Третейка Альфа-Банк -Новозаводской суд Чернигова


Recommended Posts

Доброе утро,форумчане!Нужна Ваша помощь в советах! Коротко по ситуации. Автокредит в Альфа-банке в2008. пока мог платил, потом прекратил.

12.03.2012- решение третейского суда о взыскании суммы задолженности. Параллельно подал иск о признанни кредитного договора недействительным.Во всех трёх инстанциях отказали.

Вчера(11.03.2013) Новозаводской суд Чернигова вынес решение о выдаче исполнительного листа . Подавал возражения на підставі: п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року;п. 22, 23 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів»; рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011року; ст. 150 Конституції України.

Самого вчерашнего решения ещё не видел. О решениии сообщила по телефону секретарь.Для себя решил действовать в двух направлениях:

1.Подавать апелляцию на решение Новозаводского суда и далее ,если понадобится, касацию. есть у меня правда много вопросов. На что делать упор в аппеляции? Не может ли банк по быстрому получить исполнительный лист, а исполнитель открыть производство , арестовать авто и т.д.? как тут быть...?

2. Может ли моя жена(поручитель по кредиту) подать иск о признании кредитного договора недействительным, тем самым остановив провадження на основании п. 4 ст. 201 ЦПК? Поручитель является потребителем ?

Заранее всем благодарен!!!

Link to comment
Share on other sites

Доброе утро,форумчане!Нужна Ваша помощь в советах! Коротко по ситуации. Автокредит в Альфа-банке в2008. пока мог платил, потом прекратил.

12.03.2012- решение третейского суда о взыскании суммы задолженности. Параллельно подал иск о признанни кредитного договора недействительным.Во всех трёх инстанциях отказали.

Вчера(11.03.2013) Новозаводской суд Чернигова вынес решение о выдаче исполнительного листа . Подавал возражения на підставі: п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року;п. 22, 23 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів»; рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011року; ст. 150 Конституції України.

Самого вчерашнего решения ещё не видел. О решениии сообщила по телефону секретарь.Для себя решил действовать в двух направлениях:

1.Подавать апелляцию на решение Новозаводского суда и далее ,если понадобится, касацию. есть у меня правда много вопросов. На что делать упор в аппеляции? Не может ли банк по быстрому получить исполнительный лист, а исполнитель открыть производство , арестовать авто и т.д.? как тут быть...?

2. Может ли моя жена(поручитель по кредиту) подать иск о признании кредитного договора недействительным, тем самым остановив провадження на основании п. 4 ст. 201 ЦПК? Поручитель является потребителем ?

Заранее всем благодарен!!!

1. В апелляции указывайте то же, что и в возражениях. Пока определение суда о выдаче исполнительного листа не вступило в силу, исполнительная служба ничего сделать не может.

2. Жена иск подать может, однако из практики скажу, что вряд ли производство по Вашей апелляции остановят.

Link to comment
Share on other sites

Доброе утро,форумчане!Нужна Ваша помощь в советах! Коротко по ситуации. Автокредит в Альфа-банке в2008. пока мог платил, потом прекратил.

12.03.2012- решение третейского суда о взыскании суммы задолженности. Параллельно подал иск о признанни кредитного договора недействительным.Во всех трёх инстанциях отказали.

Вчера(11.03.2013) Новозаводской суд Чернигова вынес решение о выдаче исполнительного листа . Подавал возражения на підставі: п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року;п. 22, 23 ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів»; рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011року; ст. 150 Конституції України.

Самого вчерашнего решения ещё не видел. О решениии сообщила по телефону секретарь.Для себя решил действовать в двух направлениях:

1.Подавать апелляцию на решение Новозаводского суда и далее ,если понадобится, касацию. есть у меня правда много вопросов. На что делать упор в аппеляции? Не может ли банк по быстрому получить исполнительный лист, а исполнитель открыть производство , арестовать авто и т.д.? как тут быть...?

2. Может ли моя жена(поручитель по кредиту) подать иск о признании кредитного договора недействительным, тем самым остановив провадження на основании п. 4 ст. 201 ЦПК? Поручитель является потребителем ?

Заранее всем благодарен!!!

очень любимый мною банк, рву их везде где могу, а вы не отчаивайтесь все будет ОК

ТРЕТЕЙКА

В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту та його цільове призначення, дають підстави для висновку, що ***ф.и.о.. є споживачем послуг банку з отримання споживчого кредиту.

Згідно, з ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.

За викладених обставин, у якій було прийнято рішення третейського суду, непідвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») та відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» не відповідає вимогам закону.

Link to comment
Share on other sites

очень любимый мною банк...

За викладених обставин, у якій було прийнято рішення третейського суду, непідвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») та відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» не відповідає вимогам закону.

Очень хорошо, но только иск банка к должнику на предмет взыскания задолженности не есть спором по ЗПП, а сам банк - не есть потребителем финансовых услуг, как вы только что отметили. (собственно этому и был посвящен отрывок из Пленума)

Посему обращение банка в суд - законно, увы...увы...

Link to comment
Share on other sites

очень любимый мною банк, рву их везде где могу, а вы не отчаивайтесь все будет ОК

ТРЕТЕЙКА

В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту та його цільове призначення, дають підстави для висновку, що ***ф.и.о.. є споживачем послуг банку з отримання споживчого кредиту.

Згідно, з ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.

За викладених обставин, у якій було прийнято рішення третейського суду, непідвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») та відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» не відповідає вимогам закону.

