Решение Хозяйственного суда Николаевской области о недействительности валютных кредитов выданных Укрпромбанком

[ANTIRAID]

Справа № 18/08/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2010 р.

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Барановій О.В.,

за участю представників:

представник позивача ОСОБА_1, дов. № 92 від 20.02.2009р.,

представник відповідача Лєбєдев А.С., дов. № Д-859 від 04.04.2007р.,

представник третьої особи 1) Гусак О.М., дов. № 87 від 20.02.09р.,

третя особа не з’явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 54008, АДРЕСА_1,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», 54010, м. Миколаїв, пр. Леніна, 11,

третя особа на стороні позивача : товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛТД», м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4,

третя особа на стороні позивача:

ОСОБА_5, АДРЕСА_2;

про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємця ОСОБА_4 (далі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (далі –відповідач), третя особа 1) товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛТД» (далі –третя особа 1), третя особа 2) ОСОБА_5 (далі –третя особа 2) про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 11/МС-1/КВ-08-ПЗУЗ від 10.07.2008р. (далі –Договору), а також стягнення коштів на погашення судових витрат по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважав, що кредитний договір № 11/МС-1/КВ-08-ПЗУЗ від 10.07.2008р., укладений між позивачем та відповідачем слід визнати недійсним, оскільки зобов’язання банку щодо надання грошових коштів позичальникові, тобто відновлювальна кредитна лінія повинна була бути виражена тільки у валюті України - гривні, тому банк не мав права надавати кредит в доларах США, а зобов'язаний був надати лише у гривні, і відповідно, позичальник –виконати зобов’язання лише у гривні. Крім того, у своїх доповненнях до позовної заяви від 10.11.2009р. позивач вважає, що в порушення ст. 345 ГК України кредитний договір не містить порядку видачі кредиту, порядку погашення кредиту, опати за кредит, відповідальності банку щодо видачі кредиту. Відповідно до п. 2.3 Договору надання кредиту здійснюється з позичкового рахунку, однак в п. 2.2 Договору не визначено позичковий рахунок з якого буде здійснюватись надання коштів по кредиту. Крім того, в п. 2.5 Договору передбачено, що за підготовку та оформлення кредитного договору позичальник сплачує комісію банку, однак рахунки, на які необхідно сплачувати комісію в договорі не вказані. Відповідно до п. 4.1 Договору повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх рахунків на відповідні позичкові рахунки, однак вони також не визначені в Договорі.

Також, у своїх доповненнях до позовної заяви від 08.09.2009р., позивач вважає, що кредитний договір від 10.07.08р. не містить істотних умов, обов'язковість яких передбачена ст. 345 Господарського кодексу України, а саме, відсутні істотні умови, що передбачають відповідальність банку щодо видачі кредиту, а також те, що про недійсність кредитного договору від 10.07.08 свідчить відсутність скріплення такого договору печаткою юридичної особи - ТОВ «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк».

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що, згідно договору від 10.07.2008р., сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті та ні Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ні жоден з інших нормативно-правових актів не передбачають прямих обмежень щодо видачі кредитів в іноземній валюті, а також не містить заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно пункту 1.1 Договору позивачу було надано не кредит в розмірі 218 000 доларів США, а еквівалент доларів США за бажанням позивача.

Представник третьої особи 1) підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Висновок суду ґрунтується на такому:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» 10.07.2008р. уклали кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 11/МС-1/КВ-08-ПЗУЗ від 10.07.2008р. (далі –Договір), відповідно до якого банк зобов’язався надати позивачу кредит у сумі 218 000.00 доларів США строком до 09.07.2010р.

Відповідно до п. 1.1 Договору банк відкриває позивальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в еквіваленті 218 000.00 доларів США, а позичальник зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов’язки, визначені Договором.

