Постановление ОАСК оставленное в силе КААС о неправомерности и отмене регистрации недвижимости за Кей колект

ANTIRAID · January 24, 2016

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 березня 2015 року

№ 826/171/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Добрівської Н.А. та Катющенка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м. Києві третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом, який передано на розгляд судді 13.01.2015 року, в якому позивач просить:

1) визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, що полягають у прийнятті рішення від 17.11.2014 року № 17243506 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»;

2) скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни № 17243506 від 17.11.2014 року про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

3) визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, що полягають у проведенні 17.11.2014 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»;

4) зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код: 37508344) та Головне управління юстиції у місті Києві (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни № 17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що 20.12.2007 р. з АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір споживчого кредиту. На забезпечення зобов'язань 20.12.2007 р. було укладено договір іпотеки, предметом якого була вищезгадана квартира. Надалі, 13.02.2012 р. Банк передав ТОВ «Кей-Колект» право вимоги заборгованості за кредитним договором.

З довідки приватного нотаріуса від 29.12.2014 р. позивачу стало відомо, що ТОВ «Кей-Колект» звернулося до ДРС України з метою реєстрації права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Державний реєстратор ДРС України Хафусова В.В. прийняв рішення від 17.11.2014 р. № 17243506 про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект». Відповідне рішення, як зазначає позивач, зареєстровано державним реєстратором ГУ юстиції в м. Києві Дуднік О.С.

Позивач вважає, що реєстрація права власності відбулась з порушенням встановлених правил та процедур.

Зокрема, позивач звертає увагу, що договором іпотеки передбачалося задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Натомість, як зазначає позивач, такий договір не укладався, а відтак, були відсутні підстави для реєстрації прав.

Крім того, позивач звертає увагу на необхідність проведення оцінки, яка в даному випадку не проводилась.

Позивач також звертає увагу, що відповідне повідомлення від ТОВ «Кей-Колект», яке наявне в матеріалах реєстраційної справи, не направлялося вказаним товариством, позивачем не отримувалось. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення, з якого вбачається, що певне поштове відправлення направлялося іншим товариством та зміст такого відправлення позивачу невідомий.

З урахуванням наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідачі проти позову заперечують, зазначають, що всі реєстраційні дії проведені відповідно до вимог законодавства, а відтак підстав для задоволення позову не має.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, протягом двох судових засідань участі у розгляді справи не брала.

В судовому засіданні 17.03.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.12.2007 р. між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту. Згідно із договором позивачу надавався кредит в іноземній валюті у розмірі 407 000 доларів США, що складало 2 055 350 грн. Строк повернення - не пізніше 20.12.2027 р. Кредит надавався для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання зобов'язань приймається вищенаведена квартира. Порука - ОСОБА_4.

31.03.2009 р. між банком та позивачем укладено додаткову угоду № 1 про перенесення строків виконання зобов'язань. Складено графік платежів.

20.12.2007 р. між позивачем і банком також укладено договір іпотеки № 73421, відповідно до якого позивач передає в іпотеку банку зазначену квартиру, яка є власністю іпотекодавця (позивача) на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 р. № 6334. В Державний реєстр правочинів внесено запис № 2587221. Ринкова вартість квартири визначена на рівні 2 285 547 грн.

На день укладання договору заставна не випущена.

Згідно з п. 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Здійснення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Право визначення підстав та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням позасудового порядку врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Розділом 5 договору іпотеки передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: (п.5.2.1.) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; (п. 5.2.2.) отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-кому разі лише до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розділом 6 договору іпотеки передбачено, що всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена у договорі. Підтвердженням факту відправлення повідомлення є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення.

29.02.2012 р. банком сформовано повідомлення на адресу позивача за № 12-22/7002 про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу. Копії договорів відступлення вимоги від 13.02.2012 р. та копія договору факторингу № 2 від 13.02.2012 р., які підписані між банком та ТОВ «Кей-Колект» наявні в матеріалах справи (а.с. 185, 189).

