Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании задолженности с поручителя по договору поручительства с банком Надра, банк не обратился с иском в суд к поручителю в шестимеячный срок с момента получения требования заемщиком о доср

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43226577

 

Державний герб України
У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року                                            м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А., суддів:      Євтушенко О.І..,   Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М.,   Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду                 м. Києва від 21 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від  03 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 05 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра»), правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 349/РП/39/2008/840, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 90 431,31 доларів США зі сплатою             14,99 % річних строком до 09 жовтня 2033 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору 05 вересня 2008 року між банком та               ОСОБА_7 укладений договір поруки.

Внаслідок невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, а саме: відсотки за користування кредитним коштами - 9 880,77 доларів США, прострочення сплати кредиту -

115 701 грн 54 коп. та заборгованість зі сплати штрафу за порушення умов кредитного договору - 105 892 грн 98 коп., яку ПАТ «КБ «Надра» просило стягнути солідарно з відповідачів.

ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати припиненим договір поруки, укладений 05 вересня

2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_7, з тих підстав, що банком пропущено встановлений ст. 559 ЦК України шестимісячний строк на звернення до суду з позовом як до поручителя.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня

2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва

від 03 грудня 2014 року, позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі              5 489,05 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 64 275 грн 48 коп., заборгованість зі сплати пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 64 275 грн 48 коп. та заборгованість зі сплати штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 105 892 грн 98 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.             У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов частково, суди керувалися тим, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка відповідно до вимог                           ст. ст. 1049, 554 ЦК України має бути солідарно стягнута з відповідачів.

Із такими висновками судів погодитися не можна.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Із матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 349/РП/39/2008/840, відповідно до п. п. 1.1− 1.4 якого останній отримав кредит у розмірі 90 431,31 доларів США зі сплатою 14,99 % річних строком до 10 жовтня 2033 року на придбання земельної ділянки площею 0,2381 га по АДРЕСА_1 (а. с. 6−10).

Згідно з п. п. 3.3.2, 3.3.3 кредитного договору щомісячна сума необхідного платежу складає 1 160,98 доларів США. Позичальник вносить мінімально необхідний платіж за кредитом, визначений у п. 3.3.1. цього договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 12 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, банк, починаючи з 13 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором. Якщо 10-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору у разі несплати позичальником чергового платежу у строки, встановлені п. 3.3.3 цього договору, банк вправі вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів.

На забезпечення виконання умов кредитного договору 05 вересня           2008 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_7 укладений договір поруки (а. с. 13−14).

На погашення кредиту ОСОБА_10 сплатив банку 22 вересня           2008 року - 1 170 доларів США, 20 жовтня 2008 року - 190, 36 доларів США, після чого внесення платежів позичальником припинилося (а. с. 11).

16 червня 2009 року банк надіслав вимогу поручителю                   ОСОБА_7 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором  (а. с. 96).

У зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати чергових платежів та звернення ОСОБА_7 (після зміни прізвища - ОСОБА_7) у 2010 році з позовом до банку про визнання недійсним договору поруки, банк у 2011 році скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором. Наслідком такого звернення стало ухвалення 23 травня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва рішення, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року, яким у задоволенні позову про визнання договору поруки від 05 вересня 2008 року недійсним відмовлено, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2008 року в розмірі 131 133,65 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 044 282 грн 78 коп. При цьому, як на підставу для задоволення позову, суд послався на п. 4.2.4 кредитного договору про дострокове виконання зобов'язання за цим договором (а. с. 44−46).

Таким чином, строк виконання зобов'язання за цим договором банком було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з таким позовом.

Вказані обставини встановлені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року, якою скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від                     18 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 червня           2014 року про відмову ПАТ «КБ «Надра» у позові до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором від 05 вересня 2008 року, що утворилася у період з дня ухвалення Деснянським районним судом м. Києва рішення суду від 23 травня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, і є преюдиційними в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14.

Суди залишили поза увагою, що позов до поручителя пред'явлено            11 лютого 2014 року, про що свідчить відбиток штампу пошти на конверті  (а. с. 34), тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 554 ЦК України шестимісячного строку.

Суди не врахували вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, неправильно застосували норми матеріального права, не дослідили докази, надані сторонами, та не надали цим доказам відповідної правової оцінки, тому судові рішення належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня                2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                               Н.А. Горелкіна                               Судді: О.І. Євтушенко  І.М. Завгородня  Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік

[у.zaporozhskiy]

В данном случае ВССУ почему-то указало, что срок основного обязательства настал с момента подачи первичного иска.

[Vladimir AB]

Та ладно, головне що порука припинена, і ВССУ тикнув носом 1 і 2 інстанцію

 

[у.zaporozhskiy]

В 07.06.2016 в 11:09, Vladimir AB сказал:

Та ладно, головне що порука припинена, і ВССУ тикнув носом 1 і 2 інстанцію

 

Смотря для чего главное.

С исковой давностью по телу может сыграть злую шутку)

 

[ais]

Затрону ещё один важный для меня момент, который уже как то обсуждался:

Почему ВССУ в этом решении не отказал в встечном иске "про визнання договору поруки припиненим", на основании разъяснения ВСУ, что нет такой формы защиты, а есть только "припинення поруки"?

ПС. можно ли сослаться на такие решения ВССУ и на цитату (правда не помню от куда), что суд любой инстанции может отойти от прававой позиции ВСУ, если он аргументирует и обоснует свое решение? Может кто поможет ссылкой на эту цитату?
 

[Obelix]

Цитата

Может кто поможет ссылкой на эту цитату?

свежая редакция ст 360-7 ЦПК вам в помощь )

 

[ais]

Obelix, большое спасибо за быстрый ответ и экстренную помощь.
 

[Obelix]

Дык пжста )

[у.zaporozhskiy]

В 12.06.2016 в 11:39, ais сказал:

Затрону ещё один важный для меня момент, который уже как то обсуждался:

Почему ВССУ в этом решении не отказал в встечном иске "про визнання договору поруки припиненим", на основании разъяснения ВСУ, что нет такой формы защиты, а есть только "припинення поруки"?

ПС. можно ли сослаться на такие решения ВССУ и на цитату (правда не помню от куда), что суд любой инстанции может отойти от прававой позиции ВСУ, если он аргументирует и обоснует свое решение? Может кто поможет ссылкой на эту цитату?
 

Это то, о чем я Вам говорил.

Не имеет значение, что посчитал ВСУ в 2012 году.

Имеет значение то, что это все равно является надлежащим способом защиты и суд не в праве отказывать лишь потому, что ему не нравится формулировка.