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Згідно зі ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст.198 Господарського кодексу України грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Згідно зі ст.192 ЦК України та ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Вказане свідчить, що грошові зобов’язання повинні бути виражені та виконуватися лише в національній валюті України –гривні, крім випадків, передбачених законами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей. Вказане свідчить, що на підставі кредитного договору між сторонами виникають грошові зобов’язання, а саме: у банку – надати позичальнику кредит, у позичальника – повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно зі ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено перелік операцій, які мають право здійснювати банки. Відповідно до п.3, ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому, п.3, ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не надає банкам права здійснювати розміщення залучених коштів в іноземній валюті. Вказаний висновок підтверджується також ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої операції з валютними цінностями відокремлюються від операцій, зазначених в ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». В свою чергу, відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»резиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Відповідно, резиденти України, в тому числі і банківські установи, при здійсненні валютних операцій повинні керуватися вимогами та обмеженнями, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Тобто, при здійсненні валютних операцій ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»підлягає застосуванню з урахуванням обмежень, встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та іншими актами валютного законодавства України. Згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»індивідуальної ліцензії Національного банку України потребує така операція як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Відповідно, резиденти України, в тому числі і банківські установи, при здійсненні валютних операцій повинні керуватися вимогами та обмеженнями, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в тому числі і вимогами щодо отримання індивідуальних ліцензій для здійснення операцій, які потребують таких індивідуальних ліцензій. Згідно з ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. В свою чергу, згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребує така операція як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Згідно з п.1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004р., використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) – це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються. Отже, вказане свідчить, що будь-які грошові зобов’язання на території України, в тому числі і грошові зобов’язання, які виникають між сторонами на підставі кредитного договору, повинні бути виражені та виконуватися лише в національній валюті України –гривні. У разі ж використання в таких грошових зобов’язаннях іноземної валюти, така операція потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України кредитування як банківська операція складається з двох частин:

1) надання банком грошових коштів позичальникові та, відповідно, одержання позичальником грошових коштів;

2) повернення позичальником кредиту та сплата позичальником процентів за користування кредитом.

Друга частина операції кредитування, а саме, повернення позичальником кредиту та сплата позичальником процентів за користування кредитом, якщо таке повернення кредиту та сплата процентів здійснюється в іноземній валюті, є операцією з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що згідно зі ст.533 ЦК України повинно здійснюватися у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. У разі ж здійснення використання при поверненні кредиту та сплаті процентів за користування кредитом іноземної валюти, така операція є операцією з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу та згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» потребує індивідуальної ліцензії. Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору і графіку погашення всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту, а саме в доларах США. Вказане свідчить, що при здійсненні платежів по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за кредитом в доларах США мало місце використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що згідно з п.г, ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»потребує індивідуальної ліцензії. Однак, жодна зі сторін Договору, а саме товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не надали доказів наявності в однієї зі сторін кредитного договору індивідуальної ліцензії на здійснення такої операції як використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що свідчить про неможливість використання в розрахунках між сторонами Договору доларів США в якості засобу платежу. Вказане свідчить про суперечність змісту Договору Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 275 від 17.07.2001р., операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку. В обґрунтування можливості здійснювати кредитування в іноземній валюті товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» посилається на дозвіл Національного банку України № 10-4 від 11.10.2006р., зокрема, на зазначену в додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. операцію залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005р., визначено поняття валютного ринку та суб’єктів валютного ринку. Згідно з п.4 Положення по порядок та умови торгівлі іноземною валютою суб’єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. В свою чергу, фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є ні банком, ні фінансовою установою, що свідчить про те, що фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є суб’єктом валютного ринку та, відповідно, не може приймати участь в здійсненні операцій залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також необхідно зазначити, що вказаний пункт додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. передбачає операцію розміщення залученої іноземної валюти. Однак, не надані докази того, що грошові кошти в іноземній валюті, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» фізичній особі–підприємцю ОСОБА_4 є залученими. Вказане також свідчить про безпідставність і необгрунтовність заперечень банку.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Як свідчить вищевикладене, умови Договору суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, що згідно зі ст.215 ЦК України є підставою недійсності такого договору.

За таких обставин, вимоги позивача законні, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, отже, підлягають задоволенню.

Оскільки недійсність договору обумовлена виною обох сторін, тому судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 11/МС-1/КВ-08-ПЗУЗ від 10.07.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (54008, АДРЕСА_1) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 (54008, АДРЕСА_1), недійсним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 232, кв. 52) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (54008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. держмита; 59 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8254762

[nameless]

Интерестно, это такой грамотный судья был, или Истец так "рассказал" всё складно, что вышло такое КАЧЕСТВЕННОЕ решение.