Між тим, з довідки нотаріуса від 29.12.2014 р. вбачається, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17243506 від 17.12.2014 р., що прийнято Хафусовою В.В., державним реєстратором. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано виникнення права власності (що підтверджує перехід права власності) на нерухоме майно за номером запису: 7715037 від 17.11.2014 р. реєстраційний номер об'єкта 503230280000, Дуднік О.С., державний реєстратор Реєстраційної служби ГУЮ м. Києва згідно рішення № 17243506 від 17.11.2014 р. (відносно вищезгаданої квартири); особа, за якою зареєстровано право власності - ТОВ «Кей-Колект»; підстава реєстрації - договір іпотеки 73421 від 20.12.2008 р, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13.02.2012 р.

У матеріалах справи наявне повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 28.02.2014 р. № 135-12661, в якому зазначено про можливість викупити предмет іпотеки, здійснити погашення заборгованості у розмірі 350 000 доларів США.

Крім того, у справі наявна копія повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 11.04.2014 р. № 110414/735439 на адресу позивача про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. У повідомленні зазначено, що товариство придбало право вимоги заборгованості по кредитному договору та є іпотекодержателем нерухомого майна. Повідомлено, що загальна сума заборгованості складає станом на 05.04.2014 р. 479 473,64 доларів США. Зазначено, що іпотекодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказується у повідомленні, що товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

У повідомленні зазначено, що позивач має право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку з дня отримання повідомлення. Невиконання умов кредитного договору та іпотеки матиме наслідком продаж предмета іпотеки від імені ТОВ «Кей-Колект».

До матеріалів справи надано копію листа ТОВ «Кей-Колект» від 02.04.2014 р. № 010414/735439 на адресу позивача про забезпечення доступу до предмету іпотеки. Аналогічне повідомлення вчинено і ТОВ «Укрборг», в якому зазначено, що вказане товариство діє від імені ТОВ «Кей-Колект».

Між тим, у матеріалах справи наявна копія листа ТОВ «Укрборг», сформованого у квітні 2014 р. на адресу позивача, в якому зазначено, що зазначене товариство діє від імені та в інтересах ТОВ «Кей-Колект» (до листа не надано будь-яких письмових уповноважень щодо наведеного). У листі також повідомлено про намір ТОВ «Кей-Колект» продати квартиру.

16.05.2014 р. ТОВ «Кей-Колект» сформувало на адресу позивача письмову вимогу про добровільне звільнення (виселення) з квартири. Звернуто увагу, що згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.03.2014 р. у справі № 736/3080/13-ц стягнуто солідарно з боржника та поручителя на користь ТОВ «Кей-Колект» суму заборгованості у розмірі 3 019 097 грн. Зазначається, що 28.02.2014 р. позивачу було направлено повідомлення № 135-12662 від 28.02.2014 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу. Між тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 72), вказане судове рішення оскаржене ТОВ «Кей-Колект» в апеляційному порядку.

17.11.2014 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Хафусовою В.В. Державної реєстраційної служби України прийнято рішення № 17243506 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішення прийнято за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав, прийнятої 14.11.2014 р. (№ 8960834), яка подана ТОВ «Кей-Колект» для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 Вирішено провести державну реєстрацію права власності на вищезгадану квартиру за вищенаведеною адресою, а також відкрити розділ у реєстрі.

Заява та додані до неї документи були отримані державним реєстратором для вирішення питання від реєстраційної служби ГУЮ в м. Києві згідно наказу Мінюсту України від 02.04.2013 р. № 607/15 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб».

Згідно із карткою № 17210953 прийнятої заяви, яка зареєстрована 14.11.2014 р., до заяви, крім іншого, надано технічний паспорт та копія; копія договору № 11273116000 від 20.12.2007 р. та додатки, копія договору відступлення прав вимоги від 13.02.2012 р., копія договору факторингу № 2 від 13.02.2012 р., додаткові угоди копія договору № 11231160000 від 20.12.2007 р., лист від 30.10.2014 р. № 135-15032, копія наказу № 11-к від 21.05.2014 р., копія наказу № 75-к від 13.12.2013 р., копія протоколу від 12.12.2013 р. № 76; копія договору іпотеки 73421 від 20.12.2007 р., копія повідомлення № 12-22/7702, повідомлення № 135-12149; довідка № 135-14987.

