усунення недоліків

[Luka]

Получила ухвалу. Надо срочно что-то писать, а я не могу понять:

1. Почему требуют цену позова если я ни с кого ничего не требую. Мой позов называется ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

По справі №..про захист прав споживача, та визнання валютного кредитного договору № 3 серпня 2007 року та договору застави недійснимі.

2.Почему требуют оплату судебного сбора?

3. Почему и как я должна обгрунтовать вимоги щодо визнання недействительными договора поруки и заставы, если признание договора кредита недействительным автоматически анулирует названные договора. Или я не права?

Помогите, пожалуйста. Сроки поджимают.

[stairtov]

Получила ухвалу. Надо срочно что-то писать, а я не могу понять:

1. Почему требуют цену позова если я ни с кого ничего не требую. Мой позов называется ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

По справі №..про захист прав споживача, та визнання валютного кредитного договору № 3 серпня 2007 року та договору застави недійснимі.

2.Почему требуют оплату судебного сбора?

3. Почему и как я должна обгрунтовать вимоги щодо визнання недействительными договора поруки и заставы, если признание договора кредита недействительным автоматически анулирует названные договора. Или я не права?

Помогите, пожалуйста. Сроки поджимают.

вставь такой текст в шапку

Відповідно до головного закону України Конституции ст. 21, 42, 55

та похидного з статей Констітуции України, ЗУ "Про захист прав споживачив"

ст.1 п.22; 23, ст.21 п. 2;3;5;6;7 ,

а також п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнено від сплати держмита

відповідно до ст.22 п. 3 ЗУ «Захист прав споживачів ».

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ

а что касаемо доказов то надо смотреть сам иск ....

и кроме того добавт относительно доказов статьи

можещ это вставить тогда дело могут оставить без расмотрения

Порушення позивача ст.27 та ст.28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до п.4 ст 60 ЦПКУ Суд не може ґрунтуватись на припущеннях при наявних протиріччях з ЗУ та при відсутності додатків до позову . Які підтверджують надання та отримання обов’язкового попередження, та відповідність подання іого у термінах ,та вчинення будь яких дій з боку позивача .

При виконання відповідно до ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» яке регламентує процесуальне пред’явлення вимоги , позивач забезпечує себе тим що іого позов має підгрунття яке базується на зверненні стягнення яке містить перелік вимог до відповідача буде належним чином розглянуто судом. Якщо процесуально подання вимог не витримано то відповідно це залишає позов без основної сладової вимог до відповідача , а без наявностиі підтверджених вимог до відповідача позов безпідставній і розгляду не підлягає

Стаття 27. Порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання

Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов’язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію:

1) зміст порушення, вчиненого боржником;

2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3) опис предмета забезпечувального обтяження;

4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов’язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

6) вимогу до боржника виконати порушене зобов’язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Стаття 28. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов’язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Ст.8 Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмового повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Момент укладення договору та початок ПРАВОВІДНОСИН

Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також не може грунтуватісь на припущеннях і як наслідок

Стаття 114 ЦПКУ. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень

Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати

суду додаткові докази у строк, встановлений судом.

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування :

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили,

не доказуються при розгляді інших справ,

у яких беруть участь ті самі особи

або особа , щодо якої встановлено ці обставини.

Головною підставою для подання позову ПАТ КБ « Приват банком» є кредитно заставній договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. та його забезпечення договір поруки №К2НСАЕ00000436/7 від 11.08.2008 р.. Позивач хоче стягнути заборгованість по правочину, дійсність якого не підтверджена доказами.

Стаття 57 ЦПКУ. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану.

Позивач не підтвердив позов доказами обставин на які він посилаеться ,а також дійсність обставин до чинного ЗУ.

Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року

Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви.

2. Позовна заява повинна містити:

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 64. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки,

листування службового або особистого характеру або витяги з них,

що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці

обставини.

Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі

Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір який повинен бути підкріплений витягом з реєстру та відповідностю до ЗУ акі мають більший пріоритет і регулюють договірні відносини

2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Національним Банком України на виконання вимог данного закону 10 травня 2007 року було затвержено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. При укладенні данного кредитного договору було проігноровано вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Надана представником Банку довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість мікрокредиту, з якою було ознайомлено відповідача, на думку суду, не свідчить про дотримання Банком вимог п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту .

Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Позивач, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, фактично ввів в оману відповідача щодо умов кредитного договору, а тому є підстави для застосування ст. 230 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

ЗУ "Про захист прав споживачів" має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

Підтверження отримання мною інформації як споживача.

можеш и такое втулить для судей это как холодный душ

Являючись резидентом, фізичною особою, без віключного права вікорістовувату іноземну валюту як засіб платежу ,звернувшись до ПАТ «Приват банку» . Я Відповідач не маючи досвіду про банкову діяльність розраховував на юридично правовий супровід як мене на той час запевняли для отриманя споживчого кредиту законним платіжним засобом з метою використати його для задоволення властних потреб .

Я не отримував кредит як зазначено в ст.1054 ч.1

ЗУ «ЗПС», ЦКУ ст 1054 п.1 та п.1 ; п.3 ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

а також императівної ст.99 Констітуции України .

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами

без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

И що підтвержуеться 99 ст. Констітуції.

З спливом часу та подій я зрозумів що мене ощукали і здобувши первинно правову освіту намагався виправити становище шукаючи порозуміння зверненнями до Филий ПАТ«Привабанку»але навпаки вимоги на мене збільшили шо привело до спроби само підпалу . Відповідно після цих подій усвідомлюючи що працивникі філіі не виправлять допущені іми порушення скористуючись

ст.538 ЦКУ, п.3:

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Припинив виконувати забовьязальну угоду за неукладенностю та яка не накладае на сторони будь які прависинни .

Кредитно заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008р. у нотаріуса не завірявся таких пропозицій до мене від банку не було ,що підтверджено на попередніх слуханнях з цйого питатанна з цімиж учасниками спору технічніми засобами аудіо фіксації суду.

Звертаю увагу що відповідно до наказу МЮ України 2004р. на нотаріуса покладено первинна перевірка відповідності правочину до діючого законодавства Держави Україна , а при порушенні забовьязані сповістити державні правозахисні органи якими є Прокуратура та Служба Безбеки України.

Стаття 57 ЦПКУ. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану.

Позивач не підтвердив позов доказами обставини на які він посилаеться, а також відповідність обставин до чинного ЗУ.

Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року

Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви.

2. Позовна заява повинна містити:

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

В наданіх до суду матеріалах відсутні будь які докази що до підстав звернення.

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Про обов’язки суду

Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції".

Глава 1. Загальні положення

Стаття 1. Суддя - носій судової влади

1. Професійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Стаття 3. Незалежність суддів

1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та не підпорядковані і підкоряються лише Конституції України та законам України. Втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 10. Присяга судді

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту:

(абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2534-III)

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Присяга судді складається перед Президентом України.

(частина друга статті 10 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2534-III)

Стаття 6. Обов'язки суддів. Судді зобов'язані: - при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків.

Звертаю увагу суду що подавши позов, позивач навмисно вводить суд в оману намагаючись поставити під сумнів професійнисть суді який розглядає справу не надавши належних ДОКАЗИВ своїх вимог.

Крім того не повідомивши суд шо саме звернення є ЧЕТВЕРТИМ З ТИХ САМИХ ПИДСТАВ і кожен раз не даючи належніх доказів та не обґрунтовуючи своїх вимог.

Стаття 64. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки,

листування службового або особистого характеру або витяги з них,

що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До наданних позивачем доказах відсутні підстави для звільнення від доказування .

Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі

Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір ,а також

Договір застави транспортного засобу належним чином складенний відповідно до ЗУ «Прозаставу» ст..13

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є

нерухоме майно,

космічні об'єкти,

транспортні засоби,

що підлягають державній реєстрації,

договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі

відповідних правовстановлюючих документів.

Нотаріальнепосвідчення договору застави нерухомого майна,

транспортних засобів

провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна

або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін

договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем

реєстрації цих об'єктів.

