Меня несколько достал Приват

[Лев]

И как это понимать прикажете?..

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93355947

Категорія справи №

159/6433/13-ц

: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.

Надіслано судом: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Оприлюднено: 09.12.2020.

Дата набрання законної сили: 26.11.2020

Номер судового провадження: 22-ц/802/994/20

Справа № 159/6433/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Окостень І. В. Провадження № 22-ц/802/994/20 Категорія: 39   Доповідач: Данилюк  В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Здрилюк О.І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Опейди В.О.,

представника позивача Кузіна Є.В.,

представника відповідача Ніколаєва Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву мотивовано тим, що 11.03.2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов`язання щодо повернення суми кредиту залишається відповідачем не виконаним та станом на 31 серпня 2013 року рахується заборгованість в сумі 22 258,97 гривень. Позивач просить стягнути із відповідача дану заборгованість за кредитним договором та судовий збір у справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 258 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 40 (сорок) копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що суд, розглядаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», повно і всебічно з`ясував усі обставини по справі, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України ).

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року сторони у справі ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір № б/н від 11.03.2010 року.

З розрахунку суми заборгованості за договором № б/н від 11.03.2010 року вбачається, що відповідачем не виконуються зобов`язання з повернення кредиту. Станом на 31 серпня 2013 року заборгованість складає 22 258, 97 гривень, з яких: 13 215, 90 грн. заборгованість за кредитом, 5 967,99 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1538,94- заборгованість по комісії за користування кредитом, 500, 00 грн.штраф (фіксована частина), 1036, 14 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

11 березня 2010 року відповідачем підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої останній видана кредитна картка «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом, що складає 5000 грн., також відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна», у якій зазначена відсоткова ставка за користування кредитом (2,5% на місяць або 30% річних, 2,5% на місць + 12 місяців = 30% річних), а також інші істотні умови, які притаманні кредитному договору, в тому числі розміри комісії та штрафів, які повинен сплатити позичальник у випадку порушення виконання з його боку грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідачем не заперечується факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідки про умови кредитування, отримання і використання кредитних коштів.

Такий висновок виклав Верховний Суд у своїх постановах від 26 вересня 2019 року у справі № 321/1161/16-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84899861) та від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86565484).

Відповідачем не спростований розрахунок заборгованості наданий банком.

З виписки по руху коштів відповідача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 систематично отримувала кошти, а також здійснювала погашення на значні суми, в тому числі 16 серпня 2016 року в сумі 40000 грн, 07 вересня 2010 року 50000 грн, 24 січня 2011 року 10000 грн, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин.

Безпідставним є твердження відповідача про те, щ Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною кредитного договору. Як вбачається із змісту анкети-заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг в банку, відповідач ознайомлена і згідна з Умовами. Частиною 2 статті 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналась, якщо вона позбавлена прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає або обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналась. Сторона яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного слідує, що у разі якщо умови договору про приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Однак, відсутні докази про те, що відповідач зверталась до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про згоду відповідача з усіма умовами цього договору. Відповідачем не було надано будь яких доказів вчинення оспорюваного правочину в іншій формі, ніж та яка подана банком.

Відповідач підписала заяву, згідно якої приєдналась до Умов, в якій виявила бажання отримати кредитні кошти та підтвердила, що ознайомлена і погоджується з Умовами та Тарифами банку. При цьому Умови є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібний.

Договір приєднання, як публічний договір, є узагальненою критерію таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору.

Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Отже, заява позичальника, а також Умови становлять єдиний договір.

Така правова позиція дотримується Верховний Суд у свої постановах 11 вересня 2019 року (справа № 642/5533/15-ц) та від 19 вересня 2019 року (справа № 127/7543/17).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.626-628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Рішення суду є обґрунтованим, підтвердженим наявними у справі доказами щодо обставин, на які посилався позивач та судом правильно застосовані норми права, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного судуВолинської областівід 09грудня 2013року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді :

[Лев]

И откуда только взялись выписка из неизвестного безномерного картсчета и не подписанная рукой ответчицы справка об условиях кредитования, которых не было в материалах первой инстанции? А копии отзыва ответчица до сих пор не получила...

[Лев]

Только что, Лев сказал:

И откуда только взялись выписка из неизвестного безномерного картсчета и не подписанная рукой ответчицы справка об условиях кредитования, которых не было в материалах первой инстанции? А копии отзыва ответчица до сих пор не получила...

 

[Bolt]

11 минут назад, Лев сказал:

И как это понимать прикажете?..

