Проституция судей высшего спец. суда в части двойного взыскания, ответственности


Recommended Posts

Прошу совета у опытных специалистов по вопросу двойной ответственности.

Суть дела:

В ст. 61 конституции сказано о недопустимости двойной юридической ответственности и что она (ответственность) имеет индивидуальный характер.

Как бы все предельно ясно, однако очень жаль, что там нет разъяснения (толкования) КС.

Лично я прекрасно понимаю, что в кредитных отношениях двойная ответственность имеет форму, например, двойного взыскания, наложение двойных штрафов, пени.

С этим частично согласился и луспеник в своем узагальненни, когда написал, что нотариальная надпись и взыскание суммы долга это есть двойная ответственность.

С подобными определениями и соглашались даже некоторые другие судьи Высшего спец суда, например в части взыскания суммы долга и другим или этим же решением взыскание на предмет залога (ипотека, движимое имущество). Они признавали, что это двойная ответственность.

Но в чем же проституция этих судей? В том, что даже на одного и того же судью имеются противоположные определения в этой части.

Вот небольшой пример по судье высшего специализированного суда Деминой .

Так вот, судья Дёмина в этом( перейти в реестр) решении про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості пишет:

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки у разі стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, фактично здійснюється стягнення за кредитним договором у подвійному розмірі.

Это еще не все. Далее судья Демина уже пишет здесь про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет договору застави:

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», апеляційний суд виходив із того, що одночасне стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет застави є стягнення у подвійному розмірі, а отже, є неправомірним.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи.

А здесь эта же судья пишет:

Усупереч указаним вимогам суди, стягнувши борг за кредитним договором та одночасно звернувши стягнення на предмет іпотеки, фактично здійснили стягнення в подвійному розмірі.

Здесь аналогично:

Поряд з тим, стягнувши заборгованість за кредитним договором та одночасно звернувши стягнення на предмет застави, фактично здійснив стягнення у подвійному розмірі.

Правильним убачається, що в такому випадку суд мав зазначити у резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет застави з посиланням на суму заборгованості за кредитним договором.

Однако здесь судья Демина уже меняет свое мнение и пишет следующее:

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення суми боргу з ОСОБА_4 і звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд виходив з того, що він як іпотекодавець не може нести такої відповідальності, оскільки вона визначена договором у виді переданого в іпотеку майна, а звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним.

Погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не можна, оскільки.

И теперь вопрос.

Так что же такое двойная ответственность в кредитных отношениях.

Считается ли взыскание предмета ипотеки и одновременное взыскание суммы долга разными определениями двойной ответственностью?

и как быть если ростовщики хотят одновременно и денег в полной сумме кредита и предмет залога в примерно такой же сумме?

Прошу Антирейда и антирейдевцев поделиться информацией и судебной практикой.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

В судейской практике это не считается двойным взысканием и само понятие очень расплывчиво. Фактически это тот самый момент когда судьи трактуют двое взыскание в зависимости от ситуацию и не имеют устоявшейся позиции.

В своей практике я обязательно указываю Конституцию и Гражданский кодекс п.6 ст.3 Гражданского кодекса: справедливість, добросовісність та розумність, а также на п.3 ст. 13 ГК : Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Link to comment
Share on other sites

Т.е. формулировка: "тому дала, а тому нет" очень даже подходит.

Если нет устоявшейся практики, значит остается надеяться на порядочность судьи. Но таковых, увы...

Link to comment
Share on other sites

а что, по этому вопросу еще никто не писал в конст суд, что б дали точное определение норме закона????

вот интеренсо, просто физлицо может написать ткой запрос?

Link to comment
Share on other sites

  • 10 months later...

а что, по этому вопросу еще никто не писал в конст суд, что б дали точное определение норме закона????

вот интеренсо, просто физлицо может написать ткой запрос?

необхідно було б написати Конституційне звернення
Link to comment
Share on other sites

  • 11 months later...

Прошу совета у опытных специалистов по вопросу двойной ответственности.