Між тим вбачається, що доказом направлення повідомлень позивачу є копія зворотного повідомлення про вручення (а.с. 95), сформованого ТОВ «Укрборг», товариством, яке не є стороною угод, укладених позивачем відносно кредиту та іпотеки. У матеріалах справи відсутня довіреність, видана від ТОВ «Кей-Колект» товариству з обмеженою відповідальністю «Укрборг». До вказаного поштового повідомлення додано повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 03.12.2013 р. № 135-12149, в якому зазначено, що товариство має намір стягнути звернення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені вказаної квартири. Надано строк для самостійного погашення боргу протягом 30 днів з дати отримання повідомлення. Зазначено, що в разі відсутності від позивача повідомлення має намір погасити заборгованість за кредитним договором чи викупити майно, товариство має намір набути право власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» або продати майно в порядку ст. 38 зазначеного Закону.

На підставі оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій, державним реєстратором реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Дуднік О.С. на ім'я ТОВ «Кей-Колект» 17.11.2014 р. видано свідоцтво № 29584655 про право власності на вищезгадану квартиру.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 7715037, дата, час державної реєстрації: 14.11.2014 р. 11:45:30; державний реєстратор: Дуднік Ольга Сергіївна, реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві; підстава виникнення права власності: договір іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2008 р.; договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 649-650, виданий 13.02.2012 р. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 17243506 від 17.11.2014 р.. Власник - ТОВ «Кей-Колект».

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, нерухоме майно, це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 статті 15 цього Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч. 3 ст. 16 Закону).

Частиною 7 ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 17 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Водночас, постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який набрав чинності 12.02.2014 р. (далі - Порядок № 868).

Пунктом 46 Порядку 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про іпотеку», яка діяла на час укладення договору іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VI, норми ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

При цьому, відповідно до положень ст. 36 цього Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення змін до ст. 36 Закону, її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В даному випадку умовами договору іпотеки прямо передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог кредитора. Договір не містить посилання, що задоволення вимог кредитора можливо проводити за іншою процедурою.

Однак, в даному випадку під час державної реєстрації прав такий договір не був наданий разом із договором іпотеки. Під час розгляду справи не надано доказів укладання такого договору, що свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження прав ТОВ «Кей-Колект» та, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у зв'язку з цим.

Слід додати, що у витязі наведено відомості з ЄДР, згідно з якими реєстраційні дії проведено на підставі договору іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2008 р. Між тим, у матеріалах реєстраційної справи відсутній такий договір від 2008 року.

Крім того, на дотримання заявником вимог п. 46 Порядку 868 щодо надання для цілей державної реєстрації прав документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, відповідачі посилаються на наявність повідомлення позивача від 03.12.2013 р. № 135-12149. Однак, в матеріалах реєстраційної справи відсутні докази надіслання цього повідомлення позивачу ТОВ «Кей-Колект» відповідно до вимог р. 6.5. договору іпотеки. Як вже зазначалося, у матеріалах реєстраційної справи наявне поштове зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого іншою особою ТОВ «Укрборг», яке не є стороною угод за участі позивача та із зазначеного повідомлення не вбачається, що позивачу було надіслано саме вищезгадане повідомлення ТОВ «Кей-колект» від 03.12.2013 р. При цьому, відсутній і фіскальний чек. Позивач категорично заперечує отримання вказаного повідомлення від ТОВ «Кей-колект» від 03.12.2013 р.

Наведене свідчить про недотримання державним реєстратором вимог п. 46 Порядку № 868 при прийнятті спірного рішення та проведенні реєстраційних дій, що у свою чергу вказує на протиправність оскаржуваного рішення та вчинених реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку з боку відповідачів не доведено законності прийняття рішення про державну реєстрацію прав та здійснення реєстраційних дій по реєстрації прав за ТОВ «Кей-колект», а відтак позов цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення, а також визнання протиправними дій державного реєстратора, що полягають у проведенні 17.11.2014 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно, чим охоплюються і вимоги позивача щодо визнання протиправними дій державного реєстратора по прийняттю оскаржуваного рішення.

Що стосується позовної вимоги № 4 про зобов'язання відповідачів внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни № 17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно, суд вважає зазначені вимоги передчасними.