засвідчений на який наданий позивачем не містить нотаріального посвідчення і взагалі не був посвідчен нотаріусом з моею обов’язковою присутностю

Враховуючи вище наведене суд не може керуватись ПРИПУЩЕННЯМ ст.., що у позивача е письмовий дозвіл на надання фінансової послуги , а саме споживчого кредиту резиденту України з метою розрахунку з резидентом за придбаний Т/З у іноземній валюті , без надання іого суду для ознайомлення та підтвердження законності вчиненого правочину та вимог які посилаються на вчиненний правочин .

ну и необходимо напомнить про обязанности судьи

можно дописывать статьи и дописывать здесь в пробеле много

[alexburko]

Пока будете объясняться в апеляции по этой Ухвале по поводу сбора, - пропустите сроки...

Не страшно.

Все исправьте (скрупулезно, это юриспруденция) и... просто переподайте еще раз.

Уточните исковые требования в части полного названия и нумерации всех договоров, которые Вы просите признать недействительными, в шапке под реквизитами сторон напишите :

немайновий позов, звільнена від сплати держмита на підставі Закону України "Про захист прав споживачів"

[VENERA]

Получила ухвалу. Надо срочно что-то писать, а я не могу понять:

1. Почему требуют цену позова если я ни с кого ничего не требую. Мой позов называется ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

По справі №..про захист прав споживача, та визнання валютного кредитного договору № 3 серпня 2007 року та договору застави недійснимі.

2.Почему требуют оплату судебного сбора?

3. Почему и как я должна обгрунтовать вимоги щодо визнання недействительными договора поруки и заставы, если признание договора кредита недействительным автоматически анулирует названные договора. Или я не права?

Помогите, пожалуйста. Сроки поджимают.

Я хочу Вам предложить для использования свою заяву, которую я подавала кассационному суду. Она, конечно, еще по старому Декрету написана, но, надеюсь, ход изложения Вы почерпнете отсюда. А нормы законодательства исправите.

ЗАЯВА

на виконання Ухвали суду від 29.06.2011

(супровідний лист від 05.07.2011 № 6-23990 ск 11)

Звєрєвою Лілією Володимирівною та Звєрєвим Сергієм Ігоровичем, які звернулися до Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ, керуючись статтями 323-352 ЦПК України, за захистом своїх цивільних прав, отримано Ухвалу від 29.06.2011 про залишення касаційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліку скарги.

Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржниками кошти державного мита внесено не в повному обсязі. Посилаючись на норми Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», судом вказано, що скаржники мали б сплатити державне мито в розмірі, обчисленому як 0,5% від суми позову, але не менше 25 грн. 50 коп. та не більше 850 грн.

Проте такий висновок суду ґрунтується на нормах законодавства, які підлягають застосуванню при вирішенні майнового спору. Скаржники ж звернулися до суду для вирішення немайнового спору, а саме: про визнання пункту 3 Частини № 1 та пункту 1.4. Частини № 2 кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки недійсними. Вимоги щодо застосування реституції сторонами спору не заявлялися, оскільки нами не ставиться питання про визнання кредитного договору недійсним в цілому, а лише питання про встановлення в судовому порядку відповідності нормам законодавства двох пунктів основного договору і похідних від нього договорів.

Також скаржниками не ставилися питання про відшукання майна за наслідками визнання спірних пунктів основного договору недійсними. Визначити ціну позову неможливо, оскільки заявлені позовні вимоги не підлягають оцінці. Про те, що спір має немайновий характер в обов’язковому порядку було вказано на першому аркуші касаційної скарги. Додатково скаржники спираються на вимоги пункту 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, згідно з яким «У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору».

З огляду на вказану обставину і вимоги законодавства скаржниками державне мито обчислено, виходячи з сукупності вимог пункту «д» і пункту «з» частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», якими встановлено, що ставки державного мита із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги. Ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) встановлюється в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Станом на день оплати державного мита розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становив 17,00 грн. Отже, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян дорівнює 8,50 грн. а 50 відсотків від цієї обчисленої суми дорівнює 4,25 грн.

Саме така сума: 4,25 грн., була сплачена скаржниками при зверненні до суду касаційної інстанції. Оригінал квитанції було надано суду разом з касаційною скаргою.

