його виконанню є неправомірним.


Відповідно до ст.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 від 03.03.2004р. Міністерства юстиції України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Тобто, передумовою вчинення виконавчого напису діюче законодавство визначає здійснення іпотекодержателем активних дій, направлених на звернення стягнення на передане в іпотеку майно на підставі виконавчого напису, у вигляді подання нотаріусу відповідної заяви.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №40/332пд за позовом Публічного акціонерного товариства “Інвестбудсервіс” до Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан Ремо” про визнання договору іпотеки (нерухомого майна) б/н від 23.07.2008р., укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сан Ремо”, недійсним, визнання відсутнім у Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” права на звернення стягнення на предмет іпотеки за недійсним договором іпотеки від 23.07.2008р. і заборону останньому вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом вчинення виконавчого напису, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, будь-яких угод про задоволення вимог іпотекодержателя тощо та заборону Товариству з обмеженою відповідальністю “Сан Ремо” виконувати договір іпотеки від 23.07.2008р.

В процесі судового розгляду вказаної справи, ухвалою від 03.12.2009р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно –нежилий будинок (літера А) загальною площею 10150,30 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Сан Ремо” на праві власності і знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Суворова, буд.4, на підставі договору іпотеки б/н від 23.07.2008р., укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сан Ремо” на забезпечення усіх грошових зобов’язань АТ “РОДОВІД БАНК” перед Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” за кредитним договором №1 від 23.07.2008р.

Згідно із ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 85 Господарського процесуального кодексу України встановлено спеціальний порядок набрання законної сили рішенням господарського суду. Одночасно, діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено спеціального порядку та строків набрання чинності ухвалою суду, внаслідок чого ухвали господарського суду набирають законної сили в день їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Донецької області від 03.12.2009р. набрала законної сили 03.12.2009р. Будь-яких доказів, які б свідчили про скасування зазначеного процесуального документу в апеляційному чи касаційному порядку, до матеріалів справи не надано. Наразі, за висновками суду, відповідач був обізнаний щодо існування зазначеного процесуального документу, оскільки останній є учасником судового процесу по справі №40/332пд. Крім того, згідно із наявним у матеріалах справи листом від 30.10.2009р. копія ухвали від 03.12.2009р. була відправлена Публічним акціонерним товариством „Інвестбудсервіс” на адресу Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, про що свідчить копія поштової квитанції №4636 від 02.11.2009р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №08492515.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов’язковість судових рішень.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За змістом ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства України та зміст ухвали господарського суду Донецької області по справі №40/332пд, з 03.12.2009р. Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” було заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно – нежилий будинок (літера А) загальною площею 10150,30 кв.м, що розташований по вул.Суворова, 4 у м.Києві.

Проте, як вказувалося вище, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р., внаслідок чого 16.01.2010р. було вчинено спірний виконавчий напис.

З огляду на положення ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, дії Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” щодо звернення до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, в період дії вжитих ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2009р. по справі №40/332пд заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 23.07.2008р., є неправомірними та такими, що суперечать принципу обов’язковості судових рішень.

Відповідно до ст.33 Закону України „Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ст.87 Закону України „Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою №1172 від 29.06.1999р. Кабінету Міністрів України затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи зі змісту викладених вище положень діючого законодаства, виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом лише у випадку наявності документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, яка виникла на підставі певного зобов'язання.

За поясненнями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 спірний виконавчий напис був вчинений на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору іпотеки, заяви №21-32/20541 від 18.12.2009р., розрахунку заборгованості станом на 15.12.2009р., копії кредитного договору №1 від 23.07.2008р.

Проте, за висновками суду, документи, які були надані Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 за своїм характером та змістом не є документами, які підтверджують безспірність заборгованості Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” перед відповідачем з огляду на таке:

Виходячи зі змісту наведених вище норм діючого законодавства, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору зі сторони боржника стосовно її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Зокрема, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.