Вот на этом суды и играют. В том же Новозаводском практика противоречивая. Указываешь судье, что ЗУ ЗПП распространяется на все правоотношения между потребителем и продавцом, но они тупо не замечают, как раз указывая на то, что банк не является потребителем и имеет полное право обращаться в третейский суд за защитой своих нарушенных прав, попутно приводя толкование КСУ от 2008 г. ст.55 и 124 КУ.

Я пошёл немного другим путём. Да банк не является потребителем , да есть решение КСУ от 2008 г. Но с 11.03.2011 г. вступил в силу п.14 ст.6 ЗУ ТС, вследствие чего заёмщик, как потребитель, лишён всякого процессуального права защищать свои интересы с позиции ЗУ ЗПП и сопряжённого с ним законодательства, т.е. подать встречный, возражения и т.п., что нарушает его конституционные права.

В итоге прошу признать условие п. ххх догоовора не отвечающим действующему законодательству Украины с 11.03.2011 и изменить на решение всех споров в суде общей юрисдикции согласно действующему законодательству с 11.03.2011. И как раз решение апелляции Донецкой области подвернулось, оставленное в силе ВССУ. Хоть и не Альфа, а Укрсоц, главное - вопрос в целом решения третейских споров с 11.03.2011 с участием потребителя.

Справа № 22ц-6774/11

Головуючий в 1 інстанції Худіна О.О.

Категорія 27

Доповідач Соломаха Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі Валуйському В.А.

за участю: представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору з апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору.

Зазначав, що 01 серпня 2008 року він уклав з відповідачем договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102.

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Посилається на те, що ця умова договору відповідно до ст. 18, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою, оскільки порушує принцип рівності сторін договору за участю споживача, порушує в порівнянні з діючим законодавством права споживача та встановлює більш вигідні умови для банку, направлена на позбавлення споживача права вибору підсудності в разі порушення договору банком, яке надано споживачу ч. 5 ст. 110 ЦПК України (звернення до суду за місцем свого проживання або виконання договору); позбавляє споживача права відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звернення за захистом своїх прав до загального суду; обмежує споживача в предметі спору, оскільки третейському суду підвідомчі не всі спори. Посилається на те, що договір про надання невідновлювальної кредитної лінії забезпечується іпотекою, що при порушенні кредитного договору стягнення повинно звертатися на предмет іпотеки, а такий спір відповідно до п. 7 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» непідвідомчий третейським судам, що свідчить про незаконність умови договору про третейський розгляд спорів.

Для реалізації рішення третейського суду сторонам необхідно звертатися до державних органів, в той час як згідно п. 13 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейським судам не підвідомчі справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вважає, що умова про третейський розгляд спорів суперечить і ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки третейський суд не є судом, який встановлений законом.

Посилаючись на вимоги ст. 203, ст. 215 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», просив визнати недійсною умову договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів (а.с. 2-8).

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнана недійсною умова договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, зазначена в п. 6.2, який стосується розгляду спорів за договором Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (а.с. 67-68).

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 70-71).

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 у в судове засідання апеляційного суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 07 вересня 2011 року повістки про явку до суду 13 вересня 2011 року. Причини неявки позивач не повідомив, до суду не з’явився повторно. Раніше позивач не з’явився до суду 16 серпня 2011 року, надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки у судове засідання його представників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 01 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 (далі кредитний договір), згідно якого кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 15% річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, з досягненням максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом в сумі 200 000 доларів США. Повернення кредиту буде здійснюватися рівними частинами, періодично до 5 числа кожного місяця в сумі 1 785,71 долара США, починаючи з 5 вересня 2008 року та остання сума 1 786,19 доларів США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04 грудня 2017 року (а.с. 14-21).

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Задовольняючі позовні вимоги про визнання недійсною умови договору № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про надання невідновлювальної кредитної лінії щодо третейського розгляду спорів, суд першої інстанції виходив з того, що третейська угода, на яку посилалися сторони в договорі, є недійсною, оскільки третейське застереження не містить всіх умов необхідних для розгляду спору. При укладенні договору волевиявлення позивача не було вільним (з причин відсутності інформації про третейську угоду) і не відповідало його внутрішній волі, оскільки договір про надання не відновлювальної кредитної лінії є договором публічного права, пункт, що містить третейську угоду був доданий Кредитором за своєю ініціативою без права Позичальника вносити пропозиції в зміст цього пункту. Банк, користуючись непоінформованістю позивача в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз’яснив йому ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист Позичальником своїх прав споживача банківських послуг наступними засобами:

- позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору підсудності, в тому числі за місцем мешкання Позичальника відповідно до ст. 110 ЦПК України;

- третейське застереження не відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про третейські суди» щодо згоди сторін для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі;

- у третейському застереженні не вказано розмір та розподіл витрат, пов’язанний з розглядом спору. Згідно регламенту Постійно діючого третейського суду судовій збір не має граничного розміру, як це визначено при розгляді цивільних та господарчих справ, що є невідповідним до законодавства;

- необхідністю виїзду в м. Київ для участі у судових засіданнях за свої власні кошти і з втратою особистого часу; необхідностю здійснення складних, недешевих юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення третейського суду при Асоціації українських банків.

Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам закону, до них суд дійшов порушивши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. ст. 1, 3 Конституції України).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України «Про третейські суди» випадках і порядку) та судовий захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004, №1701-IV та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору (01 серпня 2008 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», договір про передачу спору на розгляд до третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд першої інстанції зазначені вимоги законів не врахував та дійшов необгрунтованого висновку про невідповідність умови кредитного договору про третейський розгляд спорів на час його вчинення вимогам ст. 55, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі, і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України «Про третейські суди» не передбачає.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що третейська угода це завжди самостійна угода і є незалежною від кредитного договору, не відповідає вимогам закону, а висновок суду про недійсність третейської угоди, викладеної в п. 6.2 кредитного договору через те, що вона не включає всіх умов необхідних для розгляду спору, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України виходить за межі заявлених позивачем вимог.

Висновок суду про те, що умова кредитного договору про третейський розгляд спорів з часу його укладення порушує права позивача, як споживача банківських послуг, є незаконним, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційні скарзі. Відповідно до ст. 3, ст. 627 ЦК України ця умова договору була визначена сторонами на їх власний розсуд і на час укладення договору не суперечила вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про третейські суди». Діюче на час укладення кредитного договору законодавство дозволяло передавати спори, що виникають з кредитного договору, на розгляд третейських судів, тобто п. 6.2 кредитного договору від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів, що випливають з кредитного договору, на момент укладення договору відповідав вимогам закону.

Посилання позивача на те, що зазначена умова суперечить вимогам п. 7, п. 13 частини 1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI, тобто вже після укладення кредитного договору, також є необгрунтованими.

Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 6.1 кредитного договору умова договору щодо розгляду спору третейським судом стосується лише спорів, що виникають між сторонами саме за цим кредитним договором, а предметом оспорюваного кредитного договору нерухоме майно не є. Посилання позивача на те, що згідно п. 1.4 кредитного договору у якості виконання зобов’язань за цим кредитним договором кредитор уклав з майновим поручителем КП «Старе кафе» іпотечний договір, не спростовує висновків суду, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки виходить за межі оспорюваного кредитного договору і регулюється саме умовами іпотечного договору, а тому умова про третейський розгляд спорів, викладена в п. 6.2 кредитного договору, не стосується спорів, які випливають із договору іпотеки.

Звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено пред’явленням ПАТ «Укрсоцбанк» до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 9). Виконання рішення третейського суду, як правило це стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребує вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов помилкового висновку про недійсність умови кредитного договору щодо третейського розгляду спорів з моменту вчинення правочину.

Проте Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суду не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей закон набув чинності 12 березня 2011 року.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тобто, вимоги п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» розповсюджуються лише на правовідносини, що виникли з 12 березня 2011 року.

Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Починаючи з 12 березня 2011 року умова договору, яка викладена в п. 6.2 кредитного договору щодо третейського розгляду спорів, суперечить п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», а тому є нікчемною, такою, що порушує права позивача, як споживача банківських послуг.

Доводи відповідача про те, що після укладення кредитного договору між сторонами виникли кредитні правовідносини, на які вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються, суперечать Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює питання не тільки надання споживчого кредиту, але й правовідносини, які виникають між сторонами кредитного договору вже під час його дії.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, а тому судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають … із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме, про визнання недійсним п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, який містить умову про третейський розгляд спорів, не з часу його укладення, а з 12 березня 2011 року.

Апеляційний суд вважає, що визнаючи недійсною умову договору щодо третейського розгляду спорів, як таку, що з 12 березня 2011 року (тобто вже після звернення позивача до суду з цим позовом) не відповідає вимогам п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», апеляційний суд не виходить за межі заявлених позивачем вимог, оскільки позивач просив визнати цю умову договору недійсною саме через порушення його прав, як споживача банківських послуг, і на час розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій Закон України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення

зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» вже набув чинності і підлягає застосуванню.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове.

Визнати недійсним з 12 березня 2011 року п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3, який містить умову про третейський розгляд спорів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді:

Л.І. Соломаха

Л.П. Єлгазіна

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18817377

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116014 ВССУ

................................................................................

.........................................

Насколько перспективно такое направление - время покажет. На недействительность не акцентировал внимание специально - уж больно это слово раздражает судей. А, по умолчанию, та же недействительность и выходит, т.к. решение споров в суде общей юрисдикции прописано законом. Заседание будет в апреле. Отпишусь.

Link to comment
Share on other sites

Снесение третейской оговорки есть занятие любопытное.

Практика сего противоречива на всех 3-х уровнях.

Но в последнее время главенствует мнение, что третейская оговорка не мешает ФЛ обратиться в рай. суд за поиском правды.

Так что суды сносят их неохотно...

Имхо более действенно - до решения ТС подать иск в рай.суд и там его заморозить...При получении иска или уведомления из ТС о начале производства, направить им заяву про остановку производства. (что обычно не мешает ТС принять решение) :)

При получении решения ТС у вас хоть будет веский повод обжаловать его и попытаться его отменить по мотивам 4.1. ст 201 ЦПК.

Ну а когда дело ушло в ГИС...

У афтора топика выбор не большой - или затянуть дело в ГИС на лет 5-6, или самому выкупить машину с торгов за безценок, предварительно слив с себя все остальное, что находится по базам МРЭО и "БТИ".

Link to comment
Share on other sites

договариваться сложно, но именно сейчас Альфа банк стал договариваться... тоже выдыхаються... либо сначала отжали слабых, потом с "тяжелыми случаями" стали договариваться... т.ч. худой мир лучше хорошей войны (не обвиняйте меня в расположенности к банку). просто констотация факта.