Таким чином, при зверненні до Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ Звєрєва Л.В. і Звєрєв С.І. сумлінно дотрималися вимог ч. 2 ст. 79, ст. 326 Цивільного процесуального кодексу України, обчислили розмір судового збору (державного мита) відповідно до ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито», а докази оплати держмита додали до касаційної скарги. Отже, підстав для доплати державного мита у скаржників немає.

На підставі вищевикладеного, прошу Вищий спецiалiзований суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ, відповідно до приписів ст. 328 ЦПК України, відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2011 у справі № 2-1342/11 і ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17.05.2011 у справі № 22-2702/2011.

[CROSSMAN]

Я так понял что этот судья/помощник судьи/секретарь все споры заёмщиков к финансовым учреждениям бытается отфутболить именно таким способом... У меня были точно такие основания ,правда с другим банком. Решилось письменным заявлением на имя судьи о том что это не имущественный спор, так что цены иска быть не может в помине, правда у меня судебный сбор был уплачен.

[stairtov]

Я так понял что этот судья/помощник судьи/секретарь все споры заёмщиков к финансовым учреждениям бытается отфутболить именно таким способом... У меня были точно такие основания ,правда с другим банком. Решилось письменным заявлением на имя судьи о том что это не имущественный спор, так что цены иска быть не может в помине, правда у меня судебный сбор был уплачен.

итз информационно тех обеспечение --120 гр .... в нек судах ещо мошет быть доп расход на диски аудио фиксации при подаче заявы ..и с вытребованием копий после каж засединия

рекомендую ..во первых это даст возможность более тщательно подготовится к следующему засед и что наиболее важно это использовать их как доказ нарушений допущеных судьей

а также при апел и косации можно использовать с указанием номера файла и минуты где поднимался вопрос по которому судья вынес неправильное решение

[CROSSMAN]

итз информационно тех обеспечение --120 гр уже давно отменили как, о чем Вы ?

[stairtov]

итз информационно тех обеспечение --120 гр уже давно отменили как, о чем Вы ?

уточни я последний оплачивал месяцев 5 назад ..может и потерялся

скинь ссылку

[kristi]

уточни я последний оплачивал месяцев 5 назад ..может и потерялся

скинь ссылку

http://antiraid.com.ua/directory/new-stavk...nogo-sbora.html

[advokatessa]

Получила ухвалу. Надо срочно что-то писать, а я не могу понять:

1. Почему требуют цену позова если я ни с кого ничего не требую. Мой позов называется ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

По справі №..про захист прав споживача, та визнання валютного кредитного договору № 3 серпня 2007 року та договору застави недійснимі.

2.Почему требуют оплату судебного сбора?

3. Почему и как я должна обгрунтовать вимоги щодо визнання недействительными договора поруки и заставы, если признание договора кредита недействительным автоматически анулирует названные договора. Или я не права?

Помогите, пожалуйста. Сроки поджимают.

Я лично подавала встречный иск, в котором писала перед "Зустрічна позовна заява" написала следующее "Судовий збір не сплачується відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI". Хотя в заседании судья пытался мне рассказать о том, что иски о признании кредитных договоров недействительными не подпадают под дествие закона о защите прав потребителей, тем не менее иск принят.

Я бы на Вашем месте, дописала эту фразу в иск и подала бы снова.

[Arc4i]

наверное логично будет указать в названии иска, что это именно иск о защите права потребителя.

[Camastra]

А мне тоже вернули иск, хотя в названии указала "Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним"

Недостатки, по мнению суда:исковая давность (договор от 2007г.);"Позивачем не сплачено судовий збір (за умови оскарження договору кредитної лінії)"; "не зазаначено докази, що договір кредитної лінії є договором споживчого кредиту з цільовим перерахуванням коштів продавцю і підпадає під дію ЗУ "Про захист прав споживачів"(хотя в кредитном договоре указано: "ціль отимання траншу - споживчі цілі"). Что подскажете, это просто футбол?