Суть дела:

В ст. 61 конституции сказано о недопустимости двойной юридической ответственности и что она (ответственность) имеет индивидуальный характер.

Как бы все предельно ясно, однако очень жаль, что там нет разъяснения (толкования) КС.

Лично я прекрасно понимаю, что в кредитных отношениях двойная ответственность имеет форму, например, двойного взыскания, наложение двойных штрафов, пени.

С этим частично согласился и луспеник в своем узагальненни, когда написал, что нотариальная надпись и взыскание суммы долга это есть двойная ответственность.

С подобными определениями и соглашались даже некоторые другие судьи Высшего спец суда, например в части взыскания суммы долга и другим или этим же решением взыскание на предмет залога (ипотека, движимое имущество). Они признавали, что это двойная ответственность.

Но в чем же проституция этих судей? В том, что даже на одного и того же судью имеются противоположные определения в этой части.

Вот небольшой пример по судье высшего специализированного суда Деминой .

Так вот, судья Дёмина в этом( перейти в реестр) решении про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості пишет:

Это еще не все. Далее судья Демина уже пишет здесь про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет договору застави:

А здесь эта же судья пишет:

Здесь аналогично:

Однако здесь судья Демина уже меняет свое мнение и пишет следующее:

И теперь вопрос.

Так что же такое двойная ответственность в кредитных отношениях.

Считается ли взыскание предмета ипотеки и одновременное взыскание суммы долга разными определениями двойной ответственностью?

и как быть если ростовщики хотят одновременно и денег в полной сумме кредита и предмет залога в примерно такой же сумме?

Прошу Антирейда и антирейдевцев поделиться информацией и судебной практикой.

 

Мне понравилась Ваша тема по судье, у меня сейчас проблемы такие же.

В 2010 году суд первой инстанции в своем решении

1. пунктом взыскал с заемщика всю сумму долга по кредиту и

2. пунктом в счет ипотеки погасить сумму долга.

Все сроки пропущены, в голову ничего не идет, ДВС на пороге с Постановой  "Про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи".

​Заемщик подавал сразу апелляцию по валюте, потом кассацию, ответ получил в 2013 году(все проиграл) и летом пришли из ДВС.

Самое интересное, что заемщик все подписывал, что стряпывал адвокат и зациклились на валюте.

Кстати на форуме в 2010 году обсуждалось "узагальнення" и все про валюту.........тогда никто на "подвійне" не обращал внимание.

Так вот по Вашей судье Деминой я увидел закономерность, что принимая разные решения, она и писала о "подвійном стягнені, когда вопрос касался ипотеки",

а когда вопрос касался заставы, то "про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет договору застави".....................

Мне кажется на это нужно обратить внимание...........

Может кто-то сможет помочь уважаемые форумчане в данной ситуации???  

  

Link to comment
Share on other sites

Не понял вопрос.

Если с заемщика что-то взыскали и потом взыскивают с поручителя, то можно подать новый иск об уменьшении суммы взыскания. О перерасчете суммы задолженности. 

Link to comment
Share on other sites

Не понял вопрос.

Если с заемщика что-то взыскали и потом взыскивают с поручителя, то можно подать новый иск об уменьшении суммы взыскания. О перерасчете суммы задолженности. 

В 2010 году суд первой инстанции в своем решении по позову Банка к Заемщику, который же в одном лице и Ипотекодавец:

1. пунктом взыскал с заемщика всю сумму долга по кредиту и

2. пунктом в счет ипотеки (которую передал в Банк Заемщик) погасить сумму долга по задолженности.

Все сроки пропущены, в голову ничего не идет, ДВС на пороге с Постановой  "Про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи".

​Заемщик подавал сразу апелляцию по валюте, потом кассацию, ответ получил в 2013 году(все проиграл) и летом пришли из ДВС.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-18872

Головуючий у1-й інстанції Тітов М.Ю.

Доповідач Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

Вербової І.М.