Так, згідно ч. 2 ст. 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації, що також обумовлюється приписами п. 41 Порядку, затвердженого постановою КМ України № 1141 від 26.10.2011 р. Тобто, вчинення таких дій здійснюється після набрання законної сили судовим рішенням про скасування рішення про державну реєстрацію та відповідної реалізації наслідків прийняття такого судового рішення у державному реєстрі прав шляхом вчинення державним реєстратором відповідних дій на підставі судового рішення. В даному випадку судом не встановлено порушення прав позивача у наведеному контексті, а відтак в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню, як зазначено вище. На поверненні судового збору позивач у позові не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни № 17243506 від 17.11.2014 року про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, що полягають у проведенні 17.11.2014 року на підставі рішення № 17243506 від 17.11.2014 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: Н.А. Добрівська

В.П. Катющенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/43355542

ANTIRAID · January 24, 2016

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/171/15

Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

23 липня 2015 року

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Хафусової Владислави В'ячеславівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В., що полягають у прийнятті рішення № 17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. № 17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код: 37508344) та Головне управління юстиції у місті Києві (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни № 17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. № 17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнано протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 на підставі рішення № 17243506 від 17.11.2014 державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Хафусова В.В. та третя особа: ТОВ «Кей-Колект» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено законності прийняття рішення про державну реєстрацію прав та здійснення реєстраційних дій по реєстрації прав за ТОВ «Кей-колект». Що ж стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідачів внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. № 17243506 від 17.11.2014 та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно, суд першої інстанції вважає зазначені вимоги передчасними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 195 КАС України, колегія суддів переглядає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 в межах апеляційних скарг ТОВ «Кей-Колект», Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Хафусової В.В.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2007 між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту (а.с. 11-17).

Згідно із договором позивачу надавався кредит в іноземній валюті у розмірі 407 000 доларів США, що складало 2 055 350 грн. Строк повернення - не пізніше 20.12.2027. Кредит надавався для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

20.12.2007 між позивачем і банком укладено договір іпотеки № 73421, відповідно до якого позивач передає в іпотеку банку зазначену квартиру, яка є власністю іпотекодавця (позивача) на підставі договору купівлі-продажу № 6334 від 20.12.2007 (а.с. 18-21).

31.03.2009 між банком та позивачем укладено додаткову угоду № 1 про перенесення строків виконання зобов'язань. Складено графік платежів (а.с. 147-148).

13.02.2012 між банком та ТОВ «Кей-Колект» укладено договори факторингу № 2 (а.с. 189-192) та відступлення право вимоги (а.с. 185-186).

29.02.2012 банком сформовано повідомлення на адресу позивача за № 12-22/7002 про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу (а.с. 177).

У матеріалах справи наявне повідомлення ТОВ «Кей-Колект» № 135-12661 від 28.02.2014 (а.с. 32), в якому зазначено про можливість викупити предмет іпотеки, здійснити погашення заборгованості у розмірі 350 000 доларів США.

Також наявна копія повідомлення ТОВ «Кей-Колект» № 110414/735439 від 11.04.2014 (а.с. 28) про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. У повідомленні зазначено, що товариство придбало право вимоги заборгованості по кредитному договору та є іпотекодержателем нерухомого майна. Повідомлено, що загальна сума заборгованості станом на 05.04.2014 складає 479 473,64 доларів США та, що іпотекодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказується у повідомленні, що товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

У повідомленні зазначено, що позивач має право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку з дня отримання повідомлення. Невиконання умов кредитного договору та іпотеки матиме наслідком продаж предмета іпотеки від імені ТОВ «Кей-Колект».

До матеріалів справи долучено копію листа ТОВ «Кей-Колект» № 010414/735439 від 02.04.2014 (а.с. 31) на адресу позивача про забезпечення доступу до предмету іпотеки. Аналогічне повідомлення (а.с. 29) вчинено і ТОВ «Укрборг», в якому зазначено, що вказане товариство діє від імені ТОВ «Кей-Колект».

У матеріалах справи наявна копія листа ТОВ «Укрборг» (а.с. 31 зворотній бік), сформованого у квітні 2014 року, в якому зазначено, що зазначене товариство діє від імені та в інтересах ТОВ «Кей-Колект» (до листа не надано будь-яких письмових уповноважень щодо наведеного). У листі також повідомлено про намір ТОВ «Кей-Колект» продати квартиру.

16.05.2014 ТОВ «Кей-Колект» сформувало на адресу позивача письмову вимогу про добровільне звільнення (виселення) з квартири (а.с. 30). Звернуто увагу, що згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.03.2014 у справі № 736/3080/13-ц стягнуто солідарно з боржника та поручителя на користь ТОВ «Кей-Колект» суму заборгованості у розмірі 3 019 097 грн. Зазначається, що 28.02.2014 позивачу направлено повідомлення № 135-12662 від 28.02.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу. Між тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 72), вказане судове рішення оскаржене ТОВ «Кей-Колект» в апеляційному порядку.

17.11.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Хафусовою В.В. Державної реєстраційної служби України прийнято рішення № 17243506 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 59). Рішення прийнято за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав, прийнятої 14.11.2014 (№ 8960834), яка подана ТОВ «Кей-Колект» для проведення державної реєстрації права власності на квартиру № 84 у будинку № 4 корпус № 4 по пр. Г. Сталінграду у м. Києві.

Заява та додані до неї документи отримані державним реєстратором для вирішення питання від реєстраційної служби ГУЮ в м. Києві згідно наказу Мінюсту України № 607/15 від 02.04.2013 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб».

Згідно із карткою № 17210953 прийнятої заяви (а.с. 93), яка зареєстрована 14.11.2014, до заяви, крім іншого, надано технічний паспорт та копія; копія договору № 11273116000 від 20.12.2007 та додатки, копія договору відступлення прав вимоги від 13.02.2012, копія договору факторингу № 2 від 13.02.2012, додаткові угоди копія договору № 11231160000 від 20.12.2007, лист № 135-15032 від 30.10.2014, копія наказу № 11-к від 21.05.2014, копія наказу № 75-к від 13.12.2013, копія протоколу № 76 від 12.12.2013; копія договору іпотеки 73421 від 20.12.2007, копія повідомлення № 12-22/7702, повідомлення № 135-12149; довідка № 135-14987.

Доказом направлення повідомлень позивачу є копія зворотного повідомлення про вручення (а.с. 95), сформованого ТОВ «Укрборг», товариством, яке не є стороною угод, укладених позивачем відносно кредиту та іпотеки. У матеріалах справи відсутня довіреність, видана від ТОВ «Кей-Колект» товариству з обмеженою відповідальністю «Укрборг». До вказаного поштового повідомлення додано повідомлення ТОВ «Кей-Колект» № 135-12149 від 03.12.2013, в якому зазначено, що товариство має намір стягнути звернення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені вказаної квартири. Надано строк для самостійного погашення боргу протягом 30 днів з дати отримання повідомлення. Зазначено, що в разі відсутності від позивача повідомлення має намір погасити заборгованість за кредитним договором чи викупити майно, товариство має намір набути право власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» або продати майно в порядку ст. 38 зазначеного Закону.

На підставі оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій, державним реєстратором реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Дуднік О.С. на ім'я ТОВ «Кей-Колект» 17.11.2014 видано свідоцтво № 29584655 про право власності на вищезгадану квартиру.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 7715037, дата, час державної реєстрації: 14.11.2014 11:45:30; державний реєстратор: Дуднік Ольга Сергіївна, реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві; підстава виникнення права власності: договір іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2008 р.; договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 649-650, виданий 13.02.2012 р. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 17243506 від 17.11.2014. Власник - ТОВ «Кей-Колект».

Згідно довідки нотаріуса від 29.12.2014 (а.с. 23) вбачається, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17243506 від 17.12.2014, що прийнято Хафусовою В.В., державним реєстратором. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано виникнення права власності (що підтверджує перехід права власності) на нерухоме майно за номером запису: 7715037 від 17.11.2014 р. реєстраційний номер об'єкта 503230280000, Дуднік О.С., державний реєстратор Реєстраційної служби ГУЮ м. Києва згідно рішення № 17243506 від 17.11.2014 (відносно вищезгаданої квартири); особа, за якою зареєстровано право власності - ТОВ «Кей-Колект»; підстава реєстрації - договір іпотеки 73421 від 20.12.2008, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13.02.2012.

