Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанции об отказе в признании недействительными публичных торгов

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34640858

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року                                           м. Київ

                            Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                  

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

                                          кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів:  Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,Гримич М.К., Умнової О.В.,     

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_6, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Хортицького відділення державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя                      особа - ОСОБА_7, про визнання прилюдних торгів та протоколу з проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна недійсними, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Хортицького районного суду                  м. Запоріжжя від 22 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю                       «Кей-Колект» звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що державний виконавець в порядку проведення виконавчих дій на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_8 від 26 січня 2010 року необґрунтовано призначив проведення третіх прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 та здійснив другу уцінку цього майна на 50 %, що не передбачено вимогами ст. 49 Закону України «Про іпотеку», крім того, позивач не був належним чином повідомлений про час та місце проведення прилюдних торгів та стартову ціну майна, а також, відповідач ОСОБА_6 сплатив внесок за участь у цих торгах після спливу кінцевого терміну відповідної реєстрації, тобто після 11-00 30 жовтня 2012 року.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсними прилюдні торги, проведені 30 жовтня 2012 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 та протокол                № 0812129-1/1 з проведення прилюдних торгів по реалізації вказаної квартири, оскільки результати цих торгів порушили право позивача на отримання більшої суми від реалізації нерухомого майна.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня            2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю                   «Кей-Колект» просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2012 року постановою державного виконавця Хортицького відділення державної виконавчої служби (далі - ВДВС) було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_8 від 26 січня 2010 року, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7

З вказаного вище виконавчого напису вбачається, що зазначена квартира на підставі договору іпотеки від 22 жовтня 2008 року передана в іпотеку публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк». Визначено, що за рахунок виручених від продажу квартири коштів необхідно задовольнити кредитні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на загальну суму 380 241 грн 06 коп. (а. с. 81).

18 червня 2012 року на підставі відповідної ухвали суду було замінено сторону виконавчого провадження з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»                (а. с. 95).

12 квітня 2012 року на адресу стягувача надійшло повідомлення Хортицького ВДВС щодо результатів оцінки спірного арештованого майна, вартість квартири склала 257 232 грн.

За результатами засідання конкурсної комісії відділу ДВС Головного управління юстиції і Запорізькій області та укладеного договору, арештовану квартиру передано для реалізації до філії 08 приватного підприємства            «НИВА-В.Ш.».

Перші прилюдні торги з реалізації зазначеного майна 20 серпня 2012 року не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

04 вересня 2012 року державним виконавцем здійснено уцінку арештованого майна на 25 % після чого вартість квартири склала 192 924 грн.

Другі прилюдні торги з реалізації зазначеного майна 05 жовтня 2012 року не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

08 жовтня 2012 року державним виконавцем здійснено уцінку арештованого майна на 50 % після чого вартість квартири склала 128 616 грн.

30 жовтня 2012 року о 12-00 були проведені треті прилюдні торги з реалізації спірної квартири, за результатами яких складено протокол                         № 0812129-1, переможцем торгів у протоколі вказано ОСОБА_9, який був третім учасником торгів та запропонував найбільшу ціну, а саме 320 тис. грн., перший учасник ОСОБА_6 запропонував 129 тис. грн, а другий учасник ОСОБА_10 160 тис. грн.

При цьому, ліцитатором в протоколі торгів не була зафіксована ціна другого учасника ОСОБА_10, як заявлена в неналежному порядку.

Переможець торгів ОСОБА_9 відмовився підписувати протокол та сплатити зазначену ним суму. В зв'язку з наведеним, був складений протокол  № 0812129-1/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, переможцем торгів у якому зазначено ОСОБА_6

15 листопада 2012 року було складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. Згідно квитанції від 30 жовтня 2012 року, ОСОБА_6 сплатив свій внесок за участь у торгах о 10-37 год., тоді як кінцевий термін сплати був до 11-00 години цього дня.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, норм ч. 1 та                            ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновків про відсутність порушень законодавства України при проведенні оскаржуваних прилюдних торгів, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення позову.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до положень ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Пунктом 4 ч. 6 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» доповнено ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» реченнями такого змісту: «Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна»; у частині третій слово «других» замінити словом «третіх».

Саме на підставі вказаних змін до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», суди дійшли до висновків про дотримання законності при проведенні третіх оскаржуваних прилюдних торгів.

Поза увагою судів залишилася та обставина, що іпотечний договір (згідно відомостей, що містяться у вказаному вище виконавчому написі), за яким ОСОБА_7 передала зазначену вище квартиру іпотекодержателю, було укладено 22 жовтня 2008 року. Зі змісту мотивувальної частини позовної заяви                         (а. с. 4 абз. 1) вбачається, що вказаним іпотечним договором забезпечено виконання зобов'язань перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного договору про надання споживчого кредиту з Правилами від 22 жовтня                    2008 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 64).

Таким чином, при розгляді справи суди повинні були врахувати положення частини 2 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», у яких визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, а саме до 16 жовтня 2011 року.

Статтею 49 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній станом на           22 жовтня 2008 року (дата укладення кредитного договору і договору іпотеки), не було передбачено проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки предмета іпотеки що реалізується з торгів.

На викладені обставини посилався і позивач, обґрунтовуючи вимоги, в тому числі, позовної заяви, проте, всупереч вимогам ст. ст. 213-215, 303 ЦПК України, суди першої та апеляційної інстанцій таких доводів при розгляді справи не врахували, у судових рішеннях їх не спростували, належним чином не перевірили дотримання відповідачами норм чинного законодавства України при проведенні оскаржуваних торгів та протиправно при вирішенні спору застосували норму матеріального права в редакції, що не поширюється на правовідносини між сторонами у даній справі.

Крім того, при проведенні перевірки відповідності оскаржуваних торгів вимогам положень Закону України «Про іпотеку», суди виходили з того, що реалізоване з торгів нерухоме майно є предметом іпотеки за іпотечним договором від 22 жовтня 2008 року, на яке звернуто стягнення зазначеним вище виконавчим написом нотаріуса.

За правилами ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Матеріали справи не містять копії договору іпотеки від 22 жовтня              2008 року за реєстровим № 5368, на підставі якого нотаріусом звернуто стягнення на реалізоване з оскаржуваних торгів нерухоме майно. Судами такий договір не досліджувався, незважаючи на те, що у п. 2.1 вказаного вище кредитного договору від 22 жовтня 2008 року реалізоване з оскаржуваних торгів нерухоме майно визначено як предмет застави.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права призвело до ухвалення у справі судових рішень, які визнати законними і обґрунтованими не можна, тому такі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю                       «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня                 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 червня             2013 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  О.С. Ткачук Судді:В.С. Висоцька   М.К. Гримич  В.М. Колодійчук  О.В. Умнова

 

[batyshka]

а толку то, ВСУ свою позицію вже сказав....((

[у.zaporozhskiy]

Уже когда-то задавал вопрос,но запамятывал,есть ли по нему практика ВССУгуд или ВСУ. Признали торги недействительными,имущество после торгов перепродано новому собсвеннику (добросовестному приобретателю). Насколько помню от такого собственника невозможно истребовать имущество на основании ст. 216 цк,а лишь на основании 388 (только оснований для истребования согласно этой статьи нет). У кого есть какие-либо идеи или ссылки на практику?

[Bolt]

Уже когда-то задавал вопрос,но запамятывал,есть ли по нему практика ВССУгуд или ВСУ. Признали торги недействительными,имущество после торгов перепродано новому собсвеннику (добросовестному приобретателю). Насколько помню от такого собственника невозможно истребовать имущество на основании ст. 216 цк,а лишь на основании 388 (только оснований для истребования согласно этой статьи нет). У кого есть какие-либо идеи или ссылки на практику?

 

Да, это стандартная практика путать следы...

[alexburko]

А в чем сложность подать виндикационный иск?

[у.zaporozhskiy]

А в чем сложность подать виндикационный иск?

Такой иск я так понимаю не удовлетворят.

Ведь нет оснований для защиты прав таким образом.

Как доказать что второй покупатель не является добросовестным?