при секретарі Голубенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовомОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2010 року частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 416101 грн. 03 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 414281 грн. 03 коп. суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, початковою вартістю 261515 грн., яка належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору № 014/9408/84/20500 від 20 жовтня 2005 року відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» та задовольнити зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

При ухваленні рішення про задоволення позову публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконував належним чином договірні зобовязання за укладеним між сторонами договором кредиту в частині своєчасного повернення кредиту, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка включає проценти, нараховані за користування кредитом, та пеню за несвоєчасне виконання зобовязання, є обґрунтованими, підкріплюються наданими позивачем розрахунками, які не оспорені відповідачем.

Жодних доказів невідповідності кредитного договору вимогам ст. 203 ЦК, зокрема. Невідповідності його чинному законодавству суду не надано, тому підстав для визнання його недійсним немає.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що, оскільки зобовязання кредитного договору не виражене у грошовій одиниці України, положення договору щодо валюти виконання зобовязання не відповідають вимогам чинного законодавства України, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Законувизначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку, що має місце у даному випадку ( а.с.162-164).

Тому здійснення ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України і укладений між сторонами кредитний договір не може бути визнаний судом недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону в частині валюти зобовязання.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» умов договору в частині можливості зміни відсоткової ставки за користування кредитом також не можуть бути прийняті судом в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки у даному конкретному випадку зміни відсоткової ставки за користування кредитом не відбулось і позов ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором випливає не з обставин зміни відсоткової ставки, а з обставин невиконання умов договору за відсотковою ставкою, визначеною сторонами при його підписанні.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом розміру заборгованості ОСОБА_4 перед банком, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, бо має певні неточності, також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів.

В даному конкретному випадку на обґрунтування заявленого позову ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» надав суду повний розрахунок заборгованості за кредитним договором у доларах США та еквівалент у національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку (а.с. 195-198). Підстав для сумніву у правильності наведених розрахунків не вбачається, доказів на спростування цих розрахунків суду не надано. Наведені у апеляційній скарзі приклади неточності розрахунку ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» суперечать його змісту, є намаганням заплутати суд в ході оцінки доказів, оскільки сторона ототожнила фактичні дати проведення платежів з періодами, за які ці платежі зараховані. В ході апеляційного розгляду представник ОСОБА_4 підтвердив, що розрахунку на спростування наданого позивачем, сторона відповідача суду не надає.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.303307308313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

   Головуючий: Судді:

Заемщик сказал, что адвокат бил себя в грудь,   все решает и апелляцию выиграют по валюте......

Кассация взяла деньги и просто закрыто дело через месяц.... Летом пришли ДВС описывать Ипотеку........

Link to comment
Share on other sites

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 416101 грн. 03 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 414281 грн. 03 коп. суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, початковою вартістю 261515 грн., яка належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів.

На сегодняшний день у заемщика на руках нет решения и позова в первую инстанцию, которую готовил адвокат. Сам адвокат на связь не выходит, найти его заемщик не может. В реестре решения первой инстанции нет.

Адвокат показывал заемщику решение и подготовил апелляцию в 2010 году и кассацию в 2012 году... Потом пропал.

  

Link to comment
Share on other sites

Насколько я понял, что взыскивают предмет ипотеки и после оставшейся суммы после продажи этот остаток будут взыскивать иными путями (за счет другого имущества, денег).

 

Т.е. я так понимаю, что здесь не двойная ответственность, т.к. нет взыскать и то и то. А есть взыскать предмет ипотеки в счет погашения задолженности. Т.е. сумма задолженности уменьшится. 

 

С адвокатом сочувствую, наверное он кинул Вас, но Вы можете и сами получить дубликаты решений обратившись с заявлением в суд.

Link to comment
Share on other sites

я пам"ятаю як мені на цьому форумі радили, що недійсність у валюті є єдиним та вірним способом)) так що не тільки адвокати....

 

з приводу подвійного стягнення треба дивитися позицію всу, але я такої не пам"ятаю

Link to comment
Share on other sites

С подобными определениями и соглашались даже некоторые другие судьи Высшего спец суда, например в части взыскания суммы долга и другим или этим же решением взыскание на предмет залога (ипотека, движимое имущество). Они признавали, что это двойная ответственность.