У спірному виконавчому написі визначені суми заборгованості та штрафних санкцій, що відображені у розрахунку суми боргу, який надавався банком нотаріусу, та які не підтверджені будь-якими первинними бухгалтерськими документами. За висновками суду, сам розрахунок боргу, складений працівниками Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, не є первинним документом, що фіксує наявність грошового зобов’язання Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, а є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати фактичні та правові підстави для стягнення відповідних сум та відповідно підтверджувати безспірність розміру грошових вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до боржника.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 не було отримано від банку та позичальника первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про суму боргу, яка зафіксована у спірному виконавчому написі, внаслідок чого у нотаріуса були відсутні підстави вважати та фактично встановити, що розмір заборгованості позичальника перед банком, є безспірним.


Крім того, як свідчать матеріали справи, 30.09.2009р. Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” про стягнення заборгованості за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. в сумі 20552611,09 доларів США, з яких 20000000 доларів США борг за кредитом, 319277,77 доларів США сума прострочених процентів, 4722964,11 грн. пеня за порушення термінів повернення кредиту та плати за кредит, 24746,67 грн. за основною сумою кредиту та сумою процентів по кредиту. Ухвалою від 05.10.2009р. було порушено провадження по справі №13/384.

Рішенням від 06.04.2010р. господарського суду м.Києва по вказаній справі позовні вимоги було задоволено частково: стягнено з Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” 20000000,00 доларів США в погашення кредиту, 1727055,55 доларів США в оплату процентів за кредитом.

Постановою від 21.06.2010р. Київського апеляційного господарського суду та постановою від 12.10.2010р. Вищого господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Одночасно, рішенням від 21.12.2009р. по справі №06-5-51/1426-57/306-вх.№9747/4-57 за позовом Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” про визнання недійсним кредитного договору №1 від 23.07.2008р. з моменту укладення, зобов’язання Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” повернути Публічному акціонерному товариству „Родовід Банк” всі сплачені за кредитним договором відсотки за користування коштами, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення у відповідності до ст.85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили з дня прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 22.02.2010р. про залишення вказаного судового акту без змін.

За таких обставин, на момент вчинення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 спірного виконавчого напису в господарських судах України між Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк” та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” розглядалась низка спорів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №1 від 23.07.2008р. та взагалі його відповідності вимогам законодавства, рішення за якими станом на 16.01.2010р. не набрали законної сили, що, за висновками суду, є також підставою стверджувати, що при вчиненні виконавчого напису заборгованість третьої особи 1 перед відповідачем не була безспірною.

Згідно із ст.2 Закону України „Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 мала гарантовану законом можливість дізнатися про те, що стягнення заборгованості за договором №1 від 23.07.2008р., як і дійсність самого кредитного договору, були предметом спору між зазначеними юридичними особами на момент вчинення спірного виконавчого напису.


Відповідно до ст.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 від 03.03.2004р. Міністерства юстиції України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Таким чином, перед вчиненням спірного виконавчого напису нотаріус повинен був пересвідчитись в тому, що відповідні листи отримані повноважними представниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” та Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, що є необхідною передумовою вчинення зазначених нотаріальних дій.


За змістом пояснень №21/01-16 від 03.02.2011р. приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 до вчинення виконавчого напису відповідачем у якості доказів повідомлення позивача та третьої особи 1 про усунення порушень умов укладеного кредитного договору та договору іпотеки нерухомого майна надано листи №21-32/12363 від 19.09.2009р. та №21-32/17951 від 27.11.2009р.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа №21-32/17951 від 27.11.2009р., відповідач звернувся до позивача з вимогою про негайне виконання порушеного зобов’язання та повідомив, що у випадку непогашення у встановлений строк заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” по кредиту у повному обсязі, відповідач відповідно до діючого законодавства буде ініціювати звернення стягнення на майно, що було передано в іпотеку за договором від 23.07.2008р.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, та поясненнями, які надані у судових засіданнях, вказаний лист позивачем отриманий не був.