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93355947

Категорія справи №

159/6433/13-ц

: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.

Надіслано судом: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Оприлюднено: 09.12.2020.

Дата набрання законної сили: 26.11.2020

Номер судового провадження: 22-ц/802/994/20

Справа № 159/6433/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Окостень І. В. Провадження № 22-ц/802/994/20 Категорія: 39   Доповідач: Данилюк  В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Здрилюк О.І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Опейди В.О.,

представника позивача Кузіна Є.В.,

представника відповідача Ніколаєва Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву мотивовано тим, що 11.03.2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов`язання щодо повернення суми кредиту залишається відповідачем не виконаним та станом на 31 серпня 2013 року рахується заборгованість в сумі 22 258,97 гривень. Позивач просить стягнути із відповідача дану заборгованість за кредитним договором та судовий збір у справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 258 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 40 (сорок) копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що суд, розглядаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», повно і всебічно з`ясував усі обставини по справі, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України ).

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року сторони у справі ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір № б/н від 11.03.2010 року.

З розрахунку суми заборгованості за договором № б/н від 11.03.2010 року вбачається, що відповідачем не виконуються зобов`язання з повернення кредиту. Станом на 31 серпня 2013 року заборгованість складає 22 258, 97 гривень, з яких: 13 215, 90 грн. заборгованість за кредитом, 5 967,99 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1538,94- заборгованість по комісії за користування кредитом, 500, 00 грн.штраф (фіксована частина), 1036, 14 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

11 березня 2010 року відповідачем підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої останній видана кредитна картка «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом, що складає 5000 грн., також відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна», у якій зазначена відсоткова ставка за користування кредитом (2,5% на місяць або 30% річних, 2,5% на місць + 12 місяців = 30% річних), а також інші істотні умови, які притаманні кредитному договору, в тому числі розміри комісії та штрафів, які повинен сплатити позичальник у випадку порушення виконання з його боку грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідачем не заперечується факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідки про умови кредитування, отримання і використання кредитних коштів.

Такий висновок виклав Верховний Суд у своїх постановах від 26 вересня 2019 року у справі № 321/1161/16-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84899861) та від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86565484).

Відповідачем не спростований розрахунок заборгованості наданий банком.

З виписки по руху коштів відповідача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 систематично отримувала кошти, а також здійснювала погашення на значні суми, в тому числі 16 серпня 2016 року в сумі 40000 грн, 07 вересня 2010 року 50000 грн, 24 січня 2011 року 10000 грн, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин.

Безпідставним є твердження відповідача про те, щ Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною кредитного договору. Як вбачається із змісту анкети-заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг в банку, відповідач ознайомлена і згідна з Умовами. Частиною 2 статті 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналась, якщо вона позбавлена прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає або обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналась. Сторона яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного слідує, що у разі якщо умови договору про приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Однак, відсутні докази про те, що відповідач зверталась до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про згоду відповідача з усіма умовами цього договору. Відповідачем не було надано будь яких доказів вчинення оспорюваного правочину в іншій формі, ніж та яка подана банком.

Відповідач підписала заяву, згідно якої приєдналась до Умов, в якій виявила бажання отримати кредитні кошти та підтвердила, що ознайомлена і погоджується з Умовами та Тарифами банку. При цьому Умови є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібний.

Договір приєднання, як публічний договір, є узагальненою критерію таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору.

Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Отже, заява позичальника, а також Умови становлять єдиний договір.

Така правова позиція дотримується Верховний Суд у свої постановах 11 вересня 2019 року (справа № 642/5533/15-ц) та від 19 вересня 2019 року (справа № 127/7543/17).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.626-628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Рішення суду є обґрунтованим, підтвердженим наявними у справі доказами щодо обставин, на які посилався позивач та судом правильно застосовані норми права, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного судуВолинської областівід 09грудня 2013року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді :

Это Ваше дело...?

[Bolt]

15 минут назад, Лев сказал:

И откуда только взялись выписка из неизвестного безномерного картсчета и не подписанная рукой ответчицы справка об условиях кредитования, которых не было в материалах первой инстанции? А копии отзыва ответчица до сих пор не получила...

А с материалами знакомились... Они часто в последнее время добавляют материалы... В заседании участвовали...

[Bolt]

19 минут назад, Лев сказал:

И как это понимать прикажете?..

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93355947

Как лотерею... И не более... при распределении дела компьютером... Вообще я вижу у некоторых коллегий вообще нет правовой определённости и полная каша в головах из прошлых лет и сплошной нигилизм... 

[Лев]

1 час назад, Bolt сказал:

Это Ваше дело...?

Да, с момента пересмотра заочки

[Лев]

1 час назад, Bolt сказал:

А с материалами знакомились... Они часто в последнее время добавляют материалы... В заседании участвовали...

До апелляции знакомился. Но не получив копии отзыва, не удосужился ознакомиться перед апелляционным заседанием. Не думал, что до такого дойдут. Раньше по таким мелочам никто ничего не вбрасывал...

[Alekc58]

13 часов назад, Лев сказал:

И откуда только взялись выписка из неизвестного безномерного картсчета и не подписанная рукой ответчицы справка об условиях кредитования, которых не было в материалах первой инстанции? А копии отзыва ответчица до сих пор не получила...

Да это что. У меня в апелляции появилась анкета-заява 15-летней давности, оригинал, типа, которая по виду только что вышла из под печати цветного принтера. А мой адвокат стал отговаривать меня направить эту "липу" на экспертизу..  Оказывается он сидит на % банка,договорняках.Мне потом про неговсе рассказли. Но от этого не легче. Сейчас вот воюй с исполнителем.

[centurion]

13 hours ago, Лев said:

И откуда только взялись выписка из неизвестного безномерного картсчета и не подписанная рукой ответчицы справка об условиях кредитования, которых не было в материалах первой инстанции? А копии отзыва ответчица до сих пор не получила...

Если дело старое, то подложили.

Сейчас они выписку и справку прикладывают к искам, но толку от этих бумажек никакого. 

[centurion]

У меня банк так и не ответил на отзыв. 

Судья с упрощённого на общее рассмотрение перевела. Вот интересно с какой целью? 

[centurion]

13 hours ago, Лев said:

И как это понимать прикажете?..

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93355947

Категорія справи №

159/6433/13-ц

: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.

Надіслано судом: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Оприлюднено: 09.12.2020.

Дата набрання законної сили: 26.11.2020

Номер судового провадження: 22-ц/802/994/20

Справа № 159/6433/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Окостень І. В. Провадження № 22-ц/802/994/20 Категорія: 39   Доповідач: Данилюк  В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Здрилюк О.І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Опейди В.О.,

представника позивача Кузіна Є.В.,

представника відповідача Ніколаєва Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву мотивовано тим, що 11.03.2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов`язання щодо повернення суми кредиту залишається відповідачем не виконаним та станом на 31 серпня 2013 року рахується заборгованість в сумі 22 258,97 гривень. Позивач просить стягнути із відповідача дану заборгованість за кредитним договором та судовий збір у справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 258 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 40 (сорок) копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що суд, розглядаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк», повно і всебічно з`ясував усі обставини по справі, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України ).

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року сторони у справі ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір № б/н від 11.03.2010 року.

З розрахунку суми заборгованості за договором № б/н від 11.03.2010 року вбачається, що відповідачем не виконуються зобов`язання з повернення кредиту. Станом на 31 серпня 2013 року заборгованість складає 22 258, 97 гривень, з яких: 13 215, 90 грн. заборгованість за кредитом, 5 967,99 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1538,94- заборгованість по комісії за користування кредитом, 500, 00 грн.штраф (фіксована частина), 1036, 14 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

11 березня 2010 року відповідачем підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої останній видана кредитна картка «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом, що складає 5000 грн., також відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна», у якій зазначена відсоткова ставка за користування кредитом (2,5% на місяць або 30% річних, 2,5% на місць + 12 місяців = 30% річних), а також інші істотні умови, які притаманні кредитному договору, в тому числі розміри комісії та штрафів, які повинен сплатити позичальник у випадку порушення виконання з його боку грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідачем не заперечується факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідки про умови кредитування, отримання і використання кредитних коштів.

Такий висновок виклав Верховний Суд у своїх постановах від 26 вересня 2019 року у справі № 321/1161/16-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84899861) та від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86565484).

Відповідачем не спростований розрахунок заборгованості наданий банком.

З виписки по руху коштів відповідача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 систематично отримувала кошти, а також здійснювала погашення на значні суми, в тому числі 16 серпня 2016 року в сумі 40000 грн, 07 вересня 2010 року 50000 грн, 24 січня 2011 року 10000 грн, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин.

Безпідставним є твердження відповідача про те, щ Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною кредитного договору. Як вбачається із змісту анкети-заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг в банку, відповідач ознайомлена і згідна з Умовами. Частиною 2 статті 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналась, якщо вона позбавлена прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає або обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналась. Сторона яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного слідує, що у разі якщо умови договору про приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Однак, відсутні докази про те, що відповідач зверталась до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про згоду відповідача з усіма умовами цього договору. Відповідачем не було надано будь яких доказів вчинення оспорюваного правочину в іншій формі, ніж та яка подана банком.

Відповідач підписала заяву, згідно якої приєдналась до Умов, в якій виявила бажання отримати кредитні кошти та підтвердила, що ознайомлена і погоджується з Умовами та Тарифами банку. При цьому Умови є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібний.

Договір приєднання, як публічний договір, є узагальненою критерію таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору.

Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Отже, заява позичальника, а також Умови становлять єдиний договір.

Така правова позиція дотримується Верховний Суд у свої постановах 11 вересня 2019 року (справа № 642/5533/15-ц) та від 19 вересня 2019 року (справа № 127/7543/17).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.626-628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Рішення суду є обґрунтованим, підтвердженим наявними у справі доказами щодо обставин, на які посилався позивач та судом правильно застосовані норми права, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного судуВолинської областівід 09грудня 2013року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді :

Так с Заявой изначально были согласны?

И Условия отрицались полностью или что нет доказательств, что именно те Условия и Правила, которые прилагались к иску, были действительны на момент якобы заключения якобы договора? В этом решении не видно, что ответчик был ознакомлен именно с этой редакцией Условий. Есть много Постановлений ВС по этому поводу.

[Bolt]

19 часов назад, Лев сказал:

Да, с момента пересмотра заочки

Н-да, печально... Пробуйте кассацию подать, но обосновать надо очень очень хорошо надобность открытия провадження кассацией...

[Bolt]

19 часов назад, Лев сказал:

До апелляции знакомился. Но не получив копии отзыва, не удосужился ознакомиться перед апелляционным заседанием. Не думал, что до такого дойдут. Раньше по таким мелочам никто ничего не вбрасывал...

А отзыв был и что они там писали... Последнее время часто добавляют материалов... Раньше было реже, но было и даже у меня несколько раз было такое... Поэтому я часто знакомлюсь с материалами... А в заседании как всё было...?

[Bolt]

8 часов назад, Alekc58 сказал:

Да это что. У меня в апелляции появилась анкета-заява 15-летней давности, оригинал, типа, которая по виду только что вышла из под печати цветного принтера. А мой адвокат стал отговаривать меня направить эту "липу" на экспертизу..  Оказывается он сидит на % банка,договорняках.Мне потом про неговсе рассказли. Но от этого не легче. Сейчас вот воюй с исполнителем.

Да у Вас с этим (с адвокатами) просто беда, мы помним... Обычно люди по много лет и по разным делам с одним работают... по себе сужу...)

[Bolt]

7 часов назад, centurion сказал:

У меня банк так и не ответил на отзыв. 

Да они обычно не отвечают уже на отзыв... До этой стадии не доходит...

7 часов назад, centurion сказал:

Судья с упрощённого на общее рассмотрение перевела. Вот интересно с какой целью? 

Да уж интересно... Но это в какой то мере даже лучше...

[Bolt]

7 часов назад, centurion сказал:

Если дело старое, то подложили.

Вопрос только в том как и почему апелляция это приняла на этой стадии рассмотрения...

7 часов назад, centurion сказал:

Сейчас они выписку и справку прикладывают к искам, но толку от этих бумажек никакого. 

Спустя столько лет заставили всё-таки это делать, но смысла нет для них в этом, Вы правы, если только как у Льва не окажется замутнённая коллегия в апелляции...

[Bolt]

7 часов назад, centurion сказал:

Так с Заявой изначально были согласны?

Кстати, да интересно и непонятно...

7 часов назад, centurion сказал:

И Условия отрицались полностью или что нет доказательств, что именно те Условия и Правила, которые прилагались к иску, были действительны на момент якобы заключения якобы договора? В этом решении не видно, что ответчик был ознакомлен именно с этой редакцией Условий. Есть много Постановлений ВС по этому поводу.

Да по этому поводу практика вроде сформировалась уже... стабильная...

[Bolt]

21 час назад, Лев сказал:

Відповідачем не заперечується факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідки про умови кредитування, отримання і використання кредитних коштів.

А что по этому поводу заявлялось...? Это правда...? Вы оспаривали...?

[Bolt]

21 час назад, Лев сказал:

Відповідачем не спростований розрахунок заборгованості наданий банком.

А, что по этому поводу заявлялось...?

[Лев]

5 минут назад, Bolt сказал:

Н-да, печально... Пробуйте кассацию подать, но обосновать надо очень очень хорошо надобность открытия провадження кассацией...

Да, уж, статьей 389 ГПК Верховный Суд отгородился от кассаторов, как железобетонным щитом. Но в данном случае есть два момента - игнорирование правовых выводов БП ВС и использование недопустимых доказательств, что дает право на кассационное обжалование. 

[Лев]

17 минут назад, Bolt сказал:

А отзыв был и что они там писали... Последнее время часто добавляют материалов... Раньше было реже, но было и даже у меня несколько раз было такое... Поэтому я часто знакомлюсь с материалами... А в заседании как всё было...?

На днях ознакомлюсь с делом - отзыва не получили даже постфактум.

Заседание было. И представитель банка был, сказку со старой методички прочитал...

[Bolt]

5 минут назад, Лев сказал:

Да, уж, статьей 389 ГПК Верховный Суд отгородился от кассаторов, как железобетонным щитом. Но в данном случае есть два момента - игнорирование правовых выводов БП ВС и использование недопустимых доказательств, что дает право на кассационное обжалование. 

Абсолютно верно, но надо пробовать... Не попробовав не узнаете... А моменты есть и Вы сами их озвучили частично... 

[Bolt]

Только что, Лев сказал:

Заседание было. И представитель банка был, сказку со старой методички прочитал...

Это понятно, но как суд это смог принять по старинке непонятно... Вообще странно, что всё это произошло у Вас в области... У меня например в Вашей области вообще отличная практика по Привату, жаль, что мы тогда не встретились...

[Лев]

8 минут назад, Bolt сказал:

А, что по этому поводу заявлялось...?

          " Відповідно до ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності. Вимоги щодо ведення документів бухгалтерського обліку наведені в „Положенні про організацію операційної діяльності в банках України”, затвердженому Постановою НБУ від 18.06.2003 р. № 254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 р. за № 559/7880 (далі – Положення).

            Згідно п. 4.1 „Положення, операції,  які  здійснюють банки,  мають  бути  належним  чином задокументовані. 

            Згідно п. 4.2 Положення, підставою для відображення операцій за балансовими  та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

            Згідно п. 4.11 Положення, до обов’язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків, належать, зокрема, номери рахунків.

            Згідно п. 5.1 Положення, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

            Згідно п. 5.3 Положення, банки обов’язково мають складати на паперових та/або  електронних носіях, такі регістри, зокрема, як особові рахунки та виписки з них.

            Згідно п. 5.4. Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

            Згідно п. 5.5. Положення особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов’язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

            Згідно п. 5.6. Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

            Наданий позивачем документ під назвою: „Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 11.03.2010 р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом – Барановська Вікторія Іванівна, станом на 31.08.2013” не являється ні випискою з рахунку боржника (не містить навіть номера карткового рахунку), ні розрахунком (не містить формул розрахунку). Даний документ є таблицею нарахувань невідомого походження, а відтак не є належним, допустимим і достовірним доказом ні руху коштів по картковому рахунку, ні розрахунком суми боргу, ні доказом існування самого боргу, якби навіть кредитний договір існував.

            Розрахунок не підписаний ні керівником відділення, ні головним бухгалтером філії відповідача, а відтак, в силу ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, положень ДСТУ 4163-2003 „Вимоги до оформлювання документів” і п. 3.15 ДСТУ 2732: 2004 „Діловодство і архівна справа” обліковим документом не являється.

            Жодна із сум, зазначених в Розрахунку, довірителем не підтверджується.

            Таким чином, Розрахунок є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом, навіть якби між сторонами було укладено кредитний договір.

            Будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на особовий картковий рахунок довірителя позивач не надав. До позовної заяви копію платіжної картки не додав, у позовній заяві про строк дії картки не вказав, виписки з карткового рахунку довірителя не надав.

            Суд не звернув уваги на дані обставини, не надав їм правової оцінки, не згадав про них в оскаржуваному рішенні, не застосував вищезазначені норми матеріального права.

            Відсутність номера карткового рахунку стала однією з підстав відхилення касаційної скарги ПАТ КБ „Приватбанк” в кредитно-борговому спорі з фізичною особою (постанова від 01.08.2018 р. Верховного Суду по справі № 727/3712/17 в провадженні № 61-15059св18):

            „Разом із цим матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача”.