Но в чем же проституция этих судей? В том, что даже на одного и того же судью имеются противоположные определения в этой части.

 

Насколько я понял, что взыскивают предмет ипотеки и после оставшейся суммы после продажи этот остаток будут взыскивать иными путями (за счет другого имущества, денег).

 

Т.е. я так понимаю, что здесь не двойная ответственность, т.к. нет взыскать и то и то. А есть взыскать предмет ипотеки в счет погашения задолженности. Т.е. сумма задолженности уменьшится.

ДАаааааааааааааа????

И я не понял о чем Вы?

 

Разве можно в одном позове сразу взыскать:

 

1. всю сумму долга по кредиту (согласно основного обязательства, т.е. Кредитного договора) и ........(не обращаясь ДВС)

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 416 101 грн.03 коп.

 

2. за счет недвижимого имущества заемщика (в том числе по другому договору Договору Ипотеки)?

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 414 281 грн. 03 коп. суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, початковою вартістю 261 515 грн., яка належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів.

 

Тем более сумма по 1 позиции выше чем по 2............ :blink:

 

А может это два разных понятия: снягнув з Боржника и звернув стягнення на Іпотеку Боржника ???

 

КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ............................. B) Так где запитую ставить :ph34r:

Link to comment
Share on other sites

 

Вы для начала выложите решение суда. У вас должно быть сказано : задовільнити позовні вимоги позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за мінімальною ціною продажу .....
Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця). Такої ж позиції дотримується і ВСУ в своїй узагальненій практиці з розгляду справ, що виникають з кредитних правовідносин за 2009-2010рр
ЧИТАЙТЕ ЗАКОНЫ и ЦК Украины!!!!!!!

 

Вот с другой ветки http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5332 мнение...........

Посоветуйте что делать........

Решения по трем инстанциям вступило в силу о взыскания с заемщика всей суммы по кредитному договору и одновременно взыскание на предмет ипотеки заемщика!!!

Отдельно иск к Заемщику по ипотеке банк не подавал.........

Суд первой инстанции в своем решении взыскал:

1. Всю сумму по кредитному договору........

2. В счет погашения задолженности по кредитному договору "звернув" взыскание на предмет ипотеки Заемщика.........

Неужели такое решение вступившее в силу нельзя обжаловать??? 

Link to comment
Share on other sites

 

 
 

Вот с другой ветки http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5332 мнение...........

Посоветуйте что делать........

Решения по трем инстанциям вступило в силу о взыскания с заемщика всей суммы по кредитному договору и одновременно взыскание на предмет ипотеки заемщика!!!

Отдельно иск к Заемщику по ипотеке банк не подавал.........

Суд первой инстанции в своем решении взыскал:

1. Всю сумму по кредитному договору........

2. В счет погашения задолженности по кредитному договору "звернув" взыскание на предмет ипотеки Заемщика.........

Неужели такое решение вступившее в силу нельзя обжаловать??? 

 

Постанова ВССУ  №5 от 03.2012г.

42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Link to comment
Share on other sites

 

Постанова ВССУ  №5 от 03.2012г.

42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

 

Это все я знаю, подал Апелляцию  http://reyestr.court.gov.ua/Review/34589993 .

Заемщик пришел, его спросили, чья квартира, он сразу его-ипотечная.

Представителей ДВС и Банка не было....

Судьи долго не думали прочитали скаргу и бегом бегом ушли на ........ в последствии отказали в апелляционной жалобе Заемщика и оставили в силе решение первой инстанции  про примусове проникнення до житла ОСОБА_1.

Подам кассацию.............

Но не в этом дело, что делать с решениями 3-х инстанций от 24 червня 2010 року, которые вступили в законную силу об:

 1. Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 416101 грн. 03 коп.

  2.   В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 414281 грн. 03 коп. суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, початковою вартістю 261515 грн., яка належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів.

 

 

SP может торги на сайте устроить или в этой теме никто не компетентен???

