Определение ВАСУ о неправомерности действий частного нотариуса Кобелевой по регистрации права собственности на ипотекодержателя Вектор плюс


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України
 
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року

м. Київ

К/800/14178/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,
секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року по справі № 817/3459/15 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2015р. №25727829, яким проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 43,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс". 

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є неправомірним, оскільки чинне законодавство наділяє нотаріуса повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією речових прав осіб на нерухоме майно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2015р. №25727829, яким проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 43,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс". 

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала квартира площею 43,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, про що 26.11.2007 р. внесений запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно за №539-57629.

Між акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) 24.10.2007 р. укладений кредитний договір №1701/1007/71-047 (Договір), відповідно до п.1.1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 35 000 євро на строк з 24.10.2007р. по 23.10.2032р. включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Договором, 24.10.2007р. між акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк" (Іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладений іпотечний договір №1701/1007/71-047-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., за умовами якого, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,5 кв.м., складається з 1 (однієї) кімнати, в придатному для проживання стані.

Між публічним акціонерним товариство „Сведбанк", яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства „Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" 28.11.2012 р. укладений договір факторингу №15, згідно якого відступлене право вимоги заборгованості по кредитних договорах, зазначених в реєстрі, зокрема за договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047, укладеним з ОСОБА_2 Сторони погодили, що права вимоги заборгованості по кредитних договорах та права вимоги по договорам забезпечення, укладених з боржниками відступаються банком Фактору за цим договором на основі „як є" без надання будь-яких пов'язаних запевнень та гарантій, окрім тих, що вказані у цьому договорі.

Між публічним акціонерним товариство „Сведбанк" (Первісний іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" (Новий іпотекодержатель) 28.11.2012 р. укладений договір, предметом якого стало відступлення права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними реєстрі, в тому числі за договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047-Z-1, укладеним з ОСОБА_2

Товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" направлене ОСОБА_2 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки від 15.11.2013р. вих. №512314-юр, в якому зазначено, що борг за кредитним договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047 станом на 15.11.2013р. складає 36352,09 Євро та заявлена вимога про усунення порушень умов даного договору.

На підставі заяви уповноваженої особи товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 25727829 від 30.10.2015р., яким проведена державна реєстрація права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" код ЄДРПОУ 38004195 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м., реєстраційний номер майна 9399079, що є предметом Іпотечного договору

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.

У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України „Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XI нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Згідно положень ч.9 ст.15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

В абзаці третьому і четвертому частини першої статті 16 Закону №1952-IV передбачено, що заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

На підставі ч.2 ст. 30 Закону №1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно п. 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2013р. №607/5 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 607/5) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013р. №868 (чинного станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 868).

Відповідно до п.1 Порядку № 607/5 у разі подання до територіальних органів Мін'юсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі <…> договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; <…>, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно ч.1 ст.36 Закону „Про іпотеку" від 5 червня 2003р. №898-IV (далі - Закон №898-IV) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ч.1 ст.37 Закону №898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Положеннями ч.2 ст.37 Закону №898-IV передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Предметом оскарження у цій справі є рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію за ТОВ ФК „Вектор Плюс" права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993р. №3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріусом, відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону, є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Перелік нотаріальних дій, право на вчинення яких має нотаріус, наведений у ст.34 Закону України „Про нотаріат" і цей перелік не є вичерпним. Поряд з тим нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговані функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом № 1952-IV.

З аналізу положень наведених ст.ст. 3, 9, 15, 16 Закону №1952-IV вбачається, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в тому разі, якщо це пов'язано з вчиненням ним нотаріальної дії з таким об'єктом нерухомості. Таким чином, нотаріус, будучи наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4, 6 ч.1 ст.9 Закону №1952-IV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), може реалізовувати їх лише поряд з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об'єкт нерухомості. У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить й державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону №1952-IV.

Судами встановлено, що ТОВ ФК „Вектор Плюс" звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію за ним речового права на нерухоме майно (права власності на квартиру АДРЕСА_2) на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На підтвердження своїх прав третя особа, серед іншого, нала нотаріусу договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також повідомлення, які вона надсилала боржнику та іпотекодавцю про придбання ним права вимоги за кредитним договором, а також про необхідність виконання взятих боржником зобов'язань за цим кредитним договором та про намір зареєструвати право власності за предмет іпотеки, якщо у встановлений строк боржник не виконає свого зобов'язання за кредитним договором.

Встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію від 30 жовтня 2015р. Разом з тим у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації. Тому за встановлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що приватний нотаріус Кобелєва А.М. не мала повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію №25727829 від 30 жовтня 2015р.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65516429

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

13 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію від 30 жовтня 2015р. Разом з тим у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації. Тому за встановлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що приватний нотаріус Кобелєва А.М. не мала повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію №25727829 від 30 жовтня 2015р.

Читала и не смогла ничего понять. Особенно не понятно  Разом з тим у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації

Можно растолковать смысл.

Link to comment
Share on other sites

В 18.04.2017 в 15:44, jacqueline сказал:

Читала и не смогла ничего понять. Особенно не понятно  Разом з тим у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації

Можно растолковать смысл.

Нотариус не осуществлял нотариальное действие с имуществом.

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

22 часа назад, west11 сказал:

Молодцы ВАСУ ! Умеют "держать удар" от тлумаков из ВСУ ! Большой респект для судей ВАСУ !

Большинство кассационых жалоб на решения о закрытии поданы еще осенью 2016 и до сих пор не назначены к рассмотрению.

Link to comment
Share on other sites

3 часа назад, у.zaporozhskiy сказал:

Большинство кассационых жалоб на решения о закрытии поданы еще осенью 2016 и до сих пор не назначены к рассмотрению.

Да, со сроками рассмотрения грустно: "Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року та ухвалу  Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року залишити без змін".  И все-таки радует, что лучик света пробивается, пусть и с трудом... :-)

Link to comment
Share on other sites

В 18.04.2017 в 00:51, у.zaporozhskiy сказал:

Державний герб України
 
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року

м. Київ

К/800/14178/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,
секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року по справі № 817/3459/15 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2015р. №25727829, яким проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 43,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс". 

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є неправомірним, оскільки чинне законодавство наділяє нотаріуса повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно, які виникають лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном, а також повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією речових прав осіб на нерухоме майно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2015р. №25727829, яким проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 43,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс". 

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала квартира площею 43,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, про що 26.11.2007 р. внесений запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно за №539-57629.

Між акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) 24.10.2007 р. укладений кредитний договір №1701/1007/71-047 (Договір), відповідно до п.1.1 Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 35 000 євро на строк з 24.10.2007р. по 23.10.2032р. включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Договором, 24.10.2007р. між акціонерним комерційним банком „ТАС-Комерцбанк" (Іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладений іпотечний договір №1701/1007/71-047-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., за умовами якого, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 13,5 кв.м., складається з 1 (однієї) кімнати, в придатному для проживання стані.

Між публічним акціонерним товариство „Сведбанк", яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства „Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" 28.11.2012 р. укладений договір факторингу №15, згідно якого відступлене право вимоги заборгованості по кредитних договорах, зазначених в реєстрі, зокрема за договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047, укладеним з ОСОБА_2 Сторони погодили, що права вимоги заборгованості по кредитних договорах та права вимоги по договорам забезпечення, укладених з боржниками відступаються банком Фактору за цим договором на основі „як є" без надання будь-яких пов'язаних запевнень та гарантій, окрім тих, що вказані у цьому договорі.

Між публічним акціонерним товариство „Сведбанк" (Первісний іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" (Новий іпотекодержатель) 28.11.2012 р. укладений договір, предметом якого стало відступлення права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними реєстрі, в тому числі за договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047-Z-1, укладеним з ОСОБА_2

Товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" направлене ОСОБА_2 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки від 15.11.2013р. вих. №512314-юр, в якому зазначено, що борг за кредитним договором від 24.10.2007р. №1701/1007/71-047 станом на 15.11.2013р. складає 36352,09 Євро та заявлена вимога про усунення порушень умов даного договору.

На підставі заяви уповноваженої особи товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 25727829 від 30.10.2015р., яким проведена державна реєстрація права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" код ЄДРПОУ 38004195 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м., реєстраційний номер майна 9399079, що є предметом Іпотечного договору

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону №1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.

У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України „Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XI нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Згідно положень ч.9 ст.15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

В абзаці третьому і четвертому частини першої статті 16 Закону №1952-IV передбачено, що заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

На підставі ч.2 ст. 30 Закону №1952-IV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно п. 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2013р. №607/5 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 607/5) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013р. №868 (чинного станом на дату виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 868).

Відповідно до п.1 Порядку № 607/5 у разі подання до територіальних органів Мін'юсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі <…> договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; <…>, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно ч.1 ст.36 Закону „Про іпотеку" від 5 червня 2003р. №898-IV (далі - Закон №898-IV) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ч.1 ст.37 Закону №898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 46 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Положеннями ч.2 ст.37 Закону №898-IV передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Предметом оскарження у цій справі є рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію за ТОВ ФК „Вектор Плюс" права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993р. №3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріусом, відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону, є уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Перелік нотаріальних дій, право на вчинення яких має нотаріус, наведений у ст.34 Закону України „Про нотаріат" і цей перелік не є вичерпним. Поряд з тим нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговані функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом № 1952-IV.

З аналізу положень наведених ст.ст. 3, 9, 15, 16 Закону №1952-IV вбачається, що нотаріус має право здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в тому разі, якщо це пов'язано з вчиненням ним нотаріальної дії з таким об'єктом нерухомості. Таким чином, нотаріус, будучи наділеним повноваженнями державного реєстратора (за винятком тих, які передбачено пунктами 4, 6 ч.1 ст.9 Закону №1952-IV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), може реалізовувати їх лише поряд з вчиненням нотаріальної дії, зокрема при посвідчені ним правочину, внаслідок якого в особи виникає речове право на об'єкт нерухомості. У такому випадку нотаріус одночасно з вчиненням нотаріальної дії проводить й державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 15 Закону №1952-IV.

Судами встановлено, що ТОВ ФК „Вектор Плюс" звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію за ним речового права на нерухоме майно (права власності на квартиру АДРЕСА_2) на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На підтвердження своїх прав третя особа, серед іншого, нала нотаріусу договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також повідомлення, які вона надсилала боржнику та іпотекодавцю про придбання ним права вимоги за кредитним договором, а також про необхідність виконання взятих боржником зобов'язань за цим кредитним договором та про намір зареєструвати право власності за предмет іпотеки, якщо у встановлений строк боржник не виконає свого зобов'язання за кредитним договором.

Встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію від 30 жовтня 2015р. Разом з тим у спірних правовідносинах відповідач, реалізовуючи свої функції як державного реєстратора, не вчинив жодних нотаріальних дій, внаслідок яких виникали б речові права, що підлягають державній реєстрації. Тому за встановлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що приватний нотаріус Кобелєва А.М. не мала повноважень на прийняття рішення про державну реєстрацію №25727829 від 30 жовтня 2015р.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор плюс" відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65516429

ВАСУ согласился с решениями низших инстанций о неправомерности действий частного нотариуса Кобелевой Аллы Михайловны по регистрации права собственности на предмет ипотеки за ипотекодержателем Вектор плюс в связи с отсутствием одновременного нотариального действия, в частности при удостоверенные им сделки, в результате которой у лица возникает вещное право на объект недвижимости

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...