Так, згідно з п. 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Здійснення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Право визначення підстав та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням позасудового порядку врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Розділом 5 договору іпотеки передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: (п.5.2.1.) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; (п. 5.2.2.) отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-кому разі лише до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із статтею 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

В даному випадку умовами договору іпотеки прямо передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог кредитора. Договір не містить посилання, що задоволення вимог кредитора можливо проводити за іншою процедурою.

Однак, в даному випадку під час державної реєстрації прав такий договір не був наданий разом із договором іпотеки. Під час розгляду справи не надано доказів укладання такого договору, що свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження прав ТОВ «Кей-Колект» та, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у зв'язку з цим.

Так само суд першої інстанції вірно зазначив, що у витязі наведено відомості з ЄДР, згідно з якими реєстраційні дії проведено на підставі договору іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2008.

На дотримання заявником вимог п. 46 Порядку 868 щодо надання для цілей державної реєстрації прав документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, відповідачі посилаються на наявність повідомлення позивача № 135-12149 від 03.12.2013. Однак, в матеріалах реєстраційної справи відсутні докази надіслання цього повідомлення позивачу ТОВ «Кей-Колект» відповідно до вимог п. 6.5. договору іпотеки. У матеріалах реєстраційної справи наявне поштове зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого іншою особою ТОВ «Укрборг», яке не є стороною угод за участі позивача та із зазначеного повідомлення не вбачається, що позивачу було надіслано саме вищезгадане повідомлення ТОВ «Кей-колект» від 03.12.2013. При цьому, відсутній і фіскальний чек. Позивач категорично заперечує отримання вказаного повідомлення від ТОВ «Кей-колект» від 03.12.2013.

Тобто, державним реєстратором не дотримано вимоги п. 46 Порядку № 868 при прийнятті спірного рішення та проведенні реєстраційних дій, що у свою чергу вказує на протиправність оскаржуваного рішення та вчинених реєстраційних дій.

Викладені в апеляційних скаргах доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Хафусової Владислави В'ячеславівни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 28.07.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/47627540

у.zaporozhskiy · January 25, 2016

В данном случае ответчик госрегистратор, поэтому все правильно.

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м. Києві

В даному випадку умовами договору іпотеки прямо передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог кредитора. Договір не містить посилання, що задоволення вимог кредитора можливо проводити за іншою процедурою.

Однак, в даному випадку під час державної реєстрації прав такий договір не був наданий разом із договором іпотеки. Під час розгляду справи не надано доказів укладання такого договору, що свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження прав ТОВ «Кей-Колект» та, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у зв'язку з цим.

Так само суд першої інстанції вірно зазначив, що у витязі наведено відомості з ЄДР, згідно з якими реєстраційні дії проведено на підставі договору іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2008.

Справедливые и законные выводы апелляционного суда.

По Укрсибовским договорам все понятно, а что делать по договорам Сведа и Таскоммерцбанка?

поживем увидим.

у.zaporozhskiy · January 25, 2016

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

http://reyestr.court.gov.ua/Review/47627540

Ростислав, если эти решения админ судов Ваши, то были ли у Вас определения об обеспечении админ иска путем наложения запретов ТОВ "Кей-коллект" отчуждать, входить в предмет ипотеки и так далее?

frau · January 26, 2016

В даному випадку умовами договору іпотеки прямо передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог кредитора. Договір не містить посилання, що задоволення вимог кредитора можливо проводити за іншою процедурою.

В моем случае "стягнення" тоже предусмотрено отдельным договором (п.4.4. договора ипотеки), отдельный договор не заключался,но в то же время есть ссылка на п.4.5. .где указано ,что оговорка считается договором и является основанием для регистрации права собственности на ипотекодержателя.Договор ипотеки заключен в 2007 г.Правомерно ли считать оговорку договором ? Если в п. 37 закона до 2010 года это прямо не предусмотрено?

у.zaporozhskiy · February 13, 2016

В моем случае "стягнення" тоже предусмотрено отдельным договором (п.4.4. договора ипотеки), отдельный договор не заключался,но в то же время есть ссылка на п.4.5. .где указано ,что оговорка считается договором и является основанием для регистрации права собственности на ипотекодержателя.Договор ипотеки заключен в 2007 г.Правомерно ли считать оговорку договором ? Если в п. 37 закона до 2010 года это прямо не предусмотрено?

Вопрос неоднозначный.

Я считаю, что необходимо в том числе по этому основанию идти до ВСУ.

Сейчас необходимо поискать практику ВАС или ВССУ, где указано, что ипотечная оговорка по договорам 2006-2008 года не может считаться договором, который позволяет регистрировать право собственности на себя.

Viktor Linchac · February 27, 2016

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55908904

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2016 р. м.Київ К/800/40637/15

К/800/36685/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - 2- Колток О.М.,

відповідача - 3- Нікіпелової К.Є.,

представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт»

- Орлова П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року

у справі №826/171/15

за позовом ОСОБА_8

до 1) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної

служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни,

2) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління

юстиції у м.Києві Дуднік Ольги Сергіївни,

3) Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у

м.Києві,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»

про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні

дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В`ячеславівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В., що полягають у прийнятті рішення №17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - за ТОВ «Кей-Колект»;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код: 37508344) та Головне управління юстиції у місті Києві (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, ідентифікаційний код: 34691374) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни №17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року,позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м.Києві Дуднік О.С., що полягають у проведенні 17.11.2014 року на підставі рішення №17243506 від 17.11.2014 року державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з того, що відповідачами не доведено законності прийняття рішення про державну реєстрацію прав та здійснення реєстраційних дій по реєстрації прав за ТОВ «Кей-колект». Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідачів внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. №17243506 від 17.11.2014 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені вимоги є передчасними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить повністю скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить повністю скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшли письмові заперечення від позивача, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту. Згідно із договором позивачу надавався кредит в іноземній валюті у розмірі 407 000 доларів США, що складало 2 055 350 грн. Строк повернення - не пізніше 20.12.2027 року.

Кредит надавався для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1

У забезпечення виконання зобов'язань приймається вищенаведена квартира. Порука - ОСОБА_12.

31.03.2009 року між банком та позивачем укладено додаткову угоду №1 про перенесення строків виконання зобов'язань. Складено графік платежів.

20.12.2007 року між позивачем і банком також укладено договір іпотеки №73421, відповідно до якого позивач передає в іпотеку банку зазначену квартиру, яка є власністю іпотекодавця (позивача) на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року №6334.

29.02.2012 року банком сформовано повідомлення на адресу позивача за №12-22/7002 про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу. Копії договорів відступлення вимоги від 13.02.2012 року та копія договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, які підписані між банком та ТОВ «Кей-Колект» долучені до матеріалів справи (а.с.185, 189, том 1).

З довідки нотаріуса від 29.12.2014 року вбачається, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17243506 від 17.12.2014 року, що прийнято державним реєстратором Хафусовою В.В..

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ТОВ «Кей Колект» на спірну квартиру за номером запису: НОМЕР_1 від 17.11.2014 року реєстраційний номер об'єкта 503230280000, згідно рішення №17243506 від 17.11.2014 року відносно вищезгаданої квартири. Підстава реєстрації - договір іпотеки 73421 від 20.12.2007 року, договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13.02.2012 року.

У матеріалах справи наявне повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 28.02.2014 року №135-12661, в якому зазначено про можливість викупити предмет іпотеки, здійснити погашення заборгованості у розмірі 350 000 доларів США.

Крім того, у справі наявна копія повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 11.04.2014 року №110414/735439, направленого на адресу позивача, про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. У повідомленні зазначено, що товариство придбало право вимоги заборгованості по кредитному договору, а тому є іпотекодержателем нерухомого майна. Позивача повідомлено, що загальна сума заборгованості складає станом на 05.04.2014 року 479 473,64 доларів США. Зазначено, що іпотекодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, позивача попереджено, що товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

У повідомленні зазначено, що позивач має право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку з дня отримання повідомлення. Невиконання умов кредитного договору та іпотеки матиме наслідком продаж предмета іпотеки від імені ТОВ «Кей-Колект».

