Recommended Posts

Опубликовано

 

 

 Вымога - это процессуальный документ, но она не имеет особого значения для исковой давности. 

 

 

Если не критично по срокам, то такая вымога дополнительный плюс для того, чтоб обьяснить судье что срок ИД давно начался... и давно кончился..., а не стартует со дня последнего расчета.

 

Да, согласен. Такая бумажка только подтвердит, что такой срок все же настал. Фактически это чистосердечное признание банка в этом. 

 

А как получить бумажку, согласно которой нотарь сделал ИН? т.е. должно же было быть требование банка = "чистоседечное признание настання срока"?

  • Ответы 234
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

 

 

 

 Вымога - это процессуальный документ, но она не имеет особого значения для исковой давности. 

 

 

Если не критично по срокам, то такая вымога дополнительный плюс для того, чтоб обьяснить судье что срок ИД давно начался... и давно кончился..., а не стартует со дня последнего расчета.

 

Да, согласен. Такая бумажка только подтвердит, что такой срок все же настал. Фактически это чистосердечное признание банка в этом. 

 

А как получить бумажку, согласно которой нотарь сделал ИН? т.е. должно же было быть требование банка = "чистоседечное признание настання срока"?

 

Ну вообще то заинтересованная сторона имеет право знать об источнике той или иной персональной информации о нем/ней. Вы всегда можете затребовать ту или иную информацию о Вас или просто ознакомиться с материалами дела у нотариуса. 

Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних

Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних

Стаття 17. Відстрочення або відмова у доступі до персональних даних

1. Відстрочення доступу суб'єкта персональних даних до своїх персональних даних не допускається.

Опубликовано

Ну вообще то заинтересованная сторона имеет право знать об источнике той или иной персональной информации о нем/ней. Вы всегда можете затребовать ту или иную информацию о Вас или просто ознакомиться с материалами дела у нотариуса. 

 

Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних

Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних

Стаття 17. Відстрочення або відмова у доступі до персональних даних

1. Відстрочення доступу суб'єкта персональних даних до своїх персональних даних не допускається.

 

Благодарю)

Опубликовано

Нашел одно решение, которое косвенно указывает на момент исковой давности (на порядок ее исчисления). Так вот, момент исполнения обязательства начинается в правоотношениях, где срок не определен,  не от момента получения требования (бумажки), а именно от момента необходимой оплаты.

 

суд первой инстанции считал исковую давность именно от момента возникновения права требования по товару (т.к. как и мы),

а апелляционный суд считал, что исковая давность должна считаться от момента получения письменного требования должником.

 

ВГСУ указал на ошибочность расчетов апеляшки, и подчеркнул, что исковая давность в обязательствах, где не установлены сроки, должна начинаться именно с момента, когда возникло право требования долга, в данном случае  сразу же после получения товара, а не после направленной/полученной вымоге. 

 

В нашем случае получается сразу же после просрочки. 

 

Опять же аналогия то ли права, то ли закона...

Это лучше, чем ничего. 

 

 

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
ПОСТАНОВА
 
28.02.2012 р.
Справа N 5002-8/481-2011
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Яценко О. В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі N 5002-8/481-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" про стягнення 8415,36 грн. (за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1, дов. від 27.02.2012 р., відповідача ОСОБА_2, дов. від 01.02.2012 р.), встановив:
 
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 р. (суддя Чумаченко С. А.) у задоволені позову відмовлено.
 
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 р. (судді: Рибіна С. А., Гоголь Ю. М., Плут В. М.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 р. скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 8753,36 грн., з яких: 8415,36 грн. основний борг, 102 грн. державне мито та 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Фоззі-Порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
 
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
 
З матеріалів справи вбачається, що між Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" здійснювалась поставка товару на загальну суму 146102,90 грн., що підтверджено накладними: NN 3У000454 від 13.01.2007, 3У000471 від 13.01.2007; 3У000472 від 13.01.2007, 3У001023 від 23.01.2007, 3У001067 від 24.01.2007, 3У001958 від 07.02.2007, 3У002707 від 20.02.2007, 3У003216 від 28.02.2007, 3У006057 від 18.04.2007, 3У006249 від 18.04.2007, 3У008246 від 23.05.2007, 3У009858 від 05.06.2007, 3У009610 від 14.06.2007, 3У010027 від 20.06.2007, 3У012175 від 26.07.2007, 3У012572 від 01.08.2007, 3У012946 від 07.08.2007, 3У012949 від 07.08.2007, 3У012947 від 07.08.2007, 3У013308 від 13.08.2007, 3У013923 від 21.08.2007, 3У015166 від 10.09.2007, 3У015173 від 10.09.2007, 8У001192 від 24.04.2009.
 