Молодцы.

Закон рулит.

[Самоучка]

Интерестно, это такой грамотный судья был, или Истец так "рассказал" всё складно, что вышло такое КАЧЕСТВЕННОЕ решение.

Молодцы.

Закон рулит.

:rolleyes: :rolleyes: Не успеваю вычитывать новые решения - да еще какие- даны ответы на все вопросы !

Особенно волновало меня слабое звено:

Відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005р., визначено поняття валютного ринку та суб’єктів валютного ринку. Згідно з п.4 Положення по порядок та умови торгівлі іноземною валютою суб’єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. В свою чергу, фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є ні банком, ні фінансовою установою, що свідчить про те, що фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є суб’єктом валютного ринку та, відповідно, не може приймати участь в здійсненні операцій залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також необхідно зазначити, що вказаний пункт додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. передбачає операцію розміщення залученої іноземної валюти. Однак, не надані докази того, що грошові кошти в іноземній валюті, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» фізичній особі–підприємцю ОСОБА_4 є залученими. Вказане також свідчить про безпідставність і необгрунтовність заперечень банку.

Вопрос - можно ли приложить это решение (хозсуд) к своему иску? Либо только можно использовать цитату?

[ANTIRAID]

:rolleyes: :rolleyes: Не успеваю вычитывать новые решения - да еще какие- даны ответы на все вопросы !

Особенно волновало меня слабое звено:

Відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005р., визначено поняття валютного ринку та суб’єктів валютного ринку. Згідно з п.4 Положення по порядок та умови торгівлі іноземною валютою суб’єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. В свою чергу, фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є ні банком, ні фінансовою установою, що свідчить про те, що фізична особа –підприємець ОСОБА_4 не є суб’єктом валютного ринку та, відповідно, не може приймати участь в здійсненні операцій залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Також необхідно зазначити, що вказаний пункт додатку до дозволу № 10-4 від 11.10.2006р. передбачає операцію розміщення залученої іноземної валюти. Однак, не надані докази того, що грошові кошти в іноземній валюті, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» фізичній особі–підприємцю ОСОБА_4 є залученими. Вказане також свідчить про безпідставність і необгрунтовність заперечень банку.

Вопрос - можно ли приложить это решение (хозсуд) к своему иску? Либо только можно использовать цитату?

Если у Вас сторона не Урпромбанк, то Вы все равно можете приложить данное решение и внести этот абзац в свой иск.

[Antonina]

Если у Вас сторона не Урпромбанк, то Вы все равно можете приложить данное решение и внести этот абзац в свой иск.

Ну на самом деле в этом положении даны определения МБВР и субъектов данного рынка.....

[Лайт]

Впечатление от решения такое:

Слабое место: суд "промолчал" о том пункте порядка выдачи инд.лицензий, в силу которого такая лицензия не нужна, когда инициатором или получателем по валютной операции является уполномоченный банк. И это, пожалуй, самое слабое место не только данного решения или какого-либо иска, но всей позиции истцов по подобным искам. Надо думать как его бороть.

Что касается места о торговле на валютном рынке, то это, имхо, вообще не из этой оперы. В разрешении банку дано право 1) привлекать инвалюту и 2) размещать ее на валютном рынке. Это два разных права и совершенно не обязательно, чтобы размещаемая валюта была перед этим привлечена. Кроме того, размещение - это не тождественно понятию "торговля".

В остальном же довольно стройно и грамотно.

[Antonina]

Впечатление от решения такое:

Слабое место: суд "промолчал" о том пункте порядка выдачи инд.лицензий, в силу которого такая лицензия не нужна, когда инициатором или получателем по валютной операции является уполномоченный банк. И это, пожалуй, самое слабое место не только данного решения или какого-либо иска, но всей позиции истцов по подобным искам. Надо думать как его бороть.

Что касается места о торговле на валютном рынке, то это, имхо, вообще не из этой оперы. В разрешении банку дано право 1) привлекать инвалюту и 2) размещать ее на валютном рынке. Это два разных права и совершенно не обязательно, чтобы размещаемая валюта была перед этим привлечена. Кроме того, размещение - это не тождественно понятию "торговля".

В остальном же довольно стройно и грамотно.

А зачем физлицам бороться?! это касается безналичных расчетов, что актуально для юрлиц, а у нас наличный расчет ...

[Лайт]

А зачем физлицам бороться?! это касается безналичных расчетов, что актуально для юрлиц, а у нас наличный расчет ...

Чет я не уловил суть вашей мысли. Разве я говорил о физлицах? Речь о законности/незаконности валютных договоров как таковых вообще, а также о сильных и слабых сторонах исков и решений о признании этих договоров недействительными в частности. Без привязки к физикам или юрикам.

[sofi]

Чет я не уловил суть вашей мысли. Разве я говорил о физлицах? Речь о законности/незаконности валютных договоров как таковых вообще, а также о сильных и слабых сторонах исков и решений о признании этих договоров недействительными в частности. Без привязки к физикам или юрикам.

то есть, если кто-то чужой залез к вам в карман и вытащил деньги -это незаконно, а если в результате хакерской операции с вашего счета перевели на чужой ваши деньги, то это законно? :angry:

[sofi]

Впечатление от решения такое:

Слабое место: суд "промолчал" о том пункте порядка выдачи инд.лицензий, в силу которого такая лицензия не нужна, когда инициатором или получателем по валютной операции является уполномоченный банк. И это, пожалуй, самое слабое место не только данного решения или какого-либо иска, но всей позиции истцов по подобным искам. Надо думать как его бороть.

Что касается места о торговле на валютном рынке, то это, имхо, вообще не из этой оперы. В разрешении банку дано право 1) привлекать инвалюту и 2) размещать ее на валютном рынке. Это два разных права и совершенно не обязательно, чтобы размещаемая валюта была перед этим привлечена. Кроме того, размещение - это не тождественно понятию "торговля".

В остальном же довольно стройно и грамотно.

Ну и докажите, что вы являетесь участником валютного рынка, на котором в разрешении дано право размещать валюту, то бишь раздавать кредиты.

[Лайт]

то есть, если кто-то чужой залез к вам в карман и вытащил деньги -это незаконно, а если в результате хакерской операции с вашего счета перевели на чужой ваши деньги, то это законно? :angry:

То ли лыжи не едут... Какая связь сказанного вами с тем, что тут обсуждается. Давайте конкретнее по обсуждаемой теме. )

[Лайт]

Ну и докажите, что вы являетесь участником валютного рынка, на котором в разрешении дано право размещать валюту, то бишь раздавать кредиты.

А чего тут доказывать? Банк ссылается на разрешение, выданное НБУ на привлечение и размещение валютных ценностей. Под эту операцию вполне подпадает выдача кредитов. Разве нет?

Хотя, возможно вы правы: валютный рынок опосредует именно куплю-продажу валюты. Тогда суд прав. Наличие указанного разрешения не дает права выдавать валютные кредиты.

[sofi]

То ли лыжи не едут... Какая связь сказанного вами с тем, что тут обсуждается. Давайте конкретнее по обсуждаемой теме. )

Ну если нет права на выдачу кредита в валюте, то какая разница кто его инициатор.

[sofi]

...продолжение

и каким способом -налом, безналом, его выдают

[nameless]

Я канешна дико извыняюс, но.. скажу снова "опять двадцать пять!".

Люди - читайте форум, уже - ж десять раз этих инициаторов, эту постанову обсудили....

И каждый раз приходит кто-то, не читает сначала - и опять одно и то-же.

[Лайт]

Ну с налом все понятно. Не вдаваясь в детали о наличии права на выдачу кредита, в любом случае нужна индивидуалка на его погашение.

Вопрос остается с безналом при возврате кредита именно в том ключе, что получателем по данной валютной операции будет уполномоченный банк.

[Лайт]

Я канешна дико извыняюс, но.. скажу снова "опять двадцать пять!".

Люди - читайте форум, уже - ж десять раз этих инициаторов, эту постанову обсудили....

И каждый раз приходит кто-то, не читает сначала - и опять одно и то-же.

Много тут всего, ссылку дайте, плс. Или своими словами кратко...

[nameless]

ссылку - искать нада, лень

коротко - постанова касается безнала.

Вы платите налом.

ещё короче - постанова НЕ имеет силу закона, соответственнов силу ст 92 Конституции не может устанавливать режим использования тугриков.

[mts]

А какая польза клиенту от этого решения? Ну признали договор недействительным (наверное все деньги, которые клиент уже заплатил банку, теперь пойдут в тело кредита -хотя даже этого в решении суда нет)- но как клиент отдаст банку деньги, которые он еще должен? Ведь в решении суда этого нет - как теперь клиент с банком будет договариватся - новый суд или как?

А насчет аргументов Лайт о слабом месте - мы должны платить банку проценты и тело в ВАЛЮТЕ (в каждом договоре так написано - расписан график погашения на много лет именно в валюте без ссылки на гривну, упоминание о гривне только в общей суме долга как о эквиваленте - и на этом ВСЕ!) Банк требует платить ему в валюте - это незаконно!

[vesna]

Много тут всего, ссылку дайте, плс. Или своими словами кратко...

.Для меня Ваши вопросы тоже очень актуальны.В 158 раз хочу разобрать эту ситуацию.Индивидуальная лицензия нужна только при использовании валюты в качестве платежа.В нашем случае-в качестве платежа по обязательствам.Когда валюта используется в качестве платежа?В тот момент,когда банк нам передаёт валюту и когда мы банку погашаем кредит.Каким образом банк передаёт нам валюту?Только безналом.Так написано в наших кредитных договорах-кредит здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника.....Значит тут применяется Постанова №483.(другой вопрос насколько эта Постанова отвечает Декрету,на фига в Постанове придумали понятия насчёт инициатора и получателя).Дальше-мы забираем наличку со своего текущего счёта.Разве это противозаконно?(Постанова НБУ№492)Когда возвращаем кредит-тоже безнал-мы переводим валюту на кредитный счёт.Внесение налички в кассу банка это не использование валюты в качесве платежа.В общем,если исходить из законности Постановы№483-всё упирается в инициатора и получателя по валютной операции.Хотя большинство форумчан и возмущается -причём тут инициатор и получатель-скажу-никто из нас наличкой с банком не расчитывается.....Это я так ,кратко,как Вы просили..И меня тоже беспокоит,что ни в одном решении суда не разбирается ситуация с инициатором валютной операции.И кстати,ещё раз хочу спросить,кто что слышал щодо реєстраційного свідоцтва Національного банку щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті;?

[sofi]

И кстати,ещё раз хочу спросить,кто что слышал щодо реєстраційного свідоцтва Національного банку щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті;?

может это подойдет:

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент валютного регулювання

Л И С Т

N 13-126/1549 від 09.09.98

м.Київ

vd980909 vn13-126/1549

Кримському республіканському,

обласним, по м.Києву і

Київській області управлінням

Національного банку України,

ОПЕРУ НБУ,

Комерційним банкам

Щодо Положення про порядок реєстрації одержання

резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних

кредиторів, затвердженого постановою Правління

Національного банку України від 07.05.97 N 144

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку

N 38 ( z0097-99 ) від 27.01.99 )

У зв'язку зі змінами, внесеними постановою Правління

Національного банку України від 18.08.98 р. N 321 "Про регулювання

грошово-кредитного ринку" до Положення про порядок реєстрації

одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних

кредиторів, затвердженого постановою Правління Національного банку

України від 07.05.97 N 144 ( v0442500-97 ), надсилаємо (для

зручності використання в роботі) повний текст вищезгаданого

Положення.

Директор Департаменту

валютного регулювання С.О.Яременко

Затверджено

постановою Правління

Національного банку України

від 07.05.97 р. N 144

( v0442500-97 )

Реєстр. N 442 від 14.05.97 р.

Зміни внесені постановою

НБУ від 18.08.98 р. N 321

Положення

про порядок реєстрації одержання резидентами

кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів

Національний банк України встановлює такий порядок надання

юридичним особам-резидентам реєстраційних свідоцтв на одержання

кредитів в іноземній валюті (включаючи валюту країн колишнього

СРСР) від іноземних кредиторів.

1. Кредити в іноземній валюті від іноземних кредиторів можуть

одержувати юридичні особи-резиденти України (далі за текстом -

резиденти) для проведення діяльності, передбаченої їх статутними

документами. Вказані кредити отримуються в безготівковій формі.

Одержання резидентами від іноземних кредиторів кредитів,

позик, поворотної фінансової допомоги (далі - кредитів) в

іноземній валюті потребує обов'язкової реєстрації Національним

банком України шляхом отримання резидентом реєстраційного

свідоцтва.

Резидент-позичальник зобов'язаний одержати реєстраційне

свідоцтво після підписання кредитної угоди з нерезидентом, але до

фактичного отримання коштів за кредитом.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 06.11.98

за N 1222/98 "Про гербовий збір" та актів законодавства України

здійснюється маркування усіх оригіналів угод з нерезидентом.

( Пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою Нацбанку

N 38 ( z0097-99 ) від 27.01.99 )

2. Резиденти можуть купувати іноземну валюту на

міжбанківському валютному ринку для направлення її на погашення

заборгованості як за основним боргом, так і заборгованості за

відсотками, можливими штрафними санкціями та іншими платежами в

іноземній валюті в розмірах, передбачених кредитними угодами.

3. Для одержання реєстраційного свідоцтва

резиденту-позичальнику необхідно подати до відповідного обласного

управління Національного банку України лист-повідомлення за формою

додатка N 1.

4. Реєстраційні свідоцтва на одержання резидентами кредитів в

іноземній валюті від іноземних кредиторів (далі за текстом -

реєстраційне свідоцтво) надаються обласними управліннями

Національного банку України.

Зразок реєстраційного свідоцтва додається (додаток N 2).

Видача обласними управліннями Національного банку України

резидентам-позичальникам реєстраційних свідоцтв за кредитами,

відсоткова ставка за якими перевищує показник максимальної

доходності в іноземній валюті за облігаціями зовнішніх державних

позик, емітованих Міністерством фінансів України, не дозволяється.

Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко)

вищезазначений показник доводити щомісячно до відома обласних

управлінь Національного банку України та комерційних банків за

станом на перше число кожного місяця у порядку, передбаченому

пунктами 2 та 3 "Порядку встановлення і використання офіційного

обмінного курсу гривні до іноземних валют", затвердженого

постановою Правління Національного банку України від 30.03.98

N 128 ( v0535500-98 ).

5. Національний банк України не здійснює реєстрацію таких

операцій, як одержання резидентом від нерезидента (компанії,

фірми) кредиту у формі відстрочки платежу за реалізовані товари,

виконані роботи, надані послуги. Вказані операції регулюються

чинним законодавством України, зовнішньоекономічними контрактами

та міжнародними угодами.

6. Уповноважений банк у межах отриманої ним ліцензії на право

здійснення операцій з валютними цінностями може залучати кредитні

ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк до 1 року з

урахуванням можливої пролонгації кредиту (при цьому загальний

строк користування кредитом не може перевищувати 1 рік) без

одержання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних

ресурсів на строк понад 1 рік уповноважений банк має одержати таке

свідоцтво.

7. Підставою для відмови у наданні Національним банком

України резиденту свідоцтва про реєстрацію може бути неналежним

чином оформлений лист-повідомлення.

8. Реєстраційне свідоцтво видається резиденту-позичальнику

без права передачі його третім особам для реалізації тільки одного

кредитного проекту. Воно не може бути підставою для залучення

іншого кредиту чи збільшення суми кредиту та здійснення інших

валютних операцій.

Обслуговування уповноваженим банком кредиту в іноземній

валюті, отриманого резидентом від іноземного кредитора,

здійснюється виключно на підставі реєстраційного свідоцтва

Національного банку України.

9. У разі необхідності внесення змін та доповнень до

кредитної угоди (зміна суми кредиту, строку погашення тощо)

позичальник може звернутися до обласного управління Національного

банку України з клопотанням щодо внесення відповідних змін або

доповнень до тексту реєстраційного свідоцтва. Зміни та доповнення

оформлюються у вигляді додатка до реєстраційного свідоцтва, який є

невід'ємною частиною раніше наданого реєстраційного свідоцтва.

Реєстраційне свідоцтво дійсне за наявності реєстраційного

номера, дати та печатки установи Національного банку України.

Додаток N 1

(зразок)

Лист-повідомлення на одержання

реєстраційного свідоцтва

1. Назва позичальника (реквізити, вид підприємства).

2. Юридична адреса.

3. Поштова адреса.

4. Прізвище, ім'я та по батькові, N телефону керівника

підприємства (організації) та головного бухгалтера.

5. Дата реєстрації резидента, назва та місцезнаходження

органу, який її проводив. Номери телефонів цього органу.

6. Назва та адреса обслуговуючого банку позичальника, де

відкриті рахунки:

- у грошовій одиниці України;

- в іноземній валюті.

7. Назва та адреса уповноваженого банку, що обслуговуватиме

кредит.

8. Номер та дата укладеної кредитної угоди.

9. Назва кредитора та його юридична адреса.

10. Сума та валюта кредиту.

11. Строк використання кредиту.

12. Строк погашення кредиту.

13. Напрями (цілі) використання кредиту.

14. Тип відсоткової ставки (безпроцентна, плаваюча,

фіксована) та розмір ставки з урахуванням маржі.

15. Графік отримання та погашення кредиту (з урахуванням

процентів, комісійних тощо).

"___"__________ 199 р. Керівник ____________

__________________ Головний бухгалтер ____________

(прізвище виконавця,

телефон)

Додаток N 2

(зразок)

______________

(дата)

Реєстраційне свідоцтво N ___

на одержання кредиту в іноземній валюті

від іноземного кредитора

Видано резиденту ________________________________________________

(назва позичальника, його юридична адреса)

За угодою ________________________________________________

(назва кредитора (країна), номер та дата

кредитної угоди)

В сумі ________________________________________________

(сума цифрами і літерами)

На цілі ________________________________________________

Строком погашення ________________________________________________

(вказується строк, передбачений кредитною

угодою)

Без права передачі третім особам.

__________________________________________

(посада та підпис керівника облуправління)

( Текст документа підготовлено у Верховній Раді України )

Сторiнки: [ 1 ]

[vesna]

может это подойдет:

Да,спасибо.Это оно,в смысле он-лист.Только,оказывается,не про нас.Кто мог в 1998 году подумать,что кредит в валюте могут предоставлять и резиденты...

[sofi]

"Значит тут применяется Постанова №483.(другой вопрос насколько эта Постанова отвечает Декрету,на фига в Постанове придумали понятия насчёт инициатора и получателя).Дальше-мы забираем наличку со своего текущего счёта.Разве это противозаконно?(Постанова НБУ№492)Когда возвращаем кредит-тоже безнал-мы переводим валюту на кредитный счёт.Внесение налички в кассу банка это не использование валюты в качесве платежа.В общем,если исходить из законности Постановы№483-всё упирается в инициатора и получателя по валютной операции.Хотя большинство форумчан и возмущается -причём тут инициатор и получатель-скажу-никто из нас наличкой с банком не расчитывается.....Это я так ,кратко,как Вы просили..И меня тоже беспокоит,что ни в одном решении суда не разбирается ситуация с инициатором валютной операции"

Весна, пожалуйста, потратьте пару часов на это 483, буквально на каждую букву. Вы сами разберетесь. Абстрагируйте, не все Постановы относятся к вашим взаимоотношениям с банком.

Первично - сам факт выдачи кредита, если предоставление вам валютного кредита вы считаете незаконным т.к. это привело к существенному дисбалансу договорных прав,то как его передавали - это уже совсем другой вопрос. Или если бы вам деньги выдали наличкой то это не нарушило бы ваших прав, то есть платеж не увеличился бы в зависимости от курса валюты?их не надо было бы возвращать?

Это работа банков - осуществлять различные переводы денеж. средств. Она и регламентируется. Без инструкции банк двери даже не откроет. А мы живем, как бог даст Я так думаю.

Ну а если в постанове есть прямое указание на порядок выдачи кредитов в валюте, рассчетов по обязательствам, тогда и нам скажете.

[vesna]

"Значит тут применяется Постанова №483.(другой вопрос насколько эта Постанова отвечает Декрету,на фига в Постанове придумали понятия насчёт инициатора и получателя).Дальше-мы забираем наличку со своего текущего счёта.Разве это противозаконно?(Постанова НБУ№492)Когда возвращаем кредит-тоже безнал-мы переводим валюту на кредитный счёт.Внесение налички в кассу банка это не использование валюты в качесве платежа.В общем,если исходить из законности Постановы№483-всё упирается в инициатора и получателя по валютной операции.Хотя большинство форумчан и возмущается -причём тут инициатор и получатель-скажу-никто из нас наличкой с банком не расчитывается.....Это я так ,кратко,как Вы просили..И меня тоже беспокоит,что ни в одном решении суда не разбирается ситуация с инициатором валютной операции"

Весна, пожалуйста, потратьте пару часов на это 483, буквально на каждую букву. Вы сами разберетесь. Абстрагируйте, не все Постановы относятся к вашим взаимоотношениям с банком.

Первично - сам факт выдачи кредита, если предоставление вам валютного кредита вы считаете незаконным т.к. это привело к существенному дисбалансу договорных прав,то как его передавали - это уже совсем другой вопрос. Или если бы вам деньги выдали наличкой то это не нарушило бы ваших прав, то есть платеж не увеличился бы в зависимости от курса валюты?их не надо было бы возвращать?

Это работа банков - осуществлять различные переводы денеж. средств. Она и регламентируется. Без инструкции банк двери даже не откроет. А мы живем, как бог даст Я так думаю.

Ну а если в постанове есть прямое указание на порядок выдачи кредитов в валюте, рассчетов по обязательствам, тогда и нам скажете.

Если абстрагироваться,то я,конечно,понимаю,что нас ,,кидают,, и то по-серьёзному...Конечно,прочитал-изучил 483 Постанову.Когда мы говорим о необходимости индивидуальной лицензии,то только эта постанова регламентирует порядок её выдачи.И всё равно всё сводится к определению кто инициатор-получатель,наличные-безналичные операции..Блин,так хотел бы посмотреть на того судью,который будет вникать в эти дебри....

[у.zaporozhskiy]

.Для меня Ваши вопросы тоже очень актуальны.В 158 раз хочу разобрать эту ситуацию.Индивидуальная лицензия нужна только при использовании валюты в качестве платежа.В нашем случае-в качестве платежа по обязательствам.Когда валюта используется в качестве платежа?В тот момент,когда банк нам передаёт валюту и когда мы банку погашаем кредит.Каким образом банк передаёт нам валюту?Только безналом.Так написано в наших кредитных договорах-кредит здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника.....Значит тут применяется Постанова №483.(другой вопрос насколько эта Постанова отвечает Декрету,на фига в Постанове придумали понятия насчёт инициатора и получателя).Дальше-мы забираем наличку со своего текущего счёта.Разве это противозаконно?(Постанова НБУ№492)Когда возвращаем кредит-тоже безнал-мы переводим валюту на кредитный счёт.Внесение налички в кассу банка это не использование валюты в качесве платежа.В общем,если исходить из законности Постановы№483-всё упирается в инициатора и получателя по валютной операции.Хотя большинство форумчан и возмущается -причём тут инициатор и получатель-скажу-никто из нас наличкой с банком не расчитывается.....Это я так ,кратко,как Вы просили..И меня тоже беспокоит,что ни в одном решении суда не разбирается ситуация с инициатором валютной операции.И кстати,ещё раз хочу спросить,кто что слышал щодо реєстраційного свідоцтва Національного банку щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті;?

Ребята, не может Постановление НБУ сужать применение нормы Декрета, который является законом!

пункт Г ст. 5 Декрета говорит надо, значит надо, и все

пункт 1.5 постановления, это шизофрения НБУ

Стаття 8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи

1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

4. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

5. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.

6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

7. Суд вирішує справи у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

8. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

9. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

а ця Постанова не відповідає Декрету, який каже, що інд. ліцензія в будь-якому разі необхідна!!!!