Определение Киевского апелляционного административного суда об отказе в обеспечении административного иска

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56336930

 

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №   826/94/16                                                                            Головуючий у 1-й інстанції:    Федорчук А.Б.                                                                                                                     Суддя-доповідач:  Твердохліб В.А.

У  Х  В  А  Л  А

10 березня 2016 року                                                                                            м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                          Твердохліб В.А.,

            суддів                                                                Бужак Н.П., Троян Н.М.,  

          за участю секретаря                                             Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним дій, зобов"язання вчинити дії,-

                               ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни (далі - Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - Третя особа) про визнання неправомірними дії Відповідача щодо реєстрації права власності ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1; скасування рішення Відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24890300 від 30.09.2015 року 11:34:09, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1; скасування запису про право власності: 11396296, від 30.09.2015 року 11:07:25 Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на квартиру, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_1.

20 січня 2016 року Позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2016 року у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

          Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача, заперечення представника Третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень  суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Положеннями статті 118 КАС України передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданому клопотанні про забезпечення адміністративного позову Позивач просив: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, загальною площею (кв.м): 52.5, житловою площею (кв.м): 29.5, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також без дозволу іпотекодавця вселяти інших осіб до неї, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами.

Обгрунтовуючи подане клопотання, Позивач зазначає, що якщо Третій особі не буде заборонено виселення та зняття з реєстрації мешканців, а також без дозволу іпотекодавця (Позивача) вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами, то крім порушення права власності Позивача, буде порушено ще й право користування, володіння та проживання у вказаній квартирі.

Однак, матеріали адміністративної справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обов'язкова наявність зазначених обставин для забезпечення позову відображена також в абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Також, колегія суддів звертає увагу, що законодавством України встановлено судовий порядок виселення громадян з житлових приміщень та проникнення в житлові приміщення за певним виключенням, встановленим відповідними правовими нормами (зокрема, ст.233 КПК України).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, оскільки вважає що у даних спірних правовідносинах відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з    п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 201,    202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про  забезпечення адміністративного позову,  про заміну одного способу забезпечення  адміністративного позову    іншим    або   про   скасування   заходів   забезпечення адміністративного позову та про  відмову  в  забезпеченні  позову) може бути оскаржена.

            Відповідно до частини другої статті 211 КАС України ухвали суду першої інстанції  після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки ухвала з питань забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то така ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

             Керуючись ст.ст. 117, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

                                                                          УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2016 року про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженю не підлягає.

Головуючий суддя                                                             Твердохліб В.А.

Судді                                                                                  Бужак Н.П.

                                                                                  Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 10 березня 2016 року.

.

Головуючий суддя                                                                 Твердохліб В.А.            

Судді:                                                                                           Бужак Н.П.

                                                                                                                    Троян Н.М.

                                                                                                                                
 

[у.zaporozhskiy]

Помогаю человеку по данному делу.

 

Хотя определение и негативное, в том числе из-за того, что не наложен хотя бы запрет на отчуждение, но им установлен очень важный факт (в Украине существует исключительно судебный способ выселения и проникновения в жилье за исключениями, предусмотренными ст. 233 КПК Украины, которые к колекторам никакого отношения не имеют), который каждый сможет использовать для себя в случае, если к нему придут коллекторы и буду пытаться принудительно выселить без решения суда.

 

п.с. При этому, в суде общей юрисдикции есть 2 запрет на отчуждение имущества по двум разным искам , поэтому не так страшно, что отказали в админ суд.

 

п.с.2 Это определение, в принципе, как прецедент, стало возможным благодаря желанию человека "бороться на каждом участке поля".

Апелляционные жалобы обязательно подавать.

Есть положительное определение Апелляционного суда Житомирской области.

 

П.с.3 Если узнали, что Ваше жилье переоформили и к Вам могу прийти гости, то помимо исков и заявлений об обеспечении, необходимо готовить заявление в полицию, в шапке которого, указать, что копия будет направлен в прокуратуру, об уголовном правонарушении, предусмотренного ч. 1 с. 162 КК Украины.

Если коллектора приходят, то вызывать полицию и ни в коем случае не пускать их.

Подавать заявление в полицию, иметь под рукой юриста или родственника, которые по доверенности отвезет Ваше заявление  в соответствующую прокуратуру.

К заявлению можно приложит, в том числе данное определение, что бы у полицейских и у прокуратуры было понимание порядка выселения и проникновения в жилье.

[НБ Украины]

Помогаю человеку по данному делу.

 

Хотя определение и негативное, в том числе из-за того, что не наложен хотя бы запрет на отчуждение, но им установлен очень важный факт (в Украине существует исключительно судебный способ выселения и проникновения в жилье за исключениями, предусмотренными ст. 233 КПК Украины, которые к колекторам никакого отношения не имеют), который каждый сможет использовать для себя в случае, если к нему придут коллекторы и буду пытаться принудительно выселить без решения суда.

 

п.с. При этому, в суде общей юрисдикции есть 2 запрет на отчуждение имущества по двум разным искам , поэтому не так страшно, что отказали в админ суд.

 

п.с.2 Это определение, в принципе, как прецедент, стало возможным благодаря желанию человека "бороться на каждом участке поля".

Апелляционные жалобы обязательно подавать.

Есть положительное определение Апелляционного суда Житомирской области.

 

П.с.3 Если узнали, что Ваше жилье переоформили и к Вам могу прийти гости, то помимо исков и заявлений об обеспечении, необходимо готовить заявление в полицию, в шапке которого, указать, что копия будет направлен в прокуратуру, об уголовном правонарушении, предусмотренного ч. 1 с. 162 КК Украины.

Если коллектора приходят, то вызывать полицию и ни в коем случае не пускать их.

Подавать заявление в полицию, иметь под рукой юриста или родственника, которые по доверенности отвезет Ваше заявление  в соответствующую прокуратуру.

К заявлению можно приложит, в том числе данное определение, что бы у полицейских и у прокуратуры было понимание порядка выселения и проникновения в жилье.

№1-кс/760/2350/16

(№760/3860/16-к)

                                          

                                                                                                УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           01. 03. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю слідчого Ткач Г. О., розглянувши в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Ткач Г. О., погоджене прокурором Київської Місцевої прокуратури №9 м. Києва Школьним І. О. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12016100090001618 від «13» лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні  № 12016100090001618 від «13» лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження №12016100090001618 розпочате 13 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що 10.02.2016, приблизно о 10:00 годин, невстановлені особи, шляхом обману, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 945 000 гривень.

Згідно договору курівлі-продажу від 08.11.2001 року власником квартири АДРЕСА_1 є в рівних долях ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4.

Досудовим розслідуванням одночасно встановлено що, новим власником зазначеної квартири квартиру АДРЕСА_1 інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності № 27939015 від 26.01.2016 ОСОБА_5.

Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, показав, що будь-які договори купівлі продажу після оформлення договору купівлі-продажу від 08.11.2001 року на квартиру АДРЕСА_1 ні з ким не укладав, в тому числі він не оформлював та не продавав квартиру ОСОБА_5 або іншим особам.

10.02.2016, коли ОСОБА_3 знаходився вдома у власній квартирі АДРЕСА_1, то до квартири прийшли невстановлені особи та повідомили, що він вже не є власником квартири, а власником є ОСОБА_6. Також невстановлені особи повідомили останньому, щоб він разом з двома-дітьми інвалідами залишив квартиру та виїхав.

Згідно інформаційної довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що згідно номеру запису про право власності: 27939015 від 26.01.2016 о 14:22 годин приватним нотаріусом ОСОБА_7 було оформлено договір купівлі-продажу від 26.01.16, згідно якого квартира АДРЕСА_1 була продана невстановленій особі ОСОБА_5.

В ході досудового слідства є достатні підстави вважати, що квартира  АДРЕСА_1, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, що згідно ч. 2 ст. 170 КПК України дає підстави слідчому судді накласти арешт.

З метою позбавлення можливості відчуження майна, а саме квартири  АДРЕСА_1, яка є предметом кримінального правопорушення, а також для забезпечення в майбутньому цивільного позову у кримінальному провадженні №  12016100090001618 від 13 лютого 2016 року, слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.

  На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на даний час належить ОСОБА_5.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя    

Бобровник О.В.                                                                                    

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56350230

№ 760/3860/16-к

№1-кс/760/2351/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01.03. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., розглянувши клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Ткач Г. О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва Школьним І. О. - про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування за №12016100090001618 від 13.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів, яке обґрунтовується тим, що кримінальне провадження №12016100090001618 розпочате 13 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що 10.02.2016, приблизно о 10:00 годин, невстановлені особи, шляхом обману, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 945 000 гривень.

Згідно договору курівлі-продажу від 08.11.2001 року власником квартири АДРЕСА_1 є в рівних долях ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4.

Досудовим розслідуванням одночасно встановлено що, новим власником зазначеної квартири квартиру АДРЕСА_1 Згідноінформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності № 27939015 від 26.01.2016 ОСОБА_5.

Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, показав, що будь-які договори купівлі продажу після оформлення договору купівлі-продажу від 08.11.2001 року на квартиру АДРЕСА_1 ні з ким не укладав, в тому числі він не оформлював та не продавав квартиру ОСОБА_5 або іншим особам.

10.02.2016, коли ОСОБА_3 знаходився вдома у власній квартирі АДРЕСА_1, то до квартири прийшли невстановлені особи та повідомили, що він вже не є власником квартири, а власником є ОСОБА_5. Також невстановлені особи повідомили останньому, щоб він разом з двома-дітьми інвалідами залишив квартиру та виїхав.

Згідно інформаційної довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що згідно номеру запису про право власності: 27939015 від 26.01.2016 о 14:22 годин приватним нотаріусом Гембарською Світланою Іванівною було оформлено договір (серія та номер 220) про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого квартира АДРЕСА_1 була продана невстановленій особі ОСОБА_5.

Також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено Номер запису про право власності : 13024861 від 26.01.2016 Підставою виникнення права власності є: Договір іпотеки, серія та номер:2038з, виданий 31.10.2007, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер:220, виданий 31.07.2015, видавник:приватний нотаріус Київського міського округу Гембарська С.І.;

Підставою внесення записує: Рішення про - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27939015 від 26.01.2016

Під час досудового розслідування було встановлено, що 26.01.2016 було винесене рішення індексний номер 27939015:, видане 26.01.2016, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріальний округ Гембарська Світлана Іванівна на квартиру за адресою: АДРЕСА_1                        

Реєстровий номер № 27939015, який проставлено на рішенні про відступлення права на вимоги за договором іпотеки є відображенням факту реєстрації нотаріальної дії приватним нотаріусом Гембарською С.І. в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за 2016 рік.

З метою встановлення всіх обставин щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 виникла необхідність у проведенні експертного дослідження даного договору про відступлення права на вимоги за договором іпотеки (купівлі-продажу) в частині ідентифікації почерку та підписів договору, який було зареєстровано 26 січня 2016 року серії та номер: 27939015.

Відповідно до вимог чинного законодавства договір купівлі-продажу, договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер:220, виданий 31.07.2015 року, Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки до Кредитного договору № 014/0983/82/63453 від 31.10.2007 року, який необхідний для проведення експертного дослідження почерку зберігається у приватного нотаріуса Гембарської Світлани Іванівни за адресою: АДРЕСА_2

Враховуючи, що виникла необхідність у вилученні, договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер:220, виданий 31.07.2015 року, Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки до Кредитного договору № 014/0983/82/63453 від 31.10.2007 року, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27939015 від 26.01.2016, нотаріальної справи, довіреності, та усіх документів, на підставі яких були укладені вказані договори у приватного нотаріуса Гембарської Світлани Іванівни (свідоцтво № 5765) так як відомості в них, можуть бути використані як докази, та в інший спосіб не можливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, що надасть можливість встановити осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, слідчий просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Вивчивши матеріали клопотання і кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Враховуючи викладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, прихожу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для можливості встановлення дійсних обставин справи.

Виходячи із вищезазначеного та керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл слідчому Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Ткач Г. О. на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю з можливістю вилучення оригіналів документів, а саме:

- договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер:220, виданий 31.07.2015, видавник:приватний нотаріус Київського міського округу Гембарська С.І., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27939015 від 26.01.2016;

- нотаріальну справи за 2015 та 2016 рік довіреності та усіх документів, на підставі яких був укладені та нотаріально посвідчений вказані договір та рішення щодо квартири АДРЕСА_1 які зберігаються у приватного нотаріуса Гембарської Світлани Іванівни (свідоцтво № 5765) за адресою: АДРЕСА_2.

При відсутності вище перелічених документів, зазначити письмово про причину ненадання документів.

Строк дії ухвали - один місяць з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бобровник О. В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56350326

 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

07.07.2014  № 1087/5

Про припинення приватної нотаріальної діяльності

Відповідно до статей 2-¹, 3, 5, 7, 30, 30-¹ Закону України "Про нотаріат" НАКАЗУЮ:

1. Особам, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і призначені на посаду нотаріуса Російської Федерації(згідно з додатком):

1. припинити приватну нотаріальну діяльність по відповідному нотаріальному округу з 08 липня 2014 року;

2. протягом одного місяця передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса;

3. протягом трьох робочих днів надати до Державної служби фінансового моніторингу відповідне повідомлення про припинення приватної нотаріальної діяльності;

4. протягом одного місяця передати до Головного управління юстиції у Херсонській області гербову печатку приватного нотаріуса для її знищення, а також реєстри для реєстрації нотаріальних дій для проставлення відмітки про закриття реєстрів.

2. Головному управлінню юстиції у Херсонській області:

1. припинити дію реєстраційних посвідчень осіб, зазначених у додатку до цього наказу;

2. повідомити Державну податкову службу України про припинення дії реєстраційного посвідчення;

3. забезпечити належну організацію роботи Державного нотаріального архіву Херсонської області з прийняття всіх документів нотаріального діловодства та архіву осіб, зазначених у додатку до цього наказу;

4. до 08 вересня 2014 року поінформувати Міністерство юстиції України про виконання цього наказу.

3. Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вжити невідкладних заходів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру нотаріусів про припинення приватної нотаріальної діяльності осіб, зазначених у додатку до цього наказу.

4. Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу забезпечити належне виконання цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з 08 липня 2014 року.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Міністр

П. Петренко

 

 

Додаток 

до наказу Міністерства 

юстиції України 

07.07.2014  № 1087/5

ПЕРЕЛІК ОСІБ, 

які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і призначені на посаду нотаріуса Російської Федерації

…

Сімферопольський міський нотаріальний округ

…

Гембарська Світлана Іванівна

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1087323-14

[у.zaporozhskiy]

 

№1-кс/760/2350/16

(№760/3860/16-к)

                                          

                                                                                                УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           01. 03. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю слідчого Ткач Г. О., розглянувши в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Ткач Г. О., погоджене прокурором Київської Місцевої прокуратури №9 м. Києва Школьним І. О. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12016100090001618 від «13» лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

 

Как вариант борьбы, если дело Ваше, то информируйте о продолжении.

Какие документы изъяли?

было ли кому-то объявлено подозрение?

[у.zaporozhskiy]

Вот еще интересная практика, что под понятие жилье попадает и офисное помещение.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/ec7a776906edfd5dc225742f003d4548?OpenDocument

 

Згідно з вимогами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судам необхідно враховувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «житло» у пункті 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.

КПК

Стаття 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміютьсятранспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.