Відповідач повернув позивачу товар згідно видаткових накладних про повернення товару на суму 36553,99 грн. та розрахувався за отриманий товар частково на суму 101133,55 грн.
 
Позивач 29.03.2010 р. звернувся до відповідача з листом, в якому просив здійснити протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги оплату заборгованості за товар в розмірі 8415,36 грн., який отриманий був відповідачем 06.04.2011 р. та залишений без відповіді.
 
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду про стягнення 8415,36 грн. основного боргу.
 
Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки, на думку суду, право пред'явити вимогу про оплату за поставлений товар у позивача виникло у 2007 році, і, строк позовної давності згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, сплив 11 вересня 2010 року.
 
Разом з цим апеляційний господарський суд дійшов протилежних висновків.
 
На думку апеляційного господарського суду, до даних відносин підлягає застосуванню ч. 2 статті 530 ЦК України, а відтак відсутні підстави вважати, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.
 
Колегією суду апеляційної інстанції відзначено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу 30.03.2010 р., дана вимога була отримана відповідачем 06.04.2010 р., тому строк виконання зобов'язань зі сплати боргу настав у відповідача - 14.04.2010 р.
 
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
 
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.
 
У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановили суди, зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим твердження апеляційного господарського суду про те, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, з огляду на наступне.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
 
Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.
 
Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
 
Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.
 
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
 
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
 
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
 
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що право пред'явити вимогу про оплату переданого товару у позивача виникло у 2007 році, а тому строк позовної давності згідно з приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у позивача закінчився 11 вересня 2010 року.
 
Натомість, апеляційний господарський суд дійшов у своїй постанові до помилкових висновків.
 
В зв'язку з цим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.
 
Вищим господарським судом здійснено розподіл господарських витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.
 
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд постановив:
 
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" задовольнити.
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі N 5002-8/481-2011 скасувати, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2011 року у справі N 5002-8/481-2011 залишити в силі.
 
Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" 707,75 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.
 
 
 
Головуючий, суддя
О. В. Муравйов
Судді:
А. Г. Полянський
Опубликовано

 

если есть вымога о досрочном = срок договора на момент вымоги + льготн период????

Я думаю так. 

 

Право требования по ипотеке   с перврй просрочки уже прошло 3 года.  

Напишите на листочке маркером, прибейте к вашу судье гвоздем  100 на лоб(ок),шоб когда брился на работу - видел, что право требования кануло в Лету.. и пусть банк  пососет UPSA

 

Я хочу так и сделать. Банк подал повторно по ипотеке иск, первый в сентябре 2009 года, а второй в ноябре 2012 года. 

Мне интересно Ваше мнение на это из .ЗАЯВА сторони у спорі про сплив позовної давності ......

......Керуючись умовами кредитного договору та нормами чинного законодавства Позивач відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» направив до Боржника Претензію-повідомлення (вимогу) від 15.06.2009 за №09-14-01/955 та до Відповідача Претензію повідомлення (вимогу) від 15.06.2009 за №09-14-01/954 про порушення забезпеченого іпотекою зобов’язання за кредитним договором ....

...Таким чином, оскільки свої зобов'язання по сплаті встановлених платежів Боржник не став виконувати з червня 2009 року, то відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, п.9.2 кредитного договору та п.7.1 договорів забезпечення, а також на підставі надісланих вимог від 15 червня 2009 року Боржнику та Відповідачу звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у Позивача виникло з 16 липня 2009 року.

Названа дата є початком перебігу позовної давності, тобто строку, у межах якого Банк має звернутись з позовом до суду за захистом свого порушеного цивільного права у судовому порядку (п.16.7 Кредитного договору).

...........у вересні 2009 року Банк  вже звертався до районного суду м.Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором  від 17.09.2008р. звернення стягнення на нерухоме майно до Боржника та Майнових поручителів......

........ Отже, згідно ч.2 ч.3 ст. 264 ЦК України позивна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позивної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позивної давності, до нового строку не зараховується.........

.........Однак, 15.04.2011 року Банк звернувся до головуючому у справі судді  про залишення без розгляду вимоги позовної заяви щодо розірвання кредитного договору та звернення стягнення на заставне майно Боржника та Майнових поручителів. Решту позовних вимог щодо стягнення заборгованості та судових витрат із відповідача (Боржника) Банк підтримував повністю та просив їх задовольнити.......