На підтвердження отримання повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” вказаної вимоги відповідачем надано лист із повідомленням Донецьк спецзв’язку, відповідно до якого поштове відправлення з вказаним листом було надіслано 27.11.2009р. на ім’я позивача за адресою: м.Донецьк, пр.Ілліча, 66 та отримано 30.11.2009р. Дейнеко.

22.02.2011р. до господарського суду надійшов лист №06/02-217 від 18.02.2011р. Державного підприємства спеціального зв’язку „Харківський обласний вузол спеціального зв’язку”, відповідно до якого пакет з описом та повідомленням пр.№3365 був вручений 30.11.2009р. під підпис бухгалтеру Дайнеко.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2011р. позивача було зобов’язано надати пояснення стосовно наявності у Дейнеко повноважень на отримання кореспонденції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, представити журнал реєстрації вхідної кореспонденції за період з 27.11.2009р. по 26.12.2009р.

Відповідно до наданих на виконання вказаного судового рішення до матеріалів справи документів, а саме штатного розпису позивача від 03.08.2009р., затвердженого директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” Кочурою О.Г., відомостей на виплату грошей за листопад, грудень 2009р., працівник з фамілією ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” відсутній.

Крім того, згідно із наданим до матеріалів справи витягом із журналу реєстрації вхідної документації в період з 05.10.2009р. по 24.12.2009р. лист №21-32/17951 від 27.11.2009р. Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо” зареєстрований не був.

За висновками суду лист №06/02-217 від 18.02.2011р. Державного підприємства спеціального зв’язку „Харківський обласний вузол спеціального зв’язку” не є належним доказом отримання повноважним представником позивача листа №21-32/17951 від 27.11.2009р., оскільки його зміст спростовується викладеними вище обставинами. Витяг з реєстру поштових відправлень (а.с.54 т.2 справи) також не прийнятий судом до уваги в якості доказу одержання позивачем вимоги банку, враховуючи що вказаний документ не відповідає вимогам ст.36 Господарського процесуального кодексу України в частині надання доказів в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи інших документів, які б свідчили про отримання спірної вимоги позивачем, суд дійшов висновку, що повноважними представниками позивача лист №21-32/17951 від 27.11.2009р. Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” не був отриманий, внаслідок чого всупереч ст.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 від 03.03.2004р. Міністерства юстиції України, виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.01.2011р. за відсутності належних доказів одержання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень.

За поясненнями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 у якості доказів, що підтверджують повідомлення Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” про усунення порушень за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., прийнято лист №21-32/12363 від 19.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2011р. відповідача було зобов’язано надати докази направлення третій особі 1 письмової вимоги про виконання зазначеного кредитного договору або мотивовані пояснення з цього приводу.

Супровідним листом від 07.02.2011р. на виконання ухвали суду відповідачем надано лист, адресований Публічному акціонерному товариству „Родовід Банк”, за зовсім іншим номером та датою: №21-32/12636 від 19.08.2009р., опис поштового відправлення та лист із повідомленням від 19.08.2009р.

При цьому, будь-яких доказів направлення/одержання Публічним акціонерним товариством „Родовід Банк” листа №21-32/12363 від 19.09.2009р. відповідачем у відповідності до вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів одержання третьою особою 1 та позивачем письмових вимог про усунення порушень за укладеними кредитним договором та договором іпотеки, суд дійшов висновку про вчинення спірного виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1 без дотримання положень ст.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 від 03.03.2004р. Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини щодо звернення Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” з заявою про вчинення виконавчого напису в період дії заходів до забезпечення позову по справі №40/332пд, вчинення спірного виконавчого напису за відсутності документів, які б встановлювали та підтверджували безспірність заборгованості Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” за кредитним договором №1 від 23.07.2008р., з порушенням приписів ст.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також враховуючи висновки суду стосовно недійсності договору іпотеки від 23.07.2008р., суд дійшов висновку, що виконавчий напис на договорі іпотеки від 23.07.2008р., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1, є таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків про:

- визнання недійсним договору іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків;

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір іпотеки від 23.07.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк”, м.Харків.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на договорі іпотеки від 23.07.2008р. про звернення стягнення на предмет іпотеки і задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” у розмірі 21027055,53 доларів США, що станом на 15.12.2009р. за курсом Національного банку України еквівалентно 167808519,36 грн. і штрафні санкції у сумі 13623801,58 грн., що становить загальну суму 181432320,94 грн., який було вчинено 16.01.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1.


Стягнути з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо”, м.Донецьк державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 22.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 28.02.2011р.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13974573

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень красиво развели на счет полномочий директора.

Думаю, что это умышленно было сделано.

Но в данном случае мне не жалко банк, хотя он и как бы пострадал от таких действий фирмачей.

Хотя, справедливости ради, стоить отметить, что есть основания полагать, что это был типичный развод.

Но умысел доказать здесь очень тяжело. :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не хватает одной мааааленькой атомной бомбочки, чтобы решить проблему с г.Донецком и той мразью, что оттуда расползлась по всей стране

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

не хватает одной мааааленькой атомной бомбочки, чтобы решить проблему с г.Донецком и той мразью, что оттуда расползлась по всей стране

Показатель отличной работы юристов и руководства ООО "САН РЕМО", снимаю шляпу. Тупо развести Родовид банк на 20 млнннн. Конечно, думаю, это продуманный развод под банкротство Родовида и введения временной администрации в банке. Уж сильно все красиво получается. И вписали фирму Инвестстройбуд для запрета Укрсимбанка реализации здания. Только не понятно какими фактами оперировало это предприятие для вынесения такого решения и что не мало важно сразу же в момент оглашения вступило в законную силу. Вот и вопрос почему Укрсимбанк не обжаловал данное решение???

А на счет вышестоящей реплики автора по поводу Донецка, я бы на Вашем месте прикусил бы язык по таким высказываниям. Не вижу ничего протизаконного в обсуждаемом решении на данном форуме и если люди добиваются успеха в отстаивании своих интересов, то это плюс им как и всем остальным не зависимо от териториального расположения. Но и не надо забывать, что Донбасский регион (металлургия, шахты и др. промышленность) кормит пол Украины включая дотационные области. Так что, кто сомневается добро пожаловать в Донбасс - каской шахтера обеспечу. :P

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Показатель отличной работы юристов и руководства ООО "САН РЕМО", снимаю шляпу. Тупо развести Родовид банк на 20 млнннн. Конечно, думаю, это продуманный развод под банкротство Родовида и введения временной администрации в банке. Уж сильно все красиво получается. И вписали фирму Инвестстройбуд для запрета Укрсимбанка реализации здания. Только не понятно какими фактами оперировало это предприятие для вынесения такого решения и что не мало важно сразу же в момент оглашения вступило в законную силу. Вот и вопрос почему Укрсимбанк не обжаловал данное решение???

А на счет вышестоящей реплики автора по поводу Донецка, я бы на Вашем месте прикусил бы язык по таким высказываниям. Не вижу ничего протизаконного в обсуждаемом решении на данном форуме и если люди добиваются успеха в отстаивании своих интересов, то это плюс им как и всем остальным не зависимо от териториального расположения. Но и не надо забывать, что Донбасский регион (металлургия, шахты и др. промышленность) кормит пол Украины включая дотационные области. Так что, кто сомневается добро пожаловать в Донбасс - каской шахтера обеспечу. :P

Я не спорю о роли Донбасса, но не нужно его преувеличивать.

Полстраны, он не кормит и не кормил

и Если в ближайшее время собственники (или точнее будет сказать собственник)этого славного края не начнут вкладывать деньги в строительство новых предприятий и усовершенствование существующих, то неизвестно, где он будет

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...