но во-вторых и по сути вопроса:

к сожалению, время немного упущено.

1. оспаривать само третейское решение в Черниговский Новозаводской суд и параллельно подавать ходотайство, чтобы рассмотрение заявление о выдаче ИЛ (исп.листа) приостановили.

"...існує розгляд в Новозаводському районному суді м. Чернігова заяви про оскарження і скасування рішення третейського суду згідно якого надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання такого рішення, що є підставами для обов’язкового зупинення розгляду керуючись ч.1 п.4 ст. 201, п.4 389-10 ЦПК України..."

причем при оспаривании третейского решения, суд обязан истребовать материалы третейского дела от третейского суда. и получится: или дело будет блуждать по рукам, что само собой тоже подзатянет сроки. вам это на руку.

2. оспаривать любые пункты (не все сразу) кредитного догвора в своем районном суде. к счастью, суд.сбор платить не нужно. и затягивать это слушание как только удасться. и так же подавать ходотайство в Нововзаводской Чернигова, чтобы приостановили

"...існує розгляд спору в десь-там районному суді міста Якогось про визнання окремих частин Договору № 000000000 від 01.01.08 між :P та ПАТ «Альфа-Банк», а саме третейської угоди – недійсним, що є підставами для зупинення розгляду керуючись ст. 201, 389-10 ЦПК України ..."

конечно же Новозаводской суд будет включать дурака и откажет вам в приостановлении (мне отказывали отдельной Ухвалой). вот ее родимую, и оспариваем уже в Апеляцию Чернигова. на моей практике, апеляция обязала первую иснтанцию все же остановить слушание до рассмотрения. полтора года играемся уже...

в конце концов банк продал дело калехторам. я об этом заявил в Новозаводском. и после моего заявления :wacko: банк чудным образом прислал заявление об отзыве своего заявления о выдаче ИЛ... (судья долго мне рассказывала, что я должен сам к ним побежать, а то колехторы мну порвут)... вот теперь в черном списке моего мобильника стоят пара-тройка телефонов калехторов и делов :P ... только смотрю сколько пропущеных за неделю...

Link to comment
Share on other sites

в конце концов банк продал дело калехторам. я об этом заявил в Новозаводском. и после моего заявления :wacko: банк чудным образом прислал заявление об отзыве своего заявления о выдаче ИЛ... (судья долго мне рассказывала, что я должен сам к ним побежать, а то колехторы мну порвут)... вот теперь в черном списке моего мобильника стоят пара-тройка телефонов калехторов и делов :P ... только смотрю сколько пропущеных за неделю...

Калехторы тоже могут в суд подать. Например, "Кредитные инициативы", как и Альфа, благополучно решают эти проблемы в третейском суде.

А вот при ситуации, когда Альфа продал кредит со всеми правами калехторам, имея решение в свою пользу, кто в этом случае будет взыскателем?

Link to comment
Share on other sites

Доброе утро! огромное всем спасибо за советы,размышления,любое посильно участие!!!А то как совсем грустно было одному с этими проблемами.Ещё раз спасибо!!!Морально уже полегчало!даст Бог и с остальным разберусь!

Поскольку решения суда у меня нету(я в Хмельницком..суд в чернигове.. во вторник должны были отправить), то я бездействую и пытаюсь разобраться во всех высказанных мнениях.Как только получу начну писать апелляцию.Общее представление есть,но возникли вопросы:

1) что просить в апелляции? скасувати решение Новозаводского суда о выдаче исполнительного листа или Отменить вообще решение третейского суда?

2) каковы размеры держмыта в одном или во втором случае? они вроди разные? или я что то путаю?

Всем огромное спасибо!!!

а вот и моё решение:http://reyestr.court.gov.ua/Review/29825149

УХВАЛА

11 березня 2013 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі № 556-5/127/12 відповідно до ч.1 ст. 389-7 ЦПК України та ч.1 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди". Мотивуючи вимоги тим, що 12 березня 2012 року винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. Підстав для відмови у видачі виконавчого документа визначені ч.6 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди" та ст. 389-10 ЦПК України відсутні.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялися, наявне клопотання про розгляд заяви без участі представника ПАТ "Альфа-Банк".

Учасники третейського розгляду в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, про що свідчать зворотні поштові повідомлення в матеріалах справи. Від ОСОБА_2 надійшли заперечення в яких просить відмовити в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Згідно ч. 1 ст. 389-9 ЦПК України, суд ухвалив заяву розглянути у відсутність сторін, що не з'явилися. У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 556-5/127/12 Третейського суду, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитний договір є споживчим, оскільки отриманий на придбання транспортного засобу, проте предметом пред'явленого ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за кредитним договором, а не захист прав споживача. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, тому підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про третейські суди», ст. 389-10 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 88, 389-9 - 389-11 ЦПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди", суд, -

Ухвалив:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Видати Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" виконавчий лист згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 12 березня 2012 року під головуванням судді Бендик О.В. у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено і стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати, а саме витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справу № 556-5/127/12 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Мороз

мда....Ухвала оскарженню не підлягає....почему????!!!! Подскажите пожалуйста как оперативно действовать!

Link to comment
Share on other sites

Доброе утро! огромное всем спасибо за советы,размышления,любое посильно участие!!!А то как совсем грустно было одному с этими проблемами.Ещё раз спасибо!!!Морально уже полегчало!даст Бог и с остальным разберусь!