.........Так, 25 травня 2011 року суддею районного суду м.Киева  по цивільній справі , керуючись п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України винесено ухвалу про  залишення без розгляду в частині позовних вимог про розірванню кредитного договору від 17.09.2008 року, звернення стягнення на майно Боржника та Майнових поручителів..........

........Згідно ч. 1 ст. 265 ЦК України встановлено правило, згідно з яким у разі залишення позову без розгляду перебіг строку позовної давності, що почався до пред'явлення позову, продовжується в загальному порядку.

Специфіка вищевказаної норми полягає в тому, що хоча за загальним правилом перебіг позовної давності і переривається в момент пред'явлення позову, однак у разі залишення позову без розгляду перебіг цього строку продовжується в загальному порядку, тобто з урахуванням відрізку часу між днем пред'явлення позову та постановленням ухвали про залишення позову без розгляду.

У такому разі заявник не позбавлений права звернутися до суду з аналогічним позовом в друге (звичайно,в межах строку позовної давності).

Таким чином вбачається, що трьохрічний строк, передбачений ст. 257 ЦК України та п.16.7 кредитного договору для захисту Позивачем свого порушеного права шляхом повторного звернення з позовом до суду, закінчився 16 липня 2012 року.

У зв’язку з вищенаведеним, керуючись ст. ст. 15, 16, 251-257, 260, 261, 264, 265, 267, 526, 530, 583, 628 ЦК України, положеннями Закону України «Про іпотеку»  та ст. ст. 3, 10, 128, 168, 214,  ЦПК України,

                                     

                                                 ПРОШУ:

 

1.  Залучити Заяву до справи та розглянути її.

2.  Закрити провадження по цивільній справі  за позовом .. Банк .. в особі Київської регіональної дирекції до майнових поручителів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором  від 17.09.2008р. звернення стягнення на нерухоме майно.

3.   Задовольнити мою заяву в ході до судового розгляду провадження у справі ухвалою суду, що має важливе значення при оскаржені такого рішення.

Опубликовано
...Таким чином, оскільки свої зобов'язання по сплаті встановлених платежів Боржник не став виконувати з червня 2009 року, то відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, п.9.2 кредитного договору та п.7.1 договорів забезпечення, а також на підставі надісланих вимог від 15 червня 2009 року Боржнику та Відповідачу звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у Позивача виникло з 16 липня 2009 року.

Названа дата є початком перебігу позовної давності, тобто строку, у межах якого Банк має звернутись з позовом до суду за захистом свого порушеного цивільного права у судовому порядку (п.16.7 Кредитного договору).

 

Вот немного не то.

Не следует акцентировать внимание суда, что право обращение в суд возникло после присланных вымог.

 

Тобто слід звернути увагу, що надіслана вимога від 15.06.2009 за №09-14-01/954  підтверджує лише факт настання виконання зобов*зання, проте вона не підтверджує момент виникнення права на пред*явлення даної вимоги. Так як право на пред*явлення вимоги у банку виникло згідно умовам договору (п.9.2 кредитного договору та п.7.1 договорів забезпечення), а саме з моменту першого просрочення позичальника.

 

Згідно ч 5. ст. 261

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг

позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або

визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається

від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про

виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк

для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається

зі спливом цього строку. 

 

В зв*язки з тим, що іпотечний договір не має строку виконання (виконання зобов*язання визначено моментом вимоги), то відповідно до даної статті позовна давність має обчислюватись від дня, коли у кредитора виникає право на пред*явлення даної вимоги, а не від дня фактичного її пред*явлення, так як вимога (досудова) може бути пред*явлена після спливу необмеженого часу від дня просрочення боржника або взагалі відсутня. Таким чином кредитор може маніпулювати порядком обчислення позовної давності, що в силу   ст. 260  ЦК неприпустимо.

 

Хотя в Вашем случае просрочка заемщика (момент просрочки) совпадает с присланной вымогой. Это хорошо, т.е. особо не влияет для вычисления исковой давности.

Но все же следует обратить внимание суд, на начало исковой давности не от момента фактического предъявления требования (или указанного в ней срока), а именно от момента возникновения права на ее предъявление. 

А право это согласно условиям КД и ДИ возникло именно после просрочки.

 

Иначе может опять начаться неправильное применение данной статьи. 

И банки начнут присылать требования после пару тройку  лет, а потом еще 3 года считать от этой даты? 