Согласимся, что  

тому дала, а тому не дала. :wub:  :wub:  :wub: 

 

Link to comment
Share on other sites

А вообще если адвокат говорит, что он по валютным основаниям выиграет суд, он мошенник. Судебная практика уже давно разрешила валюту. 

ты не антибанк !

Ты мыша банковская !

Адвокат не "кинул " !

Кинул продажный, вами, мышоедаеми купленный суд !

Забыли ссцуки,- за долляры РАССТРЕЛ !

ибо бивалюта( ванючая бамага ) , шкуры продажные, -это бумага ! Туалетная, которую, вы мурлаки, называете ВАЛЮТОЙ !

И этой бумагой вы, твари, вытерли КОНСТИТУЦИЮ !

...когда я смотрю на фото ссытой рожи коломойского, я вижу стекающую с его лоснящейся рожи КРОВЬ людскую !

Мародёры, ростовщики, кабальщики...ссцуки , а не банкиры !

Когда с их, построенных на крови и поте стенах всяких жидомассонских центров -я вижу КРОВЬ стекающую по стенам !

Их, и твои, мыша услужливая, рожи в крови !

К сожалению. в этой Богом проклятой части суши, и ПРАВИТЕЛЬСТВО - лизуны волосатых гениталий кабальщиков ...

..я много сил отдал за Януковича !

И если он ту ссцуку блююлю " освободит ", из-за которой пролилось столько крови...

Янукович не президент !

Но я верю , что он ПРЕЗИДЕНТ, и тварей ростовщиков, мародёров, кабальщиков придавит как гниду !

Жидам нужна иврожопа !

мне необходимо ПРАВОВОЕ ГОСУДАРСТВО !!!

Покажите мне жида БОРЖНИКА ???!!!

Link to comment
Share on other sites

Кстати очень больная тема, по поводу ИНН и взыскания (в моем случае продаже долга по КД). Т.е всё-таки если продажа КД произошла в период исполнительного производства по ИНН да еще в тот момент, когда ипотека активно продавалась - это чистой воды двойное взыскание и банк не имел права такое чудить? Только нужно обосновать законно.

Link to comment
Share on other sites

Guest zanarod

А вообще если адвокат говорит, что он по валютным основаниям выиграет суд, он мошенник. Судебная практика уже давно разрешила валюту. 

+1000000000000000000

Link to comment
Share on other sites

Guest zanarod

мне необходимо ПРАВОВОЕ ГОСУДАРСТВО !!!

 

 

ты не антибанк !

Ты мыша банковская !

Адвокат не "кинул " !

Кинул продажный, вами, мышоедаеми купленный суд !

Забыли ссцуки,- за долляры РАССТРЕЛ !

ибо бивалюта( ванючая бамага ) , шкуры продажные, -это бумага ! Туалетная, которую, вы мурлаки, называете ВАЛЮТОЙ !

И этой бумагой вы, твари, вытерли КОНСТИТУЦИЮ !

...когда я смотрю на фото ссытой рожи коломойского, я вижу стекающую с его лоснящейся рожи КРОВЬ людскую !

Мародёры, ростовщики, кабальщики...ссцуки , а не банкиры !

Когда с их, построенных на крови и поте стенах всяких жидомассонских центров -я вижу КРОВЬ стекающую по стенам !

Их, и твои, мыша услужливая, рожи в крови !

К сожалению. в этой Богом проклятой части суши, и ПРАВИТЕЛЬСТВО - лизуны волосатых гениталий кабальщиков ...

..я много сил отдал за Януковича !

И если он ту ссцуку блююлю " освободит ", из-за которой пролилось столько крови...

Янукович не президент !

Но я верю , что он ПРЕЗИДЕНТ, и тварей ростовщиков, мародёров, кабальщиков придавит как гниду !

Жидам нужна иврожопа !

мне необходимо ПРАВОВОЕ ГОСУДАРСТВО !!!

Покажите мне жида БОРЖНИКА ???!!!

 

Лечитса Вам надо и желательно в правовом государстве.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show