[Dimon73]

А мне тоже вернули иск, хотя в названии указала "Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним"

Недостатки, по мнению суда:исковая давность (договор от 2007г.);"Позивачем не сплачено судовий збір (за умови оскарження договору кредитної лінії)"; "не зазаначено докази, що договір кредитної лінії є договором споживчого кредиту з цільовим перерахуванням коштів продавцю і підпадає під дію ЗУ "Про захист прав споживачів"(хотя в кредитном договоре указано: "ціль отимання траншу - споживчі цілі"). Что подскажете, это просто футбол?

Признание кредитного договора не действительным, означает не действительным ВСЕ его последствия.

Вы в названии иска указали: "Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним", а в самом иске оспариваете договор кредитной линии, вот Вам и "футбол"

[Гость zanarod]

А мне тоже вернули иск, хотя в названии указала "Про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним"

Недостатки, по мнению суда:исковая давность (договор от 2007г.);"Позивачем не сплачено судовий збір (за умови оскарження договору кредитної лінії)"; "не зазаначено докази, що договір кредитної лінії є договором споживчого кредиту з цільовим перерахуванням коштів продавцю і підпадає під дію ЗУ "Про захист прав споживачів"(хотя в кредитном договоре указано: "ціль отимання траншу - споживчі цілі"). Что подскажете, это просто футбол?

Всё верно суд указал, кредитная линия открываетса для пополнения оборотн/средств на текущий счёт. Причём тут потребитель?

[Camastra]

Но указана цель - споживчі цілі, кредит брался физическим лицом. а открытие линии - просто форма, в какой предоставляется кредит. Вот наткнулась на письмо НБУ "В запитах окремих банків також зазначається про складності, що виникають з заповненням додатка до Правил та розрахунку реальної процентної ставки за споживчими кредитами, які надані у формі кредитної лінії або овердрафту за картковим рахунком[/color]. На підставі результатів аналізу типових форм діючих договорів зазначаємо, що заповнення додатка до Правил за споживчими кредитами, які надані у формі кредитної лінії або овердрафту за картковим рахунком має здійснюватися банком на підставі:

а) визначеного в договорі графіку зменшення граничної суми встановленого ліміту кредитування;

або

б) наданого споживачем прогнозного графіку використання встановленого ліміту та погашення заборгованості за кредитом (у разі усного чи письмового звернення споживача)." Может кто сталкивался? Как все таки правильно понимать?

[Гость zanarod]

Но указана цель - споживчі цілі,

Это значит,что кредит выдаётса не на приобретения конкретного товара (телефизор,авто и т.д.), а для использования кр/средств на любые нужды заёмщиком, для ведения хоз/деятельности, для приобретения какого либо товара, например закупки товара (разного товара).

[lilac]

Пришла ухвала про усунння недоликив. Просчиталась с количеством сторон в деле. Проблема в том, что у меня не осталось копии квитанции по оплате судебного сбора. Я ее как додаток прилагала ко всем екземплярам.

Мне сейчас нужно сформировать еще один екземпляр. Есть копии решений ну и сама скарга, что делать с копией квитанции про оплату? Или она не обязательна? Подскажите, срочно!

[kristi]

Пришла ухвала про усунння недоликив. Просчиталась с количеством сторон в деле. Проблема в том, что у меня не осталось копии квитанции по оплате судебного сбора. Я ее как додаток прилагала ко всем екземплярам.

Мне сейчас нужно сформировать еще один екземпляр. Есть копии решений ну и сама скарга, что делать с копией квитанции про оплату? Или она не обязательна? Подскажите, срочно!

ее прикладывают только для суда

[lilac]

ее прикладывают только для суда

Спасибо! а нужно сопроводительное письмо какое-то?

[kristi]

Спасибо! а нужно сопроводительное письмо какое-то?

напишите

ЗАЯВА

Про усунення недоліків

....судом .............р. була встановлена ухвала про усунення недоліки при .................. .

На виконання даної ували прошу долучити до матеріалів справи ...............................

[lilac]

напишите

ЗАЯВА

Про усунення недоліків

....судом .............р. була встановлена ухвала про усунення недоліки при .................. .

На виконання даної ували прошу долучити до матеріалів справи ...............................

Кристи, спасибо Вам большое!