Поскольку решения суда у меня нету(я в Хмельницком..суд в чернигове.. во вторник должны были отправить), то я бездействую и пытаюсь разобраться во всех высказанных мнениях.Как только получу начну писать апелляцию.Общее представление есть,но возникли вопросы:

1) что просить в апелляции? скасувати решение Новозаводского суда о выдаче исполнительного листа или Отменить вообще решение третейского суда?

2) каковы размеры держмыта в одном или во втором случае? они вроди разные? или я что то путаю?

Всем огромное спасибо!!!

а вот и моё решение:http://reyestr.court.gov.ua/Review/29825149

УХВАЛА

11 березня 2013 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі № 556-5/127/12 відповідно до ч.1 ст. 389-7 ЦПК України та ч.1 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди". Мотивуючи вимоги тим, що 12 березня 2012 року винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. Підстав для відмови у видачі виконавчого документа визначені ч.6 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди" та ст. 389-10 ЦПК України відсутні.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялися, наявне клопотання про розгляд заяви без участі представника ПАТ "Альфа-Банк".

Учасники третейського розгляду в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, про що свідчать зворотні поштові повідомлення в матеріалах справи. Від ОСОБА_2 надійшли заперечення в яких просить відмовити в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Згідно ч. 1 ст. 389-9 ЦПК України, суд ухвалив заяву розглянути у відсутність сторін, що не з'явилися. У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 556-5/127/12 Третейського суду, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитний договір є споживчим, оскільки отриманий на придбання транспортного засобу, проте предметом пред'явленого ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за кредитним договором, а не захист прав споживача. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, тому підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про третейські суди», ст. 389-10 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 88, 389-9 - 389-11 ЦПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди", суд, -

Ухвалив:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Видати Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" виконавчий лист згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 12 березня 2012 року під головуванням судді Бендик О.В. у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено і стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати, а саме витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справу № 556-5/127/12 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Мороз

мда....Ухвала оскарженню не підлягає....почему????!!!! Подскажите пожалуйста как оперативно действовать!

Ну, это то, о чём я писал выше. Судья Мороз относится к тем судьям Новозаводского суда, которые сейчас применяют эту норму, хотя раньше практика у него была половинчатая.

А в апелляцию конечно подавайте. Прямого запрета в законодательстве нет. А есть разъяснения ВСу или ВССУ по этому поводу, что такие ухвалы подлежат обжалованию во всех инстанциях ( погуглите ).

Так что, удачи Вам.

Link to comment
Share on other sites

Вот на этом суды и играют. В том же Новозаводском практика противоречивая. Указываешь судье, что ЗУ ЗПП распространяется на все правоотношения между потребителем и продавцом, но они тупо не замечают, как раз указывая на то, что банк не является потребителем и имеет полное право обращаться в третейский суд за защитой своих нарушенных прав, попутно приводя толкование КСУ от 2008 г. ст.55 и 124 КУ.

Я пошёл немного другим путём. Да банк не является потребителем , да есть решение КСУ от 2008 г. Но с 11.03.2011 г. вступил в силу п.14 ст.6 ЗУ ТС, вследствие чего заёмщик, как потребитель, лишён всякого процессуального права защищать свои интересы с позиции ЗУ ЗПП и сопряжённого с ним законодательства, т.е. подать встречный, возражения и т.п., что нарушает его конституционные права.

В итоге прошу признать условие п. ххх догоовора не отвечающим действующему законодательству Украины с 11.03.2011 и изменить на решение всех споров в суде общей юрисдикции согласно действующему законодательству с 11.03.2011. И как раз решение апелляции Донецкой области подвернулось, оставленное в силе ВССУ. Хоть и не Альфа, а Укрсоц, главное - вопрос в целом решения третейских споров с 11.03.2011 с участием потребителя.

Справа № 22ц-6774/11

Головуючий в 1 інстанції Худіна О.О.

Категорія 27

Доповідач Соломаха Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі Валуйському В.А.

за участю: представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору з апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору.

Зазначав, що 01 серпня 2008 року він уклав з відповідачем договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102.

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Посилається на те, що ця умова договору відповідно до ст. 18, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою, оскільки порушує принцип рівності сторін договору за участю споживача, порушує в порівнянні з діючим законодавством права споживача та встановлює більш вигідні умови для банку, направлена на позбавлення споживача права вибору підсудності в разі порушення договору банком, яке надано споживачу ч. 5 ст. 110 ЦПК України (звернення до суду за місцем свого проживання або виконання договору); позбавляє споживача права відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звернення за захистом своїх прав до загального суду; обмежує споживача в предметі спору, оскільки третейському суду підвідомчі не всі спори. Посилається на те, що договір про надання невідновлювальної кредитної лінії забезпечується іпотекою, що при порушенні кредитного договору стягнення повинно звертатися на предмет іпотеки, а такий спір відповідно до п. 7 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» непідвідомчий третейським судам, що свідчить про незаконність умови договору про третейський розгляд спорів.

Для реалізації рішення третейського суду сторонам необхідно звертатися до державних органів, в той час як згідно п. 13 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейським судам не підвідомчі справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вважає, що умова про третейський розгляд спорів суперечить і ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки третейський суд не є судом, який встановлений законом.

Посилаючись на вимоги ст. 203, ст. 215 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», просив визнати недійсною умову договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів (а.с. 2-8).

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнана недійсною умова договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, зазначена в п. 6.2, який стосується розгляду спорів за договором Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (а.с. 67-68).

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 70-71).

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 у в судове засідання апеляційного суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 07 вересня 2011 року повістки про явку до суду 13 вересня 2011 року. Причини неявки позивач не повідомив, до суду не з’явився повторно. Раніше позивач не з’явився до суду 16 серпня 2011 року, надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки у судове засідання його представників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 01 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 (далі кредитний договір), згідно якого кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 15% річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, з досягненням максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом в сумі 200 000 доларів США. Повернення кредиту буде здійснюватися рівними частинами, періодично до 5 числа кожного місяця в сумі 1 785,71 долара США, починаючи з 5 вересня 2008 року та остання сума 1 786,19 доларів США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04 грудня 2017 року (а.с. 14-21).

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Задовольняючі позовні вимоги про визнання недійсною умови договору № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про надання невідновлювальної кредитної лінії щодо третейського розгляду спорів, суд першої інстанції виходив з того, що третейська угода, на яку посилалися сторони в договорі, є недійсною, оскільки третейське застереження не містить всіх умов необхідних для розгляду спору. При укладенні договору волевиявлення позивача не було вільним (з причин відсутності інформації про третейську угоду) і не відповідало його внутрішній волі, оскільки договір про надання не відновлювальної кредитної лінії є договором публічного права, пункт, що містить третейську угоду був доданий Кредитором за своєю ініціативою без права Позичальника вносити пропозиції в зміст цього пункту. Банк, користуючись непоінформованістю позивача в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз’яснив йому ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист Позичальником своїх прав споживача банківських послуг наступними засобами:

- позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору підсудності, в тому числі за місцем мешкання Позичальника відповідно до ст. 110 ЦПК України;

- третейське застереження не відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про третейські суди» щодо згоди сторін для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі;

- у третейському застереженні не вказано розмір та розподіл витрат, пов’язанний з розглядом спору. Згідно регламенту Постійно діючого третейського суду судовій збір не має граничного розміру, як це визначено при розгляді цивільних та господарчих справ, що є невідповідним до законодавства;

- необхідністю виїзду в м. Київ для участі у судових засіданнях за свої власні кошти і з втратою особистого часу; необхідностю здійснення складних, недешевих юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення третейського суду при Асоціації українських банків.

Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам закону, до них суд дійшов порушивши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. ст. 1, 3 Конституції України).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України «Про третейські суди» випадках і порядку) та судовий захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004, №1701-IV та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору (01 серпня 2008 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», договір про передачу спору на розгляд до третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд першої інстанції зазначені вимоги законів не врахував та дійшов необгрунтованого висновку про невідповідність умови кредитного договору про третейський розгляд спорів на час його вчинення вимогам ст. 55, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі, і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України «Про третейські суди» не передбачає.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що третейська угода це завжди самостійна угода і є незалежною від кредитного договору, не відповідає вимогам закону, а висновок суду про недійсність третейської угоди, викладеної в п. 6.2 кредитного договору через те, що вона не включає всіх умов необхідних для розгляду спору, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України виходить за межі заявлених позивачем вимог.

Висновок суду про те, що умова кредитного договору про третейський розгляд спорів з часу його укладення порушує права позивача, як споживача банківських послуг, є незаконним, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційні скарзі. Відповідно до ст. 3, ст. 627 ЦК України ця умова договору була визначена сторонами на їх власний розсуд і на час укладення договору не суперечила вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про третейські суди». Діюче на час укладення кредитного договору законодавство дозволяло передавати спори, що виникають з кредитного договору, на розгляд третейських судів, тобто п. 6.2 кредитного договору від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів, що випливають з кредитного договору, на момент укладення договору відповідав вимогам закону.

Посилання позивача на те, що зазначена умова суперечить вимогам п. 7, п. 13 частини 1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI, тобто вже після укладення кредитного договору, також є необгрунтованими.

Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 6.1 кредитного договору умова договору щодо розгляду спору третейським судом стосується лише спорів, що виникають між сторонами саме за цим кредитним договором, а предметом оспорюваного кредитного договору нерухоме майно не є. Посилання позивача на те, що згідно п. 1.4 кредитного договору у якості виконання зобов’язань за цим кредитним договором кредитор уклав з майновим поручителем КП «Старе кафе» іпотечний договір, не спростовує висновків суду, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки виходить за межі оспорюваного кредитного договору і регулюється саме умовами іпотечного договору, а тому умова про третейський розгляд спорів, викладена в п. 6.2 кредитного договору, не стосується спорів, які випливають із договору іпотеки.

Звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено пред’явленням ПАТ «Укрсоцбанк» до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 9). Виконання рішення третейського суду, як правило це стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребує вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов помилкового висновку про недійсність умови кредитного договору щодо третейського розгляду спорів з моменту вчинення правочину.

Проте Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суду не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей закон набув чинності 12 березня 2011 року.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тобто, вимоги п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» розповсюджуються лише на правовідносини, що виникли з 12 березня 2011 року.

Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Починаючи з 12 березня 2011 року умова договору, яка викладена в п. 6.2 кредитного договору щодо третейського розгляду спорів, суперечить п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», а тому є нікчемною, такою, що порушує права позивача, як споживача банківських послуг.

Доводи відповідача про те, що після укладення кредитного договору між сторонами виникли кредитні правовідносини, на які вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються, суперечать Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює питання не тільки надання споживчого кредиту, але й правовідносини, які виникають між сторонами кредитного договору вже під час його дії.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, а тому судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають … із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме, про визнання недійсним п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, який містить умову про третейський розгляд спорів, не з часу його укладення, а з 12 березня 2011 року.

Апеляційний суд вважає, що визнаючи недійсною умову договору щодо третейського розгляду спорів, як таку, що з 12 березня 2011 року (тобто вже після звернення позивача до суду з цим позовом) не відповідає вимогам п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», апеляційний суд не виходить за межі заявлених позивачем вимог, оскільки позивач просив визнати цю умову договору недійсною саме через порушення його прав, як споживача банківських послуг, і на час розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій Закон України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення

зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» вже набув чинності і підлягає застосуванню.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове.

Визнати недійсним з 12 березня 2011 року п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3, який містить умову про третейський розгляд спорів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді:

Л.І. Соломаха

Л.П. Єлгазіна

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18817377

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116014 ВССУ

................................................................................

.........................................

Насколько перспективно такое направление - время покажет. На недействительность не акцентировал внимание специально - уж больно это слово раздражает судей. А, по умолчанию, та же недействительность и выходит, т.к. решение споров в суде общей юрисдикции прописано законом. Заседание будет в апреле. Отпишусь.

яка ціна питання?

Link to comment
Share on other sites

пишу аппеляцию...решение само очено короткое...апелляция по сути тоже получается короткой....Уважаемые юристы,практики,все неравнодушные! прокомментируйте пожалуйста мою апелляционную жалобу!В том ли направлении мыслю? что ещё добавить? что убрать? Заранее всем балгодарен!!!!!

До Апеляційного суду Чернігівської області

14000,м.Чернігів, вул. Г. Полуботка,2

через

Новозаводський районний суд

м.Чернігіва

14000,м.Чернігів , вул.Мстиславська,17

Позивач:************

Відповідач: Публічне акціонерне товариство

«Альфа-банк»

Місцезнаходження: вул. Десятинна, 4/6,

м.Київ,01025

Апеляційна скарга

На рішеня Новозаводського районного суду м.Чернігова по справі № від 11.03.2013.

11 березня 2013 року Новозаводський районний суд міста Чернігова (у складі: головуючого-судді Мороз К. В. при секретарі Шестак К. В. ) задовільнив заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ***** про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач не погоджується з рішенням суду, вважаючи що воно прийнято за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невiдповiдностi висновкiв, викладених у рiшеннi суду, обставинам справи; порушенням та неправильному застосуваннi норм матерiального і процесуального права, а саме:

Текст рішення:

«Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ********* кредитний договір є споживчим, оскільки отриманий на придбання транспортного засобу, проте предметом пред'явленого ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду позову до Гузінського О.П. та Гузінської Л.Й. є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за кредитним договором, а не захист прав споживача. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, тому підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про третейські суди», ст. 389-10 ЦПК України відсутні.»

Коментар :

« Новозаводський районний суд міста Чернігова дійшов обгрунтованого висновку , що кредитний договір є споживчим, оскільки отриманий на придбання транспортного засобу. Однак судом не взято до уваги те ,що оскільки кредитний договір - споживчий, то права споживача слід брати до уваги. А п.16 ПОСТАНОВИ № 5 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року зобов’язує суди з’ясовувати виконання банками чи іншими фінансовими положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів». А третейський суд позбавлений права брати до уваги права споживача та перевіряти банками чи іншими фінансовими положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» . Оскільки відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Твердження суду про те,що предметом пред'явленого ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду позову до************** є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за кредитним договором, а не захист прав споживача є теж обгрунтованним. Але відповідачем за таким позовом був споживач, права права якого гарантовані 42 статтею Конституції та захищаються виключно державою. Тому рішення третейського суду слід вважати таким, що ухвалено без захисту охоронюваних прав споживача, що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

Банк дійсно не є споживачем відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів». Але споживачем є інша сторона судового процесу, умовами договору або діями банку можуть бути порушені його права.

Link to comment
Share on other sites

апеляція не на рішення, а на ухвалу, просити скасувати ухвалу, заяву банку про видачу виконавчого залишити без розгляду. дійсно, вам вже все підсказали, практики на цьому форумі по третейському суду достатньо, тому не треба повторювати із теми в тему, берете готові абзаци з текстів рішень та скарг і просто вставляєте до своєї.

суддя Мороз так, практика в неї була суперечлива, брав участь в сравах під її головуванням

Link to comment
Share on other sites

яка ціна питання?

Снос оговорки, а потом решения третейского суда по вновь выявленным.

При успешном раскладе с оговоркой, возникает вопрос с подсудностью по вновь выявленным - опять через Новозаводской или местный, который снёс оговорку. По закону - через Новозаводской.

Link to comment
Share on other sites

Пожалуйста, подскажите какова сумма держмита или судебного сбора при подаче апелляционой жалобы на ухвалу новозаводского суда о выдаче исполнительного листа на решение третейского.

смотрел здесь :http://www.court.gov.ua/sud2590/1265/996532/26282/

...понял , что 114, 70 грн.... но не уверен.Помогите пожалуйста!

Link to comment
Share on other sites

Пожалуйста, подскажите какова сумма держмита или судебного сбора при подаче апелляционой жалобы на ухвалу новозаводского суда о выдаче исполнительного листа на решение третейского.

смотрел здесь :http://www.court.gov.ua/sud2590/1265/996532/26282/

...понял , что 114, 70 грн.... но не уверен.Помогите пожалуйста!

Законом о судебном сборе оплата за подачу апелляции на определение о выдаче исполнительного листа не предусмотрено.

Подавайте без оплаты, если апелляция посчитает это не правильным, дадут время на устранение недостатков, вот тогда и оплатите.

Link to comment
Share on other sites

Пожалуйста, подскажите какова сумма держмита или судебного сбора при подаче апелляционой жалобы на ухвалу новозаводского суда о выдаче исполнительного листа на решение третейского.

смотрел здесь :http://www.court.gov.ua/sud2590/1265/996532/26282/

...понял , что 114, 70 грн.... но не уверен.Помогите пожалуйста!

Спасибо большое!!!
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Добрый день,форумчане!

сегодня получил ухвалу черниговской апелляции, в которой мне сообщили,что моя апелляционная жалоба не может быть предметом розгляду. Відповідно до ст. 389-11 ЦПК ухвала про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду апеляційному оскарженню не підлягає!?оскільки виходячи з аналізу положень ст. 389-11 ЦПК оскарженню підлягає тільки ухвали про відмову у відачи виконавчого листа...подскажите как быть? немного шокирован...всем спасибо заранее!!!

Link to comment
Share on other sites

Добрый день,форумчане!

сегодня получил ухвалу черниговской апелляции, в которой мне сообщили,что моя апелляционная жалоба не может быть предметом розгляду. Відповідно до ст. 389-11 ЦПК ухвала про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду апеляційному оскарженню не підлягає!?оскільки виходячи з аналізу положень ст. 389-11 ЦПК оскарженню підлягає тільки ухвали про відмову у відачи виконавчого листа...подскажите как быть? немного шокирован...всем спасибо заранее!!!

Подавайте кассацию, если и там откажут, пришлете нам и мы подадим в Конституционный суд. Видимо им мало 4 решений по этому поводу, сделаем пятое.
Link to comment
Share on other sites

Подавайте кассацию, если и там откажут, пришлете нам и мы подадим в Конституционный суд. Видимо им мало 4 решений по этому поводу, сделаем пятое.

два вопроса по кассации :

1.что просить? скасувати ухвали перших двох инстанцій?зупинити провадження по справі?

2.Держмито при подаче платить нужно или нет?

возможно смешные вопросы задаю,но я не юрист...своими силами всё(с помощью конечно форума Антирейд)...СПАСИБО!!!

post-10412-1364651223_thumb.jpg

post-10412-1364651239_thumb.jpg

Link to comment
Share on other sites

два вопроса по кассации :

1.что просить? скасувати ухвали перших двох инстанцій?зупинити провадження по справі?

2.Держмито при подаче платить нужно или нет?

возможно смешные вопросы задаю,но я не юрист...своими силами всё(с помощью конечно форума Антирейд)...СПАСИБО!!!

Просить отменить определение апелляции и передать дело для рассмотрения апелляционным судом. Также можете просить приостановить определение суда первой инстанции до решения ВССУ.

Судебный сбор не платится.

Link to comment
Share on other sites

Добрый день,форумчане!

сегодня получил ухвалу черниговской апелляции, в которой мне сообщили,что моя апелляционная жалоба не может быть предметом розгляду. Відповідно до ст. 389-11 ЦПК ухвала про видачу виконавчого листа на рішення третейського суду апеляційному оскарженню не підлягає!?оскільки виходячи з аналізу положень ст. 389-11 ЦПК оскарженню підлягає тільки ухвали про відмову у відачи виконавчого листа...подскажите как быть? немного шокирован...всем спасибо заранее!!!

Да, действительно странно. Раньше принимали без проблем.
Link to comment
Share on other sites

Новозаводской суд - это полностью купленный суд Альфа-банком. Исполнительный лист они выбьют в суде - это факт. Мы боролись очень долго, однако нечем это не закончилось. Исполнительный лист суд выдал. Имущество и счета были арестованы. В черный список нас внесли. Это страшный банк. Не тяните, как только прийдет Исполнительный лист, приходите в Исполнительную службу и договаривайтесь об уплате долга частями.

Link to comment
Share on other sites

Новозаводской суд - это полностью купленный суд Альфа-банком. Исполнительный лист они выбьют в суде - это факт. Мы боролись очень долго, однако нечем это не закончилось. Исполнительный лист суд выдал. Имущество и счета были арестованы. В черный список нас внесли. Это страшный банк. Не тяните, как только прийдет Исполнительный лист, приходите в Исполнительную службу и договаривайтесь об уплате долга частями.

ой как страшно.... черный список.. еще б написали черная метка... от Альфы.........

не клиент Альфы но так страшно, что побегу платить.....

Link to comment
Share on other sites

Новозаводской суд - это полностью купленный суд Альфа-банком. Исполнительный лист они выбьют в суде - это факт. Мы боролись очень долго, однако нечем это не закончилось. Исполнительный лист суд выдал. Имущество и счета были арестованы. В черный список нас внесли. Это страшный банк. Не тяните, как только прийдет Исполнительный лист, приходите в Исполнительную службу и договаривайтесь об уплате долга частями.

Вы ничего не перепутали, вот свежее решение: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5431
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...