До матеріалів справи надано копію листа ТОВ «Кей-Колект» від 02.04.2014 року №010414/735439 на адресу позивача про забезпечення доступу до предмету іпотеки. Аналогічне повідомлення було направлено на адресу ТОВ «Укрборг», яке діє від імені ТОВ «Кей-Колект».

17.11.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Хафусовою В.В. Державної реєстраційної служби України прийнято рішення №17243506 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішення прийнято за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав, прийнятої 14.11.2014 року (№ 8960834), яка подана ТОВ «Кей-Колект» для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Вирішено провести державну реєстрацію права власності на вищезгадану квартиру за вищенаведеною адресою, а також відкрити розділ у реєстрі.

Згідно із карткою №17210953 прийнятої заяви, яка зареєстрована 14.11.2014 року, до заяви, крім іншого, надано технічний паспорт та копія; копія договору №11273116000 від 20.12.2007 року та додатки, копія договору відступлення прав вимоги від 13.02.2012 року, копія договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, додаткові угоди копія договору №11231160000 від 20.12.2007 року, лист від 30.10.2014 року №135-15032, копія наказу №11-к від 21.05.2014 року, копія наказу №75-к від 13.12.2013 року, копія протоколу від 12.12.2013 року №76; копія договору іпотеки 73421 від 20.12.2007 року, копія повідомлення №12-22/7702, повідомлення №135-12149; довідка №135-14987.

В матеріалах справи міститься повідомлення ТОВ «Кей-Колект» від 03.12.2013 року №135-12149 про те, що товариство має намір стягнути звернення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені вказаної квартири. Надано строк для самостійного погашення боргу протягом 30 днів з дати отримання повідомлення. Зазначено, що в разі відсутності від позивача повідомлення має намір погасити заборгованість за кредитним договором чи викупити майно, товариство має намір набути право власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» або продати майно в порядку статті 38 зазначеного Закону.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: номер запису про право власності: НОМЕР_1, державний реєстратор: Дуднік Ольга Сергіївна, реєстраційна служба ГУЮ у м.Києві; підстава виникнення права власності: договір іпотеки 73421, серія та номер 6337, виданий 20.12.2007 року; договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 649-650, виданий 13.02.2012 року. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 17243506 від 17.11.2014 року. Власник - ТОВ «Кей-Колект».

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони за договором іпотеки від 20.12.2007 №73421 домовилися про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору шляхом викладення у договорі іпотеки розділу 5 "Застережень про задоволення вимог іпотекодержателя".

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку", договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно договору іпотеки від 20.12.2007 року №73421, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: (п.5.2.1.) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; (п. 5.2.2.) отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Щодо протиправності рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки судова колегія виходить з наступного.

За змістом положень статті 36 Закону України "Про іпотеку" відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя" договору іпотеки від 20.12.2007 №73421 сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предметом іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України "Про іпотеку".

При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки.

Відсутність факту реалізації домовленості сторін щодо укладення окремої угоди про задоволення вимог іпотекодержателя за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі, наявність якого прирівнюється до угоди про задоволення вимог іпотекодержателя, та яке за змістом вимог Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що сторони домовилися про позасудовий порядок врегулювання спору, не є обставиною, яка обмежує державного реєстратора у здійсненні відповідної реєстраційної дії.

Так, в матеріалах справи відсутні докази оспорення договору про іпотеку від 20.12.2007 №73421 повністю або ж у частині розділу 5 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя".

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 154,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ «Кей-Колект» довіреність, копію повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Кредитний договір, технічний паспорт, Договір іпотеки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на необґрунтованість позицій судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності рішень державних реєстраторів Хафусової В.В. та Дуднік О.С. від 17.11.2014 року №№17243506 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру загальною площею 154,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», оскільки їх прийнято з наданням заявником всіх документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868, необхідних для реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки судів попередніх інстанцій при частковому задоволенні позовних вимог не відповідають фактичним обставинам та положенням закону.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтею 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол - Істейт» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі №826/171/15 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_8 - відмовити повністю.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді

Похоже это не дало возможности ОСОБИ_8 отстоять свои интересы.

А ВЫ КАК ДУМАЕТЕ? Напишите свое мнение ведь ситуация с моими знакомыми почти похожа.

Как быть и что предпринять ?