Опубликовано

Думаю, еще следует добавить, что положение договора ипотеки о действии его до полного выполнения обязательств не может служить в качестве срока его действия, т.к. это противоречит ст. 252 ЦК, согласно которой
1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або
годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на
подію, яка має неминуче настати.

Опубликовано

Думаю, еще следует добавить, что положение договора ипотеки о действии его до полного выполнения обязательств не может служить в качестве срока его действия, т.к. это противоречит ст. 252 ЦК, согласно которой

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або

годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на

подію, яка має неминуче настати.

Я просто не все писал, вы можете понять из этого У зв’язку з вищенаведеним, керуючись ст. ст. 15, 16, 251-257, 260, 261, 264, 265, 267, 526, 530, 583, 628 ЦК України, положеннями Закону України «Про іпотеку»  та ст. ст. 3, 10, 128, 168, 214,  ЦПК України, 

Спасибо за поддержку!!!

Опубликовано

 

Думаю, еще следует добавить, что положение договора ипотеки о действии его до полного выполнения обязательств не может служить в качестве срока его действия, т.к. это противоречит ст. 252 ЦК, согласно которой

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або

годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на

подію, яка має неминуче настати.

Я просто не все писал, вы можете понять из этого У зв’язку з вищенаведеним, керуючись ст. ст. 15, 16, 251-257, 260, 261, 264, 265, 267, 526, 530, 583, 628 ЦК України, положеннями Закону України «Про іпотеку»  та ст. ст. 3, 10, 128, 168, 214,  ЦПК України, 

Спасибо за поддержку!!!

 

  судьи иски особо не читают, а тут еще какие-то номера статей им расшифровывать.

Это нужно сделать за них, как говорится: разжевать и в рот положить.  

Опубликовано

Підскажіть, будь ласка, чи є в  моєму договорі поруки строк закінчення поруки? Банк направив вимогу про повне погашення заборгованості в вересні 2009 року і позичальнику, і поручителю. Позов до суду поданий в квітні 2013 року.

Чи можу я в суді скористатись ч.4 ст559 ЦК про припинення поруки?

Буду дуже вдячна за відповідь.

post-9580-0-54251000-1372772295_thumb.jp

 

post-9580-0-02900900-1372772312_thumb.jp

Опубликовано

Ваш договор действует до 20 августа 2018 года, - п.4.1.

К тому же, подписанием данного договора Вы дали согласие на возможное увеличение объема ответственности в будущем, так что ст.559 ГКУ Вам не подходит.

Опубликовано

Підскажіть, будь ласка, чи є в  моєму договорі поруки строк закінчення поруки? Банк направив вимогу про повне погашення заборгованості в вересні 2009 року і позичальнику, і поручителю. Позов до суду поданий в квітні 2013 року.

Чи можу я в суді скористатись ч.4 ст559 ЦК про припинення поруки?

Буду дуже вдячна за відповідь.

 

Ваш договор действует до 20 августа 2018 года, - п.4.1.

К тому же, подписанием данного договора Вы дали согласие на возможное увеличение объема ответственности в будущем, так что ст.559 ГКУ Вам не подходит.

alexburko , попробую не согласиться. :)

Думаю, ч.4 ст.559 здесь вполне можно применить...

Опубликовано

И все таки пробуйте и подавайте заяву (заперечення) и в части применения ч. 4 ст. 559 и о применении исковой давности.

Это лучше, чем сразу сдаться.  

Только нужно все обосновать.

Указать мотивировку, что банк воспользовался своим правом на досрочное выполнение обязательства. 

И в связи с этим срок по поруке, а также исковой давности прошел.

 

Пунктом 12.1 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 611 ЦК України, сторони погодилися, що в разі застосування будь-якого з пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 8.4. цього договору та (або) настання обставин, що передбачені вказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком термін у повному обсязі. У будь-якому випадку новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно з вимогою банку не може перевищувати чотирнадцяти календарних днів з дати відправлення банком указаної вимоги позичальнику.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4772

 

Это для определения точки отсчета по срокам.

 

 

 

Крім того, згідно із ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку. встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається із змісту позову банку строк виконання зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором настав 08.08.2011 року.

Банк звернувся до суду з вищезазначеним позовом до поручителя ОСОБА_4 лише у квітні 2012 року, тобто поза межами 6-місячного строку від дня настання строку основного зобов'язання за кредитним договором.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5677

Обратите внимание на это решение. Там суд не цепляется за срок действия поруки, а цепляется за срок выполнения обязательства. 

 

 

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів про стягнення кредитної заборгованості із майнових поручителів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4990

 

Так что пробуйте. Конечно, указанная дата, явно не в Вашу пользу, но руки опускать не надо.

И по исковой давности тоже.

Доказывайте, что если банк использовал свое право на досрочное взыскание (досрочное выполение обязательства), то именно от этого и стоит плясать, а не от прописанного срока прекращения поруки.

 

Если бы у банка не было права на досрочное прекращение  (выполнение) обязательства, тогда да, - нужно было отталкиваться от срока действия.

В данном, случае, считаю, что указанный срок действия поруки не имеет никакого значения, если банк может досрочно требовать. 

 

Поищите сами в решениях. Может где -то есть оговорка о моменте отсчета давности. 

Опубликовано

Спасибо огромное за ответы! А что значит в договоре поручения п.1.1 Поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі...

Т.е. предметом договора есть имущественное поручительство? А для этого поручитель должен был передать имущество в залог

Опубликовано
LoraD, это значит, что вы несете не моральную, а материальную ответственность :)

Ничего вы не должны передавать в залог.

особенно, если у вас ничего нету ;)...как, собственно, и у других поручителей.

Да, это тяжело...

Но потерять - еще тяжелее.

Ведь хорошо признавать поручительство оконченным по 4/559, когда ничего не связывает...

Опубликовано

А как же Постанова ВССУГУД від 30.03.2012 № 5?

 

23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Опубликовано
LoraD, вы подписывали договор ипотеки? а договор залога на какое либо имущество? (у нотариуса)

Если нет, то и на имуществе нет обременений.

Т.е. никто не может вам запретить распоряжаться им как угодно.

А вот если суд удовлетворит иск банка в отношении вас, то вы имеете реальный шанс потерять многое из вашего имущества...

ЗЫ - и постарайтесь не тянуть с решением проблем, если есть опасность усугубления. Потом будет или дорого, или невозможно.

Опубликовано

Нет, никаких договоров залога и ипотеки у нотариуса не подписывала. Самый худший вариант: суд присудит долг :( , но имущества на мне движимого и недвижимого нет. Живу у родителей. Будут описывать ложки-вилки? (Извините, что не по теме).

Опубликовано
 Будут описывать ложки-вилки?

 

Так у вас и ложки-вилки родительские, да? ;)

Если ничего нет - можно успокоиться, и если есть желание - признать поручительство оконченным по 4/559.(и даже попробовал бы по 1/559, формально там есть чуток за что зацепиться). 

Я бы так и делал сейчас на вашем месте. Судебный сбор - 114грн :) и ваша настойчивость дадут искомое.

Опубликовано

Прост не было прецедентов. Ни негативной, ни позитивной . Но здравый смысл то должен быть.

Вот хотя бы такая аналогия:

Стаття 88. Умови вчинення виконавчих написів

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи

підтверджують безспірність заборгованості або іншої

відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня

виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не

більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом

встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у

межах цього строку.

С чего бы это? Было бы просто абсурдным исчислять это право от факта предъявленной вымоги. Так рушится весь здравый смысл и основа разумности. Ведь взыскатель может не направить вымогу еще очень много лет. А процентики то капают... Это будет называться злоупотреблением права, что недопустимо. Именно поэтому законодатель немного ограничил такие поползновения, указав именно на момент возникновения права.

По КД будет еще тяжело протащить, если были какие-то проплаты, т.к. суд может счесть это признанием своего долга и соответственно исковая давность отодвигается.

Что касается сроков (периодов) действия КД...

Я не встречал таких договоров.

То что есть обязанность заплатить по графику до такого-то года (числа) это да.

А то, что договор действует столько -то, этого не встречал.

Я видел только с формулировкой "действует до полного погашения", т.е. срока нет.

Надо внимательно вчитываться , возможно, договор договору рознь.

 

В к.д. есть, как правило четкий срок 5-10 лет и т.д.

По договору ипотеки согласен, есть рациональное зерно.

Нужно смотреть как связаны условия к.д. и и.д.

Когда по условиям и.д. у банка появляется право требования.

 

Опубликовано

В ген.договоре написано конкретно срок действия до декабря 2018г.

Термін виконання основного зобовязання - до грудня 2018р. , але в будь-якому разі не пізніше грудня 2018року , якшо інше не передбачено додатковими (індивідуальними ) угодами , але в будь якому разі не пізніше грудня 2018р. ( так писали юристы :rolleyes: ) .

Согласно дополнительных (индивидуальных) договоров к ген.договору - срок полного возврата кредита до декабря 2010 года , если иное не указано в графике погашения кредита (если сторонами такой график погашения подписан) , так написано :rolleyes:

Согласно графика , который неотъемлемая часть доп.дог. , должник должен полностью погасить кредит в декабре 2009г. , далее возможна новая выдача и возврат ежемесячно опр.суммы и конечная дата , которая стоит в графике - декабрь 2010г. , на этой дате график прекращается .

В моем случае есть ген.договор ( рыба на все случаи жизни) , конкретно деньги (кредит) выдаются по доп.дог. , где указаны сумма , срок , % . Этот доп действует до полного возврата кредита ,т.е. даты в понимании ГПК нет.

В декабре 2009г. кредит никто не вернул , т.к. еще в сентябре банк подал иск на полный возврат + %

И видимо с декабря 2009г. и пошел отсчет срока ИД ,так как у банка появилось право требовать возврат всей суммы полностью.

Ген.договор содержит только общую сууму которую может выдать банк и ссылки на поручителей , ипотекодателей , кроме этого в ген.договоре четко прописано , что конкретный кредит (транш) выдается только на условиях доп.договора и никак иначе .

Так какую дату считать началом отсчета ИД - декабрь 2009г. ( появилось право требовать возврат всей суммы согласно графика ) или декабрь 2010г. на которой заканчивается график.

Можно написать все что угодно, но это термин.

 

Стаття 251. Поняття строку та терміну

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

3. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252. Визначення строку та терміну

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Опубликовано

А Вы с Луспеником попробуйте не согласиться!... :)

Я что, я как раз согласен... :)

1/559 там с большой натяжкой, а 4/559 очень даже ничего :)

В конце концов, 114грн судебного сбора и вперед за орденами.

Откажут в 4-х инстанциях - так тому и быть...А если пройдет - хороший приз и себе уважуха.

Так что я рекомендую гражданам не тянуть кота за я... хвост, а быренько ваять иск.

Постановлений ВССУ и ВСУ по данному вопросу - вагон и маленькая тележка.

Опубликовано

1/559 там с большой натяжкой, а 4/559 очень даже ничего :)

В конце концов, 114грн судебного сбора и вперед за орденами.

Откажут в 4-х инстанциях - так тому и быть...А если пройдет - хороший приз и себе уважуха.

Так что я рекомендую гражданам не тянуть кота за я... хвост, а быренько ваять иск.

Постановлений ВССУ и ВСУ по данному вопросу - вагон и маленькая тележка.

Иными словами ...

 

Бороться и искать, найти и не сдаваться...

 

 

 

С английского: То strive, to seek, to find, and not to yield.

Первоисточник — поэма «Улисс» английского поэта Мьфреда Теннисона (1809-1892).

Эти строки были вырезаны на надгробном кресте, который был поставлен (январь 1913) в Антарктиде на вершине «Обсервер Хилл» в память английского полярного путешественника Роберта Скотта (1868— 1912). Стремясь достичь Южного полюса первым, он тем не менее пришел к нему вторым, спустя три дня после того, как там побывал норвежский первопроходец Руальд Амудсен. Роберт Скотт умер на обратном пути.

В русском языке эти слова стали популярны после выхода в свет романа «Два капитана» Вениамина Каверина (1902—1989). Главный герой романа Саня Григорьев, мечтающий о полярных походах, делает эти слова девизом всей своей жизни (т. 1, гл. 14).

Цитируется как фраза-символ верности своей цели и своим принципам.

 

По мне, хоть сто тысяч судебных практик будет против меня...

Ради правды,- эти сто тысяч практик - ничто. 

Опубликовано

Иными словами ...

 

Бороться и искать, найти и не сдаваться...

 

 

По мне, хоть сто тысяч судебных практик будет против меня...

Ради правды,- эти сто тысяч практик - ничто. 

:) красиво, чо :)

А по факту, банк своей "достроковою вимогою" установил новый срок действия договора. И у него было 6 мес для подачи иска к поручителям. Не подал - его проблемы.

Я эту тему окучиваю больше года в судах Днепра и Киева, как в районе так и в апеляшке. При всей заангажированости судей никто(!) ни разу (!) не намекнул мне о незаконности требований. 

Посему имею право рекомендовать человеку вышесказанное, т.е. с иском в суд.

Если нет денег на юриста - пусть открывает глаза и учится. Все нужное лежит в свободном доступе.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения