Определение КААС о незаконности и отмене решения госрегистратора на основании которого право собственности на квартиру зарегистрировано за Кей коллект

[doroshal]

Державний герб України

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа: № 826/7303/15

 

Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

 

УХВАЛА

Іменем України

 

14 січня 2016 року м. Київ

 

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

 

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-майно" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування запису - 

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, в якому ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив:

 

- визнати протиправним та скасувати рішення № 19557473 від 24.02.2015 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», на підставі якого Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіна Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року;

 

- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року.

 

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 19557473 від 24.02.2015 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-колект», на підставі якого Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіна Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року.

 

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи порушення норм матеріального і процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати, та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

 

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

 

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини даної справи, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

 

Судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11349238000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 143 820,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки №86077 від 21.05.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Д.В.

 

Відповідно до умов Договору іпотеки в іпотеку передана квартира АДРЕСА_2, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 42,20 кв. м., і складається з 3 (трьох) житлових кімнат.

 

В подальшому, АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект», відповідно до Договору факторингу від 12.12.2011 р. № 1 та Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки до ОСОБА_3 за зобов'язаннями по Кредитному договору № 11349238000 від 21.05.2008 р.

 

19.02.2015 р. ТОВ «Кей-Колект» звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

 

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченком О.А. прийнято рішення № 19557473 від 24.02.2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей-Колект».

 

Згідно витягу №34076554 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.02.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. внесено відповідний запис за № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008 р.

 

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення державного реєстратора № 19557473 від 24.02.2015 року.

 

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам даної справи, звертає увагу на наступне.

 

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень є Закон України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV).

 

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

 

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

 

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

 

Частиною третьою ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

 

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2013р. № 868 (далі - Порядок №868).

 

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1.1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

 

Відповідно до п. 35 Порядку №868 під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

 

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи (п. 36 Порядку №868).

 

У відповідності до п. 46 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

 

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

 

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

 

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

 

Судом першої інстанції встановлено, що до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ «Кей-Колект» подало державному реєстратору, зокрема, договір про відступлення права вимоги № 4769 від 12.12.2011 р., договір факторингу від 12.12.2011 р., договір іпотеки №86077 від 21.05.2008 р., договір споживчого кредиту №1134923800 від 21.05.2008 р., повідомлення Укрпошта про вручення від 14.07.2014 р.

 

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ «Про іпотеку» від 5.06.2003р. №898-IV (далі - Закон №898-IV) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

 

Як визначено в абз.1 ст.33 Закону України №898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

 

Частиною 3 ст. 33 Закону № 898-IV передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Статтею 36 Закону № 898 передбачено можливість позасудового врегулювання, а саме сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

 

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

 

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

 

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

 

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

 

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 4. 5 розділу 4 Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р. звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового регулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

 

Відповідно п. 5.1 розділу 5 вказаного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового регулювання.

 

Пунктом 5.2 розділу 5 визначено, що позасудове регулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки :

 

- передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.п. 5.2.1 п. 5.2 розділу 5 Договору);

 

- отримання Іпотекодержателем права продати Предмет Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.п. 5.2.2 п. 5.2 розділу 5 Договору).

 

Разом з тим, ТОВ «Кей-Колект» при поданні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя не подавав. Зазначений договір не укладався.

 

Крім того, третьою особою, відповідно до вимог Порядку № 868, мала бути надана завірена в установленому порядку копія письмової вимоги про усунення порушень та документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником.

 

Разом з тим, належні докази, що ТОВ «Кей-Колект» сповістила боржника про усунення порушень та повідомила, що у разі не виконання зобов'язань, іпотекодержатель буде приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та у відповідності до вимог договору, в матеріалах справи відсутні.

 

Відповідно відсутні і докази, що звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб реєстрації права власності Іпотекодержателем здійснюється з дотримання тридцятиденного терміну, наданого позивачу для виконання зобов'язання у відповідності до вимог п.п.2 п.46 Порядку № 868.

 

Тобто, іпотекодержателем не дотримано умов іпотечного договору, передбачених договором стосовно позасудового врегулювання питання про звернення стягнення (надіслання вимоги про усунення порушень) та способу звернення стягнення на предмет іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

 

За таки підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення державного реєстратора № 19557473 від 24.02.2015 року.

 

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

 

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

 

УХВАЛИВ:

 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий-суддя І.О.Грибан

 

Суддя О.О.Беспалов

 

Суддя А.Б.Парінов

 

Повний текст виготовлено - 15.01.16 р.

 

Головуючий суддя Грибан І.О. 

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55006420

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

 

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Київ

 

05 жовтня 2015 року

 

№ 826/7303/15

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

 

головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,

 

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-майно» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування запису,

 

В С Т А Н О В И В:

 

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) до Міністерства юстиції України (надалі також відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни (надалі - державний реєстратор Сипчу К.М., відповідач 2), за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (надалі - ТОВ «Кей-Колект», третя особа 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-майно» (надалі - ТОВ «Бі-майно», третя особа 2) про:

 

визнання протиправним та скасування рішення № 19557473 від 24.02.2015 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», на підставі якого Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіна Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року;

 

визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року.

 

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч вимогам пункту 5.2.1. Договору іпотеки та ст.37 Закону «Про іпотеку» позивачем і третьою особою 1 не укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Окрім того, позивач стверджує, що він як власник квартири не подавав заяви до відповідачів на момент прийняття оскаржуваного рішення та внесення запису, тому ТОВ «Кей-Колект» не було правонабувачем, стороною правочину, за яким виникло право власності, внаслідок чого відповідачі протиправно прийняли рішення про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності за договором іпотеки.

 

Також, позивач зазначає, що ТОВ «Кей-Колект» не подавало відповідачам документ, що підтверджує надіслання позивачу вимоги та її отримання позивачем як того вимагає пп.1, пп.2 п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що є додатковою підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру.

 

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

 

Відповідач 1 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що Міністерством юстиції України не приймалось оскаржуване рішення стосовно прав та інтересів позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства України державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, який приймає рішення про державну реєстрацію прав та несе відповідальність за прийняте рішення.

 

Представник відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначив суду, що відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру (правонаступником якого є Міністерство юстиції України) і саме державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком, розглядає заяву, подані до неї електронні копії документів, та приймає відповідне рішення.

 

Окрім того, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування запису відповідача 2, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за №8839305 від 19.02.2015 року, представник відповідача 2 зазначає, що державний реєстратор вносить відповідний запис на підставі рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію права власності. Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису в Державному реєстрі прав. Записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними чинним законодавством України.

 

Представники третіх осіб у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

 

ТОВ «Кей-Колект» подало письмові пояснення, у яких зазначило, що у зв'язку з переходом усіх прав та обов'язків за іпотечним договором, ТОВ «Кей-Колект», скориставшись добровільним (позасудовим) врегулюванням питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки звернулося до Державної реєстраційної служби України та зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки. За результатами розгляду заяви про реєстрацію права власності на предмет іпотеки Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві встановлено законність та обґрунтованість поданої заяви та проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».

 

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

 

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

 

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

 

Між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11349238000 від 21.05.2008 року, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 143 820,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки №86077 від 21.05.2008р. (надалі Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Д.В.

 

Відповідно до умов Договору іпотеки в іпотеку передана квартира АДРЕСА_1, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 42,20 кв. м., і складається з 3 (трьох) житлових кімнат.

 

В подальшому, АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект», відповідно до Договору факторингу від 12.12.2011 р. № 1 та Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки до ОСОБА_3 за зобов'язаннями по Кредитному договору № 11349238000 від 21.05.2008 р.

 

ТОВ «Кей-Колект» 19.02.2015р. звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

 

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченком О.А. прийнято рішення № 19557473 від 24.02.2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».

 

Згідно витягу №34076554 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.02.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. внесено відповідний запис за № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р.

 

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення виходячи з наступного.

 

Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. № 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV).

 

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону N 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Згідно ч.1 ст.4 Закону N 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

 

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону N 1952-IV).

 

Частиною 2 ст. 9 Закону N 1952-IV передбачено, що державний реєстратор, зокрема:

 

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

 

приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

 

відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

 

веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

 

у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

 

під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

 

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

 

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

 

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

 

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

 

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

 

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

 

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

 

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4. 5 розділу 4 Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р. звернення стягнення на предмет іпотеки з застосування позасудового регулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

 

Відповідно п. 5.1 розділу 5 вказаного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового регулювання.

 

Пунктом 5.2 розділу 5 визначено, що позасудове регулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки :

 

передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.п. 5.2.1 п. 5.2 розділу 5 Договору);

 

оримання Іпотекодержателем права продати Предмет Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (п.п. 5.2.2 п. 5.2 розділу 5 Договору).

 

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ «Кей-Колект» подало державному реєстратору, зокрема, договір про відступлення права вимоги №4769 від 12.12.2011р., договір факторингу від 12.12.2011р., договір іпотеки №86077 від 21.05.2008р., договір споживчого кредиту №1134923800 від 21.05.2008р., повідомлення Укрпошта про вручення від 14.07.2014р.

 

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 N 898-IV (далі - Закон N 898-IV) передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

З вказаного слідує, що підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду; виконавчий напис нотаріуса; договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказаний перелік є вичерпним.

 

В той же час, згідно ст. 36 вказаного закону визначено можливість позасудового врегулювання, а саме сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

 

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

 

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

 

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

 

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що Законом N 898-IV передбачено позасудове врегулювання, яке має відображатися в іпотечному договір, як застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або здійснюватися згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню.

 

Як вказувалося вище судом, договір іпотеки №86077 від 21.05.2008р. містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, однак п.п.5.2.1, п. 5.2, п.п.5.2.2 п. 5.2 розділу 5 чітко визначено, що позасудове регулювання здійснюється на підставі укладання окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку встановленому Законом N 898-IV.

 

В той же час третя особа 1 зазначає, що нею самостійно обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі ст. 37 Закону N 898-IV або звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені предмету іпотеки на підставі ст. 38 Закону N 898-IV.

 

Суд зауважує, що ч. 1 ст. 37 Закону N 898-IV встановлено правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, якою є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

 

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків (ч. 1 ст. 38 Закону N 898-IV).

 

З матеріалів реєстраційної справи судом вбачається, що ТОВ «Кей-Колект» при поданні заяви про державну прав та їх обтяжень на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя не подавав. Як зазначив позивач, вказаного договору він не укладав, про що третя особа 1 не заперечувала.

 

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2013р. № 868 (далі - Порядок №868).

 

Так, пунктом 13 вказаного порядку визначено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1.1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

 

У відповідності до п. 46 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

 

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

 

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

 

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

 

Суд зазначає, що докази завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві відсутні, адже в матеріалах реєстраційної справи відповідних документів (про надіслання повідомлення, його отримання іпотекодавцем) відсутні.

 

Слід звернути увагу, що в матеріалах адміністративної справи наявні копії з архівної справи поданих відповідачем 2до суду документів, на підставі яких приймалось оскаржуване рішення, серед яких наявне Повідомлення №15.09-юр від 14.12.2013р. третьої особи 1.

 

Однак суд не може взяти до уваги вказаний доказ, оскільки він містить ознаки підробки, а саме документ датований 14.12.2013р., а в самій нижній частині цього Повідомлення робиться посилання на Закон, який був прийнятий 03.06.2014р. за №1304-VII, тобто на момент складення Повідомлення третьою особою 1 ще не існувало Закону від 03.06.2014р. на який зроблено посилання третьою особою 1.

 

Також, в матеріалах, поданих відповідачем 2 до суду немає поштового повідомлення про вручення листа ТОВ «Кей-Колект» №15.09-юр від 14.12.2013р. позивачу, що вимагається пп.2 п.46 Порядку №868.

 

Аналіз вказаного в сукупності свідчить, що однією з передумов державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є документ що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно.

 

Частиною 2 ст. 37 Закону N 898-IV передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

 

Враховуючи те, що окремий договір про застереження вимог Іпотекодержателя Іпотекодавцем (позивачем) з Іпотекодержателем (третьою особою - 1) не укладався (тобто відсутній документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно), у той час коли, застереження про це міститься в іпотечному договорі, суд дійшов до висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Марченка О.А. Державної реєстраційної служби України № 19557473 від 24.02.2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», на підставі якого Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіна Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

 

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

 

Статтею 26 Закону N 1952-IV визначено, що записи до Дерджавного реєстра прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їхз обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

 

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за № 1429/20167 (далі - Порядок №3502/5).

 

Так, згідно з пунктом 2.1 Порядку 3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

 

Пунктом 2.3 Порядку 3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

 

Відповідно до пункту 2.6 Порядку 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку.

 

Згідно з пунктами 2.10 та 2.11 Порядку 3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

 

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

 

Таким чином, записи в Державному реєстрі прав скасовуються на підставі судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що набрало законної сили. Зазначене судове рішення подається реєстратору разом із заявою та іншими документами, визначеними Порядком № 3502/5.

 

Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав.

 

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни не підлягають до задоволення, оскільки скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно і має своїм наслідком визнання незаконною самої реєстрації та скасування відповідного запису, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Марченка О.А. Державної реєстраційної служби України (правонаступником якої є Міністерство юстиції України) № 19557473 від 24.02.2015 року.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, які є у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

 

Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

 

Керуючись ст.ст.94, 158-163 К Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Визнати протиправним та скасувати рішення № 19557473 від 24.02.2015 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-колект», на підставі якого Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіна Миколаївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 8839305 від 19.02.2015 року про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» на підставі Договору іпотеки №86077 від 21.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем 21.05.2008 року за реєстровим №1077 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2015 року.

 

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 36,54 грн.

 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

 

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

Головуючий суддя В.П. Шулежко

 

Суддя І.О. Іщук 

 

Суддя І.М. Погрібніченко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53156475

[doroshal]

цікава позиція Мінюсту . Чи позбавили нотаріуса  ліцензії ?  

[хервам анеипотеку]

цікава позиція Мінюсту . Чи позбавили нотаріуса ліцензії ?

А разве там был нотариус?