Отзывы о судьях


Recommended Posts

Предлагаю публиковать подробные отзывы о судьях - поведение, решения и т.п.

 

Я напишу после завершения моих судов :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

О судьях...

Вот уева туча судов идет, а судьи в них одни и те же. Вроде должны как то они выбираться по режебьевке, а по факту попадает постоянно 1 из 3-х.

С одной стороны понимаю, что лучше судья понимает обстоятельства по делу, когда иски об обном и том же рассматривает, но такое впечатление, что попал на "кукан" и хоть сто исков подавай, с него (этого судьи) не спрыгнуть.

Такая ситуация только у меня или это "новаторство" судей повсеместно?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

напишу пока без фамилии - судья в кабинете с помощниками материться как сапожник, + звал постоянно представителя банка и учил что да как делать относительно моего дела (я о*уевший под дверями стоял слышал)

 

 

а "приветы" от меня всем будут, придет время

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

напишу пока без фамилии - судья в кабинете с помощниками материться как сапожник, + звал постоянно представителя банка и учил что да как делать относительно моего дела (я о*уевший под дверями стоял слышал)

 

 

а "приветы" от меня всем будут, придет время

:blink: 

Ставлю себя на Ваше место и не могу себе представить, как бы я смог адекватно отреагировать на такой беспредел.

Вообще такое хорошо было бы снимать на видео и, например, выкладывать здесь.

 

ПС. хотел только что сказать, что бывают и адекватные судьи, но сразу же поймал себя на мысли "что хороших царей не бывает".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

напишу пока без фамилии - судья в кабинете с помощниками материться как сапожник, + звал постоянно представителя банка и учил что да как делать относительно моего дела (я о*уевший под дверями стоял слышал)

 

 

а "приветы" от меня всем будут, придет время

Треба було не вуха розвішувати та слухати а бігти до голови суду та писати скаргу та притягнути за вуха голову суду під той кабінет, а судді дати відвід 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да,было-бы неплохо завести такую ветку.

Вроде уже была такая ветка.

При возможности, поищу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хорошая ветка и есть кого на неё повесить - лишь бы выдержала

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56457840

 

Категорія справи №159/6375/15-ц : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Дата набрання законної сили: 11.03.2016

rada.gif

  

Справа № 159/6375/15-ц Провадження № 22-ц/773/398/16 Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М. Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року                                          місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

     позивача - ОСОБА_3,

     представника третьої особи - ОСОБА_1,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6, про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки, за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 36371,19 дол. США. Цього ж дня між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та позивачем в даній справі ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручилася перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що між банком і позичальником 29 вересня 2010 року без згоди поручителя були укладені додаткова угода № 1 до кредитного договору та додаткова угода № 2 до кредитного договору, що, на думку позивача, призвело до збільшення обсягу відповідальності, остання просила суд визнати припиненим зобов'язання за договором поруки.

 

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року в даній справі позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки задоволено.

Постановлено визнати припиненим зобов'язання за договором поруки, укладеного 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 на забезпечення кредитного договору від 26 червня 2008 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

 

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 про припинення договору поруки.

В судовому засіданні позивач та представник третьої особи апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити, представник відповідача та третя особа у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ВАТ ( в подальшому - ПАТ) «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 26 червня 2008 року був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав в банку кредит в розмірі 36 371,19 дол. США строком до 26 червня 2023 року (а.с.6-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 26 червня 2008 року був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором (а.с.9).

За договором поруки, як це передбачає стаття 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1, 4 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

 

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про припинення договору поруки, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок зміни без згоди поручителя зобов'язання позичальника збільшився обсяг його відповідальності за кредитним договором, а тому суд задовольнив позовні вимоги поручителя про припинення договору поруки.

 

Проте, такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням вимог закону.

Законом, а саме частиною 1 статті 559 ЦК України, визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого обсяг його відповідальності.

Отже, до припинення договору поруки призводять такі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Позивач ОСОБА_4 в своїй позовній заяві зазначала, що внаслідок укладення між кредитором та позичальником додаткових угод без згоди поручителя були змінені умови основного зобов'язання, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Однак, зазначені доводи позовної заяви ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, умовами кредитного договору, укладеного 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» (в подальшому - ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_6), передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості та платності грошові кошти в сумі 36371,19 дол. США, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,49 відсотків річних, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості, при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту, банк надає позичальнику кредит строком до 26 червня 2023 року, комісія за розрахунки за цим договором складає 3,6 відсотків від суми виданих коштів за винятком суми, виданої на оплату цієї комісії, моментом надання кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника, щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 498,05 дол. США, позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця, у випадку, коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс суми мінімально необхідних платежів, банк, починаючи з 13 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі в термін, визначений п.3.3.3. цього договору, а також у випадку не виконання умов, передбачених п. 4.3.6. цього договору (а.с.6-8).

Поручитель ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору поруки поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Проте, позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2015 року, що набрало законної сили, з позичальника ОСОБА_6 та поручителя ОСОБА_4 в користь банку була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 451027,71 грн.

 

Із матеріалів справи убачається, що поручитель ОСОБА_3 ще 13 вересня 2010 року склала анкету поручителя на реструктуризацію боргу, в якій зазначено, що поручитель підтверджує, що інформація в цій анкеті є повною і правдивою, при цьому вона згідна інформувати банк про зміну у відомостях, наведених у анкеті (а.с.57).

 

29 вересня 2010 року між банком та позичальником була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої при зміні умов кредитування позичальник одноразово користується програмою «Зниження щомісячного платежу за кредитом». При умові виконання позичальником умов цього договору останньому протягом 24 місяців з жовтня 2010 року по вересень 2012 року надається поетапна відстрочка сплати частини необхідного платежу в 4-ри етапи. Підписання додаткової угоди до кредитного договору кожного наступного етапу здійснюється після виконання позичальником умов попереднього етапу. У випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань за цим договором на більш ніж 7 робочих днів позичальник не допускається до наступного етапу реструктуризації (а.с.10-13).

Додатковою угодою № 2 до кредитного договору, укладеною 29 вересня 2010 року між банком і позичальником, на виконання вимог п.1.1. договору сторони договору домовилися встановити наступний етап відстрочення сплати частини необхідного платежу. З дати підписання цієї додаткової угоди позичальнику встановлена щомісячна сума мінімально необхідного платежу відповідно до встановленого цією додатковою угодою графіка (а.с.14).

 

Таким чином, укладеними додатковими угодами встановлено порядок реструктуризації заборгованості за кредитним договором, на що давала згоду поручитель, склавши 13 вересня 2010 року, тобто до укладення додаткових угод, анкету на реструктуризацію.

 

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що такі зміни умов основного зобов'язання за кредитним договором були зроблені за згодою поручителя і не призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, а тому підстав для припинення договору поруки не має.

Таким чином, із-за порушення норм матеріального і процесуального права і невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                      

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки відмовити.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Во-первых, ни истец, ни представитель третьего лица апелляционную жалобу не признали (звукозаписью подтверждается)

 

А вот и само возражение

 

 

 

Справа № 159/6375/15-ц

                                                                                  Провадження № 22-ц/773/398/16

 

 

 

 

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

 

            В провадженні № 22-ц/773/398/16 апеляційного суду Волинської області знаходиться справа № 159/6375/15-ц за позовом ___ до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, за участю третьої особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ___, про визнання припиненими зобов’язань за договором поруки, за апеляційною скаргою відповідача на рішення від 11.01.2016 р. Ковельського міськрайонного суду.

 

            Рішення суду першої інстанції по даній справі вважаю законним і справедливим, а подану відповідачем апеляційну скаргу не визнаю повністю з огляду на наступне.

 

            26.06.2008 р. між ВАТ КБ „Надра”, правонаступником якого є апелянт-відповідач та ___ (третьою особою) було укладено Кредитний договір № 15/5-ЖР (далі – Кредитний договір), за яким апелянт зобов’язався надати третій особі кредит в сумі 36371,19 доларів США під 14,49% річних з кінцевим терміном повернення 26.06.2023 р.

            Щомісячний ануїтетний платіж – 498,05 доларів США.

            Для забезпечення Кредитного договору між мною та апелянтом було укладено договір поруки, за яким я поручилась перед апелянтом за виконання зобов’язань позичальником (третьою особою) за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник.

            29.09.2010 р. між апелянтом та третьою особою без погодження зі мною було укладено Додаткові угоди № 1 та № 2 до Кредитного договору. Уклавши їх, апелянт істотно збільшив обсяг моєї відповідальності.

            Так, згідно п. 4.2. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, „у разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2 – 3.3.10, 3.3.10 – 3.3.20 цього Договору (крім п. 3.3.6 Договору) Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 5% (п’ять процентів) від суми залишку по кредиту, розрахованої на день порушення цього Договору, за кожен випадок.

            Попри те, що даний штраф є незаконним, оскільки за своєю природою не являється неустойкою у визначенні ч. 2 ст. 549 ЦК України, така умова у первісній редакції Кредитного договору відсутня взагалі, а відтак збільшує обсяг зобов’язань поручителя. Більше того, штраф накладається за ряд дрібних порушень, надуманих апелянтом для отримання надмірних прибутків, в т. ч. передбачається подвійна відповідальність (п. 3.3.11). Також штраф накладається за реалізацію третьою особою своїх прав, які апелянт не може обмежити в силу абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України навіть через договірні умови (п. 3.3.7). А штрафування у разі визнання іпотечного договору недійсним є повним абсурдом (п. 3.3.20). Третя особа не має права звернутись до суду з позовом про визнання іпотечного договору недійсним, чи то як? А якщо звернеться і суд постановить рішення на його користь, то поручитель солідарно з ним має сплатити штраф апелянту за реалізацію третьою особою конституційного права на судовий захист?

 

            Згідно п. 3.2.3.7 Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору,

            „Кредитор має право вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів, комісій та можливих штрафних санкцій у разі порушення Позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов’язків, встановлених цим Договором та договорами, зазначеними в п. 1.3 цього Договору або у разі припинення дії цих договорів”.

            Попри те, що дана умова є незаконною і нерозумною, оскільки поручитель не являється стороною Кредитного та іпотечного договорів, вона фактично зобов’язує поручителя виконувати умови цих договорів (незрозуміло, яким чином) і надає право апелянту вимагати дострокового повернення кредиту за відсутності вини позичальника (навіть у разі виконання ним зобов’язань), а відтак збільшує обсяг зобов’язань поручителя. У первісній редакції Кредитного договору така умова відсутня.

 

            Додаткова угода № 1 не містить умови, за якою всі умови первісного Кредитного договору з моменту її підписання втрачають силу. Це також  є збільшенням обсягу відповідальності шляхом сумарної відповідальності – за первісним Кредитним договором плюс за Додатковою угодою № 1 до нього.

 

            Сукупна вартість кредиту за умовами Кредитного договору в первісній редакції (щомісячний платіж 498,05 дол. США), розрахована з допомогою кредитного калькулятора ПАТ КБ „Надра” (http://calcsoft.ru/kreditniy-kalkulator-nadra-banka) становить 89649,24 дол. США.   

            Згідно п. 2 Додаткової угоди від № 2 до Кредитного договору встановлено новий графік погашення кредиту, за яким було збільшено розмір щомісячного платежу (приховане збільшення процентної ставки), що потягло за собою зростання сукупної вартості кредиту до 93982, 33 дол. США, або на 4333,09 дол. США.

 

            Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. 

            До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування кредитом; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

 

            Суд, оцінивши надані докази дійшов правильного висновку, що „позовні вимоги щодо визнання  договору поруки від 26 червня 2008 року припиненим, є обґрунтованими та доведеними, а тому слід винести рішення про задоволення позову” (абз. 6 стор. 3).

 

            Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

 

            Апелянт стверджує, що, цитую дослівно: „після укладення додаткової угоди загальна сума штрафів розраховано на рівні 15%” (абз. 10 стор. 2 апеляційної скарги).

            Таке твердження не варте уваги, оскільки пунктом 4.2 Додаткової угоди № 1 передбачено штрафування в розмірі 5% від суми залишку по кредиту за кожний випадок порушень із широкого їх переліку. Тобто, загальна сума штрафів, виходячи із цього переліку, може за певних обставин сягати більше 100% від суми залишку по кредиту.

 

            Апелянт намагається ввести суд в оману, пов’язуючи відповідальність позичальника і поручителя з реальним ходом виконання зобов’язань після укладення Додаткової угоди № 1. Однак, збільшення обсягу відповідальності визначається певними змінами основного зобов’язання позичальника, а не обсягом пред’явлених вимог кредитора у разі неналежного виконання зобов’язань позичальником. Припинення зобов’язань поручителя настає з моменту змін основного зобов’язання, що призводить до збільшення відповідальності, коли кредитор ще не мав технічної (фізичної) можливості пред’явити ті чи інші вимоги до позичальника та/або поручителя за зміненими зобов’язаннями.

            Апелянт покликається (абз. 5 стор. 2 апеляційної скарги) на Лист від 27.09.2012 р. № 10/1393/0/4-12 ВССУ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” і цитує його абз. 4 п. 1, де зазначено, що, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (постанови від 21 травня року 2012: № 6-69цс11, № 6-18св11, № 20цс11, № 88цс11)”. І тим самим спростовує своє намагання пов’язати обсяг відповідальності з ходом виконання зобов’язань після укладення Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору.

 

            Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч. 1 ст. 59 цього Кодексу, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

            Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Положення частини другої статті 27, частини першої статті 131 щодо строків подання сторонами спору доказів у справі визнано конституційним згідно Рішення КС України від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011.

            Тобто, докази повинні бути належними і допустимими та своєчасно поданими.

            Додатки №№ 4, 5, 6 до апеляційної скарги є неналежними і недопустимими доказами.

            Так, Додаток № 4 до апеляційної скарги – ксерокопія анкети поручителя на реструктуризацію від 13.09.2010 р. – ніким не засвідчена, походження її невідоме. Мною така анкета не була підписана і в ній немає взагалі інформації про існування Додаткових угод № 1 та № 2 від 29.09.2010 р. до Кредитного договору.

            Окрім того, анкета датована 13.09.2010 р., а Додаткові угоди № 1 та № 2 були укладені 29.09.2010 р., що також свідчить про відсутність зв’язку між „анкетою” та Додатковими угодами.

            Термін „реструктуризація” в тексті Додаткових угод не вжито взагалі.

            Таким чином,  ксерокопія анкети не містить інформації щодо предмета доказування.

             Додаток № 5 до апеляційної скарги – ксерокопія розрахунку заборгованості за Кредитним договором також не засвідчена, що дає всі підстави сумніватись у достовірності розрахунку. Дана ксерокопія не містить інформації щодо предмета доказування – наявності чи відсутності договірного збільшення обсягу відповідальності поручителя як солідарного боржника після укладення між апелянтом та третьою особою Додаткових угод № 1 та № 2 до Кредитного договору.

            Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

            Додаток № 6 до апеляційної скарги – копія рішення від 13.03.2015р. Ковельського міськрайонного суду по справі № 159/4256/14-ц, яке не спростовує факт договірного збільшення обсягу відповідальності поручителя як солідарного боржника після укладення між апелянтом та третьою особою Додаткових угод № 1 та № 2 до Кредитного договору. Про існування цих Додаткових угод в даному судовому рішенні не згадується взагалі.

            Додатки №№ 4, 5, 6 як було подано апелянтом в якості доказів з порушенням вимог ч. 1 ст. 131 ЦПК України. В апеляційній скарзі не зазначено причин несвоєчасної їх подачі.    В суді першої інстанції жоден з цих матеріалів не досліджувався.

 

            Короткий (семимісячний) пільговий період погашення із зменшенням платежів (270,81, 146,86, 350,21, 338,91, 350,21, 350,21, 316,32) згідно Додаткової умови № 2 повністю перекривається наступним їх збільшенням до 575,96 дол. США за місяць протягом 34 місяців та 575,81 США протягом одного місяця, далі протягом 112 місяців розмір щомісячного платежу становить 514,97 дол. США. Тобто, збільшення сукупної вартості очевидне, якщо порівнювати з первісним розміром щомісячних платежів у 498,05 дол. США протягом дії Додаткових угод № 1 та № 2.

 

            Принагідно зазначити, що апелянт-відповідач не проявив ніякого інтересу до справи під час її розгляду в суді першої інстанції. Будучи вчасно повідомленим про дату та місце розгляду справи, він не направив свого представника в судове засідання і не надав суду ні заперечення проти позову, ні тих чи інших матеріалів в якості доказів.

 

            Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 298, 303, 307, 308 ЦПК України, –

 

ПРОШУ:

 

            1. Апеляційну скаргу відповідача відхилити, рішення від 11.01.2016 р. Ковельського міськрайонного суду по справі № 159/6375 залишити без змін.

            2. Всі судові витрати покласти на відповідача.

 

 

            05.03.2016 р.                                                                                    _____

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Во-вторых, апелляционную жалобу подписал представитель по доверенности уполномоченного лица с печатью банка.

В кассаиции об этом отмечено.

Кассация принята к рассмотрению:

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57103239

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Во-вторых, апелляционную жалобу подписал представитель по доверенности уполномоченного лица с печатью банка.

В кассаиции об этом отмечено.

Кассация принята к рассмотрению:

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57103239

Я думаю, что все получиться.

А Вы действительно подписывали анкету на реструктуризацию?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В третьих, председательствующая судья заявила, что доверенности на представление интересов судом удостоверяться не могут. Оказывается, абз. 1 ч. 2 ст. 42 ГПКУ писан не всем судьям.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А Вы действительно подписывали анкету на реструктуризацию?

 

Истица утверждает, что нет и никто не предлагал ее подписать

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Истица утверждает, что нет и никто не предлагал ее подписать

Жесть.

Тогда конечно же, стоило бы это закрепить подчерковедческой экспертизой.

А для ВССУ сейчас сделать хотя бы вывод специалиста.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В третьих, председательствующая судья заявила, что доверенности на представление интересов судом удостоверяться не могут. Оказывается, абз. 1 ч. 2 ст. 42 УПКУ писан не всем судьям.

Проходили, свое время, если не ошибаюсь, апел суд или даже ВССУ указали, что это возможно и законно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Проходили, свое время, если не ошибаюсь, апел суд или даже ВССУ указали, что это возможно и законно.

 

Да есть разъяснения ВССУ по этому поводу...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да есть разъяснения ВССУ по этому поводу...

 

 

 

 09.11.2012 | 16.56

Доверенность физлица может быть заверена судом

 

 

 09.11.2012

 

 

Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел разъяснил положения ст. 42 ГПК.

 

 

 

Письмом № 611-1104/0/4-11 Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел разъяснил судам, что часть 2 ст. 42 ГПК относит суд к субъектам, которые могут заверить доверенность физлица своим решением. Согласно документу, в случае заявления физлицом - доверителем ходатайства о заверении судом доверенности на ведение дела, рассматриваемого в порядке гражданского судопроизводства, суд может определением заверить такую доверенность.

 

Так, в случае удовлетворения заявленного ходатайства о заверении доверенности на ведение дела, рассматриваемого в порядке гражданского судопроизводства, суд без выхода в совещательную комнату выносит определение, которое заносится секретарем судебного заседания в журнал судебного заседания, а сама доверенность или заверенная подписью судьи ее копия приобщается к делу.

 

Доверенность заверяется только для рассмотрения конкретного дела, то есть не может быть заверена доверенность, которая предусматривает не связанные с рассмотрением этого дела полномочия.

 

Определение об удостоверении такой доверенности обжалованию не подлежит.

 

 

 

 © ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 1991–2013.

 © ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2007–2013.

 © Інформаційне агентство "ЛІГА:ЗАКОН", 2010–2013.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да есть разъяснения ВССУ по этому поводу...

 

post-13072-0-09351600-1461359213_thumb.j   post-13072-0-27863800-1461359234_thumb.j

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В первой инстанции никаких проблем по этому поводу

 

Ну так а как у Вас могли возникнуть проблемы во второй инстанции если уже доверенность была в материалах дела и она поступила в апелляцию вместе с делом... Дело то между первой и второй курсирует уже с готовой доверенностью...

Проблема возникает только в кассации, так как туда дело не поступает вместе с кассационной жалобой и поэтому тут уже требуется по любому отдельная доверенность...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Доверенность, заверенная судом, была и работала в первой инстанции. И председательствующая в апелляции, полистав дело, увидела ее. Но через несколько секунд с плохо скрываемой нервозностью выдала своё резюме.

 

Правда, полностью обеззащитить истицу не удалось - на представление третьего лица имелась нотариальная доверенность.

 

А вот открытая ложь в решении, будто бы истица и представитель третьего лица признали апелляционную жалобу ответчика - перед ней непризнание доверенности меркнет...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Доверенность, заверенная судом, была и работала в первой инстанции. И председательствующая в апелляции, полистав дело, увидела ее. Но через несколько секунд с плохо скрываемой нервозностью выдала своё резюме.

 

Это бред какой то... В материалах дела есть ухвала по поводу доверенности и доверенность, не скасованная и действующая... На каком основании она может её игнорировать... 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А вот открытая ложь в решении, будто бы истица и представитель третьего лица признали апелляционную жалобу ответчика - перед ней непризнание доверенности меркнет...

 

Ну понятно в общем... Готовьте кассацию... Но только прикладывайте к скарге по максимуму ВСЁ...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это бред какой то... В материалах дела есть ухвала по поводу доверенности и доверенность, не скасованная и действующая... На каком основании она может её игнорировать... 

 

На основании вседозволенности. Ведь под запись же сказала, полистав дело, что доверенность есть!

 

 

Ну понятно в общем... Готовьте кассацию... Но только прикладывайте к скарге по максимуму ВСЁ...

 

Кассационное производство уже открыто.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На основании вседозволенности. Ведь под запись же сказала, полистав дело, что доверенность есть!

 

Ну а Вы ей в ответ, что то сказали... Ткнули в нормы и разъяснения...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения